Особливості розслідування вбивств із мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Кафедра криміналістики та судової експертології

Особливості розслідування вбивств із мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості

Данная работа посвящена анализу проблем, которые возникают при выявлении и расследовании убийств, совершенных на почве расизма и ксенофобии. Предложены рекомендации относительно расследования таких преступлений. Рекомендации изложены в виде алгоритма начальных и последующих следственных (розыскных) действий и организационных мероприятий.

Ключевые слова: ксенофобия в Украине, убийства на почве расизма, убийства по мотивам нетерпимого отношения, проблемы расследования, особенности расследования.

Annotation

This work is devoted to analysis of the problems that arise in the detection and investigation of murders committed on the basis of racism and xenophobia. Recommendations concerning the investigation of such crimes. The recommendations set out in the form of an algorithm of the initial and subsequent investigative actions and organizational measures.

Key words: xenophobia in Ukraine, murders motivated by racism, murder on the grounds of intolerance, investigate problems, especially the investigation.

Майже кожна країна стикалась із проблемою загострення міжетнічного, расового протистояння між корінним населенням і так званими «приїжджими», або «іншими». Дискримінація і вороже ставлення населення до людей, які відрізняються за кольором шкіри, формою очей, національністю, релігійними переконаннями іноді обумовлені закономірними явищами. Наприклад, перенаселенням території або неконтрольованою еміграцією, але грамотна, зважена соціально-економічна політика керівництва держави, міжнародних організацій, разом із чітким реагуванням правоохоронної системи, здатні своєчасно загасити подібні настрої серед населення. розслідування расизм вбивство розшуковий

Для нашої країни настав час визнати існування проблеми ксенофобії в суспільстві і почати приймати превентивні заходи, адже проблема вчинення насильницьких злочинів, у тому числі вбивств на цьому ґрунті, постала за останні роки особливо гостро [1; 2].

Особливе занепокоєння викликає той факт, що розпалювання настроїв ворожнечі і ненависті, нав'язування негативних стереотипів у суспільстві - це бомба уповільненої дії, яка може призвести до соціального вибуху в державі, навіть до громадянської війни [3;4].

Чинним Кримінальним кодексом України (далі - КК України) встановлено цілий перелік злочинів, мотивом яких виступає упереджене ставлення до окремих представників суспільства. Серед них передбачено й умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості (п. 14 ч. 2 ст. 115). Кожен випадок таких вбивств викликає неабиякий резонанс у суспільстві, і в той же час багато труднощів у доказуванні постає перед слідчими в таких провадженнях. Саме на розкритті особливостей досудового розслідування цих злочинів зосереджено увагу в представленій роботі.

Окремі аспекти особливостей розслідування злочинів, що пов'язані з проявами расової, національної чи релігійної нетерпимості, були предметом дослідження кількох робіт вітчизняних авторів, зокрема Дьоміної-Волок Н.В., Осики І.М., Канюс В.М., Корж Є.М., Лемешко О.М., Гора І.Ю., Ліщенко Ю.А., Савченко А.В. та інших [4; 5; 6]. Проте на сьогодні залишається ціла низка невирішених проблем у цій сфері.

Досудове розслідування вбивств із мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості, звісно, повинно проводитись відповідно до загальних наукових рекомендацій і методик розслідування вбивств [7; 8]. Але слідчі повинні розуміти, що основою процедури розслідування таких злочинів виступає доказування і детальне відображення в матеріалах кримінального провадження елементу суб'єктивної сторони злочину - спеціального мотиву нетерпимості підозрюваного до представників певної раси, національності чи релігійної групи.

Як показує аналіз слідчо-оперативної практики, на початковому етапі розслідування під час прийняття рішення про відкриття провадження про вбивство дуже рідко є дані, які вказують на специфічний мотив вчинення цього злочину. Тому первинно рекомендується кваліфікувати такі факти за ч. 1 ст. 115 КК України або за іншими частинами. Для встановлення ж спеціального мотиву нетерпимості на подальшому етапі необхідно провести комплекс відповідних слідчих (розшукових) та організаційних дій, а потім додатково кваліфікувати вбивство за ознакою п. 14 ч.2ст. 115 (умисне вбивство з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості).

