Рекламно-інформаційне забезпечення популяризації послуг Головного управління Державної міграційної служби у Львівській області

Brand Advertising (анг.),

Marke Werbung (нім.).

це фізична або юридична особа, що надає рекламній інформації готову для розповсюдження форму.

Споживачі реклами

Users Advertising (анг.),

Nutzer Werbung (нім.).

це юридичні або фізичні особи до яких доводиться або може бути доведена реклама, внаслідок чого можливий відповідний вплив реклами на них.

Засоби масової інформації (ЗМІ)

Media (анг.),

Medien (нім.).

розповсюджувачі реклами, діяльність яких повністю або частково фінансується з державного або місцевих бюджетів, зобов'язані розміщувати соціальну рекламу органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Принципи реклами

Principles of advertising(анг.),

Prinzipien der Werbung (нім.).

загальні засадничі положення, на яких мають базуватись відносини у сфері реклами.

Соціальна реклама

інформація будь-якого виду, розповсюджена в будь-якій формі, яка спрямована на досягнення суспільно корисних цілей, популяризацію загальнолюдських цінностей і розповсюдження якої не має на меті отримання прибутку.

Послуги

Services (анг.),

Dienstleistungen (нім.).

е дії, результат яких споживається в процесі їх надання.

Адміністративні послуги

administrative Services (анг.),

Administrationsdienste (нім.).

це публічні (державні та муніципальні) послуги, що надаються органами виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування та іншими уповноваженими суб'єктами, і надання яких пов'язане з реалізацією владних повноважень.

Міграційна служба

migration Service (анг.),

Migrationsdienst (нім.).

це центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Документообіг

Workflow (анг.,нім).

це рух документів в установі від моменту створення або від одержання зі сторони до моменту передачі на зберігання до архіву.

Друкована продукція

Printed matter (анг.), Drucksache (нім.).

сукупність різноманітних за формою, змістом, зовнішнім виглядом, обсягом, характером інформації, структурою та призначенням видань, призначених до випуску або випущених видавцем (видавцями).

Буклет

Booklet (анг.),

Broschьre (нім.).

спеціальне видання, присвячене одній фірмі, товарам чи послугам.

Мікрософт Паблішер

Microsoft Publisher (анг.,нім.)

це програма розрахована на випуск різноманітних публікацій.

Універсам послуг

One Stop Shop (анг.), Bьrgeramt (нім.).

центр з комплексного надання адміністративних послуг місцевими органами

виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

1.6 Описання реалізації завдання

Microsoft Office Publisher - настільна видавнича система, розроблена корпорацією «Microsoft». Ця програма початкового рівня, що відрізняється від «Microsoft Office Word» тим, що акцент у ньому робиться на проектування розмітки сторінки, а не на оформлення та перевірку тексту. Microsoft Publisher - пропрієтарне програмне забезпечення, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Для виконання завдань поставлених у моїй дипломній роботі я вирішила обрати саме цю програму, оскільки вона володіє декількома суттєвими перевагами у порівнянні з іншими програми лінійки оформлення розмітки сторінки :

· Office Publisher містить нові та вдосконалені засоби, що допомагають ефективно створювати, настроювати і багато разів використовувати різноманітні маркетингові матеріали, адаптовані під конкретні потреби компанії

· Швидкий початок роботи при використанні бібліотеки з сотень шаблонів оформлення і пустих публікацій, включаючи інформаційні бюлетені, брошури, рекламні листівки, листівки, веб-вузли, формати поштових повідомлень і багато іншого.

· Створення для всіх ділових і особистих потреб елементи фірмової символіки, які містять назву компанії, контактну інформацію і емблему.

· Перед вибором шаблону можна скористатися функцією динамічного перегляду шаблонів Office Publisher із застосуванням елементів фірмової символіки, включаючи кольори, шрифти, емблему і відомості про бізнес.

