Класифікація конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Класифікація конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя

Кагадій Микола Іванович

Анотації

В статті досліджуються поняття та різні критерії класифікації конституцій зарубіжних країн світу і близького зарубіжжя. Дається авторське поняття класифікації та її критеріїв щодо конституцій країн близького зарубіжжя. Характеризуються окремі види конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя. Пропонуються висновки і рекомендації.

Ключові слова: конституції зарубіжних країн, конституції близького зарубіжжя, класифікація конституції близького зарубіжжя, критерії групування конституцій близького зарубіжжя, окремі групи конституцій близького зарубіжжя.

В статье исследуются понятие и различные критерии классификации конституций зарубежных стран мира и ближнего зарубежья. Дается авторское понятие классификации и её критериев в отношении конституций стран ближнего зарубежья. Характеризуются отдельные виды конституций зарубежных стран ближнего зарубежья. Предлагаются выводы и рекомендации.

M.I. Kahadii Classification of Constitutions of Foreign Countries of the Near Abroad

The article examines the concept and various criteria for the classification of constitutions of foreign countries of the world and neighboring countries. The author gives the definition of the classification of the constitutions offoreign countries of the near abroad as a way of separating them into different types depending on certain criteria in order to determine their diversity. The author analyzes such features of the classification of constitutions of foreign countries of the near abroad such as: a) separation of the constitutions of the neighboring countries for certain species; b) description of the criteria for their division; C) clarification of the diversity of constitutions abroad.

The author proposes to consider the criteria for the classification of constitutions of the countries of the near abroad ща such types: a) at the time of occurrence of the Constitution of the "fourth wave "; b) in the form of expression - written; C) out of order (procedure) of making - folk; d) procedure for changes and additions - tough and particularly hard; r) in time - constant; d) according to the characteristic form of state system - unitary (constitutions of the republics of Azerbaijan, Byelorussia, Armenia, Georgia, Estonia, Kazakhstan, Kyrgyzstan, Latvia, Lithuania, Moldova, Tajikistan, Turkmenistan, Uzbekistan, Ukraine); the Federal - Constitution of the Russian Federation; e) the form of the state political system democratic; e) the form of government - Republican; g) by geographical location of the countries of the Baltic States Constitution; a Constitution of the Transcaucasian countries; the constitutions of the countries of Central Asia; the constitutions of the republics of Belarus, Moldova, Russian Federation, Ukraine.

Keywords: Constitution of foreign countries, the Constitution abroad, the classification of the Constitution neighboring countries, the grouping criteria of the constitutions of the neighboring countries, certain groups of the constitutions of neighboring countries.

Постановка проблеми. Проблема класифікації конституцій зарубіжних країн постійно знаходиться у полі зору науковців і має важливе теоретичне і практичне значення в науці конституційного права. Проводяться дослідження окремих груп конституцій зарубіжних країн. Класифікація та критерії групування на види конституції зарубіжних країн близького зарубіжжя поки що ніким не досліджувалися.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Окремі аспекти проблеми класифікації конституцій зарубіжних країни висвітлюються різними авторами в монографіях, підручниках, посібниках, наукових статтях, доповідях і повідомленнях. Серед них праці: О.В. Батанова, В.М. Бесчасного, В.О. Боняк, М.І. Корниєнка, П.Ф. Мартиненко, А.Ю. Олійника, І.Д. Сліденко, С.В. Шевчука, В.М. Шаповала та ін. в яких досліджувалися конституції зарубіжних країн, їх критерії групування на види. Стосовно поняття та критеріїв класифікації конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя в сучасній конституційній доктрині досліджень не було.

Метою дослідження є поняття класифікації конституцій країн близького зарубіжжя та критерії групування їх на види.

Відповідно до мети задачами даного дослідження є: а) аналіз праць авторів щодо класифікації конституцій зарубіжних країн; б) поняття класифікації на види конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя; в) характеристика окремих видів конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя; г) висновки і рекомендації.

