Концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації
Висвітлення засад новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні зумовленої неспроможністю традиційного кримінального правосуддя задовольнити потреби потерпілого та правопорушника. Аналіз ЗУ "Про медіацію в кримінальному провадженні".
Рубрика | Государство и право |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 15.09.2017 |
Размер файла | 18,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації
Аракелян Р.Ф.
Розроблення концептуальних засад новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні детерміноване низкою неврегульованих проблемних чинників. Першим таким чинником є щорічне збільшення кількості кримінальних правопорушень (зокрема кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, необережних кримінальних правопорушень середньої тяжкості, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти власності, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти волі, честі й гідності особи), що мають істотний негативний вплив на політичну, економічну, соціальну та інші сфери функціонування суспільства. Другий чинник розроблення новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні зумовлений неспроможністю традиційного кримінального правосуддя задовольнити потреби, законні інтереси потерпілого, правопорушника повною мірою. Третій чинник упровадження новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні - це визнання міжнародною спільнотою медіації в кримінальних справах як найкращої моделі відновного правосуддяза останні 30 років. Четвертий чинник упровадження новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні передбачає раціональний фінансово-економічний ефект для українського суспільства. П'ятий чинник розроблення проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» зумовлений відсутністю належних нормативно-правових основ регулювання медіації в кримінальних справах. Шостий євроінтеграційний чинник розбудови інституту медіації в кримінальному процесуальному законодавстві України детермінований транспозицією “acquis communautaire” Європейського Союзу у правову систему України. Сьомий чинник впровадження інституту медіації в кримінальному провадженні детермінований національними підзаконними нормативно-правовими актами. новаційний медіація кримінальний правосуддя
Сім вищезазначених чинників активізували розроблення новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні. Концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні спрямовані на практичне втілення міжнародно-правових стандартів відновного правосуддя в національний вимір і конвергенцію кримінальнихпроцесуальних засад та наближення останніх до рівня провідних країн світу в аналізованій сфері регулювання.
Значний унесок у дослідження інституту медіації в кримінальному провадженні зробили такі вітчизняні науковці, як Ю. Микитин, В. Маляренко, Л. Іль- ковець, В. Землянська, В. Замніус, Д. Ковриженко, О. Коваленко, С. Олійник, Н. Прокопенко, В. Сеге- дін., О. Перепадь та інші.
Незважаючи на здобутки в досліджуваній проблемі, у науковій літературі, зокрема у вітчизняних правників, бракує як системних досліджень, так і конкретних законодавчих пропозицій, пов'язаних із упровадженням інституту медіації в кримінальне процесуальне законодавство України.
Метою статті є характеристика концептуальних засад новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні, що передбачає аналіз основних положень проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні», розроблених автором.
Виклад основного матеріалу. Під концепцією в загальному вигляді розуміють систему поглядів, спосіб розуміння та трактування тих чи інших процесів, явищ. Під правовою концепцією (лат. conception - сукупність, система) - провідну ідею, точку зору на те або інше правове явище, що є важливим засобом розвитку як юридичної науки, так і науково обґрунтованого державно-правового будівництва. Концепція, схвалена в установленому порядку, кладеться в основу відповідних законодавчих актів [1, с. 339]. Концептуальним засадам новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні притаманні ознаки вищезазначених визначень, які в загальному вигляді зводяться до новітньої системи поглядів на розуміння і тлумачення кримінальних процесуальних явищ і процесів, що покладені в основу розробленого автором статті проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні».
У концептуальних засадах новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні закладені ідеологічні підвалини відновного правосуддя загалом та консенсуальної моделі медіації між потерпілим і правопорушником зокрема. Такі ідеологічні підвалини основані на таких принципах: принцип дієвої відповідальності правопорушника, що передбачає прийняття зобов'язання із відшкодування заподіяної шкоди; принцип зцілення потерпілого - визволення потерпілого від тяжких наслідків кримінального правопорушення; принцип активної участі сторін кримінального конфлікту задля винайдення взаємоприйнятного рішення; принцип інтеграції правопорушника в суспільство.
Концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні закріплюють автономний розгляд процедур доказування щодо кримінально караних діянь, установлення винуватості в юридичному розумінні та винесення вироку як функціонально розрізненої діяльності, яка потребує іншої якісної процесуальної регламентації, що передбачає можливість застосування некаральних засобів впливу на правопорушника. На відміну від вітчизняного стадійного кримінального процесуального порядку провадження в кримінальних справах, новаційна модель інституту медіації в кримінальних справах розглядає кримінальне правопорушення як процес, який складається з трьох вимірів: минулого, теперішнього й майбутнього.
Концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні спрямовані на створення якісно нових процесуальних форм реагування на кримінальні правопорушення шляхом широкого залучення до цього процесу сторін процедури медіації в кримінальних справах, незацікав- лених третіх осіб, представників громадськості й передбачають вибудовування поряд із юридичним гуманітарних методів роботи із виправлення наслідків кримінального правопорушення та ресоціалізації правопорушника.
Новаційна модель інституту медіації в кримінальному провадженні втілена в розробленому проекті Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» та спрямована на таке: створення кримінальних процесуальних основ провадження процедур медіації в кримінальних справах в Україні; запровадження ефективних механізмів відновного правосуддя в кримінальний процесуальний порядок розв'язання кримінальних конфліктів; зменшення навантаження на судові та правоохоронні органи, оскільки більшість кримінальних конфліктів (спорів), до яких застосовуватиметься медіація в кримінальних справах, матимуть позитивне вирішення й не потребуватимуть подальшого кримінального провадження у справах; зменшення кількості кримінальних правопорушень (зокрема кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, необережних кримінальних правопорушень середньої тяжкості, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти власності, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти волі, честі й гідності особи); раціональне використанню централізованих і децентралізованих фондів коштів.
В основу новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні, що відображена в проекті Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні», закладено стандарти міжнародно- правових та європейських правових актів, які засновують консенсуальну модель медіації в кримінальних справах задля гармонізації інституційного законодавства й подальшого сталого розвитку України. При цьому ідеологічні підвалини консенсуальної моделі медіації в кримінальних справах, що основані міжнародно-правовими та європейськими правовими актами, були імплементовані у визначення терміна «медіація в кримінальному провадженні» (п. 2 ч. 1 ст. 1 проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні») [2]. Також у проекті Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» відображено найкращий практичний доробок механізмів упровадження інституту медіації в кримінальному провадженні Англії, Уельсу, Франції, Бельгії, Німеччині, Фінляндії, Нідерландів, Норвегії та Швейцарії. Такий практичний доробок, за підсумками процедури бенчмаркінгу, набув полівалентного виміру й частково був калькований.
Схематично наведений порядок провадження процедури медіації в кримінальному провадженні не обмежується певною стадією кримінального провадження й передбачає можливість застосування медіації в кримінальних справах на будь-якій стадії кримінального провадження (ч. 5 ст. 13 проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні») [2]. Також у ч. 6 ст. 13 проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» передбачена можливість застосування процедури медіації в кримінальних справах у вигляді альтернативної стадії кримінального процесу за умови, що така процедура була проведена до порушення кримінальної справи, відповідає інтересам потерпілого, підозрюваного, обвинуваченого, підсудного та не зачіпає публічних інтересів держави [2]. Такий порядок провадження процедури медіації в кримінальних справах є свідченням гнучкого механізму провадження процедури медіації в кримінальному провадженні, що передбачає своєчасне залагодження, припинення й запобігання негативним наслідкам кримінального правопорушення, сприяє гуманізації порядку кримінального провадження та спрямований на всебічне задоволення інтересів сторін процедури медіації в кримінальних справах. Також новаційний підхід до провадження процедури медіації в кримінальному провадженні не передбачає чіткої регламентації порядку і строків провадження процедури медіації в кримінальному провадженні та спрямований на винайдення індивідуального підходу до кожної кримінальної справи. Такий порядок регулювання є свідченням утілення доктринальних положень відновного правосуддя й відмежування останнього від традиційного кримінального правосуддя [2].