· Можна вибрати одну з понад 70 створених професіоналами колірних схем або створити свою власну. Якщо потрібно використовувати кольори Pantone, їх можна вибрати безпосередньо в Office Publisher. У панелі завдань Publisher доступна допомога по стандартних процедур Office Publisher, таким як вставка зображення, злиття стандартних листів або багатократне використання вмісту. Розширена можливість злиття каталогів дозволяє створювати часто оновлювані матеріали, такі як специфікації, каталоги і прейскуранти, об'єднуючи текст і зображення з бази даних. Доступна настроювання публікацій з використанням колекції інтуїтивно зрозумілих макетів, розміток, друкарських ефектів і засобів роботи з графікою. Вдосконалений засіб перевірки макета дозволяє завчасно виявити і виправити поширені помилки макету в матеріалах, призначених для друку, розміщення в мережі і розповсюдження по електронній пошті.

· Простий перегляд елементів фірмової символіки -- кольору, шрифту, емблеми та відомостей про бізнес -- і їх застосування до всього вмісту Office Publisher дозволяє швидше приступити до роботи.

1.7 Аналіз отриманих результатів

Головне вікно програми Microsoft Office Publisher виглядає наступним чином:



Для початку нашої роботи необхідно виконати наступні дії: макет сторінки / змінити шаблон / домашня сторінка.



Тут можна обрати шаблон що підходитиме для оформлення нашого буклету

Подальша робота з програмою в основному полягає у заповненні шаблону текстом, що стосується безпосередньо нашої роботи, а також у оформленні буклету. Для цього Microsoft Publisher пропонує достатньо великий арсенал інструментів, котрі можна знайти перейшовши на вкладку макет сторінки.



У своїй роботі я використовувала такі функції MS Publisher як зміна основного фону буклету, редагування стилів та форматів тексту, вставка зображень, вставка фігур, корекція кольору та стилів зображень, створення логотипу компанії, та ін.

Існують також ряд інших інструментів які служать для оформлення більш професійних та спеціалізованих робіт. Отриманні результати поданні на зображеннях нижче



1.8 Пропозиції щодо вдосконалення нормативних актів установи

Слід зазначити, що правова основа діяльності ДМС знаходиться на стадії формування й відповідно вимагає внесення певних змін, доповнень у існуючі нормативно-правові акти та прийняття нових. Так, відповідно до Положення Державна міграційна служба України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. ДМС України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. На наш погляд, некоректним є вислів «реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів», адже, по-перше, біженці та інші визначені законодавством категорії мігрантів перш за все є фізичними особами; а по-друге, ДМС України здійснює реєстрацію не осіб, а їх місця проживання чи перебування.

Cлід звернути увагу й на ст. 13 Положення, яка визначає, що працівники ДМС України мають єдиний формений одяг із відповідними знаками розрізнення, що видається безкоштовно, зразки якого затверджуються Кабінетом Міністрів України. Проте дана норма на сьогодні не діє, а з метою підвищення рівня дисципліни, забезпечення ділового стилю в зовнішньому вигляді працівників Державної міграційної служби України при виконанні ними своїх службових обов?язків Державна служба України 5 листопада 2012 р. видала Наказ № 263 «Про затвердження рекомендацій щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників Державної міграційної служби України» [11].

Особливої уваги заслуговує Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (далі - Закон), який набрав чинності 6 грудня 2012 р.. Відповідно до цього Закону в Україні розпочато процес поступового впровадження документів, що міститимуть безконтактний електронний носій із біометричними даними власника документа. Слід зазначити, що ще з 1 квітня 2011 р. в 188 країнах розпочато перехід на біометричні паспорти.

Прийняттю вищезазначеного Закону передувало ветування його Президентом України, і навіть після того, як зауваження Президента України були враховані законодавцями, цей Закон піддається критиці з боку громадян, державних службовців та представників влади. Здебільшого невдоволення останніх викликане наступним.

По-перше, в Законі існує термінологічна плутанина: замість паперового внутрішнього паспорта вводиться пластикова карта, але вона зберігає стару назву - «паспорт громадянина України». Виходячи з міжнародної практики, паспортом називають документ, оформлений у вигляді книги, призначений для виїзду за кордон, а внутрішній пластиковий ідентифікатор називають «посвідченням особи» (ID-картою). У багатьох країнах світу існує єдиний документ - ID-карта з чипом, куди занесені ті чи інші біометричні дані. Українцям же, як і раніше, доведеться отримувати два документи: внутрішній і для виїзду за кордон.

