Порядок відновлення втраченого паспорта внутрішньо переміщеними особами: недоліки законодавчої техніки

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

У зв'язку з анексією Криму та початком антитерористичної операції (далі - АТО) у законодавстві України з'явилась нова категорія громадян - внутрішньо переміщені особи. Спеціальне законодавство, яке визначило юридичний статус цих осіб у межах чинного законодавства України, було прийнято зі значним запізненням, його правова досконалість, навіть після півторарічного строку дії режиму АТО, викликає багато питань і правових дискусій, також наявні недоліки законодавчої техніки.

Досить важливим аспектом реалізації прав внутрішньо переміщених осіб є відновлення втраченого ними паспорта. Обставини надзвичайного характеру (регулярні обстріли житлових кварталів населених пунктів із систем ствольної й реактивної артилерії, активна протиправна діяльність представників незаконних збройних формувань тощо), які зумовили масову міграцію громадян України у відносно спокійні регіони України, часто призводили до втрати дуже важливого документа, що посвічує особистість громадянина України, - паспорта. Тому дослідження особливостей відновлення втраченого паспорта внутрішньо переміщеними особами є дійсно актуальним на сучасному етапі.

Проблема правового статусу внутрішньо переміщених осіб на теренах України є порівняно новою, що зумовлюється відсутністю до 2014 р. спеціального нормативно-правового акта, який регламентує зазначене питання.

Правовий статус внутрішньо переміщеної особи визначається Конституцією України та Законом України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20 жовтня 2014 р. № 1706-УП.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, який постійно проживає в Україні, якого змусили або який самостійно покинув своє місце проживання в результаті чи з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру. Зазначені обставини вважаються загальновідомими й такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй із прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.

Згідно з п. 2 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509, для отримання довідки повнолітня внутрішньо переміщена особа звертається особисто або через законного представника із заявою про взяття на облік, форму якої затверджує Міністерство соціальної політики України, до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад.

Процедура одержання паспорта замість втраченого, яка в часи мирного життя реалізовувалась досить швидко й безболісно, стала для внутрішньо переміщених осіб серйозною проблемою.

Варто зазначити, що проблема видачі паспорта громадянина України замість втраченого досить детально регламентується нормативно-правовим актом чинного законодавства України - Порядком оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 13 квітня 2012 р. № 320 (далі - Порядок).

Додатково необхідно зауважити, що згідно з нормою ст. 6 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України внутрішньо переміщених осіб, здійснює центральний орган виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), за місцем проживання внутрішньо переміщеної особи, тобто територіальні підрозділи Державної міграційної служби України (далі - ДМС України).

Відповідно до норм п. 6.3 Порядку в разі отримання паспорта в іншому територіальному підрозділі для підтвердження видачі втраченого паспорта саме тій особі не пізніше наступного дня після надходження заяви про втрату паспорта до цього територіального підрозділу надсилається запит за формою, наведеною в додатку 12 до Порядку, з долученою фотокарткою особи.

Перевірка за запитом здійснюється протягом двох діб після його надходження. Під час перевірки відомості, наведені в запиті, і долучена до нього фотокартка порівнюються з даними заяви про видачу втраченого паспорта та вклеєною до неї фотокарткою. Водночас у графі «Службові відмітки» оригіналу заяви проставляється відмітка про дату надходження запиту й орган, який оформлює паспорт замість утраченого, після чого заява поміщається до архівної картотеки.

За результатами перевірки складається відповідь за формою, наведеною в додатку 13 до Порядку, до якої долучається копія заяви про видачу втраченого паспорта.

Територіальні підрозділи ДМС України на частині території Донецької й Луганської областей, які тимчасово не контролюються українською владою, фактично зупинили свою діяльність, уся документація в кращому випадку знищена, у гіршому - перейшла у відання так званих органів державної влади самопроголошених республік.

Дуже часто представники територіального підрозділу ДМС України, мотивуючи неможливістю відправлення запиту в зону АТО або відсутністю відповіді від підрозділу ДМС України, розташованого в зоні АТО, як правило, в усній формі відмовляли у видачі паспорта замість втраченого.

Така позиція низки територіальних підрозділів ДМС України не лише порушує права внутрішньо переміщених осіб, а й, м'яко кажучи, не відповідає нормам чинного законодавства України.

Відповідно до норм п. 8.1 Порядку, якщо в результаті перевірок за заявою про втрату паспорта не буде встановлено особу, яка втратила паспорт, проводиться процедура встановлення особи.

Відповідно до норм п. 8.2 Порядку особі пропонується надати наявні документи з фотокартками.

За відсутності документів, за якими може бути встановлено особу, з метою встановлення особи за її письмовою згодою проводиться опитування родичів, сусідів або будь-яких інших осіб (не менше трьох). За результатами їхніх свідчень складається акт встановлення особи.

Відповідно до норм п. 8.5 Порядку встановлення особи проводиться протягом місяця, а в разі необхідності проведення додаткових перевірок цей строк продовжується до 2 місяців.

Аналіз зазначених норм чинного законодавства України дозволяє зробити висновок, що в більшості випадків територіальними підрозділами ДМС України вживаються далеко не всі заходи щодо видачі паспорта громадянина України замість втраченого, передбачені чинним законодавством України. громадянин паспорт правовий окупація

На нашу думку, правовими механізмами вирішення подібної бездіяльності представників ДМС України є такі:

- письмове звернення до територіального підрозділу Державної міграційної служби України;

- письмове звернення до обласного управління Державної міграційної служби України;

- адміністративний позов до територіального підрозділу Державної міграційної служби України (див. додаток).

Таким чином, законодавчий порядок відновлення внутрішньо переміщеними особами паспорту не позбавлений недоліків законодавчої техніки. Проблема видачі паспорта громадянина України замість втраченого досить детально регламентується нормативно-правовими актами чинного законодавства України. Проте відсутність чіткого механізму відновлення паспорта внутрішньо переміщеними особами на рівні спеціального законодавства зумовлює низку проблем практичного характеру, які можна вирішити шляхом запровадження спеціального порядку видачі паспорта замість втраченого внутрішньо переміщеним особам.

Размещено на Allbest.ru