10

Размещено на http://www.allbest.ru/

Актуальні проблеми судово-експертного забезпечення розкриття та розслідування насильницького задоволення статевої пристрасті, вчиненого стосовно малолітньої особи

Г.Ю. Нікітіна-Дудікова,

ад'юнкт кафедри криміналістики та судової медицини Національної академії внутрішніх справ,

А.А. Нікітіна, завідувач відділу дослідження матеріалів, речовин і виробів Вінницького НДЕКЦ МВС України

У науковій статті досліджується питання проведення окремих видів судових експертиз при розслідуванні насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчиненого стосовно малолітньої особи.

Ключові слова: експертиза, спеціальні знання, криміналістичні експертизи, дактилоскопічні експертизи, експертизи слідів ніг, зубів, губ та нігтів, біологічні експертизи.

Насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчинене стосовно малолітньої особи, є складним для розслідування злочином, враховуючи специфіку вчинюваних дій та вік потерпілої особи.

Одним із джерел отримання доказів і шляхів встановлення обставин кримінального провадження є призначення та проведення судової експертизи.

Дослідженню питання класифікації методів судових експертиз і використання спеціальних знань при розслідуванні злочинів присвячені роботи таких вчених: Т.В. Авер'янової, Г.К. Авдєєвої, Р.С. Бєлкіна, О.І. Вінберга, Н.І. Клименко, В.К. Лисиченка, І.В. Постіки, О.Р. Росинської, М.Я. Сегая, О.Р. Шляхова та інших науковців.

Судова експертиза має пріоритетну роль у застосуванні досягнень науки й техніки в кримінальному процесі. Специфіка експертизи як правового явища полягає в отриманні процесуального документа, що відображає результати дослідження, - висновку експерта; в особливостях правового статусу учасників цієї дії; у складності оцінки висновку експерта як доказу [1, с.3]. За допомогою експертизи, що проводиться на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва й ремесла, встановлюються фактичні дані, які мають доказове значення. Отже, розуміння характеру спеціальних знань, їх обсягу, структури вважаємо важливим як у теоретичному, так і практичному сенсі, а також для визначення предмета певної експертизи, об'єктів дослідження тощо [2, с.102].

судова експертиза малолітній статеве насильницьке

У науковій літературі існують різні підходи до визначення змісту "спеціальних знань", проте найбільш розповсюдженою є точка зору, за якою спеціальними слід вважати знання, що містяться в основі тих чи інших спеціальностей та спеціалізацій. Таким чином, спеціальні знання - це професійні знання та вміння в галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо, необхідні для розв'язання питань, які виникають у ході досудового розслідування кримінальних проваджень та розгляду їх матеріалів у суді. Спеціальними вважають знання, що не є загальнопоширеними, загальновідомими, а лише ті, яких набули спеціалісти-професіонали в тій чи іншій галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла.

Судова експертиза є кваліфікованою формою застосування спеціальних знань у кримінальному судочинстві, окремим видом діяльності обізнаних осіб.

Експерт є одним із представників обізнаних осіб, чиї спеціальні знання визначено як найбільш глибокі. За сучасних умов судова експертиза становить собою складну багатогранну діяльність, здійснювану в експертних установах відповідними висококваліфікованими фахівцями. Результативне використання можливостей судової експертизи в боротьбі зі злочинністю передбачає вирішення численних теоретико-правових проблем [3, с.2].

У ст.1 Закону України "Про судову експертизу" вказане поняття визначено як дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що містять інформацію про обставини справи, яка перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду [4].

КПК України не надає чіткого визначення поняття судової експертизи в кримінальному процесі.

Т.В. Сахнова сформулювала поняття судової експертизи як спеціальне дослідження, призначуване ухвалою суду (судді) за наявності загальної (процесуальної) та спеціальної підстав, яке проводить обізнана особа-експерт. Зазначене дослідження має певну процесуальну форму для отримання судового доказу за справою (висновку експерта) [5, с.47]. Проведення експертизи, на думку В.Г. Гончаренка, - це слідча дія, що полягає в дослідженні експертом за дорученням слідчого (суду) речових доказів та інших матеріалів із метою встановлення фактичних даних і обставин, що мають значення для правильного вирішення справи [6, с.53]. Сутність судової експертизи О.Р. Россинська вбачає в аналізі за завданням слідчого, дізнавача, суду експертом наданих у його розпорядження матеріальних об'єктів експертизи (речових доказів), а також різних документів із метою встановлення фактичних даних, що мають значення для правильного вирішення справи [7, с.154].

