Для визначення та аналізу функцій органів державної влади щодо авіаційної діяльності пропонуємо розглянути більш загальне поняття "Функції". Поняття "функція" має багато значень.

М.С. Кельман, О.Г. Мурашин визначають функції держави як основні (головні) напрями (сторони, види) діяльності держави, у яких відображаються та конкретизуються її завдання і мета, виявляється її сутність, зміст та соціальне призначення [1, с.37]. На думку В.В. Копєйчикова та А.М. Колодія, функції держави - це основні напрями її діяльності, в яких відображаються й конкретизуються завдання і мета держави, виявляються її сутність, зміст і соціальне призначення в соціально неоднорідному суспільстві [2, с.45]. П.М. Рабінович вважає, що функції держави - це основні напрямки діяльності держави, які розкривають соціальну сутність і призначення в суспільстві [3, с.45]. На думку В.О. Котюка, функції права - це основні напрямки його впливу на людину і суспільство [4, с.53]. Як зазначає В.І. Сало, функції держави являють собою основні напрямки її діяльності, що виражають її сутність і соціальне призначення в галузі управління справами суспільства [5, с.8]. Функції держави реалізуються в діяльності її державних органів. Саме тому важливо визначити функції державних органів. О.П. Рябченко визначає функції державних органів, як провідний напрямок діяльності відповідних органів, у яких виражене цільове навантаження, з нею безпосередньо пов'язаний державно-владних повноважень [6, с.42].В.Л. Ортинський вважає, що функції держави це основні напрямки діяльності, в яких виявляється сутність і соціальне призначення права [7, с.360]. Варто погодитись з М.Р. Аракеляном, який визначає функції держави, як особливий механізм державного впливу на суспільні процеси та відносини, що визначають напрямки та зміст його діяльності по управлінню суспільством [8, с. ЗО].

На думку О.О. Джураєвої, функції відіграють важливу роль у виконанні державою своєї історичної місії (у втіленні її соціального призначення), тому що без впливу на ті або інші суспільні відносини держава не в змозі вирішити задачі, що стоять перед нею, і досягти відповідної мети [9, с.9].

Важливе значення має класифікація функцій держави. На думку О.О. Джураєвої, класифікація функцій держави - це їх розподіл на окремі види, групи залежно від тих чи інших критеріїв, що має практичне значення для вироблення рекомендацій щодо удосконалення певних напрямків її діяльності [10, с.11]. Як зазначає М. Дзеве - люк, в сучасній юридичній літературі загальноприйнятим вважається розподіл функцій держави за соціальною важливістю (значущістю) на основні й неосновні. Під основними функціями розуміють найзагальніші та найважливіші напрями діяльності держави щодо здійснення стратегічних завдань і цілей, які постають перед державою в конкретний історичний період. До неосновних функцій відносять здійснення державою конкретних завдань у другорядних сферах суспільного життя [11, с.172]. О.Ф. Скакун, В.В. Лазарев пропонують поділяти функції держави на внутрішні та зовнішні [12; 13]. При цьому О.Ф. Скакун зазначає, що до внутрішніх функцій слід віднести: політичну, економічну, соціальну, екологічну, культурну, інформаційну, правоохоронну, правозахисну. До зовнішніх функцій - функцію співробітництва та інтеграції із сучасними державами в різних державно-правових сферах суспільного життя, функцію оборони держави, забезпечення миру та підтримку світового правопорядку [14, с.134].В. В. Лазарєв до внутрішніх функцій відносить охорону правопорядку і права власності, інших прав і свобод громадян; економічну, соціальну та екологічну функції; до зовнішніх - підтримку мирного співіснування; забезпечення ділового партнерства й співробітництва; захист державного суверенітету [15, с.90].Р.М. Ляшук визначає, що найбільш важливим є поділ функцій за сферами суспільного життя на політичну, економічну, соціальну, екологічну, інші функції та похідний від них поділ на внутрішні та зовнішні функції [16, с.63]. Також А. Лощихін пропонує поділяти функції держави на підставі принципу поділу влади і класифікувати функції держави на основі цього принципу. Відповідно функції поділяються на законодавчі (правотворчі), управлінські, правоохоронні, у тому числі судові й інформаційні [17, с.268].

