Щодо зміни проведення гірської політики в Україні після її приєднання до Протоколу про сталий транспорт відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Щодо зміни проведення гірської політики в Україні після її приєднання до Протоколу про сталий транспорт відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

Чонгов О.О., аспірант

Стаття присвячена правовому аналізу Протоколу про сталий транспорт відповідно до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат. У статті визначається його вплив на гірську політику України. Надається правовий аналіз Протоколу.

Ключові слова: гірська політика, Протокол про сталий транспорт, Рамкова конвенція про охорону та сталий розвиток Карпат.

Статья посвящена правовому анализу Протокола об устойчивом транспорте в соответствии с Рамочной конвенцией об охране и устойчивом развитии Карпат. В статье определяется его влияние на горную политику Украины. Проводится правовой анализ Протокола.

Ключевые слова: горная политика, Протокол об устойчивом транспорте, Рамочная конвенция об охране и устойчивом развитии Карпат.

This article is devoted to legal analysis of the Protocol on sustainable transport in accordance with the Framework Convention for the Protection and Sustainable Development of the Carpathians. The article is defined by its impact on mountain policy of Ukraine. Legal analysis of the Protocol is provided in the article.

Key words: mountain policy, Protocol on sustainable transport, Framework Convention on the protection and sustainable development of the Carpathians.

Законом України «Про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат» від 16.03.2016 р. [1] Україна ратифікувала Протокол про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталийрозвиток Карпат (далі - Протокол), який має міжнародний характер [2].

Оскільки Карпати за своїми ландшафтними, рельєфними особливостями належать до гірської місцевості, то прийняття Протоколу так чи інакше може впливати на проведення гірської політики України. На сьогодні жодний учений не надав правової характеристики Протоколу. Іншими словами, сьогодні немає жодної наукової роботи, де б аналізувалися положення Протоколу. До ратифікації Протоколу в українському законодавстві майже не було положень, які б регулювали особливості гірської політики, а у правовій доктрині і на сьогодні аналізуються лише питання охорони та використання земель відповідно до їх цільової категорії або інші загальні питання щодо цього.

Відомо, що у Карпатських горах розташовані майже всі категорії земель, але науковці не приділяють увагу особливостям використання та охорони земель у гірських місцевостях. Так, С.В. Єлькін вивчає ландшафтне використання та охорону земель [3]. А гори та гірські масиви складаються з ландшафтів. А.М. Мирошниченко та Р.І. Марусенко аналізують особливості використання земель відповідно до цільової категорії [4], але усі їх дослідження не стосуються гірської політики України. О.О. Погрібний та І.І. Каракаш у підручнику «Земельне право України» розглядають питання про використання земель водного фонду на загальному рівні [6]. В.І. Семчик, П.Ф. Кулініч, М.В. Шульга у підручнику «Земельне право України» також приділяють увагу тільки охороні земель істори- ко-культурного призначення [7].

Звідси випливає, що перед нами постає проблема: чи вплине прийняття закону України про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат на проведення гірської політики в Україні, і якщо вплине, то яким чином. Це можливо визначити, лише здійснивши правовий аналіз Протоколу. Тому мета статті - визначити, як саме прийняття Протоколу впливатиме на гірську політику України, з правової точки зору надати аналіз Протоколу та окреслити перспективу подальшого практичного розвитку цього питання. Досягнення мети полягає у визначенні таких завдань:

1. Чи вплине ратифікація Протоколу та практичне його виконання на проведення гірської політики України?

2. Які реальні покращення вбачає Протокол у гірській місцевості у різноманітних сферах? Яким чином та відповідно до яких умов їх можна досягти?

3. Чи пропонується розвиток транспортної інфраструктури? Якщо пропонується, то з огляду на які країни?

4. Чи приділяється увага збереженню водного різноманіття гір?

5. Чи потрібна імплементація цих положень та розробка інших положень у національному законодавстві? Чи може їх практичне виконання розпочати проведення гірської політики України в Карпатах та чи відобразиться це на екології та транспортній інфраструктурі Карпатських гір?

6. Чи існують подальші перспективи розвитку у цьому напрямі?

