Принцип зручності оподаткування в сучасній теорії і практиці оподаткування

Размещено на http://www.Allbest.ru/

Принцип зручності оподаткування в сучасній теорії і практиці оподаткування

Барін О.Р., аспірант, Національний університет «Одеська юридична академія»

У статті мова йде про базовий принцип системи оподаткування - принцип зручності оподаткування. Зручні і необтяжливі способи сплати податку повинні забезпечити якомога менший вплив оподаткування на економічну поведінку особи.

В статье речь идет о базовом принципе системы налогообложения - принципе удобства налогообложения. Удобные и необременительные способы уплаты налога должны обеспечить как можно меньшее влияние налогообложения на экономическое поведение личности.

Barin O.R.

The article deals with basic principles of tax system - the principle of taxation convenience. Comfortable and burdensome ways of payment of tax should provide least possible impact of taxation on economic behavior of individual.

Key words: principles of taxation, tax system, principle of convenience, time and method ofpayment of tax (fee).

Постановка проблеми

Незважаючи на давню історію свого формування і розвитку, питання про принципи оподаткування як і раніше залишається актуальним. У різних країнах учені та фахівці державних органів звертаються до досліджень із цієї проблеми, що є ключовою в процесі вдосконалення податкового законодавства. Необхідно відзначити, що принципи оподаткування податків і зборів сприяють досягненню найбільш загальних завдань, що стоять перед суспільством. Саме з урахуванням того, наскільки податкова система орієнтована на досягнення цих завдань, оцінюється ця система і визначаються напрями її вдосконалення.

Можна виділити чотири фундаментальні завдання [15], чотири стратегічні напрями розвитку суспільства:

- збільшення обсягу продукції і послуг, необхідних населенню;

- забезпечення справедливого розподілу вироблених товарів і послуг серед індивідів і груп населення;

- захист прав і свобод громадян при наявності представницької системи, відповідального уряду і правління закону;

- збереження і зміцнення федерації. Ці завдання сформульовані канадською комісією з оподаткування (Carter Commission).

Принципи оподаткування та зборів повинні бути спрямовані на створення такої податкової системи, яка сприяла б найбільш повному досягненню всіх чотирьох фундаментальних завдань у сукупності.

Ступінь розробленості проблеми. Ідея зручності оподаткування як фундаментальної вимоги до податкових законів сформульована основоположником економічної науки А. Смітом. У працях дореволюційних (В.П. Безобразов, А.А. Ісаєв, В.А. Лебедєв, І.Х. Озеров, Н.І. Тургенєв, І.І. Янжул), радянських (Л.К. Воронова, І.С. Гуревич, І.М. Кулишер, М.І. Піскотін, Е.А. Ровінський, Н.І. Хімічева, С.Д. Ципкін) і сучасних учених (А.В. Бризгалін, Д.В. Вінницький, О.Ю. Грачова, А.В. Дьомін, С.В. Запольський, Ю.О. Крохіна, 1.1. Кучеров, М.П. Кучерявенко, С.Г. Пепеляєв, А.А. Яблуганов та ін.) значну увагу приділено зручності оподаткування.

Мета статті. Серед принципів оподаткування особливе місце відводиться принципу зручності оподаткування. В усякому разі реалізація саме даного принципу є обов'язковою умовою створення сучасної ефективно функціонуючої системи оподаткування з точки зору права. Це обумовлено тим, що саме цей принцип найбільшою мірою відображає правову сутність обов'язкових платежів, оскільки дія останніх безпосередньо пов'язується зі зручністю і необтяжливістю способів сплати податку.

Виклад основного матеріалу

С.Г. Пепеляєв відзначає, що принципи оподаткування відіграють не лише пізнавальну роль, роль наукових абстракцій. Вони виступають і юридичним інструментом. Будучи закріпленими в конституціях і законах, принципи оподаткування безпосередньо впливають на практику оподаткування [7, с. 99-100].

