Окремі питання конфлікту інтересів та відповідальності за нього в діяльності депутатів місцевих рад

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОКРЕМІ ПИТАННЯ КОНФЛІКТУ ІНТЕРЕСІВ ТА ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА НЬОГО В ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

Бенедик B.I.

Постановка проблеми. Політика держави, спрямована на врегулювання конфліктів інтересів, що виникають у процесі проходження публічної служби, має на меті забезпечення неупередженості та об'єктивності владних рішень, а серед іншого - підтримання авторитету органів державної влади та місцевого самоврядування, зміцнення довіри населення до них. Втім, беззаперечним є те, що неможливо запобігти наявності в публічних службовців будь-яких приватних інтересів, і тому така політика не повинна асоціюватися із забороною наявності в особи останніх. Навпаки, її головною метою є впорядкування та вирішення цих конфліктів і, таким чином, забезпечення через чітко встановлені процедури адекватного й ефективного функціонування системи публічної влади в країні із урахуванням прав як населення (осіб, щодо яких здійснюється владний вплив), так і владно-уповноважених осіб. У цьому контексті проблема встановлення загальнообов'язкових та зрозумілих «правил гри» щодо проходження служби публічними службовцями загалом та представниками місцевої влади зокрема значно актуалізуються, що набуває особливого значення в умовах неоднорідності правозастосовної практики.

Аналіз останніх досліджень. Проблеми запобігання та протидії корупції на рівні муніципальної влади завжди були і залишатимуться предметом наукових інтересів вітчизняних та зарубіжних вчених. Активне реформування національного антикорупційного законодавства значно пожвавило наукові дискусії зокрема і щодо відносно нового інституту конфлікту інтересів, у томи числі стосовно його врегулювання під час здійснення депутатами місцевих рад власних повноважень. Значну увагу цьому питанню було приділено в роботах А. Гайдука, О. Губанова, Д. Гудкова, В. Завгородньої, І. Лопушинського, В. Манзюка, О. Олешко, Р. Рівчаченко та ін.

Втім дослідженню проблеми виникнення та вирішення потенційних та реальних конфліктів інтересів в осіб, які одночасно є депутатами місцевих рад та керівниками комунальних підприємств, належної уваги приділено не було.

Метою статті є дослідження на основі аналізу змісту норм вітчизняного законодавства та системно-структурної характеристики правового статусу депутатів місцевих рад проблем виникнення та вирішення потенційних та реальних конфліктів інтересів в останніх за обставин суміщення депутатських повноважень із керівництвом комунальними підприємствами. Також ставиться на меті визначення видів та міри юридичної відповідальності депутатів місцевих рад за невиконання вимог закону щодо врегулювання конфлікту інтересів в означених умовах.

Виклад основного матеріалу. Загалом, конфліктом інтересів вважається конфлікт між публічно-правовими обов'язками і приватними інтересами державної посадової особи, за якого її приватні інтереси, котрі випливають з її положення як приватної особи, здатні неправомірним чином вплинути на виконання цією державною посадовою особою її офіційних обов'язків або функцій [1]. Тобто конфлікт інтересів - це ситуація, за якої службова особа, виконуючи свої обов'язки, має приватний інтерес (особисту заінтересованість), який хоча і не обов'язково призводить до прийняття неправомірного рішення або вчинення неправомірного діяння, але здатний до цього призвести [2]. Головним в означеній конструкції є негативний вплив, який зазнаватимуть у таких ситуаціях через прийняття посадовими особами незаконних, упереджених рішень публічні та приватні інтереси.

Наразі у вітчизняному законодавстві стосовно конфлікту інтересів використовується дві близькі за змістом категорії. Так, положення ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» [3] містять поняття «потенційний» та «реальний» конфлікт інтересів. Відповідно, потенційним конфліктом інтересів є наявність в особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. У свою чергу, реальний конфлікт інтересів - це суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.

Отже, виходячи зі змісту наведених легальних визначень, в обох випадках наявною є суперечність (конфронтація) службових чи представницьких повноважень та приватних інтересів особи. Різниця ж полягає у віддаленості в часі наслідків такого конфлікту, що зумовлюється настанням конкретних обставин (наприклад, необхідність прийняття конкретного рішення стосовно предмету конфлікту інтересів).