До ратифікації Протоколу гірська політика в Україні не проводилася. На нашу думку, гірська політика має сформуватися якнайшвидше, оскільки Карпатські та Кримські гори мають значні території з природними комплексами та об'єктами, які мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну цінність, тобто є землями, які мають бути віднесені до природно-заповідного фонду. Також ці місця мають території, які можна віднести до земель рекреаційного, історико-культурного, сільськогосподарського призначень тощо. Ратифікація Протоколу має на меті зміну гірської політики України насамперед у транспортній, екологічній та природоресурсній сферах.

Виконання умов Протоколу, які зазначені у статті ІПротоколу, мають на меті співробітництво сторін щодо:

a) політики планування та розвитку сталого транспорту і транспортної інфраструктури, які враховують особливості гірського середовища;

b) розробки політики сталого розвитку мультимодальних перевезень, які забезпечують соціально-економічні переваги мобільності та доступу до міських, сільських, віддалених і туристичних районів Карпат;

c) зменшення негативного впливу на здоров'я людини та покращення безпеки пересування на транспорті;

ф уникнення фрагментації природних і напівприродних середовищ існування, яка виникає внаслідок використання усіх видів транспорту та відповідної інфраструктури, а також збереження і покращення екологічних взаємозв'язків на місцевому, національному та регіональному рівнях;

е) розробки і просування екологічно безпечних моделей та систем транспорту, зокрема на екологічно вразливих територіях;

ї) об'єднання планування сталого транспорту і управління транспортним рухом в Карпатах, по можливості уникаючи перевищення пропускної спроможності через Карпати;

д) забезпечення інфраструктурної функціональності транспортної мережі;

И) покращення або підтримка транспортної інфраструктури стосовно ефективності, безпеки, забезпечення безпеки пасажирської та вантажної мобільності і викидів парникових газів [2].

Досягнення таких цілей на практиці призведе до поліпшення екологічних, туристичних умов Карпат, інфраструктурного сполучення Карпат та призведе до поліпшення природних ресурсів.

Протокол вперше у вітчизняному законодавстві пропонує врегулювати транспортну інфраструктуру у Карпатських горах, деталізуючи види транспорту та те, яким чином їх потрібно використовувати. Так, наприклад, кожна сторона, яка ратифікувала Протокол, повинна адаптувати мережі транспортної інфраструктури до особливих потреб гірського середовища і його мешканців, беручи до уваги: захист вразливих територій, зокрема, територій з багатим біорізноманіттям, екологічним взаємозв'язком чи територій, які мають міжнародне значення для захисту біорізноманіття та ландшафтів; мінімізацію шуму і забруднення повітря; потреби регіонів, які мають особливу важливість для туризму [2].

Визначається комплекс заходів для кожного виду транспорту, які сторони, що ратифікували Протокол, мають виконати стосовно гірських територій, які знаходяться у Карпатах.

Так, Протокол деталізує, що сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку сталого автомобільного транспорту шляхом: перевірки доріг на стійкість, належну якість і використання; мінімізації обсягів перевезень, які перетинають вразливі райони; сприяння екологічному взаємозв'язку шляхом використання інструментів просторового і транспортного планування та інших заходів; полегшення доступу до альтернативних видів палива та енергії шляхом виконання міжнародних стандартів для відповідної інфраструктури і надання інформації про розташування та сумісність паливної інфраструктури; підтримки міського транспорту, у тому числі громадського пасажирського транспорту; оптимізації взаємодії між транспортом для перевезень вантажу на далекі відстані та до кінцевого пункту призначення з метою обмеження поодиноких поставок, у тому числі шляхом оптимізації планування та логістики; вживання заходів для зниження смертності тварин на дорогах; збереження традиційних ландшафтів; мінімізації негативного впливу на здоров'я місцевих жителів [2].

