Управління ресурсами при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Управління ресурсами при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій

А.В. Терентґєва,

кандидат наук з державного управління, старший науковий співробітник,

Український центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф (УНПЦ ЕМД та МК), м. Київ

У статті розглянуті особливості управління ресурсами при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій.

In article resource management is examined at liquidation of consequences of extreme situations.

Ключові слова: управління, надзвичайна ситуація, система, функціонування.

Вступ. Вітчизняний і міжнародний досвід свідчить, що при подоланні наслідків надзвичайної ситуації виникає необхідність надання екстреної медичної допомоги (ЕМД) великій кількості постраждалих і внаслідок чого виникає нестача необхідної кількості ресурсів, зокрема медичного майна (медикаментів, медичного і санітарно-господарського майна).

В силу цих обставин виникає необхідність удосконалити управління ресурсами мобільних формувань Державної служби медицини катастроф, які беруть участь в ліквідації медико-санітарних наслідків НС.

Метою цієї публікації є висвітлення особливостей управління ресурсами при подоланні наслідків надзвичайних ситуацій.

Виклад основного матеріалу. Планування заходів з подолання наслідків НС, особливо медико-санітарних, полягає у встановлені визначеної послідовності та способів виконання в окремих ситуаційних ділянках зони НС кожної із задач операції, розподіл зусиль і матеріальних ресурсів за окремими ситуаційними ділянками зони НС для виконання поставлених задач, встановленні порядку взаємодії окремих ситуаційних ділянок зони НС при вирішенні задач операції в цілому, організації роботи всіх видів забезпечення, морально-психологічній підготовці співробітників. При плануванні заходів керівництво процесом подолання наслідків НС розробляє комплекс документів (планів), в яких встановлюються послідовність, способи і термін виконання співробітниками поставлених задач, розподіляються зусилля, матеріальні і технічні ресурси за окремими ситуаційними ділянками зони НС і співробітниками, визначається порядок взаємодії, проводиться соціально-психологічна робота зі співробітниками.

Висока динаміка НС, можливість різких і швидких змін в обстановці, значні витрати матеріально-технічних ресурсів висувають високі вимоги до детального планування операцій. Разом з тим планування повинно бути гнучким, що дозволяє вносити зміни до складу й структури окремих ситуаційних ділянок зони НС, способи дій команд та їх забезпечення.

Основним стратегічним документом є план операції з подолання наслідків НС, в якому деталізуються рішення керівника, визначаються послідовність, способи і термін виконання окремими ситуаційними ділянками зони НС своїх задач.

На рис. 1. наведено алгоритм визначення необхідних ресурсів для подолання наслідків НС.

При складанні алгоритму визначення необхідних ресурсів для подолання наслідків НС проводиться попередній збір результатів прогнозування ймовірності виникнення НС даного характеру (природного, техногенного або соціального) на даній адміністративній території з наступним плануванням заходів з підготовки до реагування на виникнення НС. При цьому розробляються можливі сценарії розвитку НС даного характеру на даній території, обов'язково з опрацюванням «гіршого» сценарію.

При наявності повідомлення при виникненні НС на даній адміністративній території протягом перших 10 годин визначається попередньо кількість постраждалих та обсяг матеріальних збитків.

При складанні плану заходів з подолання наслідків НС важливе місце посідає процес визначення потреби в ресурсному забезпеченні. Умовно цей процес можна поділити на три етапи.

Приблизно протягом 10 годин після виникнення НС після припинення дії первинних вражаючих факторів проводиться первинний аналіз обстановки, що склалася.

Рис. 1. Алгоритм визначення необхідних ресурсів для ліквідації наслідків НС

управління ресурс надзвичайний ситуація

1-ий етап - визначення потреб в необхідних ресурсах у перші 12-36 годин після виникнення НС. У разі виникнення НС природного характеру, наприклад землетрусу, протягом цього відтинку часу встановлюються приблизні межи зони НС, характер самої НС (магнітуда, поширення тощо), приблизний розмір санітарних втрат і матеріальних збитків. Також визначається первинний обсяг рятувально-пошукових робіт з наступним запитом про кількість рятувальних підрозділів для проведення цих робіт.

Для прийняття управлінських рішень з подолання наслідків НС використовується інформація, що надходить з різних джерел, а саме від органів місцевої влади, служб оперативного реагування на виникнення НС, органів забезпечення правопорядку адміністративної території, а також безпосередньо від самих громадян, які опинилися на постраждалій території. Не зважаючи на складність обстановки, вся інформація про кількість постраждалих, характер руйнування інфраструктури території, можливість виникнення вторинних вражаючих факторів (наявність на постраждалій території потенційно небезпечних об'єктів) ретельно перевіряється та аналізується для складання аналітичної довідки про стан оперативної обстановки.

На цьому ж етапі проводиться детальна оцінка першочергових ресурсних потреб для організації процесу подолання наслідків НС, особливо медико-санітарних. Саме у цей момент визначається кількість поворотних і безповоротних втрат серед постраждалого населення, а також місця тимчасового розміщення постраждалого населення із забезпеченням надання медичної допомоги, гарячого харчування і перебування у пристосованих приміщеннях (наметах). Опрацьовуються питання обслуговування безповоротних втрат з дотримання релігійних традицій населення і нормативно-правових норм цієї процедури, за можливістю з ідентифікацією жертв.

На другому етапі - протягом наступних 48 - 72 годин, з використанням методів експертних оцінок та фінансового аналізу проводиться подальше з'ясовування потреб в ресурсах для подолання наслідків НС на термін до 3-х місяців. Тобто на цей період часу до 3-х місяців визначаються ресурси для подолання первинних наслідків НС, відновлення інфраструктури постраждалої території та забезпечення придатних умов життєдіяльності для населення цієї постраждалої території.

На третьому етапі - від 7 діб до 3-х місяців, проводиться моніторинг поточної обстановки в зоні НС, подолання наслідків з потребою у ресурсах при зміні ситуації в процесі подолання наслідків.

Одночасно проводиться, при потребі, складання плану допомоги на термін до 3-х місяців, а також оцінюється необхідність надання ресурсної допомоги після 3-х місяців.

Висновок. Можна зазначити, що процес визначення потреби в матеріально-технічних ресурсах при подоланні наслідків НС є ітеративним процесом з суворим дотриманням вимог необхідності і достатності за умови постійного моніторингу наявної обстановки в зоні НС і характеру робіт з подолання наслідків НС, особливо медико-санітарних.

Література

1. Предупреждение и ликвидация чрезвычайных ситуаций. [ Електронний ресурс]// Офіційний сайт. - 2008. - Режим доступу до сайту: http://www.obzh.ru/pre - Заголовок з екрану.

2. Реагирование на чрезвычайные ситуации: руководство по планированию на случай возникновения непредвиденных ситуаций. - М.: МФ ОКК и КП, 2006. - 680с.

3. Терент'єва А.В. Управління надзвичайними ситуаціями. - К.: ТОВ «Доктор Медіа», 2009. - 332с.

Размещено на Allbest.ru