У 2001 році універсамам послуг було делеговано додаткові завдання. - щодо видачі паспортів, посвідчень особи та реєстрації громадян. Поруч із наданням цих послуг велике місце в роботі берлінських універсамів послуг займає проведення консультацій, видача довідок та надання інформації громадянам з різних питань.

Отже, до завдань «універсамів послуг» у Німеччині відноситься таке:

- надання довідок та інформації;

- надання консультацій та прийняття документів, насамперед з таких питань, як оплата оренди житла, соціальна допомога на оплату житла, матеріальна допомога на виховання дітей, послуги за кодексом соціальної допомоги, базове матеріальне забезпечення;

- реєстрація громадян (постановка на облік, зняття з обліку, перереєстрація);

- видача паспортів та посвідчень особи;

- питання податків на доходи;

- питання щодо отримання посвідчень на управління автомобілями;

- обслуговування іноземців;

- посвідчення документів;

- опікування знайденими (втраченими) речами.

Невелика кількість процедур, що надаються “універсамами послуг» у Німеччині, пов'язана із упровадженням у цій країні процедури видачі документів дозвільного характеру за декларативним принципом. За українським законодавством передбачається також впровадження декларативного принципу, згідно з яким суб'єкт підприємницької діяльності отримує право на здійснення господарської діяльності без одержання документа дозвільного характеру шляхом повідомлення адміністратора або дозвільного органу про відповідність його матеріально-технічної бази вимогам законодавства.

Пошук принципово нових підходів до вирішення питання оптимізації надання адміністративних послуг та вивчення досвіду зарубіжних країн потребує зосередження не на кількісних показниках, а на організаційних питаннях забезпечення процедур надання таких послуг та підвищення якості послуг для населення й бізнесу на основі використання новітніх інформаційних технологій. Це завдання безпосередньо кореспондується із напрямками державної політики України щодо забезпечення органами виконавчої влади, державними підприємствами, установами і організаціями надання у мережі Інтернет інформації про порядок проходження відповідних адміністративних (державних) послуг та впорядкування годин прийому громадян в установах і організаціях, що надають адміністративні послуги; а також створення належних умов у приміщеннях, призначених для прийому громадян.

Hа пocтрадянcькoму прocтoрi привертає увагу така країна Єврoпейcькoгo Сoюзу, як Латвiя, що дocягла найбiльших уcпiхiв у рoзвитку iнфoрматизацiї прoцеciв в царині надання адміністративних послуг державними oрганами та oрганами мicцевoгo cамoврядування. B Латвiї прoблемами iнфoрмацiйнoгo забезпечення прoцеciв управлiння займаютьcя Секретарiат у cправах електрoннoгo урядування i Департамент електрoннoгo урядування. B рамках пoлiтики впрoвадження електрoннoгo урядування в країнi cтвoрена i прoдoвжує рoзвиватиcь мережа Центрiв iнфoрмацiйних технoлoгiй. Boни кooрдинують рoзвитoк iнфраcтруктур iнфoрмацiйнoгo забезпечення в oрганах мicцевoгo cамoврядування, рoзрoблення пocлуг, впрoвадження i пiдтримку електрoннoгo урядування. Такoж центри cтежать за якicтю пocлуг, щo рoзрoбляютьcя, займаютьcя кoнcультуванням i навчанням cпiврoбiтникiв oрганiв cамoврядування з питань iнфoрмацiйних технoлoгiй. Латвія розвиває й електронні мережі місцевого самоврядування з метою надання адміністративних послуг. Однією із головних цілей проекту електронного міста, що запроваджується Рижською думою, є підвищення якості послуг та їх електронізація. Передбачається, що послуги, які надаються органами місцевого самоврядування у такий спосіб стануть максимально простими та доступними. Через офіційний портал латвійської столиці - міста Риги - вже можна одержати реальні інтерактивні послуги. Адже офіційний сайт або портал може бути не лише дошкою об'яв чи інформаційним стендом - він здатен виконувати ще й багато поточної роботи, від якої задихаються посадовці.

Отримані результати узагальнення досвіду організаційного забезпечення процедур надання адміністративних послуг у зарубіжних системах державного управління дозволяють сформулювати ряд пропозицій щодо удосконалення організації та функціонування «єдиних офісів» в Україні. Зокрема з досвіду діяльності берлінських «універсамів послуг» нами виділені наступні принципи, що є актуальними для втілення у практиці «єдиних офісів» з надання адміністративних (державних) послуг.

1. Важливим критерієм створення «універсамів послуг» є те, що кожний з них розрахований на певний район міста, або на один «універсам» припадає п'ятдесят - шістдесят тисяч жителів. Даний критерій реалізується дуже гнучко, тобто якщо певні райони міста заселені щільно, «універсами послуг» мають відповідну кількість персоналу. Зараз у Берліні 70 налічується 46 «універсамів послуг» (для порівняння: в Україні «єдині офіси» створюються без урахування кількості клієнтів, яких вони будуть обслуговувати).

2. Принцип всебічної юрисдикції. Всі співробітники «універсамів послуг» мають вміти обробляти всі послуги, які надаються їхніми установами. Адаптувати та запровадити в Україні систему моніторингу діяльності «єдиних офісів», розроблену німецьким дослідним інститутом публічного управління (м. Шпейер). У роботі «єдиних офісів» максимально застосовувати можливості сучасних інформаційних технологій - електронну систему управління чергою, формування єдиних баз звернень, використання можливостей дистанційного доступу до інформації тощо. Очевидно, що важливим механізмом, що забезпечуватиме оперативність та комплексність надання адміністративної послуги, є перехід на електронні форми розробки та узгодження документації. У зв`язку з цим потребує подальшого дослідження та наукового обґрунтування впровадження сучасних інформаційних технологій, які дозволять оптимізувати та прискорити процес обробки та проходження документів та підвищити таким чином якість надання адміністративних (державних) послуг.

