Размещено на http://www.allbest.ru/

План

• Вступ
• Розділ 1. Загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій
• Розділ 2. Мета, зміст та сутність слідчого експерименту
• Розділ 3. Процесуальний порядок та умови проведення слідчого експерименту
• Висновок
• Список використаних джерел


Вступ

г) з'ясувати механізму утворення слідів злочину. [3, С. 64-66]

У статті 240 КПК зазначена мета проведення слідчого експерименту, якою є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Експериментальні дії, що можуть проводитися в рамках слідчого експерименту, можна поділити на дві групи: 1) ті, що пов'язані із відтворенням дій; 2) ті, що пов'язані з реконструкцією обстановки та обставин події.

До експериментальних дій першої групи можна віднести ті, що проводяться з метою: а) установлення можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, перевірки наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути або спостерігати що-небудь; б) установлення можливості виконати ті або інші дії і часу, необхідного на їх виконання (зокрема, наявність або відсутність професійних або кримінальних навичок, можливість виготовлення предмета з певного матеріалу, у певний проміжок часу, за допомогою використання тих або інших засобів, тією або іншою особою; проникнути у певне приміщення даним способом або даною особою); в) з'ясування можливості і часу подолання певних відстаней за допомогою технічних засобів (автомобіля, велосипеда, мотоцикла, літака, моторного човна тощо) або без таких.

До експериментальних дій другої групи, пов'язаних із реконструкцією, можна віднести дії, що проводяться з метою: а) з'ясування механізму подій, що відбувалися, в цілому або окремих їх деталей; б) підтвердження (або спростування) можливості існування якогось явища; в) з'ясування механізму утворення слідів.

Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту. Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.

Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов'язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній (ч. б ст. 223 КПК).

Слідчий експеримент може бути проведений для перевірки виниклих у слідчого різного роду припущень, версій з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, проведення інших слідчих дій (огляду, пред'явлення для впізнання тощо).

Для забезпечення достовірності висновків, які отримуються під час проведення дослідницьких дій, необхідно, щоб умови, у яких проводиться слідчий експеримент, були максимально наближені до тих, у яких відбувалася подія, що перевірялася. Крім того, необхідно забезпечити належну повноту і точність відтворення самих експериментальних дій, які іноді необхідно виконати багато разів, а також із відповідними варіаціями.

За необхідності слідчий може запросити до участі у слідчому експерименті спеціаліста, який надасть допомогу у проведенні самих експериментальних дій, для визначення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту.

Значно підвищує інформаційну цінність слідчого експерименту застосування при його проведенні технічних засобів фіксації. При проведенні цієї слідчої дії закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому, спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. [11, С. 291]

Оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії зберігаються у матеріалах кримінального провадження. їх резервні копії зберігаються окремо (ч. 3 ст. 107 КПК).

Якщо клопотання про застосування технічних засобів фіксування заявляють учасники слідчої дії - таке фіксування є не правом, а обов'язком слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 107 КПК).

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Разом із тим слід ураховувати, що Конституція України (ст. 63) і КПК надають підозрюваному право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів. Таким чином, згода на участь у слідчому експерименті, а також надання показань під час нього є правом підозрюваного, а не обов'язком. Його відмова брати участь у проведенні слідчого експерименту, давати які-небудь пояснення, пов'язані з проведенням слідчого експерименту, виключає можливість проведення цієї слідчої дії. [15, ст.63]

Для проведення слідчого експерименту необхідно залучити не менш двох понятих. Більше двох понятих доцільно запрошувати у випадках проведення складного, багатоепізодного експериментального дослідження, дослідження, що проводиться на великій території, при перевірці наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути що-небудь (наприклад, постріл у різних кімнатах) тощо.

На місці проведення слідчої дії слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам щодо мети і порядку виконання експериментальних дій, роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб; запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії; роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів [15, ст. 63; 1, ст. 18].

Свідок та потерпілий, які досягагли віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.

Закон містить вимогу проте, що перед проведенням слідчої дії особам, які беруть в ній участь, роз'яснюються їх права та обов'язки, передбачені КПК (ч. 3 ст. 223). Іноді роз'яснення обов'язків особі, показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із роз'ясненням суті експериментальних дій, що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. Утім уявляється, що в деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити на власний розсуд, чи доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу, яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо, що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та не буде досягнута мета слідчої дії.

