Правові дослідження в працях М.Ф. Владимирського-Буданова

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 342.2 “19”

Старший викладач кафедри теорії та історії держави і права Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова

ПРАВОВІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ПРАЦЯХ М. Ф. ВЛАДИМИРСЬКОГО-БУДАНОВА

Деркачова Н.О.

Одним із важливих напрямків сучасних досліджень в Україні є вивчення діяльності та спадщини видатних вчених. Без цього неможливі з'ясування, аналіз, висвітлення основних тенденцій і проблем в науці на різних етапах її розвитку та їхнє вирішення, встановлення тяглості й спадковості наукових традицій, створення всебічної картини розвитку історичних знань.

Звертання дослідників до наукового доробку вчених другої половини ХІХ - початку ХХ ст. обумовлене значним інтересом, який він має для з'ясування окремих важливих питань минулого. Внеском у розвиток української історії права стала поява перших досліджень у галузі історії українського права таких всесвітньо відомих вчених-правників, як О. Ф. Кістяківський, К. О. Неволін, Г. М. Данилович, М. Д. Іванішев. До таких вчених відноситься і Михайло Флегонтович Владимирський- Буданов, який широко використовував історико-порівняльний метод, зосереджуючи свою увагу як на слов'янському так і зарубіжних країн законодавству. Характерним для його досліджень було те, що він у своїх розробках приділяв увагу ще не з'ясованим питанням в юридичній науці. При цьому Михайло Флегонтович передусім звертався до виявлення методологічних принципів дослідження і вивчення права.

До вагомих досліджень цього напрямку віднесено наукові праці О. І. Левицького, М. П. Дашкевича, О. Ф. Скакун, Т. І. Боднарук, С. І. Михальченка, І. О. Ворончук, О. І. Баранович В. Д. Отаманський, Ю. М. Шемета, О. М. Ковальчук, О. В. Єгорова, С. Г. Борисенко, Н. С. Прозорова та інші. Зацікавлення науковим доробком М. Ф. Владимирського-Буданова виникло фактично разом із його першими працями і в подальшому ті чи інші аспекти ставали предметом обговорення багатьох дослідників. При цьому розвідки сучасників здебільшого торкалися наукових поглядів та робіт вченого, а от біографічні нариси з'явилися вже після його смерті.

Метою статі є дослідження процесу становлення М. Ф. Владимирського- Буданова як ученого, його життєвий шлях, наукова діяльність, спадщина та викладацька праця.

Владимирський-Буданов Михайло Флегонтович - видатний історик права Давньої Русі та юрист, доктор російської історії, ординарний професора кафедри історії руського права юридичного факультету Університету Святого Володимира, археограф, статський радник. Його самостійна наукова творчість розпочалася у 60-ті роки ХІХ сторіччя, коли в Україні активно почав розповсюджуватися позитивізм. Ця філософська система справила безумовний вплив на погляди вченого. Визначальну роль на обрання життєвого шляху та формування світогляду Михайла Флегонтовича справило його походження та навчання у закладах духовної освіти різних рівнів. А особливо Київська Духовна Академія, де він пережив кризу, яка вплинула на його подальшу долю. Його було виключено з Академії за участь в русі за реорганізацію навчального процесу, тому надалі жодної участі в адміністративному та політичному житті М. Ф. Владимирський- Буданов не брав, зосередившись повністю на науці [1, с. 22].

Але стоячі в стороні від метушні політичної діяльності, він, звичайно, не міг не аналізувати, оцінюючи політичні процеси, які відбувалися в ті часи. Вчений залишався прибічником поступових ліберальних реформ, він був впевнений, що намагання змінити все і відразу ні до чого гарного не приведе. Він розвинув елементи соціологічного підходу, які були власне там, де вони виявлялися найповніше, а саме: взаємозв'язки права з наукою, релігією, економікою держави, політикою і загальним розвитком освіти. У своїх дослідженнях вчений визначав загальні закономірності розвитку права і характерні його особливості для кожного народу з урахуванням соціально-економічних умов.

Важливою характерною рисою методології Владимирського-Буданова була його прихильність позитивістської теорії еволюції, заснованої, в свою чергу, на органічній теорії суспільства [2, с. 16]. Вчений зосередився на вивченні соціальних інституцій народів, що зрештою привело його до досліджень історії права. Він шукав першооснову права, причини, що зумовлюють хід його розвитку в широкому комплексі соціальних явищ, при цьому вчений вказував на необхідність вивчати право кожного народу.

Владимирський-Буданов зробив беззаперечний внесок у розвитком історико- правової науки. Його творчий доробок складає близько шістдесят друкованих праць, майже чверть з яких становлять рецензії та критичні відгуки. Наукова спадщина професора М. Ф. Владимирського-Буданова не дуже велика, але ті роботи, які вийшли з під пера вченого, здобули йому славу авторитету в області історії права [3, с. 123].

