Професійна компетентність фахівців сектору безпеки і оборони

Размещено на http://www.allbest.ru/

Професійна компетентність фахівців сектору безпеки і оборони

Г. Гапоненко

кандидат педагогічних наук

Стаття присвячена аналізу висловлювань, міркувань, визначень науковців, наукових джерел, спеціальної літератури де розглядається проблема формування та розвитку професійної компетентності у фахівців сектору безпеки і оборони України. Нами проведено порівняльний аналіз думок, висловлювань, визначень та розглянуто такі поняття як формування і розвиток професійно-важливих, спеціальних та інших якостей, професійної компетентності зазначених вище фахівців. Запропоновано висновки та визначення професійної компетентності.

Ключові слова: професійні якості, професійна компетентність, фахівці сектору безпеки і оборони України.

Статья посвящена анализу высказываний, суждений, определений ученых, научных источников, специальной литературы, где рассматривается проблема формирования и развития профессиональной компетентности у специалистов сектора безопасности и обороны Украины. Нами проведен сравнительный анализ мнений, высказываний, определений и рассмотрены такие понятия как формирование и развитие профессионально-важных, специальных и других качеств, профессиональной компетентности указанных выше специалистов. Предложено выводы и определения профессиональной компетентности.

Ключевые слова: профессиональные качества, профессиональная компетентность, специалисты сектора безопасности и обороны Украины.

This article is devoted to the analyzes of the statements, arguments, scientists' definitions, scientific sources of literature where the problem of professional competence of experts in the security and defense services of Ukraine formation and development is studied.

We found out that the integration process in each area of Ukraine development is provided by implementation of European standards in education, science and technology, as well as by spreading of our cultural, scientific and technical achievements in the European Union.

We performed a comparative analysis of opinions, statements, identifications and discussed concepts of the formation and development of professional qualities of the mentioned above specialist's professional competence. The scientific sources analysis enables to make a conclusion that there are two variants of thoughts, where researchers use the terms competence” and ”competence” interchangeably, and another which hold the distinction of these concepts. In addition, it was discovered that almost all dictionaries compilers hold the distinction of these concepts.

It was elicited that the mentioned above experts' professional competence is seen as the ability of individuals within certain official authority to apply specific knowledge and skills, identify appropriate moral and professional qualities for performing of assigned tasks and responsibilities properly as well as for training and professional and personal development.

Thus we concluded that “professional competence” is the main criteria for staff assessing of any organization structure. It is the willingness and ability to act deliberately as required by law. It is characterized by the ability to resolve the certain level of specialist professional tasks in complex representation of independently solve problems in the professional activity and thus adequately evaluate the results of their own profession. In other words, it is related professional skills, appropriate methods and techniques inherent and necessary in the various fields of activity. In the formal sense of competence can be considered the list of the requirements for employees' cognitive and professional skills that must meet specialist of special area activities. It can be compared to the job description or duties and responsibilities. In fact, this is the area of professional activity performed by a specialist during his/her working day.

Keywords: professional quality skill, professional competence, specialists of the security and defense services of Ukraine.

Постановка проблеми у загальному вигляді. Порушуючи проблему формування та розвитку професійної компетентності фахівців сектору безпеки і оборони України ми прекрасно розуміємо, що зазначені фахівці є невід'ємною часткою нашого українського суспільства. В умовах сьогодення саме ці спеціалісти відстоюють територіальну цілісність та недоторканість України і тому рівень їх професіоналізму не повинен викликати сумніву.

Разом з цим, світові тенденції глобалізації економіки, освіти, культури, науки тощо вимагають необхідності формування інформаційного, всебічного розвиненого суспільства. В свою чергу, українська освіта неодмінно прагне інтегруватися в світовий освітній простір. Тому, національна педагогічна наука повинна розвиватись та намагатись привести традиційні освітні системи до загальноприйнятих у Європі. Так, знаннєва парадигма освіти повинна бути відображена з погляду компетентнісного підходу. Характерною ознакою інтеграційного процесу української освітньої системи є її компетентісно- орієнтовна основа.

