Причина і наслідок: інверсія ідей природного права

Размещено на http://www.allbest.ru/

Причина і наслідок: інверсія ідей природного права

Ткаченко B.I.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри правознавства Київського національного університету культури і мистецтв

Анотація

інверсія право позитивний природний

Стаття присвячується дослідженню процесу інверсії, відображенню причини (ідей природного права) у наслідках (позитивному праві). Причина і наслідок як дуальні явища, будучи протилежностями, відображаються одне в одному. Ідеї природного права, по суті, є причиною появи і розвитку позитивного права. Розгляд проблеми під таким кутом зору довзоляє визначити непроявлені причини того, що відбувається в праві.

Ключові слова: право, природне право, позитивне право, інверсія, причина і наслідок, перехідно-інверсійні процеси, ентропія.

Аннотация

Статья посвящена исследованию процесса инверсии, отображению причины (идей естественного права) в следствиях (позитивном праве). Причина и следствие как дуальные явления, будучи противоположностями, отображаются друг в друге. Идеи естественного права, в сущности, являются причиной появления и развития позитивного права. Рассмотрение проблемы с такой точки зрения позволяет установить скрытые причины происходящего в праве.

Ключевые слова: право, естественное право, позитивное право, инверсия, причина и следствие, переходно-инверсионные процессы, энтропия.

Annotation

The article is devoted to the investigation of the process of inversion, the display of the cause - the ideas of natural law, in the consequences - the norms of positive law and their implementation. Cause and effect as dual phenomena, being opposites, are displayed one in the second. The ideas of natural law in essence are the cause of the emergence and development of a positive law. Consideration of the problem from this point ofview provides an opportunity to establish the unmanifested causes ofwhat is happening in the law.

Key words: law, natural law, positive law, inversion, cause and effect, transient-inversion processes, entropy.

Постановка проблеми. Право, як і кожна система, має свою першооснову, з якої починається його розвиток. З одиниці, єдиного природного права виникає дуальне явище - природне та позитивне право як наслідок розвитку в проявленому світі. Процеси, які відбуваються в праві, не є дискретними, вони взаємообумовлені та взаємопов'язані із життєдіяльністю суспільства та, з огляду на закони діалектики, відбуваються відносно одночасно. Рівновага в системі права досягається завдяки постійним циклічним причинно-наслідковим зв'язкам, які визначаються природно-правовими явищами. Оскільки світ дуальний, будь-яке явище або твердження визначається своєю протилежністю. Ці процеси відносні, зокрема, природне та позитивнеє право як причина і наслідок, будучи протилежностями, з'єднуються, а потім переходять, відображаються одне в одному.

Стан опрацювання. Сучасний період реформування держави та права в українському суспільстві обумовлює перегляд усталених уявлень і зміну концептуальних методологічних підходів до розуміння права. Важливим у цьому напрямі є вивчення причинно-наслідкових зв'язків, перехідно-інверсійних процесів від причини (ідей природного права) до наслідку (норм позитивного права) як форми перетворень. Основою для такого аналізу є дослідження у сфері дуальної природно-позитивістської теорії вчених-юристів: О. Костенка, М. Козюбри, М. Кравчука, В. Нерсесянца, Ю. Оборотова, П. Рабіновича, С. Максимова, С. Сливки й інших. Вивчення причинно-наслідкових інверсійних процесів у праві має не тільки теоретичний, але і практичний інтерес. Важливою є думка С. Максимова стосовно того, що методологія права розуміється як керівна ідея, система світоглядних принципів, які проявляють себе на всьому шляху дослідження права, а також обґрунтування такої ідеї [1,с.79]

Метою статті є дослідження процесу інверсії, відображення причини (ідей природного права) у наслідках(нормах позитивного права) та їх реалізації, спрямованої на досягнення перетворень у суспільстві. Розгляд проблеми під таким кутом зору довзоляє визначити непроявлені причини того, що відбувається в праві та суспільстві.

Виклад основного матеріалу. Співвідношення між природним і позитивним правом - це співвідношення між ідеальним і реальним, духом і матерією. Ідеї природного права є причиною появи і розвитку позитивного права, оскільки за певних історичних умов ідеї природного права породили позитивне право. Тому природне право існує у світі ідей, ідеального, духовного, а позитивне право - реальне, це наслідок відображення ідей природного права. Перше як ідея (причина), виходячи із закону причинно-наслідкових зв'язків, знаходить відображення в другому.

