Обґрунтування основних показників та критеріїв ефективності інноваційної діяльності в Україні та можливості її інтеграції у європейський дослідницький простір

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 330.341.1 : 061.1ЄС : 001.894

Обґрунтування основних показників та критеріїв ефективності інноваційної діяльності в Україні та можливості її інтеграції у європейський дослідницький простір

Криворучко Т.В.

Анотація

інноваційний правовий технологічний

Ключові слова: інновації, критерії і показники, наукова та науково-технічна сфери, науково-дослідні та дослідно- конструкторські роботи (НДДКР), Європейський дослідницький простір, пріоритетні напрями інноваційної діяльності, наукові парки, спеціальний режим інноваційної діяльності.

Аннотация

Криворучко Т.В. Обоснование основных показателей и критериев эффективности инновационной деятельности в украине и возможности ее интеграции в европейский исследовательский пространство. В статье на основе положительного опыта стран-членов ЕС определены основные приоритетные направления развития инновационной деятельности. Рассматриваются основные научно-технологические, финансово-экономические и институциональные факторы, которые положительно влияют на развитие инновационной сферы нашей страны. Определено, что ключевыми проблемами, связанными с внедрением инноваций, являются: сокращение финансирования инновационной, научной и научно-технической сферы; неэффективность системы бюджетного финансирования инновационной, научной и научно-технической сферы; наличие законодательных ограничений, затрудняющих финансирование инновационной, научной и научно-технической сферы; отсутствие экономических стимулов у субъектов хозяйственной деятельности осуществлять технологическую модернизацию путем внедрения новых научнотехнических разработок и др. Проанализированы основные законодательные ограничения функционирования научных и технологических парков и на основе положительного опыта стран-членов ЕС предложены основные рекомендации по внесению изменений в действующие нормативно-правовые документы, регулирующие их деятельность.

Ключевые слова: инновации, критерии и показатели, научная и научно-техническая сферы, научно-исследовательские и опытно-конструкторские разработки (НИОКР), Европейское исследовательское пространство, приоритетные направления инновационной деятельности, научные парки, специальный режим инновационной деятельности.

Annotation

Kryvoruchko T. V. Basis of key indicators and criteria of efficiency of innovation in Ukraine and its possible integration. In the European Research Arealn the article based on a good professional practice of European Union (EU) Member States principal priority guidelines of innovation activity development are defined. Moreover, academic and technological, financial and economic and institutional factors that contribute to better the innovative sphere development of our country are analyzed. It is defined major challenges connected with the innovation implementation are following: financing reduction of innovative, scientific and scientific-technical spheres; inefficiency of government funding system of the innovative, scientific and scientific-technical spheres; availability of legislative restrictions which make difficult to finance innovative, scientific and scientific-technical spheres; economic incentive absence in subjects of business activities to accomplish retooling by means of implementation of new research and development of a project and so on. The main legal restrictions of scientific and technological park functioning are identified and based on a good professional practice of European Union (EU) Member States principle recommendations related to normative legal documents being in effect that regulate their activity are also suggested.

Key words: innovations, the criteria and indicators, scientific and scientific-technical spheres, scientific research and development works, European Research Area, priority guidelines of innovation activity, science parks, special treatment of innovation activity.

Актуальність дослідження. Визначено, що інноваційна політика являє собою одну із складових частин державної політики, що поєднує цілий комплекс заходів, включаючи розвиток взаємозв'язків по всьому циклу створення і реалізації інноваційного продукту, а також інтеграцію різних областей політики, що впливають на інноваційний процес. Вона є нерозривною комбінацією класичної підтримки досліджень, стимулювання процесів обміну між наукою та економікою.

Ефективність інноваційної діяльності в Україні та особливості її інтеграції у європейський дослідницький простір на нашу думку доцільно розглядати відповідно до таких показників, як: розвиток інноваційної та науково-технічної сфери; фінансово- економічний показник; інституційні умови; міжнародна співпраця у інноваційній та науково- технічній сферах; особливості регіонального розвитку інноваційної, науково-технічної сфери;

інформаційна підтримка й створення інноваційних структур.