Так, в 1870 році вчений почав читати загальний курс з історії курса по історії права в Ярославському Демидовському юридичному ліцеї. В Ярославлі почав видання “Хрестоматії з руського права”, керуючись думками зробити доступними для студентів необхідні джерела. Даний збірник стародавніх пам'яток права, з самого першого видання був переважно призначений для навчальної цілі, а саме як посібник для самостійної (практичної) діяльності студентів з історії права (він витримала шість видань) [4, с. 18].

“Хрестоматія з руського права” стала по суті настільним підручником всіх студентів, які вивчали курс історії права, а джерелознавча проблематика - невідємною частиною дидиктики цього курсу. Потрібно відмітити, що ставлення до курсу з історії права в дореволюційних університетах було вельми серйозне. Дисципліна викладалася на протязі двох років, включаючи детальне вивчення правових пам'яток, джерел та розглядалося в якості потужного культурно-правового фундамента професійної правосвідомості майбутнього юриста.

“Огляд історії руського права”, справедливо вважається найкращим університетським курсом з цього предмета (витримало вісім перевидань) [5, с. 64]. Цей посібник повинен був допомагати при вивченні науки, але фактично він далеко перейшов за рамки учбового видання, так як надав повне і в той же час в багатьох частинах повністю самостійне висвітлення процесу розвитку права. Не звертаючи уваги на учбовий характер видання, в ньому були висвітлені повністю нові для того часу великі історико-правові проблеми: про походження звичайного права, західно- руського права, тобто право України періоду Великого князівства Литовського і Речі Посполитої, про політичну роль княжої дружини, розвиток віче.

Учбовий характер підручників визначає основні концепції розроблені Михайлом Флегонтовичем. В цих джерелах багато рубрик і підрозділів присвячених таким явищам як питання виникнення права, створення держав, верховенство влади, основи єдинодержавності, вплив монгольського державного права на право слов'янське, питання історії кримінального, цивільного, сімейного права.

Концепція М. Ф. Владимирського-Буданова дозволяє відтворити державні утворення певного періоду розвитку української державності. Ця концепція - і на сьогоднішній день не лише джерело знань про ті чи інші державно-правові факти і проблеми на українських землях, але і одна з небагатьох вірогідних версій цілісного історико-правового розвитку зазначених територій [11, с. 22].

Історія права, на думку вченого, це історія життя народу. Хоча, Михайло Флегонтович не повністю ідентифікував історію права і громадянську історію, але зазначав, що історії загальній надається можливість процесу боротьби між історичними силами. Коли ж одна з сил переможе іншу, то ця сила, визнається законною і стає предметом історії права [6, с. 342].

Владимирський-Буданов видав багато джерел по історії права та історії Західної та південно-Західної Русі, розробив багато досліджень у сфері історії та історії права литовсько-руської держави. Залишаються актуальними і його характеристики різних типів землеволодіння в українських землях, дослідження історії міст, історії права інших слов'янських народів: чехів, поляків, хорватів, сербів. Важливими є праці, присвячені історії освіти та освітніх установ.

Взагалі всі його наукові праці можна розділити на три групи:

1) праці по історії литовсько-руського та слов'янського права;

2) робота по історії права народної освіти;

3) роботи з історії руського права.

В своєму вченні щодо методів права М. Ф. Владимирський-Буданов підтримує традицію класичного ідеалізму і теорію спиритуалістичної еволюції характерних для слов'янофілів. Для уникнення крайнощів історичної школи вчений застосовує історично-порівняльний метод, при цьому вказуючи, що при вивченні національного права головна ціль історико-порівняльного дослідження полягає у висновках не лише схожого, але і відмінностей, які і складають національну особливість [6, с. 237]. Віднесення відмінностей виключно на рахунок національних особливостей без згадувань про відмінності в умовах внутрішньої середи явно свідчать про те, що історично-порівняльний метод сприйнятий поза звязком його з загальним вченням позитивної методології.

Взагалі Владимирський-Буданов вважається фундатором нової школи історико- юридичної науки. Вчений проголосив тези про існування загальної національної свідомості, що на думку Михайла Флегонтовича і є проявом національної єдності. Національна єдність, за Владимирським-Будановим містила “початки майбутньої державної єдності” [1, с. 14].

Вчений зазначав, що поняття історії права виходить з трьох окремих ознак, які входять в нього, а саме: право, як сукупність обов'язкових норм, які визначають відношення державні та приватні; історія, як прогресивний рух явищ від форм простих до більш складних і досконалих; нація, як частина людського роду. право соціальний інституція юридичний

На думку вченого історія права є наука, яка пов'язана з прогресивним розвитком юридичних норм в житті народу.