Зауважимо, що світ, який ми бачимо, - світ проявлений, світ наслідків. Світ причин називають непроявленим, тому що він скритий від людини до того часу, поки не пізнана причина того, що відбувається. Причинно-наслідкові зв'язки існують на всіх рівнях системи правових відносин у суспільстві. Але людина не завжди усвідомлює, не завжди розуміє істинні причини того, що відбувається. Поки людина не усвідомить універсальних закономірностей розвитку, багато подій у суспільно-правових процесах їй вбачаються випадковими. Сприйняття необхідного і випадкового в багатьох правових явищах залежить від уміння відстежувати необхідні або «випадкові» причинно-наслідкові зв'язки, оскільки випадковостей не буває, все має свою закономірну причину, не пізнану до певного часу. Вивчення причинно-наслідкових зв'язків є важливим завданням філософської-правової науки в поясненні будь-якого явища, оскільки нічого не відбувається без причини, причина завжди передує наслідку, а кожна причина також є наслідком іншої причини.

Вчення давньогрецького філософа Платона про потрійність світу (дух - ідея - причина, матерія - наслідок - форма) і взаємозв'язок як перехідний процес між ними,є умовою досягнення кількісного завершення процесу формування будь-яких явищ у просторі, що приводить до вдосконаленого, якісно нового стану. Платон, обґрунтовуючи закон причинності, сформулював ідею як причину всього сущого, як джерело буття, зразок, дивлячись на який, творять світ речей, який є наслідком впровадження ідеї. Відповідно до поглядів філософа, ідея - це причина, яку не можна сприйняти почуттями, але можна осягну- тирозумом [2, с. 125].

Під впливом ідей природного права, які відображаються в позитивному праві, відбувається інверсія суспільства, його перетворення в новий стан, який є відображенням суті ідеї. Інверсія означає: «перестановка», «перевертання», «переворот» [3, с. 235], що розуміється як якісне перетворення попереднього порядку речей. Отже, інверсія - це перехід, перетворення зі старого стану на більш досконалий, як протилежність недосконалого. Водночас також можлива і деградація, якщо мало місце порушення природних основ, підвалин, що може розумітися як «інверсія» навпаки.

Ідея природного права, яка несе в собі задум реформування політико-правових процесів у суспільстві, породжує мету та приводить у рух багато суспільних, політичних, правових механізмів, наслідком чого є процес впровадження ідеї в життєдіяльність суспільства, яке, у свою чергу, проходить інверсійні перехідні процеси і формується під впливом позитивного права як відображення ідеї. З огляду на таке твердження, ідея є причиною розвитку суспільства, яка, породжуючи детермінуючі при- чинно-наслідкові зв'язки, створює суспільно-правові явища з метою реформування певних сфер у державі, що є наслідком її впровадження. Виходячи із принципу детермінації, причинність не означає, що явище, породжуване ідеєю-причиною, невідворотно відбудеться за будь-яких суспільно-економічних і політико-правових обставин. Створений причиною наслідок залежить від умов: та сама ідея-причина природного права за різних умов, від яких залежить характер кореляційних зв'язків, призводить до різних наслідків. Можливість або дійсність появи наслідку забезпечується певними управлінськими, детермінуючими зв'язками та відносинами [4, с. 78], які забезпечують перехід від ідеї-причини природного права до наслідку. Це і є третій складник, який є логічним у взаємозв'язку причини і наслідку та визначається як перехідно-інверсійний процес. Перехідно-інверсійні процеси від причини до наслідку - це шлях об'єднання причини і наслідку, це технологія вибору найбільш ефективного єднання причини і наслідку [5, с. 9].