Відкриття провадження про вбивства, як правило, пов'язані з надходженням заяви або повідомлення про вчинення цього злочину від свідків або родичів загиблого або з надходженням рапорту члена чергової слідчо-оперативної групи, патрульних поліцейських, які виїжджали на місце події за викликом і виявили труп з ознаками насильницької смерті чи інші ознаки цього злочину.

Оперативний черговий територіального підрозділу національної поліції

(далі - оперативний черговий), отримавши по телефону заяву чи повідомлення про виявлення трупу з ознаками насильницької смерті, повинен виконати наступні дії:

- з'ясувати анкетні данні (прізвище, ім'я, по-батькові, рік народження, адреса, за якою проживає, місце роботи) особи, що заявляє або повідомляє про злочин;

- з'ясувати основні обставини злочину, про який повідомлено;

- зареєструвати отриману інформацію в журналі Єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події;

- негайно направити на місце події слідчо-оперативну групу (далі - СОГ) для перевірки повідомленої інформації про злочин, з'ясування обставин події та документування ознак складу злочину [9].

У разі виявлення ознак вчинення вбивств із мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості начальник МРЛО або особа, яка виконує його обов'язки, зобов'язаний особисто виїхати на місце події для організації встановлення та затримання злочинців, своєчасного подання до ГУМВС, УМВС об'єктивних відомостей про цю резонансну подію.

Начальник слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС особисто повинен виїхати на місце події за кожним фактом умисного вбивства, якщо наявні ознаки вищевказаного мотиву спричинення смерті людини (в разі неможливості виїзду начальника слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС на місце події виїздить його заступник).

Для огляду місця події за такими фактами обов'язково залучаються слідчі-криміналісти слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, а також задіються криміналістичні лабораторії.

СОГ виїжджає на місце події в складі слідчого, співробітника оперативного підрозділу, спеціаліста-криміналіста. Крім того, до складу групи в обов'язковому порядку включається слідчий територіального підрозділу національної поліції, який спеціалізується на розслідуванні вбивств (він є старшим СОГ), а також, за необхідності, кінолог зі службово-розшуковою собакою, психолог.

Для проведення огляду трупа (частин трупа) людини обов'язково залучається судово-медичний експерт, а також експерти Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру відповідної спеціалізації: криміналісти, біологи, баліститощо [10].

Якщо на місці події присутня особа, яка заявила або повідомила про злочин, слідчий або інша уповноважена особа повинні прийняти усну заяву від неї, склавши про це протокол прийняття усної заяви, одночасно попередивши її про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про вчинення злочину за ст. 383 КК України.

Слідчий повинен організувати проведення на місці події комплексу дій та заходів направлених на вирішення таких тактичних завдань:

- виявлення, фіксація та вилучення слідів злочину та інших речей і документів, що можуть мати значення для встановлення істини в справі;

- встановлення часу, місця і способу вчинення злочину;

- встановлення потерпілих від події злочину;

- встановлення виду і характеристики засобів та зброї, якщо такі використовувались під час вчинення злочину;

- встановлення характеру нанесеної злочином шкоди, а також приблизний розмір матеріальних збитків (якщо такі на цей момент виявлені);

- встановлення всіх можливих свідків та очевидців події злочину;

- встановлення обставини скоєння злочину, що мають значення для початкової кримінально-правової кваліфікації події, визначення кола підозрюваних осіб, напрямків організації роботи з розшуку, перевірки, затримання причетних до вчинення злочину осіб і притягнення їх до кримінальної відповідальності (в рамках виконання даного завдання необхідно встановити ознаки зовнішності і особливі прикмети підозрюваних, дані про використовуваний транспортний засіб, індивідуальні ознаки інших використовуваних злочинцями об'єктів);

- необхідно встановити шляхи можливого підходу злочинців на місце вчинення злочину і відходу з нього, а також місць розташування на цих шляхах технічних засобів спостереження і фіксації (стаціонарних камер відеоспостереження);

- необхідно прийняти заходи із затримання злочинця одразу після вчинення злочину (наприклад, із залученням сил і засобів патрульної поліцейської служби, ДСО чи інших служб, підрозділів).