Основний виклад матеріалу. Важливим поняттям в інноваційній сфері є ефективність інноваційної діяльності (ЕІД). Поняття «ефективність» можна трактувати як кількісну характеристику об'єкта (проекту, програм, процесу тощо), що відображає його кінцеву результативність і розкриває міру повноти та якості досягнення поставлених цілей за допомогою системи показників. З урахуванням цього під ефективністю інноваційної діяльності варто розуміти кількісне вираження її результативності за допомогою системи показників, які характеризують відношення результатів інноваційної діяльності до витрат на її здійснення [11].

О.В. Барабанщиков і Н. Дерюгін дають декілька визначень поняттю «критерій», а саме: а) критерій - це показник, об'єктивний вияв чого-небудь; б) критерій - це психологічна установка діагноста; в) критерій - це мірило, тобто правило, яким треба показника визначається через фіксацію його користуватись при діагностуванні [10, с. 23].

У наукових дослідженнях можна зустріти декілька підходів щодо зв'язку понять «критерій» і «показник». Інколи критерієм називають показник, на підставі якого можна говорити про ефективність критеріїв на різних рівнях.

Розглянемо більш детально основні критерії та показники ефективності інноваційної діяльності в Україні та можливостей її інтеграції у європейський дослідницький простір.

Рис. 1. Критерії та показники ефективності інноваційної діяльності в Україні та можливості її інтеграції у європейський дослідницький простір

Основний критерій ефективності інноваційної діяльності в Україні та можливість її інтеграції у європейський дослідницький простір, на нашу думку, повинен включати такі показники як:

1) Показник розвитку інноваційної та науково- технічної сфери, який включає:

- запровадження державно-приватного партнерства в науково-технічній та інноваційній сферах;

- розробка та впровадження інструментів державної підтримки інноваційної діяльності та формування ефективного державного замовлення у науковій та інноваційній сферах;

- стимулювання кооперацій у сфері НДДКР промислових корпорацій та наукових парків, що активізує процес розвитку інноваційного підприємництва;

- інтегрування академічної, вузівської і галузевих секторів наукової сфери задля підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу держави;

- реалізація найсучасніших наукових проектів, спрямованих на створення принципово нових технологій і зразків сучасних продуктів, що створюють основу інтенсивного розвитку високотехнологічних (і пов'язаних з ними) секторів;

- максимальна прозорість і публічність при визначенні основних пріоритетних напрямів розвитку науки та інновацій;

- спрямування вітчизняного науково-технічного потенціалу на забезпечення потреб інноваційного розвитку економіки України й організацію виробництва високотехнологічної продукції;

- заохочення молодих учених до роботи у вищих навчальних закладах, наукових установах та організаціях;

- стимулювання кооперацій у сфері НДДКР промислових корпорацій та наукових парків, що активізує процес розвитку інноваційного підприємництва;

- інтегрування академічної, вузівської і галузевих секторів наукової сфери задля підвищення ефективності використання інтелектуального потенціалу держави.

2) Фінансово-економічний показник, який включає:

- передбачення фінансування на забезпечення державної політики у сфері трансферу технологій та інноваційної діяльності;

- підвищення ефективності та результативності державних видатків на реалізацію науково-дослідних та інноваційних проектів;

- перегляд системи фінансування та управління науковою і науково-технічною діяльністю вищих навчальних закладів;

- нарощування частки бюджетних коштів, що спрямовуються на фінансування фундаментальної науки та прикладних наукових і технічних розробок;

- застосування спрощених процедур закупівлі (на підставах, передбачених Законом про державні закупівлі) для фінансування за рахунок державних коштів науково- дослідних і дослідно-конструкторських робіт (НДДКР);

- підвищення рівня фінансової автономії наукових установ і вищих навчальних закладів у розпорядженні коштами, отриманими від замовників різних форм власності за виконання НДДКР;

- передбачення фінансування на забезпечення державної політики у сфері трансферу технологій та інноваційної діяльності;

- здійснення прозорих процедур оцінки науково- дослідних та інноваційних проектів;

- надання пріоритетів у фінансуванні комплексних робіт - науково-дослідна робота, дослідно- конструкторська робота - впровадження у виробництво;

- посилення вимог до виконання інноваційних розробок в інтересах зростання економіки та обороноздатності України;

- залучення венчурних та дотаційних фондів для співфінансування перспективних інноваційних розробок та наукових проектів, запровадження системи отримання податкового кредиту;