Причинно-наслідкові й інверсійні процеси в праві відображають інтереси, цінності й ідеали соціальних груп у суспільстві, а також боротьбу між ними, а фактичний зміст позитивного права за еволюційних тенденцій у суспільстві відображає ідеї, ідеали, цінності природного права й інтереси тієї соціальної групи, яка на даному історичному етапі управляє державними політико-правовими процесами та перетвореннями. Ідеї природного права виникають в уявленнях, свідомості людей, а через перехідно-інверсійні процеси вони відображається в позитивному праві та реальних політико-правових процесах суспільства. Що ж до умов, то вони безпосередньо не породжують наслідки, але «відкривають шлях» для впровадження причини-ідеї, через відповідні кореляційні зв'язки сприяють або ускладнюють її впровадження в суспільстві, тим самим скеровуючи перехідно-інверсійні процеси до певного наслідку. На початку умови визначають можливість, а надалі й дійсність втілення ідеї. Змінюючи суспільно-політичні умови і перехідно-інверсійні процеси, можна шляхом перетворень у позитивному праві змінювати і наслідки цієї причини, призупиняти перебіг подій у суспільстві, який склався раніше, а також створювати нові можливості для розвитку суспільства.

Кращим прикладом завершення початкової стадії інверсії у сфері права є ухвалення нових законів як форми відображення в законодавчих актах держави природно-правових ідей, спрямованих на зміни, трансформацію суспільства. Зокрема, ухвалення таких законів, як Декларація про державний суверенітет України, Конституція України, Закон «Про власність», Цивільний кодекс і багато інших законодавчих актів, - перший етап перехідно-інверсійних процесів у суспільстві через законодавство, яке якісно змінюює його стан. Ухвалення конкретного закону завершує лише перший етап інверсії, який по суті є етапом створення форми перетворень. На підставі ухваленого закону необхідні глибинні суспільно-правові кількісні й якісні перетворення та приведення суспільства до нового, протилежного початковому стану правопорядку. Зокрема, вищеназвані закони створили форму інверсії та започаткували реальні перетворення окремих напрямів суспільства і глибинні переміни особистості, свідомості та підсвідомості людей.

Надзвичайно важливою обставиною є правильне формування ідей природного права за відсутності ілюзій, утопічних концепцій, відповідність умов і кореляційних зв'язків причинно-наслідковим суспільно-правовим процесам. Без цього інверсія може відповідно відобразити викривлення, прогалини та перейти в протилежність ідеї, втративши свою первинну істинну суть. Якщо причина і наслідок «втрачають» одне одного, то інверсія в праві немає подальших перспектив. Зокрема, порушення природно-правового порядку в суспільстві може призвести до створення нежиттєвих форм, які приречені на загибель. Так, радянська система права по суті породжувала нігілістичне ставлення до права, ототожнення права і законодавства, проголошення принципу фактичної рівності, політичної доцільності, управління суспільством за допомогою силових методів, що і призвело до логічного завершення існування системи.

За певних обставинах для отримання інверсії на підставі ідей природного права систему необхідно вивести зі стану, в якому вона перебуває, що можливо з ухваленням норм позитивного права з метою кардинального реформування держави та суспільства. За досягнення певного стану система має зазнати певної нестабільності, щоб повернутися до стабільності, тільки вже в іншому якісному стані, перетвореному настільки, щоб стати новою точкою змін.

У причинно-наслідкових інверсійних процесах принципово важливим для розуміння багатоваріантності шляхів еволюції є положення про конструктивну і деструктивну роль ентропії як ступеня впорядкованості хаосу. Ентропія призводить до порушення зв'язків між елементами та виконує деструктивну та конструктивну функцію. Деструктивна функція ентропії виникає завдяки хаотичному стану елементів внаслідок порушення причинних зв'язків у системі права. Надалі можливе встановлення нових причинно-наслідкових зв'язків і виникнення з таких елементів нової структури, нового якісного стану системи права, що є конструктивною функцією ентропії. Водночас із впорядкуванням причинних зв'язків рівень ентропії в праві знижується. Отже, шлях до розвитку лежить через ентропію, а нелінійність, багатоваріантність шляхів розвитку означає, що в самій ентропії міститься певний набір можливих варіантів організації причинних зв'язків і створення нової структури, засобів гармонізації темпів розвитку. Але те, який саме варіант буде реалізований, визначається свободою вибору, що є закономірністю, а за відсутності цілеспрямованого вибору може залежати від «випадковості», яка є закономірністю, що не пізнана на даному етапі. Це і є циклічним процесом існування системи права, в якому суспільство бере участь кожну мить, баланс якого визначає тріада: причина - перехідний інверсійний процес - наслідок.

