Організаційні особливості взаємодії підрозділів карного розшуку з іншими підрозділами органів внутрішніх справ під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом

Annotation

Stashchak M.V., Vinakova Т.А. Organizational features of interaction of divisions Criminal Investigation of other units of the Interior during the counter purchase of property obtained by crime

In the article the organizational features of interaction criminal investigation units of other departments of internal affairs of Ukraine while countering acquisition of property obtained by crime. Discovered modem problems that may adversely affect other operative employees appointed during the process and the ways to address them.

Argued that the timely and effective response units of the Criminal Investigation circulation (including its purchase) of property crime, it raises the credibility of the Criminal Investigation and police in general; timely investigation of such property; Installation of a crime and collecting evidence of their involvement in the commission of criminal illegal actions; providing damages caused by the commission of the crime. Thus, the designated line of work is particularly important for the Interior, and society as a whole.

The analysis of empirical data shows that the problem of interaction between operational units existed at all stages of operational activities and is still not fully resolved. The qualitative indicator of interaction between operational units themselves constantly criticized for operational meetings and colleges Control Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The results of the analysis of empirical data showed that the criminal investigation division at combating the acquisition of property crime, often interact with: investigative units; district police inspector; units to combat drug trafficking; criminal police for Children; combating crime units in the economy); operational service; operational and technical units.

The study found that in the new criminal procedural legislation foremost a subject of cooperation in combating the acquisition of property obtained by crime units are investigating. Given the fact that opposition to this phenomenon divisions Criminal Investigation often performed on an open stage of the criminal proceedings in other formulations of criminal offenses and applicable mles of criminal procedure law does not allow employees to operational units independently without written authorization to carry out investigative proceedings, we believe that the main sub' object of interaction in criminal proceedings is investigating.

It notes that the state of interaction of divisions of internal affairs together in the fight against the acquisition of property obtained by crime requires constant attention, not only from the theoretical side, but also from the practice. We believe that only a comprehensive approach to establishing cooperation can solve a number of problems both theoretical and practical, facing the criminal investigation division at the counter purchase property from crime.

Key words: opposition, acquisition, property crime division, criminal investigation.

Постановка проблеми. Одним із завдань нового Кримінального процесуального кодексу (далі - КПК) є охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження (ст. 2 КПК України), серед яких: право не бути протиправно позбавленим права власності та право на непорушність приватної власності.

Водночас більша частина злочинів корисливо-насильницької спрямованості вчиняється задля незаконного викрадення чужого майна, яке після встановлення особи суб'єкта злочину здебільшого не повертається потерпілому через ряд причин. Однією з них є низький рівень протидії підрозділами карного розшуку обігу майна, одержаного злочинним шляхом. Принагідно зазначимо, що своєчасна та ефективна протидія підрозділами карного розшуку обігу (зокрема його придбанню) майна, одержаного злочинним шляхом, сприяє підвищенню авторитету карного розшуку та органів внутрішніх справ у цілому; своєчасному розшуку такого майна; установленню суб'єктів злочину та збору доказів їх причетності до вчинення кримінально-протиправних дій; забезпеченню відшкодування шкоди, завданої вчиненням злочину. Таким чином, означений напрям роботи с особливо важливим як для органів внутрішніх справ, так і для суспільства загалом.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед вітчизняних науковців у сфері ОРД у різних аспектах цьому питанню приділяли увагу В. Баб'як, В.О. Біпяєв, О.О. Деревягін, О.Ф. Долженков, В.П. Захаров, О.Г. Колб, Д.Й. Никифорчук, В.Л. Ортинський, М.А. Погорецький, Е.В. Рижков, М.В. Стащак, В.Є. Тарасенко, А.М. Ханькевич, О.В. Черков, В. Шендрик, 0.0. Юхно та ін.

Формування цілей. Метою статті є визначення організаційних особливостей взаємодії підрозділів карного розшуку з іншими підрозділами органів внутрішніх справ під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом.

Виклад основного матеріалу. Україна є демократичною, правовою державою, у якій людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю, а права та свободи людини визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Аналіз емпіричного матеріалу свідчить про те, що проблема взаємодії оперативних підрозділів існувала на всіх етапах розвитку оперативно-розшукової діяльності й усе ще залишається невирішеною в повному обсязі. Якісний показник взаємодії оперативних підрозділів між собою постійно піддасться критиці на оперативних нарадах та колегіях МВС України.

