Правовий статус Європейської комісії проти расизму та нетерпимості

Висвітлення правового статусу Європейської комісії проти расизму і нетерпимості, незалежного органу, метою якого є виявлення, попередження випадків нетолерантного ставлення та дискримінації за ознакою кольору шкіри. Нагляд за дотриманням прав людини.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 24.09.2017
Размер файла 22,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Правовий статус Європейської комісії проти расизму та нетерпимості

О.С. Калмикова

Анотації

Висвітлено правовий статус Європейської комісії проти расизму і нетерпимості, незалежного органу, метою якого є виявлення, попередження випадків нетолерантного ставлення та дискримінації за ознакою кольору шкіри, мови, релігії, громадянств, нагляд за дотриманням прав людини, стеження за расистськими настроями і расовою дискримінацією у державах-членах Ради Європи. Проаналізовано повноваження ЄКРН та природу актів, що ухвалює Комісія.

Ключові слова: дискримінація, расизм, ксенофобія, релігійна нетерпимість, боротьба із дискримінацією, ЄКРН.

Освещен правовой статус Европейской комиссии против расизма и нетолерантности, независимого органа, целью которого является выявление, предупреждение случаев нетолерантного отношения и дискриминации по признаку цвета кожи, языка, религии, гражданства, надзор за соблюдением прав человека, наблюдение за расистскими настроениями и расовой дискриминацией в государствах-членах Совета Европы. Проанализированы полномочия ЕКРН и природа актов, принимаемых Комиссией. право расизм дискримінація

Ключевые слова: дискриминация, расизм, ксенофобия, религиозная нетерпимость, борьба с дискриминацией, ЕКРН.

Considered the legal status of the European Commission against Racism and Intolerance, an independent body whose goal is to identify, prevent cases of intolerant attitudes and discrimination on the basis of skin color, language, religion, nationality, surveillance of human rights, monitoring of racist attitudes and racial discrimination member States of the Council of Europe. Analyzed the powers of ECRI and acts adopted by the Commission.

Keywords: discrimination, racism, xenophobia, religious intolerance, combating discrimination, the ECRI.

Поглиблення проблеми націоналізму, а на цьому підґрунті зневаги до меншин, ксенофобії та расизму вимагало створення спеціального органу, який би міг забезпечувати превентивний захист у контексті цих питань. Так, у рамках ОБСЄ у 1992 р. було створено інститут Верховного комісара з питань національних меншин для ідентифікації та вирішення конфліктів меншин на ранніх стадіях, а в рамках Європейського Союзу в 1997 р. - Європейський моніторинговий центр з питань расизму та ксенофобії, який збирає та опрацьовує відповідну інформацію з метою створення інформаційної мережі для допомоги державам-членам. У Раді Європи таким спеціалізованим органом стала Європейська комісія проти расизму та нетерпимості (далі - ЄКРН), заснована в 1994 р.

Зупинимося більш детально на аналізі її правового статусу та юрисдикції.

Насамперед зауважимо, що з моменту створення перед ЄКРН були поставлені такі завдання: боротьба проти расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості в Європі; огляд ефективності законодавства, політики та інших заходів держав-членів Ради Європи з позиції подолання расизму, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості; пропонування заходів на місцевому, національному та європейському рівнях; розробка загальнополітичних рекомендацій державам-членам; аналіз міжнародних правових інструментів з метою їх можливого посилення.

