SWOT-аналіз реформування вітчизняної системи соціальних послуг

Размещено на http://www.allbest.ru/

SWOT-АНАЛІЗ РЕФОРМУВАННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ СИСТЕМИ СОЦІАЛЬНИХ ПОСЛУГ

М. Кравченко

Здійснено SWOT-аналіз реформування вітчизняної системи соціальних послуг для вибору оптимального сценарію процесу змін. Проведено SWOT-аналіз, що дозволив узагальнити переваги та недоліки системи соціальних послуг в Україні, а також систематизувати зовнішні можливості та загрози для реформування вітчизняної системи соціальних послуг. Пріоритетним завданням реформування вітчизняної системи соціальних послуг є процес роздержавлення, розширення суб'єктів надання послуг. Цей процес є багатоаспектним, тому потребує поглибленого наукового осмислення та продуманої практичної реалізації.

Ключові слова: реформування вітчизняної системи соціальних послуг, SWOT-аналіз.

В Україні відсутній комплексний підхід і дієві механізми надання всебічної допомоги конкретній особі, сім'ї, окремим соціальним групам, які перебувають у складних життєвих обставинах і не можуть самостійно їх подолати та потребують сторонньої допомоги, які сприяли б виведенню людини зі стану бідності та соціальної ізольованості, запобіганню, зменшенню або усуненню соціальних проблем. За умов децентралізації державної влади та модернізації системи місцевого самоврядування питання реформування системи надання соціальних послуг особам, які потребують сторонньої допомоги, набуває особливої актуальності. Відповідно, є потреба у додатковому переосмисленні шляхів реформування зазначеної системи з урахуванням кращого світового досвіду на основі аналізу сучасного стану недоліків і проблем вітчизняної системи соціальних послуг, а також моделювання перспектив її розвитку.

Шляхи реформування вітчизняної системи соціальних послуг є предметом дослідження таких науковців і практиків, як К. Дубіч, Н. Кабаченко, О. Пищуліна, Т Семигіна, Л. Сідєльник, В. Скуратівський, О. Черниш та інших. Складність окресленої проблеми та недостатня розробленість процесу реформування системи соціальних послуг засвідчують про актуальність наукових розвідок і необхідність пошуку сучасних підходів у вирішенні нагальних і стратегічних питань.

Мета статті - здійснити SWOT-аналіз реформування вітчизняної системи соціальних послуг для вибору оптимального сценарію процесу змін.

Метод SWOT-аналізу отримав свою назву від чотирьох слів: сили (strenghts), слабкості (weakness), можливості (opportunities), загрози (threats). SWOT-аналіз - це процес встановлення зв'язків між найхарактернішими особливостями проблеми, що аналізується, з метою кращого розуміння конкретної ситуації, для того аби визначити, які фактори можуть загрожувати розвитку, які є можливості, а також усвідомити переваги та недоліки. Результати такого аналізу дозволяють змоделювати сценарії розвитку подій з метою обрання оптимального шляху вирішення тої чи іншої проблеми.

Проаналізуємо переваги системи соціальних послуг. В Україні існує інституційна структура системи соціальних послуг і соціального обслуговування. Прийнято низку законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють діяльність зазначеної системи. Фінансування державних установ із надання соціальних послуг і соціального обслуговування здійснюється цілеспрямовано і в повному обсязі, цей напрямок системи соціального захисту громадян є захищеною статтею Державного бюджету України. Кадровий потенціал соціальних працівників сформовано. Втім, це формальні ознаки вітчизняної системи соціальних послуг. Державна система соціальних послуг настільки є недосконалою, що її недоліки багатократно перевищують ті позитиви, які існують.

Аналізуючи недоліки, акцентуємо увагу на наступному. Вітчизняна система соціальних послуг характеризується надмірною централізацією і державною монополізацією надання соціальних послуг, вона залишилася орієнтованою на догляд соціально вразливих осіб у стаціонарних установах, переважно в будинках-інтернатах, яких по Україні нараховується майже 1000 [1]. Здавалося б, така значна кількість державних установ свідчить про увагу держави і суспільства до проблем соціально вразливих осіб. Насправді, бюджетне фінансування використовується здебільшого на утримання зазначених соціальних закладів із розрахунку на одну особу, а не на конкретну послугу споживача, що значно знижує якість соціальних послуг. Такий підхід нівелює потреби споживачів соціальних послуг стаціонарних установ і не дозволяє оптимально розподілити державні кошти.

За технологією SWOT-аналізу переваги та недоліки вітчизняної системи соціальних послуг узагальнені у табл. 1.1.

Окремо зупинимося на аналізі зовнішнього середовища, яке містить у собі як можливості, так і загрози, що узагальнено у табл. 1.1.

