Колізійні норми регулювання трудових відносин наукових працівників

Размещено на http://www.allbest.ru/

Колізійні норми регулювання трудових відносин наукових працівників

Сучасний стан науки у світі характеризується значними темпами розвитку на тлі глобалізації, каталізатором чого є насамперед динамічний прогрес інформаційних технологій, який у свою чергу обумовлює генезис інформаційного суспільства. Серед держав - світових лідерів, які здійснюють наукові дослідження й наукові відкриття, можна назвати Японію, США, Швецію, Фінляндію, Данію, Швейцарію, Німеччину, про що свідчить середній показник наукоємності їх економіки - 2% [6]. Заради справедливості варто зауважити, що величина цього показника не відповідає цільовій величині, задекларованій у міжнародних нормативно-правових актах, наприклад, у Лісабонській стратегії (3%) [1], проте водночас показник наукоємності економіки України становить 0,73%.

Унаслідок такого стану справ Україна з моменту здобуття незалежності втратила більше 2/3 наукового потенціалу, що у свою чергу спричиняється систематичним фінансуванням сфери науки за «залишковим» принципом. Так, на фундаментальні наукові дослідження й розробки щороку витрачається в середньому лише 23% запланованої суми, на прикладні розробки - 18%, на науково- технічні розробки - 47% [6].

До зазначених проблем функціонування вітчизняної науки варто додати також недостатню законодавчу урегульованість окремих питань здійснення науково-дослідницької діяльності. Зокрема, мова йде про такі блоки проблемних питань, як невідповідність змісту Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» змісту наукової діяльності, невпорядкованість понятійно- термінологічного апарату, яким послуговуються законодавчі акти, неналежна урегульованість здійснення наукової й науково-дослідної діяльності з позиції трудового законодавства [10].

В останньому із зазначених блоків особливо цікавим і недостатньо дослідженим питанням є реалізація трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, у сфері наукових досліджень у цілому та підбір адекватних колізійних прив'язок для урегулювання здійснення міжнародних, міжнаціональних польових наукових досліджень зокрема. Необхідність вивчення цієї проблеми та пошуку шляхів її вирішення обумовлює актуальність нашого дослідження.

Проблеми правового регулювання трудових правовідносин наукових працівників знайшли відображення в працях О. Гоц [5], О. Мірошниченко [9], М. Смолярової [13], С. Черновської [16] та інших авторів. Акцент на співвідношенні норм національного й міжнародного законодавства, за допомогою якого регулюється інститут трудового договору, зроблено в розвідці Ф. Цесарського [15].

Незважаючи на це, питанню регулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, у сфері наукових досліджень і підбору адекватних колізійних прив'язок для урегулювання здійснення міжнародних, міжнаціональних польових наукових досліджень не було приділено належної уваги.

Мета статті - розкрити колізійні норми регулювання трудових відносин наукових працівників.

В українській правовій практиці розмежовують поняття «наукова діяльність» і «науково-технічна діяльність». Основними критеріями диференціації цих понять є їх мета й форми прояву, що стає очевидним із їх законодавчого визначення. Так, у Законі України «Про наукову та науково -технічну діяльність» наукова діяльність трактується як інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання й використання нових знань. Основними її формами є фундаментальні та прикладні наукові дослідження [12].

Згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність» науково-технічна діяльність - це інтелектуальна творча діяльність, спрямована на отримання й використання нових знань у всіх галузях техніки та технологій. Її основними формами (видами) є науково-дослідні, дослідно- конструкторські, проектно-конструкторські, технологічні, пошукові та проектно-пошукові роботи, виготовлення дослідних зразків або партій науково-технічної продукції, а також інші роботи, пов'язані з доведенням наукових і науково-технічних знань до стадії їх практичного використання [12].