Виклад основного матеріалу. Наука конституційного (державного) права досліджує різні критерії для групування конституцій зарубіжних країн на види. Характеристика різних класифікацій конституцій зарубіжних країн досліджується різними вченими конституціоналістами. Наприклад, В.М. Бесчасний та ін., досліджуючи класифікацію конституцій зарубіжних країн, підкреслює, що "у науці конституційного (державного) права поняття "конституція" застосовується у двох значеннях. У формальному розумінні - це юридична конституція, тобто основний закон держави, що закріплює суспільно-економічний лад, форму правління та форму державного устрою, а також правове становище особи. Юридична конституція є документом, який пропонує те, що має бути. Однак під час практичного застосування приписів юридичної конституції обстановка змінюється. З'являються нові установи, приймаються конституційні, органічні та звичайні закони, що суттєво змінюють і доповнюють норми юридичної конституції. Іншими словами, на практиці складається такий порядок здійснення державної влади, що може значно відрізнятися від порядку, запропонованого юридичною конституцією. Цей реальний порядок здійснення державної влади називається фактичною конституцією, або конституцією в матеріальному значенні слова. Фактична і юридична конституції можуть як збігатися, так і відрізнятися одна від одної" [1, с. 51].

Отже, за критерієм формального регулювання правових відносин і фактично існуючого конституційного правопорядку автори поділяють конституції зарубіжних країн на юридичні і фактичні конституції зарубіжних країн.

Важливим аспектом для класифікації конституцій зарубіжних країн є імплеменотованість в національній конституції конкретної держави критеріїв міжнародного правопорядку. Так, П.Ф. Мартиненко підкреслює, що цю класичну систему сприймають як органічну, внутрішньо багатопланову і різнорівневу узгодженість державного (національного) права з об'єктивно існуючим міжнародним правовим порядком, як його "насиченість" міжнародним правовим порядком на основі Конституції держави. Незалежно від різних доктринальних контроверз, твердо встановленим фактом є те, що норми міжнародного права не можуть застосовуватися у внутрішньодержавних відносинах, якщо тільки цього не передбачає Конституція держави чи інша еквівалентна норма внутрішньо демократичного права [2, с. 251].

Отже, П.Ф. Мартиненко виокремлює один з критеріїв групування конституцій країн світу залежно від імплеменованого в них міжнародного правопорядку та факту їх реалізації у внутрішньодержавних правових відносинах. конституція право міжнародний

Названий критерій групування конституцій зарубіжних країн на види відстоюють у своїх працях і інші автори. Так, О.В. Батанов, досліджуючи діалектику місцевого самоврядування та прав людини в Україні, підкреслює неефективність глобальних процесів громадсько-політичної та соціально-економічної трансформації суспільства і держави шляхом проведення політичних і економічних реформ "згори" без адекватної їх підтримки "знизу". Наявність конституційної моделі локальної демократії і відсутність реальних механізмів її реалізації не приведуть до побудови громадянського суспільства та правової держави. Він підкреслює, що місцеве самоврядування не запроваджується згоди з конституційно-правовим його визнанням, а виникає знизу як усвідомлена потреба людей у самоорганізації, почуття відповідальності жителів громади і її органів за стан вирішення питань їх повсякденного життя [3, с. 184-185]. М.І. Корнієнко підкреслює той факт, що в Конституції України не в повній мірі відтворені положення Європейської хартії місцевого самоврядування (Хартія), яку ратифікувала Україна у 1997 р. у повному обсязі. Так, Конституція України визначає основним носієм функцій місцевого самоврядування територіальну громаду, а Хартія - органи місцевого самоврядування та збори [4, с. 207].

В.О. Боняк підкреслює важливість формулювання конституційної моделі органів правопорядку і вважає за необхідне звернення до міжнародного досвіду регламентації їх правового статусу на конституційному рівні та удосконалення конституційного регулювання з метою обмеження державної влади в інтересах захисту прав і свобод людини і громадянина як найвищої соціальної цінності [5, с. 46].

Отже, такий критерій поділу конституцій на ті, що здійснили імплементацію міжнародних стандартів прав людини у власній Конституції і ті, що не у повній мірі імплементували у власній конституції міжнародні договори, які їх парламентами були ратифіковані повністю, можуть бути використані для групування конституцій зарубіжних країн.

