Проблеми вдосконалення статистичного обліку в органах досудового слідства в Україні

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого

Проблеми вдосконалення статистичного обліку в органах досудового слідства в Україні

Христич І.О., к. е. н., доцент

кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права

Анотація

досудовий слідство кримінальний облік

Стаття присвячена розгляду стану статистичного обліку в органах досудового слідства в Україні на сучасному етапі. Звернуто увагу на незадовільний стан обліково-статистичної роботи щодо внесення інформації про вчинені кримінальні правопорушення (злочини). Запропоновано основні напрями вдосконалення статистичного обліку в органах досудового слідства.

Ключові слова: органи досудового слідства, обліково-статистична робота, обліковані кримінальні правопорушення, зареєстровані кримінальні правопорушення, невнесення даних до ЄРДР.

Аннотация

Статья посвящена рассмотрению состояния статистического учета в органах досудебного следствия в Украине на современном этапе. Обращено внимание на неудовлетворительное состояние учетно-статистической работы относительно внесения информации о совершенных преступлениях. Предложены основные направления усовершенствования статистического учета в органах досудебного следствия.

Ключевые слова: органы досудебного следствия, учетно-статистическая работа, учтенные преступления, зарегистрированные преступления, невнесение данных в ЕРДР.

Annotation

Khristich І.О. PROBLEMS OF PERFECTION OF STATISTICAL ACCOUNT IN ORGANS OF PRE-TRIAL INVESTIGATION IN UKRAINE

The article is devoted to consideration of the state of statistical account in the organs of pre-trial investigation in Ukraine on the modern stage. Displace attention on the unsatisfactory state of registration-statistical work in relation to bringing of information about committed criminal offences (crimes). Basic directions of perfection of statistical account in the organs of pre-trial investigation are offered.

Key words: organs of pre-trial investigation, registration-statistical work, accounted criminal offences, registered criminal offences, upbringing of data to Single Register ofpre-trial investigation.

Постановка проблеми. Сучасний стан розвитку країни передбачає необхідність підвищення рівня протидії злочинності, що неможливо без удосконалення системи статистичного обліку і звітності. Інформаційно-аналітичне забезпечення протидії злочинності передбачає інформування про стан, динаміку і структуру злочинів, критерії оцінки ефективності діяльності правоохоронних органів, збір необхідної та достатньої інформації для прийняття відповідних управлінських рішень щодо запобігання злочинності.

Криміногенна ситуація в Україні за роки незалежності характеризується стабільною тенденцією до збільшення кількості зареєстрованих злочинів. Однак ця тенденція була нерівномірною - в окремі роки відбувалося зменшення рівня злочинності. На жаль, більшість учених тривалий час підкреслюють, що офіційна кримінально-правова статистика, яка існує в нашій країні, не забезпечує достовірної картини. Вчені вважали, що введення в дію 20 листопада 2012 р. нового Кримінального процесуального кодексу істотно покращить ситуацію з інформативним забезпеченням щодо стану злочинності у країні. Одночасно з ним було введено Єдиний реєстр досудових розслідувань (ЄРДР). Чинним Кримінальним процесуальним кодексом було введено поняття «кримінальне правопорушення», яке може бути двох видів - злочин і кримінальний проступок. На жаль, до цих пір ще не прийнято Закон України про кримінальні проступки. Тому для характеристики рівня злочинності зараз у звітах Генеральної прокуратури України використовується поняття «обліковано кримінальних правопорушень», яке істотно відрізняється від поняття «зареєстровано кримінальних правопорушень», хоча перед введенням у дію чинного Кримінального процесуального кодексу передбачалося, що всі заяви громадян повинні вноситися до ЄРДР. Так, за 2016 р. було зареєстровано 1 124 401 кримінальне правопорушення (на 2,8% більше, ніж у 2015 р.); обліковано - 592 604 (на 4,9% більше, ніж у 2015 р.) [1, с. 1].

Ступінь розробленості проблеми. Багатоаспектні проблеми вдосконалення статистичного обліку розглядалися у низці наукових

праць вітчизняних учених та представників ближнього та далекого зарубіжжя.

На жаль, у більшості публікацій проблемі підвищення якості обліково-статистичної роботи не приділялось достатньої уваги. При цьому не звертали уваги на встановлення реального рівня злочинності в нашій країні, хоча ця проблема набуває особливого значення на сучасному етапі розвитку нашої країни, коли ми спостерігаємо таке істотне змінення злочинності, її структури внаслідок трансформації усього суспільства.