По-друге, відсутність у новому паспорті громадянина України відомостей про місце проживання. Оскільки багато адміністративних та соціальних послуг прив?язано до місця проживання, громадянам доведеться регулярно звертатися до чиновників за довідками про місце проживання, оскільки в паспорті ця інформація не передбачена, а адміністративні послуги (зокрема, отримання довідок) необхідно оплачувати. Хоча частина 9 ст. 21 Закону і передбачає можливість внесення до паспорта громадянина України додаткової змінної інформації, передбаченої Законом, не розкривається зміст такої додаткової інформації, що може призвести до бюрократичних перепон. На наш погляд, необхідно на законодавчому рівні визначити, які відомості можуть належати до додаткової змінної інформації.

По-третє, незрозуміло, чому види на тимчасове і постійне проживання мають термін дії всього один рік. Це було б виправдано для посвідки на тимчасове проживання, тоді як посвідка на проживання могла би мати більш тривалий термін дії.

Ще одним досить спірним нововведенням є покладання обов?язку на кожного громадянина України, незалежно від віку, отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформлюватиметься всім особам, починаючи від народження і незалежно від віку на кожні 10 років. По-перше, дане нововведення ускладнює процедуру реєстрації батьками новонародженої дитини. По-друге, не зрозуміла аргументація законодавця щодо встановлення 10-річного терміну дії паспорта громадянина України. На наш погляд, таке нововведення призведе до надмірного навантаження на органи державної влади та до зайвих витрат громадян України, оскільки безкоштовно паспорт громадянина України видаватиметься тільки вперше.

Слід зазначити, що у цілому світова практика довела доцільність біометричних паспортів, які спрощують систему нагляду за дотриманням правил паспортно-реєстраційної системи, сприяють протидії незаконній міграції, однак механізм їх введення має бути відпрацьований і гарантувати повну безпеку даних, які в ньому містяться.

Відповідно до Положення основними завданнями ДМС України є:

1) внесення пропозицій щодо формування державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів;

2) реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів.

На мій погляд, до завдань ДМС України необхідно також віднести здійснення нагляду за дотриманням законодавства у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Адже серед повноважень ДМС України є ряд саме наглядових. Так, ДМС здійснює державний контроль за дотриманням законодавства у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у випадках, передбачених законодавством, притягає порушників до адміністративної відповідальності .

Або можна врахувати досвід більшості європейських країн, в яких наглядові та контрольні функції покладаються не на міграційні служби, які акцентують увагу на гуманітарних завданнях, а на правоохоронні органи. Так, в Європі 14 міграційних служб входить до складу міністерств внутрішніх справ, 6 - до складу міністерств юстиції, деякі - до складу міністерств, які відповідають за соціальну політику . Слід зазначити, що ДМС України здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через підрозділи міліції міграційного контролю МВС України, які на теперішній час не діють належним чином, бо не мають належної правової регламентації. Так, згідно з Указом Президента України від 6 квітня 2011 р. № 405 «Питання Державної міграційної служби України» в системі Міністерства внутрішніх справ України було створено підрозділ міліції міграційного контролю, який функціонально підпорядковано Державній міграційній службі України. На наш погляд, ідея створення певного структурного підрозділу у системі одного центрального органу виконавчої влади і підпорядкування його іншому органу влади викликає сумніви. Подібна ідея не виглядає раціональною ні з суто управлінської точки зору, ні з точки зору належного забезпечення роботи такого підрозділу у майбутньому.