Н.І. Клименко зазначила, що судові експертизи відрізняються від інших і є специфічним різновидом експертиз, які мають особливий статус. Подібність до експертиз в інших сферах людської діяльності полягає в тому, що вони є дослідженнями, заснованими на застосуванні спеціальних знань. Водночас судову експертизу відрізняють від інших експертиз в інших сферах людської діяльності за певними ознаками [8, с.64-65]:

1) підготовка матеріалів на експертизу, її призначення й проведення відбувається з дотриманням правової регламентації;

2) експертні дослідження засновані на застосуванні спеціальних знань у різних галузях науки й техніки;

3) висновок експерта має статус джерела доказів;

4) зазвичай для дослідження використовують відповідне обладнання, без якого неможливе його проведення на відповідному науковому рівні;

5) здійснюється підготовка експертних кадрів і контроль за якістю їхніх досліджень;

6) проводяться складні комплексні й комісійні експертизи;

7) наука розробляє нові методики експертних досліджень.

Отже, ми погоджуємось із твердженням, що судова експертиза - це одна з форм використання сучасних науково-технічних досягнень у кримінальному процесі, сутністю якої є об'єктивний аналіз експертом, який проводить відповідне дослідження, наданих йому об'єктів за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для з'ясування обставин у кримінальному провадженні.

Усі судові експертизи вчені-криміналісти поділяють у кримінальному судочинстві на 16 класів: криміналістичні: економічні, товарознавчі, інженерно-технічні, інженерно-технологічні, фармацевтичні і фармакологічні, експертизи харчових продуктів, ґрунтознавчі, судово - біологічні, судово-екологічні, судово-ветеринарні, судово-медичні, судово-психологічні, судово-психіатричні, судово-мистецтвознавчі, судові експертизи інтелектуальної власності.

Під час розслідування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом, вчиненим стосовно малолітньої особи, найбільш розповсюдженими формами використання спеціальних знань є проведення криміналістичних, судово-психологічних, судово-психіатричних та судово-медичних експертиз.

Криміналістичну експертизу як один із видів судової експертизи, яка використовується при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, можна визначити як лабораторне дослідження об'єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об'єктів або їх тотожності [9, с.220].

Найбільш розповсюдженими видами криміналістичних експертиз, які призначаються під час розслідування статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, є трасологічна та біологічна.

Трасологічна експертиза - дослідження слідів, слідоутворюючих і слідосприймаючих об'єктів та інших матеріалів справи проводиться особами, які знаються на трасології, в установленому законом порядку для визначення фактичних даних, що використовуються як докази [10]. Перед трасологічною експертизою можуть ставитися запитання про наявність на предметах обстановки місця події слідів взаємодії з іншими предметами, придатність цих слідів для ідентифікації або про наявність у цих слідах ознак, що орієнтують на пошук зазначених об'єктів.

Розрізняються такі основні підвиди трасологічної експертизи: експертиза слідів рук людини; експертиза слідів ніг людини, її взуття, шкарпеток, панчіх; експертиза слідів рукавичок, одягу людини, слідів пошкоджень на об'єктах, слідів нашарувань на об'єктах; експертиза слідів ніг (лап) тварини; експертиза знарядь, агрегатів, інструментів, холодної зброї і залишених ними слідів, ідентифікація цілого за частинами, експертиза слідів знаряддя та інструментів; експертиза слідів транспортних засобів; експертиза замикальних та контрольних засобів; експертиза слідів поділу цілого на частини; експертиза рельєфних знаків на металі, пластмасі та інших матеріалах; експертиза холодної зброї; експертиза вузлів та петель [11].

Під час розслідування статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, особливу увагу звертають на себе такі підвиди трасологічної експертизи, як: дактилоскопічна, експертиза слідів ніг, губ, зубів та нігтів.

У кожної людини відбитки пальців рук індивідуальні та неповторні - двох людей з однаковими папілярними візерунками на руках у світі не існує. При народженні на шкірі людини з'являються унікальні візерунки, змінити які будь-якими методами неможливо. Навіть якщо злочинець умисно намагатиметься знищити шкіру на руках, вона з часом відновиться. Саме ці властивості дозволяють криміналістам за слідами рук ідентифікувати особу. Досліджуючи виявлений слід, експерт може надати безліч інформації: вік, зріст, вагу, стать, фізичні вади та професійні навички особи, яка його залишила.

На вирішення цих питань направлена дактилоскопічна експертиза. Орієнтовний перелік вирішуваних дактилоскопічною експертизою питань при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, є: чи є на об'єкті сліди рук; чи придатні ці сліди для ідентифікації особи; чи залишені сліди рук конкретною (однією) особою; чи залишені однією особою сліди рук, вилучені в різних місцях; чи є на цьому предметі сліди рук і якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації; якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди; які особливості мають руки людини, що залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо); якими ділянками поверхні долоні залишено сліди; у результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо); чи були сліди до вилучення на поверхні конкретного об'єкта; чи є ознаки перенесення вилучених слідів з однієї поверхні на іншу [11].

