Українці як потенційні жертви торгівлі людьми у Республіці Польща

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Українці як потенційні жертви торгівлі людьми у Республіці Польща

Постановка проблеми. Збройний конфлікт на Сході України породив значну кількість проблем, раніше невідомих українському суспільству: спровокував сплеск зубожіння населення та, як наслідок, збільшив кількість потенційних жертв торгівлі людьми серед українців; зумовив необхідність подальшої міграції із метою працевлаштування за кордоном; змінив пріоритети українців у виборі країни-призначення для міграції та інші.

Аналіз останніх публікацій та досліджень. В українській правовій науці дослідженню торгівлі людьми з точки зору кримінального права та кримінології присвячені праці В.О. Іващенко, В.А. Козака, К.Б. Левченко, Я.Г. Лизогуба, А.М. Орлеана, В.В. Турова, Н.С. Юзікової та іших. В наявних дослідженнях залишається невисвітленими особливості торгівлі людьми у Республіці Польща як однієї із країн-призначення для українців.

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми. Торгівля людьми є традиційним злочином та займає вагоме місце у структурі злочинності протягом не одного століття. Однак, суспільно-політичні зміни впливають та визначають особливості, тенденції торгівлі людьми у сучасних умовах. Однією із сучасних тенденцій є зміна основних країн призначення для експлуатації українців.

Мета статті полягає у визначенні особливостей, тенденцій експлуатації українців, як жертв торгівлі людьми, у Республіці Польща та визначенні національних та міжнародних механізмів протидії торгівлі людьми у даній країні.

Головною метою цієї роботи є зосередження уваги на нових тенденціях, особливостях торгівлі українцями в Республіці Польща.

Виклад основного матеріалу. Суспільно-політичні трансформації сьогодення диктують зміни і у злочинній діяльності, та, зокрема, у такому традиційно-злочинному явищі, як експлуатація людини людиною. Донедавна основним «споживачем» українців з метою трудової експлуатації була Російська Федерація, а з сексуальною метою - Турецька Республіка. Однак, сьогодні ці країни втрачають лідируючі позиції, поступаючись іншим.

Так, привабливість Польщі зросла з 7% 2006 року (коли було проведене перше аналогічне соціологічне дослідження Міністерства соціальної політики в Україні спільно з Представництвом Міжнародної організації з міграції в Україніщодо загроз неврегульованої міграції та торгівлі людьми в Україні), до 30% сьогодні. Лідерство у рейтингу привабливості з Польщею поділяє Німеччина, на третьому місці - Італія, де бажають працювати 19% потенційних трудових мігрантів із України; за ними йдуть США (15%), Велика Британія та Росія (12%), Канада і Чехія (11%) [3].

Згідно із даними МОМ, у Польщі було виявлено 14% з усіх постраждалих від трудового рабства, а в Туреччині - 13% [5].

Експерти звертають увагу на те, що відсоток українців, які постраждали від торгівлі людьми в країнах ЄС, зріс від 15 до 18%. При цьому 86% із цих випадків зафіксовані у Польщі. У Російській Федерації ця цифра навпаки знизилася з 77% до 66% [1].

За даними соціологічного опитування, проведеного компанією GfK Ukraine з нагоди Всесвітнього дня боротьби з торгівлею людьми, у 2012-2014 роках близько 40 тисяч українців потерпіли від торгівлі людьми, у той час як у 2009-2011 роках аналогічний показник становив близько 17 тисяч.

З кожним роком зростає частка трудових мігрантів, що працюють за кордоном неофіційно - з 28% у 2011 році до 41% в 2015 р. Тобто, близько 200 млн. українців працюють за кордоном нелегально.

Спостерігається негативна тенденція щодо погодження українців на ризиковані пропозиції в працевлаштуванні. Так, якщо у 2011 році 14% населення готові були прийняти ризиковану пропозицію щодо працевлаштування, то в 2015 році даний показник зріс до 21%.

Згода на ризиковані пропозиції примножує в геометричній прогресії кількість можливих випадків торгівлі людьми. Легальне працевлаштування зменшує цей показник.

Збільшення кількості українських потенційних жертв торгівлі людьми в Польщі обумовлюється, у більшості випадків, абсолютним домінуванням неофіційних каналів і неформальних зв'язків на всіх етапах міграції, включаючи шляхи отримання інформації та канали працевлаштування. Тільки 3-5% мігрантів користуються офіційними каналами отримання інформації та працевлаштування. Відносини із владою також будуються на неофіційній основі: як мінімум 70% штрафів сплачуються неофіційно. Тіньові відносини допомагають роботодавцям і посередникам утримувати контроль над робітниками. Роботодавець «обростає» цілою інфраструктурою, яка не стосується безпосередньо трудових відносин (забезпечує працівників притулком, їжею, організовує їхнє правове становище, залагоджує відносини із поліцією тощо), що допомагає йому контролювати та експлуатувати мігрантів [6, с. 58].