Інтеграційний процес у кожних напрямах розвитку держави полягає у впровадженні європейських норм і стандартів в освіті, науці і техніці, поширенні власних культурних і науково-технічних здобутків у Європейському Союзі. У кінцевому результаті такі кроки сприятимуть підвищенню в Україні європейської культурної ідентичності та інтеграцію до загальноєвропейського інтелектуально-освітнього та науково-технічного середовища [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивчаючи наукові джерела слід зауважити, що до сектору безпеки і оборони ми можемо віднести: Президента України; Раду національної безпеки і оборони України; Міністерство оборони України; Збройні Сили України; Міністерство внутрішніх справ України; Національну гвардію України; Національну поліцію України; Державну прикордонну службу Україну; Державну службу України з надзвичайних ситуацій; Службу безпеки України; Управління державної охорони України та інші структури, що визначені законами України.

В розрізі вище зазначеного можемо зауважити, що Державна служба - це публічна, професійна, політично неупереджена діяльність із практичного виконання завдань і функцій держави, зокрема щодо: аналізу державної політики на загальнодержавному, галузевому і регіональному рівнях та підготовки пропозицій стосовно її формування, у тому числі розроблення та проведення експертизи проектів програм, концепцій, стратегій, проектів законів та інших нормативно-правових актів, проектів міжнародних договорів; забезпечення реалізації державної політики, виконання загальнодержавних, галузевих і регіональних програм, виконання законів та інших нормативно- правових актів; забезпечення надання доступних і якісних адміністративних послуг; здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням законодавства; управління державними фінансовими ресурсами, майном та контролю за їх використанням; управління персоналом державних органів; реалізації інших повноважень державного органу, визначених законодавством.

Для таких фахівців професійна компетентність розглядається як здатність особи в межах визначених за посадою повноважень застосовувати спеціальні знання, уміння та навички, виявляти відповідні моральні та ділові якості для належного виконання встановлених завдань і обов'язків, навчання, професійного та особистісного розвитку [2].

Метою статті є аналіз наукових поглядів щодо формування та розвитку професійної компетентності фахівців сектору безпеки і оборони.

Виклад основного матеріалу дослідження. Вивчаючи спеціальну та наукову літературу знаходимо безліч наукових праць присвячених розвитку і формуванню професійно важливих якостей у фахівців сектору безпеки і оборони України. Дослідженням питань професійної підготовки фахівців у вищих військових (спеціальних та профільних) навчальних закладах займались О. Андрущак, О. Барабанщиков, І. Біжан, В. Беспалько, О. Бойко, А. Галімов, Г. Гапоненко, С. Дяков, А. Каленський, В. Свистун, М. Нещадим, Окіпняк, Д. Окіпняк, В. Осьодло, В. Полюк, А. Лігоцький, О. Хміляр, Ягупов та багато інших. Особливості формування професійної компетентності взагалі розглядали Б. Гершунський, Н. Волкова, І. Зимня, В. Кремінь, В. Краєвський, В. Петрук, Дж. Равен, Ю. Татур, А. Хуторськой та інші. Праці цих науковців мають не лише теоретичне, але й практичне значення для вирішення педагогічних фундаментальних основ науки.

Отже, розглянемо думки науковців з приводу формування професійної компетентності. Так, в середині ХХ століття в Сполучених Штатах Америки набуває поширення застосування та впровадження в педагогічних програмах формування у слухачів не лише знань, і навичок, а й умінь їх застосовувати на практиці. Процес навчання, що відображав формування знань, умінь і навичок став розглядатися через призму «компетентнісного підходу». Згодом цей підхід набув поширення і в європейських країнах (Німеччина, Великобританія) [3].

У свою чергу за часи Радянського Союзу формування умінь відбувалося лише через трудове навчання та виробничу практику на підприємстві. Отже, «компетентнісний підхід» набуває свого розвитку і закріплення в педагогічних освітніх системах, як результативно-цільова спрямованість навчання фахівця. В цей же час набувають поширення такі поняття, як «компетенція» і «компетентність».