А.Ю. Олійника визначає види конституцій як класифікацію сучасних світових конституцій за різними критеріями. Він поділяє їх поділяють на: а) писані, неписані та змішані; б) монархічні і республіканські; в) унітарні і федеративні; г) демократичні і недемократичні; д) особливо жорсткі, жорсткі та гнучкі; е) тимчасові та постійні; є) народні, парламентські та октройовані (даровані); ж) кодифіковані і не кодифіковані тощо [6, с. 57].

Отже, А.Ю. Олійник не дає повного визначення такого юридичного терміну як класифікація конституцій зарубіжних країн. Стосовно такого критерію для класифікації конституцій зарубіжних країн як конституції близького і далекого зарубіжжя А.Ю. Олійник взагалі не досліджував.

І.Д. Сліденко, як один з критеріїв класифікації конституцій, досліджував проблеми співвідношення юридичної і фактичної конституції з позиції світового конституційного виміру. Досліджуючи юридичну конституцію

І.Д. Сліденко приходить до висновку, що це система правових норм, які регулюють конституційні правові відносини, а фактична конституція, на його думку, це є самі конституційні відносини. І.Д. Сліденко стверджує, що існування юридичної і фактичної конституції завжди передбачає їх розходження, що приводить до різного плану колізій і навіть конфліктів [7, с. 9-13].

Цікавим з позиції пошуків критеріїв класифікації конституцій зарубіжних країн є дослідження С.В. Шевчука, який сповідує ідею відомого політичного діяча США про те, що "держава без конституції - це влада без права". На його думку, головне призначення конституції полягає у забезпеченні легітимізації влади, підкорення держави праву. Конституція, підкреслює С.В. Шевчук, - це фундаментальне право суспільства, Основний Закон держави у писаній чи неписаній формі. Він досліджує конституцію і конституціоналізм, під яким розуміє сукупність принципів, порядку діяльності та інституційних механізмів, які традиційно використовуються з метою обмеження державної влади [8, с. 127-129].

Отже, С.В. Шевчук серед критеріїв групування конституцій виділяє конституції писані і конституції неписані та робить висновок про те, що конституціоналізм може існувати і без писаної конституції при незалежній судовій владі.

В.М. Шаповал розглядає класифікацію конституцій зарубіжних країн з позиції історії конституціоналізму і виділяє три періоди їх розвитку: 1) кінець ХYTTT до початку ХХ ст. В цей період, на його думку, були прийняті "старі конституції" (США, Норвегії, Нідерландів, Бельгії, Люксембургу, Швейцарії, Австралії); 2) роки між двома світовими війнами (1914-1945 рр.). Зміст конституцій цього періоду, що характеризувалися як конституції "другої хвилі" чи нові конституції значно відрізнявся від змісту прийнятих у попередній період. Серед них залишаються діючими конституції Фінляндії, Австрії, Латвії, Ірландії та ін.; 3) після другої світової війни 1945 р. Конституції, що були прийняті в цей період називають конституціями "третьої хвилі" чи новітніми конституціями. Конституції, що були прийняті країнами, які утворилися на теренах СРСР він називає конституціями "четвертої хвилі" і підкреслює, що між конституціями третьої і четвертої хвилі існують певні розбіжності [9, с. 5-6].

Отже, на нашу думку, В.М. Шаповал, серед інших конституцій, виділяє конституції "четвертої хвилі" як новітні конституції зарубіжних країн близького зарубіжжя.

Узагальнюючи різні авторські праці щодо конституцій зарубіжних країн світу є можливість сформулювати поняття класифікації та визначити критерії для класифікації конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя на види. Ознаками класифікації конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя є: а) поділ конституцій близького зарубіжжя на певні види; б) критерії поділу конституцій близького зарубіжжя; в) з'ясування багатоманітності конституцій близького зарубіжжя.

Отже, класифікації конституцій близького зарубіжжя - це спосіб їх поділу на різні види залежно від визначених критеріїв з метою з'ясування їх багатоманітності.