Тому важливим є питання про підвищення рівня досконалості позитивного права в причинно-наслідкових зв'язках і про межу такої досконалості. Виходячи із закону єдності та боротьби протилежностей, причина і наслідок є полярними полюсами, тому абсолютна досконалість у праві сумнівна, як і абсолютна недосконалість. Досягнення цього стану може привести систему права до знищення ще до досягнення цієї точки. Дійсно, абсолютна досконлість у позитивному праві є умовно можливою, оскільки це суперечить положенням законів діалектики про те, що кожне явище не може існувати без своєї протилежності в ньому, певної недосконалості. Тому досконалість у праві відносна та враховується як орієнтир, напрям діяльності на удосконалення, яке не має меж.

Враховуючи суспільно-правові процеси та їхні властивості, інверсія охоплює такі елементи: зміст причини-ідеї природного прав та відповідні умови і кореляційні зв'язки, необхідні для перетворення, відображення в позитивному праві; перехідно-інверсійні управлінські процеси від причини до наслідку, від ідей природного права до норм позитивного права, зокрема, законодачу ініціативу, процес створення законів, юридичну техніку, що по суті становлять взаємозв'язок між причиною і наслідком і шлях до створення законодавчих актів; наслідок - позитивне право як форма перетворення та досягнення якісно нового стану у вигляді ухвалення нових норм позитивного права та їх реалізації - розгортання в часі та просторі, створення відповідного ідеї правопорядку.

Зокрема, ідея-причина незалежності декілька століть визрівала в нашому суспільстві та через перехідні інверсійні процеси знайшла своє відображення в законодавчих актах: у Декларації про державний суверенітет України, в Акті проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 р. та Конституції України 1996 р., в яких визначався державний суверенітет, програма побудови незалежної держави та процес утворення незалежної держави. Але з ухваленням цих законодавчих актів, які створили форму перетворень і юридично закріпили незалежність, залишилися незавершеними перехідні інверсійні процеси від причини-ідеї до наслідку - реальної незалежності, зокрема, економічної, політичної, наявності консолідованого національною ідеєю суспільства. Вищезазначене останніми роками знайшло підтвердження в процесі революційних перемін: у посяганні на територіальну цілісність і суверенітет країни; у непорушності корупції як породження крупного олігархічного капіталу; у повільному та неоднозначному реформуванні сфер суспільства; у низькому рівні організованості та консолідації суспільства тощо. Але на шляху розв'язання цих протилежностей сьогодні зародилися нові можливості та реальні передумови завершення перехідних інверсійних процесів до обновленої незалежної держави.

Зауважимо, що історично все нове завжди проходить через опір і подолання протилежностей, оскільки добровільно зміни і перетворення не відбуваються. Навіть прогресивна частина суспільства часто не сприймає нових ідей природного права та протестує проти загрози усталеній думці, опирається новому світобаченню та довгий час не сприймає його як дійсність.

Важливою є та обставина, що під час взаємодії причини-ідеї з наслідком - позитивним правом, яким запроваджуються реальні політико-правові процеси, що відбуваються внаслідок втілення ідеї, останні не лише визначаються причиною, але також відіграють активну роль і здійснюють зворотну дію як на саму ідею, так і на процес її втілення. Так, що більші суспільні потрясіння, як-от кризові явища, війна, то більше потреба в інверсії та трансформації суспільства відповідно до ідей природного права, які за таких умов також конкретизуються з метою запобігання відриву їх від реальності, уникненню утопізму й ілюзій. Активність або інертність у суспільних процесах по впровадженню ідей природного права залежить, насамперед, від суб'єктивних чинників, зокрема й усвідомленної готовності кожної людини в суспільстві до їх впровадження.

У центрі перетворень завжди перебуває людина, тому складність дослідження людини як правової істоти полягає в тому, що його проводить сама людина, яка сама себе і оцінює [6, с. 20]. Інверсія для конкретної людини виявляється в перехідних процесах між внутрішнім світом (як сукупністю культурних, моральних, психологічних, філософсько-правових та інших цінностних якостей конкретної особистості), який в даному разі є причиною, та зовнішнім світом проявлення, що є наслідком відображення особистості в навколишньому світі. Як би це не було парадоксально, він (зовнішній світ) є лише віддзеркаленням внутрішнього світу - причини конкретної людини (людства). Людина є «провідником» зі світу причин - ідей природного права - у проявлене життя. Вона пізнає ідеї природного права і дійсне життя, що її оточує, та на довгій дорозі між внутрішнім і зовнішнім світами реалізує своє творче начало, а потім в кінці життєвої дороги повертається у світ причин.