Трасологічна експертиза слідів ніг та взуття при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, надає можливість отримати інформацію про подію злочину та ідентифікувати особу, що їх залишила (за слідами босих ніг), або взуття, яким вони утворені. Запитаннями, які можуть бути поставлені на експертне вирішення, є: чи є на цій поверхні (цьому предметі) сліди босих ніг (панчіх, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації людини (панчіх, шкарпеток, взуття); чи залишені сліди цією особою, чи це сліди від шкарпеток, панчіх чи взуття, вилучених у певної особи; чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчіх, взуття), виявлені в різних місцях, однією особою (сліди тих самих шкарпеток, панчіх, взуття); взуттям якого виду залишені ці сліди і які його характеристики й особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо); який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди; які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"; який механізм утворення слідів взуття [11]. Іншим важливим підвидом судової трасологічної експертизи при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, є експертиза слідів зубів, губ та нігтів. Враховуючи особливості скоєння досліджуваного злочину та безпосередню близькість потерпілої особи зі злочинцем, така експертиза має важливе значення, оскільки здебільшого контакт між потерпілою особою та злочинцем відбувається саме за допомогою рук, ротової порожнини та статевих органів.

Однак цей підвид трасологічної експертизи на практиці використовується досить рідко. Це пояснюється тим, що об'єкти для експертного дослідження вилучаються здебільшого під час проведення огляду місця події. Проте проведення огляду місця події, як і всього процесу розслідування статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, в цілому вимагає від слідчого володіння методикою розслідування саме цього злочину, враховуючи специфіку особи потерпілого та характеру вчинюваних стосовно нього дій.

Сліди зубів - це відображення форми, розмірів та взаємного розташування ріжучої поверхні та функціональних особливостей щелеп, які з'являються при надкушуванні або відкушуванні.

До питань діагностичного характеру, які можуть бути вирішені цим видом трасологічних експертиз при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, належать: чи є залишені сліди, представлені на експертизу, залишеними зубами людини; зубами верхньої або нижньої щелепи і якими конкретно (молярами, різцями та ін.) залишені сліди; які особливості зубного апарату людини, що залишила сліди (відсутність зубів, дефекти зубів та ін.); який був механізм утворення слідів; чи залишені сліди зубів протезами. До питань ідентифікаційного характеру відносяться: чи належать сліди зубного апарату конкретній людині; сліди залишені зубами однієї людини або різних осіб; чи залишені сліди протезом, представленим на експертизу [11].

Якщо сліди зубів залишені на тілі людини, проводиться комплексна (трасологічна і судово - медична) експертиза, на вирішення якої може бути винесені, наприклад, питання: в якому становищі перебували потерпілий і підозрюваний на момент нанесення укусів, що відобразилися у слідах.

Трасологічна експертиза слідів губ проводиться для дослідження слідів, забарвлених помадою губ і слабовидимих відбитків губ (по краях посуду - стаканів, чарок, чашок; на цигарках і сигаретах). За слідами губ можливо ідентифікувати особу, яка їх залишила, а також отримати інформацію діагностичного характеру про стать, вік, зріст, деякі елементи зовнішнього вигляду, наявності ряду захворювань у особи, яка залишила сліди.

Сліди губ надаються на дослідження разом з предметом-носієм. При призначенні ідентифікаційної трасологічної експертизи як порівняльні зразки губ використовують їх забарвлені відбитки на папері.

Перед експертом зазвичай ставляться запитання: чи залишені сліди, представлені на експертизу, губами людини; чи придатні вони для ідентифікації; однією або кількома особами залишені сліди губ на цих предметах; чи залишені сліди губ цією особою [11].

Оскільки ці сліди, як правило, включають сліди слини, зазвичай призначається комплексна експертиза: трасологічна та судово-медична, у ході якої може бути встановлена групова і статева приналежність слини.

Наступним видом криміналістичної експертизи, який використовується при розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, є судово-біологічна експертиза. Вказаний вид експертного дослідження доцільно використовувати, якщо між подією злочину та повідомленням про неї пройшов невеликий проміжок часу або про злочин повідомлено негайно. Основними завданнями біологічної експертизи при розслідуванні статевих злочинів є встановлення належності об'єктів біологічного походження до одного цілого.