На нашу думку, до конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя відносяться конституції таких республік: Білорусь, Молдови, Російської Федерації,

України, Естонії, Латвії, Литви, Азербайджану, Вірменії, Грузії Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану. Їх можна поділяти на види за різними критеріями. За часом їх виникнення - це конституції "четвертої хвилі", за виключенням конституції Латвії. Вони виникли після розпаду СРСР у 90 роки ХХ ст. За формою вираження всі названі конституції відносяться до писаних. За процедурою прийняття названі конституції є народними. Частина з них приймалася парламентами країн, а друга частина на референдумах. Парламентами країн були прийняті конституції республік: Білорусь, Молдови, України, Казахстану, Узбекистану. Установчими зборами була прийнята у 1922 р. Конституція Республіки Латвії. На референдумах приймалися конституції республік Естонії, Литви, Російської Федерації, Таджикистану, Азербайджану, Грузії, Туркменістану, Вірменії. За порядком внесення змін і доповнень усі конституції країн близького зарубіжжя є жорсткими і особливо жорсткими. Для внесення змін і доповнень усі конституції країн близького зарубіжжя потребують голосування кваліфікованої більшості (2/3) голосів парламентарів. Окремі конституції, наприклад, Конституція України для внесення змін до розділів 1,3,13 потребує затвердження результатів голосування кваліфікованої більшості парламентарів на референдумі, який на протязі шести місяців після внесення змін має бути об'явлений Президентом України. За часом дії усі конституції країн близького зарубіжжя є постійними, тому що приймалися на невизначений термін. За характером форми держави Конституція Російської Федерації є федеративною, а усі інші конституції країн близького зарубіжжя є унітарними. За формою державного правління усі названі конституції є республіканськими. За формою державного політичного режиму конституції зарубіжних країн близького зарубіжжя є демократичними. За процедурою систематизації конституції країн близького зарубіжжя є кодифіковані. Усі конституції країн близького зарубіжжя діють як юридичні. Однак в окремих конституціях окремі конституційні положення є фактичними правовідносинами. Наприклад, ст. 26 Конституції України закріплює положення про те, що іноземцям та особам без громадянства може бути надано притулок у порядку, встановленому законом [10]. В той же час, Закон України "Про порядок надання притулку іноземцям в Україні" до цього часу не прийнятий. Пропонуємо прийняти такий закон. Для поділу конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя на види можна запропонувати іще один критерій класифікації, а саме за географічним розташуванням країн близького зарубіжжя. За цим критерієм можемо виділити: 1) конституції Прибалтійських країн; 2) конституції закавказьких країн; 3) конституції країн середньої Азії; 4) конституції республік Білорусь, Молдови, Російської Федерації, України.

Отже, конституції зарубіжних країн близького зарубіжжя групуються на види за такими критеріями: а) за часом виникнення - конституції "четвертої хвилі"; б) за формою вираження - писані; в) за порядком (процедурою) прийняття - народні; г) за порядком внесення змін і доповнень - жорсткі і особливо жорсткі; г) за часом дії - постійні; д) за характеристикою форми державного устрою - унітарні (конституції республік Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстану, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України); федеративна - конституція Російської Федерації; е) за формою державного політичного режиму - демократичні; є) за формою державного правління - республіканські; ж) за географічним розташуванням країн - конституції Прибалтійських країн; конституції закавказьких країн; конституції країн середньої Азії; конституції республік Білорусь, Молдови, Російської Федерації, України.

Окремими видами конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя є конституції Прибалтійських країн. У цю групу входять конституції Естонії, Латвії і Литви. Конституція Латвійської республіки була прийнята 15 лютого 1922 р. Установчими Зборами, із змінами та доповненнями діє сьогодні.

До конституції закавказьких країн увійшли конституції Азербайджану, Вірменії і Грузії. Конституція Азербайджану прийнята на референдумі і зміни можуть бути внесені лише референдумом. Щодо внесення доповнень, конституція передбачає особливі процедури.

Конституція Вірменії була прийнята на референдумі 5 липня 1995 р., змінена референдумом 27 листопада 2005 р. та 6 грудня 2015 р. Конституція Республіки Грузії була прийнята 24 серпня 1995 р. і переглянута 15 жовтня 2010 р.

Конституції країн середньої Азії об'єднали Основні Закони республік: Казахстану, Киргизії, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану.

Отже, аналіз критеріїв для групування конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя свідчить про потребу проведення порівняльного дослідження конституцій країни Прибалтики, Закавказзя, Середньої Азії, а також Білорусії, Молдови, Росії і України.

