Правові засади житлового забезпечення молоді

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія внутрішніх справ

Кафедра теорії держави та права

Правові засади житлового забезпечення молоді

Тихомиров Д.О., к. ю. н., доцент

Анотація

Стаття присвячена розгляду можливостей отримання молоддю пільгових умов на одержання та придбання житла. Окреслено загальний процес, коло суб'єктів, які мають право на отримання пільгових кредитів у рамках забезпечення права молоді на житло.

Ключові слова: житлове забезпечення молоді, державна підтримка молодих родин, кредити молодим сім'ям, доступне житло.

Житлове забезпечення молоді - одна з найгостріших соціально-економічних проблем в Україні, розв'язання якої шляхом державного молодіжного житлового кредитування сприяє покращенню демографічної ситуації в країні, створенню необхідних умов для поліпшення побутового та економічного становища молодих людей, формуванню активної життєвої позиції молодого покоління, зміцненню фінансово-кредитної системи держави, а через неї - економіки в цілому.

Недостатність забезпечення молоді житлом, низькі темпи будівництва, неефективне використання бюджетних коштів, зловживання у сфері державного молодіжного житлового кредитування свідчать про необхідність удосконалення адміністративно-правового регулювання у цій сфері. Останнє є одним із важливих чинників у вирішенні низки соціально-економічних проблем суспільства, що й обумовило вибір теми статті та необхідність подальшого вивчення і дослідження зазначеного питання.

Проблема отримання або придбання житла завжди була і буде актуальною для багатьох людей у всі часи. В Україні реалізується низка державних програм, які дозволяють громадянам побудувати або придбати власне житло. Найпоширенішими житловими програмами на 2014 рік є програма «Доступне житло, 70/30», здешевлення вартості іпотечних кредитів та молодіжне кредитування. Розглянемо детальніше кожну з них.

Необхідною умовою дієвості державної політики у сфері забезпечення молоді житлом є розбудова її на таких принципах:

- конституційності та законності (відповідно до ст. 47 Конституції України, згідно з якою кожен громадянин країни має право на житло) [1];

- безпосередньої участі молоді у формуванні й реалізації політики і програм, пов'язаних із житловою проблемою;

- обліку потреб молоді, визначення співвідношень між можливостями їх задоволення та економічними ресурсами держави;

- поєднання зусиль центральних та місцевих органів влади, громадських загальнодержавних та регіональних організацій у вирішенні завдань щодо забезпечення молоді житлом;

- відповідальності кожного молодого громадянина перед суспільством та державою за взяті ним зобов'язання в справі реалізації житлових програм та проектів.

Форми і методи державної підтримки мають визначатися залежно від потреби у поліпшенні житлових умов, рівня матеріального добробуту молодих родин, місця проживання (у містах чи сільській місцевості), місця роботи (державна служба, галузь освіти, медицини, виробництво), наявності і кількості дітей у родині.

Державна підтримка молодих родин, які потребують поліпшення житлових умов, має здійснюватися шляхом:

- надання безоплатних субсидій і поворотних позик (позичок) таким родинам на придбання житла;

- компенсації частини фактичних витрат на будівництво чи придбання житла, списання частини заборгованості за кредитом за рахунок державного бюджету і бюджетів органів місцевого самоврядування у разі народження (усиновлення) дитини;

- виділення будівельних матеріалів для індивідуального житлового будівництва (насамперед у сільській місцевості);

- надання багатодітним малозабезпеченим родинам житлових приміщень з державного і місцевого житлового фондів за договорами соціального найму;

- створення системи державних і приватних орендних (прибуткових) будинків. [1]

Програма «Доступне житло» передбачає сплату 30% вартості нормативної площі житла державою і 70% - громадянами. Учасниками цієї програми можуть стати усі бажаючі за умови перебування на квартирному обліку громадян, що потребують поліпшення житлових умов, та громадяни, середньомісячний грошовий дохід яких разом з членами їх сімей з розрахунку на одну особу не перевищує п'ятикратного розміру середньомісячної заробітної плати у відповідному регіоні [2].