Після отримання згоди особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки. [13, С. 120]

Слідчий має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо. Разом із тим слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об'єкти, приховати які-небудь обставини та ін.

З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі, яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.

Якщо досліди чи випробування не пов'язані із перевіркою показань, які були дані особами раніше, слідчий після роз'яснення присутнім прав та обов'язків, мети слідчого експерименту приступає до проведення експериментальних дій.

Якщо в ході слідчого експерименту будуть знайдені речі та документи, інші сліди злочину, вони повинні бути оглянуті на місці провадження слідчої дії з відповідною фіксацією в порядку ст. 237 КПК.

Якщо виникла необхідність перевірити й уточнити експериментальним шляхом відомості, що містяться в показаннях декількох осіб, така перевірка провадиться окремо щодо кожної особи в присутності різних понятих. Неприпустимо перевіряти й уточнювати показання групи осіб, оскільки втрачається сама суть даної слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження не принижуються честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, не створюється небезпека для їх життя і здоров'я, не завдається шкода майну, не порушуються норми моралі.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 КПК складається протокол, який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. У протоколі, крім звичайних відомостей, потрібно вказати: з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно описуються одержані результати; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. Якщо в процесі перевірки й уточнення відомостей вилучалися предмети, документи, то все це також повинне знайти відображення в протоколі. Якщо дослідницькі дії проведені повторно або неодноразово, кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі.

Якщо під час проведення слідчого експерименту застосовувалися технічні засоби фіксації, це також повинно знайти своє відображення в протоколі.

слідчий експеримент понятий розшуковий

Розділ 3. Процесуальний порядок та умови проведення слідчого експерименту

Слідчий експеримент проводиться як за ініціативою слідчого, так і по клопотанням підозрюваного (обвинувачуваного), потерпілого, інших учасників кримінального процесу. Значення слідчого експерименту полягає в тому, що його результати дозволяють підтвердити або спростувати зібрані по справі докази, а нерідко і отримати їх. Так, під час слідчого експерименту з перевірки можливості вчинення певних дій можуть бути точно оцінені припущення про наявність або відсутність у підозрюваного професійних або злочинних навичок, наприклад, у використанні газозварювального обладнання для злому сейфу, відкриванні замку за допомогою відмичок і т. п.

Один з факторів, що підвищують результативність слідчої експерименту, цей своєчасність його виробництва. Невиправдані зволікання можуть призвести до того, що у суб'єкта пропаде бажання відтворити певні дії, реконструювати обстановку або обставини розслідуваної злочину або незворотньо місце зміниться, де повинен проводитися слідчий експеримент.

У провадженні слідчого експерименту, як правило, необхідно участь особи, що перевіряється свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого. У складних випадках слідчий має право запросити відповідного спеціаліста.

Спеціаліст - незацікавлена в справі особа, яка має відповідну освіту, володіє певними науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями або навичками, використовуючи які, він надає слідчому допомогу у виявленні та з'ясуванні окремих фактів, що мають доказове значення і в оформленні процесуальної дії (ч. 1 ст. 71 КПК). Спеціаліст може бути запрошений для участі у проведенні будь-якої слідчої дії. Слідчий викликає спеціаліста у випадках, коли визнає це необхідним. Тобто слідчий має право, а не обов'язок запрошувати спеціаліста. Разом з тим КПК передбачає випадки обов'язкової участі спеціаліста. Це: а) при зовнішньому огляді та ексгумації трупа - участь судово-медичного експерта або лікаря (ст. ст. 238, 239 КПК); б) при допиті малолітньої або неповнолітньої особи - педагога, психолога, лікаря (ст. 226 КПК). [8, C. 992]

Для залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчої дії КПК не вимагає винесення окремої постанови.

Участь спеціаліста, з одного боку, не звільняє слідчого від особистого проведення слідчої дії і лише він, а не спеціаліст вирішує питання щодо порядку її виконання і зміст відповідного протоколу, а з другого - не замінює проведення експертизи. Це означає, що участь спеціаліста обмежується сприянням слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, а також консультуванням слідчого з питань, які виникають і для вирішення яких потребуються спеціальні пізнання в науці, техніці, мистецтві та навички у ремеслі. При цьому заяви і пояснення спеціаліста з приводу обставин, що пов'язані з виявленням, попереднім дослідженням, закріпленням та вилученням слідів та інших доказів підлягають занесенню до протоколу слідчої дії. Разом з тим, висловлені спеціалістом думки, які потребують спеціальних знань і досліджень, наприклад, про причину і час настання смерті, швидкості автотранспортного засобу в момент зіткнення, про причини пожежі і т. д., є робочими версіями і до протоколу слідчої дії не заносяться. Такі дані в майбутньому встановлюються лише шляхом проведення відповідної експертизи.

