До визначення поняття "політико-правова ментальність"
Сутність та структура політико-правової ментальності. Особливості формування загальної ментальності індивіда. Сучасні підходи до визначення поняття "ментальність". Характеристика факторів, які впливають на формування політико-правової ментальності.
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 12.04.2018 |
Размер файла | 13,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
До визначення поняття «політико-правова ментальність»
І.О. Поліщук
Останнім часом все частіше категорію «правова ментальність» розглядають як домінанту політики, а політичну ментальність - як важливий фактор розвитку права. Актуалізуються дослідження різних сторін складного і різноманітного ментального чинника розвитку сучасної Української держави і громадянського суспільства. Тому на часі є теоретична проблема визначення синтезованого поняття «політико-правова ментальність».
Спочатку розглянемо інтерпретації самого поняття «ментальність». Важливо підкреслити, що поняття «ментальність» (від лат. mens, mentis - «розум, інтелект», «склад мислення») не має точного перекладу на українську мову. До опису ментальності можна підійти з позиції філософії, соціології, політології і психології. Авторські концепції у кожному напрямі гуманітарних наук пропонують свій опис цього поняття. У психологічному аспекті це поняття трактується як соціальне мислення (К. А. Абульханова-Славська), система норм поведінки (І. Дубов), колективні та соціальні уявлення (Е. Дюркгейм, Л. Леві-Брюль), ціннісні орієнтації та соціальні установки (Д. В. Оборіна), мотиви і переваги (В. А. Сонін). Можна погодитися з тим, що ментальність перетинається з колективним несвідомим, але не вичерпується ним, менталітет означає щось спільне, що лежить в основі свідомого і несвідомого, логічного і емоційного, тобто глибинне джерело мислення, ідеології та віри, почуття і емоцій. Ментальність, як зазначається багатьма вченими (А. Гуревич, Ю. Митків, М. Шевяков), є за своєю суттю не індивідуальною, а груповою характеристикою і відображає специфіку ставлення до світу тих чи інших груп.
Сучасні підходи до визначення поняття «ментальність» мають такі загальні положення: 1) ментальність - групова характеристика розумової діяльності певної групи людей; 2) поняття «ментальність» застосовується до певної етнічної спільності, закріплюється досвідом поколінь; 3) ментальність - перманентна частина соціальної інформації; 4) ментальність - ірраціональна категорія і включає в себе свідомі та несвідомі установки людей. Відповідно до викладеного можна припустити, що ментальні установки включають в себе емоційну і раціональну сферу, співвідношення між якими залежить від соціально-психологічних особливостей людей, що проживають у даному соціокультурному середовищі.
У контексті західної науки до поняття «ментальність» найбільш близькими є поняття, що належать до сфери раціонального, наприклад «мислення» та «розум». Раціоналізм, який домінує у західній культурі, впливає і на наукові дослідження, особливо в гуманітарних науках, відповідно, цілком закономірно, що в контексті західної науки ментальність співвідноситься насамперед з раціональним началом. Цікавим є той факт, що в Україні поняття «ментальність» і «менталітет» тлумачиться ближче до емоційної сфери, їх співвідносять з такими поняттями, як «світовідчуття», «образ», «погляд», «відчуття».