На думку І.І. Кучерова, організація і функціонування податкової системи підпорядковані певним принципам. Зокрема, виділяються такі організаційні та функціональні принципи: єдність податкової системи; розмежування повноважень оподатковуваних суб'єктів; справедливість оподаткування; достатність оподаткування; рухливість (еластичність) оподаткування; стабільність податкової системи; зручність оподаткування [5, с. 74-75]. адміністративний технічний правовий зручність податок

Як відомо, найважливіші принципи оподаткування вперше були сформульовані відомим економістом А. Смітом ще в XVIII ст. Правила, вироблені А. Смітом, ввели податкову практику в певне русло, що обмежує сваволю уряду, спрямоване на створення взаємних прав і обов'язків громадян і держави. Принципи оподаткування - це напрямки пошуку компромісів між протилежними інтересами платників податків (зберегти заощадження) і держави (сформувати бюджет) [7, с. 86]. А. Сміт сформулював і обґрунтував чотири принципи, які стали згодом знаменитими, які повинні бути реалізовані в податковій системі демократичної держави: справедливість, визначеність, зручність, ефективність. Не зупиняючись на характеристиці кожного із зазначених принципів, перейдемо відразу до аналізу принципу зручності оподаткування.

Принцип зручність вимагає, щоб кожен податок стягувався в такий час і таким способом, які найбільш відповідають міркуванням зручності для платника податків. Зручні і необтяжливі способи сплати податку повинні забезпечити якомога менший вплив оподаткування на економічну поведінку особи і усунути руйнівний вплив на ринок. У сучасній науці цей принцип отримав назву принципу нейтральності оподаткування [7, с. 84]. Згодом зазначені класичні принципи були доповнені німецьким економістом Адольфом Вагнером (1835-1917). На думку Вагнера, принципи оподаткування - це система дев'яти «золотих» правил, об'єднаних у чотири групи:

1. Фінансові принципи організації оподаткування: 1) достатність оподаткування; 2) еластичність (рухливість) оподаткування.

2. Народно-господарські принципи: 3) належний вибір джерела оподаткування, тобто, зокрема, вирішення питання: чи повинен податок падати тільки на дохід або капітал окремої особи або населення в цілому; 4) правильна комбінація різних податків у таку систему, яка б рахувалася з наслідками й умовами їх пропозиції.

3. Етичні принципи, принципи справедливості: 5) загальність оподаткування; 6) рівномірність оподаткування.

4. Адміністративно-технічні правила, або принципи податкового управління: 7) визначеність оподаткування; 8) зручність сплати податку; 9) максимальне зменшення витрат справляння [10, с. 78].

Російське обґрунтування вчення про принципи оподаткування було збагачене завдяки Н.І. Тургенєву, за редакцією якого вийшла у 1818 р. монографія «Досвід теорії податків» [9]. Н.І. Тургенєв узагальнив поширені в той час погляди на роль податків і принципи їх справляння, сприяв їх популяризації в Росії [7, с. 93]. Автор приходить до висновку, «що піддані держави повинні віддавати кошти для досягнення мети суспільства або держави кожен по можливості і пропорційно свого доходу за заздалегідь встановленим правилам (термін платежу, спосіб стягнення), зручним для платника [10, с. 78]. Зручність оподаткування означає, що процедура сплати податків і зборів повинна супроводжуватися мінімальними витратами для платника податків, тобто доставляти йому якомога менше незручностей [5, с. 74-75].

Автори підручника з податкового права Росії поділяють принципи податкового права на два види: соціально-правові та спеціально-правові засади. Соціально-правові принципи, на думку авторів, мають звичайне значення - законність, правопорядок і т.д. Що стосується спеціально-правових принципів (галузевих), то вони визначають специфіку податкового права. До основних (базових) принципів цього виду відносяться, зокрема, такі:

принцип законності оподаткування;

принцип загальності і рівності оподаткування;

принцип справедливості оподаткування;

принцип стягування податків у публічних цілях;

принцип встановлення податків і зборів у належній правовій процедурі;

принцип економічного підґрунтя податків (зборів);

принцип презумпції тлумачення на користь платника податків (платників зборів) усіх непереборних сумнівів, протиріч і неясностей актів законодавства про податки і збори;

принцип визначеності податкового обов'язку;

принцип єдності економічного простору держави та єдності податкової політики; принцип єдності системи податків і зборів [10, с. 78-79].