В.І. Московець відносить до внутрішніх функцій:

1) політичну, тобто регулювання державою політичних відносин;

2) економічну, регулювання державою економічних відносин;

3) соціальну, забезпечення соціальної захищеності особи;

4) культурно-виховну, організацію освіти, підтримку науки, культури;

5) екологічну, забезпечення екологічної безпеки особи;

6) функцію охорони правопорядку, забезпечення охорони правопорядку, внаслідок державно-правового регулювання суспільних відносин;

7) фінансового контролю, контроль легальності прибутку фізичних та юридичних осіб. До зовнішніх функції держави автором віднесено:

1) економічну співпрацю, тобто сприяння інтеграції національної економіки в світову;

2) співпрацю в забезпеченні світового правопорядку, тобто участь ву збереження миру;

3) співпрацю в вирішенні глобальних проблем;

4) оборонну функцію, тобто участь у захисті незалежності територіальної цілісності країни [18]. Вважаємо дану класифікацію такою, що найбільш точно відображає функції держави.

Слід відмітити, що на сьогодні дослідження функцій держави щодо авіаційної діяльності практично відсутні. Варто відмітити, що аналіз функцій публічних органів у галузі цивільної авіації є необхідним для виявлення прогалин вітчизняного законодавства, пропозицій щодо їх усунення. Тому вирішено провести аналіз державних функцій у галузі цивільної авіації. Пропонуємо розглянути зазначені функції в аспекті державного, авіаційного контролю.

Фактично основною функцією Державної авіаційної служби є забезпечення і управління повітряним рухом України. Виконання даної функції включає:

1) надання дозволів на виліт цивільних повітряних суден з аеродромів України, приліт повітряних суден до аеродромів України або на проліт територією України та погоджує дозволи на виконання польотів за Договором з відкритого неба (пункт 27 положення);

2) надання дозволів на виліт повітряного судна для перевезення товарів військового призначення та подвійного використання (пункт 28 положення);

3) затвердження розкладу руху авіаперевізникам на виконання регулярних рейсів, розглядає комерційні угоди, укладені між перевізниками, що стосуються надання ними спільних послуг, пов'язаних із повітряними перевезеннями пасажирів та багажу;

4) надає право на експлуатацію повітряних ліній і призначень авіаперевізникам відповідно до положень законодавства, міжурядових угод про повітряне сполучення та інших домовленостей на рівні авіаційних властей (пункт 34 Положення). Варто відмітити, що дана функція Державіаслужби є фактично найважливішою.

Безумовно, однією з найважливіших функцій є правоохоронна функція держави. Як зазначає В. Волоско, правоохоронна функція держави - це напрям діяльності держави, що виражає її сутність на конкретному історичному етапі, який спрямований на вирішення основних завдань, пов'язаних із забезпеченням конституційного ладу, прав та свобод громадян, законності та правопорядку [19, с.109]. Виконання даної функції в аспекті здійснення державного, авіаційного контролю покладено частково на державні, правоохоронні органи: державну прикордонну службу, службу безпеки України, Міністерство України з надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, підрозділи Міністерства оборони. Основним державним органом, що виконує правоохоронну функцію в авіації є Державна авіаційна служба України. Як зазначає В. Волоско, всі правоохоронні функції можна поділити на головні та другорядні. Слід зазначити, що до головних автором віднесено ті, які безпосередньо пов'язані з боротьбою з правопорушеннями, а саме: профілактична, захисна, охоронна, оперативно - розшукова, виконавча, судового розгляду справ про адміністративні правопорушення. Відповідно до другорядних віднесено: контрольну, дозвільну, аналітичну, методичну, інформаційну, нормотворчу, координаційну. Так, відповідно до п.35 Положення "Про Державну авіаційну службу України" Державна авіаційна служба України, здійснює контроль та нагляд за додержанням вимог законодавства у сфері повітряних перевезень пасажирів та багажу. Саме Державна авіаційна служба розробляє авіаційні правила, інші нормативні документи в галузі цивільної авіації, які є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання. Фактично в процесі діяльності щодо нагляду за діяльністю суб'єктів господарювання здійснюється профілактика та запобігання правопорушень у галузі цивільної авіації. Так, відповідно до п.6 Положення "Про Державну авіаційну службу України" Державна авіаційна служба України має право накладати штрафи за умов, визначених Повітряним кодексом України, встановлювати обмеження на експлуатацію повітряних суден, анулювати ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг із перевезень пасажирів та/або вантажу повітряним транспортом. Крім того, Державіаслужба має повноваження щодо захисту прав фізичних та юридичних осіб, осіб із обмеженими можливостями. Таким чином, правоохоронні функції є одними з основних функцій Державної авіаційної служби. Отже, серед правоохоронних функцій у галузі цивільної авіації можна виділити: профілактичну, захисну, охоронну, розгляд справ про адміністративні правопорушення на транспорті, контрольну, дозвільну, аналітичну, методичну, інформаційну, нормотворчу, координаційну. Дані функції в сукупності становлять правоохоронну функцію держави в галузі цивільної авіації.