У перспективі передбачалося, що Комісія повинна сприяти інтеграції мультикультурної Європи і зміцненню її демократичних засад. Так, у Декларації та Плані дій, прийнятих 11.10.1997 р. у Страсбурзі на другій зустрічі глав держав і урядів країн-членів Ради Європи, було вирішено активізувати діяльність ЄКРН. Разом із тим у політичних деклараціях, ухвалених міністрами держав-членів Ради Європи від 13.10.2000 р. на заключному засіданні ЄКРН, передбачалися заходи, за допомогою яких уряди країн-членів зобов'язувалися провадити зміцнення ЄКРН. Крім того, Парламентська Асамблея в Рекомендації 1438 (2000) звернулася до Комітету Міністрів з проханням повністю підтримувати роботу ЄКРН та забезпечити вжиття державами-членами конкретних заходів щодо виконання її рекомендацій. Отже, у Резолюції 2002 (8), прийнятій Комітетом Міністрів 13.06.2002 р. на 799-му засіданні, затверджено новий Статут ЄКРН з поправками, внесеними резолюціями КМ / Res (2013) 12 від 09.10.2013 р. і КМ / Res (2014) 2 від 19.02.2014 р. на 1180-му і 1192-му засіданнях відповідно) [8].

Згідно з положеннями цього документа Комісія є органом Ради Європи, на який покладено завдання боротьби із расизмом, расовою дискримінацією, ксенофобією, антисемітизмом та нетерпимістю в Європі у контексті Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, додаткових протоколів до неї і пов'язаного з ними прецедентного права.

Так, ст. 2 Статуту встановлює, що ЄКРН складається з одного представника від кожної держави-члена Ради Європи, який повинен мати високі моральні якості, бути визнаним експертом у справах расизму, расової дискримінації, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості, виступати в самостійному статусі та бути незалежним при виконанні своїх повноважень. У преамбулі до Резолюції (2013) 12 також зазначено, що члени ЄКРН не повинні слідувати жодним інструкціям від будь-якої організації або особи, у тому числі від своїх країн, під час виконання своїх обов'язків. Разом із тим кандидати у члени ЄКРН повинні вільно володіти хоча б однією з робочих мов Ради Європи і бути здатними до здійснення частих подорожей, а також працювати в умовах стресу і напруженого графіку [4]. Члени ЄКРН обираються строком на п'ять років з правом переобрання на наступний, але не більше ніж два строки підряд.

У процесі реалізації своїх завдань ЄКРН перебуває в постійному зв'язку з іншими інституціями Ради Європи та інших організацій. Підкреслюючи принцип взаємного співробітництва органів Ради Європи та співпраці з ЄС, Статут ЄКРН у ст. 5 закріплює можливість Парламентської Асамблеї, Конгресу місцевих та регіональних влад, представників Європейського Союзу бути представленими в ЄКРН без права голосу. Крім того, передбачається, що будь-яка держава-член Ради Європи, користуючись статусом спостерігача, за наявності позитивного рішення ЄКРН та Комітету Міністрів може бути запрошена до представлення в ЄКРН без права голосу.

Вироблені за результатами своєї роботи доповіді та рекомендації ЄКРН направляє до Комітету Міністрів для вжиття відповідних заходів. Разом із тим Комісія періодично інформує Комітет Міністрів про результати своєї роботи. Річні звіти ЄКРН, затверджені на першому засіданні Комісії кожного наступного року, направляються до Кабінету Міністрів та в подальшому підлягають оприлюдненню.

Наведені факти лише підтверджують природу ЄКРН як складової єдиної системи правозахисного механізму Ради Європи, що функціонує в умовах підтримки, контролю та сприяння іншим органам Ради, хоча і наділена самостійним статусом.

Отже, виходячи із загальної оцінки, юрисдикцію ЄКРН можна поділити на внутрішню та зовнішню. Внутрішня пов'язана з вирішенням організаційних питань щодо діяльності Комісії як органу Ради Європи. У зв'язку з цим ЄКРН наділяється правом розробляти внесення змін та доповнень до її Статуту і направляти їх до Комітету Міністрів для розгляду. Крім того, ЄКРН самостійно визначає процедуру проведення своїх засідань та надає дозволи на присутність на них представників держав-членів Ради Європи та ін. Так, відповідно до Правил внутрішньої процедури ЄКРН, прийнятих 20.03.2003 р. та доповнених 04.12.2012 р., ЄКРН обирає з-поміж своїх членів Голову, його першого та другого заступників, які виконують представницьку та координаційну функції.