А.І. Косолапов у навчальному посібнику «Податки та оподаткування», ґрунтуючись на класичних принципах оподаткування і дослідженнях у цій області фінансової науки сучасних російських і зарубіжних економістів, зазначає, що оподаткування здійснюється на основі системи таких принципів: податкової справедливості, економічної ефективності, визначеності і дешевизні. Принцип дешевизни оподаткування, на думку автора, реалізується через принципи: принцип адміністративної ефективності оподаткування; принцип зручності; принцип податкового спрощення. У свою чергу, принцип зручності пов'язаний із непомітністю оподаткування. Непомітними вважаються непрямі податки. Вони закладені в ціні. Таким чином, громадянин може сам впливати на податковий тягар, набуваючи (або не купуючи) певні товари. Відмовляючись (остаточно або тимчасово) від споживання, він у змозі уникнути «незручного» для нього податку або сплатити його в інший, більш зручний для нього час. Помітними вважаються прямі податки, з якими пов'язане адміністрування даних податків, що затратно не тільки для держави, а й для платника податків [4, с. 34-35]. Ця думка вченого заслуговує на увагу, проте, на наш погляд, це лише частково може слугувати реалізацією даного принципу, так як мова йде про загальну систему оподаткування і має виражатися в зручності сплати податків і зборів для платника податків з точки зору термінів і способів сплати податків і зборів.

Поряд із традиційними принципами загальності, справедливості, визначеності автори підручника «Фінансове право» під ред. проф. О.Н. Горбунової виділяють також нетрадиційні принципи:

1) зручності справляння для платника, при якому податок стягується прийнятним способом для платника і в той час, коли він має у своєму розпорядженні максимумом коштів;

2) вибір об'єкта оподаткування, що сприяє максимальному розвитку господарства (або в меншій мірі його соромиться);

3) законодавча форма установи податку [11, с. 179].

Професор М.П. Кучерявенко вважає, що до традиційних принципів оподаткування також можна віднести принцип зручності. Вчений трактує цей принцип так: «Зручність як для платника при внесенні податкових платежів, так і для контролюючого суб'єкта по вилученню податку; для держави - при використанні податкових важелів» [6, с. 41]. У даному випадку мова вже йде про зручність справляння податку (збору) не тільки для платника податків, а й для контролюючої особи, зокрема, і держави в цілому, що дещо не підтримує початкове тлумачення і суть принципу зручності оподаткування, який був запропонований класиками вчення про податки.

Таким чином, можна помітити, що серед сучасних авторів у систему принципів оподаткування також входить принцип зручності, який у сучасному викладі звучить по-різному, так, наприклад, як принцип презумпції тлумачення на користь платника податків усіх непереборних сумнівів, протиріч і неясностей актів законодавства про податки і збори.

Що стосується зарубіжної юридичної літератури, то питання, що стосуються принципів оподаткування, їх перелік і зміст, залишаються дискусійними. Пошук відповідей на ці питання призводить до висновку про те, що в ситуації, що розглядається, знову проявляються ключові відмінності між державами загального права і державами романо-германської правової системи [3, с. 81]. Проте сформульовані А. Смітом принципи оподаткування в дещо зміненому вигляді і в даний час використовуються в податковій доктрині зарубіжних держав. Так, в юридичній літературі Великобританії в якості основних принципів податкового права розглядаються такі положення:

1. платники податків повинні сплачувати податки пропорційно своєму доходу і добробуту;

2. податки повинні бути певними, а не довільними;

3. податки повинні стягуватися самим зручним способом;

4. вартість встановлення і справляння податків повинна бути мінімальною [14, с. 5].

Говорячи про принципи оподаткування романо-германських держав, то наприклад, у французькій літературі виділяють принципи законності, рівності і необхідності [12, с. 20-52], у грецькій - принципи законності, рівності і заборони зворотної сили податкового закону [13, с. 472]. У свою чергу вітчизняні дослідники виділяють у німецькому податковому праві, по-перше, власні принципи податкового права, до яких відносять принцип рівного розподілу податкового тягаря, принцип платоспроможності і принцип правової держави, і, по-друге, конституційні принципи, які отримують розвиток у податковому праві, наприклад, принципи законності, правової безпеки, соціальної держави, заборона заподіяння шкоди шлюбу і сім'ї при оподаткуванні, свободу вибору професії та здійснення професійної діяльності, гарантію права власності при оподаткуванні [1, с. 83-105]. Слід зазначити, що в європейській практиці серед принципів оподаткування не приділено уваги як такому принципу зручності оподаткування.

