Правове забезпечення безпечності та якості харчових продуктів в Україні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівський національний університет ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Ґжицького

Правове забезпечення безпечності та якості харчових продуктів в Україні

доктор юридичних наук, доцент

Андріїв B.I.

магістр Сімонов Р.Р.

Анотація

харчовий європейський регламент гігієна

Проведено аналіз правового регулювання щодо забезпечення безпечності та якості харчових продуктів в Україні відповідно до вимог європейського союзу. У роботі розглянуто основні положення Регламенту Європейського парламенту та ради про утворення загальних принципів і вимог у харчовому праві, гігієни харчових продуктів. Встановлено, що надання державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів необхідно забезпечити шляхом продовження проведення широкомасштабної роботи з розробки та прийняття відповідних законів та підзаконних правових актів України в даній сфері.

Ключові слова: правове забезпечення, безпека, якість, харчові продукти, регламент.

Аннотация

Проведен анализ правового регулирования по обеспечению безопасности и качества пищевых продуктов в Украине в соответствии с требованиями Европейского Союза. В работе рассмотрены основные положения Регламента Европейского парламента и совета о создании общих принципов и требований в пищевом праве, гигиены пищевых продуктов. Установлено, что предоставление государственных гарантий безопасности и качества пищевых продуктов необходимо обеспечить путем продолжения проведения широкомасштабной работы по разработке и принятию соответствующих законов и подзаконных правовых актов Украины в данной сфере.

Ключевые слова: правовое обеспечение, безопасность, качество, пищевые продукты, регламент.

Annotation

The analysis of the legal regulation on ensuring the safety and quality of food products in Ukraine in accordance with the requirements of the European Union. The paper discusses the main provisions of the European Parliament and Council Regulation on the establishment of general principles and requirements in food law, food hygiene. It has been established that in order to provide state guarantees for the safety and quality of food products, it is necessary to ensure, by continuing to carry out large-scale work on the development and adoption of relevant laws and by-laws of Ukraine in this area.

Key words: legal support, safety, quality, food products, regulations.

Постановка проблеми. Продовольча безпека як складник національної безпеки є основою благополуччя кожної держави. Вона має на меті задоволення фізіологічних потреб населення в безпечному, якісному, харчуванні відповідно до медичних норм. Без наявності достатньої кількості повноцінної продукції неможливий сталий розвиток будь-якої країни. Сучасний ринок харчових продуктів представлений товарами вітчизняного та іноземного виробництва. Законодавство України в даній сфері відрізняється від законодавства Європейського Союзу, що призводить до проблем виробництва та торгівлі товарами між країнами Євро союзу.

Глобалізація ринку харчової продукції призвела до проблеми в Україні - як забезпечити безпечність харчових продуктів та зменшити ризики їх негативного впливу на здоров'я людини. Споживачі в усьому світі вимагають безпечної та корисної продукції. Усі харчові продукти потенційно можуть спричинити харчові захворювання, що несе небезпеку для людства [1].

Стан опрацювання. Проблемами вдосконалення вітчизняного законодавства у сфері безпеки та якості продуктів харчування присвячені праці таких вчених:

В.М. Єрмоленка, Т.О. Коваленко, В.М Корнієнко, В.І. Курила. Т.В. Курман, В.К. Мамутова, К.В. Настечко, Р.А. Петрова, О.А. Поліводського, В.І . Семчика. А.М. Статівки. Н.І. Титової, В.Ю. Уркевича, В.І. Федоровича, Ю.С. Шем- шученка, І.А. Шуміло, Т.М. Чурилова. Теоретичною та практичною основою для написання статті слугували Регламент Європейського союзу, законодавчі акти та закони

України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», прийняті Верховною Радою від 05.07.2017 р. № 771-97 [2].

Метою даної статті є дослідження законодавства Європейського Союзу та України у сфері правового регулювання в створенні сучасної досконалої правової бази для забезпечення безпечності та якості продуктів харчування.