Саме сліди біологічного походження відіграють основну роль у розкритті статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, оскільки їх дослідження може максимально ідентифікувати особу, причетну до скоєння цього злочину. Особливості об'єктів біологічного походження полягають у тому, що вони в основному менш помітні порівняно з іншими слідами і протягом часу змінюють свої властивості. Тому для їхнього пошуку і закріплення необхідні спеціальні знання, а також використання спеціальних технічних засобів.

Дослідження слідів біологічного походження проводиться в лабораторних умовах за допомогою імунологічних, цитологічних та молекулярно-генетичних методів.

Особливо велику увагу при розкритті злочинів проти статевої свободи слід приділяти комплексному цитологічному та молекулярно-генетичному дослідженню слідів біологічного походження.

Цитологічні методи дослідження засновані на вивченні за допомогою мікроскопа особливостей будови клітин, клітинного складу органів тканин, рідин організму людини. За допомогою цитологічного аналізу оцінюють стан епітелію, мезотелію, ступінь його проліферації та належність до певних тканин органів.

Молекулярно-генетична ідентифікація являє собою принципово новий тип наукового знання, що відкриває надійні перспективи вирішення ідентифікаційних завдань у кримінальному процесі та розвитку доказової бази і має ряд переваг перед традиційними серологічними методами дослідження біологічних слідів людини.

Метод молекулярної генетики (метод аналізу поліморфних ділянок геному людини) надає можливість ідентифікувати конкретну особу за слідами, які були залишені нею на місці події.

Принцип методу заснований на виділенні та очищенні ядерної ДНК людини із біологічного матеріалу і наступного аналізу визначених ділянок (локусів) молекули ДНК. При вивченні поліморфізму, як правило, аналізують визначені 8ТЯ-локуси [12, с.12], що займають певне положення в геномі, успадковуються за законами Менделя, мають у популяції велику кількість алелей (ознак), що відрізняються між собою числом елементів, які повторюються (повторів). Кожна із досліджуваних ознак має групову приналежність, проте у сукупності вони дозволяють індивідуалізувати об ' єкт.

Використання спеціальних знань при розкритті та розслідуванні статевих злочинів, вчинених стосовно малолітньої особи, шляхом призначення у справі судових експертиз має велике значення, оскільки допомагає встановити обставини злочину.

Список використаних джерел

1. Зайцева Е.А. Концепция развития института судебной экспертизы в условиях состязательного уголовного судопроизводства: автореф. дисс. на соиск. науч. степени докт. юрид. наук: спец.12.00.09/Е.А. Зайцева. - М., 2008. - 52 с.

2. Белкин Р.С. Курс советской криминалистики: пособие для преподавателей, адъюнктов, соискателей и слушателей учеб. завед. МВД СССР: в 2-х т. / Р С. Белкин. - М.: РИО Акад. МВД СССР, 1978. - Т 2: Частные криминалистические теории. - 410 с. Джавадов Ф.М. Концептуальні основи розвитку судової експертизи в сучасних умовах: автореф. дис. на здобув. наук. ступеня докт. юрид. наук: спец.12.00.09/Ф.М. Джавадов. - К., 2000. - 30 с.

3. Про судову експертизу: Закон України: від 25 лютого 1994 р. N° 4038-ХІІ (у ред. від 19 листопада 2012 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua/laws/ show/4038-12.

4. Сахнова Т В. Судебная экспертиза / Т В. Сахнова. - М.: Городец, 1999. - 368 с.

5. Експертизи в судовій практиці / за заг. ред.В. Г Гончаренка. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - 405 с.

6. Россинская Е.Р. Реалии и перспективы использования специальных знаний по новому УПК / Е.Р. Россинская // Уголовно-процессуальный кодекс Российской Федерации: год правоприменения и преподавания: материалы Междунар. науч. - практ. конфер., Москва, 2728 октября 2003 г. - М.: Изд-во МГЮА, 2004. - С.153-163.

7. Клименко Н.І. Судова експертологія: курс лекцій / Н.І. Клименко. - К.: Ін Юре, 2007. - 528 с.

8. Криміналістика / за ред.В.Ю. Шепітька. - 2-ге вид., переробл. і допов. - К.: Концерн "Видавничий Дім "Ін Юре", 2004. - 728 с.

9. Словник основних термінів трасологічних експертиз. - М., 1987. - С.118.

10. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства Юстиції України: від 08.10.98 № 53/5 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4. rada.gov.ua

11. Ольховець С.О. Дослідження розподілу частот алелів 8ТЯ-локусів у змішаній популяції України: методичні рекомендації / С.О. Ольховець / ДНДЕКЦ МВС України. - К., 2009. - 12 с.

Размещено на Allbest.ru