Метою статті є аналіз стану обліково-статистичної роботи на стадії досудового розслідування. При цьому підкреслюється, що чинний порядок реєстрації та обліку кримінальних правопорушень не сприяє встановленню реальної кількості вчинених злочинів (кримінальних правопорушень) у країні.

Виклад основного матеріалу. «Право і правові інститути повинні бути незалежними від поточної політики. Це умова існування нормального і ефективного суспільства» [2, с. 123]. Статистика повинна об'єктивно відображати реалії соціального життя, тому що сама по собі вона - найважливіший інструмент соціального пізнання. Якщо ж вона штучно перекручена, то, зіставляючи її з іншими даними, у тому числі і добутими соціологічним шляхом, можна виявити об'єктивні і суб'єктивні причини статистичного «шахрайства». Як відомо, Україна у рейтингу світової безпеки Global Peace Index 2016 опинилася у десятці найнебезпечніших країн, посівши 156 місце зі 162, що майже на одному рівні із Суданом, Центральноафриканською республікою та Єменом.

Сьогодні до органів досудового розслідування належать органи прокуратури, Національної поліції, СБУ, органи фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України та новостворений правоохоронний орган - НАБУ. Кожний із них веде відповідне досудове слідство у тих кримінальних провадженнях, які регламентовано чинним Кримінальним процесуальним кодексом.

На практиці у зв'язку з тим, що ведення усієї облікової та статистичної роботи покладено на Управління ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань та статистичної інформації органів прокуратури, яке насамперед зацікавлене у покращенні кількісно-якісних показників стану злочинності в країні, інколи заяви про вчинення кримінального правопорушення не потрапляють до ЄРДР і до офіційної кримінально-правової статистики, тим паче що інструкція щодо порядку ведення єдиного обліку в органах, які ведуть досудове слідство, змінювалася багато разів.

Наказом Генеральної прокуратури від 6 квітня 2016 р. затверджено Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке зареєстровано 5 травня 2016 р. у Міністерстві юстиції за № 680/28810. Цим Положенням чітко закріплено, що Держателем ЄРДР є Генеральна прокуратура України. Реєстраторами ЄРДР є прокурори, у тому числі керівники прокуратур; керівники органів досудового розслідування; слідчі органів прокуратури, поліції, безпеки, органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, та органів Державного бюро розслідувань; детективи підрозділів детективів та внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України, уповноважені здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. [3].

З метою покращення обліку кримінальних правопорушень наказом Міністра внутрішніх справ України 14 квітня 2016 р. за № 296 була затверджена Інструкція з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22 червня 2016 р. за № 884/29014. Ця інструкція визначає єдиний порядок обліку, зберігання, видачі та інвентаризації кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України. Кримінальні провадження, у яких слідчими прийнято рішення про їх закриття на підставі пунктів 1, 2, 4 частини першої ст. 284 КПК України, після внесення відомостей про це до ЄРДР та книги обліку слідчої роботи невідкладно передаються керівникові органу досудового розслідування (його заступнику) для перевірки обґрунтованості прийнятого рішення. За результатами перевірки керівником органу досудового розслідування (його заступником) не пізніше 10-денного строку з моменту винесення слідчим постанови про закриття кримінального провадження складається мотивований висновок про обґрунтованість прийнятого рішення. У разі встановлення у процесі вивчення матеріалів кримінального провадження підстав, які свідчать про те, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято слідчим незаконно чи необґрунтовано, керівник органу досудового розслідування письмово інформує про це прокурора, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні [4].

З метою забезпечення належної організації діяльності органів прокуратури з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу був виданий Наказ Генеральної прокуратури від 16 жовтня 2015 р. № 275 зі змінами, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 7 вересня 2016 р. № 319. Основними завданнями діяльності прокуратури у цьому напрямі було визначено забезпечення об'єктивного відображення в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей щодо кримінальних правопорушень, осіб, які їх учинили, та прийнятих під час досудового розслідування процесуальних рішень; своєчасності, повноти і достовірності внесення до інформаційно-аналітичної системи «Облік та статистика органів прокуратури» відомостей про прокурорську діяльність та її результати; системного контролю за додержанням Кримінального процесуального кодексу України та нормативно-правових актів з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, формуванням звітності про роботу органів досудового розслідування, а також за надходженням інформації про судове рішення щодо особи у кримінальному провадженні; запровадження перевірок щодо об'єктивності первинних облікових відомостей та показників звітності про роботу прокурора. Цим же наказом були визначені основні критерії оцінки діяльності прокурорів [5].

