Вплив "якірного ефекту" на формування внутрішнього переконання судді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича

Вплив «якірного ефекту» на формування внутрішнього переконання судді

Черновський Олексій Костянтинович - доктор юридичних наук, доцент кафедри правосуддя, заслужений юрист України

Анотація

Ключові слова: якірний ефект, суддівське рішення, внутрішнє переконання, законність, обгрунтованість.

Вступ

Постановка проблеми

Ст. 370 КПК України зобов`язує суди виносити законні, обгрунтовані та вмотивовані рішення, де під законністю розуміється ухвалення рішення компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, обґрунтованістю - ухвалення рішення судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України, та вмотивованістю - наведення належних і достатніх мотивів та підстав його ухвалення. Ст. 65 КК України зобов`язує суд призначати покарання у межах, установлених у санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинений злочин; відповідно до положень Загальної частини КК України та з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Проте, за результатами проведення науково-практичного дослідження ми виявили значний вплив зовнішніх, когнітивних чинників на формування внутрішнього переконання судді, які цілком нівелюють вимоги ст.370 КПК України та 65 КК України та призводять до ухвалення необгрунтованих судових рішень.

Ступінь наукової розробки проблеми

Дослідженню проблем формування внутрішнього переконання судді приділяли увагу такі вчені, як Л. Казміренко, В. Коновалова, М. Костицький, В. Кощинець, Й. Кудрявцев, В. Марчак, В. Нагаєв, В. Нор, О. Сітков- ська, М. Строгович, В. Шепітько, В. Шибіко, І.Фойницький, К.Гусрі, Дж.Рахлінскі, Е. Вістріч та інші.

Метою статті є дослідження впливу «якірного ефекту» на формування внутрішнього переконання судді у кримінальному провадженні.

Виклад основного матеріалу

За результатами проведення науково-практичного дослідження (далі - НПД), спрямованого на вивчення впливу соціально-психологічних чинників на прийняття суддею рішення за результатами розгляду кримінального провадження, нашу увагу привернув вплив початкового знання на кінцеві оцінки, який вчені К. Гусрі (Chris Guthrie), Дж. Рахлінскі (Jeffrey J. Rachlinski) та Е. Вістріч (Andrew J. Wistrich) пропонують називати «якірним ефектом» [1, с. 778]. Інколи покладання на «якорі» допустиме, оскільки вони несуть справді цінну інформацію про подію або річ; проблема в тому, що якорі, які не несуть жодної справді цінної інформації, також впливають на судочинство. Навіть якщо судді доходять висновку про некоректність «якоря», вони все одно намагаються підлаштувати свої оцінки під нього.

Зокрема, у ході нашого дослідження на розгляд однієї групи респондентів ми надали ситуацію № 1 із дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження громадянці Козаченко, та попросили прийняти рішення в частині задоволення відшкодування моральної шкоди, заявленої на суму 30 тис. грн. Друга група суддів розглядала ідентичну ситуацію, але заявлений розмір моральної шкоди складав вже 60 тис. грн.

У першому варіанті судді жіночої статі задовольняли позов у середньому на суму 6.250 грн. (20,8% суми позову), судді-мужчини - 5 тис. грн. (16%). У другому варіанті - судді-жінки задовольняли позов у середньому на суму 16,7 тис. грн. (27,8%), судді-мужчини - 26,7 тис. грн. (44,5%). Тобто якір у формі заданої межі позовних вимог безпосередньо впливає на рішення суддів незалежно від статі.

Чітко «якірний ефект» проявився у суддів-уродженців Західної України, де перша група присудила 6.143 грн. відшкодування моральної шкоди (20,3% від заявленої суми), друга група - 18.750 грн. (31,25%). Подальше вивчення отриманих результатів привело нас до думки про зв'язок «якірного ефекту» із закінченим ВНЗ юридичної спеціальності. Так, випускники Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича в першому варіанті присуджували відшкодування на суму 6.250 грн. (20,8%), у другому - 21.667 грн. (36,1%), Львівської комерційної академії в першому варіанті - 5.000 грн. (16,7%).

Респонденти з числа суддів районних судів в першому варіанті задовольняли позов на суму 12.500 грн. (41,7%), у другому - 20.000 грн. (33,3%). Проте для суддів судів апеляційної інстанції якір справив зворотній ефект: у першому варіанті - 15.000 грн. (50,0%), у другому - 10.000 грн. (16,7%). У даному випадку причиною «реверсу якоря» виступив стаж суддівської діяльності (у суддів апеляційної інстанції він, як правило, більший).

Окрім того, подальший аналіз підтвердив наше припущення про зв`язок «реверсу якоря» з тривалістю суддівського стажу та показав, що судді, призначені на посаду в радянський період (до 24 серпня 1991 р.) присуджували відшкодування у розмірі: в першому варіанті - 14.000 грн. (46,7%), у другому - 10.000 грн. (16,7%); призначені на посаду в період з 24.08.1991 р. по 19.07.1994 р. президентом Кравчуком Л. М.: у першому варіанті - 15.800 грн. (52,7%), у другому варіанті - 10.000 грн. (16,7%).

Починаючи з середини 1994 р., «реверс якоря» закінчився і «якірний ефект» почав діяти класичним чином.

