Специфіка використання спеціальних знань при розслідуванні ухилень від сплати податків

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 343.132:343.359.2(477)

Специфіка використання спеціальних знань при розслідуванні ухилень від сплати податків

О. П. Мілевський,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінального права, процесу та криміналістики Національного університету ДПС України

Ключові слова: спеціальні знання, спеціаліст, документальна перевірка, ухилення від сплати податків, початковий етап розслідування, досудове слідство.

Keywords: expertise, specialist, documentary audit, tax evasion, the initial stage of the investigation, pre-trial proceedings.

Практика використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів свідчить про їх велике значення в одержанні доказів у кримінальній справі і більш широке застосування слідчими та органами дізнання. Ще основоположник криміналістики як науки Г Гросс наголошував на вагомому значенні спеціальних знань у встановленні об'єктивної істини, у можливості дослідження «реальних доказів» [2]. Необхідність використання спеціальних знань у розслідуванні злочинів обумовлена складністю та специфікою процесу доказування обставин у кримінальній справі. Особливо це характерно для сучасного періоду, коли для підготовки, скоєння та приховування злочину використовуються передові наукові технології, сучасні технічні засоби та методи. Використання спеціальних знань є важливою гарантією швидкого, повного й об'єктивного вирішення завдань кримінального судочинства.

Одним із основних завдань початкового етапу досудового провадження є правильне застосування спеціальних знань для одержання найповнішої інформації про осіб, які скоїли злочин, і про обставини його скоєння.

Кримінальним провадженням про ухилення від сплати податків, зборів (обов 'язкових платежів) властива особливість, пов'язана з необхідністю встановлювати не лише фактичні обставини справи, а й давати їм спеціальну бухгалтерську і податкову оцінку. З цією метою органи досудового провадження залучають фахівців і експертів у відповідних галузях спеціальних знань. Як зазначає

І. В. Александров, під час розслідування податкових злочинів 76,3 % слідчих постійно звертаються за консультаціями до фахівців, 18,4 % це роблять епізодично, а 5,3 % вважають за краще самостійно вирішувати питання, що вимагають спеціальних знань у сфері оподаткування й бухгалтерського обліку [1, с. 36]. За даними іншого російського дослідника проблем податкової злочинності І. І. Кучерова, відповідно до вивчених кримінальних справ більш ніж у 80 % випадків призначалися судово-бухгалтерські експертизи [5, с. 146].

Актуальність дослідження полягає у відсутності чіткого визначення в кримінальному процесі поняття «спеціальні знання» та «спеціаліст», недостатній регламентації взаємовідносин слідчого та осіб, які володіють спеціальними знаннями, передача спеціалісту об'єкта дослідження слідчим, а при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) специфіки використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування. ухилення податок кримінальний

Опитування слідчих органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, показує, що вони в основному орієнтуються у ситуаціях, коли потребується використання спеціальних знань (призначення експертизи). Але разом з тим ними допускаються суттєві помилки при визначенні: співвідношення ревізії, що призначається слідчим у кримінальній справі, й судово-бухгалтерської експертизи; можливостей використання допомоги спеціаліста-бухгалтера при проведенні окремих слідчих дій; формулюванні завдань для експерта; обсягу матеріалів, потрібних експерту для відповіді на поставлені запитання [9]. Усе це свідчить про те, що в умовах зростання податкової (економічної) злочинності, незважаючи на численні наукові дослідження у цій сфері [3; 4; 7; 13], такий аспект діяльності органу досудового розслідування, як використання спеціальних знань, залишається проблемним.

Проблемні питання використання спеціальних знань у різні часові періоди досліджували вітчизняні та зарубіжні вчені: В.П. Бахін, РС. Бєлкін, В. Г Гончаренко, А. В. Іщенко, П. П. Іщенко, Н. І. Клименко, О. А. Кравченко, А. А. Ейсман, В. В. Лисенко, В. К. Лисиченко, І. Х. Макаров, Г А. Матусовський, Б. В. Романюк, М. В. Салтєвський, М. Я. Сегай, М. А. Селіванов, В. М. Тертишник, І. Я. Фрідман, П. В. Цимбал, Ю. Т. Шуматов та інші, однак не всі аспекти правової регламентації, практичне використання спеціальних знань, особливо при розслідуванні ухилень від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) достатньо дослідженні та законодавчо врегульовані.

Мета дослідження полягає у подальшому розвитку теоретичних положень використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів, при розслідуванні на початковому етапі ухилень від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) на основі слідчої та судової практики; розробці правових та організаційних питань використання спеціальних знань на сучасному етапі; обґрунтування пропозицій щодо удосконалення використання спеціальних знань на початковому етапі розслідування ухилень від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів).

Найбільш розповсюдженою є думка, за якою під спеціальними знаннями слід розуміти знання, які лежать в основі тих чи інших спеціальностей та спеціалізацій (В. Г Гончаренко, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.). Деякі автори розрізняють криміналістичні й кримінально-процесуальні спеціальні знання [12, с. 8]. Стверджується, що криміналістичні знання являють собою систему взаємопов'язаних юридичних і природничо-технічних наукових знань. Саме сукупність природничо-технічних наукових знань треба називати спеціальними техніко-криміналістичними знаннями в процесуально-правовому змісті. До спеціальних відносять криміналістичні знання, які стосуються виявлення, фіксації, вилучення та дослідження доказів, а також знання, які належать до предмета відповідних видів криміналістичних експертиз: почеркознавчих, авторознавчих, технічної експертизи документів, фототехнічної, портретної, трасологічної тощо [12, с. 8].

Спеціальні знання як незагальновідомі знання, вміння і навички, отримані й набуті особою в результаті професійного навчання і роботи, що використовуються для вирішення питань у кримінальній справі з метою сприяння встановленню істини, визначаються російським дослідником

В. М. Катревич [4, с. 9]. Автор справедливо наголошує на необхідності розробки єдиного підходу до розуміння сутності вказаного поняття і внесення дефініції спеціальних знань у кримінально-процесуальний закон. Спеціальні знання, які використовуються у кримінальному судочинстві, завжди повинні мати суто наукову основу, що забезпечує достовірність спеціальних знань, базується на теоретичних знаннях, розроблених кримінальним процесом, криміналістикою на підставі практичної діяльності спеціалістів (емпіричних пізнань) і впроваджених у цю діяльність. Т акі знання, які прийнято називати професійними, відповідають загальноприйнятим уявленням про те, що сучасна професійна діяльність спеціалістів акумулює знання, методи й досвід роботи всіх поколінь спеціалістів даної професії [4, с. 10]. «Спеціальні знання завжди є професійними, науковими знаннями, які отримані як результат не лише спеціальної підготовки, а й заняття певною роботою, діяльністю тощо», зазначає професор В. В. Лисенко [6, с. 19].

Спеціальні знання відрізняються від інших такими ознаками: можливістю неодноразового використання їх у процесі розслідування для формування достатньої доказової бази; представлення спеціальних знань в опосередкованій формі, виходячи з того, що під час розслідування слідчому потрібний кінцевий результат проведених з використанням таких знань досліджень для вирішення конкретного практичного завдання; слідчий не може переоцінювати висновки експерта. В. В. Лисенко серед ознак, які характеризують спеціальні знання, називає: сукупність теоретичних знань та практичних навичок; знання у сфері науки, техніки, мистецтва, ремесла; знання як результат спеціальної підготовки та професійного досвіду; знання для виявлення, розслідування та попередження злочинів [6, с. 19].

Не позбавлене дискусій і питання щодо форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві. В. М. Ревака вважає, що класифікувати форми використання спеціальних знань слід залежно не від суб'єктів, які їх використовують, а від процесуальних способів їхньої реалізації. Класифікувати форми застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві можна в такий спосіб: дослідження (передекспертне,у тому числі ревізія й експертиза); техніко-прикладна форма (застосування спеціальних знань при провадженні процесуальних дій); оперативно-розшукова форма; знаково-лінгвістична форма (переклад); консультаційна форма [11, с. 9].

Більшість дослідників використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві вважають, що форми використання можуть бути процесуальні (регламентовані кримінальнопроцесуальним законом) і непроцесуальні (непередбачені кримінально-процесуальним законом) [4; 6; 12]. Існує й думка, що, крім вказаних форм, є не регламентовані нормами КПК форми, але такі, що за змістом, цілеспрямованістю є процесуальними (попередні дослідження, консультаційно-довідкова діяльність, документальні перевірки; судово-медичне дослідження трупа; витребування і використання документів, що складаються спеціалістами в ході їхньої службової діяльності; комп'ютерне моделювання) [11, с. 17]; а до непроцесуальних форм відносять діяльність спеціаліста зі сприяння здійсненню оперативно-розшукових заходів [11, с. 17].

Слід погодитися з думкою В. В. Семенова, що відправною ознакою процесуальної форми використання спеціальних знань вважається те, що особа, яка здійснює розслідування, мотивуючи своє рішення, може послатися на визначену, конкретну норму кримінальнопроцесуального законодавства, що допускає використання допомоги фахівця у подібному випадку. Важливою ознакою варто вважати також те, що весь комплекс дій, пов'язаних з використанням допомоги фахівця, здійснюється у визначеному законом порядку й оформляється відповідними процесуальними документами. До основних ознак не можна не віднести й те, що результати використання даної форми спеціальної допомоги мають доказове значення, використовуються у процесі доказування [12, с. 13]. До непроцесуальних форм використання спеціальних знань відносять консультації, науково-технічну допомогу, контрольно-перевірну діяльність, дослідницьку роботу [12, с. 13].

Головним суб'єктом в організації використання спеціальних знань є слідчий, оскільки саме він має максимальний процесуальний й організаційний статус. Між слідчим та іншими учасниками використання спеціальних знань існують, в основному, два види зв'язку процесуальний і функціональний. Функціональні зв'язки важливі й зазвичай використовуються слідчим у тактичному плані. Необхідно також зазначити, що, будучи процесуально самостійною особою і діючи незалежно, в процесі організації використання спеціальних знань слідчий обмежений багатьма об'єктивними чинниками: положеннями нормативно-правових актів, слідчою ситуацією, що склалася у кримінальній справі, можливостями сучасної науки й техніки, доступними кадровими й матеріальними ресурсами експертних установ, термінами розслідування тощо.

Таким чином, організація використання спеціальних знань є комплексом управлінських, методичних, тактичних та кримінально-процесуальних засобів, прийомів та методів, спрямованих на вирішення завдань кримінального судочинства.

Використання спеціальних знань у кримінально-процесуальному доказуванні у справах про ухилення від сплати податків має свою специфіку.

Проведене дослідження кримінальних справ, порушених за ст. 212 КК України, показує, що в процесі досудового розслідування спеціальні знання використовуються слідчим при провадженні слідчих дій ним самим 3,5 %; призначенні експертиз у справі 93 %; призначенні додаткових чи повторних документальних перевірок за вимогою слідчого 12,4 %; ревізій у справі -10 %; зверненні за письмовою консультацією до відповідних спеціалістів 24 %; залученні спеціалістів до участі у слідчих діях 46 % [9].

Консультації фахівців зі спеціальних питань у розслідуванні ухилень від оподаткування особливо необхідні у двох головних аспектах слідчої діяльності: у пошуку доказів і їх оцінці [1, с. 63]. На початковому етапі досудового провадження можна говорити про два різновиди консультацій фахівців-бухгалтерів, залежно від стадії надання такої допомоги: 1) консультації на стадії виявлення ознак злочину; 2) консультації під час провадження досудового розслідування. Перші використовуються працівником правоохоронного органу, зокрема слідчим, для усвідомлення окремих положень матеріалів ревізій та інших методів контролю за фінансово-господарською діяльністю. Особливу складність для слідчого становлять численні документи, які містять ознаки того чи іншого податкового злочину. Таку консультацію слідчий може отримати як у ревізора, так і в іншого фахівця-бухгалтера.

На етапі дослідчої перевірки спеціальні знання застосовуються для виявлення ознак податкових злочинів і збору матеріалів, необхідних для вирішення питання про початок досудового розслідування. На цьому етапі проводиться документальна перевірка дотримання податкового законодавства, складається акт перевірки платника податків, проводяться консультації з фахівцями з питань використання спеціальних бухгалтерських пізнань. Як зазначає В. В. Лисенко, у діяльності підрозділів податкової міліції найчастіше використовуються спеціальні знання спеціалістівбухгалтерів, які застосовуються для: 1) роз'яснення положень окремих нормативних актів, що регламентують порядок обчислення та сплати податків; 2) роз'яснення положень і результатів, викладених в актах документальних перевірок; 3) визначення обсягу документів, що підлягають вилученню; 4) підготовки завдання, яке необхідно вирішити в ході документальної перевірки; 5) оцінки повноти дослідження, проведеного в ході документальної перевірки; 6) планування та організації діяльності щодо розслідування злочинів; 7) підготовки до проведення допиту керівника, головного бухгалтера, суб'єкта підприємництва та інших осіб, які брали участь у здійсненні фінансово-господарських операцій; 8) роз'яснення змісту виконаних окремих фінансовогосподарських операцій; 9) розкриття змісту документів бухгалтерського обліку тощо. Вибір тієї чи іншої форми спеціальних знань під час розслідування злочинів зумовлений, насамперед, можливостями самих форм, особливостями способів скоєння даної категорії злочинів, а також ситуаціями, що склалися в ході розслідування [6, с. 19].

Ще однією формою використання спеціальних знань органом досудового розслідування ухилень від сплати податків називають аудиторську перевірку [10, с. 212]. Така перевірка надає можливість встановити достовірність фінансово-правової звітності платника податків і відповідність проведених операцій чинному законодавству. Значення аудиту підвищилось після прийняття Закону України «Про аудиторську діяльність» (22.04.1993).

Кримінальним провадженням про ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) властива особливість, пов'язана з необхідністю встановлювати не лише фактичні обставини справи, але також давати їм спеціальну бухгалтерську й податкову оцінку. З цією метою органи досудового провадження залучають фахівців і експертів у відповідних галузях спеціальних знань. Організація використання спеціальних знань є комплексом управлінських, методичних, тактичних та кримінально-процесуальних засобів, прийомів та методів, спрямованих на вирішення завдань кримінального судочинства.

Процесуальна форма використання спеціальних знань регламентована кримінальним процесуальним законом і виявляється у наданні допомоги відповідних спеціалістів: судова експертиза; участь спеціаліста у проведенні слідчих дій; здійснення ревізійної (контрольно-перевірної) діяльності; здійснення довідкової діяльності. Кожна форма використання спеціальних знань має бути чітко окреслена відповідно до завдань і особливостей її застосування. Консультування осіб, які здійснюють досудове провадження, участь у проведенні слідчих дій, проведення експертиз, аудиторських перевірок, ревізій є формами використання спеціальних знань. До різновидів останніх можна віднести економічні, бухгалтерські, фінансові знання, знання системи оподаткування, комп'ютерно-програмні знання, знання у сфері зовнішньоекономічних відносин, аудиту.

Порядок проведення спеціальних досліджень доцільно нормативно закріпити в окремій главі КПК України, яка має визначати підстави призначення спеціальних досліджень при перевірці заяв і повідомлень про злочини або у кримінальній справі, перелік осіб (органів), які мають право вимагати їх проведення, порядок направлення матеріалів для здійснення перевірки, строки її здійснення, порядок підготовки висновку спеціаліста, який бере участь у здійсненні перевірки, порядок його допиту, випадки проведення повторних чи додаткових перевірок, порядок охорони прав осіб (юридичних осіб), у яких здійснюється перевірка.

Список використаної літератури

1. Александров И. В. Основы налоговых расследований / Александров И. В. М. : Юрид. центр «Пресс», 2003. 236 с.

2. Гросс Г Руководство для судебных следователей как система криминалистики / Г Гросс, Л. Дудкина и Б. Зиллера; [пер. с нем.]. [с 4-е доп. изд.]. СПб., 1908. XXVII, 1040 с.

3. Дондик Н. Я. Використання спеціальних бухгалтерських знань при розслідуванні економічних злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н.: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / Н. Я. Дондик. Х. : НУВСУ 2006. 20 с.

4. Катревич В. М. Использование специальных знаний при расследовании налоговых преступлений (уголовно-процессуальные и криминалистические аспекты) : автореф. на соиск. науч. степени к.ю.н. : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / В. М. Катревич. Владимир, 2006. 30 с.

5. Кучеров И. И. Налоговые преступления / Кучеров И. И. М. : Юрид. лит., 1997. 224 с.

6. Лисенко В. В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування податкових злочинів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д.ю.н.: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. В. Лисенко. К. : КНУВС, 2006. 38 с.

7. Лисенко В. В. Виявлення податковою міліцією ухилень від сплати податків: [монографія] / Лисенко В. В. К. : «Весма», 2002. 168 с.

8. Лисиченко В. К. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організаціями : навч. посіб. / В. К. Лисиченко, Р. М. Шехавцов. Луганськ. : РВВ ЛАВС, 2004. 176 с.

9. Мілевський О. П. Початковий етап досудового провадження у кримінальних справах про ухилення від сплати податків, зборів (обов 'язкових платежів) : дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза; оперативно-розшукова діяльність» / О. П. Мілевський. -- К. : Акад. управл. МВС, 2010. -- 208 с.

10. Пальцева И. В. Проблемы методики расследования налоговых преступлений : автореф. дисс. на соиск. науч. степени к.ю.н. : спец. «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / И. В. Пальцева. Краснодар, 2000. 32 с.

11. Ревака В. М. Форми використання спеціальних пізнань в досудовому провадженні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. М. Ревака. Х. : Націон. юрид. акад. ім. Я. Мудрого, 2007. 21 с.

12. Семенов В. В. Спеціальні знання в розслідуванні злочинів (зміст, організація використання) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня к.ю.н. : спец. 12.00.09 «Кримінальний процес та криміналістика; судова експертиза» / В. В. Семенов. К. : НУВСУ, 2006. 20 с.

13. Шапиро Л. Г. Использование специальных познаний при расследовании преступных уклонений от уплаты налогов : автореф. дисс. на соиск. науч. степени к.ю.н. : спец. 12.00.09 «Уголовный процесс и криминалистика; судебная экспертиза» / Л. Г Шапиро. Саратов, 1999. 26 с.

14. Цимбал П.В. Попередження, виявлення, розкриття та розслідування податкових злочинів : [монографія] / Цимбал П. В. Ірпінь : Національний університет ДПС України, 2009. 408 с.

Размещено на Allbest.ru