Водночас приватним інтересом є будь-який інтерес особи, майнового чи немайнового характеру, в тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, в тому числі тими, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (ч. 1 ст. 1 Закону «Про запобігання корупції»).

Відповідно до положень ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» [4], рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад, є матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування. У свою чергу, від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності здійснюють органи місцевого самоврядування (ч. 5 ст. 60 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»), Господарська ж компетенція органів місцевого самоврядування реалізується від імені відповідної комунальної установи (ч. З ст. 8 Господарського кодексу України).

Разом із тим, виходячи із положень ст. 143 Конституції України [5], ст. 169 Цивільного кодексу України [6], ст. ст. 63, 78 Господарського кодексу [7], комунальне підприємство є юридичною особою публічного права, що створюється розпорядчим актом органу місцевого самоврядування, а їх відносини, відповідно до положень ст. 17 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», реалізуються на засадах підпорядкованості, підзвітності та під- контрольності [8].

Участь депутата в прийнятті рішень місцевої ради щодо комунальних підприємств є частиною його представницьких повноважень. І в разі відсутності у депутата, який одночасно є керівником КП, у конкретному випадку особистого приватного інтересу, який може вплинути на його об'єктивність чи неупередженість або який суперечить його представницьким повноваженням і впливає на його об'єктивність чи неупередженість під час прийняття рішення, сама по собі його участь у прийнятті рішення з питань, що стосуються відповідного комунального підприємства, не становить дій в умовах конфлікту інтересів.

Так, якщо рішення, участь у прийнятті якого прийматиме депутат-керівник комунального підприємства, стосуватиметься ліквідації підприємства, що призведе до втрати ним посади керівника комунального підприємства, призначення на посаду керівника чи його звільнення тощо, наявним буде конфлікт інтересів, який потребуватиме вирішення. Так само щодо роботи депутата в постійних комісіях, яка, наприклад, може стосуватися рекомендацій щодо подальшого перебування керівника на посаді за результатами заслуховування його звіту тощо. Тобто якщо рішення стосовно означеного комунального підприємства, в прийнятті якого відповідно до власних повноважень депутат братиме участь (у тому числі в складі постійної комісії), прямо чи опосередковано торкатиметься приватних інтересів останнього, повинні застосовуватися механізми врегулювання конфлікту інтересів, передбачені відповідним законодавством.

Перш за все, відповідно до положень ст. 28 Закону «Про запобігання корупції», депутат за наявності конфлікту інтересів зобов'язаний: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти відповідні органи чи посадових осіб у встановленому законом порядку про наявність конфлікту інтересів; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 35 Закону «Про запобігання корупції» депутати місцевої ради не мають права брати участь у прийнятті колективних рішень за наявності в них як потенційного, так і реального конфлікту інтересів. Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься до протоколу засідання колегіального органу.

Втім, слід наголосити, що в разі якщо неучасть особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати правомочності цього органу, участь такої особи в прийнятті рішень має здійснюватися під зовнішнім контролем (див. ст. 33 Закону «Про запобігання корупції»). Рішення про здійснення зовнішнього контролю приймається відповідним колегіальним органом.

Загалом, цілком закономірним є питання про допустимість суміщення особою депутатських повноважень з посадою керівника комунального підприємства. Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 25 Закону «Про запобігання корупції», відповідно до якої обмеження щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності не поширюються на депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), положень ст. ст. 47, 49 Закону України «Про місцеве самоврядування», а також ч. 1 ст. 6, ст. ст. 7, 18, 19 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» [9], наразі законодавством не передбачено заборони призначення депутата місцевої ради на посаду директора комунального підприємства. Втім слід наголосити, що ймовірним є виникнення в особи потенційного чи реального конфлікту інтересів, пояснення стосовно якого викладено вище.

У контексті даної проблеми важливим є питання відповідальності депутатів місцевих рад у разі порушення відповідних встановлених законом обмежень стосовно врегулювання конфлікту інтересів. Відповідно до положень Закону «Про запобігання корупції», порушення вимог та обмежень, пов'язаних із конфліктом інтересів, належить до правопорушень, пов'язаних із корупцією, - діянь, що не містять ознак корупції, але порушують встановлені Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинені особою, зазначеною в частині першій статті 3 цього закону, за яке встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.