Для вирішення вищевказаних тактичних завдань слідчий повинен організувати проведення огляду місця події та трупу; скласти протокол огляду місця події та додатки до нього (план-схему місця події з пояснювальними надписами, план-схему розташування тілесних ушкоджень на трупі); відібрати пояснення в потерпілого (потерпілих), очевидців та можливих свідків злочину; витребувати документи чи окремі данні шляхом направлення вимог чи запитів до відповідних установ, підприємств чи організацій; вилучити речі і документи, які мають значення для кримінального провадження, та речі, вилучені з обігу, в тому числі матеріальні об'єкти, придатні для з'ясування обставин, що підлягають доказуванню; дати усні вказівки або письмові доручення співробітникам оперативних підрозділів на виконання дій та заходів, направлених на вирішення вказаних тактичних завдань.

Зібрані й оформлені відповідним чином матеріали перевірки інформації про злочин по прибуттю СОГ негайно необхідно передати оперативному черговому.

Якщо особисто виїжджає начальник слідчого управління (відділу) ГУМВС, УМВС, він заслуховує звіти членів СОГ, перевіряє якість складання протоколу огляду місця події та повноту фіксації обставин учинення кримінального правопорушення. У разі встановлення неповноти цієї слідчої дії негайно організовує проведення повторного або додаткового огляду за своєю участю [10].

Оперативний черговий зобов'язаний негайно надати інформацію (матеріали перевірки) про злочин начальнику слідчого підрозділу для визначення виконавця й організації досудового розслідування (відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України).

Начальник слідчого підрозділу визначає слідчого для проведення такого розслідування (відповідно до ч.2 ст. 39 КПК України).

Слідчий, якого визначено для виконання розслідування, невідкладно, але не пізніше 24 годин після отримання інформації про злочин зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування (відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України).

Начальник слідчого підрозділу перевіряє внесені слідчим до ЄРДР відомості і в разі наявності підстав підтверджує їх, після чого кримінальне провадження набуває порядковий номер, і починається досудове розслідування [9].

Слід звернути увагу на те, що до невідкладних слідчих (розшукових) дій, що проводяться на початковому етапі розслідування вбивств, що мають ознаки вчинення з мотиву расової, національної чи релігійної нетерпимості, відносяться такі:

1) огляд місця події (якщо не був проведений первинний огляд або мали місце певні прогалини) з метою пошуку ознак, що свідчать про ксенофобський мотив злочину - наявність певних специфічних предметів, атрибутики, надписів, символів тощо;

2) допит свідків і очевидців події щодо обставин, які передували злочину, самих обставин нападу та подій після нього. Слід зазначити, що серед свідків вбивств розглядуваної категорії часто виявляються жителі сусідніх будинків, які спостерігають із вікон власних домівок або знаходяться рядом і намагаються зупинити нападників; таксисти, які або щойно привезли, або очікували клієнтів; лікарі бригад швидкої допомоги, які викликані на місце нападу;

3) запит до підрозділу карного розшуку про перебування особи на відповідному обліку;

4) направлення доручення працівникам карного розшуку щодо відпрацювання молодіжних угрупувань із метою пошуку підозрюваних, а також моніторингу відповідних Інтернет-сторінок, де може з'явитися інформація щодо відповідної проведеної акції;

5) особистий обшук, пред'явлення підозрюваних для впізнання після їх затримання;

6) підготовка та призначення судово-медичної експертизи трупу та інших експертиз у залежності від вилучених об'єктів: трасологічної, дактилоскопічної, балістичної, криміналістичної експертизи холодної зброї, медико-криміналістичної, молекулярно-біологічної експертизи (дослідження ДНК) та інших.

Треба зауважити, що після встановлення і затримання підозрюваної особи в будь-якому разі необхідно перевіряти всі можливі версії щодо інших мотивів цього злочину. У зв'язку із цим необхідно дослідити відносини потерпілого і підозрюваного, чи були вони знайомі, і якщо так, то які були тривалість і характер цих стосунків; чи не виникало між ними конфліктів, і якщо так, які були причини для цього; чи не було між ними укладено угод цивільно-правового характеру, чи були боргові зобов'язання; чи не вчиняв потерпілий щодо підозрюваного будь-яких дій, що могли потягти за собою відповідну реакцію (наприклад, помсту).

На подальшому етапі необхідно провести допит підозрюваного, його освідування, слідчий експеримент, розглянути необхідність призначення судово-психіатричної, судово-психологічної, наркологічної експертиз, а також, за наявності відповідних об'єктів, - експертиз комп'ютерної техніки і програмного забезпечення та інших, у залежності від обставин події злочину.