Результати аналізу емпіричного матеріалу показали, що підрозділи КР під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, найчастіше взаємодіють зі слідчими підрозділами; службою дільничних інспекторів міліції; підрозділами по боротьбі з незаконним обігом наркотиків (далі - БНОН); кримінальною міліцією у справах дітей (далі - КМСД); підрозділами протидії злочинності у сфері економіки (далі - ППЗСЕ); оперативною службою; оперативно-технічними підрозділами (далі - ОТП).

Норма п. 2 ст. 7 Закону України «Про ОРД» визначає, що підрозділи, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, зобов'язані виконувати письмові доручення слідчого. У разі виявлення ознак злочину оперативний підрозділ, який здійснює оперативно-розшукову діяльність, зобов'язаний невідкладно направити зібрані матеріали, у яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп, відповідальність за які передбачена Кримінальним кодексом України, до відповідного органу досудового розслідування для початку та здійснення досудового розслідування в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України [1].

У результаті проведеного дослідження встановлено, що в умовах нового кримінального процесуального законодавства найголовнішим суб'єктом взаємодії у протидії придбанню майна, отриманого злочинним шляхом, є слідчі підрозділи. Ураховуючи той факт, що протидія цьому явищу підрозділами карного розшуку найчастіше здійснюється на етапі відкритого кримінального провадження за іншими складами кримінальних правопорушень, а норми чинного кримінального процесуального законодавства не дозволяють співробітникам оперативних підрозділів самостійно, без письмового доручення слідчого, здійснювати процесуальні дії, уважаємо, що головним суб'єктом взаємодії в кримінальному провадженні є слідчий.

Зазначимо, що неможливо залишити без уваги положення наказу МВС України від 14.08.2012 № 700 «Про затвердження Інструкції про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень», якими окреслені принципи взаємодії оперативних підрозділів зі слідчими, зокрема: а) відповідальність слідчого за швидке, повне та неупереджене розслідування кримінальних правопорушень, його самостійність у процесуальній діяльності, утручання в яку осіб, які не мають на те законних повноважень, забороняється; б) оптимальне використання наявних можливостей слідчих і оперативних підрозділів у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень.

Норми цього ж наказу визначають, що для швидкого та повного розслідування тяжких, особливо тяжких злочинів, а також кримінальних правопорушень, які викликали значний суспільний резонанс, утворюється СОГ, керівником якої є слідчий, визначений начальником слідчого підрозділу здійснювати досудове розслідування кримінального правопорушення. Оперативні працівники, включені до складу СОГ, повинні щотижнево здійснювати інформування слідчого - керівника СОГ про стан виконання наданих письмових доручень та запланованих заходів. На вимогу слідчого оперативні працівники повинні надати документи, що підтверджують обсяги проведеної ними роботи.

Результати вивчення емпіричного матеріалу свідчать про ряд недоліків, які мають місце при здійсненні взаємодії зі слідчими. По-перше, планування розслідування без участі оперативного працівника не дозволяє на практичному етапі раціонально використовувати весь потенціал сип та засобів суб'єктів взаємодії. По-друге, формальне ставлення слідчих до планування та виконання цього важливого етапу розслідування відбувається без використання ситуативних підходів та урахування оперативної обстановки. По-третє, необізнаність слідчих в оперативній роботі, унаслідок чого неможливо обрати найбільш доцільні методи та прийоми використання оперативних можливостей усіх суб'єктів взаємодії [2, с. 82-83; 86].

Наступним підрозділом, з яким, відповідно до результатів вивчення емпіричного матеріалу, в обов'язковому порядку взаємодіють підрозділи карного розшуку під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, є служба дільничних інспекторів міліції. Взаємодія з дільничними інспекторами міліції обумовлена такими факторами:

1. Дільничні інспектори міліції на території обслуговування є основними представниками ОВС, головними завданнями яких є охорона громадського порядку, профілактика правопорушень, попередження й участь у розкритті злочинів.

2. Одним із кінцевих результатів роботи дільничного інспектора є особиста участь у виявленні та попередженні злочинів.

3. Служба дільничних інспекторів є складовим елементом єдиної системи й вирішує спільне завдання ОВС - виявлення злочинів [3 с. 373], зокрема фактів придбання майна, одержаного злочинним шляхом.

Неможливо лишити без уваги п. 4.3 наказу МВС України від 14.08.2012 № 700 «Про затвердження Інструкції про організацію взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень» (зокрема фактів придбання майна, отриманого злочинним шляхом), який визначає, що в разі потреби залучаються дільничні інспектори міліції, на території обслуговування яких учинено кримінальне правопорушення [4].

Незважаючи на широкі можливості дільничних інспекторів міліції, які можна було б використовувати для більш ефективної протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, більшість працівників КР визнали, що стан взаємодії з означеною службою їх не задовольняє.