- сприяння розвитку інфраструктури фінансової підтримки науки та інноваційної діяльності (створення фондів підтримки наукових ініціатив, фінансово- кредитних компаній, венчурних фондів);

- проведення постійного моніторингу пільгового оподаткування прибутку підприємств від виконання ними інноваційних проектів;

- проведення (у разі потреби) коригування механізму реалізації пільг шляхом зміни частки податку, що залишається у розпорядженні підприємств або, можливо, і всієї схеми застосування пільг;

- зменшення періоду комерційного впровадження наукових досягнень, запровадження використання податкових та фінансово-кредитних інструментів залучення коштів приватного сектору економіки у наукову і науково-технічну діяльність;

- сприяння розвитку фінансово-кредитних інститутів, зокрема, венчурних компаній, інвестиційних фондів з метою активізації підтримки недержавними інвесторами інноваційної, наукової та науково-технічної діяльності;

- виділення в Держбюджеті України окремих програм із конкурсного фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт для підвищення рівня конкуренції та розширення кола претендентів на отримання коштів;

- звільнення установ-виконавців НДДКР за госпдоговірною тематикою від сплати податку на додану вартість, що суттєво підвищило б кількість замовників НДДКР та стимулювало б виконавців госпдоговірних тем у наукових установах;

- вирішення питання щодо надання права розміщення тимчасово вільних власних надходжень на депозитних рахунках в установах банків.

3) Інституційні умови, які включають:

- запровадження державно-приватного партнерства в науково-технічній та інноваційній сферах;

- розробка та впровадження інструментів державної підтримки інноваційної діяльності;

- розробка та впровадження інструментів державної підтримки інноваційної діяльності та формування ефективного державного замовлення у науковій та інноваційній сферах, яке визначається стратегією розвитку суспільства і є головною умовою активізації наукової політики і системи її реалізації;

- удосконалення нормативно-правової бази у сфері наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, у тому числі з проблем використання прав на результати наукової і науково-технічної діяльності, які були отримані за кошти Держбюджету України;

- передбачення можливості більш широкого впровадження практики здійснення наукових досліджень з конкретних проблем за замовленням державних органів влади всіх рівнів або суб'єктів господарювання.

4) Міжнародна співпраця у інноваційній та науково-технічній сферах, яка включає:

- проведення наукових досліджень за рахунок грантів, стимулюючих координацію і співпрацю між науковцями різних державних та недержавних організацій;

- стійкість стратегічних міжнародних господарських зв'язків у межах кластерної системи, включаючи її міжрегіональні та міжнародні зв'язки;

- посилення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень і розробок, забезпечення його інтеграції в Європейський дослідницький простір;

- забезпечення створення спільно з іноземними партнерами наукових центрів та інститутів для виконання науково-дослідницьких програм із наданням їх учасникам відповідних документів про підвищення кваліфікації;

- збільшення кількості публікацій у провідних зарубіжних виданнях, що входять до реферативної бази даних і наукометричної платформи SciVerseScopus або включені до рейтингу SJR (SCImagoJournalRankindicator).

5) Регіональний розвиток інноваційної на науково- технічної сфери

- створення Фонду науково-інноваційного розвитку при місцевих органах влади, який виконував би роль посередника між університетами, науково-дослідними інститутами, громадськими науковими організаціями (ради молодих вчених) з однієї сторони та підприємствами, установами та організаціями області - з іншої сторони;

- запровадження в структурі обласних бюджетів обов'язкової статті видатків на сприяння науково- технічному та інноваційному розвитку регіонів.;

- розробка і прийняття нормативних актів про часткове фінансування наукових досліджень за кошти місцевих органів влади.

6) Інформаційна підтримка та створення інноваційних структур

- створення системи інформаційного забезпечення учасників науково-технічної та інноваційної діяльності;

- забезпечення доступності інформації про конкурси для всіх учасників наукової і науково-технічної діяльності зі створенням спеціальної Інтернет-сторінки, на якій має розміщуватися інформація про поточні наукові конкурси, результати проведення попередніх конкурсів і звіти про науково-дослідну роботу з виконання конкурсних робіт;

- створення сприятливих умов для розвитку інноваційних структур, що забезпечуватимуть комерціалізацію результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт (венчурних фондів, технологічних бізнес-інкубаторів, промислово-фінансових груп, інжинірингових центрів);

- забезпечення трансферу технологій з державного сектору до приватного; надання державою консультаційних послуг суб'єктам інноваційної діяльності; створення дієвої системи охорони та захисту інтелектуальної власності.

