Принцип відкритості та прозорість у діяльності поліції

Аналіз принципу відкритості та прозорості в діяльності поліції. Її робота щодо забезпечення інформування органів державної влади та самоврядування, громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 30.11.2017
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принцип відкритості та прозорість у діяльності поліції

Постановка проблеми. З прийняттям у 2015 році Закону України «Про Національну поліцію» постало питання аналізу принципів прозорості та відкритості в діяльності поліції та надання пропозицій щодо вдосконалення механізмів доступу до інформації в органах поліції.

Аналіз останніх досліджень. Проблема відкритості та прозорість державної впади висвітлювалась у роботах В. Авер'янова, О. Бабінова, Ю. Габермас, Н. Гудима, Д. Гуніна, В. Мельниченко, І. Ібрагімова, В. Комаровського, Н. Нижник, С. Стеценко тощо.

Формування цілей. Метою статті є аналіз таких сучасних принципів як прозорості та відкритості в діяльності органів Національної поліції та визначення основних напрямів удосконалення механізмів прозорості та відкритості органів державної впади в Україні.

Виклад основного матеріалу. В умовах сучасних трансформаційних змін, здійснення системного реформування сфер суспільного життя об'єктивно зростає потреба в значній інформованості про цілі та плани дій правоохоронних органів, особливо поліції, оскільки деякі їх дії є не зовсім зрозумілими й потребують ґрунтовних пояснень.

Принцип відкритості державної влади є її обов'язком із забезпечення можливості вільного доступу громадян до здійснення управління державними справами. Принцип прозорості органів державного управління полягає у встановленні органами державного управління умов, що забезпечують залучення громадян та інших об'єктів управління до прийняття управлінських рішень за рахунок створення і гарантування високого рівня їх обізнаності щодо змістового та процедурного аспектів державно-управлінської діяльності [16].

Відкритість і прозорість поліції - це основні вимоги до ефективності діяльності поліції, сформованої демократичним шляхом.

Органи Національної поліції забезпечують постійне інформування органів державної впади та органів місцевого самоврядування, а також громадськості про свою діяльність у сфері охорони та захисту прав і свобод людини, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки й порядку [5].

Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» керівники територіальних органів поліції повинні не менше одного разу на два місяці проводити відкриті зустрічі з представниками органів місцевого самоврядування на рівнях областей, районів, міст та сіп для налагодження ефективної співпраці між поліцією та органами місцевого самоврядування і населенням. На таких зустрічах обговорюється діяльність поліції, визначаються поточні проблеми та обираються найефективніші способи їх вирішення [5].

Керівники органів поліції з метою підвищення авторитету та довіри населення до поліції повинні систематично інформувати громадськість про стан правопорядку, ужиті заходи щодо попередження правопорушень.

Розглядаючи європейський досвід, зазначимо, що в цих країнах існує потреба забезпечення права на доступ до інформації, якою володіють органи поліції, тобто доступу до публічної інформації. Для того, щоб суспільство відповідало принципам демократичності, його члени повинні мати доступ до інформації, яка зачіпає процес вирішення питань, безпосередньо пов'язаних з їхніми інтересами. Адже, органи поліції приймають рішення та здійснюють свою політику від імені громадян, що робить їхню діяльність підзвітною перед ними. Таким чином, держава має забезпечити доступ громадян до публічної інформації в пасивний та активний спосіб, що передбачає не лише публікування та розповсюдження інформації про діяльність органів державної влади, але й надання громадянам публічної інформації на їхні запити [15, с. 4].

Важливим кроком на цьому шляху стало прийняття Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 [3]. Метою закону є забезпечення прозорості та відкритості суб'єкіів владних повноважень, створення механізмів реалізації права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, яким є поліція. Одним із головних показників рівня демократії в країні є забезпечення доступу до публічної інформації. Відомо, що простота та легкість отримання громадянами країни інформації про діяльність поліції є найбільш надійним індикатором цивілізованості й відкритості державного устрою країни.

Закон України від 02 жовтня 1992 року «Про інформацію» закріплює право громадян України на інформацію, закладає правові основи інформаційної діяльності [2].

Усі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення та зберігання відомостей, необхідних для реалізації ними своїх прав, свобод і законних інтересів, здійснення завдань і функцій. Кожному громадянинові забезпечується вільний доступ до інформації, що стосується його особисто, крім випадків, передбачених законами України.

Закон закріплює гарантії права на інформацію. Право на інформацію забезпечується: створенням механізму реалізації права на інформацію; створенням можливостей для вільного доступу до статистичних даних, архівних, біб.піоіечних і музейних фондів, інших інформаційних банків, баз даних, інформаційних ресурсів; обов'язком суб'єктів владних повноважень інформувати громадськість та засоби масової інформації про свою діяльність і прийнятті рішення; обов'язком суб'єктів владних повноважень визначити спеціальні підрозділи або відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; здійсненням державного і громадського контролю за додержанням законодавства про інформацію; встановленням відповідальності за порушення законодавства про інформацію [2].