Останній бере участь у слідчому експерименті тоді коли:

а) необхідні додаткові роз'яснення про природу і обставини перевіряється, події;

б) належить підготувати і провести складні досліди, зафіксувати хід і результати слідчої дії за допомогою сучасних техніко-криміналістичних засобів.

Підозрюваний (обвинувачений) активно бере участь у слідчому експерименті, що коли перевіряються його свідчення на предмет можливості здійснення конкретних дій або сприйняття криміналістично значимої інформації. Якщо до цього моменту в нього є захисник, то останній має право бути присутнім. Для охорони місця виробництва експерименту та виключення втечі підозрюваного (обвинувачуваного), утримується під вартою, залучаються співробітники органів внутрішніх справ.

Потерпілий і свідок беруть участь у провадженні слідчого експерименту, що необхідний для дослідної перевірки їх свідчень, які мають значення для правильного вирішення справи. Роблять вони це також строго добровільно, бо законом їх відповідальність за відмову від участі у слідчих експериментах не передбачена. Іншими словами, якщо вищезазначені суб'єкти відмовляються від експериментальної перевірки можливості здійснення ними конкретних дій або сприйняття певної інформації, то виробництво слідчого експерименту стає об'єктивно неможливим. [2, C. 234]

У спеціальній літературі іноді зустрічається рекомендація про запрошення в таких випадках «дублера». Тут, однак, слід мати на увагу, що виконання іншою людиною певних дій (наприклад, проникнення в приміщення обмінного пункту через фрамугу вікна) свідчить лише про принципову можливість цього, але аж ніяк не про те, що й обвинувачений (підозрюваний) міг їх зробити в дійсності. [4, C. 365-370]

Для виробництва слідчого експерименту необхідно одночасне наявність чотирьох умов:

1) не можна проводити слідчий експеримент, коли це може призвести до порушення громадського порядку, заподіяння істотної шкоди інтересам держави або окремих громадян, спричинити серйозні збої в роботі підприємства, установи, організації або в роботі транспорту;

2) він не повинен принижувати честі та достоїнства учасників і навколишніх осіб, створювати небезпеку для їх життя та здоров'я;

3) при його виробництві може бути відтворено обстановку, аналогічна або максимально близька до тієї, в якій відбувалося розслідується злочинне подія;

4) має бути отримано добровільна згода особи, що перевіряється на участь в експериментальних діях. [4, С. 370].

Достовірність результатів слідчого експерименту забезпечується його проведенням в умовах, максимально схожих з тими, в яких відбувалася подія, що перевіряється, а також неодноразовістю і варіаціонністю дослідів. Останнє необхідно для того, щоб упевнитися, що отримані результати закономірними, а не випадковими. Відтворення умов для проведення досвідчених дій гарантує відповідність експериментальних результатів перевіряється реальної ситуації, пов'язаної з розслідуваним злочином.

Слідчий експеримент проводиться за участю понятих. Слідчий має право залучити до участі в цій слідчій дії фахівця відповідної галузі знання (наприклад, експертів у галузі судової балістики та судової медицини при виробництві експерименту щодо встановлення взаємного розташування обвинуваченого і загиблого в момент виробництва пострілу зі стрілецької вогнепальної зброї), підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка.

Слідчий має право на виробництво в необхідних випадках вимірювання, фотографування, відео - і кінозйомки, складання схем і планів.

При виробництві слідчого експерименту неприпустимо створення небезпеки для життя і здоров'я беруть участь у ньому осіб і проведення дій, що принижують їх честь і гідність. Тому при підготовці до слідчого експерименту слідчим вирішується питання: чи не буде проведення планованих дослідів створювати небезпеку для життя і здоров'я беруть участь у ньому осіб і принижувати їх честь і гідність. При неможливості виключити дані наслідки досвідчених дій слідчий експеримент не проводиться.