Проблема з наданням якісних послуг особливо гостро відчувається в сучасних українських містах. Ні для кого не секрет, що сьогодні мегаполіси відіграють надзвичайно важливу роль у розвитку будь-якої країни. У містах зосереджено велику кількість підприємств як місцевого, так і національного значення, освітніх та культурних закладів освіти тощо. Саме тому в містах зосереджено найактивнішу та найобдарованішу частину населення країни.

Як свідчить міжнародний досвід, одним з найбільш ефективних механізмів підвищення якості роботи органів державної влади з точки зору потреб споживачів є впровадження в їх діяльність стандартів і процедур, які приводять системи управління в державному секторі до єдиних з бізнес- сектором. Одним із прикладів ефективної стандартизації є запровадження в органах державної влади стандарту управління якістю ISO 9001:2000. Стандарт ДСТУ ISO 9001-2001 містить загальновизнані міжнародні вимоги до системи управління якістю (СУЯ) будь-якої організації, виконання яких повинно забезпечити впевненість у тому, що споживачі стабільно отримуватимуть тільки якісні послуги.

З метою вдосконалення системи державного регулювання соціально- економічними відносинами підвищення ефективності використання ресурсів, відстеження впровадження державних рішень і програм та оцінювання рівня досягнення визначених цілей і завдань в Україні необхідно запровадити в дію систему якості, яка успішно застосовується у таких високо розвинутих країнах світу, як Франція, США, Японія, Фінляндія та ін. Світова практика показує, що в питаннях управління важливим є системний підхід, який виправдав себе в управлінні якістю. Доказом цього є побудова і запровадження систем управління якістю згідно з вимогами міжнародного стандарту ISO 9001 “Система менеджменту якості” в організаціях багатьох країн світу. До 2000 р. міжнародні стандарти ISO 9000 були стандартами забезпечення якості, але версія 2000 р. суттєво відрізняється від версії 1994 р., і мова вже йде про систему управління якістю . Особливістю стандарту ISO 9000:2000 є те, що він висуває вимоги не до якості продукції чи послуг, а до якості управління підприємством або організацією. У сучасній ринковій економіці якість роботи будь-якої організації оцінює тільки споживач. Для органів місцевого самоврядування основними клієнтами є: населення, представники місцевого (регіонального) бізнесу й інші органи влади. Метою функціонування будь- якого органу влади повинне бути задоволення вимог їхніх клієнтів. Але, на жаль, державні адміністрації регіональних рівнів, органи місцевого самоврядування ще не до кінця розуміють суть нових перетворень і не зовсім підготовлені до вирішення поставлених перед ними нових завдань. Їм потрібна методична і консультаційна допомога в плануванні діяльності, розробці стратегій розвитку. Для цього було розробили систему управління якістю ISO 9000:2000, в якій досить чітко та зрозуміло наводяться методи запровадження даної системи. Тому, згідно з методичними вказівками щодо впровадження системи ISO 9000:2000, перше, що повинен зробити будь-який місцевий орган самоврядування, - це виявити й установити вимоги і потреби своїх клієнтів. Слід зазначити, що норми стандарту ISO 9000:2000 відображають мінімальні вимоги, які пред'являються в усьому світі до органів місцевого самоврядування.

Підсумовуючи аналіз застосування принципу міжнародного стандарту якості ISO 9001:2000 у діяльності органів місцевого самоврядування можна зробити такі висновки:

1. Упровадження системи якості дозволить істотно підвищити компетентність державного управління на місцях, забезпечити ринкову орієнтацію місцевих органів влади, підвищити інвестиційну привабливість територій.

2. Застосування принципів стандарту якості ISO 9001:2000 у діяльності органів місцевого самоврядування дозволить скоригувати та узгодити їх діяльність .

3. Запровадження системи управління якості сприятиме підвищенню відповідальності на всіх рівнях влади перед своїм населенням.

Узагальнюючи все вищесказане, можна констатувати, що запровадження такої системи надасть можливість створити ефективну, конкурентну і демократичну модель організації влади й управління, за якої фактично саме суспільство щороку за власні бюджетні кошти найматиме державні органи управління та відповідальних посадових осіб для професійного управління суспільними відносинами. І при цьому суспільство зобов'язуватиме владу досягати в кінці кожного року конкретних результатів роботи, які будуть визначені в системі якості.



1.5 Висновки до розділу

Розглянуто нормативні та законодавчі акти, які регулюють рекламно-інформаційну діяльність органів виконавчої влади.

Приділено увагу міжнародному досвіду з надання адміністративних послуг, а також подана інформація про міжнародні акти та стандарти ISO. Детально описано структуру та інформаційне наповнення веб-сайтів,які стосуються тематики роботи.



2. АНАЛІЗ СТАНУ ПРЕДМЕТНОЇ ОБЛАСТІ

2.1 Аналіз установи загалом

Для дослідження рекламно-інформаційного забезпечення популяризації адміністративних послуг обрано Головне управління Державної міграційної служби у Львівській області, що знаходиться у Львівській області, Галицькому районі, на вулиці Руданського, 3.

Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Основними завданнями ДМС України є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а також внесення пропозицій щодо формування державної політики у цих сферах.

Державна міграційна служба України є органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України. Державну міграційну службу України у Львівській області очолює начальник управляння, який має двох заступників, у тому числі одного першого. Центральний апарат ДМС України складається структурних підрозділів.

ДМС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні підрозділи: управління, відділи (сектори) міграційної служби в районах, районах у містах, містах обласного значення. Крім того, у системі ДМС України функціонують два пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ), а також три пункти тимчасового розміщення біженців (ПТРБ).

