Слідчий експеримент

Вимоги щодо слідчих (розшукових) дій та участі понятих у ньому. Мета, зміст, сутність та особливість слідчого експерименту, процесуальний порядок і умови його проведення. Групи експериментальних дій, що можуть проводитися в рамках слідчого експерименту.

Рубрика Государство и право
Вид курсовая работа
Язык украинский
Дата добавления 06.12.2017
Размер файла 42,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

План

  • Вступ
  • Розділ 1. Загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій
  • Розділ 2. Мета, зміст та сутність слідчого експерименту
  • Розділ 3. Процесуальний порядок та умови проведення слідчого експерименту
  • Висновок
  • Список використаних джерел

Вступ

Актуальністю теми курсової роботи полягає в тому, що в процесі розслідування злочинів нерідко виникає необхідність перевірки конкретних обставин, з'ясування реальної можливості події в певних умовах, які можливо з'ясувати за допомогою слідчого експерименту.

Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу слідчого експерименту як слідчої (розшукової) дії розробити обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правової регламентації та практики проведення розглядуваної слідчої (розшукової) дії в кримінальному провадженні України.

Об'єктом дослідження є дослідження слідчого експерименту, как слідчої дії.

Предметом дослідження є КПК України, яким врегульовані положення слідчого експерименту.

Методологічну основу дослідження складають загальнонаукові і спеціальні методи: описовий, логіко-юридичний, порівняльно-правовий, статистичний.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури.

Метою цієї слідчої дії є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, а сутністю є перевірка виниклих у слідчого різного роду припущень, версій з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, проведення інших слідчих дій.

Слідчий експеримент в кримінальному процессі - це слідча дія, яка полягає в тому, що слідчий та/або прокурор у присутності понятих, а в необхідних випадках за участю спеціаліста, підозрюваного, потерпілого, свідка, захисника, представника, з метою перевірки та уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, проводить відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проводить інші необхідні досліди чи випробування.

Необхідність у провадженні слідчого експерименту зазвичай виникає в тих випадках коли при оцінці даних, зібраних по розслідуваного кримінальній справі, з'ясовується, що та чи інша обставина є істотним для вирішення справи, проте потребує перевірки дослідним шляхом.

Слідчий експеримент вважається досить трудомістким процесуальним дією, тому його виробництво доцільно лише тоді, коли питання, що цікавлять слідство дані не можна перевірити в ході додаткових допитів, оглядів, обшуків, судових експертиз та ін.

Особливістю слідчого експерименту є те, що при підборі понятих слідчому потрібно враховувати ступінь складності намічених до виробництва дослідів і оцінки можливих результатів. При необхідності запрошують громадян, що володіють потрібними професійними та психо-фізіологічними здібностями, щоб вони змогли зрозуміти сенс і зміст проведених дослідів. Крім того, залежно від характеру намічуваних досвідчених дій у слідчому експерименті повинні брати участь більше двох понятих (наприклад, при перевірці здатності почути розмову з певної відстані). У подібних випадках для допомоги слідчому рекомендується залучати співробітників органу дізнання.

Розділ 1. Загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій

Загальні вимоги до проведення всіх слідчих (розшукових) дій врегульовано ст. 223 КПК. Положення названої статті застосовуються при проведенні будь-якої слідчої (розшукової) дії, передбаченої КПК з урахуванням особливостей її проведення, передбачених спеціальними нормами, що врегульовують процесуальний порядок проведення саме конкретної слідчої (розшукової) дії.

Першою загальною вимогою до проведення слідчої (розшукової) дії закон визначає підстави для її проведення. Згідно з ч. 2 ст. 223 КПК підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети. Проте при цьому слід звернути увагу, що йдеться про наявність лише фактичних підстав до проведення слідчої (розшукової) дії. Досить часто виникають ситуації, коли для проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії необхідні не лише фактичні, але й юридичні (правові) підстави. І законом вони врегульовані при визначенні процесуального порядку проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії. Так, наприклад, відповідно до ч. 2 ст. 241 КПК освідування здійснюється на підставі постанови прокурора та, за необхідності, за участю судово-медичного експерта або лікаря.

Повертаючись до підстав фактичних, варто також зазначити, що наявність таких підстав для проведення конкретної слідчої (розшукової) дії дає нам право стверджувати про можливість досягнення мети її проведення. Хоча, звичайно, сама наявність фактичних підстав не буде виступати достатньою гарантією отримання бажаних результатів і, таким чином, досягнення мети слідчої (розшукової) дії.

Сама ж мета слідчої (розшукової) дії, як правило, передбачається в тій чи іншій нормі закону. Так, наприклад, згідно з ч. 1 ст. 234 КПК, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Наступною вимогою до проведення слідчих (розшукових) дій є забезпечення присутності при їх проведенні певного кола осіб та роз'яснення прав і обов'язків особам, які беруть участь у слідчих (розшукових) діях. Так, згідно з ч. 3 ст. 223 КПК, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення слідчої (розшукової) дії осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. А перед проведенням слідчої (розшукової) дії особам, які беруть у ній участь, роз'яснюються їх права і обов'язки, передбачені КПК, а також відповідальність, встановлена законом.

Конкретної вказівки про час проведення тієї чи іншої слідчої (розшукової) дії КПК не містить. Адже, все залежить від того як слідчий спланував проведення слідчих (розшукових) дій, а також від інших обставин, які впливають на час їх проведення в конкретному кримінальному провадженні. За загальним правилом, всі слідчі (розшукові) дії повинні проводитись у денний час доби. Це правило випливає із наступної загальної вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, яка полягає у забороні проводити слідчі (розшукові) дії у нічний час (з 22 до 6 години). Проте, враховуючи специфіку діяльності органів досудового розслідування, законодавець встановив виняток із названого загального правила про заборону, дозволивши у невідкладних випадках проводити слідчі (розшукові) дії і у нічний час, а саме - коли затримка в їх проведенні може призвести до втрати слідів кримінального правопорушення чи втечі підозрюваного (ч. 4 ст. 223 КПК). Окремого обґрунтування в протоколі необхідності проведення слідчої (розшукової) дії у нічний час закон не вимагає.

В наступній загальній вимозі до проведення слідчих (розшукових) дій знаходиться віддзеркалення елементів завдань кримінального провадження, а саме тих, що стосуються забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Так, згідно з ч. 5 ст. 223 КПК у разі отримання під час проведення слідчої (розшукової) дії доказів, які можуть вказувати на невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, слідчий, прокурор зобов'язаний провести відповідну слідчу (розшукову) дію в повному обсязі, долучити складені процесуальні документи до матеріалів досудового розслідування та надати їх суду у випадку звернення з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Наступна загальна вимога до проведення слідчих (розшукових) дій викликана необхідністю захисту прав сторони захисту, а також охорони прав і законних інтересів потерпілого та інших учасників кримінального провадження. Так, слідча (розшукова) дія, що здійснюється за клопотанням сторони захисту, потерпілого, проводиться за участю особи, яка її ініціювала, і/або її захисника чи представника, крім випадків, коли через специфіку слідчої (розшукової) дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній.

Під час проведення такої слідчої (розшукової) дії присутні особи, що її ініціювали, мають право ставити питання, висловлювати свої пропозиції, зауваження та заперечення щодо порядку проведення відповідної слідчої (розшукової) дії, які заносяться до протоколу (ч. 6 ст. 223 КПК).

Не менш важливою є загальна вимога проведення слідчої (розшукової) дії, пов'язана із залученням до участі і участю у кримінальному провадженні незаінтересованих осіб (понятих). Поняті - це особи, які не заінтересовані у результатах кримінального провадження. їх призначення викликано необхідністю засвідчення факту провадження слідчої (розшукової) дії, її ходу та результатів, а також засвідчення відповідності проведених дій їх відображенню у протоколі. [10, 291]

Чинне кримінальне процесуальне законодавство участь понятих у проведенні слідчих (розшукових) дій врегульовує не однозначно. В одних випадках законом встановлено імперативний порядок залучення понятих для проведення ряду слідчих (розшукових) дій. В інших - участь понятих носить альтернативний характер. Крім того, законом передбачено, що участь понятих у проведенні процесуальних дій залежить від того чи слідчий або прокурор вважатимуть це за доцільне.

Так, відповідно до ч. 7 ст. 223 КПК слідчий, прокурор зобов'язаний запросити не менше двох незаінтересованих осіб (понятих) для пред'явлення особи, трупа чи речі для впізнання, огляду трупа, у тому числі пов'язаного з ексгумацією, слідчого експерименту, освідування особи. Винятками є випадки застосування безперервного відеозапису ходу проведення відповідної слідчої (розшукової) дії. Поняті можуть бути запрошені для участі в інших процесуальних діях, якщо слідчий, прокурор вважатиме це за доцільне.

Обшук або огляд житла чи іншого володіння особи, обшук особи здійснюються з обов'язковою участю не менше двох понятих незалежно від застосування технічних засобів фіксування відповідної слідчої (розшукової) дії.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, заінтересовані в результатах кримінального провадження.

Зазначені особи можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування, крім їх проведення за дорученням суду у випадках, передбачених частиною третьою статті 333 цього Кодексу. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими. [1, С.90-91 ]

Законом не визначено певних вимог щодо встановлення даних про особу, яка запрошується понятим для участі у проведенні слідчої (розшукової) дії. Тому слідчий, прокурор в кожному конкретному випадку визначають на свій розсуд чи можливо довірити тій чи іншій особі виступати в ролі понятого при проведенні слідчої (розшукової) дії у кримінальному провадженні.

Проте слід зазначити, що при запрошенні до участі у проведенні слідчої (розшукової) дії конкретної особи як понятого, слідчий, прокурор повинні враховувати, що законодавець визначив коло осіб, які не можуть бути понятими у кримінальному провадженні. До числа таких осіб відносяться потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники правоохоронних органів, а також особи, які заінтересовані в результатах кримінального провадження. Деяку складність викликає визначення того кола працівників правоохоронних органів, які не можуть виступати понятими у кримінальному провадженні. Адже до числа правоохоронних органів можливо віднести досить широке коло державних органів, працівники яких виконують правозастосовні або правоохоронні функції. Тому, уявляється, що не можуть бути понятими у кримінальному провадженні ті працівники правоохоронних органів, діяльність яких пов'язана з виконанням функцій або можливістю виконання функцій у кримінальному провадженні як суб'єкта, наділеного правами державного органу або посадової особи, тобто наділеного владними повноваженнями.

Враховуючи, що однією із засад кримінального провадження є безпосередність дослідження показань, речей і документів, законодавець встановив, що поняті можуть бути допитані під час судового розгляду як свідки проведення відповідної слідчої (розшукової) дії.

Завершує систему загальних вимог до проведення слідчих (розшукових) дій правило щодо проміжку часу, в якому можливо проведення таких дій. Відповідно до ч. 2 ст. 214 КПК досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. А в ч. 3 ст. 214 КПК вказано, що здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Лише огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до ЄРДР, що здійснюється негайно після завершення огляду. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення на морському чи річковому судні, що перебуває за межами України, досудове розслідування розпочинається негайно, відомості про нього вносяться до ЄРДР при першій можливості.

Саме таким чином законодавець визначив початковий етап, починаючи з якого особи, уповноважені на проведення слідчих (розшукових) дій, отримали право на їх проведення. Проте сутність загальної вимоги до проведення слідчих (розшукових) дій, що розглядається, більше полягає не стільки в початковому, скільки в завершальному етапі провадження, після закінчення якого і забороняється проведення слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ст. 283 КПК, формами закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження; звернення до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Зрозуміло, що після завершення розслідування проведення будь-яких слідчих (розшукових) дій категорично забороняється.

Проте законодавець визначив, що заборона на проведення слідчих (розшукових) дій не завжди пов'язується лише із прийняттям рішення про закінчення досудового розслідування. Так, відповідно до ч. 2 ст. 113 КПК будь-яка процесуальна дія або сукупність дій під час кримінального провадження мають бути виконані без невиправданої затримки і в будь-якому разі не пізніше граничного строку, визначеного відповідними положеннями КПК. Таким чином, в основу загальної вимоги, що розглядається, законодавець поклав дотримання процесуальних строків.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 КПК процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії. Що стосується конкретно строків досудового розслідування, то вони визначені законодавцем в ст. 219 КПК. Саме в межах визначених в законі строків і можливе проведення слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч. 8 ст. 223 КПК слідчі (розшукові) дії не можуть проводитися після закінчення строків досудового розслідування. Будь-які слідчі (розшукові) або негласні слідчі (розшукові) дії, проведені з порушенням цього правила, є недійсними, а встановлені внаслідок них докази - недопустимими.

Проте слід звернути увагу, що законодавець зробив виключення із наведеного правила. Так, відповідно до ч. 3 ст. 333 КПК у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії. У разі прийняття такого рішення суд відкладає судовий розгляд на строк, достатній для проведення слідчої (розшукової) дії та ознайомлення учасників судового провадження з її результатами.

Слідчий експеримент є самостійною слідчою дією, що найчастіше спрямована на перевірку вже зібраних у справі доказів у результаті проведення інших слідчих дій (допитів, обшуків, огляду місця події й ін.).

Слідчий експеримент - це перевірка досвідченим шляхом у спеціально створених умовах можливості сприйняття яких-небудь об'єктів, процесів, явищ і т.д. або здійснення яких-небудь дій з певним результатом для з'ясування обставин, що мають значення для справи. [9, С. 992с.]

Розділ 2. Мета, зміст та сутність слідчого експерименту

За допомогою слідчого експерименту можуть бути перевірені відомості, отримані під час інших процесуальних дій (огляду місця події, допитів, пред'явлення для впізнання), а також докази, представлені в розпорядження слідчого підозрюваним, обвинуваченим, захисником, потерпілим, громадянами, посадовими особами і т. д.

Слідчий експеримент проводиться з метою:

а) з'ясувати можливість візуального чи іншого сприйняття криміналістично значущого факти, явища або взагалі його існування;

б) визначити реальну можливість здійснення конкретних дій, у тому числі за певний проміжок часу;

в) перевірити можливість настання певної події, виявити послідовність складових його елементів;

г) з'ясувати механізму утворення слідів злочину. [3, С. 64-66]

У статті 240 КПК зазначена мета проведення слідчого експерименту, якою є перевірка і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, слідчий, прокурор має право провести слідчий експеримент шляхом відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Експериментальні дії, що можуть проводитися в рамках слідчого експерименту, можна поділити на дві групи: 1) ті, що пов'язані із відтворенням дій; 2) ті, що пов'язані з реконструкцією обстановки та обставин події.

До експериментальних дій першої групи можна віднести ті, що проводяться з метою: а) установлення можливості сприйняття якого-небудь явища, факту, перевірки наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути або спостерігати що-небудь; б) установлення можливості виконати ті або інші дії і часу, необхідного на їх виконання (зокрема, наявність або відсутність професійних або кримінальних навичок, можливість виготовлення предмета з певного матеріалу, у певний проміжок часу, за допомогою використання тих або інших засобів, тією або іншою особою; проникнути у певне приміщення даним способом або даною особою); в) з'ясування можливості і часу подолання певних відстаней за допомогою технічних засобів (автомобіля, велосипеда, мотоцикла, літака, моторного човна тощо) або без таких.

До експериментальних дій другої групи, пов'язаних із реконструкцією, можна віднести дії, що проводяться з метою: а) з'ясування механізму подій, що відбувалися, в цілому або окремих їх деталей; б) підтвердження (або спростування) можливості існування якогось явища; в) з'ясування механізму утворення слідів.

Закон не вимагає винесення постанови про проведення слідчого експерименту. Він може бути проведений як за ініціативою слідчого чи прокурора, так і за клопотанням підозрюваного, його захисника, потерпілого, свідка, інших учасників процесу.

Якщо клопотання про проведення слідчого експерименту заявила сторона захисту чи потерпілий, участь особи, яка його ініціювала, та (або) його захисника чи представника є обов'язковою, крім випадків, коли через специфіку слідчої дії це неможливо або така особа письмово відмовилася від участі в ній (ч. б ст. 223 КПК).

Слідчий експеримент може бути проведений для перевірки виниклих у слідчого різного роду припущень, версій з метою перевірки фактичних даних, отриманих у результаті допиту підозрюваного, свідка, потерпілого, проведення інших слідчих дій (огляду, пред'явлення для впізнання тощо).

Для забезпечення достовірності висновків, які отримуються під час проведення дослідницьких дій, необхідно, щоб умови, у яких проводиться слідчий експеримент, були максимально наближені до тих, у яких відбувалася подія, що перевірялася. Крім того, необхідно забезпечити належну повноту і точність відтворення самих експериментальних дій, які іноді необхідно виконати багато разів, а також із відповідними варіаціями.

За необхідності слідчий може запросити до участі у слідчому експерименті спеціаліста, який надасть допомогу у проведенні самих експериментальних дій, для визначення місця розташування учасників експерименту, для проведення фіксації результатів слідчого експерименту.

Значно підвищує інформаційну цінність слідчого експерименту застосування при його проведенні технічних засобів фіксації. При проведенні цієї слідчої дії закон надає право слідчому, прокурору або за їх дорученням залученому, спеціалісту проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу. [11, С. 291]

Оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії зберігаються у матеріалах кримінального провадження. їх резервні копії зберігаються окремо (ч. 3 ст. 107 КПК).

Якщо клопотання про застосування технічних засобів фіксування заявляють учасники слідчої дії - таке фіксування є не правом, а обов'язком слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 107 КПК).

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник. Разом із тим слід ураховувати, що Конституція України (ст. 63) і КПК надають підозрюваному право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів. Таким чином, згода на участь у слідчому експерименті, а також надання показань під час нього є правом підозрюваного, а не обов'язком. Його відмова брати участь у проведенні слідчого експерименту, давати які-небудь пояснення, пов'язані з проведенням слідчого експерименту, виключає можливість проведення цієї слідчої дії. [15, ст.63]

Для проведення слідчого експерименту необхідно залучити не менш двох понятих. Більше двох понятих доцільно запрошувати у випадках проведення складного, багатоепізодного експериментального дослідження, дослідження, що проводиться на великій території, при перевірці наявних даних і припущень про можливість у певних умовах чути що-небудь (наприклад, постріл у різних кімнатах) тощо.

На місці проведення слідчої дії слідчий чи прокурор має дати роз'яснення її учасникам щодо мети і порядку виконання експериментальних дій, роз'яснити права і обов'язки кожної з присутніх осіб; запитати особу, чиї показання будуть перевірятися, чи підозрюваного, чи згодні вони взяти участь у слідчій дії; роз'яснити їх конституційне право не свідчити проти самого себе і своїх близьких родичів [15, ст. 63; 1, ст. 18].

Свідок та потерпілий, які досягагли віку кримінальної відповідальності, попереджаються про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, а свідок - також за відмову від дачі показань.

Закон містить вимогу проте, що перед проведенням слідчої дії особам, які беруть в ній участь, роз'яснюються їх права та обов'язки, передбачені КПК (ч. 3 ст. 223). Іноді роз'яснення обов'язків особі, показання якої повинні перевірятися експериментальним шляхом, тісно пов'язане із роз'ясненням суті експериментальних дій, що будуть проводитися, їх метою та завданнями самого експерименту. Утім уявляється, що в деяких випадках слідчий чи прокурор повинні вирішити на власний розсуд, чи доцільне таке детальне роз'яснення, оскільки повідомлення про мету слідчої дії може вплинути на особу, яка побажає приховати певні обставини, змінить швидкість пересування, темп роботи, послідовність маніпуляцій тощо, що призведе до необ'єктивних результатів перевірочних дій та не буде досягнута мета слідчої дії.

Після отримання згоди особи на участь у слідчому експерименті їй пропонується дати показання про обставини певної події. Іншим учасникам слідчої дії не можна втручатися у розповідь особи, допускати підказки у виборі напрямку руху, щоб виключити будь-які сумніви в достовірності результатів перевірки. [13, С. 120]

Слідчий має право надати особі змогу супроводжувати свої показання демонстрацією якихось дій, навичок, указати місця знаходження схованок, слідів, окремих прикмет або позначок, які сприяють орієнтації, тощо. Разом із тим слідчий повинен присікати спроби знищити сліди, об'єкти, приховати які-небудь обставини та ін.

З метою уточнення окремих важливих деталей, заповнення прогалин, усунення суперечностей після вільної розповіді і демонстрації слідчий має право поставити запитання особі, яка дає показання про обставини певної події. Не допускається при цьому постановка навідних запитань.

Якщо досліди чи випробування не пов'язані із перевіркою показань, які були дані особами раніше, слідчий після роз'яснення присутнім прав та обов'язків, мети слідчого експерименту приступає до проведення експериментальних дій.

Якщо в ході слідчого експерименту будуть знайдені речі та документи, інші сліди злочину, вони повинні бути оглянуті на місці провадження слідчої дії з відповідною фіксацією в порядку ст. 237 КПК.

Якщо виникла необхідність перевірити й уточнити експериментальним шляхом відомості, що містяться в показаннях декількох осіб, така перевірка провадиться окремо щодо кожної особи в присутності різних понятих. Неприпустимо перевіряти й уточнювати показання групи осіб, оскільки втрачається сама суть даної слідчої дії, а її результати не матимуть доказового значення.

Слідчий експеримент допускається тільки за умови, якщо в процесі його провадження не принижуються честь і гідність осіб, що беруть у ньому участь, не створюється небезпека для їх життя і здоров'я, не завдається шкода майну, не порушуються норми моралі.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому КПК, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

При проведенні слідчого експерименту безпосередньо або після його закінчення з урахуванням вимог статей 104-107 КПК складається протокол, який підписується всіма особами, що брали в ньому участь, а також понятими і слідчим та/або прокурором. У протоколі, крім звичайних відомостей, потрібно вказати: з чиєю участю і в чиїй присутності проводився слідчий експеримент; його мету; відомості про особу, показання якої перевірятимуться; відомості, що перевіряються; умови провадження слідчої дії (стан погоди, освітлення і т. ін.); хід експерименту, тобто дії, виконані його учасниками при підготовці і відтворенні обставин події, що перевіряється; при вчиненні дослідницьких дій особливо докладно описуються одержані результати; фіксується маршрут руху учасників слідчої дії, указується початкова точка, звідки почалося просування учасників, порядок їх розташування. Якщо в процесі перевірки й уточнення відомостей вилучалися предмети, документи, то все це також повинне знайти відображення в протоколі. Якщо дослідницькі дії проведені повторно або неодноразово, кожна дія та отриманий результат мають бути відображені в протоколі.

Якщо під час проведення слідчого експерименту застосовувалися технічні засоби фіксації, це також повинно знайти своє відображення в протоколі.

слідчий експеримент понятий розшуковий

Розділ 3. Процесуальний порядок та умови проведення слідчого експерименту

Слідчий експеримент проводиться як за ініціативою слідчого, так і по клопотанням підозрюваного (обвинувачуваного), потерпілого, інших учасників кримінального процесу. Значення слідчого експерименту полягає в тому, що його результати дозволяють підтвердити або спростувати зібрані по справі докази, а нерідко і отримати їх. Так, під час слідчого експерименту з перевірки можливості вчинення певних дій можуть бути точно оцінені припущення про наявність або відсутність у підозрюваного професійних або злочинних навичок, наприклад, у використанні газозварювального обладнання для злому сейфу, відкриванні замку за допомогою відмичок і т. п.

Один з факторів, що підвищують результативність слідчої експерименту, цей своєчасність його виробництва. Невиправдані зволікання можуть призвести до того, що у суб'єкта пропаде бажання відтворити певні дії, реконструювати обстановку або обставини розслідуваної злочину або незворотньо місце зміниться, де повинен проводитися слідчий експеримент.

У провадженні слідчого експерименту, як правило, необхідно участь особи, що перевіряється свідка, потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого. У складних випадках слідчий має право запросити відповідного спеціаліста.

Спеціаліст - незацікавлена в справі особа, яка має відповідну освіту, володіє певними науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями або навичками, використовуючи які, він надає слідчому допомогу у виявленні та з'ясуванні окремих фактів, що мають доказове значення і в оформленні процесуальної дії (ч. 1 ст. 71 КПК). Спеціаліст може бути запрошений для участі у проведенні будь-якої слідчої дії. Слідчий викликає спеціаліста у випадках, коли визнає це необхідним. Тобто слідчий має право, а не обов'язок запрошувати спеціаліста. Разом з тим КПК передбачає випадки обов'язкової участі спеціаліста. Це: а) при зовнішньому огляді та ексгумації трупа - участь судово-медичного експерта або лікаря (ст. ст. 238, 239 КПК); б) при допиті малолітньої або неповнолітньої особи - педагога, психолога, лікаря (ст. 226 КПК). [8, C. 992]

Для залучення спеціаліста до участі в проведенні слідчої дії КПК не вимагає винесення окремої постанови.

Участь спеціаліста, з одного боку, не звільняє слідчого від особистого проведення слідчої дії і лише він, а не спеціаліст вирішує питання щодо порядку її виконання і зміст відповідного протоколу, а з другого - не замінює проведення експертизи. Це означає, що участь спеціаліста обмежується сприянням слідчому у виявленні, закріпленні та вилученні доказів, а також консультуванням слідчого з питань, які виникають і для вирішення яких потребуються спеціальні пізнання в науці, техніці, мистецтві та навички у ремеслі. При цьому заяви і пояснення спеціаліста з приводу обставин, що пов'язані з виявленням, попереднім дослідженням, закріпленням та вилученням слідів та інших доказів підлягають занесенню до протоколу слідчої дії. Разом з тим, висловлені спеціалістом думки, які потребують спеціальних знань і досліджень, наприклад, про причину і час настання смерті, швидкості автотранспортного засобу в момент зіткнення, про причини пожежі і т. д., є робочими версіями і до протоколу слідчої дії не заносяться. Такі дані в майбутньому встановлюються лише шляхом проведення відповідної експертизи.

Останній бере участь у слідчому експерименті тоді коли:

а) необхідні додаткові роз'яснення про природу і обставини перевіряється, події;

б) належить підготувати і провести складні досліди, зафіксувати хід і результати слідчої дії за допомогою сучасних техніко-криміналістичних засобів.

Підозрюваний (обвинувачений) активно бере участь у слідчому експерименті, що коли перевіряються його свідчення на предмет можливості здійснення конкретних дій або сприйняття криміналістично значимої інформації. Якщо до цього моменту в нього є захисник, то останній має право бути присутнім. Для охорони місця виробництва експерименту та виключення втечі підозрюваного (обвинувачуваного), утримується під вартою, залучаються співробітники органів внутрішніх справ.

Потерпілий і свідок беруть участь у провадженні слідчого експерименту, що необхідний для дослідної перевірки їх свідчень, які мають значення для правильного вирішення справи. Роблять вони це також строго добровільно, бо законом їх відповідальність за відмову від участі у слідчих експериментах не передбачена. Іншими словами, якщо вищезазначені суб'єкти відмовляються від експериментальної перевірки можливості здійснення ними конкретних дій або сприйняття певної інформації, то виробництво слідчого експерименту стає об'єктивно неможливим. [2, C. 234]

У спеціальній літературі іноді зустрічається рекомендація про запрошення в таких випадках «дублера». Тут, однак, слід мати на увагу, що виконання іншою людиною певних дій (наприклад, проникнення в приміщення обмінного пункту через фрамугу вікна) свідчить лише про принципову можливість цього, але аж ніяк не про те, що й обвинувачений (підозрюваний) міг їх зробити в дійсності. [4, C. 365-370]

Для виробництва слідчого експерименту необхідно одночасне наявність чотирьох умов:

1) не можна проводити слідчий експеримент, коли це може призвести до порушення громадського порядку, заподіяння істотної шкоди інтересам держави або окремих громадян, спричинити серйозні збої в роботі підприємства, установи, організації або в роботі транспорту;

2) він не повинен принижувати честі та достоїнства учасників і навколишніх осіб, створювати небезпеку для їх життя та здоров'я;

3) при його виробництві може бути відтворено обстановку, аналогічна або максимально близька до тієї, в якій відбувалося розслідується злочинне подія;

4) має бути отримано добровільна згода особи, що перевіряється на участь в експериментальних діях. [4, С. 370].

Достовірність результатів слідчого експерименту забезпечується його проведенням в умовах, максимально схожих з тими, в яких відбувалася подія, що перевіряється, а також неодноразовістю і варіаціонністю дослідів. Останнє необхідно для того, щоб упевнитися, що отримані результати закономірними, а не випадковими. Відтворення умов для проведення досвідчених дій гарантує відповідність експериментальних результатів перевіряється реальної ситуації, пов'язаної з розслідуваним злочином.

Слідчий експеримент проводиться за участю понятих. Слідчий має право залучити до участі в цій слідчій дії фахівця відповідної галузі знання (наприклад, експертів у галузі судової балістики та судової медицини при виробництві експерименту щодо встановлення взаємного розташування обвинуваченого і загиблого в момент виробництва пострілу зі стрілецької вогнепальної зброї), підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого або свідка.

Слідчий має право на виробництво в необхідних випадках вимірювання, фотографування, відео - і кінозйомки, складання схем і планів.

При виробництві слідчого експерименту неприпустимо створення небезпеки для життя і здоров'я беруть участь у ньому осіб і проведення дій, що принижують їх честь і гідність. Тому при підготовці до слідчого експерименту слідчим вирішується питання: чи не буде проведення планованих дослідів створювати небезпеку для життя і здоров'я беруть участь у ньому осіб і принижувати їх честь і гідність. При неможливості виключити дані наслідки досвідчених дій слідчий експеримент не проводиться.

У ст. 181 КПК не містить чіткої вказівки на необхідність забезпечення подібності умов при виробництві слідчого експерименту з тими умовами, в яких відбувалося досліджуване подія. А між тим відсутність схожості умов може негативним чином вплинути на вірогідність результатів слідчого експерименту. Наприклад, експеримент по встановленню можливості щось чути проводиться при наявності відповідних звукових перешкод і в тому ж місці, де мав місце факт слухового сприйняття. В інших же випадках не обов'язково проведення досвідчених дій саме на тому місці, де відбувалося досліджуване подія. Наприклад, експеримент по встановленню у підозрюваного професійних або злочинних навичок може бути зроблений не в тому місці, де вони були застосовані, а, наприклад, в службовому кабінеті слідчого.

Дотримання даного тактичного вимоги забезпечує достовірність, доказову значимість отриманих дослідним шляхом результатів.

Доказове значення результатів слідчого експерименту досягається і шляхом неодноразового (не менше трьох разів) проведення в одних і тих же умовах однойменних слідчих дій, а також свідомо змінених гірших умовах, існування яких не спростовується матеріалами справи, і з участю інших осіб.

Доказова значимість результатів експерименту досягається також забезпеченням відповідності об'єктів, використовуваних при виробництві слідчої дії, тим об'єктам, які застосовувалися або брали участь у перевіряється подію (наприклад, манекен людини має відповідати за розміром і вагою даними тієї особи, чиї показання перевіряються; інструменти, пристосування, матеріали, використовувані при проведенні дослідів, повинні відповідати тим об'єктам, які застосовувалися в реальному подію).

Вірогідність результатів слідчого експерименту і зроблених на їх основі висновків забезпечується також шляхом фіксації всього ходу експерименту та отриманих даних у протоколі та додатках до нього [6, С. 58-60].

У протоколі в обов'язковому порядку повинні міститися відомості про місце, часу і метою виробництва слідчого експерименту, учасників цієї слідчої дії, умов проведення досвідчених дій (їх відповідності умовам, в яких відбувалася подія, що перевіряється), дії по реконструкції обстановки (фіксуються також обстановка і умови виробництва слідчого експерименту до і після реконструкції, ті умови, які не піддалися відтворення), погодних умовах і освітленні в місці проведення дослідів, найменування та властивості інструментів, пристроїв, речовин, макетів, манекенів та інших об'єктів, які були використані при виробництві слідчого експерименту, організації проведення дослідів, зміст, кількість і результати кожного досліду.

Для фіксації місця і умов виробництва слідчого експерименту, змісту і результатів слідчих дій застосовуються фото - і відеозйомка. При проведенні дослідів з встановлення можливості чути доцільно застосування звукозапису.

При необхідності складається план місця виробництва слідчого експерименту і схема здійснення дослідних дій.

Про застосування технічних засобів фіксації ходу і результатів слідчого експерименту, про виготовлення при цьому схем і планів вказується в протоколі даного слідчої дії.

Слідчий експеримент згідно ст. 288 КПК здійснюється судом у відповідності з вимогами ст. 181 КПК на підставі ухвали або постанови суду.

Суд проводить слідчий експеримент за участю сторін, а при необхідності-і з участю свідків, експерта і спеціаліста.

Проведення цієї слідчої дії пов'язане перш за все зі здійсненням дослідів, результати яких дозволяють дійти висновку про певні обставини, що мають значення для справи. [5, С. 338-343]

Слідчий експеримент має деяку схожість із судовою експертизою, але експертиза проводиться лише у випадках, коли для встановлення обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання. Підставою ж для слідчого експерименту є дані, які викликають сумніви в можливості сприйняття учасниками події, що розслідується, певних явищ, фактів або виконання ними певних дій. Експертизу проводить експерт, а слідчий експеримент - слідчий у присутності понятих, участь яких у проведенні судової експертизи не передбачена.

За необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста. Під час проведення слідчого експерименту можуть проводитися вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складатися плани і схеми, виготовлятися графічні зображення, відбитки та зліпки, які додаються до протоколу.

До участі в слідчому експерименті можуть бути залучені підозрюваний, потерпілий, свідок, захисник, представник.

Проведення слідчого експерименту допускається за умови, що при цьому не створюється небезпека для життя і здоров'я осіб, які беруть у ньому участь, чи оточуючих, не принижуються їхні честь і гідність, не завдається шкода.

Слідчий експеримент, що проводиться в житлі чи іншому володінні особи, здійснюється лише за добровільною згодою особи, яка ними володіє, або на підставі ухвали слідчого судді за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, або прокурора, яке розглядається в порядку, передбаченому цим Кодексом, для розгляду клопотань про проведення обшуку в житлі чи іншому володінні особи.

Про проведення слідчого експерименту слідчий, прокурор складає протокол згідно з вимогами цього Кодексу. Крім того, у протоколі докладно викладаються умови і результати слідчого експерименту.

Важливою умовою проведення слідчого експерименту є його проведення в умовах, максимально наближених до тих, у яких у минулому відбувалася досліджувана дія чи подія. Тому, перш ніж проводити дослідницькі дії, необхідно відтворити (реконструювати) обстановку, у якій вони проводитимуться. Ступінь реконструкції залежить від характеру експерименту, обстановки, у якій він здійснюватиметься, від можливостей реконструювання. Недотримання цієї умови розцінюється як порушення вимог кримінального процесуального закону, що спричиняє втрату доказового значення одержаних даних.

Слідчий експеримент проводиться, якщо у слідчого чи прокурора вже є певні відомості, які необхідно уточнити та перевірити. Саме тому він не може належати до невідкладних чи первинних слідчих дій. [12, С. 120]

Висновок

У курсовій роботі були розглянуті загальні вимоги щодо слідчих (розшукових) дій, мета, зміст та сутність слідчого експерименту, а також процесуальний порядок та умови проведення слідчого експерименту.

1. Визначено, що cлідчий експеримент проводиться за необхідності перевірки версії про певний перебігу події, заснованої на обставинах, встановлених до цього в процесі розслідування. Тому його можна віднести до слідчих дій, метою яких є перевірка вже наявних доказів (очна ставка, призначення експертизи, пред'явлення для впізнання, перевірка показань на місці). На відміну від огляду, в основі якого лежить спостереження, слідчий експеримент має складну пізнавальну структуру, поєднує в собі відтворення і дослідження двох моделей: моделі обстановки, у якій протікало подія, і моделі дії, яка, за припущенням, могло бути скоєно.

2. Зроблено висновок, що специфіка слідчого експерименту як самостійної слідчої (розшукової) дії полягає в тому, що тільки для неї є характерним вчинення операцій, адекватних тим, які мали місце в момент передбачуваної події.

3. Досліджено й узагальнено цілі слідчого експерименту, до яких віднесено: 1) перевірку та ілюстрацію зібраних доказів; 2) перевірку й оцінку слідчих версій; 3) встановлення причин і умов, що сприяли вчиненню кримінального правопорушення; 4) отримання нових доказів. У зв'язку із цим запропоновано внести зміни до частини 1 статті 240 КПК України «Слідчий експеримент» щодо цілей слідчого експерименту.

4. Визначено перелік умов слідчого експерименту: 1) досягнення обстановки і змісту експериментальної події, максимально схожих до тих, у яких мали місце подія чи факт, що цікавлять слідчого; 2) схожість темпу проведених дослідів з тим, у якому відбувалася справжня подія; 3) зміна образу повторюваної події або неможливість її реконструкції (коли слідчому не вдається досягти максимальної схожості між умовами експерименту та умовами досліджуваної події); 4) багаторазовість повторення однорідних дослідів (кількаразове повторення одних і тих самих дослідів в процесі одного слідчого експерименту дозволяє більш ретельно вивчити досліджуване явище, переконатися в тому, що отримані результати не випадкові і достовірні); 5) проведення дослідів в кілька етапів (полегшує сприйняття, аналіз, фіксацію проведених дослідних дій і дозволяє спостерігати експериментальне явище на всіх його стадіях).

У протоколі зазначаються мета, час, місце, умови, процес проведення слідчого експерименту; які дослідні дії проводилися, у якій послідовності, ким і скільки разів; отримані результати». Визначено, що основними завданнями оцінки результатів слідчого експерименту є встановлення: а) належності доказів; б) допустимості доказів; в) вірогідності доказів; г) сили доказів та їх достатності для визнання фактів.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України від 13.04.2012 (редакція станом на 16.08.2015)

2. Науково-практичний коментар нового Кримінального процесуального кодексу України від 13.04.2012 // Національний університет «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого». - Х, 2012. - 681 с.

3. Балицький Т. М. Поняття та мета слідчого експерименту / Т. М. Балицький // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». - Ужгород, 2013. - Випуск 23. - Частина ІІ. - Том 3. - С. 64-66.

4. Балицький Т. М. Підготовчі дії до проведення слідчого експерименту / Т. М. Балицький, О. А. Калганова // Актуальні проблеми держави і права: збірник наукових праць. - Одеса, 2014. - Випуск 72. - С. 365-370.

5. Балицький Т. М. Етапи слідчого експерименту в кримінальному провадженні України / Т.М. Балицький // British Journal of Science, Education and Culture. - London: London University Press, 2014. - No.1.(5) (January-June). - Volume II. - Р. 338-343.

6. Балицький Т. М. Процесуальний порядок проведення слідчого експерименту / Т. М. Балицький // Efektivni nastroje modernich ved - 2014 : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Прага, 27 березня - 5 квітня 2014 р.). - Прага, 2014. - С. 58-60.

7. Бахін В.П. Актуальне наукове дослідження проблем функціонального призначення оперативно-розшукової діяльності в кримінальному процесі / В.П. Бахін, Н.С. Карпов. -2008.- Вип.18.- С.314-317.

8. Великий енциклопедичний юридичний словник / [За редакцією акад. НАН України Ю.С. Шемшученка]. - К.:ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2007. - 992с.

9. Конституція України від 28.06.1996 № 254к96-ВР

10. Рубан А. С. Следственный эксперимент: теория и практика: дисс. канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / Александр Сергеевич Рубан.- Владимир,2009.- 291с.

11. Стахівський С.М. Слідчі дії як основні засоби збирання доказів: науково-практичний посібник / С.М. Стахівський.- К.:Атіка,2009.-64 с.

12. Чаплинська Ю.А. Слідчий експеримент (організаційний аспект) /Ю. А. Чаплинська // Криміналістичний вісник. - № 1(19).- 2013.-С.43-48.

13. Жукова Н.И. Производство следственного эксперимента / Н.И. Жукова, А.М. Жуков.- Саратов,1989.- 120с.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Слідчий в системі органів досудового розслідування. Принципи діяльності та процесуальні функції слідчого. Взаємодія слідчого з іншими органами і посадовими особами, які ведуть кримінальний процес. Перспективи вдосконалення процесуального статусу слідчого.

    курсовая работа [40,1 K], добавлен 06.05.2015

  • Питання, пов’язані з взаємодією основних учасників досудового розслідування з боку обвинувачення, суду при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій. Розробка пропозицій щодо внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України.

    статья [22,6 K], добавлен 21.09.2017

  • Правові підстави і процесуальний порядок закриття кримінальних справ. Поняття, форма та зміст постанови слідчого про закриття кримінальної справи. Кримінально-процесуальне значення своєчасного, законного і обґрунтованого закриття кримінальної справи.

    реферат [27,0 K], добавлен 21.01.2011

  • Поняття огляду місця події, як виду слідчого та судового оглядів. Процесуальний порядок проведення огляду місця події. Проведення слідчого огляду місця події. Процесуальний порядок проведення судового огляду місця події.

    реферат [38,0 K], добавлен 23.07.2007

  • Поняття негласних слідчих дій, їх система та підстави проведення. Порядок отримання дозволу на проведення розшуку та строк його дії. Негласні слідчі (розшукові) дії, що проводяться у кримінальному провадженні щодо тяжких та особливо тяжких злочинів.

    курсовая работа [37,8 K], добавлен 26.01.2015

  • Поняття, мета, види та значення відтворення обстановки та обставин події. Особливості проведення слідчого експерименту. Відомості, що містяться у протоколі слідчої дії. Фотографування, кінозйомка і відеозапис як допоміжні способи фіксації результатів.

    курсовая работа [33,4 K], добавлен 21.02.2011

  • Процесуальне становище та самостійність слідчого при вирішенні питання про порушення кримінальної справи і про відмову в цьому, при вирішенні питання про притягнення особи як обвинуваченого. Оцінка доказів слідчим як вияв його процесуальної самостійності.

    контрольная работа [32,2 K], добавлен 19.10.2012

  • Аналіз чинного законодавства, яке регулює діяльність слідчих підрозділів правоохоронних органів. Пропозиції до його удосконалення. Визначення сутності правового становища слідчого. Відсутність єдиної точки зору щодо змісту завдань досудового слідства.

    статья [13,3 K], добавлен 11.09.2017

  • Вивчення, розкриття і дослідження змісту, форм та принципів взаємодії слідчого з оперативними підрозділами. Забезпечення систематичної і ефективної взаємодії слідчих і оперпрацівників при розслідуванні злочинів. Спеціалізовані слідчо-оперативні групи.

    курсовая работа [50,1 K], добавлен 17.12.2014

  • Історія виникнення та проведення експерименту в різних галузях криміналістичної техніки, його практичне значення. Експертний експеримент при ототожненні вогнепальної зброї за слідами на снарядах, при вирішенні діагностичних завдань у судовій балістиці.

    дипломная работа [493,8 K], добавлен 15.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.