У ст. 181 КПК не містить чіткої вказівки на необхідність забезпечення подібності умов при виробництві слідчого експерименту з тими умовами, в яких відбувалося досліджуване подія. А між тим відсутність схожості умов може негативним чином вплинути на вірогідність результатів слідчого експерименту. Наприклад, експеримент по встановленню можливості щось чути проводиться при наявності відповідних звукових перешкод і в тому ж місці, де мав місце факт слухового сприйняття. В інших же випадках не обов'язково проведення досвідчених дій саме на тому місці, де відбувалося досліджуване подія. Наприклад, експеримент по встановленню у підозрюваного професійних або злочинних навичок може бути зроблений не в тому місці, де вони були застосовані, а, наприклад, в службовому кабінеті слідчого.

Дотримання даного тактичного вимоги забезпечує достовірність, доказову значимість отриманих дослідним шляхом результатів.

Доказове значення результатів слідчого експерименту досягається і шляхом неодноразового (не менше трьох разів) проведення в одних і тих же умовах однойменних слідчих дій, а також свідомо змінених гірших умовах, існування яких не спростовується матеріалами справи, і з участю інших осіб.

Доказова значимість результатів експерименту досягається також забезпеченням відповідності об'єктів, використовуваних при виробництві слідчої дії, тим об'єктам, які застосовувалися або брали участь у перевіряється подію (наприклад, манекен людини має відповідати за розміром і вагою даними тієї особи, чиї показання перевіряються; інструменти, пристосування, матеріали, використовувані при проведенні дослідів, повинні відповідати тим об'єктам, які застосовувалися в реальному подію).

Вірогідність результатів слідчого експерименту і зроблених на їх основі висновків забезпечується також шляхом фіксації всього ходу експерименту та отриманих даних у протоколі та додатках до нього [6, С. 58-60].

У протоколі в обов'язковому порядку повинні міститися відомості про місце, часу і метою виробництва слідчого експерименту, учасників цієї слідчої дії, умов проведення досвідчених дій (їх відповідності умовам, в яких відбувалася подія, що перевіряється), дії по реконструкції обстановки (фіксуються також обстановка і умови виробництва слідчого експерименту до і після реконструкції, ті умови, які не піддалися відтворення), погодних умовах і освітленні в місці проведення дослідів, найменування та властивості інструментів, пристроїв, речовин, макетів, манекенів та інших об'єктів, які були використані при виробництві слідчого експерименту, організації проведення дослідів, зміст, кількість і результати кожного досліду.

Для фіксації місця і умов виробництва слідчого експерименту, змісту і результатів слідчих дій застосовуються фото - і відеозйомка. При проведенні дослідів з встановлення можливості чути доцільно застосування звукозапису.

При необхідності складається план місця виробництва слідчого експерименту і схема здійснення дослідних дій.

Про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчого експерименту, про виготовлення при цьому схем і планів вказується в протоколі даного слідчої дії.

Слідчий експеримент згідно ст. 288 КПК здійснюється судом у відповідності з вимогами ст. 181 КПК на підставі ухвали або постанови суду.

Суд проводить слідчий експеримент за участю сторін, а при необхідності-і з участю свідків, експерта і спеціаліста.

Проведення цієї слідчої дії пов'язане перш за все зі здійсненням дослідів, результати яких дозволяють дійти висновку про певні обставини, що мають значення для справи. [5, С. 338-343]

Слідчий експеримент має деяку схожість із судовою експертизою, але експертиза проводиться лише у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Підставою ж для слідчого експерименту є дані, які викликають сумніви в можливості сприйняття учасниками події, що розслідується, певних явищ, фактів або виконання ними певних дій. Експертизу проводить експерт, а слідчий експеримент - слідчий у присутності понятих, участь яких у проведенні судової експертизи не передбачена.

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Важливою умовою проведення слідчого експерименту є його проведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбувалася досліджувана дія чи подія. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, необхідно відтворити (реконструювати) обстановку, у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.