Відповідно до Положення про Державну міграційну службу України, ДМС України відповідно до покладених на неї завдань виконує такі функції :

- узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, нормативно-правових актів міністерств та в установленому порядку подає їх Міністру для погодження і внесення в установленому порядку на розгляд Кабінету Міністрів України;

- проводить аналіз міграційної ситуації в Україні, проблем біженців та інших категорій мігрантів, розробляє поточні та довгострокові прогнози із зазначених питань;

- здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття/припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства;

- приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування;

- готує пропозиції щодо визначення квоти імміграції на календарний рік;

- приймає рішення про надання дозволу на імміграцію, відмову в його наданні та скасування такого дозволу;

- бере участь у межах, визначених законодавством, у вирішенні питань трудової міграції та питань, пов'язаних із навчанням в Україні іноземців та осіб без громадянства;

- здійснює оформлення і видачу іноземцям та особам без громадянства запрошень для в'їзду в Україну, документів для тимчасового перебування або постійного проживання в Україні, а також виїзду за її межі, студентських квитків студентам із числа іноземців та осіб без громадянства;

- вилучає ці документи та проставляє в документах, що посвідчують особу іноземців та осіб без громадянства, відмітки про заборону в'їзду в Україну в передбачених законодавством випадках;

- приймає рішення про скорочення строку перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні, видворення, у тому числі у примусовому порядку, іноземців та осіб без громадянства з України, заборону в'їзду в Україну іноземців та осіб без громадянства, здійснює заходи, пов'язані з видворенням іноземців та осіб без громадянства з України;

- здійснює оформлення і видачу громадянам України, які постійно проживають в Україні, документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство, затримує видачу та вилучає ці документи у передбачених законодавством випадках;

- здійснює ідентифікацію громадян України, які втратили документи, що посвідчують особу;

- є замовником робіт зі створення Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їх документування;

- виконує функції замовника з розроблення зразків, виготовлення та постачання бланків паспортних та інших документів, що посвідчують особу;

- збирає, аналізує та узагальнює інформацію про наявність у державах походження біженців та шукачів інших форм захисту в Україні умов, за яких такий захист надається;

- приймає рішення про надання, втрату, позбавлення і скасування статусу біженця та інших форм захисту в Україні;

- вживає у межах компетенції заходів зі сприяння реалізації прав біженців та інших категорій мігрантів;

- здійснює оформлення і видачу посвідчення біженця, посвідчення особи, якій надано інші форми захисту в Україні, а також інших документів, передбачених законодавством України для даних категорій осіб;

- забезпечує функціонування пунктів тимчасового розміщення біженців та пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні;

- проводить ідентифікацію біженців та осіб, які звернулися за захистом в Україні, а також іноземців та осіб без громадянства, які втратили документи, що посвідчують особу;

- здійснює реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб, веде відповідні реєстраційні обліки;

- надає передбачені законодавством відомості до Державного реєстру виборців та органам Державної податкової служби України;

- забезпечує формування центральної, регіональних та місцевих баз персональних даних фізичних осіб у передбачених законом випадках, а також інших баз даних, формування яких є необхідним для виконання покладених на ДМС України завдань;

- здійснює відповідно до закону заходи щодо запобігання та протидії нелегальній (незаконній) міграції, іншим порушенням міграційного законодавства;

- здійснює міжнародне співробітництво, бере участь у розробленні проектів та укладенні міжнародних договорів України з питань громадянства, міграції, біженців, осіб, які потребують інших форм захисту, реєстрації фізичних осіб та реадмісії, забезпечує в межах своїх повноважень виконання укладених міжнародних договорів України;

- здійснює відповідно до закону державний контроль за дотриманням законодавства у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, у випадках, передбачених законодавством, притягає порушників до адміністративної відповідальності;

- утворює, ліквідовує, реорганізовує підприємства, установи та організації, затверджує їх положення (статути), в установленому порядку призначає на посади та звільняє з посад їх керівників, формує кадровий резерв на посади керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління ДМС України;

- виконує у межах повноважень інші функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери її управління;

- формує державне замовлення на підготовку фахівців у відповідній сфері;

- здійснює інші правозастосовчі і правоохоронні повноваження на основі і на виконання Конституції та законів України;

Керуючись Постановою від 26 жовтня 2011 р. N 1098 « Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг» ДМСУ у Львівській області надає адміністративні послуги. (Додаток A).

ДМСУ у Львівській області є юридичною особою, яка має рахунки в установах банків, самостійний баланс, штамп, печатку, бланк. За своїми організаційно-правовими формами є закладом державної власності. У своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України "Про державну службу", "Про центральні органи виконавчої влади", "Про інформацію", "Про доступ до публічної інформації", "Про звернення громадян", "Про захист персональних даних", Указом Президента України від 09.12.2010 № 1085/2010 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади", Указом Президента України від 6.04.2011 N 405/2011 "Питання Державної міграційної служби України", Указом Президента України від 30.05.2011 № 622/2011 "Про Концепцію державної міграційної політики", постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 563 "Про затвердження Типового положення про територіальні органи міністерства та іншого центрального органу", постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2011 № 658 "Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби", розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. N 1058-р "Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики"».



2.2 Аналіз об'єктів предметної області та взаємозв'язків між ними

Структура управління -- це упорядкована сукупність взаємозв'язаних елементів системи, що визначає поділ праці та службових зв'язків між структурними підрозділами і працівниками апарату управління з підготовки, прийняття та реалізації управлінських рішень. Вона організаційно закріплює функції за структурними підрозділами й працівниками і регламентує потоки інформації у систему управлінської структури, виражається в схемі й параметрах структури управління, штатному розкладі, певному співвідношенні структурних підрозділів і працівників апарату управління, положеннях про відділи та служби, у системі підпорядкування і функціональних зв'язків між персоналом управління.

Структуру управління за горизонталлю поділяють на окремі ланки, а по вертикалі -- на ступені управління. Ланки управління становлять організаційно відособлені структурні підрозділи (відділи, служби, групи), кожний з яких виконує визначену сукупність завдань згідно з вимогами функціонального поділу праці та її кооперації при опрацюванні, прийнятті та реалізації рішень. Ланки управління взаємозв'язані прямими і зворотними зв'язками за горизонталлю і вертикаллю.

До теперішнього часу в установі склалася наступна структура управління:

- Рівень начальника управління;

- Рівень заступників начальника;

- Рівень керівників структурних підрозділів;

- Рівень спеціалістів, інспекторів.

