Визначено систему виробників державної політики розвитку ринку нафтопродуктів в Україні. Установлено, що вони мають достатні повноваження та ресурси для вирішення суспільних проблем, але всі необхідні повноваження "розсіяні" між державними інституціями, які мають різний ступінь автономності щодо ухвалення рішень. Щоб підвищити дієвість державної політики, запропоновано покласти функції координування взаємодії міжвиробниками політики на вже існуючу робочу групу з опрацювання питань функціонування ринку нафти й нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості при Кабінеті Міністрів України.

Ключові слова: державна політика, вироблення державної політики, ринок нафтопродуктів.

The system of public policy makers for development of Ukrainian oil market is defined. It is established that they have sufficient authority and resources to solve problems, but all authority "scattered" between state institutions, which have varying degrees of autonomy in decision-making. To improve the effectiveness of public policy, it is proposed to entrust of coordination between public policy makers for acting for the Cabinet of Ministers of Ukraine working group on evaluation questions of operation oil market and the development of petroleum industry.

Keywords: public policy, public policy making, oil market.

Постановка проблеми

Кабінет Міністрів України спрямовує й координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади; забезпечує проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики на ринку нафтопродуктів, політики екологічної безпеки; розробляє та здійснює загальнодержавні програми економічного й науково-технічного розвитку; організовує й забезпечує здійснення зовнішньоекономічної діяльності України, митної справи; гарантує рівні умови розвитку всіх форм власності на ринку нафтопродуктів; здійснює управління об'єктами державної власності; розробляє проект державного бюджету та забезпечує його виконання по статтях, пов'язаних, зокрема, з функціонуванням і розвитком ринку нафтопродуктів; призначає голову правління Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" [2, ст.116]. У складі Кабінету Міністрів діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади із вироблення державної політики розвитку ринку нафтопродуктів координує перший віце-прем'єр-міністр України.

Міністерство економічного розвитку й торгівлі (Мінекономрозвитку) України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики економічного розвитку, цінової, промислової, інвестиційної, зовнішньоекономічної політики, державної політики в сфері торгівлі, державної політики з питань розвитку підприємництва, технічного регулювання (стандартизації, метрології, сертифікації, оцінки (підтвердження) відповідності, акредитації органів з оцінки відповідності, управління якістю) та захисту прав споживачів, з питань ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива; у сфері управління об'єктами державної власності. Мінекономрозвитку України є спеціально уповноваженим органом у сфері державних закупівель, метрології, з питань державно-приватного партнерства, державної регуляторної політики, ліцензування, дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

Мінекономрозвитку України відповідно до покладених на нього завдань: аналізує стан та тенденції розвитку, зокрема паливної галузі України, розробляє пропозиції щодо пріоритетних напрямів її розвитку та реформування, враховуючи принципи сталого розвитку, здійснює державне прогнозування, підготовку відповідних планів і програм; погоджує прогнози розвитку галузей економіки, наприклад паливної, на середньо - та короткостроковий періоди; забезпечує формування державної політики у сфері статистики, контролює її реалізацією; бере участь у творенні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції та обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин; забезпечує підготовку проектів рішень Кабінету Міністрів України про видачу дозволу на узгоджені дії та концентрацію суб'єктів господарювання на ринку нафтопродуктів; здійснює в межах повноважень функції з регулювання біржового ринку нафтопродуктів і подає Кабінету Міністрів України узагальнені пропозиції органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності щодо його вдосконалення; виконує повноваження суб'єкта державного фінансового моніторингу стосовно бірж, які проводять фінансові операції з нафтопродуктами; готує пропозиції та здійснює заходи щодо формування і реалізації єдиної державної політики у сфері державно-приватного партнерства; здійснює методологічне забезпечення та складає загальнодержавні баланси попиту і пропонування за основними видами паливно-енергетичних ресурсів; формує та реалізовує державну політику в сфері державних закупівель нафтопродуктів; у випадках, передбачених законодавством, регулює ціни на нафтопродукти, прогнозує індекси споживчих цін та індексів цін виробників, контролює додержання порядку формування, встановлення та застосування цін, забезпечує методологічну базу роботи органів державного контролю за цінами; здійснює моніторинг цін, зокрема на нафтопродукти, узагальнює його результати, готує пропозиції про заходи стабілізації цінової ситуації; забезпечує формування державної політики стосовно створення, розміщення, зберігання, поповнення та використання запасів державного резерву нафтопродуктів; формувує та реалізовує державну політику в сфері управління державним сектором економіки; аналізує стан розвитку підприємництва, вживає заходів щодо реалізації державної політики в сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема на ринку нафтопродуктів; забезпечує формування державної політики в сфері захисту прав споживачів нафтопродуктів та контролює її реалізацію; схвалює та приймає відповідно до законодавства національні стандарти, правила усталеної практики та класифікатори; вживає заходів щодо гармонізації національних стандартів, які розробляються, з відповідними міжнародними (регіональними) стандартами; забезпечує формування державної політики в сфері державного ринкового нагляду та контролює її реалізацію; аналізує ефективність експорту та імпорту нафтопродуктів, розробляє і забезпечує заходи з метою розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту [4].