В Україні адміністративну відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів становлено ст. 1727 Кодексу України про адміністративні правопорушення [10] (далі - КУпАП). Відповідно до ч. 1 ст. 1727, неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів тягне за собою накладення штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Водночас вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів тягнуть за собою накладення штрафу від 200 до 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 1727). Відповідно до ч. З ст. 1727 дії, передбачені частиною першою або другою, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від 400 до 800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на один рік.

Як бачимо, законодавець не встановив відповідальності за вчинення відповідних дій в умовах потенційного конфлікту інтересів, і адміністративна відповідальність наставатиме лише за наявності реального конфлікту інтересів.

Водночас однією з підстав дострокового припинення депутатських повноважень є набрання законної сили рішенням суду, яким депутата притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов'язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у вигляді позбавлення права займати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування (п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»). Втім, слід наголосити на тому, що навіть якщо судом й не було призначено додаткового стягнення у формі позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, може бути застосована ч. 2 ст. 65 Закону «Про запобігання корупції», відповідно до якої, особа, що вчинила корупційне правопорушення або правопорушення, пов'язане з корупцією, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності у встановленому законом порядку.

Притягнення до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів може здійснюватися й безвідносно факту притягнення публічного службовця до адміністративної відповідальності, ч. 1 ст. 28 Закону «Про запобігання корупції» вимагає від публічного службовця повідомляти про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів, однак ч. 1 ст. 1727 КУпАП установлює адміністративну відповідальність лише за неповідомлення про наявність реального конфлікту інтересів. Резонно постає запитання: якою є відповідальність за порушення вимоги інформувати про наявність потенційного конфлікту інтересів? Відповідь очевидна: особа може бути притягнута до дисциплінарної відповідальності, оскільки вона порушила вимоги закону. Це стосується й інших порушень антикорупційного закону, пов'язаних із конфліктом інтересів, за які не передбачено адміністративну відповідальність [11].

У разі ж притягнення депутата до відповідальності відомості про нього мають у обов'язковому порядку бути внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, що є, так би мовити, додатковими негативними наслідками.

Виходячи з наведеного вище, можна зробити висновок, що наразі проблема виникнення та врегулювання конфлікту інтересів у депутатів місцевих рад, які суміщають депутатські повноваження із посадою керівника комунального підприємства, знайшла належного і однозначного законодавчого врегулювання. Втім, потребує уточнення та конкретизації питання відповідальності означених осіб за дії, вчинені в умовах потенційного конфлікту інтересів.

депутат керівник юридичний відповідальність

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Посібник ОЕСР з питань врегулювання конфліктів інтересів на державній службі [Електронний ресурс]. - Режим доступу: Ьйр://шшш.асгс.огд.иа/авве(в/АІев/ЬІЬІІо(ека/Врегулювання%20конфліктів%20інтересів%20на%20державній%20службі.рбґ.

2. Методичні рекомендації з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб [Електронний ресурс]: затверджені Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції 14 липня 2016 року № 2. - Режим доступу: https://nazk.gov.ua/sites/default/files/metodychni_ rekomendaciyi.pdf.

3. Про запобігання корупції [Електронний ресурс]: Закон України №1700-УІІвід 14.10.2014. -Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/ Іашз/зЬош/1700-18.

4. Про місцеве самоврядування в Україні [Електронний ресурс]: Закон України № 280/97-ВР від 21.05.1997. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/280/97-Bp

5. Конституція України [Електронний ресурс]: Конституція, Закон України № 254к/96-ВР від 28.06.1996. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/254K/96-Bp.

6. Цивільний кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс, Закон України № 435-ІУ від 16.01.2003. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/435-15/.

7. Господарський кодекс України [Електронний ресурс]: Кодекс, Закон України № 436-ІУ від 16.01.2003. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/436-15.

8. Латинський А. Конфлікт інтересів у діяльності депутатів місцевих рад / А. Латинський [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://jurliga.ligazakon.ua/blogs_article/711.htm.

9. Про статус депутатів місцевих рад [Електронний ресурс]: Закон України № 93-ІУ від 11.07.2002. - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/93-15.

10. Кодекс України про адміністративні правопорушення [Електронний ресурс]: Кодекс, Закон України № 8073-Х від 07.12.1984. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/80731-10.

11. Відповідальність за порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.kadrovik01.com.ua/article/3454-qqq-16-m12-vdpovdalnst-za-porushennya-vimog-shchodo-konflktu-nteresv.

Размещено на Allbest.ru