Діяльність ЄКРН відбувається у вигляді засідань, що є повноважними у разі присутності більше половини її членів, а між засіданнями Комісії провадиться постійно діючим Бюро, яке складається з Голови, його заступників та чотирьох членів, обраних ЄКРН. Бюро повноважне: приймати рішення про необхідність і вид заходів, що потрібно вживати для подолання серйозних проблем у сфері боротьби проти расизму, расової дискримінації, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості; проводити моніторинг реалізації рішень ЄКРН і виконання будь-яких операцій, що є необхідними у терміновому порядку. Бюро інформує ЄКРН про невідкладні дії, вжиті у зв'язку з цим. Воно може вносити пропозиції ЄКРН щодо порядку денного її засідань і пріоритетів діяльності на наступний рік.

Засідання ЄКРН і Бюро провадяться в міру необхідності реалізації функцій цього органу.

ЄКРН має також свій Секретаріат, який складається з виконавчого секретаря та інших штатних членів Ради Європи. Він повідомляє членів ЄКРН про дату, час та місце проведення засідань, забезпечує направленням їм проекту порядку денного, готує та розповсюджує документи, що розглядатимуться на черговому засіданні. За результатами кожної чергової зустрічі ЄКРН приймає рішення з питань, що розглядаються, а Секретаріат готує проекти скороченого та повного звіту (що крім переліку рішень, містить також короткий виклад змісту обговорення) про її проведення. Повний звіт зустрічі, затверджений Головою та його заступником, направляється членам ЄКРН [7].

Зовнішня юрисдикція ЄКРН визначається шляхом проведення в межах покладених на орган завдань, визначених ст. 1 Статуту, діяльності у трьох ключових напрямах, що отримали назву "мандат Комісії": індивідуальний підхід до кожної держави (country by country monitoring); робота над загальними темами; відносини з громадськістю. Зазначене відображено в розроблюваних Комісією програмах. До речі, Статутом також передбачено право ЄКРН розширювати напрями дії своїх програм через їх модифікацію чи доповнення. Водночас відповідно до ст. 6 Статуту в межах своєї юрисдикції Комісія може звертатися за допомогою до доповідачів або консультантів; організувати консультації із зацікавленими сторонами; створювати робочі групи з конкретних тем; скористатися безпосередньою підтримкою неурядових організацій у будь-яких аспектах, що перебувають у її віданні; запросити висновки органів Ради Європи щодо питань, пов'язаних із її роботою.

У контексті визначення юрисдикції ЄКРН охарактеризуємо кожен із напрямів її діяльності більш детально. Так, як зазначає Голова руху проти нетерпимості Естебан Ібарра, одним з аспектів багатогранної діяльності ЄКРН, розроблених із метою виконання її обов'язків, є: проведення досліджень ситуації "від країни до країни", поглиблене вивчення проблем кожної держави-члена у відповідних сферах та забезпечення співробітництва з урядами цих країн у напрямі їх вирішення за допомогою надання конкретних і адекватних пропозицій [5]. У рамках моніторингу "від країни до країни" Комісія має співпрацювати з національними органами влади, відвідувати відповідні країни, а також брати участь у конфіденційному діалозі з названими органами, під час яких останні можуть прокоментувати висновки ЄКРН.

Моніторинг країн провадиться щодо усіх держав-членів і складається з п'ятирічних циклів з охопленням дев'яти / десяти країн на рік. П'ятий цикл моніторингу ЄКРН розпочався в першому півріччі 2013 р. Загальними темами циклу є: законодавчі питання, розпалювання ненависті, насильства й інтеграційна політика.