Отже, ідея природного права має бути усвідомлена кожною людиною або значною більшістю і стати її внутрішньою особистою потребою для ухвалення законодавчих актів на першому етапі, втілення їх у життя як форми реалізації ідеї-причини. Таким є шлях інверсії конкретної особистості стосовно реалізації у сфері ідей природного права й ухвалення та реалізації норм позитивного права.

Характеризуючи право з погляду системи, зауважимо, що в системі наявні ієрархічні причинно-наслідкові зв'язки як взаємодія між підсистемами різного рівня, де природне право є вищою підсистемою, а позитивне право - нижчою, підпорядкованою підсистемою, а отже, взаємодія відбувається «по вертикалі». Через посередність ієрархічних системних відносин підсистем природного права щодо підсистеми позитивного права наявні багаторівневі причинні зв'язки, тобто зв'язки, які системою ще не пізнані або не проявлені, але які є визначальними з погляду системи [7, с. 172]. Відбувається стимулювання розвитку позитивного права як підсистеми нижчого рівня й усвідомлення нею нової якості. Принцип ієрархічної взаємодії - це досягнення рівня відповідності причини (ідей природного права) і наслідку - реального втілення цих ідей у законодавчі акти, позитивне право. За такої взаємодії і відбувається інверсія ідей природного права в позитивне, а природне право відображається в певних межах у законодавчих актах - позитивному праві.

Удосконалення минулого в суспільно-правових процесах відбувається шляхом перетворення сьогодення, де закладається нова ідея-причина природного права як шлях до майбутніх перетворень у позитивному праві. Життєво важливо вчасно зважиться на те, щоб позбавитися колишніх надбань у праві, якщо вони стають перешкодами для майбутніх інверсійних процесів у розвитку права і суспільства.

Висновки

Вивчення причинно-наслідкових зв'язків та інверсії в системі права як цілісного дуального явища сприяє розгляду природного та позитивного права в діалектичному взаємозв'язку та постійному розвитку, дозволяє побачити непроявлені причини того, що відбувається. Ідеї природного права є причиною появи і розвитку позитивного права. Важливим є рух від ідеї природного права шляхом перехідно-інверсійних процесів до ухвалення конкретного закону, норми позитивного права, яка є формою, першим етапом інверсії та потребує реалізації в життя суспільства. Такий системний підхід дозволяє розглядати глибинні процеси в праві та суспільстві, відстежувати їх взаємозв'язок, вплив ентропії, визначити інверсійні процеси кожної людини. Зокрема, інверсія для конкретної людини виявляється в перехідних процесах між її внутрішнім світом, який в данному разі є причиною, і зовнішнім природного права є важливою умовою інверсії ідей присвітом її проявлення, що є наслідком відображення осо-родного права в суспільно-правових процессах з огляду бистості в навколишньому світі. Тому усвідомлення ідей на його перетворення і подальшого розвитку.

Список використаних джерел

1. Максимов С. Філософія права : сучасні інтерпретації / С. Максимов II Вибрані праці : статті,аналітичні огляди, переклади (2003-2011 рр.).-Х. : Право, 2012.-429 с.

2. Татаркевич В. История философии. Античная и средневековая философия / В. Татаркевич. - П. :Издательство Пермского университета, 2000. - 482 с.

3. Дрофа М. Школьный этимологический словарь русского языка. Происхождение слов / М. Дрофа, Н. Шанский, Т. Боброва. - М., 2004. - 454 с.

4. Філософія : [навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів] / під ред. Ю. Осічнюк. - К.: Атіка, 2003. - 346 с.

5. Поляков В. Інверсологія / В. Поляков, М. Колесник. - Кіровоград, 2015. - 109 с.

6. Сливка С. Філософія права : [навчальний посібник] / С. Сливка. - К. : Аттіка, 2012. - 255 с.

7. Ткаченко В. Природне та позитивне право : концепція єдності та боротьби протилежностей в праві / В. Ткаченко II Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - 2017. -Т. 2,- Випуск 45. -С. 171-175.

Размещено на Allbest.ru