Слід звернути увагу на те, що працівники ДМС України, які виконують завдання з реалізації державної політики у сфері протидії нелегальній (незаконній) міграції, а також притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері реєстрації фізичних осіб, видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, мають право застосовувати заходи фізичного впливу і спеціальні засоби у випадках та порядку, передбачених Законом України «Про міліцію». На нашу думку, не є виправданим використання працівниками ДМС України в своїй діяльності норм Закону України «Про міліцію», адже за своїм статусом працівники ДМС не є працівниками міліції, і їх діяльність, спрямована на протидію нелегальній міграції, потребує детальної правової регламентації з метою недопущення порушень прав та свобод людини.

Зауваживши, що розвиток законодавства України про центральні та місцеві органи виконавчої влади повинен здійснюватися з урахуванням принципу верховенства закону як акта, що має вищу юридичну силу в системі нормативно-правових актів. Суть цього принципу полягає в тому, що підзаконні акти повинні відповідати законам, видаватися на основі та на їх виконання. Той факт, що відповідно до п. 15 частини першої ст. 106 Конституції України Президент України наділяється повноваженнями утворювати, реорганізовувати та ліквідовувати за поданням Прем?єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, не повинен порушувати принципу верховенства закону у системі нормативно-правових актів, що визначають правові засади організації та функціонування органів виконавчої влади. За його змістом організація, цілі, функції, повноваження та порядок діяльності центральних органів виконавчої влади мають визначатися виключно законами України.

Таким чином, необхідно розробити та прийняти відповідний закон України «Про Державну міграційну службу України», в якому визначити статус ДМС України, її завдання, функції та повноваження, правові основи діяльності, систему органів ДМС України, особливості їх взаємодії з іншими органами влади, особливості проходження служби в органах ДМС України, забезпечення діяльності, особливості контролю і нагляду за діяльністю останніх тощо.



ВИСНОВКИ

Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування за наданням адміністративної послуги.

Суб'єкти управління в системі державного управління рекламною діяльністю можуть бути згруповані за трьома рівнями. До вищого рівня управління в системі державного управління рекламою належать Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Верховний Суд України та вищі судові органи спеціалізованих удів. Центральний рівень управління системи державного управління рекламною діяльністю представлений здебільшого центральними органами виконавчої влади, до яких слід віднести державні комітети, міністерства та центральні органи зі спеціальним статусом. Суб'єктами управління на місцевому рівні управління є місцеві органи виконавчої влади загальної та спеціальної (галузевої чи функціональної) компетенції.

Суб'єктами рекламної діяльності є рекламодавець, виробник реклами, та її розповсюджувач. Хоча нерідко ці поняття співпадають, розмежування суб'єктів рекламної діяльності має велике практичне значення, адже відповідальність наступає для осіб, винних у розповсюдженні реклами щодо продукції, виробництві або реалізації якої заборонено; розповсюдженні реклами, забороненої чинним законодавством; порушенні порядку виготовлення та розповсюдження реклами; недотриманні вимог законодавства щодо змісту та достовірності реклами. Об'єкти управління системи державного управління рекламною діяльністю належать до двох принципово різних типів:

1) реклама в різних розуміннях (як галузь економіки;як сфера професійної діяльності; як бізнес. У деяких випадках як об'єкту правління треба розглядати рекламу як сукупність рекламо-носіїв, тобто використовувати матеріальний підхід до поняття реклами). Відносно цих об'єктів суб'єкти управління системи виступають як елементи зовнішнього управління;

2) рекламні комунікації самих органів державного управління. Цей тип об'єктів є внутрішньою системою відносно суб'єктів державної влади.

Закон України „ Про рекламу” у ст.26 наводить таку систему державних організацій, уповноважених здійснювати державне управління рекламною діяльністю: 1)спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів -- щодо захисту прав споживачів; 2) Антимонопольний комітет України -- щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції; 3)Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення -- щодо телерадіоорганізацій усіх форм власності; 4) Міністерство фінансів України -- щодо реклами державних цінних паперів; 5) Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку -- щодо реклами на фондовому ринку.

На жаль, система державного управління рекламною діяльністю на сьогодні відсутня. Вимагає також значної активізації діяльність органів рекламного само врегулювання.

Обов'язковими умовами здійснення рекламної діяльності є державна реєстрація її суб'єктів та ліцензування деяких з суб'єктів цієї діяльності.