Слідчий експеримент проводиться, якщо у слідчого чи прокурора вже є певні відомості, які необхідно уточнити та перевірити. Саме тому він не може належати до невідкладних чи первинних слідчих дій. [12, С. 120]

Висновок

1. Визначено, що cлідчий експеримент проводиться за необхідності перевірки версії про певний перебігу події, заснованої на обставинах, встановлених до цього в процесі розслідування. Тому його можна віднести до слідчих дій, метою яких є перевірка вже наявних доказів (очна ставка, призначення експертизи, пред'явлення для впізнання, перевірка показань на місці). На відміну від огляду, в основі якого лежить спостереження, слідчий експеримент має складну пізнавальну структуру, поєднує в собі відтворення і дослідження двох моделей: моделі обстановки, у якій протікало подія, і моделі дії, яка, за припущенням, могло бути скоєно.

2. Зроблено висновок, що специфіка слідчого експерименту як самостійної слідчої (розшукової) дії полягає в тому, що тільки для неї є характерним вчинення операцій, адекватних тим, які мали місце в момент передбачуваної події.

3. Досліджено й узагальнено цілі слідчого експерименту, до яких віднесено: 1) перевірку та ілюстрацію зібраних доказів; 2) перевірку й оцінку слідчих версій; 3) встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення; 4) отримання нових доказів. У зв'язку із цим запропоновано внести зміни до частини 1 статті 240 КПК України «Слідчий експеримент» щодо цілей слідчого експерименту.

4. Визначено перелік умов слідчого експерименту: 1) досягнення обстановки і змісту експериментальної події, максимально схожих до тих, у яких мали місце подія чи факт, що цікавлять слідчого; 2) схожість темпу проведених дослідів з тим, у якому відбувалася справжня подія; 3) зміна образу повторюваної події або неможливість її реконструкції (коли слідчому не вдається досягти максимальної схожості між умовами експерименту та умовами досліджуваної події); 4) багаторазовість повторення однорідних дослідів (кількаразове повторення одних і тих самих дослідів в процесі одного слідчого експерименту дозволяє більш ретельно вивчити досліджуване явище, переконатися в тому, що отримані результати не випадкові і достовірні); 5) проведення дослідів в кілька етапів (полегшує сприйняття, аналіз, фіксацію проведених дослідних дій і дозволяє спостерігати експериментальне явище на всіх його стадіях).

У протоколі зазначаються мета, час, місце, умови, процес проведення слідчого експерименту; які дослідні дії проводилися, у якій послідовності, ким і скільки разів; отримані результати». Визначено, що основними завданнями оцінки результатів слідчого експерименту є встановлення: а) належності доказів; б) допустимості доказів; в) вірогідності доказів; г) сили доказів та їх достатності для визнання фактів.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 (редакція станом на 16.08.2015)

2. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 // Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - Х, 2012. - 681 с.

3. Балицький Т. М. Поняття та мета слідчого експерименту / Т. М. Балицький // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - Ужгород, 2013. - Випуск 23. - Частина ІІ. - Том 3. - С. 64-66.

4. Балицький Т. М. Підготовчі дії до проведення слідчого експерименту / Т. М. Балицький, О. А. Калганова // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. - Одеса, 2014. - Випуск 72. - С. 365-370.

5. Балицький Т. М. Етапи слідчого експерименту в кримінальному провадженні України / Т.М. Балицький // British Journal of Science, Education and Culture. - London: London University Press, 2014. - No.1.(5) (January-June). - Volume II. - Р. 338-343.

6. Балицький Т. М. Процесуальний порядок проведення слідчого експерименту / Т. М. Балицький // Efektivni nastroje modernich ved - 2014 : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Прага, 27 березня - 5 квітня 2014 р.). - Прага, 2014. - С. 58-60.

7. Бахін В.П. Актуальне наукове дослідження проблем функціонального призначення оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі / В.П. Бахін, Н.С. Карпов. -2008.- Вип.18.- С.314-317.

8. Великий енциклопедичний юридичний словник / [За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. - К.:ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. - 992с.

9. Конституція України від 28.06.1996 № 254к96-ВР

10. Рубан А. С. Следственный эксперимент: теория и практика: дисс. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / Александр Сергеевич Рубан.- Владимир,2009.- 291с.

11. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково-практичний посібник / С.М. Стахівський.- К.:Атіка,2009.-64 с.

12. Чаплинська Ю.А. Слідчий експеримент (організаційний аспект) /Ю. А. Чаплинська // Криміналістичний вісник. - № 1(19).- 2013.-С.43-48.

13. Жукова Н.И. Производство следственного эксперимента / Н.И. Жукова, А.М. Жуков.- Саратов,1989.- 120с.

Размещено на Allbest.ru