Водночас спільними характеристиками як наукової, так і науково-технічної діяльності є інтелектуальність та творчість персоніфікованих суб'єктів їх реалізації. Ці спільні характеристики є визначальними, проте не вичерпними для розкриття змісту наукової й науково-технічної діяльності під час здійснення їх порівняння з іншими видами професійної діяльності. Однак з огляду на контекст нашого дослідження зосередимо увагу на науковій діяльності, якій притаманні такі специфічні особливості, як систематичність, універсальність, загальна суспільна значущість, незавершеність, наступність, критичність, достовірність, раціональність [14, с. 176], інтенсивність [8, с. 75].

Більше того, наукова діяльність не може здійснюватись без таких базових елементів, як потреба в наукових дослідженнях, чітко визначені об'єкт і предмет дослідження, прогнозована ефективність наукових досліджень, ресурси для проведення наукових досліджень та їх очікувані результати [8, с. 75]. І хоча значення кожного з названих базових елементів для здійснення наукової діяльності є приблизно еквівалентним, що обумовлюється їх системністю, відсутність одного з них виключає можливість здійснення повноцінної наукової діяльності; тому варто зробити наголос на такому елементі, як ресурси для проведення наукових досліджень.

Цілком очевидно, що проведення окремих наукових досліджень потребує інших, ніж наявні в розпорядженні окремого колективного суб'єкта, додаткових ресурсів. Такими ресурсами дуже часто є територія іноземних держав або суб'єкти, які перебувають у власності чи під прапором іноземних держав та прирівнюються до їх територій, природні або синтетичні ресурси, які перебувають у власності іноземних держав чи на нейтральних територіях, іноземні спеціалісти тощо. Унаслідок залучення останніх виникають трудові відносини, ускладнені іноземним елементом.

І хоча в сучасній правовій науці розроблено певні напрацювання з питань нормативно-правового й колізійно-правового регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом, у різних сферах [3; 4; 17], цю проблематику практично не було спроектовано (у розумінні наукового дослідження) на площину реалізації трудових правовідносин у науковій сфері.

Водночас окремі міжнародні документи, хоч і фрагментарно, урегульовують питання здійснення трудових правовідносин у сфері наукової діяльності. Фрагментарність таких документів проявляється насамперед у тому, що їх дія поширюється здебільшого лише на певну сферу, тобто такі міжнародні законодавчі акти є вузькоспеціалізованими. Яскравою ілюстрацією до викладеного може слугувати Конвенція Організації Об'єднаних Націй із морського права [7] (далі - Конвенція з морського права).

У Конвенції з морського права не визначається поняття «морські наукові дослідження». Цей пробіл спробував усунути Держдепартамент США, який розробив Перероблене керівництво до реалізації відповідних положень Конвенції Організації Об'єднаних Націй із морського права «Морські наукові дослідження». У цьому документі до морських наукових досліджень було зараховано заходи, що проводяться в океані, щоб розширити знання про морське середовище та процеси в ньому [11].

До згаданих заходів не належать такі: розвідка й освоєння природних ресурсів; гідрографічні обстеження (для підвищення безпеки судноплавства); військові дії, у тому числі військові дослідження; заходи, пов'язані з прокладкою й експлуатацією підводних кабелів; екологічний моніторинг та оцінка забруднення морського середовища; збір морських метеорологічних даних та інших рутинних спостережень за океаном (таких, що використовуються для моніторингу й прогнозування стану океану, попередження небезпечних природних явищ і прогнозів погоди, передбачення клімату), у тому числі за рахунок добровільних програм [11].

Проте текстуальний аналіз Конвенції з морського права дає змогу виокремити основоположні ознаки цього виду наукової діяльності, за допомогою яких можна здійснити подальший вибір колізійних прив'язок у регулюванні трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають під час здійснення наукової діяльності.

Так, у ст.143 Конвенції з морського права декларується, що морські наукові дослідження здійснюються винятково з мирними цілями та на благо всього людства. У ч.3 ст.143 Конвенції з морського права йдеться про те, що держави-учасниці (як ті, які мають вихід до моря, так і ті, які такого виходу не мають) можуть здійснювати морські дослідження, а також сприяють міжнародній співпраці в царині морських досліджень шляхом участі у відповідних програмах, зміцнення дослідницького потенціалу, підготовки й залучення відповідних наукових кадрів, поширення досягнутих результатів [7].