Підсумовуючи сказане зробимо такі висновки і рекомендації.

1. Класифікація конституцій близького зарубіжжя - це спосіб їх поділу на різні види залежно від визначених критеріїв з метою з'ясування їх багатоманітності. Ознаками класифікації конституцій зарубіжних країн близького зарубіжжя є: а) поділ конституцій близького зарубіжжя на певні види; б) характеристика критеріїв їх поділу; в) з'ясування багатоманітності конституцій близького зарубіжжя.

2. Конституції зарубіжних країн близького зарубіжжя групуються на види за такими критеріями: а) за часом виникнення - конституції "четвертої хвилі"; б) за формою вираження - писані; в) за порядком (процедурою) прийняття - народні; г) за порядком внесення змін і доповнень - жорсткі і особливо жорсткі; г) за часом дії - постійні; д) за характеристикою форми державного устрою - унітарні (конституції республік Азербайджану, Білорусії, Вірменії, Грузії, Естонії, Казахстану, Киргизії, Латвії, Литви, Молдови, Таджикистану, Туркменістану, Узбекистану, України); федеративна - конституція Російської Федерації; е) за формою державного політичного режиму - демократичні; є) за формою державного правління - республіканські; ж) за географічним розташуванням країн - конституції Прибалтійських країн; конституції закавказьких країн; конституції країн середньої Азії; конституції республік Білорусь, Молдови, Російської Федерації, України. В якості рекомендації пропонується прийняти Закон України "Про порядок надання притулку іноземцям в Україні".

Список використаних джерел

1. Конституційне (державне) право зарубіжних країн: навч. посіб. / В.М. Бесчастний, О.В. Філонов, В.М. Субботін, С.М. Пашков; за ред. В.М. Бесчастного. - К. : Знання, 2007. - 467 с.

2. Мартиненко П.Ф. Насиченість державного права України міжнародним правовим порядком: конституційний аспект / П.Ф. Мартиненко // Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми: збірник наукових праць членів Товариства конституційного права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного Суду України та самого Товариства / відповід. ред. проф. Мартиненко А.Ф. і доц. Кампо В.М. - К. : "Куприянова", 2007. - С. 250-280.

3. Батанов О.В. Діалектика місцевого самоврядування та прав людини: від стереотипів минулого до сучасного розуміння / О.В. Батанов // Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми: збірник наукових праць членів Товариства конституційного права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного Суду України та самого Товариства / відповід. ред. проф. Мартиненко А.Ф. і доц. Кампо В.М. - К. : "Куприянова", 2007. - С. 184-206.

4. Корнієнко М. І. Якою має бути реформа місцевого самоврядування та його органів / М. І. Корнієнко // Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми: збірник наукових праць членів Товариства конституційного права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного Суду України та самого Товариства / відповід. ред. проф. Мартиненко А.Ф. і доц. Кампо В.М. - К. : "Куприянова", 2007. - С. 207-219.

5. Боняк В.О. Органи охорони правопорядку в сучасному вимірі: конституційно-правовий аспект: монографія / В.О. Боняк. - Дніпропетровськ: Дніпроп. держ. ун-т внутр. справ; Ліра, 2015. - 372 с.

6. Актуальні проблеми конституційного права України: підручник / за заг. ред. професора А.Ю. Олійника. - К. : Центр учбової літератури, 2013. - 552 с.

7. Сліденко І. Д. Проблеми співвідношення юридичної і фактичної Конституції України з позиції світового конституційного виміру / І. Д. Сліденко // Конституція і конституціоналізм в Україні: вибіркові проблеми: збірник наукових праць членів Товариства конституційного права з нагоди десятої річниці Конституції України, Конституційного Суду України та самого Товариства / відповід. ред. проф. Мартиненко А.Ф. і доц. Кампо В.М. - К. : "Куприянова", 2007. - С. 9-32.

8. Шевчук С.В. Основи конституційної юриспруденції / С.В. Шевчук. - Харків: Консум, 2002. - 296 с.

9. Конституції нових держав Європи та Азії / упоряд. С. Головатий. - К.: Укр. Прав. Фундація. Вид-во "Право", 1996. - 544 с.

10. Конституція України: Закон України від 28 червня 1996 р. // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Размещено на Allbest.ru