Сутність і структура політичної ментальності характеризується складністю і багатозначністю. На її формування впливають три групи факторів: 1) макрофактори: природні фактори (природне середовище проживання людини, расово-етнічна приналежність індивіда), економічні, політико-правові, соціально-культурні (сукупність елементів культурного досвіду індивіда або спільності - форми соціальної взаємодії, типи життєдіяльності, світоглядні моделі, системи релігійно-філософських уявлень тощо); 2) мікрофактори: родина, найближче оточення, навчальні заклади; 3) особистісні чинники: емоційно-психологічні (несвідомі), що не піддаються осмисленню (неявні установки свідомості, автоматизми і навички свідомості тощо), раціональні (свідомі), що виражають досвід наукового осмислення дійсності. ментальність політичний правовий індивід
Таким чином, на формування загальної ментальності індивіда впливають різноманітні фактори. На підставі зазначених ознак і характерних рис можна сформулювати коротку дефініцію поняття «правова ментальність». Правовою ментальністю є історично сформовані специфічні, найбільш типові та стійкі для певної соціальної або національно-етнічної спільності, системи світоглядних уявлень, оцінювань і реагувань на об'єкти державно-правової дійсності. Правова ментальність гармонійно інтегрована в юридичну субсистему політичної системи суспільства, яку образно можна уявити у вигляді великої сфери, в яку входить ряд інших, менших за обсягом сфер. У середині знаходиться найменша сфера - правова ментальність, підрівнями якої є не- усвідомлене (несвідоме, інтуїтивне, ірраціональне) та усвідомлене (свідоме, раціональне), яке формується у правовій системі. До політико-правової ментальності долучаються політично значимі аспекти правового мислення та розуміння, які знаходять вираз у політичній діяльності.
У найбільш загальній інтерпретації політико-правову ментальність слід розуміти як сукупність усіх факторів соціально-психологічного порядку, що діють у соціальній сфері і які зумовлюють виникнення явищ політичного і правового характеру. У більш конкретній інтерпретації політико-правовими агентами та факторами можуть бути явища духовного, інтелектуального, ідеологічного, національного, державного менталітету.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Загальна характеристика (закономірності виникнення державності, періодизація) та історичне значення політико-правової ідеології Стародавньої Греції. Період розквіту давньогрецької політико-правової думки. Політична і правова думка в Стародавньому Римі.
контрольная работа [36,9 K], добавлен 27.10.2010Визначення ключових структурних елементів правової свідомості особи. Класифікація правосвідомості в залежності від різних критеріїв. Ізольована характеристика кожного з елементів структури – правової психології, правової ідеології та правової поведінки.
курсовая работа [37,6 K], добавлен 09.04.2013Історія виникнення та розвитку правової держави. Сутність поняття та ознаки громадянського суспільства. Розвиток громадського суспільства в Україні. Поняття, ознаки та основні принципи правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [120,0 K], добавлен 25.02.2011Загальна характеристика поняття, класифікація, сутність правової системи та її відмінність від інших правових категорій. Характеристика романо-германської правової системи, формування та основні етапи її розвитку, структура та поняття норми права.
курсовая работа [51,9 K], добавлен 22.02.2011Основні концепції правової держави. Ідея правової держави як загальнолюдська цінність. Вихідні положення сучасної загальної теорії правової держави. Основні ознаки правової держави. Шляхи формування правової держави в Україні.
курсовая работа [31,5 K], добавлен 04.06.2003Дослідження неузгодженості та суперечності Цивільного та Господарського кодексів, проблеми їх співвідношення та необхідності визначення сфери дії кожного з них щодо поняття "організаційно-правової форми юридичної особи". Змістовна характеристика поняття.
статья [221,0 K], добавлен 18.11.2014Становлення поняття правової соціалізації в історичному розвитку суспільства. Сутність та напрямки правової соціалізації особистості. Роль правової соціалізації у формуванні правової культури. Правова соціалізація як форма соціального впливу права.
курсовая работа [50,2 K], добавлен 08.06.2015Загальне поняття і ознаки правової культури, її структура та функції. особливості правової культурі як елементу соціального порядку. Правосвідомість в сучасному українському суспільстві. Правова інформатизація як засіб підвищення правової культури.
курсовая работа [42,6 K], добавлен 09.04.2013Поняття держави в історії політико-правової думки, погляди вчених та порівняльна характеристика концепцій про сутність і соціальне призначення держави. Держава як знаряддя досягнення в соціально неоднорідному суспільстві соціального компромісу й згоди.
курсовая работа [39,1 K], добавлен 09.05.2010Поняття правової культури та її концепції. Розгляд правової культури через призму творчої діяльності. Структура правової культури. Категорії та модель правової культури. Правове виховання як цілеспрямована діяльність держави. Правова культура юриста.
реферат [36,2 K], добавлен 26.08.2013