Зокрема, судді, призначені в період з 19.07.1994 р. по 23.01.2005 року, призначали 12.400 грн. (41,3%) відшкодування в першому варіанті та 40.000 грн. (66,7%) в другому варіанті (різниця 17.600 грн.). У період з 23.01.2005 р. по 25.02.2010 р. вплив «якірного ефекту» дещо зменшився: у першому варіанті відшкодування дорівнювало 9.400 грн. (31,3%), у другому - 18.000 грн. (30%). У даному періоді різниця складала лише 8.600 грн.

Вік призначення на посаду судді взаємодіє з «якірним ефектом». Так, судді, призначені на посаду у віці до 30 років, присуджували відшкодування моральної шкоди у першому варіанті на суму 12.875 грн. (42,9%), у другому - 15.000 грн. (25,0%); призначені на посаду у віці 30-34 рр. - 14.455 грн. (48,2%) у першому варіанті та 26.667 грн. (44,5%) - у другому. Проте, для призначених на посаду судді у віці 35-40 рр. починається «реверс якоря», і присуджені відшкодування виглядають наступним чином: 12.857 грн. (43,0%) у першому варіанті та 10.000 грн. (16,7%) - у другому.

Отже, окрім стажу суддівської діяльності, «реверс якоря» безпосередньо взаємодіє з віком людини, а враховуючи вік суддів - 35-40 років, які показали «реверс якоря», можна сміливо висунути припущення про зв`язок «реверсу якоря» з комуністичним типом суспільства, в якому судді у віці 35-40 років встигли пожити.

Дослідження виявило зв'язок попереднього професійного досвіду з рівнем впливу «якірного ефекту». Зокрема, судді-колишні прокурори в першому варіанті призначали відшкодування на суму 13.125 грн. або (43,7%), у другому - 15.000 (25,0%). Тобто сума відшкодування в них відносно однакова (різниця - 1.875 грн.), незважаючи на присутність у ситуації заданих «якорів» (30 тис. грн. та 60 тис. грн.).

Аналогічна ситуація із суддями - колишніми працівниками органів внутрішніх справ, хоча в даному випадку вмикається «реверс якоря». Дана категорія респондентів у першому варіанті присуджувала 17.000 грн. (56,7%), у другому - 16 667 грн. (27,8%). Різниця відшкодувань складає лише 337 грн., і це найнижчий рівень з усіх категорій респондентів.

Тобто судді-колишні прокурори та працівники органів внутрішніх справ найменше піддаються впливу «якірного ефекту», що можна пояснити звичністю та типовістю для них даних ситуацій.

Показник суддів - колишніх адвокатів складає 16.125 грн. (54,75%) та 20.000 грн. (33,3%) відповідно.

Значний вплив «якірного ефекту» ми зафіксували серед суддів - колишніх працівників апаратів судів - 11.333 грн. (37,8%) та 40.000 грн. (66,7%) відповідно. Високий показник суддів - колишніх працівників апаратів судів пояснюється тим, що помічники суддів, секретарі та інші працівники апарату добре обізнані з судовим процесом та основними його принципами - діяти в межах пред`явленого обвинувачення, апеляційної чи касаційної скарги, які, по суті, є «якорями», тому вони найменше змогли уникнути їх впливу.

Висновки

Ми не можемо говорити про ненадійність чи необґрунтованість суддівського рішення, але ми стверджуємо, що процес формування внутрішнього переконання судді надзвичайно вразливий до впливу зовнішніх факторів, одним з яких є «якірний ефект» - переважання початкового знання над кінцевими висновками. суддя кримінальний адвокат психологічний

Література

1. Guthrie C. Inside the judicial mind / Guthrie C., Rachlinski J. J., Wistrich A J. // Cornell Law Review. - 2001. - № 86. - C. 777-830.

2. Психолого-етичні параметри світогляду суб`єктів судової правозастосовної діяльності/С.Глубоченко//Вісник Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. - 2012. - №2. - С 30-33.

3. Фойницкий И. Я. Курс уголовного судопроизводства. - Т.1, Т.2 / под ред.- А. В. Смирнова. - СПб.: Альфа, 1996.-607 с

4. Wistrich, A.J., Guthrie, C., & Rachlinski, J.J. (2005). Can judges ignore inadmissible information? The difficulty of deliberately disregarding. University of Pennsylvania Law Review, 153, 1251-1345.

Аннотация

«Якорный эффект» - это влияние предварительной информации на конечные выводы. Иногда полагание на «якоря» допустимо, поскольку они несут действительно ценную информацию о событии или вещи; проблема в том, что якоря, которые не несут никакой действительно ценной информации, также влияют на судопроизводство. Даже если судьи приходят к выводу о некорректности «якоря», они все равно пытаются подстроить свои оценки под него. Мы не можем говорить о ненадежности или необоснованность судебного решения, но мы утверждаем, что процесс формирования внутреннего убеждения судьи чрезвычайно уязвим к воздействию внешних факторов, одним из которых является «якорный эффект».

Summary

Anchoring effect” - is the impact of preliminary information on final conclusions. Sometimes reliance on "anchor” is permissible because they bear really valuable information about an avent or a thing; the problem is that the anchors that do not bear any truly valuable information also influence the proceedings. Even if the judge concludes that "anchor” is incorrect, they are still trying to adjust their estimates to such "anchors”. We can not talk about unreliability or unjustifiability of judicial decisions, but we argue that the formation of judge internal belief is extremely vulnerable to external factors, one of which is the "anchoring effect”.

Размещено на Allbest.ru