Щоб стати учасником програми здешевлення вартості іпотечних кредитів, необхідно перебувати на квартирному обліку та бути забезпеченим за місцем проживання, зареєстрованим в установленому порядку, житловою площею, що не перевищує 9 кв. метрів на одного члена сім'ї, або проживати (зареєстровані в установленому порядку) у гуртожитку, що підтверджується довідкою про склад сім'ї, виданою за місцем проживання. Суть програми полягає в тому, що кредитна ставка не перевищує 16%, з яких лише 3% сплачує громадянин, а решту 13% компенсує держава [3].У програмі молодіжного кредитування, відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584, мають право взяти участь молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни, які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов. Наприклад, сім'я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно; неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно мають неповнолітніх дітей (дитину); одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно. Згідно з умовами програми, кандидат повинен зробити перший внесок у розмірі не менш як 6 відсотків вартості будівництва (реконструкції) житла. При цьому розмір кредиту на придбання житла визначається регіональним управлінням Державного фонду сприяння молодіжному житловому будівництву, виходячи з нормативної площі житла та експертної оцінки.

Наприклад, у 2013 році на виконання цих державних програм було виділене певне фінансування. Проте, через ситуацію в державі та брак коштів у бюджеті, уряд скоротив фінансування державних житлових програм. Таким чином, виділених державою коштів достатньо лише для виконання зобов'язань за раніше укладеними договорами. Нові договори у 2014 році не укладалися. На 2015 рік також не передбачалося укладення нових угод [4].

Слід вказати, що в Україні діє державна спеціалізована фінансова установа, яка підпорядкована Кабінету Міністрів України та створена з метою сприяння проведенню державної житлової політики - Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву (далі - Фонд).

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією, законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, а також Положенням «Про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2000року № 1604.

Перелік фінансових послуг, що надаються Державним фондом сприяння молодіжному житловому будівництву:

- надання фінансових кредитів за рахунок власних коштів;

- надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів;

- залучення коштів установників управління майном для фінансування об'єктів будівництва та/або здійснення операцій з нерухомістю. [5]

Одним із основних нормативно-правових актів, які регулюють придбання молоддю житла на пільгових умовах, в Україні є Державна програма забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки, яка затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року № 967, відповідно до неї молоді громадяни України мають можливість придбати житло у кредит на пільгових умовах.

Порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) чи придбання житла урегульований Положенням «Про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) і придбання житла», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2001 року № 584 (далі - Положення 584).

Відповідно до п. 3 Положення 584 право на отримання кредиту мають молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни, які згідно з законодавством визнані такими, що потребують поліпшення житлових умов, а саме:

- сім'я, в якій чоловік та дружина віком до 35 років включно;

- неповна сім'я, в якій мати (батько) віком до 35 років включно мають неповнолітніх дітей (дитину);

- одинокі молоді громадяни віком до 35 років включно.

Кредит відповідно до п. 16 Положення 584 надається молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла терміном повернення до 30 років.

Перший внесок кандидата у позичальники згідно з підп. 3 п. 17 Положення 584 становить не менше як шість відсотків передбаченої вартості будівництва (реконструкції) чи експертної оцінки вартості придбання об'єкта кредитування. При цьому у випадку надання кредиту на будівництво (реконструкцію) житла зазначену суму кандидат вносить двома частинами:

- на момент укладення кредитної угоди - на менше як половину цієї суми, а також кошти на страхування в період будівництва (реконструкції) житла, виходячи із загальної суми внесків позичальника;

- під час остаточних розрахунків протягом 10 днів після отримання в бюро технічної інвентаризації технічного паспорта з урахуванням фактичної площі збудованого (реконструйованого) житла - решту коштів.

Відповідно до п. 20 Положення 584 розмір кредиту на будівництво (реконструкцію) житла визначається регіональним відділенням Фонду, виходячи з норми 21 кв. метр загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково 20 кв. метрів на сім'ю (далі - нормативна площа), вартості будівництва (реконструкції) житла за цінами, що діють на час укладення кредитної угоди, та витрат на страхування в період будівництва (реконструкції) житла.

Розмір кредиту на придбання житла визначається регіональним управлінням Фонду виходячи з нормативної площі житла та експертної оцінки.

При цьому відповідно до третього абзацу п. 2 Указу Президента України «Про заходи щодо поліпшення становища багатодітних сімей» від 12 листопада 1999 року № 1460 передбачено, що при наданні пільгових довготермінових кредитів на будівництво (реконструкцію) або придбання житла молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам перевага надається багатодітним.

Також Положенням 584 передбачені пільгові умови кредитування молодих сімей та одиноких молодих громадян, а саме: п. 30 Положення 584 передбачено, що позичальник, який не має дітей, сплачує кредит з відсотковою ставкою у розмірі три відсотки річних суми зобов'язань за кредитом; позичальник, який має одну дитину, звільняється від сплати відсотків за користування кредитом; позичальникові, який має двох дітей, за рахунок бюджетних коштів погашається 25 відсотків суми зобов'язань за кредитом; позичальникові, який має трьох і більше дітей, - 50 відсотків суми зобов'язань за кредитом.