Незважаючи на зміни законодавства щодо підвищення якості реєстраційної роботи, ніяких істотних змін не відбувається. Багато хто уникає покарання ще на стадії повідомлення про кримінальні правопорушення, тому що їх розглядають і відповідають заявнику відповідно до Закону України «Про звернення громадян» або Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Багато вчених підкреслюють, що офіційні статистичні дані нічого не характеризують, але для оцінки стану злочинності, її тенденцій ні в якій іншій країні світу не придумали інших показників. Тому необхідно, щоб реєстрація відповідала реальній картині. Система обліку злочинів у нашій країні, на жаль, далеко не ідеальна. Раніше органи МВС реєстрували, розслідували і характеризували ефективність роботи органів досудового слідства. Тому ще на стадії реєстрації злочинів установлювали майбутню перспективу (чи буде цей злочин розкритий, чи ні, і яке судове майбутнє у цієї справи). Деякі зі злочинів і зараз не реєструються саме із-за цього. Проблему неповної реєстрації злочинів (укриття злочинів від реєстрації) висвітлювали багато вчених. Це незаконне закриття справи, виставлення карток щодо призупинення справи, хоча розслідування продовжується, незаконне об'єднання кримінальних справ, незаконне виділення матеріалу в окреме провадження та ін. Як при цьому підкреслював професор В.С. Зеленецький, між цими фактами є прямий та зворотній зв'язок. З одного боку, укриття заяв та повідомлень про злочини від реєстрації призводить до укриття від реєстрації вчинених злочинів. З іншого - це провокує працівників органів дізнання до фальсифікації заяв та повідомлень, що ускладнює, а інколи і робить неможливим виявлення вчинених злочинів. Може виникати і професійна деформація співробітників органів внутрішніх справ, що ще більше викривляє реальну картину стану злочинності [6, с. 15-18]. Органи МВС завжди були зацікавлені у викривленні реальних фактів під впливом якого завгодно зовнішнього фактора (стимулу). Оцінка ефективності діяльності правоохоронних органів досі базується на кримінальній статистиці.

Також існує і значна кількість кримінальних справ, які припиняються на стадії досудового слідства з різних підстав (за даними офіційної статистичної звітності цю кількість справ установити неможливо). Ця обставина порушує основний конституційний принцип рівності всіх громадян країни перед законом. У зв'язку із цим положенням у законодавчому порядку зараз обмежено право органів дізнання і досудового слідства припиняти з нереабілітуючих підстав порушені кримінальні справи. Органами досудового слідства порушені кримінальні справи можуть припинятися тільки за відсутністю події чи складу злочину в діях підозрюваних осіб.

Тому більшість вчених і вважали, що якщо усією статистичною роботою органів досудового слідства почне керувати Генеральна прокуратура, то наявна практика фальсифікації статистичних даних істотно зміниться. Практика свідчить, що це не так. Тому необхідно запровадити єдину систему обліку всієї злочинності, створивши єдиний центр, який не може бути підпорядкований ніякому з органів досудового слідства. Він повинен бути цілком незалежним від кон'юнктурних розумінь усієї системи органів досудового слідства. Підтримуємо позицію тих учених, які неодноразово зазначали, що не можна було органи прокуратури наділяти правом формування статистичних даних щодо стану злочинності в державі [7], тому що, як підкреслює В.С. Зеленецький, ще у кінофільмі «Службовий роман» головна героїня наголошувала, що «статистика - це наука, вона не терпить приблизності», а особливо - навмисного спотворення з метою створення видимого благополуччя і укриття злочинної бездарності [7].