Щодо законодавчих питань, то Комісія розглядає ратифікацію Протоколу N° 12 до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод [1] як інструмент боротьби з дискримінацією; наявність положень у кримінальному, цивільному та адміністративному праві, які відповідали б її Загальнополітичній рекомендації (GPR) № 72; існування незалежних органів, на які покладається обов'язок боротьби із расизмом і расовою дискримінацією.

У контексті розпалювання ненависті ЄКРН розглядає заходи, яких вжито для боротьби із такими її формами, які мають бути криміналізовані, та нетерпимістю в цілому, запальним дискурсом щодо груп, які представляють інтерес для ЄКРН ("вразливі групи населення").

Стосовно насильства ЄКРН розглядає заходи по боротьбі з реальним фізичним насильство щодо осіб, які належать до уразливих груп та їх власності.

Щодо тематик в окремих державах у межах циклу ЄКРН планується вирішення будь-який інших важливих проблем "расизму, расової дискримінації, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості". Проблеми щодо не імплементації чи неповної імплементації рекомендацій, прийнятих під час четвертого циклу, також перебуватимуть у полі зору ЄКРН [6].

Робота над загальними питаннями ЄКРН полягає в прийнятті політичних рекомендацій. Так, Комісія ухвалила до теперішнього часу чотирнадцять загальнополітичних рекомендацій.

Для вироблення цих рекомендацій ЄКРН створила спеціальну робочу групу, яка мала керуватися в тому числі й попереднім проектом Рамкової конвенції проти расизму.

У цьому напрямі Комісія також здійснює підготовку спеціальних доповідей, зокрема, про Європейський внесок у світову конференцію ООН проти расизму у 2001 р., безпосередньо бере активну участь у організації та проведенні конференцій, зокрема, Європейської конференції проти расизму у Страсбурзі у 2000 р.

Крім того, Комісія брала участь у розробці пропозицій щодо прийняття додаткового протоколу до Європейській конвенції з прав людини, який містить загальну заборону дискримінації (Протокол № 12 [1]). Третім напрямом діяльності ЄКРН є зв'язок з громадськістю, що стає можливим завдяки проведенню різноманітних публічних заходів. Головною метою таких заходів є привернення уваги до цієї категорії проблем, поширення інформації, співробітництво з національними та місцевими неурядовими організаціями, відповідна пропаганда та підготовка матеріалів. Так, у 2002 р. Комісія прийняла програму з консолідації зусиль у цьому аспекті своєї роботи, у якій ЄКРН зазначає, що боротьба проти расизму та нетерпимості не може бути всеохоплюючою та ефективною, якщо в ній беруть участь лише органи влади, до яких спрямовані рекомендації ЄКРН. У цьому контексті залучення представників громадянського суспільства до участі в міжкультурному діалозі, заснованому на взаємній повазі, має важливе значення, тому їм приділено велику увагу серед заходів протидії тероризму та його наслідкам, а також запобігання будь-яким проявам дискримінації.

На підставі проведеного аналізу можна зробити висновок, що Європейська комісія проти расизму та нетерпимості є органом з прав людини Ради Європи, який складається з незалежних експертів та має превентивну спеціалізовану природу. Її функціонування спрямоване на виявлення та запобігання проблемам расизму, дискримінації за ознакою етнічного походження, громадянства, кольору шкіри, релігії та мови, а також ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості шляхом реалізації трьох ключових аспектів діяльності: моніторингу держав-членів, роботи над загальною тематикою та організації співпраці з громадськістю. Тобто ця комісія оцінює ефективність усіх існуючих національних і міжнародних заходів у сфері боротьби з проявами дискримінації і провадить діяльність на місцевому, національному і європейському рівнях у законодавчій та політичній сферах, реалізуючи естимаційно-дослідницьку, нормотворчо-рекомендаційну та комунікативну діяльність, релевантну кожному з напрямів її роботи.