ЛІТЕРАТУРА

Большакова О. Декілька зауважень щодо законодавчого регулювання рекламної галузі // Державне регулювання відносин у галузі реклами:проблеми та перспективи. За матеріалами Круглого столу 11 січня 2007 року. - К.:Інститут Конкурентного Суспільства, 2007. - 192с. - С.30-33.

Бондаренко М. Аморальность и телевидение // Юридическая практика. - 2007. - 30 января. -- № 5 (475).

Вітренко А.О. Проблема визначення поняття “реклама” в економічній теорії // Актуальні проблеми економіки. - 2003. -№11(29). - С. 92-98.;

Гентуков В.Н. История наружной рекламы в Украине //Реклама и рекламная деятельность. - 2004. -- № 4. - С.54

Громадська думка: дослідження. Аналіз. Висновки. Випуск 1. - К.: Держсоцслужба. - 2005. - 84 с.4

Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради, 2003, № 18, №19-20, № 21-22, ст.144

Деякі питання державного управління у сфері міграції : Постанова КМУ № 559 від 7 липня 2010 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/559-2010-%D0%BF Рекомендація № R 84 (3) Комітету Міністрів Ради Європи„Про принципи телевізійної реклами” від 23 лютого 1984р.

Європейська Конвенція про громадянство від 6 листопада 1997 р. № ETS №166, ратифікована Україною із застереженням та заявою Законом № 163-V (163-16) від 20 вересня 2006 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/994_004.a.

Закон України „Про інформаційні агентства” від 28.02.1995р. (остання редакція від 15.01.2004р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1995. -- № 13. - Ст.83

Закон України „Про інформацію” від 02.10.1992 р. (остання редакція від 22.07.2005р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1992. -- № 48.- Ст.650

Закон України “Про рекламу” від 3 липня 1996 року (остання редакція від 19.06.2007р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1996. -- № 39.- Ст.181

Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» вiд 16.11.1992р. (остання редакція від09.06.2004р.) // Відомості Верховної Ради України. - 1993. -- № 1. - Ст.1.

Конвенція про статус біженців від 28 липня 1951 р., ратифікована Україною 10 січня 2002 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/995_011.

Про затвердження рекомендацій щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників Державної міграційної служби України : наказ ДМС України № 263 від 5 листопада 2012 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://dmsu.gov.ua/normatyvna-baza/nakazy-dms-ukrainy/891-nakaz-vid-05-11-2012-n-263-pro-zatverdzhennya-rekomendatsij-shchodo-zovnishnogo-viglyadu-dres-kodu-pratsivnikiv-derzhavnoji-migratsijnoji-sluzhbi-ukrajini..

Питання Державної міграційної служби України : Указ Президента України № 405 від 6 квітня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/405/2011.

Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби : Постанова КМУ № 658 від 15 червня 2011 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/658-2011-%D0%Ba.

Постанова Верховної Ради України від 22.06.2004р. №1833-IV „Про прийняття за основу проекту Закону України про політичну рекламу

Постанова Кабінету Міністрів України від 17листопада 1997 р. № 1287 «Про державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та розміри реєстраційних зборів»

Постанова Кабінету Міністрів України Про затвердження Типових правил розміщення зовнішньої реклами” від 29 грудня 2003 р. № 2067 // Урядовий кур'єр. - 2004. - 21 січня. -- № 11

Коліушко І., Управлінські послуги - новий інститут адміністративного права / І.Коліушко, В.Тимощук // Право України.- 2001.- №5.- С.30-34.

Тимощук В.П. Оцінка якості адміністративних послуг / В.П. Тимощук, А.В. Кірміч - К.: Факт, 2005.-88с.

Міжнародний кодекс рекламної практики від 02.12.1986 р.

Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності: Закон України від 6.09. 2005 р. № 2806-IV// ВВР.-2005.- № 188

Про заходи із забезпечення додержання прав фізичних та юридичних осіб щодо одержання адміністративних (державних) послуг: Указ Президента України від 3 липня 2009року N 508/2009 // Ліга : Еліт 7.8.1. ІАЦ”Ліга”, ЛІГАБізнесІнформ, 2009.