На нашу думку, зі змісту наведеної норми можна виокремити такі ознаки трудової діяльності у сфері здійснення морських наукових досліджень: гуманістичний характер, що постає з принципу здійснення морських досліджень винятково в мирних цілях; системність і різновекторність, проявом чого є різні шляхи участі держав-учасниць у сприянні науковим морським дослідженням.

Важливим із позиції об'єкта нашого дослідження є положення Конвенції з морського права про те, що установки й обладнання, за допомогою яких здійснюються наукові морські дослідження як у водах, так і на континентальному шельфі, не мають статусу островів, їм не належать територіальні води, вони не впливають на делімітацію територіального моря, виключної економічної зони чи континентального шельфу (ст.259 Конвенції з морського права) [7].

Викладене твердження дає змогу припустити, що оскільки установки й обладнання не мають статусу островів та їм не належать територіальні води, то вони не вважаються частиною держави -учасниці, яка проводить ці наукові морські дослідження та якій ці установки й обладнання належать. Відповідно, на їх території не діє національне законодавство цієї держави-учасниці, у тому числі й трудове. У такому разі найбільш доцільним вбачається регулювання трудових правовідносин, які мають місце на установках та обладнанні, за допомогою або міжнародного законодавства, або законодавства держави, у територіальних водах якої чи на шельфі якої розташовуються установки чи обладнання. Таким чином, ще однією характерною ознакою трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають у процесі здійснення наукової діяльності, є варіативність їх правового регулювання.

На нашу думку, зміст окресленої ознаки трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають у процесі здійснення наукової діяльності, апріорі обмежує можливість права вибору сторонами таких правовідносин правової системи, за допомогою якої мав би врегульовуватись трудовий конфлікт у разі його виникнення. Тобто серед множини відомих колізійних прив'язок, з яких необхідно обрати найбільш адекватну для врегулювання ускладнених іноземним елементом трудових правовідносин наукових працівників, автоматично виключається можливість застосування lex voluntaris (автономії волі). Такий висновок логічно постає з твердження про те, що установки й обладнання не вважаються територією країни-учасниці, яка проводить наукові морські дослідження, а отже, відпадає можливість вибору правової системи цієї держави.

За тією ж логікою для колізійного врегулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають унаслідок реалізації наукової діяльності, не може бути застосовано іншу основну колізійну прив'язку - прив'язку до закону місця роботи (lex loci laboris).

Цю прив'язку інколи називають прив'язкою до права країни місця звичайного виконання працівником своєї трудової діяльності; до закону країни місця знаходження підприємства, на якому працює особа; до закону місця виконання роботи; до закону країни, у якій працівник зазвичай виконує свої трудові обов'язки; до закону країни, у якій робітник зазвичай виконує роботу; до права країни звичайного виконання роботи за договором; до закону країни, у якій (повністю чи переважно) виконується робота; до права місця здійснення трудової функції тощо [2].

І хоча така прив'язка найчастіше застосовується в разі нездійснення сторонами вибору правової системи або відсутності в сторін трудового договору вибору, що, власне, і спостерігається в окресленій ситуації з установками й обладнанням, які не вважаються територією країни-учасниці, яка проводить наукові морські дослідження, lex loci laboris не може використовуватись для колізійного регулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, наукових працівників, які здійснюють наукові морські дослідження. Таке твердження набуває сенсу з огляду на те, що установки й обладнання, які використовуються в морських наукових дослідженнях, не вважаються ні островами, ні територією держави, яка проводить дослідження або якій вони належать, а отже, правовідносини на цих установках не врегульовуються за допомогою законодавства цієї держави.

Таким чином, з множини можливих і застосовуваних у міжнародній правовій практиці колізійних прив'язок для врегулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають під час здійснення наукових морських досліджень, непридатними є прив'язки lex voluntaris та lex loci laboris.