Наступною службою, з якою, відповідно до результатів вивчення емпіричного матеріалу, досить часто взаємодіють підрозділи карного розшуку під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, є підрозділи по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Однак поряд з цим існує ряд проблем, які негативно впливають на якісний показник взаємодії зазначених підрозділів, серед яких:

- відсутність зобов'язуючих норм щодо регулювання взаємодії підрозділів по боротьбі з незаконним придбанням наркотиків з іншими оперативними підрозділами, унаслідок чого має місце незацікавленість працівників БНОН у виявленні інших злочинів загально-кримінальної спрямованості, зокрема і злочинів, пов'язаних з придбанням майна, стриманого злочинним шляхом;

- необізнаність працівників підрозділів по боротьбі з незаконним придбанням наркотиків з переліком майна, яке було викрадено під час учинення злочинів загально-кримінальної спрямованості, предикатом яких с наркоманія [2, с. 187].

З іншого боку, у Положенні про Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків Міністерства внутрішніх справ України зазначено, що однією з функцій управління БНОН с участь у межах своєї компетенції в розкритті інших тяжких та особливо тяжких злочинів загально-кримінальної спрямованості, учинених на ґрунті наркоманії [5]. Але питання, чи є ця норма вичерпною для здійснення взаємодії підрозділів БНОН з іншими оперативними підрозділами в протидії злочинності, на наш погляд, лишається вкрай невизначеним, тому вказана норма потребує подальших змін та доповнень.

Для вирішення прогалин у правовому регулюванні діяльності підрозділів БНОН уважаємо за необхідне доповнити функції управління БНОН, перелічені в наказі МВС України від 01.03.2012 № 173 «Про затвердження Положення про Управління боротьби з незаконним придбанням наркотиків Міністерства внутрішніх справ України», окремим пунктом і визначити однією з функцій Управління обов'язкову взаємодію в межах своєї компетенції під час виявлення та розслідування злочинів загально-кримінальної спрямованості, учинених на ґрунті наркоманії, з іншими оперативними підрозділами. Така зобов'язуюча норма буде стимулювати підрозділи БНОН до здобуття інформації про осіб, факти та події, які становлять оперативний інтерес і для інших підрозділів ОВС.

Що стосується організаційних питань взаємодії між підрозділами карного розшуку й боротьби з незаконним обігом наркотиків, необхідно визначити основні напрями удосконалення такої взаємодії, серед яких, на наш погляд, такі: 1) спільна участь в оперативно-профілактичних відпрацюваннях території обслуговування на предмет «наркопритонів» для встановлення в осіб, які там перебувають, речей, що були викрадені під час учинення злочинів; 2) спільне проведення групової розвідувально-пошукової діяльності в місцях зберігання, придбання й збуту майна, одержаного злочинним шляхом; 3) взаємний обмін позаштатними негласними працівниками для виконання окремих оперативно-тактичних завдань, зокрема з протидії придбанню майна, отриманого злочинним шляхом.

Отже, при здійсненні взаємодії з означеними підрозділами у працівників карного розшуку з'являється можливість отримати інформацію, яка становить оперативний інтерес, про наркозалежних осіб, більшість з яких ведуть злочинний спосіб життя, установити їх причетність до вчинення злочинів, у тому числі до фактів придбання майна, здобутого в результаті злочинних дій останніх.

Наступною службою, з якою відповідно до результатів вивчення емпіричного матеріалу, взаемодіють підрозділи карного розшуку під час протидії придбанню майна, здобутого злочинним шляхом, с підрозділи кримінальної міліції у справах дітей.

Дуже цікавими як інструмент - емоції для підрозділів карного розшуку в протидії придбанню майна, отриманого злочинним шляхом, є обліки, що ведуться працівниками підрозділів КМСД, серед яких такі:

1) профілактичний облік дітей, постановці на який підлягають такі категорії осіб: а) засуджені судом до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі; б) звільнені за рішенням суду від кримінальної відповідальності та покарання на підставі Закону України «Про амністію»; в) яким повідомлено про підозру в учиненні кримінального правопорушення та звільнено зі спеціальної виховної установи Державної пенітенціарної служби України; г) які вчинили адміністративні або кримінальні правопорушення та стосовно яких закладом охорони здоров'я встановлено діагноз «наркоманія», «токсикоманія», «алкоголізм»; д) які два й більше разів учинили адміністративне правопорушення;

2) алфавітно-довідковий облік дорослих осіб, однією з функцій якого є постановка на облік осіб, які були засуджені умовно або до громадських чи виправних робіт, а також стосовно яких виконання вироку про позбавлення волі відстрочено, у тому числі й за фактами придбання майна, одержаного злочинним шляхом [6].

Усі вище перелічені категорії осіб становлять оперативний інтерес для підрозділів карного розшуку, й облікова інформація щодо них є вкрай необхідною для відпрацювання оперативних версій та встановлення їх причетності до вчинення злочинів корисливо-насильницького спрямування, у тому числі придбання майна, одержаного злочинним шляхом.

Отже, налагодження взаємодії з підрозділами кримінальної міліції у справах дітей дає змогу підрозділам карного розшуку не тільки отримувати інформацію стосовно неповнолітніх, схильних до вчинення злочинів, у тому числі придбання майна, одержаного злочинним шляхом, а й використовувати розвідувальні можливості осіб, які були засуджені умовно або до громадських чи виправних робіт, а також стосовно яких виконання вироку про позбавлення волі відстрочено.

Наступною за важливістю для процесу протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, є взаємодія з ППЗСЕ. Згідно з п. 5 ст. 7 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» [1] підрозділи карного розшуку й ППЗСЕ повинні здійснювати взаємодію між собою з метою швидкого та повного попередження, виявлення та припинення злочинів, зокрема придбання майна, отриманого злочинним шляхом. Проведений аналіз емпіричного матеріалу та практичної діяльності підрозділів КР свідчить про те, що на сьогодні існують два основних види взаємодії між оперативними підрозділами карного розшуку й ППЗСЕ, а саме:

1) узаємодія за конкретно поставленою ціллю - при надходженні первинної інформації щодо придбання майна, одержаного злочинним шляхом, під час функціонування у складі слідчо-оперативної групи,

290створеної безпосередньо для розслідування злочину майнового характеру, у результаті якого можуть бути виявлені факти придбання майна, одержаного злочинним шляхом;

2) узаємодія за власного ініціативою - у разі обміну з підрозділами КР первинною інформацією, яка містить формальні ознаки придбання майна, одержаного злочинним шляхом.

Варто підкреслити, що необхідність узаємодії з підрозділами ППЗСЕ обумовлена такими обставинами:

1. ППЗСЕ є оперативним підрозділом, а тому, як і карний розшук, користується в повному обсязі всіма правами, передбачені Зу «Про оперативно-розшукову діяльність». Тобто працівники ППЗСЕ мають у своєму арсеналі всі можливості використання таємних і негласних «інструментів» отримання оперативної інформації, яка дає можливість сприяти протидії підрозділами карного розшуку придбанню майна, одержаного злочинним шляхом.

2. Факти придбання майна, отриманого злочинним шляхом, часто виявляються на об'єктах оперативної уваги підрозділів ППЗСЕ, тому тісна співпраця з працівниками зазначених підрозділів є вкрай необхідною.

Таким чином, уважаємо за необхідне виділити найбільш ефективні напрями взаємодії КР і ППЗСЕ з метою протидії придбанню майна, отриманого злочинним шляхом. Аналіз практичної діяльності оперативних підрозділів ОВС та наукові дослідження фахівців у сфері ОРД дали можливість зробити умовивід, що найефективнішими напрямами взаємодії підрозділів карного розшуку і ППЗСЕ є: 1) проведення спільних нарад та інструктажів для покращання взаємодії означених служб; 2) невідкладний взаємообмін оперативною інформацією, яка становить інтерес у протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом; 3) спільне проведення комплексних оперативних відпрацювань місць придбання і збуту майна, отриманого злочинним шляхом (ломбарди, ювелірні магазини тощо).

Наступним підрозділом, з яким відповідно до результатів вивчення емпіричного матеріалу, узаємодіють підрозділи карного розшуку під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, є оперативна служба. Проаналізувавши та узагальнивши отримані під час дослідження дані, ми дійшли висновку, що можливості оперативної служби найчастіше використовуються для перевірки на причетність осіб до злочину, стосовно якого надійшла інформація [2, с. 187]. Відповідно до результатів вивчення емпіричного матеріалу ще одним суб'єктом взаємодії під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, є підрозділи оперативно-технічних заходів. Під час проведення оперативно-технічних заходів ОТП виконавцям завдань можуть стати відомі факти про майно, отримане злочинним шляхом, осіб причетних до придбання майна, отриманого злочинним шляхом, та можливі місця придбання такого майна.