Виклад основного матеріалу. Набуття Україною членства в СОТ створило необхідні передумови для підписання в червні 2010 року Угоди про вільну торгівлю з Європейською асоціацією вільної торгівлі (Норвегія, Швейцарія, Ісландія та Ліхтенштейн), яка набрала чинності з 1 червня 2012 року; стало потужним стимулом для започаткування переговорів з Європейським Союзом щодо створення зони вільної торгівлі. Політичну частину Угоди про асоціацію з Європейським Союзом України було підписано 21 березня 2014 року. Економічну частину цієї угоди було підписано 27 червня 2014 року. Повністю використати можливості торгівлі України зможе введення міжнародних вимог (стандартів) до забезпечення безпечності харчових продуктів, гармонізуючи національне законодавство і запроваджуючи процедури забезпечення безпечності харчових продуктів та інспектування відповідно до вимог санітарного та фітосанітарного контролю СОТ і законодавства ЄС із безпечності харчових продуктів.

Загальні засади правового регулювання безпечності харчових продуктів тваринного та рослинного походження в ЄС викладені, зокрема, в таких правових актах: загальний документ про харчові продукти - Регламент Європейського Парламенту та Ради від 28 січня 2002 р. № і 78/2002 про встановлення загальних принципів і вимог продовольчого права, створення Європейського органу з безпеки харчових продуктів і встановлення процедур у питаннях, пов'язаних із безпекою харчових продуктів; пакет вимог щодо гігієни (аналіз ризиків і критичні контрольні точки НАССР) - Регламент Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 852/2004 про гігієну продуктів харчування. Регламент Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 853/2004 про встановлення вимог до гігієни харчових продуктів тваринного походження; офіційні механізми контролю - Регламент Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 882/2004 про офіційні заходи контролю, які застосовуються для забезпечення підтвердження відповідності з продовольчим законодавством, правилами здоров'я та захисту тварин. Регламент Європейського Парламенту та Ради від 29 квітня 2004 р. № 854/2004, що встановлює спеціальні правила контролю продуктів тваринного походження, призначених для споживання людиною [2].

Основні принципи безпечності харчових продуктів викладені в Регламенті (ЄЄ) № 178/2002 [3] Європейського парламенту і Ради від 28 січня 2002 року більш відомі як Загальний продовольчий закон. З 1 січня 2005 року цей Закон став обов'язковим для всіх країн ЄС. Підприємства що виготовляють харчову продукцію, зобов'язані гарантувати простежуваність по всьому ланцюгу виготовлення та розповсюдження продукції. Особлива увага приділяється використанню пестицидів, харчових добавок, антибіотиків, гормонів та генетично модифікованих продуктів у виробництві харчової продукції [4].

З метою гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у сфері безпечності і якості харчових продуктів Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» (далі - Закон про основні принципи) побудований на принципах і вимогах до безпечності харчових продуктів, які діють у ЄС. Між тим Закон про основні принципи має низку особливостей. Це пов'язано з тим, що переважна кількість сільськогосподарської продукції виробляється домогосподарствами, зокрема м'ясо худоби подвірного забою, молоко й сир домашнього виробництва.

З метою дотримання принципу простежуваності Законом про основні принципи врегульовано продаж на агропродовольчих ринках таких товарів, як, наприклад, туші худоби подвірного забою, молока необробленого та сиру домашнього виробництва, відповідно до європейських норм (ст. ст. 34-37) [2; 5].

Однією з ключових переваг Закону про основні принципи є запровадження в Україні моделі європейської системи забезпечення безпеки харчових продуктів, яка побудована на принципі «від лану до столу». Крім того, згідно зі ст. ст. 8-11 Закону про основні принципи контрольні функції покладені на єдиний державний орган - Держпродспоживслужбу (за термінологією Закону про основні принципи - «компетентний орган»), сфера відповідальності якого охоплює весь харчовий ланцюг, включаючи питання здоров'я та благополуччя тварин, ветеринарної медицини, ідентифікації і реєстрації тварин, безпечності харчових продуктів і кормів, здоров'я та захисту рослин, а також побічних продуктів тваринного походження. Періодичність проведення державного контролю ґрунтується на ризик-орієнтованому підході.

Суттєвим нововведенням є покладення відповідальності за безпечність продукції на оператора ринку. Згідно зі ст. 20 Закону про основні принципи оператори ринку відповідають за виконання вимог законодавства про безпечність і окремі показники якості харчових продуктів у межах діяльності, яку вони здійснюють [2; 5]. Також закріплений обов'язок щодо впровадження на потужностях постійно діючих процедур, основаних на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю в критичних точках (НАССР).