- розширення фонду наукових бібліотек України за рахунок організації постійної передплати провідних наукових зарубіжних журналів та забезпечення доступу вітчизняних науковців до платних електронних баз даних повнотекстової наукової інформації.

Також з ініціативи Уряду та Верховної Ради України необхідно:

- Рекомендувати Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити розробку та затвердити нормативно- правові акти, що визначатимуть механізми, умови і порядок формування та виконання державного замовлення у сфері інноваційної та науково-технічної діяльності;

2) створити додаткові умови для забезпечення фінансування наукової та науково-технічної діяльності, активізації інноваційної діяльності, ефективному використанню інтелектуального потенціалу наукових кадрів шляхом внесення змін до переліку платних послуг, які можуть надаватися бюджетними науковими установами, з розширенням сфери послуг наукового характеру та суто комерційних послуг.

3) Дати доручення центральним органам виконавчої влади розробити проекти наступних нормативно-правових актів:

а)Методику проведення наукової і науково-технічної експертизи, в якій має бути викладений алгоритм дослідження з чітко визначеними характеристиками ознак об'єкту дослідження, які слугуватимуть підґрунтям для формулювання висновку експертизи, та форми висновку експерта (на даний час існує лише Методика проведення державної експертизи інноваційних проектів, затверджена наказом Міністерства освіти і науки України від 21.02.2008 № 114 [8], у пункті 8 якої викладені окремі положення «Науково-технічної (наукової)експертизи як складової частини експертизи інноваційних проектів». Дані матеріали не містять відомостей щодо алгоритму експертного дослідження та оцінки отриманих результатів та не можуть замінити Методику експертного дослідження);

б)на законодавчому рівні закріпити порядок створення вільних економічних зон (ВЕЗ) на базі закладів вищої освіти і науково-дослідних інститутів. Враховуючи позитивний європейський досвід діяльності вільних економічних зон (ВЕЗ) на базі вищих навчальних закладів і науково-дослідних організацій, перш за все, завдяки зв'язку науки з виробництвом і економікою та наявності висококваліфікованих кадрів. Це матиме позитивний вплив на економіку, дозволить вирішити ряд соціальних проблем регіонів, сприятиме розширенню матеріально- технічної бази вищих навчальних закладів і практичного спрямування підготовки студентів, працевлаштування випускників і стимулювання роботи викладачів.

Головним розпорядникам бюджетних коштів наукових та інноваційних бюджетних програм забезпечити:

1) першочергове спрямування видатків на потреби виконання досліджень і розробок, що мають високий ступінь готовності, та спрямовані на практичне впровадження результатів у галузі економіки;

2) проведення на постійній основі моніторингу реальної потреби суспільства та держави (зокрема, промислових підприємств) для пошуку та підтвердження наявності конкретних споживачів продукції, яка створюватиметься в рамках виконання наукових досліджень та розробок;

3) отримання експертних оцінок та інших підтверджуючих документів щодо необхідності виконання та актуальності кожної наукової роботи;

4) посилення відповідальності посадових осіб за впровадження результатів наукових досліджень та розробок, а також контролю за доведенням отриманих результатів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт до стадії їх впровадження та практичного застосування;

5) на законодавчому рівні прийняття рішення щодо відновлення галузевих інноваційних фондів. Це сприятиме збільшенню обсягів фінансування галузевої науки та інноваційному розвитку галузей промисловості без підвищення навантаження на державний бюджет України;

6) підготувати та надати на розгляд Уряду зміни до Бюджетного кодексу України в частині передбачення можливості розміщення бюджетними установами (у тому числі - науковими) власних надходжень, отриманих від плати за послуги, що надаються ними згідно з їх основною діяльністю, та грантів, отриманих ними в рамках науково-технічного співробітництва, на поточних рахунках державних банків.