Для залізничного транспорту сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку сталого залізничного транспорту шляхом: оптимізації і модернізації залізничного транспорту, зокрема, для транскордонних перевезень вантажів та пасажирських потоків; покращення мульти- модальності шляхом вдосконалення логістики та зв'язків між різними видами транспорту; вжиття заходів для зниження смертності тварин на дорогах; сприяння екологічному взаємозв'язку шляхом використання інструментів просторового і транспортного планування та інших заходів; вжиття заходів щодо переміщення, наскільки це можливо, вантажних та пасажирських перевезень на далекі відстані на залізничний транспорт; підтримання і вдосконалення залізничних мереж [2]. правовий сталий транспорт гірський

Протокол передбачає розвиток і авіаційного транспорту шляхом оптимізації та вдосконалення існуючої транспортної інфраструктури; покращення мультимодальних зв'язків від/ до аеропортів у Карпатах з орієнтуванням на громадський транспорт; зменшення, наскільки це можливо, експлуатації повітряних суден над природним та напівприродним середовищем існування та уникнення перешкоджання коридорам міграції птахів [2]. На нашу думку, дуже важливе екологічне значення має зменшення експлуатації повітряних суден над природними та напівприродними середовищами та уникнення перешкоджання коридорам міграції птахів, оскільки такі заходи збережуть унікальну карпатську екологічну систему.

Також Протокол має на меті врегулювати питання щодо водного транспорту, зокрема, враховуючи гідрологічну, біологічну, екологічну та іншу специфіку басейнів гірських річок. Зазначається, що сторони намагаються уникати, мінімізувати та, за можливості, протистояти впливу на басейни гірських річок, зокрема, на заболочені та прісноводні екосистеми таких факторів, як шум, викиди забруднювачів, руйнування природного та напівприродного середовища існування, фрагментація річкових екосистем і кільватерів [2]. Такі заходи допоможутьзберегти водне середовище карпатських річок та їх біологічне різноманіття.

Особлива увага у Протоколі приділяється розвитку немоторизованих видів транспорту, оскільки вони мають на меті охорону громадського здоров'я, мінімізацію негативного впливу на навколишнє середовище; ресурсозбереження стосовно витрат і утримання транспортної інфраструктури, використання простору, енергозбереження. Для цього сторони Протоколу повинні вживати заходів щодо сприяння розвитку немоторизованих видів транспорту (їзди на велосипедах і ходьби) шляхом розвитку належної транспортної інфраструктури, такої, як тротуари, пішохідні стежки, зелені шляхи та велосипедні маршрути; інтермодаль- ного зв'язку, який поєднує пішохідний і велосипедний рух.

Підсумовуючи правовий аналіз положень Протоколу, ми можемо зробити деякі

Висновки

1. На сьогодні гірська політика України не проводиться. Ратифікація Протоколу та практичне його виконання може змінити цю ситуацію, але тільки стосовно Карпатських гір.

2. Протокол вбачає реальне покращення транспортної інфраструктури, екологічної та природної ситуації в Карпатських горах. Але досягти його можливо тільки за умов виконання положень цього Протоколу.

3. Вперше пропонується розвиток транспортної інфраструктури з оглядом на Європейський Союз, розвиток екологічного транспорту (немоторизованого транспорту) у Карпатах.

4. Пропонується збереження водного різноманіття Карпатських гір.

5. Імплементація цих положень, розробка інших положень у національному законодавстві та їх практичне виконання може розпочати проведення гірської політики України у Карпатах та відобразитися на екології та транспортній інфраструктурі Карпатських гір.

6. Прийняття цього Протоколу має подальші перспективи розвитку на законодавчому рівні. Це є першим кроком для проведення гірської політики в Україні, а також для вивчення науковцями цієї проблеми.

Література

1. Закон про ратифікацію Протоколу про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon3.rada.gov.Ua/laws/show/en/1028-19/paran5#n5.

2. Протокол про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат [Електронний ресурс]. -- Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/ webproc4J?pf35П=57688.

3. Єлькін С.В. Правове регулювання ландшафтного використання та охорони земель в Україні: дис. канд. юрвд. наук: спец. 12.00.06. «Земельне право, аграрне право; екологічне право; природоресурсне право» / С.В. Єлькін ; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - К.,2012. - 247 с.

4. Мірошниченко А.М., Марусенко Р.І. Науково-практичний коментар Земельного кодексу України. - К. : Правова єдність, 2009, - 496 с.

5. Погрібний О.О., Каракаш І.І. Земельне право України: Підручник / За ред. О.О. Погрібного та І.І. Каракаша. - Вид. 2, перероб. і доп. - К. : Істина, 2009. - 600 с.

6. В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М.В. Шульга Земельне право України [підручник] / В.І. Семчик, П.Ф. Кулинич, М. В. Шульга. -- К. : «Ін Юре», 2008. - 600 с.

Размещено на Allbest.ru