Деякі аспекти застосування когнітивного моделювання в державному управлінні

, (5)

де N - таке k, при якому досягається

,

де - значення фактору у наступний момент часу;

- коефіцієнт зміни фактора;

- зростання фактору.

Нечітка модель взаємодії факторів. Часто міркування про взаємодію чинників є нечіткими, приблизними [24, 25]. Однак, тоді висновки будуть також приблизними. Для того, щоб оцінити достовірність висновків, існують механізми нечіткої логіки. Науковцями запропоновано механізм оцінки достовірності отриманих висновків на основі отриманої моделі. Для цього розраховується значення консонансу за формулами (6) - (8):

, (6)

, (7)

, (8)

де , - дія на фактор;

- коефіцієнт зміни фактора;

- зростання фактору.

Значення консонансу означає впевненість у висновку, відповідність очікуваної і отриманої інформації. Чим більше значення консонансу, тим краще. Максимальна впевненість (дорівнює 1) досягається, коли немає факторів, що діють в різних напрямках; мінімальна (дорівнює 0), - коли є приблизно рівні за силою протилежні впливи.

Зазначимо, що вказаний метод оцінки консонансу можна застосовувати і для лінійного випадку (4). Тоді розрахунок консонансу повинен вестися за формулою

, (9)

де - коефіцієнт зміни фактора;

- зростання фактору.

Інтервали значень консонансу можуть мати лінгвістичну інтерпретацію типу: «неможливо», «можливо», «достовірно» і таке інше.

Для лінійної інтерпретації (4) одним із методів розрахунку матриці суміжності є статистичний аналіз (рівняння лінійної регресії), для нелінійної моделі потрібна більш витончені статистика. Разом з тим статистичні методи працюють тільки там, де вже набрана достатня історична статистика системи, що є далеко не завжди. Іншим методом розрахунку значень матриці суміжності є метод парних порівнянь - «на фактор А сильніше діє фактор Б, ніж фактор В».

Проведення когнітивного аналізу процесів в державному управлінні вкрай складне завдання, для вирішення якого слід залучати інформаційні системи. Такі системи призначені для підвищення ефективності механізму прийняття рішень, оскільки головною прикладною задачею когнітивного аналізу є оптимізація управління.

Розглянемо найбільш універсальні програми, призначені для вирішення широкого кола завдань і заснованих на когнітивному аналізі.

Системи підтримки прийняття рішень, як правило, є діалоговими. Вони призначені для обробки даних і реалізації моделей, що допомагають вирішувати окремі, в основному слабко або неструктуровані завдання. Такі системи забезпечують працівників інформацією, необхідною для прийняття індивідуальних і групових рішень, забезпечують доступ до інформації, що відображає поточні ситуації, фактори та зв'язки, необхідні для прийняття рішень [26].

Основні вимоги до комп'ютерних систем когнітивного моделювання - це відкритість до будь-яким можливим змінам факторів ситуації, причинно-наслідкових зв'язків, отримання і пояснення якісних прогнозів розвитку ситуації (рішення прямої задачі «Що буде, якщо…»), отримання порад і рекомендацій з управління ситуацією (рішення задачі «Що потрібно, щоб…»).

Існують наступні діалогові комплекси, призначені для підтримки прийняття рішень: «Компас», «Канва», «Ситуация-2».

«Компас» використовується для підтримки прийняття рішень і призначений для когнітивного моделювання широкого класу ситуацій, що виникають у економіці, політиці, соціології, менеджменті, державному управлінні [21]. Програма обробляє і систематизує міркування експерта про проблемну ситуацію.

«Канва» використовується для аналізу і моделювання складних політичних, економічних або соціальних ситуацій, розробки стратегій управління та механізмів їх реалізації, розробки програмних документів стратегічного розвитку країни, регіону, підприємства, фірми тощо, а також в якості інструментарію для безперервного моніторингу стану ситуації, пошуку та перевірки гіпотез про механізми розвитку і механізмах управління ситуацією [22].

Технологія когнітивного моделювання підтримується діалоговим комплексом «Ситуация-2», що дозволяє в складних і невизначених умовах швидко, комплексно і системно охарактеризувати і обґрунтувати сформовану ситуацію і на якісному рівні запропонувати шляхи вирішення проблем, що виникли [23].

Даний продукт орієнтований, насамперед, на якісний аналіз складних ситуацій, що характеризуються відсутністю точної кількісної інформації про процеси, що відбуваються в них. Якісний аналіз передбачає визначення тенденцій, якісну оцінку цих тенденцій і вибір заходів, що сприяють їх розвитку в потрібному напрямку.

Слід зазначити, що програмні продукти переважно розповсюджуються безкоштовно в демоверсіях, які мають суттєві функціональні обмеження. Наступним недоліком є складність інтерфейсу деяких програм, що звужує коло користувачів. Таким чином, слід розробити національний безкоштовний програмний продукт, який би мав певний перелік вбудованих когнітивних карт, необхідних для підтримки прийняття державно-управлінських рішень, що дозволить автоматизувати процес, що призведе до скорочення часових проміжків прийняття рішень.

Висновки. Однією з переваг когнітивного моделювання, зокрема процесу аналізу і оцінки державно-управлінських процесів, є можливість проведення на його основі сценарних досліджень для прогнозування та завдання вибору альтернативних стратегій розвитку об'єктів, що досліджуються.

Використання когнітивного моделювання управлінських рішень у рамках системи державного управління призведе до позитивних результатів, так як дозволяє перейти від звичайного фіксування явищ та процесів до опрацювання їх взаємозв'язків та аналізу закономірностей. Держуправлінець отримає методологію відстеження динаміки прогнозів власних управлінських рішень. Крім того, впровадження когнітивного моделювання зробить управлінський процес більш зрозумілим і доступним для більш широкого кола, а це призведе до розширення можливості ефективного делегування окремих повноважень управлінського характеру в рамках державних установ.

У подальшому доцільно розвивати практичний напрям когнітивного моделювання, тобто зосередитись на розробці когнітивних моделей аналізу і оцінки процесів державного управління в актуальних напрямах.