Рекомендувати Міністерству освіти і науки України розробити проект Закону України: «Про внесення змін до Закону України «Про державно-приватне партнерство» з викладенням переліку мотиваційних засад для інвесторів при виконанні наукових та науково-технічних договорів на принципах державно-приватного партнерства та спрощенням процедури укладання такого договору;

- внести зміни до типових штатних нормативів вищих навчальних закладів Ш-IV рівнів акредитації, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 11.01.2014 № 26 [9], та передбачити у них створення та дієве функціонування інфраструктури щодо забезпечення інноваційної діяльності, трансферу технологій та інтелектуальної власності.

- Міністерству освіти та науки України та Міністерству фінансів України при формуванні проекту Державного бюджету України на 2016 рік та наступні роки передбачати цільові видатки для проведення форсайтних досліджень науково- технологічного розвитку;

- доручити Міністерству фінансів України при визначенні обсягів видатків, що спрямовуються на наукову сферу, під час формування проекту Закону України про Державний бюджет України на відповідний бюджетний рік:

- надавати перевагу програмно-цільовому фінансуванню науки і інновацій та поступовому збільшенню його частки у загальному обсязі бюджетного фінансування;

- передбачати виділення капітальних та поточних видатків, спрямованих на розвиток матеріально- технічної бази наукової діяльності та стовідсоткове фінансування оплати праці працівників наукових установ, організацій, підприємств та навчальних закладів згідно з законодавством;

- передбачати першочергове спрямування бюджетних видатків на потреби виконання досліджень і розробок, що мають високий ступінь готовності, та спрямовані на практичне впровадження результатів у галузі економіки;

- здійснювати чіткий облік науково-технічних робіт та їх результатів;

- і надалі продовжувати оптимізацію мережі наукових установ та їх укрупнення на основі об'єктивних критеріїв оцінювання результативності їх науково-технічної діяльності;

Внести зміни до Податкового та Митного кодексів України, зокрема:

- поширити на суб'єкти інноваційної діяльності діючі податкові механізми стимулювання суб'єктів господарювання низки галузей економіки, зокрема, тимчасове звільнення від сплати податку на прибуток та на землю;

- звільнити від сплати податку на додану вартість, зокрема, при реалізації науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, реалізації прав на результати інтелектуальної діяльності;

- відтермінувати сплати податку на додану вартість при імпорті товарів, що не виробляються в Україні (нового устаткування та комплектувальних виробів до нього за умови, що податок зазначається у декларації як такий), податку на прибуток, на нерухоме майно, в т.ч. землю, за умови спрямування вивільнених від оподаткування коштів на інвестиційно-виробничу діяльність;

- знизити податкові ставки на прибуток, нерухоме майно (менш затратна для держави альтернатива звільненню від сплати податків) при виконанні науково-дослідних робіт;

- знизити ставки відрахувань до соціальних фондів з фонду оплати праці працівників, зайнятих науково-дослідними роботами;

- передбачити застосування спеціального податкового режиму для технологічних та наукових парків.

А для забезпечення більшої практичної значущості науково-дослідних тем та з метою продуктивного суспільного обговорення результатів наукових досліджень необхідно налагодити постійну співпрацю наукових установ з органами державної влади, громадськими організаціями, асоціаціями, спілками, що представляють інтереси бізнесу, громадян, а також консалтинговими та маркетинговими компаніями.

Висновки

На основі теоретичного аналізу наукової літератури з державного управління, економіки та менеджменту нами було узагальнено та проведено порівняльний аналіз розвитку інноваційної, наукової та науково-технічної сфери в Україні та країнах-членах ЄС:

1. Обґрунтовано, що для впровадження кращих практик державного управління у науковій, науково- технічній та інноваційній сферах на основі позитивного досвіду країн-членів ЄС з розвиненою ринковою економікою головними завданнями є: підвищення ролі держави в здійсненні процесів реформування науково-технологічної системи при переході на інноваційну модель розвитку економіки; вдосконалення механізму фінансування науково-технічної та інноваційної діяльності шляхом оптимального використання державних та недержавних коштів при створенні новітніх технологій, здійснення матеріального стимулювання творчої праці науковців; удосконалення законодавчого захисту інтелектуальної власності, створеної науковцями; широке впровадження перспективних організаційних науково-технологічних структур таких як технопарки та бізнес-інкубатори з відповідними пільгами на етапі їх становлення; створення інституту наукових консультантів на великих і середніх підприємствах із введенням відповідних посад до штатного розпису.