Автор цієї статті неодноразово писав про необхідність створення окремого органу, який би займався винятково аналітично-статистичною роботою: розробляв нові документи, інструкції щодо їх заповнення, збирав і аналізував усі статистичні дані щодо роботи органів досудового слідства, а також усіх органів правоохоронної системи [8, с. 81; 9, с. 72]. Підтримуємо позицію, що для відновлення довіри населення до всіх правоохоронних органів України дуже велике значення має реальна перебудова всієї статистичної роботи у цих органах [7]. Кримінально-правова статистика зараз є гальмом для розвитку кримінологічних досліджень у країні, а повинна бути стимулом. Поки офіційна статистична реєстрація і облік буде здійснюватися в органах прокуратури, на це сподіватися недоцільно.

Зрозуміло, що, базуючись на документах первинного обліку, формуються відповідні звітні дані в правоохоронних органах. Якщо ці первинні дані викривлені, то і всі статистичні дані будуть невірно характеризувати стан злочинності і її тенденції. Крім того, систематична зміна форм звітності призводить до труднощів у проведенні порівняння цих даних за різні періоди часу і в різних гілках органів досудового слідства.

На жаль, чинне законодавство лише допомагає цьому. Так, внесення даних до ЄРДР закінчується в 0 годин 1 числа наступного місяця, а більшість форм звітності продовжує формуватися протягом тижня (деякі форми - до 7 числа наступного місяця), що дає змогу формувати різні показники. Від такої практики необхідно відмовитися, формування усіх форм статистичної звітності повинно відбуватися чітко станом на 0 годин 1 числа наступного місяця.

Висновки. Незважаючи на введення Нового кримінального процесуального кодексу і ЄРДР, практика невнесення даних про вчинені злочини залишилася. Тому єдину систему державної реєстрації кримінальних правопорушень (злочинів) можна проводити лише в Державній службі статистики, в центрі, який не буде підпорядкований правоохоронним і правозастосовним органам, який і буде щорічно друкувати статистичні збірники про стан злочинності у країні. При цьому вважаємо, що Державній службі статистики України необхідно щорічно проводити загальнодержавне вибіркове долідження рівня латентної злочинності, що дасть змогу встановити реальний стан злочинності в Україні, як це проводиться у більшості країн світу систематично. Введення такого обліку надасть можливість розробляти більш дієві заходи протидії злочинності.

Література

1. Довідка про динаміку та структуру кримінальних правопорушень в Україні упродовж січня-грудня 2016 року. ГП України, Київ, 2017. - 38 с.

2. Здравомыслов А. Г Германия - Россия: Точка зрения немецкого социолога// Социологические исследования. 2001. № 4. - с. 123 - 128.

3. Положення про порядок ведення Єдиного реєстру досу- дових розслідувань: Наказ Генерального прокурора України від 6 квіт. 2016 р. № 139. - [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www.gp.gov.ua/ua/pd.html?_m=publications&_ t=rec&id= - Заголовок з екрана.

4. Інструкції з організації обліку та руху кримінальних проваджень в органах досудового розслідування Національної поліції України: Наказ Міністра внутрішніх справ України від 14.04.2016 № 296 - [Електронний ресурс] - Режим доступу: //http://search. ligazakon.ua/l_doc2.nsl/link1/RE29014.html - Заголовок з екрана.

5. Про організацію діяльності органів прокуратури з питань ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань, статистики та її аналізу: Наказ Генеральної прокуратури від 16 жовтня 2015 р. № 275 зі змінами, внесеними наказом Генеральної прокуратури України від 07.09.2016 №319 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http: // www.gp.gov.ua/ua/ pd.html?_m=publications&_t=rec&id= - Заголовок з екрана.

6. Зелененький В.С. Возбуждение уголовного дела /

7. В.С. Зеленецький. _ Харьков: КримАрт, 1998. - 340 с.

8. Петер Г. Прокуратура та правоохоронні органи України в період злочинного режиму Януковича, і її перетворення сьогодні - [Електронний ресурс] - Режим доступу: - http:// www.3republic.org.ua/ua/ideas/13397 - Заголовок з екрану.

9. Даньшин И.Н., Онищук З.М., Христич И.А. Об организации централизованной правовой статистики// Проблемы социалистической законности: респ. межвед. науч. сб./ отв. ред. В.Я. Таций. - Вып. 5 - Х.: Вищ. школа, 1980. - С. 77 - 82.

10. Христич І.О. Проблеми вдосконалення обліку злочинів // Вісник Харківського нац. ун-ту ім. В.Н.Каразіна. - «Громадянське суспільство». - 2006. - № 735. - с. 69 - 73.

Размещено на Allbest.ru