Від операторів ринку вимагається застосовувати такі системи простежуваності, що забезпечують доступність інформації за принципом «крок назад, крок уперед» на запит контрольного органу. Така інформація повинна зберігатися протягом шести місяців після кінцевої дати продажу харчового продукту, нанесеної під час маркування (ст. 22 Закону про основні принципи) [2; 5].

Важливим кроком на шляху спрощення ведення бізнесу в зазначеній сфері й підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників є суттєве пом'якшення умов отримання експлуатаційного дозволу. Він потрібен тільки для підприємств, що провадять діяльність, пов'язану з виробництвом і/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Для решти, включно із закладами громадського харчування та частиною закладів роздрібної торгівлі, достатньо буде проходження простої процедури реєстрації (ст. ст. 23-28 Закону про основні принципи) [2; 5].

Також згідно з п. п. 2-3 ст. 32 Закону про основні принципи сертифікація харчових продуктів є необов'язковою, а під час виробництва харчових продуктів оператор ринку може користуватися технічними умовами, державна реєстрація яких є необов'язковою [2; 6].

Крім того, має значно спростити ведення бізнесу включення до нового Закону про основні принципи розділу VII, присвяченого загальним вимогам до гігієни під час поводження з харчовими продуктами. Цей розділ має замінити значну кількість санітарно-ветеринарних правил щодо виробництва харчових продуктів, частина з яких датована ще 80-ми рр. минулого століття (наприклад, санітарні правила для підприємств м'ясної промисловості були прийняті у 1985 р.) [2; 7].

Відповідальність операторів ринку за порушення законодавства про безпечність і окремі показники якості харчових продуктів передбачена ст. 64 Закону про основні принципи. Проте є сумніви, чи будуть такі санкції ефективними, пропорційними та переконливими, тобто такими, щоб оператор ринку замислився, що вигідніше - відповідати вимогам чи підпадати під санкції.

Висновки

Правове підґрунтя безпечності та якості харчових продуктів в Україні характеризується сьогодні значною недосконалістю, а саме прогалини в національному законодавстві у сфері продовольчої безпеки та відсутність розмежування правового регулювання питань безпеки та якості харчових продуктів. Законодавство ЄС у цій сфері передбачає контроль безпечності продукції з боку держави, а якість забезпечується виключно ринковими механізмами. Закон регулює відносини між органами виконавчої влади, операторами ринку харчових продуктів і споживачами харчових продуктів і визначає порядок забезпечення безпечності й окремих показників якості харчових продуктів. Потрібно також звернути увагу на відсутність у Законі України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» залучення громадськості у формі консультацій і обов'язковість доведення до загального відома широкої громадськості інформації про рішення та дії органів влади.

Також важливою проблемою безпечності та якості харчових продуктів в Україні є відсутністю системи НАССР, що забезпечує та контролю безпечності та якості харчових продуктів на всіх технологічних етапах під час виробництва продуктів харчування, оскільки на даний етап процес технології виготовлення продуктів харчування в Україні перебуває на низькому рівні.

Список використаних джерел

1. Cole М. Food safety for food security: Relationship between global megatrends and developments in food safety / M. Cole, J. M. Fдrber,

G.E. Dimitrios //Trends in Food Science & Technology. - 2017. -68. - P. 160-175.

2. Чурилова T.M. Щодо питання адаптації українського законодавства до вимог Європейського Союзу у сфері безпеки продуктів харчування / Т.М. Чурилова II Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. - 2015. - 14(2). - С. 60.

3. Регламент 178/2002 Европейского Парламента и Совета от 28 января 2002 года об установлении общих принципов и требований [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.fsvps.ru/ fsvps-docs /ru/usefulinf'/files /es178-2002.pdf.

4. Регулювання продовольчої безпеки у законодавстві Європейського Союзу та України І [М. Гребенюк та ін.]. - К. : Вид-во Міністерства юстиції України, 2012. - 301 с.

5. Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів : Закон України від 23.12.1997 р. № 771/97-ВР [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gav.ua/laws /show/771 /97-%D0%B2%DI%80.

6. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо харчових продуктів : Закон України від 22.07.2014 р. № I602-V11 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/ laws /show/1602-18.

7. Санітарні правила для підприємств м'ясної промисловості від 27,03,1985 р. № 3238-85 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/ laws /show /v3238400-85.

Размещено на Allbest.ru