2. Першочерговими кроками розвитку наукової, науково-технічної та інноваційної сфери на основі залучення позитивного досвіду країн-членів ЄС є: посилення конкурентоспроможності сектору наукових досліджень і розробок, забезпечення його інтеграції в Європейський дослідницький простір шляхом: збільшення фінансування на оновлення матеріально-технічної бази наукових установ та вищих навчальних закладів; розширення програм надання грантів молодим ученим і викладачам для проведення досліджень, ефективне координування національних і регіональних дослідницьких проектів, програм і стратегій; прийняття активної участі вищих навчальних закладів та наукових установ у пошуках наукових проектів Восьмої рамкової програми ЄС, спрямованої на розвиток наукових досліджень, технологій та інновацій «Горизонт 2020».

3. Перспективним шляхом збереження і нарощування наукового потенціалу є пріоритетний розвиток різноманітних форм міжнародного співробітництва, участь у двосторонній, багатосторонній, зокрема, загальноєвропейській кооперації наукових досліджень та інженерно-технічних розробок.

Список використаних джерел

1. Закон України від 16.07.1999 № 991-XIV «Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків» Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/991-14, 12.03.2015 р.

2. Закону України від 03.06.2010 р. № 2314 «Про інноваційну діяльність». - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/ 2314-17.

3. Закон України від 08.09.2011№ 3715 р. «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні». - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4 .rada. gov.ua/ laws/show/3715-17.

4. Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу

освіту» Режим доступу:http ://zakon4 .rada.

gov.ua/laws/show/1556-18/page2, 13.04.2015 р.

5. Закон України від 25.06.2009 № 1563 «Про наукові парки» - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2. rada.gov.ua/laws/show/156317http://zakon2.rada.gov.ua/laws/s how/1563-17/.

6. Постанова Кабінету Міністрів України від 12.03.2012 № 294 «Деякі питання визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності загальнодержавного рівня на 2012 - 2016 роки». - [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon4. rada.gov. ua/laws/ show/294-2012-%D0% BF.

7. Постанова Верховної Ради України від 11.02.2015 № 182- VIII «Про Рекомендації парламентських слухань на тему: «Про стан та законодавче забезпечення розвитку науки та науково-технічної сфери держави». Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/182-19, 01.05.2015 р. ]; [Закон України від 01.07.2014 № 1556-VII «Про вищу освіту» Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/ 1556-18/page2, 13.04.2015 р.

8. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.02.2008 № 114 «Щодо затвердження Методики проведення державної експертизи інноваційних проектів».

9. Наказ Міністерства освіти і науки України від 11.01.2014 № 26 «Щодо затвердження типових штатних нормативів вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації».

10. Барабанщиков А.В. Военно-педагогическая диагностика /

A. В. Барабанщиков, Н.И. Дерюгин. - М. : ВУ, 1995. - 108 с.

11. Костевко В.І. Методологічні питання оцінювання ефективності інноваційної діяльності підприємства /

B. І. Костевко // Національний університет «Львівська політехніка», [Електронний ресурс] Режим доступу: http://ena.lp.edu.ua:8080/ bitstream/ntb/ 11075/1/10.pdf.

12. Криворучко Т.В. Європейський дослідницький простір як фактор модернізації державного управління: досвід для України / Т.В. Криворучко // Модернізація державного управління та європейська інтеграція України: матеріали щоріч. Всеукр. наук.-практ. конф. за міжнар. участю (Київ, 25 квіт. 2013 р.): у 2 т. / за наук. ред. Ю.В. Ковбасюка, К.О. Ващенка, С.В. Загороднюка; Нац. акад. держ. упр. при Президентові України. - Київ: НАДУ, 2013. - Т. 1. - С. 105-107.

13. Офіційний сайт S&TRF (наука і технології) Огляд

міжнародного досвіду інноваційного розвитку. Режим доступу:http ://www. strf.ru/material. aspx?

CatalogId=223&d_no=39679.

14. Офіційний сайт The Global Innovation Index 2014 / INSEAD

and WIPO 2013.-400 p. - Режим доступу:

http://www.globalinnovationindex.org.

Размещено на Allbest.ru