З огляду на те, що виконання трудових зобов'язань у межах здійснення наукових морських досліджень не підпадає під загальні формули колізійного регулювання у зв 'язку зі специфікою місця виконання роботи та особливостями конкретних відносин, виникає об'єктивна необхідність для регулювання означених трудових відносин застосувати так звані спеціальні колізійні норми з власними колізійними прив'язками. Такою, наприклад, є прив'язка до закону прапора - lex banderae (lex flagi).

Як правило, lex banderae (lex flagi) застосовується для регламентації праці особи на водному чи повітряному транспорті та передбачає врегулювання правовідносин за допомогою закону країни реєстрації транспортного засобу або до держави, під прапором чи ідентифікаційним символом якої перебуває цей транспортний засіб. Оскільки трудова діяльність, що здійснюється в межах морських наукових досліджень, характеризується саме специфікою місця виконання роботи (морське судно, наукова установка або обладнання) та особливостями конкретних відносин (трудові відносин у сфері наукових морських польових досліджень), то найбільш доцільним вбачається застосування саме колізійної прив'язки lex banderae (lex flagi) для врегулювання трудових правовідносин, які реалізуються під час здійснення наукової діяльності.

Іншою колізійною прив'язкою, яка, на нашу думку, може використовуватись для регулювання трудових правовідносин у сфері міжнародних морських наукових досліджень, проте з поправкою на індивідуальний, персональний, суб'єктивний характер, є lex delegationis. Ця прив'язка застосовується щодо працівників, яких направлено на роботу в закордонні відрядження, та означає застосування права країни місцезнаходження установи чи організації, яка направила працівника для виконання певних завдань за кордон.

Таким чином, колізійне регулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають під час реалізації наукової діяльності, зокрема й під час здійснення морських наукових досліджень, може здійснюватись із використанням двох колізійних прив'язок: lex banderae (lex flagi - закону прапора) та lex delegationis (закону делегування, відрядження). Водночас неадекватними для регулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають під час реалізації наукової діяльності, зокрема й під час здійснення морських наукових досліджень, є колізійні прив'язки lex voluntaris (автономії волі) та lex loci laboris (закону місця праці). Неприйнятність застосування останніх колізійних прив'язок постає з такої особливості трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, які виникають під час реалізації наукової діяльності, зокрема й під час здійснення морських наукових досліджень, як варіативність їх правового регулювання. Її сутність визначається положеннями міжнародного законодавства, яким регулюється здійснення наукової діяльності на морі, та означає, що залежно від конкретної ситуації для регулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, наукових працівників має застосовуватись або міжнародне законодавство, або законодавство країни, у територіальних морських водах якої чи на шельфі якої проводяться такі дослідження.

Перспективи подальших досліджень вбачаємо у вивченні проблемних питань, які виникають у вітчизняній правовій практиці щодо врегулювання трудових правовідносин, ускладнених іноземним елементом, у сфері наукової діяльності.

Література

колізія правовідносини морський дослідження

1. Байбороша Н. Классические типы коллизионных привязок / Н. Байбороша // Журнал международного права и международных отношений. - 2011. - №4. - С. 22-23.

2. Бєлогубова О.В. Колізійно-правове регулювання трудових відносин, ускладнених іноземним елементом, в міжнародному судноплавстві / О.В. Бєлогубова // Актуальні проблеми політики. - 2013. - Вип. 50. - С. 120-130.

3. Гоц О.В. Правове регулювання виникнення трудових правовідносин з науково-педагогічними працівниками : автореф. дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. : спец. 12.00.05 «Трудове право ; право соціального забезпечення» / О.В. Гоц ; Національний університет внутрішніх справ. - Х., 2004. - 20 с.

4. Черновська С.М. Правове регулювання трудових відносин наукових працівників : дис. ... к.ю.н. : 12.00.05 / С.М. Черновська ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. - К., 2012. - 231 с.

Размещено на Allbest.ru