Важливою частиною його діяльності була і археографічна-видавнича діяльність, зокрема, під час перебування М. Ф. Владимирського-Буданова на посаді головного редактора Тимчасової комісії. Вчений очолював комісію протягом 34 років. За цей проміжок часу було вдосконалено роботу комісії, розширено тематику досліджень та набуття нею нових рис, виникнення нових форм публікацій. Більше уваги приділялося дослідженням у галузі спеціальних історичних дисциплін, зміцніли наукові зв'язки установи та її особовий склад [7, с. 18]. Михайло Флегонтович також спробував домогтися утвердження статусу її як цілком самостійної наукової установи із наданням відповідного фінансового забезпечення та проведенням адміністративних реформ. Вчений висловив низку пропозицій щодо покращення організації діяльності архівів та розробив власну методику опису джерел [8, с. 27].

Отже, аналізуючи наукові праці Владимирського-Буданова та його послідовників, можна зробити висновок, що не дивлячись на значний хронологічний проміжок їх створення (1860-1920-і роки), основні методологічні установки залишалися незмінними. Тобто це доводить, що еволюція розвитку поглядів щодо історії права відбувалася всередині філософської системи (позитивізм), всередині метода пошуку (порівняльно-історичного). Лише пізніше в 1920 роки під ідеєю революційних подій відбувся вихід за межі позитивістської методології.

Михайло Флегонтович створив оригінальну концепцію права, яка стала ідейним та науковим джерелом для подальшого вивчення та дослідження українського права [9, с. 5]. Праці вченого , написані понад століття тому, не втратили свого значення і сьогодні можуть використовуватися при розробці багатьох проблем середньовічної та нової історії українських земель.

М. Ф. Владимирському-Буданову належить визначна роль у постановці та вирішенні багатьох важливих питань українського минулого. Роботи видатного вченого сприяли приверненню уваги наукової громадськості до окремих етапів історії України. М. Ф. Владимирський-Буданов розробив велику кількість важливих та малодосліджених питань та здійснив визначний внесок у розвиток історії держави та права.

Використані джерела

1. Бондарук Т. І. Наукова концепція західноруського права у працях учених Київського університету / Т. І. Бондарук // Вісник Київського національного університету ім. Т. Г. Шевченко. Серія Юридичні науки. - Вип.39. - 2000. - С.17-23.

2. Бондарук Т. І. Основоположники київської історико-юридичної школи М. Ф. Владимирський- Буданов і Ф. І. Леонтович / Т. І. Бондарук. - К., 1993. - 25 с.

3. Владимирський-Буданов М. Ф. Хрестоматия по истории руського права / М. Ф. Владимирський- Буданов. - К. : Тип. Оглоблина, 1915. - Вып. 2. - 587 с.

4. Краковский К. Предисловие / К. Краковский // Владимирський-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права. - Ростов-на-Дону. - 1995. - С. 33.

5. Владимирський-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права / М. Ф. Владимирський-Буданов. - К. : Тип. Имп. Ун-та Св. Владимира, 1908. - 695 с.

6. Владимирський-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права / М. Ф. Владимирський-Буданов. - Ростов-на-Дону, Изд-во “Феникс”, 1995. - 640 с.

7. Владимирський-Буданов М. Ф. История императорского университета св. Владимира. / М. Ф. Владимирський-Буданов. - К., 1884. - 467 с.

8. Скакун О. Ф. М. Ф. Владимирський-Буданов як історик права и України / О. Ф. Скакун // Проблеми правознавства. - К., 1984. - Вип. 27. - С. 25-29.

9. Краковский К. Предисловие / К. Краковский // Владимирський-Буданов М. Ф. Обзор истории руського права. - Ростов-на-Дону, 1995. - С. 33.

Анотація

У статті розкрито і проаналізовано погляди видатного вченого, історика права М. Ф. Владимирського-Буданова, на становлення і розвиток держави і права на території України за часів Давньої Русі.

Ключові слова: Владимирський-Буданов М. Ф., держава, Давня Русь, історія права, слов'янське право, литовсько-руське право, територія, нація.

В статье раскрыты и проанализированы взгляды выдающегося ученого, историка права М. Ф. Владимирского-Буданова на становление и развитие государства и права на территории Украины во времена Давней Руси.

Ключевые слова: Владимирский-Буданов М. Ф., государство, Давняя Русь, история права, славянское право, литовско-русское право, территория, нация.

The article analyzes and shows the formation and development of the eminent scientist, historian law M. F. Vladimirsky-Budanov on the establishment and development of the state and law in the territory of Ukraine in the times of Ancient Russ.

Keywords: M. F. Vladimirsky-Budanov, legal history, the state, Ancient Russ, Slavic law, Lithuanian-Rus, the territory, nation.

Размещено на Allbest.ru