Досить широко ці поняття для різних напрямів фахової підготовки розглянуто у науково-педагогічній літературі сучасності. І у кожному окремому випадку їх визначення має свої специфічні ознаки. Сучасна література, науково-педагогічні джерела висвітлюють безліч трактувань таких понять як «компетенція», «компетентність», «компетентнісний підхід» і дають трактування цих термінів. Наприклад, Д. Равен у своїх працях використовує терміни «компетенція» та «компетентність» як синоніми, а деякі вчені (А. Бермус, В. Краєвський, Р. Уайт, А. Хуторський, І. Зимня) проводять розрізнення цих понять [4].

Так, російські педагоги В. Краєвський, А. Хуторський акцентують увагу на розрізненні термінів компетенція (лат. competentia) - коло питань, щодо яких людина добре обізнана, пізнала їх і має досвід, і компетентність (у певній галузі) - поєднання відповідних знань і здібностей, що дають змогу обґрунтовано говорити про цю сферу й ефективно діяти в ній. Отже, компетентність можна розглядати як результат набуття компетенцій [5].

Щоб з розумінням підійти до визначення професійної компетентності фахівців сектору безпеки і оборони, пропонуємо звернутись до першоджерела. Сучасний великий тлумачний словник [6, с. 445] визначає поняття: компетенція - це добра обізнаність із чим-небудь. 2. Коло повноважень якої- небудь організації, установи або особи; компетентний - як той, який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. Який ґрунтується на знанні; кваліфікований. 2. Який має повні повноваження; повноправний, повновладний.

У свою чергу В. Даль визначаючи ці терміни зазначав: «Компетентный - судья, кто может, вправе судить о ком-то, о чем-то, или кого-то; кому кто, что подсудно; судья законный, прямой; полный, призванный и признанный; судья полноправный. Компетентность - полноправность...» [7, с 148].

Академічний тлумачний словник української мови так дає визначення терміну компетентний: 1. Який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. - Я довідався про це від компетентної особи (Іван Франко, Т. VI, 1951, с. 265); - Я не почуваю себе настільки компетентним в іригації, щоб братися за розробку проекту в усіх технічних подробицях (Олесь Гончар, Таврія., 1957, с. 171); // Який ґрунтується на знанні; кваліфікований (у 2 знач.). [Микола:] Дякую.. за компетентну допомогу (Іван Микитенко, Т. I, 1957, с. 474); Компетентна думка. 2. Який має певні повноваження; повноправний, повновладний. Лікар Нен-Сагор віддав на суд компетентних і високих зборів своїх колег плоди всієї своєї.. діяльності (Юрій Смолич, Прекр. катастр., 1956, с. 269). Компетенцію він трактує наступним чином: 1. Добра обізнаність із чим-небудь. Хто з приємністю і сяким-таким зрозумінням прочитає літературний твір на чужій мові, особливо близькій до рідної..., береться до перекладання. Особливої компетенції до сього, здається, непотрібно(Іван Франко, Т. XVI, 1955, с. 399). 2. Коло повноважень якої-небудь організації, установи або особи. Комендант рішуче заявив, що то не входить до його компетенції (Василь Кучер, Голод, 1961, с. 351); -- Гадаю..., що це не стосується ні вашої, ні моєї компетенції... (Юрій Яновський, Т. I, 1954, с. 203) [8].

У свою чергу, сучасний великий тлумачний словник так визначає ці поняття: компетентний - як той, який має достатні знання в якій-небудь галузі; який з чим-небудь добре обізнаний; тямущий. Який ґрунтується на знанні; кваліфікований. Компетенція - це добра обізнаність із чим-небудь [9, с. 445]. професійна компетентність безпека оборона

Ми з'ясували, що майже всі укладачі тлумачних словників проводять розрізнення таких понять як «компетенція» і «компетентність».

Якщо розглянути питання про загальну компетентність людини в професійній діяльності то можемо зазначити, що вона містить низку характеристик, а саме: здатність працювати самостійно без постійного керівництва; здатність брати на себе відповідальність за власною ініціативою; здатність виявляти ініціативу, не питаючи інших, чи слід це робити; готовність помічати проблеми та шукати шляхи їх вирішення; уміння аналізувати нові ситуації й застосовувати вже наявні знання для такого аналізу; здатність знаходити спільну мову з іншими; здатність засвоювати будь-які знання за власною ініціативою; уміння приймати рішення на основі здорових суджень.