Зв'язки відносин, що утворюють структуру управління, поділяють на формальні (офіційні) і неформальні (неофіційні).

Під неформальними зв'язками розуміють такі доповнення до формальних структур управління, як конференції, збори, наради тощо, а також відносини, що виникають між неформальними лідерами і членами колективу.

Неформальні зв'язки забезпечують певну інформаційну надмірність, потрібну в усіх елементах системи для досягнення її гнучкості .

На кожному з рівнів по горизонталі розгортається своя структура органів, які взаємопов'язані з суб'єктами по вертикалі і горизонталі. В організаційній структурі представлені як професійні керівники : заступники, керівники підрозділів , так і різні громадські суб'єкти :відділ зв'язків з громадкістю, що необхідно для ефективної роботи установи. У структурі управління ДМС ставлення того чи іншого суб'єкта управління до певного характеризується координаційними і субординаційними зв'язками як по вертикалі, так і по горизонталі. Система взаємозв'язку організаційної структури характеризується:

- діяльність начальника управляння і його заступників регламентована функціональними обов'язками, переглянутими і відкоригованими відповідно до сучасних вимог, що дозволило регламентувати діяльність членів управлінської ланки з урахуванням виконання основних управлінських функцій і конкретно визначити зміст діяльності кожного члена апарату.

- діяльність структурних підрозділів регламентована Постановою від 15 червня 2011 року №658 « Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби»

Таким чином, всередині управління виділені ієрархічні взаємопов'язані рівні управління, визначено зони функціонування органів управління кожного рівня, зв'язку між ними. Система управління на всіх рівнях є відкритою і розвивається, що забезпечує стійкість координації діяльності всіх ланок установи.

Одним з напрямків вдосконалення управління є вдосконалення організаційної структури управління. В умовах демократизація управління зросла значимість перерозподілу управлінських функцій між всіма суб'єктами, задіяними у здійсненні певних завдань. Делегування прав і повноважень верхніх рівнів управління нижнім в дозволяє ефективно здійснювати процес надання адміністративних послуг, що підвищує ефективність управління на будь-якому рівні.

Начальник спільно з керівниками підрозділів визначають перспективи розвитку управління, визначають етапи і зміст роботи, контролюють діяльність в цілому та окремих його підрозділів (структур), створюють умови (нормативні, інформаційні, стимулюючі, ергономічні) для здійснення професійної діяльності. Особливістю діяльності суб'єктів рівня керівників функціональних служб є організація процесу якісного надання адміністративних послуг громадянам.

Управління установою, яка надає платні адміністративні послуги - це особлива діяльність, у якій її суб'єкти за допомогою планування, організації, керівництва і контролю забезпечують організованість спільної діяльності працівників, обслуговуючого персоналу та її спрямованість на досягнення цілей і цілей розвитку установи. Відповідно до положення у ієрархічній структурі кожен орган формує документаційну базу, яка є повністю підпорядкована діяльності керівництва.

2.3 Аналіз нормативних документів установи

Серед суб?єктів наглядової діяльності у сфері паспортно-реєстраційної системи в Україні особливе місце займає Державна міграційна служба. З огляду на те, що ДМС була створена відносно недавно, ефективній її діяльності заважають ряд організаційних та правових проблем.

Процес створення ДМС розпочався в Україні ще у 2002 році, коли у Плані дій «Україна - ЄС» в сфері юстиції та внутрішніх справ в розділі «Міграція і притулок» було зафіксовано завдання України створити міграційну службу, яка б взяла на себе розробку всього комплексу завдань, які стоять перед українською міграційною політикою. У 2009 році була проведена спроба створення Державної міграційної служби відповідно до Постанови КМУ № 643 «Про утворення Державної міграційної служби України» від 24 червня 2009 р. , яка втратила чинність 16 липня 2010 року згідно з Постановою КМУ № 559 «Деякі питання державного управління у сфері міграції» від 7 липня 2010 р., відповідно до якої нещодавно створена служба була ліквідована.

Вже 6 квітня 2011 р. Президент України видав Указ № 405 «Питання Державної міграційної служби України» , яким було затверджено Положення про Державну міграційну службу України .У свою чергу 15 червня 2011 р. Кабінетом міністрів України було прийнято Постанову № 658 «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби».

ДМС України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства внутрішніх справ України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра тощо. Правову базу діяльності ДМС України можна поділити на групи: міжнародні документи та національні нормативно-правові акти.

До міжнародних документів слід віднести:

- Європейську Конвенцію про громадянство, ратифіковану Україною 20 вересня 2006 р.;

- Конвенцію про статус біженців від 28 липня 1951 р., ратифіковану Україною 10 січня 2002 р.;

- Угоди між Україною та іншими державами щодо спрощеного порядку зміни громадянства та ін.

Національну правову базу діяльності ДМС України можна поділити на дві групи: зовнішні (прийняті не ДМС України) та внутрішні (прийняті ДМС України) нормативно-правові акти. В свою чергу зовнішні нормативно-правові акти, якими регулюється в своїй діяльності ДМС України, можна поділити на певні підгрупи в залежності від сфери діяльності ДМС України, зокрема на:

1) ті, які регулюють загальні положення діяльності ДМС України (Закон України «Про центральні органи виконавчої влади», Укази Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», «Питання Державної міграційної служби України», «Про Концепцію державної міграційної політики», Постанова Кабінету Міністрів України «Про утворення територіальних органів Державної міграційної служби», Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів з реалізації Концепції державної міграційної політики» та ін.);

2) ті, нормами яких врегульовані питання реєстрації місця проживання та перебування (Закон України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження зразків документів, необхідних для реєстрації місця проживання в Україні» та ін.);

3) ті, нормами яких врегульовані питання міграції (Закони України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про імміграцію», Постанови Кабінету Міністрів України «Про Правила в?їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію», «Про затвердження Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні» та ін.);

4) ті, нормами яких врегульовані питання громадянства (Конституція України, Закони України «Про громадянство України», «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», Постанова Верховної Ради України «Про затвердження положень про паспорт громадянина України, про свідоцтво про народження та про паспорт громадянина України для виїзду за кордон»);

5) ті, нормами яких врегульовані питання притягнення до відповідальності за порушення правил паспортно-реєстраційної системи та щодо нелегальної міграції (Кодекс України про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс України тощо);

6) ті, нормами яких врегульовані інші питання діяльності ДМС України (Постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 р. № 1098 «Деякі питання надання підрозділами Міністерства внутрішніх справ та Державної міграційної служби платних послуг», «Про затвердження Правил перетинання державного кордону громадянами України» тощо).