Кабінет Міністрів України спрямовує і координує діяльність Державної служби статистики України, Державної служби технічного регулювання України й Державного агентства резерву України, поклавши ці обов'язки на першого віце-прем'єр-міністра України.

Міністерство енергетики та вугільної промисловості (Міненерговугілля) України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в нафтогазовому комплексі. Міненерговугілля України відповідно до покладених на нього завдань: визначає пріоритетні напрями розвитку паливно-енергетичного комплексу; забезпечує його нормативно-правове регулювання; розробляє цільові програми щодо диверсифікації джерел і шляхів постачання вуглеводнів; формує прогнозні баланси нафтопродуктів; утворює, ліквідує, розробляє стратегію розвитку, контролює діяльність державних підприємств, що належать до сфери управління Міненерговугілля України, і господарських товариств, стосовно яких Міненерговугілля України здійснює управління корпоративними правами держави; затверджує в межах компетенції проекти будівництва об'єктів паливної галузі, що реалізуються із залученням державних коштів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій; затверджує програми розвитку паливної галузі та контролює їх виконання; організовує і виконує роботи зі стандартизації в паливно-енергетичному комплексі; видає ліцензії на провадження господарської діяльності з торгівлі рідким паливом з біомаси [5].

Міністерство екології і природних ресурсів (Мінприроди) України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема в сфері державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства про охорону довкілля, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів. Предметом діяльності Мінприроди на ринку нафтопродуктів є: забезпечення нормативно-правового регулювання щодо визначення видів та обсягів забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря, зокрема пересувними джерелами забруднення; визначення показників емісії (питомі викиди) забруднюючих речовин; організація та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства та законодавства з питань екологічної безпеки; проведення перевірки екологічних показників нафтопродуктів, які реалізуються шляхом гуртової та роздрібної торгівлі [6].

Міністерство інфраструктури України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, зокрема у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики в сферах авіаційного, автомобільного, залізничного, морського та річкового транспорту. Предметом діяльності міністерства на ринку нафтопродуктів є: забезпечення взаємодії підприємств різних видів транспорту, вантажовласників, експедиторських структур в організації та своєчасному забезпеченні в повному обсязі перевезень нафти й нафтопродуктів; проведення державної політики щодо зменшення шкідливого впливу діяльності транспорту на довкілля, зокрема оновлення автомобільного парку; затвердження програм впровадження альтернативних видів палива; затвердження порядку встановлення, сплати та використання, а також розмірів портових зборів, тарифів на комплекс робіт, пов'язаних з обробленням вантажів у портах України, на перевезення нафтопродуктів залізничним транспортом й пов'язаних з ними послуг; розроблення порядку й видачу дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію та функціонування автозаправних станцій та пов'язаних з ними об'єктів інфраструктури на землях дорожнього господарства [7].

Державна митна служба (Держмитслужба) України є центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Держмитслужба України відповідно до покладених на неї завдань: організовує та забезпечує контроль дотримання установленого порядку переміщення нафтопродуктів через митний кордон України, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання при переміщенні нафтопродуктів, у тому числі й після завершення операцій митного контролю та митного оформлення; здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати у повному обсязі платниками податків до бюджету митних та інших платежів, справляння яких законом покладено на митні органи; за класифікацією за товарною номенклатурою Митного тарифу України нафтопродуктів, поданих до митного оформлення; правильністю визначення митної вартості й країни походження нафтопродуктів; вживає заходів, які перешкоджають переміщенню через митний кордон України нафтопродуктів, що не відповідають вимогам якості та безпеки; виявляє, припиняє, розкриває контрабанду та порушення митних правил [8].

Державна податкова служба (ДПС) України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію єдиної державної податкової політики. На ринку нафтопродуктів ДПС України відповідно до покладених на неї завдань: виконує роботу, пов'язану з контролюванням своєчасного подання передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків тощо), своєчасного, достовірного, повного нарахування та сплати податків, інших платежів, установлених законом термінів здійснення розрахунків у іноземній валюті, а також з додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги); здійсненням контролю за правомірністю бюджетного відшкодування податку на додану вартість; реєстрацією та веденням обліку платників податків, обліком об'єктів оподаткування; контролюванням у сфері виробництва, обігу та реалізації підакцизних товарів, зокрема нафтопродуктів; прийняттям декларацій про максимальні роздрібні ціни на нафтопродукти, встановлені виробником або імпортером, та узагальненням відомостей таких декларацій для організації роботи та контролю за повнотою обчислення і сплати акцизного податку [9].