Звертаючись до норми закону, слід зазначити, що в сучасному законодавстві більшості країн пострадянського простору закріплення принципів оподаткування не акцентується увага на зручності справляння податків і зборів щодо платника податків. Так, наприклад, в українському законодавстві минулих років [2], в чинному законодавстві України [8] не вказується принцип зручності оподаткування. Слід звернути увагу на п. п. 1.10. статті 4 Податкового кодексу України, в якому йдеться про принцип рівномірності і зручності сплати податків і зборів, а саме «рівномірність та зручність сплати - установлення строків сплати податків та зборів, виходячи із необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів для здійснення витрат бюджету та зручності їх сплати платниками». Таким чином, можна відзначити, що суть даного принципу відображає пріоритет держави над правами платників податків, що також не відповідає первісному тлумаченню суті даного принципу основоположниками принципів оподаткування.

Слід звернути увагу і на п. 3 статті 4, в якому мова йде про податкові періоди і строки сплати податків та зборів. А саме «податкові періоди та строки сплати податків та зборів установлюються, виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджетів з урахуванням зручності виконання платником податкового обов'язку та зменшення витрат на адміністрування податків та зборів». І в даному викладі норми закону привертає увагу пріоритет інтересів держави над правом платника податків, що підтверджує вже вищевикладені висновки. Слід нагадати, що держава також зацікавлена і в тому, щоб призначити час і визначити спосіб сплати, зручний для платника. Інакше можна підірвати платоспроможність платника. Якщо держава хоче мати великі та стабільні доходи, то їй вигідніше «захопити» підлеглих у найбільш сприятливий момент. Адже овець стрижуть тоді, коли їхня шерсть найдовша і найгустіша.

Висновки

Сформульовані А. Смітом принципи оподаткування відображають тенденції сучасної податкової політики, продиктовані логікою розвитку економічного і суспільного життя, інтересами фіску, держави взагалі.

На підставі вищевикладеного слід зазначити, що принцип зручності оподаткування більшою мірою відображений у теорії податкового права, ніж у чинному законодавстві. Крім того, даний принцип у більшості сучасних учених звучить як нетрадиційний, що також підтверджує сучасне податкове законодавство (так як ні в російському, ні в українському законодавстві не відображений принцип зручності оподаткування в діючих податкових кодексах). На наш погляд, слід все ж повернутися до суті принципу зручності оподаткування на користь платника податків, так як це є основою побудови сучасної системи оподаткування демократичної держави.

Література:

2. Закон Украины «О системе налогообложения» от 25 июня 1991 года №1252-ХП (не действ.). [Электронный ресурс]

3. Килинкарова Е.В. Налоговое право зарубежных стран: учебник для бакалавриата и магистратуры / Е.В. Килинкарова. - М. // Издательство Юрайт, 2015. - 354 с.

4. Косолапов А.И. Налоги и налогообложение // Учебное пособие. - М. // Издательско-торговая корпорация «Дашков и К°», 2005. - 872 с.

5. Кучеров И.И. Налоговое право России: курс лекций, 2-е изд., перераб. и доп. / И.И. Кучеров. - М.: АО «Центр ЮрИнфоР», 2006. - 448 с.

6. Кучерявенко Н.П. Курс налогового права. - В 6 т. - Т. III : Учение о налоге / Н.П. Кучерявенко. - X.: Легас; Право, 2005. - 600 с.

7. Налоговое право: учебник для вузов / под ред. С.Г. Пепеляева. - М.: Альпина Паблишер, 2015. - 796 с.

8. Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-УІ. [Електронний ресурс]

9. У истоков финансового права. Сер. «Золотые страницы российского финансового права». - М.: Статут, 1998. - 432 с.

10. Тедеев А.А. Налоговое право России: учебник для СПО / А.А. Тедеев, В.А. Парыгина. - 5-е изд., перераб. и доп. - М.: Издательство Юрайт, 2016. - 499 с.

11. Финансовое право: учебник под ред. О.Н. Горбуновой. - М., 1966. - 119 с.

12. Collet M. Droit Fiscal. 4-e ed. Paris, 2013. - 370 p.

13. Fortsaris T. Priciples of Greek Tax Law // RHDI. 2006. # 59. - 472 p.

14. Morse G., Williams D / Davies: Principles of Tax Law. - 5 р.

15. Shipwright A., Keeling E. Textbook on Revenue Law. L., 1997. - 791 p.

Размещено на Allbest.ru