У провадженнях представленої категорії підлягають встановленню наступні обставини:

1) обстановка, час та місце вчинення вбивства; які події передували і могли спровокувати напад на людину (особлива увага звертається на агітаційну інформацію в засобах масової інформації, заклики на масових заходах; конфліктні ситуації тощо);

2) спосіб вчинення вбивства, зокрема характер насильства, яке було застосоване, засоби і знаряддя злочину, кількість співучасників і їх ролі;

3) чи мали місце з боку підозрюваного висловлювання чи дії (жести, демонстрація поглядів тощо) ксенофобського характеру до, під час або після вчинення нападу;

4) дані, що характеризують особу підозрюваного, пом'якшують або обтяжують покарання;

5) дані про особу потерпілого, зокрема його приналежність до певної расової, національної чи релігійної групи;

6) детальні обставини щодо того, яким чином і чому опинився на місці вчинення нападу;

7) детально дії потерпілого до і під час нападу (чи мав місце конфлікт, провокація, чи чинився ним опір злочинцям, яким чином і якими засобами намагався захиститись потерпілий);

8) у чому виражалось застосоване насильство до потерпілого, які завдані тілесні ушкодження, що стало причиною смерті.

Підсумовуючи вищевказане, слід зазначити, що в роботі не розкриті всі особливі моменти розслідування вбивств, вчинених на ґрунті ненависті до представників «інших» груп населення, і залишається ще багато проблем і напрямків подальшого вивчення цієї тематики. Представлена робота є лише одним із кроків вирішення комплексного завдання протидії злочинам даної категорії.

Література

1. В Украине резко участились случаи нападений на иностранных студентов /Издание «Сегодня.иа». Горячая тема. Спец- рубрика от 29.02.2016 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.segodnya.ua/criminal/v-ukraine-rezko-uchastilis- sluchai-napadeniy-na-inostrannyh-studentov-695752.html.

2. Павленко Е. Иностранцы назвали Харьков опасной точкой мира. После четвертого нападения студенты вышли на площадь, потребовали усилить патрулирование студгородка и наказать виновных / Е. Павленко II Издание «Вести» от 16.06.2015 [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://vesti-ukr.com/harkov/103613-inostrancy-nazvali-harkov-opasnoj-tochkoj-mira.

3. Явир В.А. Суспільно-політичний вимір та правові механізми протидії ксенофобії в Україні / В.А. Явир II Бібліотека українських авторефератів [Електронний ресурс] - Режим доступу : http://librar.org.ua/sections_load.php?id=577&s=policy&start=7.

4. Гора І.Ю. Механізм формування антисоціальної поведінки в осіб, які вчиняють злочини з мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості / І.Ю. Гора II Юридична психологія та педагогіка. - 2014. - № 1. - С. 183-192. -[Електронний ресурс]. -Режимдоступу : http://nbuv.gov.ua/j-pdf/urpp_2014_l_21.pdf.

5. Савченко А.В. Вплив мотивів расової, національної чи релігійної нетерпимості на кваліфікацію злочинів / А.В. Савченко II Вісник Академії адвокатури України. - (17)2010. - С. 174-177.

6. Осика І.М. Методичні рекомендації з протидії проявам нетерпимості (ксенофобії) для прокурорів та слідчих прокуратури, представників силових структур, неурядових організацій / Ю.А. Тищенко, О.К. Смірнов, І.М. Осика, 0.0. Морозлі; за заг. ред. Ю. Тищенко. - Укр. незалеж. центр політ, дослідж., Ін- форм.-дослідн. центр «Інтеграція та розвиток». - К., Сімферополь : Агентство «Україна»,2011. -48 с.

7. Саінчин О.С. Розслідування умисних вбивств: теорія та практика / О.С. Саінчин. - Одеса : СПД Бровкін О.В., 2012. -408 с.

8. КоноваловаВ.О. Вбивство: мистецтво розслідування/В.О. Коновалова. -X. : Факт, 2001. -311 с.

9. Про затвердження Інструкції про порядок ведення єдиного обліку в органах поліції заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події, наказ МВС від 06.11.2015 № 1377 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/zl498-15.

10. Про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, наказ МВС від 14.08.2012 № 700 (в редакції із змі- намивід23.06.2015 № 748) [Електроннийресурс]. -Режимдо ступу : http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/linkl/MVS391.html.

Размещено на Allbest.ru