До внутрішніх нормативно-правових актів слід віднести:

- Наказ ДМС від 5 листопада 2012 р. № 263 «Про затвердження рекомендацій щодо зовнішнього вигляду (дрес-коду) працівників Державної міграційної служби України»,

- Наказ ДМС від 6 квітня 2011 р. № 28 «Про затвердження Положень про головні управління (управління) Державної міграційної служби» та ін.).

Документообіг ГУ ДМС України у Львівській області - це проходження в них документів з моменту їх створення або одержання до завершення виконання або відправлення. Документи незалежно від способу фіксації та відтворення інформації проходять і опрацьовуються в ГУ ДМС України у Львівській області на єдиних організаційних та правових засадах організації документообігу.

ГУ ДМС України у Львівській області організовує діловодство на підставі власної Інструкцій з діловодства, що розробляються на підставі Типової інструкції та ДСТУ 4163-2003.

Організацію діловодства в ГУ ДМС України у Львівській області покладається на сектор документального забезпечення (канцелярію). Функції, завдання та права служби діловодства визначаються в положенні про відповідний структурний підрозділ ГУ ДМС України у Львівській області, що затверджуються в установленому порядку, також організація діловодства в структурних підрозділах ГУ ДМС України у Львівській області покладається на спеціально призначених для цього осіб. Функції, завдання та права зазначених осіб з питань організації діловодства, ведення архівної роботи та контролю за виконанням документів визначаються в їх посадових інструкціях, що затверджуються в установленому порядку.

Основним завданням служби діловодства є встановлення в установі єдиного порядку документування управлінської інформації і роботи з документами із застосуванням сучасних автоматизованих систем, методичне керівництво і контроль за дотриманням установленого порядку роботи з документами.

Організаційно-розпорядчі документи оформлюються на бланках, що виготовляються згідно з вимогами інструкції. Деякі внутрішні документи (заяви працівників, доповідні записки, довідки тощо) та документи, що створюються від імені кількох установа або організацій, оформлюються не на бланках. Під час підготовки організаційно-розпорядчих документів працівники установ оформляють їх з урахуванням вимог ДСТУ 4163-2003.

Накази видаються як рішення організаційно-розпорядчого характеру. За змістом управлінської дії накази ГУ ДМС України у Львівській області видаються з основних питань діяльності, адміністративно-господарських або кадрових питань. Проекти наказів з кадрових питань (про прийняття на роботу, звільнення, надання відпустки, відрядження тощо) готує сектор кадрового забезпечення та антикорупційного моніторингу на підставі доповідних записок керівників структурних підрозділів, заяв працівників, трудових договорів та інших документів. Накази підписуються начальником ГУ ДМС України у Львівській області, а у разі його відсутності - посадовою особою, яка виконує його обов'язки.

У протоколах фіксується інформація про хід ведення засідань, прийняття в установах рішень комісіями, дорадчими органами, зборами. Протокол складається на підставі записів, зроблених безпосередньо під час засідань, поданих текстів та тез доповідей і виступів, довідок, проектів рішень. Протокол підписується головуючим на засіданні колегіального органу та секретарем.

Службові листи складаються з метою обміну інформацією між установами як:

- відповіді про виконання завдань, визначених в актах органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

- відповіді на виконання доручень ДМС України;

- відповіді на запити інших установ;

- відповіді на звернення громадян;

- відповіді на запити на інформацію;

- ініціативні листи;

- супровідні листи

Службові відрядження працівників передбачаються у плані роботи ГУ ДМС України у Львівській області. У разі виникнення потреби у направленні працівника у відрядження, не передбачене планом роботи ГУ ДМС України у Львівській області, керівником структурного підрозділу, в якому працює працівник, готується доповідна записка на ім'я начальника ГУ ДМС України у або його заступника, в якій зазначається про те, куди, на який строк, з якою метою відряджається працівник. Доповідна записка разом з проектом наказу про відрядження, передається начальнику ГУ ДМС України у Львівській області, як правило, не пізніше ніж за три доби до початку відрядження.

Доставка документів до ГУ ДМС України у Львівській області здійснюється, як правило, з використанням засобів поштового зв'язку і електрозв'язку, а також кур'єрською та фельд'єгерською службою.Поштою та через кур'єрську службу доставляється письмова кореспонденція, поштові картки, бандеролі, дрібні пакети, а також періодичні друковані видання. Фельд'єгерською службою доставляється спеціальна кореспонденція. Каналами електрозв'язку доставляються: телеграми (телетайпограми), факсограми, телефонограми, електронні документи із застосуванням електронного цифрового підпису та документи в електронній формі без електронного цифрового підпису (у сканованій формі).

Усі документи, що надходять до ГУ ДМС України у Львівській області, приймаються централізовано в секторі документального забезпечення.

Обов'язковому розгляду начальником ГУ ДМС України у Львівській області підлягають акти державних органів, акти і доручення ДМС України, запити, звернення народних депутатів України та депутатів місцевих рад, рішення органів місцевого самоврядування, а також найважливіші документи, які містять інформацію з основних питань діяльності ГУ ДМС України у Львівській області і потребують вирішення безпосередньо начальником ГУ ДМС України у Львівській області. Інші документи передаються заступникам начальника ГУ ДМС України у Львівській області або структурним підрозділам (виконавцям) відповідно до їх функціональних обов'язків.