Слід зазначити, що громадяни, які проживають в індивідуальному будинку, збудованому за рахунок кредиту, у сільській місцевості мають право на додаткові пільги. Якщо позичальник постійно працює у сільськогосподарському виробництві, у соціальній сфері села та органах місцевого самоврядування на селі, йому погашається 25% суми наданого кредиту додатково до вищевказаних пільг.

Особливу увагу при розгляді цього питання слід приділити судовим справам у сфері кредитування по молодіжним програмам, оскільки саме судова практика виявляє проблемні аспекти, а також неврегульовані та спірні питання у зазначеній сфері.

Так, зі статистики за 2015 рік випливає, що найбільшу частку в структурі адміністративних справ, провадження в яких закінчено, становили справи зі спорів щодо адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства - 36,3% від кількості усіх розглянутих адміністративних справ, або 84,6 тис. Із них 43,6% становили справи за зверненнями органів доходів і зборів щодо припинення юридичної особи (припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця). Справи зі спорів щодо реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення і соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики - 30,5% від усіх розглянутих адміністративних справ, або майже 71 тис. Із них 32,9% становили справи зі спорів щодо загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, у тому числі пенсійного страхування осіб, звільнених із публічної служби (військової служби); 32,3% -- справи зі спорів у сфері соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг.

Серед переглянутих у касаційному порядку цивільних справ більшість, як і в 2014 році, становили справи позовного провадження, зокрема спори, що виникають із договорів, - 3,5 тис. (3,3 тис. - у 2014 році) таких справ, або 39,9% (36% - 2014) від загальної кількості переглянутих; із них 1,6 тис. (1,4 тис. - 2014) справ, які виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу; спори про право власності та інші речові права становили 8,6% (10,4% - 2014); справи про відшкодування шкоди - 9% (10,1% - 2014).

За категоріями адміністративних справ найбільший відсоток скасованих і змінених у касаційному порядку судових рішень місцевих та апеляційних адміністративних судів становили справи за спорами з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства - 34,1% (30,9% - 2014), або майже 3 тис. справ; реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики - 22,1% (29,7%), або 1,9 тис. справ; забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування - 10,8% (9,3%), або 942 справи; відносин публічної служби - 9,7% (10,6%), або 852 справи.

У 2015 році серед переглянутих у касаційному порядку цивільних справ більшість, як і в попередньому році, становили справи позовного провадження, зокрема спори, що виникали з договорів, - 3,6 тис. (3,5 тис.) таких справ, або 40,4% (39,9%) від загальної кількості переглянутих справ; із них 1,7 тис. (1,6 тис.) справ, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу; про відшкодування шкоди - 733 справи, або 8,3% (9%); спори, що виникають із трудових правовідносин, - 672 справи, або 7,6%.

Аналіз судових рішень у сфері реалізації Державної програми забезпечення молоді житлом на 2013-2017 роки дозволив визначити такий предмет позовів:

- визнання договору недійсним і застосування наслідків його недійсності;

- дострокове розірвання кредитного договору;

- визнання права особистої власності на квартиру;

- визнання майнових прав на частину квартири;

- звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення;

- спонукання вчинення дій за кредитною угодою;

- визначення остаточної вартості площі квартири;

- стягнення заборгованості по сплаті кредиту, відсотків за користування кредитом та пені згідно з кредитним договором;

- захист прав споживачів;

- звільнення майна з-під арешту;

- визнання частково недійсним кредитного договору та договору поруки.

Виходячи з наведеного вище, можна дійти висновку, що державні молодіжні програми житлового кредитування - це важливий елемент розвитку і підтримання молоді та сім'ї. Незважаючи на це, існує низка проблемних моментів у межах реалізації таких програм, починаючи з потреби у великій кількості фінансування і тимчасового його припинення в останні роки та закінчуючи нецільовим використанням виділених коштів.

молодь житло кредит

Література

1. Шестопалов П.І. Державна політика у сфері забезпечення молоді житлом в Україні: сутність, принципи та шляхи реалізації

2. Доступне житло в Україні

3. Державні житлові програми - 2014

4. Доступне житло: Загальна інформація

5. Про Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву

Размещено на Allbest.ru