Неможливо лишити без уваги той факт, що підрозділи карного розшуку в процесі протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, також взаємодіють із черговими частинами, патрульно-постовою службою, державною автомобільною інспекцією, експертно-криміналістичною службою, підрозділами інформаційно-аналітичного забезпечення, спеціальними приймальниками для у тримання осіб, підданих адміністративному арешту, та ізоляторами тимчасового тримання.

Серед перелічених служб, зважаючи на результати вивченого емпіричного матеріалу, вважаємо за необхідне зупинити увагу на необхідності взаємодії підрозділів карного розшуку під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом, із патрульно-постовою службою.

Зазначимо, що остання може бути корисна тим, що постійно здійснює обхід певної території, тому не привертає до себе підвищеної уваги з боку злочинного елемента. Якщо оперуповноважений карного розшуку правильно організує взаємодію з нею, то зможе отримувати цікаву інформацію про те, хто, коли і з ким розмовляв біля певного об'єкта, як вони виглядали, у що були одягнені, на чому приїхали, аж до номерів транспортних засобів [2, с. 188].

Що стосується нормативного визначення взаємодії між зазначеними підрозділами, то відповідно до п. 49 наказу МВС України від 28.07.1994 № 404 «Про затвердження Статуту патрульно-постової служби міліції України», начальник міськрайадміноргану внутрішніх справ та його заступник - начальник міліції громадської безпеки - несуть відповідальність за організацію патрульно-постової служби на території, яку вони обслуговують, за стан і показники оперативно-службової діяльності цих підрозділів. Одним із головних їхніх обов'язків, на наш погляд, є проведення інструктажів нарядів, що заступають на службу, із залученням до участі в них керівників й оперативно-начальницького складу інших служб [7], у тому числі й працівників карного розшуку, для доведення до особового складу, який заступає на чергування, інформації про осіб, події та речі, що викликають оперативний інтерес для підрозділів карного розшуку в протидії злочинам корисливо-насильницької спрямованості, у тому числі придбанню майна, одержаного злочинним шляхом.

За необхідності встановлення інформації про транспортні засоби, що можуть становити оперативний інтерес, про власників таких транспортних засобів або за необхідності затримання осіб, які пересуваються на автотранспорті, працівники карного розшуку можуть використовувати можливості Державної автомобільної інспекції. Однією з форм взаємодії працівників карного розшуку та Державної автомобільної інспекції с цільові перевірки транспортних засобів у приватних гаражах, на стоянках автомашин, в автогосподарствах; огляд автомобілів і пошук в них певних речей, предметів [2, с. 191].

Висновки

Підсумовуючи викладене, зазначимо, що стан взаємодії підрозділів ОВС між собою в протидії придбанню майна, отриманого злочинним шляхом, потребує постійної уваги не тільки з теоретичного боку, але й з боку практики. На нашу думку, тільки комплексний підхід до налагодження взаємодії здатний вирішити низку проблем як теоретичного, так і практичного характеру, які постають перед підрозділами КР під час протидії придбанню майна, одержаного злочинним шляхом.

Використані джерела

1. Про оперативно-розшукову діяльність : Закон України від 18 лютого 1992 р. № 4651-VI [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zako№2. rada.gov.ua/ laws/show/2135-12/page. Редакція від 02.12.2012.

2. Наукові та організаційно-правові засади протидії підрозділами карного розшуку обіг)' майна, одержаного злочинним шляхом : [монографія] / [А. В. Баб'як, М. В. Стащак, Л. А. Мазур, І. О. Крєпаков] ; за заг. наук. ред. С. М. Гусарова, В. В. Шендрика. - Львів : ВД «Панорама», 2014. - 160 с.

3. Организация деятельности участкового инспектора милиции : [учебное пособие] / [А. И. Галаган, И. П. Голосниченко, С. Т. Гончарук и др.]. - К. : НИиРИО КВШ МВД СССР им. Ф. Э. Дзержинского, 1991. - 440 с.

4. Інструкція з організації взаємодії органів досудового розслідування з іншими органами та підрозділами внутрішніх справ у попередженні, виявленні та розслідуванні кримінальних правопорушень, затверджена наказом МВС України від 14.08. 2012 № 700.

5. Положення про Управління боротьби з незаконним обігом наркотиків МВС України, затверджене наказом МВС України від 01.03.2012 р. № 173.

6. Інструкція з організації роботи підрозділів кримінальної міліції у справах дітей, затверджена наказом МВС України від 19.12.2012 № 1176. - Редакція від 15.01.2013.

7. Статут патрульно-постової служби міліції України, затверджений наказом МВС України від 28.07.94 р. № 404. - Редакція від 08.10.2010.

Размещено на Allbest.ru