Реєстрація документів здійснюється за групами залежно від назви виду, автора і змісту документів. Наприклад, окремо реєструються:

- вхідні документи;

- вихідні документи;

- документи, створені ГУ ДМС України у Львівській області (далі - внутрішні документи);

- накази з основної діяльності;

- накази з адміністративно-господарських питань;

- накази з кадрових питань (відповідно до їх видів та строків зберігання);

- звернення громадян;

- запити на інформацію.

Для забезпечення ритмічності роботи та своєчасного виконання документів сектор документального забезпечення розробляє графіки передачі кореспонденції керівництву ГУ ДМС України у Львівській області і структурним підрозділам.

Контроль здійснюється за виконанням усіх зареєстрованих документів, у яких встановлено завдання, а також виконання яких підлягає обов'язковому контролю, за переліком документів, затвердженим начальником ГУ ДМС України у Львівській області. Обов'язково контролюється виконання:

- завдань, передбачених в актах і дорученнях органів державної влади, органів місцевого самоврядування та ДМС України;

- розпорядчих документів та доручень керівництва ГУ ДМС України у Львівській області, рішень колегіального органу установи;

- звернень, запитів народних депутатів України, депутатів місцевих рад;

- звернень громадян, запитів на інформацію.

Номенклатура справ - це обов'язковий для ГУ ДМС України у Львівській області систематизований перелік назв (заголовків) справ, що формуються в її діловодстві, із зазначенням строків зберігання справ. Номенклатура справ призначена для встановлення в ГУ ДМС України у Львівській області єдиного порядку формування справ, забезпечення їх обліку, оперативного пошуку документів за їх змістом і видом, визначення строків зберігання справ і є основою для складення описів справ постійного та тривалого (понад 10 років) зберігання, а також для обліку справ тимчасового (до 10 років включно) зберігання. В установі складаються номенклатури справ структурних підрозділів і зведена номенклатура справ ГУ ДМС України у Львівській області. Номенклатура справ структурного (територіального) підрозділу розробляється не пізніше 15 листопада поточного року посадовою особою, відповідальною за діловодство у структурному підрозділі, на підставі документів з усіх питань його діяльності із залученням фахівців, які працюють в підрозділі.

Зведена номенклатура справ ГУ ДМС України у Львівській області складається сектором документального забезпечення на основі номенклатур справ структурних підрозділів.

Опис справ - архівний довідник, призначений для обліку та розкриття змісту одиниць зберігання, одиниць обліку, закріплення їх систематизації у межах архівного фонду. Описи справ укладаються окремо на справи постійного, тривалого (понад 10 років) зберігання та з кадрових питань. На справи тимчасового (до 10 років включно) зберігання описи не складаються. У разі ліквідації чи реорганізації установи такі описи складаються обов'язково.

Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Основними завданнями ДМС України є реалізація державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, а також внесення пропозицій щодо формування державної політики у цих сферах

Висновки до розділу

У даному розділі розглянуто організаційну структуру та нормативні акти ГУДМСУ у Львівській області, що стосуються тематики роботи. Можна сказати, що Державна міграційна служба України (ДМС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України.

Визначено основні завдання ДМС України, функції та принципи роботи.



3. ДОКУМЕНТАЦІЙНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ РОЗВ'ЯЗАННЯ ЗАДАЧІ

Даний розділ присвячений огляду звернення громадян за адміністративною послугою ГУДМСУ у Львівській області.

3.1 Формальна модель задачі

Формалізація -- сукупність пізнавальних операцій, що забезпечують відволікання від значення понять теорії з метою дослідження її логічної будови для ефективного отримання логічно виведених результатів. Формалізація дозволяє перетворити змістовно побудовану теорію в систему матеріалізованих об'єктів певного роду (символів), а розгортання теорії - звести до маніпулювання цими об'єктами відповідно до деякої сукупності правил.

Формалізація - метод у математичній логіці, процес подання інформації про об'єкт, процес, явище в формалізованому вигляді. Формалізація -- це метод відображення певної області у вигляді формальної системи, коли форма виділяється у якості особливого предмета дослідження незалежно від змісту. Такий метод полегшує вивчення предмета.

1.2 Інформаційна модель задачі

Інформаційна модель нашої задачі - це модель об'єкта, що представлена у вигляді інформації, яка описує істотні для даного об'єкта параметри та змінні величини, зв'язки між ними, входи і виходи об'єкта, а також дозволяє шляхом подачі на модель інформації про зміни вхідних величин моделювати можливі стани об'єкта.

Відповідно, інформаційною моделлю можна вважати сукупність певної інформації, що характеризує істотні властивості і стани об'єкта, процесу, явища, а також взаємозв'язок із навколишнім світом.

За формою представлення можна виділити наступні види інформаційних моделей:

геометричні -- графічні форми та об'ємні конструкції;

словесні -- усні та письмові описи з використанням ілюстрацій;

математичні -- математичні формули, що відображають зв'язок різних параметрів об'єкта;

структурні -- схеми, графіки, таблиці;

логічні -- моделі, в яких представлені різні варіанти вибору дій на основі різних заключень та аналізу умов;

спеціальні -- ноти, хімічні формули тощо;

комп'ютерні та некомп'ютерні.

Найпростішим способом отримання інформації про надання адміністративноїпослуги громадянин може зателефонувавши на «гарячу лінію» установи (261-09-30).

Рис. 3.1.Телефонне звернення за послугою.

На рис.3.1. представлена інформаційна модель телефонного звернення громадян за послугами.

Громадянин телефонує до чергового інспектора по «гарячій лінії» та задає питання з предметної області. В свою чергу інспектор звертається до відповідної бази відділу з питанням громадянина та отримує відповідь на свій запит. Також інспектор - черговий робить запис в журнал обліку «Гарячої лінії» .Після цього процесу громадянин отримує відповідь на своє поставлене питання.

Рис. 3.1. Письмове звернення за послугою до ГУДМС.

