Договірно-правові засади формування зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАПрН України, здобувач НДІ приватного права і підприємництва імені академіка Ф. Г. Бурчака НАПрН України

ДОГОВІРНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФОРМУВАННЯ ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ МІЖ УКРАЇНОЮ ТА ЄВРОПЕЙСЬКИМ СОЮЗОМ

Король А. О.,

головний спеціаліст відділу зв 'язків з державними органами і міжнародними організаціями

Інтеграція України до світового економічного простору відіграє важливу роль у розвитку держави, саме тому Україна зацікавлена у сприятливому середовищі, яке спрощувало б доступ вітчизняних товарів до зовнішніх ринків та забезпечувало підвищення конкурентоспроможності виробництва. Членство у СОТ зробило певний внесок у досягненні цієї мети, забезпечивши вищий рівень стабільності та прозорості торговельної політики в Україні та країнах-партнерах. Поглиблення регіональної інтеграції в різних напрямах може створювати додаткові можливості для лібералізації торгівлі, а отже, економічного розвитку.

У такому контексті для України найбільш актуальною проблемою є формування договірно- правових основ для збалансованого забезпечення інтересів суб'єктів господарювання, насамперед експортерів, на європейському ринку.

Виходячи із зазначеного, метою даної статті є дослідження проблем формування зони вільної торгівлі з ЄС внаслідок відтермінування тимчасового застосування системи норм, закріплених у розділі IV «Торгівля та питання, пов'язані з нею» Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами.

Окремі аспекти Угоди про асоціацію аналізувалися як у колективних, так й індивідуальних дослідженнях українських вчених, зокрема, В. Короля, О. Сушко, О. Зелінської, Р. Хорольського, В. Мовчана, І. Солоненко, В. Гуменюка, В. Трюхана. Водночас раніше об'єктивно малодослідженою, але важливою частиною загальної проблеми, яка має безпосередній зв'язок з реалізацією євроінтеграційних стратегій України та вперше розглядається у господарсько-правовій площині, є питання правового режиму імпорту українських товарів на спільний ринок ЄС у контексті відтермінування тимчасового застосування системи норм спеціального розділу Угоди про асоціацію про ПВЗВТ, чому буде приділено увагу в даній статті.

Із ратифікацією Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і його державами-членами [1] (далі - Угода) настав новий етап розвитку для нашої держави, що дасть змогу перейти від партнерства і співробітництва до політичної асоціації та економічної інтеграції. Як зазначають українські фахівці, в цілому Угоду про асоціацію охоплює п' ять аспектів співпраці, якими є посилення у сфері економіки, налагодження секторального співробітництва в понад тридцяти сферах, зокрема, в сільському господарстві, промисловості, енергозабезпеченні, захисті прав споживачів [2].

До пріоритетних цілей асоціації відповідно до ст. 1 Угоди віднесено, по-перше, створення умов для розширення економічних та торговельних відносин, спрямованих на поступову інтеграцію України до внутрішнього ринку ЄС, чому має сприяти створення двосторонньої поглибленої й всеохоплюючої зони вільної торгівлі, по-друге, підтримка дій України на шляху завершення перетворення її економіки у стабільно функціонуючу збалансовану ринкову економіку через, у тому числі, здійснення масштабних процесів адаптації законодавства України до acquis ЄС.

Питанням торгівлі в Угоді присвячено розд. 4, де у ст. 25 визначено такі загальні засади щодо створення та функціонування зони вільної торгівлі:

- протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років, сторони створюють зону вільної торгівлі для товарів, що походять з територій сторін. Згідно зі ст. 2 та ст. 3 Протоколу І «Щодо визначення концепції «походження товарів» і методів адміністративного співробітництва» перелічені товари мають вважатися як такі, що походять з ЄС: товари, цілком вироблені в ЄС, товари, отримані в ЄС з матеріалів, які не були вироблені цілком у ЄС, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС, а також товари, отримані (вироблені) на даній території з використанням матеріалів, які походять із України, за умови, що обробка, виконана в ЄС. Аналогічне правило застосовується для визначення походження товарів з України;

- питання створення та функціонування ПВЗВТ підлягають регулюванню, відповідно до Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 р. (ГАТТ) Світової організації торгівлі, зокрема статті XXIV.

З метою усунення торговельних бар'єрів для товарів, які походять з території ЄС та України, запроваджується преференційний режим, що передбачає зменшення або скасування мита на імпорт та експорт. Загалом, Україна та ЄС скасують імпортні мита на близько 97 % та 96,3 % тарифних позицій відповідно. Стосовно експортних мит сторони домовилися, що від набуття Угодою чинності не запроваджуватимуть у двосторонній торгівлі нових, а діючі на сьогодні в Україні експортні мита буде поступово скасовано впродовж 10 років.

Водночас по окремих товарах - зокрема, насінні соняшнику, шкірсировині, окремих видах брухту кольорових та чорних металів - запроваджується спеціальний захисний механізм, який передбачає стягнення додаткового збору. Загальний термін дії захисного механізму становить 15 років [3, 4].

Українські експортери матимуть додаткову перевагу по товарах, по яких ЄС запропонував встановлення тарифних квот. Зокрема, йдеться про м'ясо свинини, курятини, цукор тощо. Зазначені товари є чутливими для ЄС та, зазвичай, вилучаються з режиму лібералізації при укладенні Угод про вільну торгівлю. Водночас у результаті переговорів Україна отримала можливість завозити певні обсяги даних товарів без справляння ввізних мит. При цьому не йдеться про обмеження обсягів імпорту, а лише про те, що імпорт зазначених товарів понад визначений обсяг підпадатиме під загальний режим імпорту, тобто оподатковуватиметься за тими ж умовами, які діють для України сьогодні [4].

Угодою у ст. 29 також визначено, що через 5 років після набрання нею чинності сторони можуть на запит будь-якої сторони провести консультації між собою з метою розгляду прискорення та розширення сфери скасування ввізного мита у торгівлі між ними. Отже, суб'єктам підприємництва України надано можливість, за умов незмінюваного мита, коли жодна сторона не може збільшити існуюче мито або схвалити справляння будь-якого нового мита на товар, що походить із іншої сторони, як це вказано у ст. 30 Угоди, адаптуватися та, у разі необхідності, прискорити свій вихід на спільний ринок.

Поряд зі скасуванням тарифних обмежень для торгівлі України з державами-членами ЄС також відбуватиметься зменшення нетарифних обмежень. Так, у ст. 34 Угоди задекларовано, що кожна сторона надає національний режим товарам іншої сторони відповідно до статті III ГАТТ 1994. Статтю III ГАТТ 1994 та її примітки щодо тлумачення включено до цієї Угоди, і вони є її невід'ємною частиною. Згідно зі ст. ІІІ ГАТТ 1994 національний режим запроваджується щодо внутрішнього оподаткування та регулювання. У ч. 4 ст. ІІІ ГАТТ 1994 визначено, що товарам, які походять з території будь-якої сторони, імпортованим на територію будь-якої іншої сторони, повинен надаватися режим не менш сприятливий, ніж режим, який надається подібним товарам національного походження, щодо всіх законів, правил та вимог, які стосуються внутрішнього продажу, пропозиції до продажу, купівлі, транспортування, розподілу чи використання товарів [5].

До нетарифних заходів згідно зі ст. 35 Угоди належить також недопущення запровадження або збереження в силі будь-яких заборон чи обмежень або заходів еквівалентної дії щодо імпорту будь- якого товару іншої сторони, або експорту чи продажу для експорту будь-якого товару, призначеного для території іншої сторони, за винятком випадків, передбачених Угодою або відповідно до статті XI ГАТТ 1994.

У рамках ПВЗВТ згідно зі ст. 56 Угоди Україна вживатиме необхідних заходів з метою поступового досягнення відповідності з технічними регламентами ЄС та системами стандартизації, метрології, акредитації, робіт з оцінки відповідності і ринкового нагляду ЄС та зобов' язується дотримуватися принципів і практик, викладених в чинних рішеннях та регламентах ЄС. Гармонізація технічних стандартів сторін має скоротити наявні нетарифні бар'єри у торгівлі між сторонами, підвищить якість і відповідно конкурентоспроможність продукції на ринку, а також сприяти формуванню позитивного іміджу України на регіональному ринку щодо якості українських товарів.

З цією метою Україна повинна, як зазначено у ст. 57 Угоди, імплементувати відповідні положення acquis ЄС до свого законодавства, здійснити адміністративні та інституційні реформи, необхідні для виконання цієї Угоди відповідно до Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів, а також запровадити ефективну і прозору адміністративну систему, яка необхідна для імплементації глави 3 «Технічні бар'єри у торгівлі» Угоди.

Очікується, що зменшення втрат від антидемпінгових розслідувань і послаблення тарифних бар'єрів для експорту вітчизняної продукції на європейських ринках сприятиме збільшенню обсягів експорту на тлі розширення ринків збуту. Найбільші переваги отримуватиме агропромисловий комплекс і текстильне виробництво. Менші - машинобудування та металургія, виробничу діяльність та активне нарощування обсягів зовнішньої торгівлі яких стримуватиме рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції. У середньостроковій перспективі відбуватиметься посилення позитивних процесів в економіці на користь активнішого нарощування обсягів експорту вітчизняної продукції до держав-членів ЄС. Це відбуватиметься, передусім, за рахунок адаптації законодавства України до європейського законодавства у сфері технічного регулювання [6, с. 38-39].

Наразі фахівцями визначено, що Україна має суттєві порівняльні переваги за сировинними товарами, які характеризуються низьким ступенем обробки та низькою доданою вартістю (товари рослинного і тваринного походження, вироби з металів і хімічної галузі). Натомість держави ЄС мають переваги у високотехнологічних товарах. Отже, можна очікувати великі потенційні вигоди від міжгалузевої торгівлі в разі вільної торгівлі, оскільки структура експорту між партнерами різна.

Проте товари, які пропонують українські виробники, не користуються таким попитом на європейському ринку, як товари, що походять з ЄС, на українському. Таким чином, додаткові чималі переваги для українських виробників можуть появитися за умови зміни структури експорту [6, с. 153].

Угода про асоціацію набуде чинності через 3 місяці з дня останньої ратифікації усіма країнами- членами ЄС. До того часу з 1 листопада 2014 року розпочалося тимчасове застосування окремих положень Угоди. Планувалося, що зона вільної торгівлі з ЄС запрацює через 2 місяці після ратифікації вже підписаної угоди у Верховній Раді України. Внаслідок тристоронніх переговорів між Україною, ЄС та Росією 12 вересня 2014 року було досягнуто домовленості щодо відтермінування тимчасового застосування розд. IV Угоди «Торгівля та пов'язані з нею питання» до 1 січня 2016 року, що було здійснено за ініціативою РФ. На думку Президента РФ, якщо Україна «піде на істотну лібералізацію митного режиму з Євросоюзом, то на ринок України неминуче хлинуть товари досить непогані за якістю і за ціною, але це призведе до того, що вони будуть витискати з власне українського ринку товари саме українського виробництва. Тоді країнам Митного союзу доведеться подумати про захисні заходи». За його словами, проблема полягає ще й у тому, що важко буде зрозуміти маркування, країну походження товару. «І це може поставити наших виробників у досить складне становище» [7].

Незважаючи на відсунення дати тимчасового застосування Угоди, вона була синхронно ратифікована Україною та ЄС 16 вересня 2014 року. Як зазначив міністр юстиції України П. Петренко, «з наступного дня після ратифікації уряд країни стверджує національний план набуття чинності Угоди. Щодня чітко розписується, який з органів повинен прийняти ті чи інші зміни, реформувати той чи інший сектор. Угода про асоціацію - це не що інше, як стратегічний план реформ» [8].

Серед позитивних наслідків відтермінування Угоди можна назвати введення односторонніх преференцій з боку ЄС для українських суб'єктів господарювання. Це означає, що українські товари надходитимуть на ринок ЄС без мита, у той час як європейські експортери мають сплачувати мито.

Здійснено розрахунок, що реальне річне збереження митних платежів не перевищить 3 млрд. грн., тобто менше ніж 200 млн. євро. В масштабах ЄС ця сума - копійчана. Для українського бюджету вона стане додатковим і важливим надходженням (враховуючи кризу), але не критично великим, адже йдеться менше ніж про 1 % дохідної частини бюджету [9].

Наступним позитивним наслідком тристоронньої домовленості є те, що Росія взяла на себе зобов'язання не ініціювати виключення України із режиму вільної торгівлі з країнами СНД. Цей крок є досить важливим для України, оскільки дасть змогу українським експортерам зберегти свої позиції на російському ринку. торгівля угода тарифний обмеження

Підсумовуючи викладене вище, можна зробити висновок, що Україна наразі перебуває у досить складній ситуації. З одного боку, наша держава має перспективи покращення вітчизняної економіки через реформи та можливі зміни структури експорту з метою виходу на європейський ринок повноцінним та незалежним учасником ринкових відносин, а з іншого - існують ризики втрати російського ринку вітчизняними суб'єктами господарювання. Але за умов ретельного дослідження впливу ПВЗВТ на кожну окрему галузь економіки України та підтримки на державному рівні тих галузей, що мають важливе значення для економіки, українські підприємці матимуть можливість модернізації та переорієнтації власного виробництва на європейський ринок, незважаючи на певні ускладнення, що їх чекають на початку шляху. Тому відтермінування Угоди про асоціацію, хоч і призупинить процеси економічних реформ в Україні, але загалом дасть можливість для підготовки до можливого зменшення експорту на російський ринок та імплементації Угоди на національному рівні у процесі масштабної адаптації законодавства України. Застосування преференційного режиму імпорту товарів у межах ПВЗВТ Україна - ЄС не позбавляє сторони Угоди про асоціацію права на застосування антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів для захисту внутрішнього ринку та інтересів національних товаровиробників, що обумовлює доцільність подальшого дослідження правових засад їх застосування відповідно до норм Угоди про асоціацію та багатосторонніх угод Світової організації торгівлі.

Список використаної літератури

1. Вплив створення зони вільної торгівлі з ЄС на економіку України. Аналітичне дослідження. - К.: Міжнародний центр перспективних досліджень, 2013 . - С. 38-39, 153.

Анотація

У статті розглянуто ключові аспекти формування зони вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом. Проаналізовано наслідки відтермінування тимчасового застосування розділу про торгівлю Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і його державами-членами.

Ключові слова: зона вільної торгівлі, Угода про асоціацію, тарифні та нетарифні обмеження, відтермінування застосування, експортери.

The article is devoted to the main aspects of establishing a free trade area between Ukraine and the European Union. The consequences of postponing the provisional application of the trade chapter of the Association Agreement between Ukraine and the European Union and its Member States were analyzed.