Варто відмітити, що безпосередньо в положенні "Про державну авіаційну службу України", не міститься норм, вимог щодо виконання державного контролю відносно створення навчальних, авіаційних закладів, програми підготовки авіаційного персоналу. Водночас відповідно до п.68 Положення "Про Державну авіаційну службу України" Державна авіаційна служба України розробляє вимоги до екзаменаторів та впроваджує систему нагляду за діяльністю призначених нею екзаменаторів, які проводять теоретичні та практичні іспити авіаційного персоналу. Наказом Державіаадміністрації № 601 від 17.08.2005 р. затверджено Правила сертифікації авіаційних навчальних закладів цивільної авіації з підготовки льотного складу в Україні", відповідно до яких визначено основні вимоги до підготовки, перепідготовки авіаційного персоналу, навчальних закладів, що займаються даною підготовкою [20]. Державною авіаційною службою України, затверджуються обов'язкові для виконання правила з підготовки, перепідготовки авіаційних спеціалістів, здійснюється перевірка навчальних закладів, в тому числі вищих. Так, у п.26 Положення, зокрема, передбачено, що Державіаслужба здійснює нагляд та сертифікацію авіаційних навчальних закладів з підготовки, перепідготовки, під - твердження/відновлення та підвищення кваліфікації персоналу з наземного обслуговування, затверджує програми підготовки та перепідготовки в таких закладах. Пунктом 53, 54 зазначеного Положення передбачено, що Державіаслужба затверджує програми підготовки та перепідготовки авіаційного персоналу та здійснює оформлення і видачу посвідчення члена екіпажу.

Аналіз вітчизняного законодавства призвів до висновку, що неодмінною складовою державного авіаційного контролю є функція нагляду за науковою та іноваційною діяльністю в авіації України. Так, зокрема п.2 Положення передбачає, що Державіаслужба здійснює комплексні заходи щодо забезпечення безпеки польотів, авіаційної, екологічної, економічної та інформаційної безпеки. Відповідно до пункту 4 Положення, Державіаслужбою України забезпечується розробка державної стратегії, програм розвитку цивільної авіації та використання повітряного простору України. Зрозуміло, що дійсне є неможливим без проведення комплексних наукових досліджень. Згідно із пунктом 7 Положення, Державіаслужба погоджує/ затверджує технічні вимоги щодо розробки авіаційної наземної техніки, аеродромного обладнання, наземних засобів зв'язку, навігації та спостереження (радіотехнічного забезпечення), автоматизованих систем керування повітряним рухом, авіаційних тренажерів.

Поняття "функції" Державної авіаційної служби України не міститься ані в положенні "Про Державну авіаційну службу України", ані в Повітряному кодексі України. Тому важливим є закріплення даного поняття на законодавчому рівні. Саме даним поняттям обумовлюються виконання функціональних обов'язків працівників державної авіаційної служби. Аналіз юридичної літератури та нормативно - правових актів цивільної авіації призводить до висновку, що функції державної авіаційної служби України можна визначити як основні внутрішні та зовнішні напрямки діяльності Державного органу публічної влади в галузі цивільної авіації, що відображають його вплив на людину, суспільство, діяльність юридичних, фізичних осіб.

Висновки