На рис. 3.2. представлена інформаційна структурна модель на якій зображено як проходить отримання громадянином адміністративної послуги на основі заяви. Заяви скеровуються безпосередньо до інспектора (виконавця). Інспектор в свою чергу без резолюції керівника установи та оплачених квитанцій не може надавати платну послугу. Заява скеровується від інспектора до керівника на візування , керівник в свою чергу дає дозвіл на отримання послуги громадянином або ж відмовляє йому. Після візування заява направляється назад до інспектора для внесення даних про громадянина в комп'ютерну базу установи та перевірку правильності поданих даних. Якщо внесення відомостей пройшло успішно результатом буде формування відповіді та надання послуги громадянину - інспектором.

1.3 Функціональна моделі задачі

Діаграми потоків даних (DFD) є основним засобом моделювання функціональних вимог до системи, яка проектується у вигляді мережі зв'язаної потоками даних. Головна мета засобів DFD - продемонструвати, як кожен процес перетворює свої вхідні дані у вихідні, а також виявити співвідношення між цими процесами. Результатом побудови функціональної моделі системи є ієрархія DFD, які описують асинхронний процес перетворення інформації від її введення в систему до видачі користувачу.

Побудова моделі за допомогою DFD полягає у виділенні елементів, які перетворюють, накопичують, споживають інформацію (дані), яка переноситься відповідними інформаційними потоками (потоками даних). Зокрема, джерела інформації (зовнішні сутності) породжують потоки даних, які переносять інформацію до підсистем або процесів. Ті, своєю чергою, перетворюють інформацію і породжують нові потоки, що переносять інформацію до інших підсистем або процесів, накопичувачів даних, а також назад до зовнішніх сутностей споживачів інформації.

Детально розглянувши принцип надання послуг, зображено на рис.3.3 діаграму потоків даних проходження популяризації послуг у місцевому органі надання послуг.



Рис. 3.2. Контекстна діаграма

На рис.3.3. зображено контекстну діаграму з головним процесом посередині "Рекламно-інформаційне забезпечення популяризації послуг ГУДМС " і двома зовнішніми сутностями:

1. Громадянин - людина, яка звертається до органу влади з питанням;

2. Інспектор - людина, яка повинна розглянути питання і дати відповідь на запит громадянина- інформацію про послугу.

Головний процес пов'язаний із зовнішніми сутностями за допомогою потоків даних.



Рис. 3.3. Декомпозиція контекстної діаграми

На рис.3.3. зображено декомпозицію контекстної діаграми. На цій діаграмі є 6 процесів.

1.1 - Опрацювання даних про послугу;

1.2 - Вибір способу представлення інформації;

1.3 - Опрацювання питання громадянина;

1.4 - Формування запиту громадян;

1.5 - Формування відповіді;

1.6 - Формування результату;



Рис. 3.4. Деталізована діаграма процесу 1.1 "Опрацювання даних про послугу"

На рис.3.4. зображено деталізацію процесу 1.1 " Опрацювання даних про послугу " з чотирьма підпроцесами :

1.1.1 - Визначення виду послуги;

1.1.2 - Термін надання послуги;

1.1.3 - Ціна послуги;

1.1.4 - Вибір виконавця послуги;



Рис. 3.5. Деталізована діаграма процесу 1.6 "Формування результату"

На рис.3.5. зображено деталізацію процесу 1.6 "Формування результату" з трьома підпроцесами.

1.6.1 - Формування виконавця відповіді;

1.6.2 - Опрацювання відповіді виконавцем (інспектором);

1.6.3 - Направляння відповіді заявнику (громадянину);

1.4 Вибір технологічних рішень задачі

Microsoft Office Publisher - настільна видавнича система, розроблена корпорацією «Microsoft». Ця програма початкового рівня, що відрізняється від «Microsoft Office Word» тим, що акцент у ньому робиться на проектування розмітки сторінки, а не на оформлення та перевірку тексту. Microsoft Publisher - пропрієтарне програмне забезпечення, що входить до складу пакету Microsoft Office.

Можливості Microsoft Office Publisher

У Microsoft Office Publisher є все необхідне для створення і публікації високоякісних ефективних рекламних матеріалів, незалежно від поставленої мети, будь то розповсюдження новин по електронній пошті, розробка поштових листівок, присвячених відкриттю вашої фірми, або публікація каталогу товарів вашого інтернет-магазину. Розробка і створення публікацій, як друкарських, так і електронних, таких, що мають якісний зовнішній вигляд і легкий для читання вміст - невід'ємна складова процесу обміну інформацією з іншими людьми. Office Publisher містить набір професійних шаблонів, що настроюються, які допоможуть досягти поставленої мети. До таких можна віднести:

Шаблони та форми. В програмі передбачено різноманітні шаблони та форми, які вже готові для використання. Щоб полегшити користувачам пошук потрібного шаблону, їх розподілено за категоріями: Бюлетені, Буклети, Оголошення, Листівки, Веб-сайти, Електронна пошта тощо. Уніфікація зовнішнього вигляду публікації. Шаблони забезпечують уніфікацію зовнішнього вигляду та колірного оформлення вмісту. Наприклад, для об'єктів, що додаються у публікацію, застосовується таке саме колірне оформлення, як і для всієї публікації. Динамічний попередній перегляд шаблонів. Коли ви вибираєте або змінюєте шаблон, він автоматично відображається в області попереднього перегляду.

Різні форми публікації одного вмісту. Вміст, який вже використовувався раніше, можна пов­торно використати в публікації іншого типу, яка буде розповсюджуватись у інший спосіб. Нап­риклад, ви можете просто вставити вміст багатосторінкового буклету в шаблон електронного повідомлення або веб-сторінки.

Панель Завдання Publisher. Посилання, які містяться на цій панелі, допоможуть вам у вико­нанні різних завдань під час створення публікації, зокрема у здійсненні групового розсилання, вставленні зображення тощо.