Офіційний та неофіційний польський ринок праці усе більше спирається на можливості мігрантів із третіх країн. Громадяни України є найчисельнішою етнічною групою серед іноземців на ринку праці, до того ж польські роботодавці значно охочіше їх працевлаштовують.

Так, польські районні біржі праці в 2014 році зареєстрували на 64% більше, порівняно із попереднім роком, заяв про намір брати на роботу іноземців, що становить близько 387 тисяч заяв. Польські роботодавці надають перевагу громадянам України, хоча можуть без необхідних дозволів працевлаштовувати громадян із 6 країн. Серед усіх виданих у 2014 році дозволів майже 373 тисячі стосувалися українців.

Особливими категоріями потенційних жертв торгівлі людьми у Польщі є переселенці, яких в Україні нараховується близько 2 млн., осіб та особи, які вбачають у міграції можливість втекти від мобілізації до армії. Вищезазначені особи є цільовою групою для недобросовісних посередників, які пропонують послуги з еміграції та отримання статусу біженця за кордоном.

Збільшення пропозиції потенційних працівників з України призводить до того, що потенційні мігранти самі не звертають особливої увагу на умови зайнятості, бо значення має передусім наявність роботи, а роботодавці також, розуміючи становище мігрантів з України, не поспішають дотримуватись усіх правил прийому на роботу.

Згідно з даними Державної інспекції праці Польщі в 2014 році було перевірено близько 15,5 тисяч іноземців, прийнятих на роботу в Польщі, серед яких 9,5 тисяч були громадянами України. В 2014 році Державна інспекція праці Польщі зафіксувала 870 незаконного працевлаштування іноземців, серед яких 777 були пов'язані із незаконним працевлаштуванням громадян України [2].

У 2014 році центрами соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, службами у справах дітей, дипломатичними установами України за кордоном у співпраці з громадськими організаціями надано допомогу 55 особам, які постраждали від торгівлі людьми (та не виявили бажання отримати статус).

У 2014 році Національний інтервенційно-консультативний центр для жертв торгівлі людьми допоміг 200 особам, які зазнали експлуатації у Польщі: 72 людей «роботодавці» змушували займатися проституцією, 71 особу примушували до невільничої праці, а 27 - до жебрацтва [4].

Зазвичай експлуатація триває недовго (від 1 до 6 місяців), що обумовлюється значною «пропозицією» потенційних українських жертв торгівлі людьми та особливістю самої експлуатації і засобів впливу на особу, які використовують злочинці.

Деякі потенційні жертви торгівлі людьми унаслідок певних обставин, свого уразливого стану або ж власної необачності навіть не у повній мірі усвідомлюють, у яких умовах вони можуть опинитися та опиняються.

Жертви торгівлі людьми зазнають обману і щодо термінів виплати заробітної плати, що дозволяє ефективно, без підозри використовуватиїхню працю; їх можуть шантажувати боргом, надуманими штрафами, погрожують фізичною розправою їм або ж їхнім рідним.

Потенційні жертви торгівлі людьми їдуть збирати полуниці, огірки, помідори, а після приїзду під час вечері-знайомства їм підливають седативні, психотропні препарати. З'являються «друзі» господарів, ґвалтують жінок, все фіксуючи на фото - та відео. Як результат, жінок шантажують компрометуючими матеріалами й примушують надавати сексуальні послуги.

Відомі й інші випадки торгівлі людьми у Польщі. Так, прикриваючись необхідністю допомоги у веденні домашнього господарства громадянка Республіки Польща працевлаштувала громадянку України. Невдовзі, посилаючись на необхідність медичного обстеження останньої, з метою встановлення реального стану здоров'я відвезла її до лікарні. У лікарні жінці дали ліки, що викликали болі у нирках та повідомили про необхідність оперативного медичного втручання. Після повернення додому в Україну у неї виявили відсутньою одну нирку. Згідно із різними оцінками, ціна органа становить від 10 до 20 тисяч доларів.

Польща відноситься до країн, які намагаються тримати проблему торгівлі людьми під контролем за допомогою національних та міжнародних механізмів.

Міжнародні засади у сфері протидії торгівлі людьми на території Республіки Польща закріплені у:

• Протоколі про попередження, боротьбу і покарання за торгівлю людьми, зокрема, жінками і дітьми, що доповнює Конвенцію Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності,

• Факультативному протоколі до Конвенції про права дитини щодо протидії торгівлі дітьми, дитячій проституції і дитячій порнографії,

• Директиві Європейського Парламенту та Ради 2011/36 / ЄС про попередження й боротьбу з торгівлею людьми та захист жертв, що замінює Рамкове Рішення Ради 2002/629/юВс,

• Директиві Ради 2004/81 / ЄС від 29 квітня 2004 року про надання короткотривалого дозволу на проживання жертвам дій, що полегшує нелегальну імміграцію або торгівлю людьми, які співпрацюють з компетентними органами,

• Плані ЄС щодо кращих практик, стандартів і процедур боротьби з торгівлею людьми та її попередження,

• Рішенні комісії від 17 жовтня 2007 р. про створення Групи експертів із проблем протидії торгівлі людьми,

• Робочому документі Комісії, що стосується оцінки та моніторингу реалізації плану ЄС щодо кращих практик, стандартів і процедур боротьби з торгівлею людьми і її попередження,

• Рішенні №557 Програми дій ОБСЄ в області боротьби з торгівлею людьми,

• Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

8 вересня 2010 року набули чинності нові правила, які регламентують проблему торгівлі людьми у Республіці Польща.