Зазначений порядок провадження має симпліфікований, уніфікований характер і зорієнтований більшою мірою на високий фаховий рівень медіаторів із кримінальних справ, що визначає наслідки процедури медіації в кримінальному провадженні. Так, активізація процедури медіації в кримінальному провадженні починається з моменту надходження ухвали суду чи постанови прокурора про направлення кримінальної справи на процедуру медіації в кримінальному провадженні. З моменту надходження зазначеного акта голова служби медіації в кримінальному провадженні за принципом спеціалізації розподіляє зазначені акти між медіаторами із кримінальних справ і здійснює контроль за своєчасним, повним, усебічним проведенням процедури медіації в кримінальному провадженні. При цьому повноваження голови служби медіації в кримінальних справах обмежуються виключно розподілом процесуальних актів, контролем за своєчасним, повним, усебічним проведенням процедури медіації в кримінальному провадженні. Голова служби медіації в кримінальних справах не наділений повноваженнями, пов'язаними із відкриттям, закриттям, призупиненням процедури медіації в кримінальному провадженні. Голова служби медіації в кримінальних справах зобов'язаний докласти всіх зусиль до виконання визначених у ст. 29 проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» завдань [2]. Новаційна модель інституту медіації в кримінальному провадженні наділила медіатора із кримінальних справ достатньо широкими повноваженнями, які зумовлені високим рівнем компетентності й фаховості медіатора із кримінальних справ. Так, медіатор із кримінальних справ із дня надходження до його провадження процесуального акта про направлення кримінальної справи на процедуру медіації в кримінальних справах приймає рішення про відкриття процедури медіації в кримінальному провадженні.
Також новаційна модель інституту медіації в кримінальному провадженні закріплює новий підхід до створення та функціонування служб медіації в кримінальних справах. Організаційно-правові засади служб медіації в кримінальних справах передбачають їх створення й функціонування у формі юридичних осіб публічного і приватного права, що орієнтовані рівною мірою на сторін процедури медіації в кримінальному провадженні. Проектом Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні» передбачається створення Національної служби медіації в кримінальних справах, що матиме статус юридичної особи публічного права (державна організація) та перебуватиме в підпорядкуванні Міністерства юстиції України [2]. Створення такого інституту забезпечить надання послуг медіації в кримінальних справах у всіх регіонах України. Також послуги медіації в кримінальному провадженні надаватимуться спеціалізованими приватними службами медіації в кримінальних справах, які створюватимуться у вигляді юридичних осіб приватного права. Зазначені служби медіації в кримінальних справах будуть уключені до Єдиного реєстру служб медіації в кримінальних справах, який формуватиметься й вестиметься Міністерством юстиції України. Служби медіації в кримінальних справах, незалежно від організаційно-правової форми створення, матимуть виключну компетенцію, згідно зі ст. 29 Проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні», та сприятимуть безпосередній співпраці медіаторів із кримінальних справ із слідчими суддями й суддями судів відповідного територіального підпорядкування.
Викладені основні концептуальні засади новацій- ної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні, що імплементовані в проекті Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні», є наслідком системного, діалектичного аналізу кримінально-правових явищ і процесів, основаних на новітньому міжнародно-правовому та європейському сприйнятті й розумінні змісту концептуальних засад відновного правосуддя загалом і консенсуальної моделі інституту медіації між потерпілим та правопорушником зокрема.
Висновки. Підсумовуючи, можна дійти висновку про те, що викладені в статті концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні є наслідком системного, діалектичного аналізу кримінально-правових явищ і процесів, основаних на новітньому міжнародно-правовому та європейському сприйнятті й розумінні змісту концептуальних засад відновного правосуддя загалом і кон- сенсуальної моделі інституту медіації між потерпілим та правопорушником зокрема. Результати дослідження виявили, що концептуальні засади новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні спрямовані на практичне втілення міжнародно-правових стандартів відновного правосуддя в національний вимір і конвергенцію кримінальних процесуальних засад та наближення останніх до рівня провідних країн світу в аналізованій сфері регулювання.
Обґрунтовано основне призначення новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні, спрямованої на таке: створення кримінальних процесуальних основ провадження процедур медіації в кримінальних справах в Україні; запровадження ефективних механізмів відновного правосуддя в кримінальний процесуальний порядок розв'язання кримінальних конфліктів; зменшення навантаження на судові та правоохоронні органи, оскільки більшість кримінальних конфліктів (спорів), до яких застосовуватиметься медіація в кримінальних справах, матимуть позитивневирішення й не потребуватимуть подальшого кримінального провадження у справах; зменшення кількості кримінальних правопорушень (зокрема кримінальних правопорушень невеликої тяжкості, необережних кримінальних правопорушень середньої тяжкості, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти власності, кримінальних правопорушень невеликої та середньої тяжкості проти волі, честі й гідності особи); раціональне використанню централізованих і децентралізованих фондів коштів.