Державна монополія у цій сфері не дозволяє використовувати альтернативні можливості у фінансуванні, розширенні спектру послуг, підвищувати їх адресність й якість. Високорозвинені країни вирішили цю проблему шляхом залучення представників недержавної сфери, які можуть надати соціальні послуги на дому, а не в стаціонарному закладі, що знаходиться далеко від оселі, рідних і близьких отримувача соціальних послуг. Система нестаціонарних закладів, де соціальне обслуговування осіб відбувається за місцем їх проживання, враховує:

- центри (денних послуг, тимчасового догляду, підтримки родин та опікунів, кризові, раннього втручання тощо);

- притулки (відкритого типу);

- моделі самостійного проживання у громаді (будинки групового проживання, міні-гуртожитки, соціальний супровід проживання у власній квартирі тощо);

- профілактичні програми (попередження насильства в сім'ї, дитячої бездоглядності, соціального сирітства, інституалізації);

- програми фостерінгу (перебування, догляду, виховання в прийомних сім'ях);

- програми розвитку волонтерського руху у наданні соціальних послуг;

- інноваційні послуги на базі інтернатних установ тощо.

Як свідчить практика, такий підхід позитивно позначається на самопочутті та саморозвитку конкретної людини, на зміцненні родинних стосунків тощо. Проживання в стаціонарному закладі вважається доцільним лише в тому випадку, коли неможливо створити умови для його догляду на рівні громади - у біологічній або фостерній (прийомній) сім'ї чи незалежного проживання (індивідуального або групового) з підтримкою та соціальним супроводом.

В Україні, на відміну від цивілізаційних країн світу, поки що слабо розвинута співпраця з недержавним сектором, із благодійними та релігійними організаціями.

Органи державної влади не сприймають повною мірою громадянське суспільство як рівного партнера в системі організації та надання соціальних послуг і не готові передавати фінансові ресурси й частину повноважень у цій сфері недержавним громадським організаціям. Нині більшість вітчизняних центрів соціальних служб не співпрацюють або неефективно залучають ресурси недержавного сектора на місцях. Іншою причиною недостатнього залучення недержавних організацій є відсутність механізму ліцензування щодо надання соціальних послуг із боку державних органів виконавчої влади.

Водночас багато недержавних організацій мають досвід залучення додаткової фінансової та технічної допомоги з боку міжнародних донорів та організацій, приватного бізнесу, мають адаптовані новітні технології соціальної роботи і підготовлені людські ресурси.

Отже, пріоритетною можливістю дієвого реформування вітчизняної системи соціальних послуг є роздержавлення соціальної сфери та децентралізація соціальних послуг, диверсифікація постачальників послуг усіх форм власності, залучення громадських, приватних і благодійних організацій на конкурсних засадах, що сприяє зменшенню нерівності громадян у доступі до соціальних, медичних, освітніх та інших служб, їх територіальне наближення до місця проживання людини.

Базовою можливістю покращити якість соціальних послуг є соціальне замовлення та ліцензування послуг. Система ліцензування добре зарекомендувала себе у Великобританії, Франції, Люксембурзі, Угорщині. Держава контролює та регулює діяльність соціально спрямованих установ, організацій, закладів та підприємств незалежно від форм власності та їх підпорядкування шляхом соціального замовлення та ліцензування, що обумовлює конкуренцію і стимулює до підвищення якості послуг. Це виявляється у контролі за умовами надання послуг, висуванні вимог до рівня кваліфікації працівників та якості надання соціальних послуг тощо.

Успішною практикою є відкрита інформація для потенційних клієнтів і зацікавлених осіб щодо переліку соціальних послуг та державних і недержавних установ, які їх надають у конкретній місцевості.

Запровадження індикаторів якості соціальних послуг - ще одна зовнішня можливість. Індикатори якості дають можливість оцінити вплив соціальних послуг на покращення життя отримувача конкретної послуги, а також здійснюється моніторинг ефективності діяльності соціальних служб і працівників тощо. Доцільно запозичити механізми здійснення державного та незалежного моніторингу якості послуг та оперативну систему санкцій за порушення якості.

До зовнішніх можливостей доцільно зарахувати позитивний досвід укладення соціального контракту щодо надання певних соціальних послуг. Така система відносин між державою та недержавними організаціями діє у багатьох європейських країнах. Наприклад, у Німеччині недержавні організації є найбільшими постачальниками соціальних послуг. Аналогічна система функціонує в Угорщині та Великобританії. Отримання контракту від місцевих органів влади є престижним для недержавних організацій, а тому організації конкурують між собою за отримання таких контрактів. Створення зазначеної системи стане додатковим стимулом і для державних структур працювати більш ефективно, оскільки реальною буде загроза втратити бюджетне фінансування.