Визначаючи терміни «компетенція» та «компетентність» провідний британський психолог, почесний професор Единбурзького університету, незалежний консультант, працями якого користуються більше 30 держав світу Д. Равен використовує ці терміни як синоніми. Нам відомо до 37 визначень і тлумачень цього терміну вченим. Він наводить досить вагомий перелік видів компетенцій і компетентностей. В окремих випадках він дає характеристику способів означення, прояву певного виду компетенції, компетентності.

Ми поділяємо думку вченого стосовно того, що компетентність це інтегрована сукупність певних якостей фахівця і безумовно врахуємо це визначення у наших подальших дослідженнях. Суспільству потрібні нові переконання і очікування, але їх не можливо сформувати і розвивати без чіткого розуміння кінцевого результату, що ми прагнемо досягти. Ми рахуємо, що це тільки початок переосмислення і розвитку професійної компетентності в XXI століття у фахівців сектору безпеки і оборони.

Розглянемо думки інших вчених з цього приводу. Ч. Вудруф запропонував розрізняти ці поняття. Він дав визначення поняття компетентності як такого, що стосується людини, воно передбачає аспекти поведінки, що стоїть за компетентним виконанням роботи; натомість компетенцію запропонував розглядати в контексті сфери професійної діяльності, в якій людина є компетентною [10, с. 30-33].

На думку вітчизняних дослідників В. Плохія, А. Казановського, професійна компетентність виступає в якості інтегрального показника, що включає в себе систему професійних компонентів, які є свого роду сполученими ланками, що об'єднують професійно важливі якості, якими є рівень знань, умінь і практичних навичок робітника, здатність до професійної діяльності в умовах виробництва та забезпечення якісного виконання виробничих завдань [11, с. 10].

Досліджуючи поняття фахової компетентності В. Петрук [12] визначила, що це система знань, умінь і навичок, професійно значущих якостей особистості, які забезпечують можливість виконання професійних обов'язків певного рівня, а компонентами фахової компетентності - професійні компетенції.

Інша вчена Л. Дибкова, досліджуючи навчальну успішність у контексті компетентнісного підходу визначила це як здатність ефективно використовувати набуті знання, вміння і навички; вміння вирішити ту чи іншу проблему, здійснити активний пошук нового досвіду і визначити його самостійну цінність, наявність вмінь та навиків самостійності в плануванні, організації, контролі власної діяльності; креативність, здатність до саморозвитку, самоаналізу, саморегуляції, самоорганізації, самоконтролю. В свою чергу компетенція, у цьому випадку, є динамічна сукупність знань, вмінь, навиків, здібностей, цінностей, яка необхідна для ефективної професійної і соціальної діяльності та розвитку особистості випускника, і яку він зобов'язаний засвоїти та продемонструвати після завершення частини або всієї навчальної програми [13].

Аналізуючи наукові думки про визначення цих понять Л. Олійник дійшов висновку, що розрізненню цих понять притримуються Дж. Бергоуна, С. Гончаренко, В. Краєвський, Р. Уайт, І. Зимня, А. Хуторський, М. Чошанова та багато інших [14, с. 12-22].

Займаючись науково-теоретичною розробкою компетентнісного підходу підготовки фахівців різного рівня, вчені збагатили поняття і терміни професійної педагогіки. Так, введено термін «професійна компетентність» (від лат. professio - офіційно оголошене заняття; competo - досягати, відповідати, підходити), який тлумачиться як «інтегративна характеристика ділових і особистісних якостей фахівця, що відображає рівень знань, умінь, досвіду, достатніх для досягнення мети з певного виду професійної діяльності, а також моральну позицію фахівця» [15, с. 722].