Антимонопольний комітет України є державним органом зі спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та в сфері державних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині: державного контролю дотримання, запобігання, виявлення й припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів; контролю за концентрацією, узгодженими діями суб'єктів господарювання; сприяння розвитку добросовісної конкуренції; контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері державних закупівель [10].

Національна комісія регулювання електроенергетики України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, підконтрольним і підзвітним Президентові України. Завданнями комісії, зокрема, є: участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики стосовно розвитку та функціонування ринку нафтопродуктів; сприяння конкуренції у сфері зберігання та реалізації нафтопродуктів; забезпечення проведення цінової і тарифної політики в нафтогазовому комплексі; забезпечення ефективності функціонування товарних ринків на основі збалансування інтересів суспільства, суб'єктів природних монополій та споживачів їх товарів і послуг; захист прав споживачів нафтопродуктів; координація діяльності державних органів у питаннях регулювання ринків енергоносіїв; регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сфері транспортування нафтопродуктів [11].

Перелічені державні структури здійснюють свою діяльність на ринку нафтопродуктів у взаємодії з іншими органами державної влади: міністерствами, службами, агенціями, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування. Відповідно до руху держави - від адміністративно-командних до ринкових методів управління економікою - система творення політики в Україні постійно трансформується. Це виявляється в змінах її структури, перерозподілі функцій, пошуку активних інструментів державної політики, що підвищує її ефективність.

Аналіз системи виробників (творців) політики свідчить, що вони мають достатні повноваження та ресурси для вирішення проблем розвитку ринку нафтопродуктів. Проте всі необхідні повноваження "розсіяні" між державними інституціями, які мають різний ступінь автономності щодо ухвалення рішень.

Щоб підвищити дієвість державної політики розвитку ринку нафтопродуктів, вбачається необхідним покласти функції координування взаємодії між виробниками (творцями) політики на робочу групу з опрацювання питань функціонування ринку нафти й нафтопродуктів і розвитку нафтопереробної промисловості при Кабінеті Міністрів України, яку очолює перший віце-прем'єр-міністр України [12]. Функціями групи як консультативного й дорадчого органу при Кабінеті Міністрів України мають стати:

1) інформування Кабінету Міністрів України про стан і тенденції розвитку вітчизняного та світового ринку нафти й нафтопродуктів, потенційні та реальні загрози енергетичній безпеці України;

2) внесення пропозицій Кабінету Міністрів України про напрями та механізми реалізації державної політики;

3) налагодження діалогу та координування взаємодії між органами виконавчої влади, підприємствами нафтовидобувної, нафтопереробної і нафтохімічної галузей, підприємствами нафтопродуктозабезпечення, споживачами нафтопродуктів, іншими учасниками ринку та громадськістю.

Відповідно до цих функцій, група повинна мати такі повноваження:

1) розроблення та розгляд питань, що стосуються ринку нафти й нафтопродуктів, та подання пропозицій Кабінету Міністрів України щодо:

визначення національних інтересів України стосовно ринку нафти й нафтопродуктів, вироблення концептуальних підходів, напрямів і механізмів забезпечення стабільного функціонування та сталого розвитку підприємств нафтовидобувної, нафтопереробної й нафтохімічної галузей, підприємств нафтопродуктозабезпечення, інших учасників ринку;

проектів державних програм, законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів;

доручень, пов'язаних з вивченням конкретних питань та здійсненням відповідних досліджень, органам виконавчої влади та науковим закладам України;

забезпечення й контролю надходження та опрацювання необхідної інформації, її збереження, аналізу на її основі стану й тенденцій розвитку ринків нафти й нафтопродуктів, прогнозних балансів нафтопродуктів;

визначення потенційних і реальних загроз енергетичній безпеці України;

2) здійснення із залученням державних і незалежних джерел інформації моніторингу поточного стану й тенденцій розвитку ринків нафти й нафтопродуктів, діяльності підприємств нафтовидобувної, нафтопереробної й нафтохімічної галузей, підприємств нафтопродуктозабезпечення, споживачів нафтопродуктів, інших учасників ринку, подання відповідних висновків і пропозицій;

3) залучення до аналізу інформації посадових осіб та фахівців органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності;

4) ініціювання розроблення нормативних актів і документів з питань регулювання ринку нафти й нафтопродуктів, узагальнення практики їхнього застосування та результатів перевірок їх виконання.

Учасниками групи мають стати посадові особи та фахівці органів виконавчої влади, державних установ, наукових закладів, підприємств та організацій усіх форм власності (за погодженням з їх керівниками), до функціональних обов'язків яких входять аналіз, розроблення та прийняття рішень стосовно політики на ринку нафти й нафтопродуктів, а також представники громадських організацій, що об'єднують учасників ринку та споживачів нафтопродуктів. При цьому при формуванні її складу слід дотримуватися паритету учасників - державних службовців і представників суб'єктів господарювання, що провадять діяльність на ринку нафти й нафтопродуктів України. Можливим є також призначення декількох заступників голови групи від всіх груп інтересів.

Висновки та перспективи подальших досліджень