За режимом доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом.

Доступ до відкритої інформації забезпечується шляхом: систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах у мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; надання інформації за запитами на інформацію [3].

Поліція може оприлюднити (поширити) інформацію з обмеженим доступом лише у випадках та в порядку, визначених законами України [5].

Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на конфіденційну і таємну.

Конфіденційна інформація - інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб'єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов [3].

До конфіденційної інформації, тцо є власністю держави й знаходиться в користуванні органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності також не можуть бути віднесені відомості про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися й загрожують безпеці громадян, стан правопорядку; стосовно стану справ із правами і свободами людини і громадянина, а також фактів їх порушень; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб тощо [2; 3].

Таємна інформація - інформація, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству й державі. Таємною визнається інформація, що містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю слідства та іншу передбачену законом таємницю [9].

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 жовтня 2015 р. №835 [9], усі розпорядники інформації оприлюднюють у формі відкритих даних довідник підприємств, установ (закладів) та організацій розпорядника інформації та підпорядкованих йому організацій, зокрема їх телефонів та адрес; інформацію про організаційну структуру розпорядника інформації; звіт про використання бюджетних коштів (для розпорядників інформації, що використовують бюджетні кошти), зокрема за окремими бюджетними програмами; нормативи, що затверджуються розпорядником інформації; переліки національних стандартів, які в разі добровільного застосування є доказом відповідності продукції вимогам технічних регламентів; звіти, у тому числі щодо задоволення запитів на інформацію; річні плани закупівель; інформацію про систему обліку, види інформації, що зберігається розпорядником; реєстри (переліки) наборів відкритих даних; переліки адміністративних послуг, інформаційні картки адміністративних послуг та бланки заяв, необхідних для звернення щодо надання адміністративної послуги; адміністративні дані, що збираються (обробляються) розпорядником інформації; правові акти, що підлягають оприлюдненню відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; фінансову звітність суб'єктів господарювання державного сектору економіки, що належать до сфери управління розпорядника інформації [9].

Наказ МВС України від 21.07.2011 №459 «Про затвердження Порядку складання і форми подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є Міністерство внутрішніх справ України» зазначає, що запитувач має право звернутися до МВС України із запитом на отримання публічної інформації незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту [14].

Запит на отримання публічної інформації може бути індивідуальним або колективним, подаватися в усній чи письмовій формі під час особистого прийому, або шляхом надсилання поштою, телефаксом, електронною поштою, або телефоном на вибір запитувача. Доступ до публічної інформації МВС України забезпечується шляхом надання інформації за запитами на отримання публічної інформації [14].

Крім того, окремі аспекти реалізації прав і свобод громадян у сфері публічного управління було визначено в Указах Президента України «Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності га відкритості діяльності органів державної впади» [6], «Питання забезпечення органами виконавчої влади доступу до публічної інформації» [7] тощо. До підзаконних правових актів, що виступають нормативною базою реалізації прав і свобод громадян у сфері діяльності поліції необхідно віднести також постанови га розпорядження Кабінету Міністрів України «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої влади» [12], «Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації» [13], «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» [10], «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої впади» [8] тощо.

Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 року №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» була розроблена з урахуванням ннзкн вимог, передбачених законодавством України га міжнародними правовими актами, якими закріплено права і свободи громадян у сфері публічного адміністрування, зокрема діяльності поліції [11].Консультації з громадськістю проводяться для залучення громадян до участі в управлінні державними справами, надання можливості для їх вільного доступу до інформації про діяльність поліції, а також забезпечення гласності, відкритості та прозорості діяльності, реалізації та захисту прав і свобод громадян, задоволення їх політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів. Результати проведення консультацій враховуються органом виконавчої влади під час прийняття остаточного рішення або в подальшій його роботі [11].

Під час проведення консультацій з громадськістю орган поліції подає громадській раді проекти відповідних нормативно-правових актів та інформаційно-аналітичні матеріали до них. До участі в проведенні консультацій з громадськістю залучаються в установленому порядку органи місцевого самоврядування. Консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення (безпосередня форма) та вивчення громадської думки (опосередкована форма).

Публічне громадське обговорення передбачає організацію і проведення: конференцій, форумів, громадських слухань, засідань за круглим столом, зборів, зустрічей з громадськістю; теле - або радіодебатів, Інтер - нет-конференцій, електронних консультацій [11].

У Конституції України та Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» закладено необхідні передумови для реалізації основних демократичних форм прямої участі громади у вирішенні місцевих справ. Зокрема, Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» гарантує право на здійснення місцевих ініціатив, проведення громадських слухань і загальних зборів, створення органів самоорганізації населення, а також виборів і референдумів [4].

Безперешкодний доступ кожного громадянина до публічної інформації, передусім і в системі правоохоронних органів - ефективний механізм запобігання розвитку корупції та одна з ознак прозорості діяльності правоохоронної системи в цілому.