На думку В. Кременя «Зараз за основу для побудови системи компетентностей рекомендовано використовувати так звані Дублінські дескриптори. Крім того, за результатами програми Тьюнінг, визначено загальні (ключові) і специфічні (предметні) компетентності. Загальні компетентності (із - 30) розрізняють за трьома типами: інструментальні (10), міжособистісні (8) та системні (12). Саме з них слід вибрати найвагоміші і придатніші для вітчизняної системи освіти, доповнюючи й уточнюючи їх на підставі емпіричних і теоретичних досліджень, експериментальної перевірки, практичної апробації» [16, с. 267].

Висновок та перспективи подальших досліджень

Таким чином можемо підсумувати, що професійна компетентність - головний критерій, за яким оцінюється персонал будь-якої організації, структури. Це готовність і здатність цілеспрямовано діяти у відповідності до вимог права. Вона характеризується здатністю фахівця вирішувати певний клас професійних завдань у комплексному їх представленні, самостійно вирішувати виникаючі проблеми під час професійної діяльності, а також самим адекватно оцінювати результати власної професійної діяльності. Іншими словами - це пов'язані з предметом праці навики, відповідні методи і технічні прийоми, властиві різноманітним галузям діяльності. У формальному розумінні під компетентністю можна розуміти опис вимог до особистісних, когнітивних, професійних якостей, яким повинен відповідати фахівець певної сфери діяльності. Її можна порівняти з посадовою інструкцією, або функціональними обов'язками. Фактично це та галузь професійної діяльності, яку виконує людина-професіонал під час своєї щоденної праці.

Список використаних джерел

1. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес: Матеріали до першої лекції / Уклад. Я. Я. Болюбаш, М. Ф. Степко, К. М. Левківський, відп. ред. М. Ф. Степко. - К. : вид. НМЦ МОН України, 2004. - 24 с.

2. Закон України. Про державну службу. [Електронний ресурс]. - Відомості Верховної Ради (ВВР), № 4, ст.43, 2016. Режим доступу : http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/889-19 - Заголовок з екрана.

3. Bowden, J. Copetency-Base Education. [Електронний ресурс] : - Режим доступу : www.crm.hct.ac.ae./events/archive/tend.018.bowden.htlm - Заголовок з екрана.

4. Сень, Л. В. Розвиток компетентнісно-орієнтовного навчання за кордоном / Л. В. Сень, // матеріали рег. наук.-практ. сем. - Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім. І. Гнатюка, 2006. - С. 14-16.

5. Волкова, Н. П. Педагогіка: Навч. посіб. Вид. 2-ге, перер., доп. - К. : Академвидав, 2007. - 616 с.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

7. Толковый словарь. Том 2. / глав. ред. Даль В. І. - М. : Гос. изд-во иностр. и нац. словарей, 1955. - 779 с.

8. Словник української мови: в 11 томах. - Том 4, 1973. - 739 с. Режим доступу : http://sum.in.ua/s/mina - Заголовок з екрана.

9. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2004. - 1440 с.

10. Woodruffe, C. Competent by any other name // Presental Management. - 1991. - September. - Р. 30-33.

11. Плохій, В. С., Казановський, А. В. Модульна система професійного навчання: концепція, методологія, особливості впровадження: Навчально-методичний посібник / В.С. Плохій, А.В. Казановський. - Видавничий центр КТ «Київська нотна фабрика», 2000. - 284 с.

12. Петрук, В. А. Теоретико-методичні засади формування базових професійних компетенцій у майбутніх фахівців технічних спеціальностей : дис. ... док-ра. пед. наук : 13.00.04 / Петрук Віра Андріївна. - Київ, 2008. - 292 с.

13. Дибкова, Л. М. Інформаційні технології і засоби навчання [Електронний ресурс]. - К. : 2010. №1 (15). Режим доступу : http://www.ime.edu-ua.net/em.html - Заголовок з екрана.

14. Олійник, Л. В. Формування психолого-педагогічної компетентності майбутніх офіцерів-зв'язківців : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Олійник Леонід Віталійович . - Київ, 2007. - 233 с.

15. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України; [головний ред. В.Г. Кремень]. - К. : Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

16. Біла книга національної освіти України / Акад. пед. наук України; за ред. В. Г. Кременя. - К., 2009. - 376 с.

Размещено на Allbest.ru