Сутність концептуальних засад новаційної моделі інституту медіації в кримінальному провадженні розкривається через висвітлення основних положень проекту Закону України «Про медіацію в кримінальному провадженні», зокрема через визначення загальних засад медіації в кримінальному провадженні; регламентацію порядку провадження процедури медіації в кримінальному провадженні; регулювання правового становища медіатора із кримінальних справ; визначення організаційно-правових засад функціонування служб медіації в кримінальних справах.
Список використаних джерел
1. Юридична енциклопедія : в 6 т. / за ред. Ю.С. Шемшученка та ін. - К. : Укр. енцикл., 2008. - Т 3 : Юридична енциклопедія. - 2008. - 789 с.
2. Аракелян РФ. Про медіацію в кримінальних справах : проект Закону України від 19.04.2014 р. № 123 / Аракелян РФ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : rozyna@mail.ru.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Характеристика моделей медіації у кримінальному процесуальному праві. Підстави для поділу медіації на моделі. Аналіз значення моделей медіації у кримінальному провадженні, положень, присвячених її розвитку в Україні, її види (звичайна, класична, ін.).
статья [24,3 K], добавлен 11.09.2017Визначення категорії "засади кримінального провадження", їх значення. Класифікації кримінально-правових принципів. Характеристика міжгалузевих засад. Особливості їх реалізації на досудовому розслідуванні і судових стадіях кримінального провадження.
курсовая работа [32,5 K], добавлен 13.04.2014Висвітлення особливостей мотивування слідчим рішення про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Перелік питань, що підлягають вирішенню в цих процесуальних рішеннях, їх закріплення в Кримінальному процесуальному кодексі.
статья [18,3 K], добавлен 14.08.2017Розробка теоретичних засад кримінально-правової охорони порядку одержання доказів у кримінальному провадженні та вироблення пропозицій щодо вдосконалення правозастосовної практики. Аналіз об’єктивних ознак злочинів проти порядку одержання доказів.
диссертация [1,9 M], добавлен 23.03.2019Аналіз процесуальних прав потерпілого, особливостей їх нормативної регламентації та практики застосування. Забезпечення інтересів потерпілого в кримінальному провадженні. Способи збирання доказів стороною захисту. Прогалини правового регулювання.
статья [27,0 K], добавлен 11.09.2017Розглядаються питання визначення суб’єктів, які здійснюють функцію захисту у кримінальному провадженні. Досліджуються проблеми встановлення початкового моменту появи таких суб’єктів у провадженні та моменту припинення здійснення ними функції захисту.
статья [24,9 K], добавлен 19.09.2017Розгляд правового механізму відшкодування майнової та моральної шкоди від злочинних посягань, яким є цивільний позов. Аналіз підходів вчених щодо ролі прокурора як посадової особи, що бере участь у провадженні по цивільному позову в кримінальному процесі.
статья [22,2 K], добавлен 10.08.2017Поняття експертизи в кримінальному провадженні, її види. Система судово-експертних установ в Україні. Підготовка матеріалів і формулювання питань експерту. Види зразків і тактика їх отримання для проведення експертизи. Оцінка і використання висновку.
курсовая работа [53,5 K], добавлен 05.11.2013Застосування до неповнолітнього підозрюваного запобіжного заходу. Затримання та тримання під вартою. Участь законного представника, педагога, психолога або лікаря в допиті неповнолітнього підозрюваного. Участь захисника у кримінальному провадженні.
курсовая работа [29,1 K], добавлен 16.05.2013На основі аналізу історичних, теоретичних, практичних та законодавчих аспектів дослідження розуміння поняття та процедури становлення і розвитку гарантій прав і свобод підозрюваного, обвинуваченого при їх обмеженні у чинному кримінальному провадженні.
диссертация [1,3 M], добавлен 23.03.2019