Реформування правоохоронних органів передбачає глибокі перетворення, що стосуються оновлення змісту їхньої роботи. Відкрита й прозора правоохоронна діяльність є пріоритетом євроінтєграційних прагнень України.

Отже, питання реалізації принципів відкритості та прозорості в діяльності органів державного управління мають бути вирішені саме на законодавчому рівні [16]. Через це органи Національної поліції повинні розробити стратегію, яка буде виражати бажання нової впади до створення безпрецедентного рівня відкритості та зміни пріоритетів у роботі правоохоронців. Зокрема, створення системи, що забезпечує три стандарти: прозорість, підзвітність та участь громадськості.

Висновки. Таким чином, аби забезпечити реалізацію демократичних стандартів громадської участі держава має створити умови для активної участі громадськості у виробленні стратегії і тактики реалізації державної політики. Відповідно до цього необхідно виробити ефективні механізми інформування громадськості про діяльність органів впади, сприяючи тим самим її участі у виробленні, обговоренні та прийнятті державно - управлінських рішень, а також здійснення відповідного контролю за їх реалізацією [19]. Отже, демократія вимагає чималих зусиль як з боку держави, так і з боку громадськості щодо творення державної політики. Реалізація принципів відкритості та прозорості в діяльності органів поліції та їх посадових осіб є дієвим заходом боротьби з такими негативними явищами в державному управлінні, як бюрократизм і корупція.

На сучасному етапі суспільного розвитку в особливому ракурсі постає питання про готовність структур громадянського суспільства до сучасних умов творення державної політики, наскільки високим у них є ресурс довіри до влади, наскільки вони зорієнтовані на налагодження партнерського діалогу з владою [17, с. 103].

При цьому спід вказати на майже аксіоматичну формулу - без прозорості громадської участі не буває, адже саме вона гарантує її можливість, а для наявності її необхідним є також і те, щоб самі структури громадянського суспільства зі свого боку були зацікавлені в цьому [18, с. 323]. Тобто, наскільки структури громадянського суспільства на сьогодні вмотивовані необхідністю прийняття активної участі у творенні державної політики, наскільки реально вони розуміють, що вони в змозі завдяки своїй активній участі (участь у громадських спуханнях, експертизі, контроль за діяльністю органів впади) змінити об'єктивний стан речей у державній політиці.

У цьому плані важлива роль має належати формуванню нового типу культури громадської участі, яка має забезпечити розвиток структур громадянського суспільства, у першу чергу довівши суспільству особливий статус функціонування громадських організацій, на які саме й має покладатися розвиток громадської освіти, громадської просвіти, залучаючи до цього процесу владні структури та створюючи відповідні центри громадської активності.

Використані джерела

злочинність поліція самоврядування

1. Конституція України: прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року / / Відомості Верховної Ради України. -1996. - №ЗО. - Ст. 141.

2. Закон України «Про інформацію» від 02 жовтня 1992 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

3. Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13 січня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

4. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 20 травня 1997 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.Закон України «Про Національну поліцію» від 02 червня 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

5. Указ Президента України від 17 травня 2001 р. №325/2001 «Про підготовку пропозицій щодо забезпечення гласності та відкритості діяльності органів державної влади» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ / zakon.rada.gov.ua/.

6. Указ Президента України від 05 травня 2011 р. №547/2011 «Питання забезпечення органами виконавчої впади доступу до публічної інформації» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

7. Постанова Кабінету Міністрів України від 04 січня 2002 р. №3 «Про Порядок оприлюднення у мережі Інтернет інформації про діяльність органів виконавчої впади» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ / zakon.rada.gov.ua/.

8. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» від 21 жовтня 2015 р. №835 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

9. Постанова Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2008 р. №976 «Про затвердження Порядку сприяння проведенню громадської експертизи діяльності органів виконавчої влади» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/.

10. Постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2010 р. №996 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:/ / zakon.rada.gov.ua/.

11. Постанова Кабінету Міністрів України від 29 серпня 2002 р. №1302 «Про заходи щодо подальшого забезпечення відкритості у діяльності органів виконавчої впади» [Електроннийресурс]. - Режимдоступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

12. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2004 р. №759-р «Про роботу центральних і місцевих органів виконавчої влади щодо забезпечення відкритості у своїй діяльності, зв'язків з громадськістю та взаємодії із засобами масової інформації» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// zakon.rada.gov.ua/.

13. Наказ МВС України від 21.липня 2011 р. №459 «Про затвердження Порядку складання і форми подання запитів на публічну інформацію, розпорядником якої є МВС України» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/.

14. Відкритість та прозорість органів державної влади в контексті законодавства про доступ до публічної інформації / Івано-Франківський центр науки, інновацій та інформатизації. - Івано-Франківськ, 2012. - с. 115.

15. Кормілецькии О.М. Доступ громадян до інформації про діяльність органів державної влади в Україні / О.М. Кормілецькии / / Науковий вісник Академії муніципального управління. Серія: Управління: зб. наук. пр. - 2010.- №4.-С. 320-327.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.