Професійне оформлення публікацій. У програмі Publisher можна обрати порожній шаблон та пристосувати його до своїх потреб. Щоб полегшити процес роботи над публікацією, Publisher пропонує низку інструментів з інтуїтивно зрозумілим принципом роботи, за допомогою яких можна створювати різні форми, змінювати макет сторінки, працювати із зображеннями тощо. Крім того, інструменти Publisher дають змогу створювати та змінювати рисунки, працювати із багатосторінковими документами, користуватися напрямними та лініями сітки, змінювати кольори, вирізати фрагменти зображень тощо.

Формати файлів. Публікації можна зберігати у форматі PDF або XPS, завдяки чому їх можна легко надавати у спільне використання, переглядати чи пересилати електронною поштою. Також легко можна опублікувати свій документ на веб-сторінці або на шкільному сервері за допомогою служб Windows SharePoint Services.

Переваги Microsoft Office Publisher

Незалежно від розмірів організації і типу створюваної публікації, Office Publisher надає забезпечує підтримку в наступних питаннях.

¦ Самостійна розробка публікацій в строк, без необхідності яких-небудь грошових витрат.

¦ Редагування професійних шаблонів для віддзеркалення фірмової символіки - колірної схеми, шрифтів, логотипу і інших елементів.

¦ Скорочення часу, необхідного для повторного створення аналогічних матеріалів за допомогою збереження матеріалів (текстових описів, логотипів, девізів і так далі), що повторюються, в Бібліотека вмісту.

¦ Швидка реалізація проектів злиття пошти за допомогою використання списків даних з інших джерел, включаючи списки Microsoft Office Excel або інформацію з бази даних Microsoft Office Access, а також фільтрація, сортування і настройка публікацій для певних груп клієнтів.

1.5 Термінологічний багатомовний словник предметної області

Реклама	Advertising (анг.), Werbung (нім).	це спеціальна інформація про осіб чи продукцію,яка розповсюджується в будь-якій формі та в будь-який спосіб з метою прямого або опосередкованого одержання прибутку.
Інформація	Information (анг.), Informationen (нім.)	це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.
Рекламна діяльність	Promotional activities (анг.), WerbemaЯnahmen (нім.).	це діяльність щодо замовлення, виготовлення та розповсюдження реклами.
Суб'єкт реклами	An advertisement (анг.), Werbung (нім.).	це організація або приватна особа, які є замовником реклами.
Предмет реклами	Subject ad (анг.), Betreff Anzeige (нім.).	те, що рекламують, що є головним у змісті рекламного повідомлення. Предметом може бути товар, послуга вид діяльності подія і саме підприємство.
Рекламодаваць	Advertiser (анг.), Inserent(нім.).	це особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження
Виробник реклами

Подобные документы

• Правові норми, які регулюють діяльність органів виконавчої влади у сфері забезпечення громадян інформацією

  Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Загальні засади та порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні аудіовізуальними та друкованими засобами масової інформації.
  
  курсовая работа [35,6 K], добавлен 15.02.2012
  

• Інформаційне забезпечення органів виконавчої влади

  Органи виконавчої влади як суб’єкти адміністративного права. Правове регулювання інформаційного забезпечення органів виконавчої влади. Порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні ЗМІ.
  
  курсовая работа [24,3 K], добавлен 05.01.2007
  

• Проблеми правового регулювання діяльності виконавчих органів місцевих рад

  Забезпечення правової основи діяльності територіальних громад та її органів. Створення виконавчих органів за галузевою і функціональною ознаками. Автономність діяльності органів місцевого самоврядування, неможливість втручання інших суб’єктів влади.
  
  реферат [16,7 K], добавлен 09.07.2009
  

• Програмно-цільовий підхід до удосконалення діяльності органів місцевого самоврядування у сфері благоустрою (на прикладі м. Чернігова)

  Умови та засоби реалізації основних принципів і завдань благоустрою міст. Особливості використання програмно-цільового підходу в сучасному управлінні розвитком територій. Аналіз діяльності органів місцевого самоврядування щодо забезпечення благоустрою.
  
  дипломная работа [983,1 K], добавлен 06.10.2014
  

• Система органів влади, які беруть участь у здійсненні фінансової діяльності органів місцевого самоврядування

  Аналіз системи органів влади, які здійснюють і беруть участь у здійсненні фінансової діяльності органів місцевого самоврядування. Дослідження та розгляд повноважень основних органів влади, які беруть участь у здійсненні цієї фінансової діяльності.
  
  статья [21,8 K], добавлен 18.08.2017
  

• Правове регулювання планування діяльності відділів прикордонної служби

  Структура і функції центрів управління службою органів державної прикордонної служби України. Адміністративно-правові засади діяльності органів внутрішніх справ України з протидії злочинам, пов'язаним із тероризмом. Дослідження нормативно-правових актів.
  
  статья [22,0 K], добавлен 17.08.2017
  

• Об’єкт підкупу працівника підприємства, установи чи організації

  Аналіз об’єктів злочинів проти авторитету органів державної влади, місцевого самоврядування та об'єднань громадян і злочинів у сфері службової діяльності й професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг. Підкуп працівника підприємства.
  
  статья [33,6 K], добавлен 18.08.2017
  

• Представницькі інститути влади

  Історико-правові аспекти вищих представницьких органів державної влади в Україні. Організаційно-правові основи в системі гарантій місцевого самоврядування. Особливості реалізації нормативних актів щодо повноважень представницьких органів місцевої влади.
  
  реферат [21,5 K], добавлен 19.12.2009
  

• Банківське право України: Нормативно-правове регулювання та особливості

  Нормативні документи органів державної влади і управління. Регулювання безпеки банківської діяльності нормативними актами органів державної влади та управління. Основні галузі банківської таємниці. Нормативна база банків з безпеки їх діяльності.
  
  реферат [16,3 K], добавлен 22.07.2008
  

• Організаційно-правові засади діяльності державної виконавчої служби в Україні

  Державна виконавча служба як спеціальний орган здійснення виконавчого провадження. Правові та організаційні засади побудови і діяльності державної виконавчої служби в Україні. Повноваження державної виконавчої служби у процесі вчинення виконавчих дій.
  
  дипломная работа [240,9 K], добавлен 13.11.2015
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам