Про необхідність нормативно-правового врегулювання проведення спеціальної перевірки відносно осіб, які залучаються до здійснення державних закупівель

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Про необхідність нормативно-правового врегулювання проведення спеціальної перевірки відносно осіб, які залучаються до здійснення державних закупівель

Відповідно до Плану першочергових заходів з подолання корупції, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 року №647-р, 14.10.2014 року Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про запобігання корупції», який вступив у силу 25.04.2015 року. Зазначений Закон визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень.

До превентивних антикорупційних інструментів Законом віднесено: проведення антикорупційної експертизи нормативно-правових актів та їх проектів; спеціальна перевірка щодо претендентів на зайняття вищих посад в публічному секторі; функціонування Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення, який включатиме інформацію як щодо притягнутих до відповідальності за корупційні правопорушення фізичних осіб, так і щодо юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв'язку із вчиненням в їх інтересах корупційних правопорушень.

Корупція у сфері державних закупівель, як і в будь якій іншій сфері, що пов'язана з реалізацією владних повноважень, розподілом чи перерозподілом матеріальних ресурсів або грошових коштів, явище не нове приводить до колосальних втрат (збитків) для будь-якої країни. Намагання створити конкурентне середовище на ринку державних закупівель, запобігання проявам корупції в цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції декларується українською владою вже багато років [1, с. 285].

Однак питання проведення спеціальної перевірки відносно осіб, які залучаються до здійснення державних закупівель ще не отримало належного узагальнення у наукових доробках вчених.

Метою статті є обґрунтування необхідності нормативно-правового врегулювання проведення спеціальної перевірки відносно осіб, які залучаються до здійснення державних закупівель, а також розробка пропозицій щодо такого врегулювання.

Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

- вивчити рівень небезпеки впливу корупції у сфері державних закупівель в Україні;

- визначити перелік посад з підвищеним корупційним ризиком у сфері державних закупівель;

- розробити пропозиції щодо нормативно-правового регулювання системи професійного відбору кадрів для роботи у складі комітету з конкурсних торгів.

Одним із перших завдань, направлених на відновлення та стабілізацію економіки України, яке виділяється керівництвом країни, є подолання корупції у сфері державних закупівель. Як заявив під час відкритої лекції для студентів Львова розповів представник МВФ в Україні Жером Ваше: «Корупція глибоко вкорінена в суспільстві України і немає якогось універсального способу її подолати. Потрібно змінювати структури, які найбільше корумповані. У першу чергу, це схема державних закупівель і повернення ПДВ» [2].

Законом України «Про запобігання корупції» запроваджено превентивний захід по запобіганню корупції, такий як спеціальна перевірка відомостей щодо осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто [3]. Однак перелік таких посад на сьогоднішній день ще не затверджено. У першу чергу це пов'язане з тим, що в Україні досі не створено Національне агентство з питань запобігання корупції.

Як заявив Заступник Глави Адміністрації Президента України, секретар Національної ради реформ Дмитро Шимків Національне агентство з питань запобігання корупції розпочне роботу також з квітня 2015 року, а коли буде прийнято відповідний перелік поки що невідомо [4]. У свою чергу директор Департаменту антикорупційного законодавства та законодавства про правосуддя Мін'юсту Роберт Сіверс повідомив, що для початку роботи Національного агентства із запобігання корупції слід вирішити 5 основних питань: формування складу агентства, юридичне оформлення, матеріально-технічне забезпечення, кадрові питання та внутрішні процедури, а також громадський контроль [5].

Ефективність здійснення державних закупівель завжди знаходиться в центрі уваги політиків та суспільства. Така увага пов'язана з двоєдиної роллю феномена державних закупівель: з одного боку, за рахунок державних закупівель держава здійснює (принаймні - повинна здійснювати) свою соціальну функцію - забезпечення потреб суспільства за рахунок публічних ресурсів, але, з іншого боку, ця діяльність стає джерелом і спокусою державної бюрократії звернення частини зазначених ресурсів на свою користь [6, с. 81].

Підвищена небезпека даного феномена є наслідком цілого ряду обставин: 1) повноваженнями, пов'язаними з прийняттям рішення про закупівлі товарів, сировини і матеріалів, як правило, наділені посадові особи самого вищої ланки, які найменше обтяжені контролем з боку суспільства; 2) злочинна діяльність чиновників, що працюють в даній сфері, часто набуває організованих форм; 3) різко знижується надходження коштів до бюджету держави; 4) розширюється сфера тіньової економіки, руйнуючи систему конкуренції; 5) збільшуються витрати суб'єктів господарювання, перекладаються на споживачів через підвищення цін і тарифів; 6) порушується система функціонування держави в частині реалізації навіть вельми значущих для суспільства соціально-економічних, політичних і військових програм [7].

Через корупційні схеми у сфері державних закупівель, згідно досліджень експертів, економіка України втрачає від 20 до 40% грошових коштів виділених на їх здійснення. Виходячи з витрат на здійснення державних закупівель сума збитку національній економіці від корупції у зазначеній сфері за період з 1 січня 2009 по 31 грудня 2013 становить від 243,1 до 486,300 млрд грн (загальний обсяг державних закупівель за: 2009 - 105,3; 2010 - 172,1; 2011 - 325,1; 2012 - 428; 2013 - 185, млрд грн). Зазначена сума збитку дорівнює річному бюджету країни, що негативно впливає не тільки на економіку країни, а й на економічну та національну безпеку в цілому [8].

У зв'язку з наявністю корупційної складової сфери державних закупівель, виникає гостра необхідність визначення основних заходів попередження корупції у зазначеній сфері.

З огляду на вище зазначене, можна дійти до висновку, що розробка ефективного механізму боротьби з корупцією у сфері державних закупівель є не тільки перспективним напрямом стабілізації економіки України, а й дасть реальні передумови для її розвитку.

Як показали результати вивчення регіональних програм, спрямованих запобігання та протидії корупції, одним із шляхів зниження корупції у сфері державних закупівель є введення дієвої системи професійного відбору кадрів для роботи у сферах підвищеного корупційного ризику зокрема, у сфері державних закупівель [9]. На нашу думку, такий відбір повинен включати в себе не тільки перевірку знань притаманних здійсненню державних закупівель, а й спеціальну перевірку щодо здійснення у минулому корупційного правопорушення або злочину, пов'язаного з порушенням процедури закупівлі, чи іншого злочину, вчинений з корисливих мотивів.

Однак розробка такого переліку це дуже складний процес, який потребує кропіткої роботи по вивченню переліку посад, які пов'язані зі здійсненням закупівель товарів робіт та послуг на підприємства (установах, організаціях), які згідно Закону України «Про здійснення державних закупівель» проводять конкурсні торги. Така складність обумовлена в першу чергу тим, що сфера державних закупівель охоплює значну кількість таких підприємств (установ, організацій), як малих так і великих, і тому посади залучені до здійснення державних закупівель досить різняться. Тому, на нашу думку, до такого переліку в першу чергу необхідно внести посади, які майже завжди тим або іншим чином стосуються здійснення державних закупівель.

Аналіз відомчих нормативно-правих актів, що затверджують перелік посад з підвищеним корупційним ризиком показав, що до посад, пов'язаних зі здійснення державних закупівель, як правило відносять [10; 11; 12]: директор (начальник (голова); головний бухгалтер та працівники бухгалтерії; начальники фінансових служб та спеціалісти цих служб; начальник планово - фінансового управління (відділу) та працівники управління (відділу).

Окрім того чіткого визначення таких посад потребують органи Державної казначейської служби, оскільки більшість виплат за результатами закупівлі здійснюється саме через такі органи. За основу можна взяти перелік посад передбачений відповідним наказом Державної казначейської служби від 27.02.2014 р. №111-о [10].

Однак включення до переліку посад з підвищеним корупційним ризиком до посад, пов'язаних зі здійснення державних закупівель є лише першим кроком до недопущення корупціонерів до проведення конкурсних торгів. Відповідної перевірки потребують і особи з яких складається комітет з конкурсних торгів. Однак, у даному випадку, визначити їх посади не можливо. Навіть на законодавчому рівні передбачена можливість включення до такого комітету усіх службових (посадових) осіб замовника у разі якщо за штатною чисельністю кількість таких осіб менш ні п'ять. Тому то складу такого комітету можуть входити службові (посадові) особи замовника, які займають будь-яку посаду.

Тому, відповідного законодавчого обмеження потребує Закон України «Про здійснення державних закупівель», адже діючим на сьогодні законодавством, що регулює питання здійснення державних закупівель не передбачено обмежень щодо складу комітетів з конкурсних торгів у відношенні осіб яких було притягнуто до відповідальності за корупційні дії під час проведення державних закупівель.

З метою уникнення таких фактів, на нашу думку п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про здійснення державних закупівель» необхідно викласти у наступній редакції:

«Склад комітету з конкурсних торгів та положення про комітет з конкурсних торгів затверджуються рішенням замовника (генерального замовника). До складу комітету з конкурсних торгів не можуть входити:

фізична особа, яку було притягнуто згідно із законом до відповідальності за вчинення у сфері державних закупівель корупційного правопорушення або засуджено за злочин, пов'язаний з порушенням процедури закупівлі, чи інший злочин, вчинений з корисливих мотивів, судимість з якої не знято або не погашено у встановленому законом порядку. Перевірка таких осіб здійснюється у порядку визначеному статтею 56 Закону України «Про запобігання корупції»;

посадові особи та представники учасників, члени їх сімей;

народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим та депутати міської, районної у місті, районної, обласної ради» (курсив наш. - В.В.).

На нашу думку, закріплення вище зазначеної норми забезпечить проведення спеціальної перевірки щодо осіб, яких планується долучити до складу комітету з конкурсних торгів.

З огляду на вище зазначене, можна прийти до висновку, що розробка та впровадження системи спеціальної перевірки відносно осіб, які залучаються до здійснення державних закупівель є закономірним, соціально обумовленим і своєчасним кроком.

Список використаних джерел

правовий закупівля державний

1. Іващук Ю.П. Чинники виникнення та шляхи мінімізації корупції в секторі державних закупівель (на прикладі України) / Ю.П. Іващук // Теоретичні і практичні аспекти економіки та інтелектуальної власності. - 2014. - Вип. 1 (10), т. 1. - С. 285-291.

2. Про засади запобігання і протидії корупції: Закон України від 14.10.2014 №1700-VII // Відомості Верховної Ради. - 2014. - №49. - Ст. 2056.

3. Національне агентство з питань запобігання корупції розпочне роботу в квітні [Електронний ресурс] / Д. Шимків. - Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/news/1433188 - natsionalne-agentstvo-z-pitan-zapobigannya-koruptsiyi-rozpochne-robotu-v-kvitni-d-shimkiv.

4. Міжнародна спільнота надасть допомогу Україні в імплементації антикорупційного законодавства [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.minjust.gov.ua/news/46724.

5. Бєлкін Л.М. Актуальні проблеми удосконалення законодавства України про державні закупівлі в контексті зниження корупційної складової при їх здійсненні / Л.М. Бєлкін // Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). - 2012. - №1. - С. 81-92.

6. Скосырская Ю.В. Криминологические и уголовно-правовые меры борьбы с преступлениями коррупционной направленности, совершаемыми в сфере государственных закупок: автореф. дис…. канд. юрид. наук.: спец. 12.00.08 / Ю.В. Скосырская. - М., 2011. - 27 с.

7. Проведення закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти в Україні [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://ukrstat.org/uk/operativ/operativ2014/fin/zakup/zakup_u/ zak314_u.htm.

8. Дараган В.В. К вопросу о профилактических мерах предупреждения коррупции в сфере государственных закупок на региональном уровне в Украине / В.В. Дараган // Regional cinayatkarligin kriminoloji tadqiqnin actual problemlari: Beynalxalq elmi-praktik konfransin materiallari. - Baki: Azarbaycan Respublikasi Daxili I§lar Nazirliyinin, 2014. - P. 238-242.

9. Про затвердження Переліку посад з підвищеним корупційним ризиком в органах Казначейства України: Наказ Державної казначейської служби від 27.02.2014 №111-о.

10. Про затвердження Переліку посад з підвищеним корупційним ризиком в апараті Укрдержархіву, Державному департаменті СФД та установах, що належать до сфери управління Укрдержархіву: Наказ Укрдержархіву від 29.03.2013.

11. Про затвердження Переліку посад з підвищеним корупційним ризиком в апараті Фонду державного майна України: Наказ Фонду державного майна України від 31.12.2013 №165-р.

Размещено на Allbest.ru