Полтавець В. Розробка ефективних систем менеджменту якості в органах місцевого самоврядування на основі міжнародного стандарту ISO 9001:2000 // Аспекти самоврядування. - 2003. - № 2. - С. 32 - 34.

Системи управління якістю. Вимоги (ISO 9001:2000) // Стандарт - Держстандарт України. - К., 2001. - С. 3 - 5.

Системи управління якістю. Основні положення та словник (ISO 9000:2000) // Стандарт - Держстандарт України. - К., 2001. - С. 2 - 8.

Цивільний кодекс України // Відомості Верховної Ради, 2003, №№40-44,ст.356

Про утворення Державної міграційної служби України : Постанова КМУ № 643 від 24 червня 2009 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/643-2009-%D0%BF.



ДОДАТОК 1

№	Вид адміністративної послуги	Код послуги	Вартість
1	Оформлення та видача тимчасового посвідчення громадянина України	025011	42,70
2	Видача довідки про реєстрацію особи громадянином України	026011	137,75
3	Оформлення та видача:
4	паспорта громадянина України для виїзду за кордон	027011	87,15
5	паспорта громадянина України для виїзду за кордон (у термін до 10днів)	027091	174,30
6	паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого	027021	73,32
7	паспорта громадянина України для виїзду за кордон на заміну втраченого (у термін до 10 днів)	027111	146,64
8	проїзного документа дитини для виїзду за кордон	027031	30,35
9	проїзного документа дитини для виїзду за кордон (у термін до 10 днів)	027101	60,70
1	дозволу на імміграцію в Україну іноземцям або особам без громадянства	027041	179,74
	дозволу на імміграцію в Україну іноземцям або особам без громадянства ( у термін до 10 днів)	027141	359,48
1	посвідки на постійне або тимчасове проживання	027051	52,49
1	посвідки на постійне або тимчасове проживання (у термін до 10 днів)	027121	104,98
1	Запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства	027061	56,52
1	Запрошення фізичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства (у термін до 10 днів)	027131	113,04
1	Запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства	027071	169,70
1	Запрошення юридичним особам для отримання візових документів на в'їзд в Україну іноземцям та особам без громадянства (у термін до 10 днів)	027141	339,40
1	Дозволу для виїзду громадянина України за кордон на постійне проживання	027081	195,31
1	Видача довідки третім особам про реєстрацію місця проживання та місця перебування фізичних осіб	028011	28,66
2	Внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон	029011	60,17
2	Внесення відомостей про другий паспорт громадянина України для виїзду за кордон у паспорт громадянина України для виїзду за кордон(до 10днів)	029111	120,34
4	Внесення відомостей про дітей у паспорт громадянина України для виїзду за кордон	030011	18,63
5	Внесення відомостей про дітей у паспорт громадянина України для виїзду за кордон (у термін до 10 днів)	030111	37,26
2	Внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам, які повернулися на постійне проживання в Україну.	031011	40,44
2	Внесення відомостей до паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянам, які повернулися на постійне проживання в Україну (у термін до 10 днів)	031111	80,88
2	Оформлення іноземцям та особам без громадянства продовження строку перебування на території України	032011	44,85
2	Оформлення іноземцям та особам без громадянства продовження строку перебування на території України ( у термін до 10 днів)	032111	89,70

№	Вид бланкової продукції	Код бланкової продукції	Вартість
1	Бланк паспорта громадянина України для виїзду за кордон з безконтактним електронним носієм	049264	304.32
2	Паспорт громадянина України для виїзду за кордон ,що не містить безконтактний електронний носій	049265	238.32
3	Бланк проїзного документу дитини	638013	24,30
4	Посвідка на тимчасове проживання	049741	28,50
5	Посвідка на постійне проживання	049731	30,00
6	Бланк запрошення іноземцям та особам без громадянства	049771	1,44

Размещено на Allbest.ru