Крім того, названі напрями діяльності ЄКРН тісно пов'язані між собою, оскільки спрямовані на реалізацію єдиних завдань, поставлених перед цим органом. Водночас сприяння їх більш тісній когерентності є одним із методів роботи ЄКРН.

Для забезпечення зв'язку між спеціалізованими органами у сфері протидії расизму та расовій дискримінації на національному рівні ЄКРН було створено постійно діючу Робочу групу з відносин із громадськістю та спеціалізованими органами. Вона складається з п'яти членів ЄКРН, що обираються строком на три роки. Пропозиції групи підлягають схваленню на пленарному засіданні ЄКРН. У разі схвалення відповідних пропозицій група є повноважною організувати обговорення у спеціалізованих органах, що займаються боротьбою проти расизму та расової дискримінації відповідно до загальнополітичних рекомендацій ЄКРН N° 2 [2] і 7 [3], круглі столи для обговорення висновків і рекомендацій доповідей ЄКРН щодо окремих держав-членів за участю представників компетентних органів та громадянського суспільства держави-члена (-ів), організовувати конференції або інші відповідні заходи щодо загальносуспільних проблем у межах юрисдикції ЄКРН, розробляти і провадити медіастратегії ЄКРН для забезпечення гласності повідомлень і роботи ЄКРН [9].

Список використаних джерел

1. Протокол № 12 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.2000 р. // Офіц. вісн. України. - 2006. - № 32. - Ст. 2376. ECRI General Policy Recommendation № .2: Specialised bodies to combat racism, xenophobia, antisemitism and intolerance at national level of 14.06.1997 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/ monitoring/ecri/activities/GPR/EN/ Recommendation_N2/Rec02en.pdf

2. ECRI General Policy Recommendation N°.7: National legislation to combat racism and racial discrimination of 13.12.2002 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/ monitoring/ecri/activities/GPR/EN/ Recommendation_№7/ecri03-8%20recommendation%20nr%207.pdf

3. European Commission against Racism and Intolerance (ECRI): Draft Resolution CM/Res(2013), amending Resolution Res(2002)8 on the Statute of the European Commission against Racism and Intolerance (Evaluation (2012) 5, DD(2013)902 and GR-H(2013)CB8) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://wcd.coe.int/ViewDoc.jsp?id=2082813&Site=CM

4. Ibarra E. The European Commission against Racism and Intolerance (ECRI) examines Spain / E. Ibarra [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// movementagainstintolerance.wordpress.com/2011/03/14/the-european-commission-against-racism- and-intolerance-ecri-examines-spain/

5. Information document on the fifth monitoring cycle of the European Commission against Racism and Intolerance (ECRI) (adopted by ECRI's Bureau on 28.09.2012, further to the decisions taken by ECRI at its 58th plenary meeting 19-22.06.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/ecri/activities/ Information%20document%20fifth%20monitoring%20cycle_en.pdf

6. Internal Rules of Procedure of the European Commission against Racism and Intolerance (adopted on 20.03.2003, amended on 04.12.2012) [Електронний ресурс]. - Режим доступу:http:/ /www.coe.int/t/dghl/monitoring/ ecri/About/Rules%20of%20procedure%20ECRI.pdf

7. Resolution Res(2002)8 on the statute of the European Commission against Racism and Intolerance Adopted by the Committee of Ministers on 13.06.2002 at the 799th meeting of the Ministers' Deputies, amended by Resolutions CM/Res(2013)12 and CM/Res(2014)2 adopted, respectively, on 09.10.2013 and 19.02.2014 at their 1180th and 1192nd meetings [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dghl/monitoring/ecri/About/ Res(2002)8%20amended%20-%20Statute%20ECRI%20-%20revised%20February%202014.pdf

8. Terms of reference of ECRI'S working group on relations with civil society // ECRI Combating Racism and Intolerance. An Introduction to work of European Commission against Racism and Intolerance [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t7dghl/monitoring/ecri/ activities/Ecri_ work_en.pdf.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.