1. Відповідно до Кримінального кодексу Польщі, ст. 115 «Торгівлею людьми є вербування, транспортування, доставка, передача, утримання в себе або прийом особи із застосуванням: насильства або неправомірної погрози,

2. викрадення,

3. обману,

4. введення в оману або використання омани або нездатності належного розуміння вчиненої дії,

5. зловживання залежним становищем, використання критичного становища або безпорадного стану,

6. надання або отримання майнової чи особистої вигоди або обіцянки її особі, яка здійснює догляд або нагляд за іншою особою.

- Мета її використання, навіть з її згоди, зокрема, для проституції, порнографії або інших форм сексуального використання, для роботи або послуг примусового характеру, для жебрацтва, для рабства або інших форм використання, що принижують людську гідність, або з метою отримання клітин, тканин або органів всупереч положенням закону. Якщо поведінка винуватця стосується неповнолітнього, вона являє собою торгівлю людьми, навіть якщо не були використані методи або засоби, перераховані в пп. 1-6.

Вищезазначене розуміння торгівлі людьми є майже ідентичним міжнародному визначенню, яке закріплене у Протоколі про попередження, боротьбу і покарання за торгівлю людьми, зокрема, жінками і дітьми, що доповнює Конвенцію Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності.

Рабство розглядається як залежний стан при якому людина є предметом власності.

Торгівля людьми в Республіці Польща карається позбавленням волі на строк від 3 років, за готування до вчинення злочину особа підлягає покаранню позбавленням волі на строк від 3 місяців до 5 років.

За організацію усиновлення дітей всупереч положенням закону з метою отримання матеріальної вигоди особа карається позбавленням волі на строк від 3 місяців до 5 років.

Законодавством Республіки Польща передбачена можливість набуття легального статусу в країні за умови визнання такої особи жертвою торгівлі людьми органами прокуратури, що дає підстави легально перебувати на території країни та користуватися встановленим колом прав.

З метою безпечного повернення додому та реінтеграції осіб, які постраждали від торгівлі людьми, в 2015 році було запущено проект «Зміцнення транснаціонального співробітництва між Францією, Грецією, Італією, Іспанією, Польщею та Україною щодо безпечного повернення та реінтеграції осіб, які постраждали від торгівлі людьми» (ТАСТ), який реалізується представництвом Міжнародної організації з міграції в Україні за підтримки директорату Європейської Комісії. Існують й інші механізми надання допомоги жертвам торгівлі людьми та подальшої їхньої реінтеграції.

Висновки і пропозиції. Особливості ментальності українців, що обумовлює погодження на ризиковані пропозиції, розраховуючи на фортуну; збройний конфлікт на Сході України; постійне нігілістичне ставлення до законодавства не тільки своєї країни, а і до норм інших країн, світового правопорядку, в цілому, зумовлюють збільшення кількості потенційних жертв торгівлі людьми серед українців.

Законодавство Польської Республіки відповідає всім існуючим міжнародним стандартам щодо попередження, допомоги та реінтеграції жертв торгівлі людьми. А тому, одним із ефективних способів протидії сучасній формі рабства серед українців є проведення просвітницької, роз'яснювальної роботи серед потенційних жертв щодо можливих ризиків.

Список літератури

торгівля людина національний

1. Для українців збільшилася загроза стати жертвами торгівлі людьми. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.radiosvoboda.org/content/article/27161654.html

2. Люта Г. Ризики для українців на польському ринку праці / Г. Люта. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://vgolos.com.ua/articles/ryzyky_dlya_ukraintsiv_na_polskomu_rynku_pratsi_174686.html7print

3. Мінсоцполітики: Українці стають дедалі вразливішими до загроз торгівлі людьми. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.mlsp.gov.ua/labour/control/uk/publish/article? art_id=179933&cat_id=107177

4. Національний інтервенційно-консультативний центр для жертв торгівлі людьми. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.kcik.pl/ru/prawo.html

5. Торговля людьми в Польше и противодействие этому. [Електронный ресурс]. - Режим доступа: http:// alfavilles.blogspot.com/2013/04/blog-post_18.html

6. Турок В.В. Взаємозв'язок торгівлі людьми із соціальними хворобами та захворюваністю населення / В.В. Турок // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Економіка. 2015. - Вип. 1 (1). - С. 57-60.

Размещено на Allbest.ru