Заслуговує уваги застосування кращого закордонного досвіду в частині альтернативних джерел фінансування соціальних послуг шляхом переведення на самоокупність або фінансування за рахунок благодійних коштів.

Основними загрозами реалізації в Україні позитивного європейського досвіду децентралізації соціальних послуг можуть бути: некомпетентність і неефективність системи державного управління; суперечливість нормативно-правової бази соціального спрямування, безсистемність і непослідовність у законодавчій сфері; схильність до корупції; ресурсний дефіцит (фінансово-економічний, управлінський, інституційний) одночасно з нераціональним його використанням; патерналістський світогляд значної частини громадян на соціальну політику; механічне застосування іноземного досвіду без врахування національних особливостей; відсутність аналізу соціальних наслідків при прийнятті управлінських рішень.

Також загрозою реформування системи соціальних послуг є нинішня складна ситуація в нашій державі, яка позначається на зниженні рівня життя громадян, зростанні соціальної нерівності, погіршенні стану фізичного та психічного здоров'я. Гуманітарні наслідки збройного конфлікту на території Донецької та Луганської областей, соціальні проблеми вимушених переселенців та учасників АТО розширюють спектр осіб, які потребують тих чи інших соціальних послуг, що вимагає додаткових фінансових, кадрових та інших ресурсів, які могли б бути використані на процес реформування системи соціальних послуг.

Отже, SWOT-аналіз дозволяє змоделювати сценарії реформування вітчизняної системи соціальних послуг. На нашу думку, їх може бути три:

1. “Статус-кво” (залишаємо все без змін, оскільки недоліки та загрози надто непереборні).

2. “Європейські соціальні послуги вже сьогодні” (ЄС надасть потужне фінансування на реформи і все саме по собі зробиться).

3. “Децентралізація соціальних послуг як процес і результат” (розробка стратегії і тактики, окреслення та залучення зацікавлених суб'єктів, диверсифікація джерел фінансування, система контролю і моніторингу тощо).

реформування соціальний послуга

Таблиця 1

SWOT-аналіз реформування вітчизняної системи соціальних послуг

Очевидно, що останній із наведених сценаріїв є перспективним з огляду на реальне покращення життя громадян.

Висновки

Проведений SWOT-аналіз дозволив узагальнити переваги та недоліки системи соціальних послуг в Україні та систематизувати зовнішні можливості і загрози для реформування вітчизняної системи соціальних послуг.

Роздержавлення зазначеної сфери та підвищення рівня співпраці з недержавними громадськими організаціями на державному, регіональному, місцевому рівнях, соціальне партнерство, ліцензування та соціальне замовлення в усіх сферах соціальної роботи, конкурентне середовище між державою і приватними структурами сприятиме:

- створенню та розвитку ринку соціальних послуг;

- покращенню якості соціального обслуговування громадян за рахунок впровадження багатьох сучасних та ефективних методик, які використовують неприбуткові організації;

- скороченню витрат на виробництво соціальних послуг, що дозволить здешевити соціальні послуги;

- створенню можливості людям самостійно вибирати заклад і форми отримання соціальних послуг;

- підвищенню ефективності розподілу централізованих і нецентралізованих фінансових ресурсів між установами соціального захисту населення за рахунок визначення потреб адміністративно-територіальної одиниці в соціальних послугах, їх видах та обсягах;

- повному соціальному охопленню послугами найуразливіших категорій населення, ранньому виявленню проблемних сімей та своєчасному наданню їм адресної та якісної підтримки, а також раціональніше можуть розподілити державні кошти залежно від пріоритетів і потреб територіальних громад;

- розширенню спектру цільових соціальних груп і одночасному підвищенню адресності та якості надання соціальних послуг;

- забезпеченню доступності, ефективності розподілу та використання фінансових, матеріальних, кадрових ресурсів завдяки кращому реагуванню на потреби людей.

Роздержавлення вітчизняної системи соціальних послуг корелюється з найважливішими завдання для української влади на найближчий рік, які окреслив у щорічному Посланні до Верховної Ради України Президент Петро Порошенко: продовжити деолігархізацію, дерегуляцію і децентралізацію, розпочати демонополізацію, завершити створення інфраструктури для боротьби з корупцією і перейти в тотальний наступ на неї, почати очищення суддівської гілки влади та прокуратури [2].

Література

1. Міністерство соціальної політики України [Електронний ресурс]. -- Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua.

2. Президент у щорічному Посланні до Парламенту визначив головні завдання української влади на найближчий рік [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http:// www.president.gov.ua/news/32989.html.

Размещено на Allbest.ru