Сутність та ознаки реєстраційних проваджень

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Одним із найактуальніших питань юриспруденції є питання ефективності реалізації законів. Конституція України та Положення міжнародно-правових актів, в основу яких покладена природно-правова теорія права, проголошують пріоритет прав і свобод людини та громадянина. Одним із засобів, що слугує інтересам забезпечення реалізації вказаної функції, виступає адміністративно-правовий інститут державної реєстрації.

Відомо, що реєстраційне провадження охоплює широке коло суспільних відносин, учасниками яких, з одного боку, є органи виконавчої влади та їх посадові особи, а з іншого - громадяни, громадські організації, юридичні особи і т. д. На цьому ґрунті і вибудовується система нормативно-правових актів, регламентуючих «реєстраційні процесуальні відносини» та, відповідно, кореспондуючий вид адміністративного провадження, змістом якого є вчинення певних дій щодо фіксації у реєстрі відповідного факту чи явища та видачі про це документа встановленого зразка.

Термін реєстрація походить від латинського слова regesta - «список», що в пізньолатинський період трансформувалось - «списувати або заносити до списку». Реєстрація означає запис фактів з метою обліку і надання цим фактам законності.

Норми вітчизняного адміністративно-процесуального законодавства закріплюють реєстраційне провадження, надаючи таке поняття - це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання: офіційного визнання законності правових актів; законності дій юридичних та фізичних осіб; наділення суб'єктів права відповідними правами або обов'язками; а також обліку та фіксації юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.

Для більш повного розуміння сутності реєстраційних проваджень пропонуємо звернутись до принципів, відповідно до яких здійснюється реєстраційне провадження, вони закріплені в численних правових нормах і безпосередньо випливають із завдань діяльності владних суб'єктів, мають позитивний, неюрисдикційний характер. Найважливішими з них є:

1) законність;

2) строковість;

3) платність;

4) територіальність;

5) підконтрольність реєстраційного органу суспільству;

6) концентрація дій («єдине вікно»);

7) оперативність;

8) правова рівність;

9) самостійність в прийнятті рішення;

10) достовірність.

Взагалі реєстрація означає запис фактів з метою обліку і надання цим фактам законності. М. Козлов визначає реєстрацію як акт офіційного визнання законності відповідних дій і правових актів, які здійснюються (видаються) державними або уповноваженими державою органами. А під реєстраційною діяльністю вважається юридична процедура, що передбачає низку заходів, у результаті яких здійснюється документальне підтвердження правового статусу суб'єкта або наділення новими правовими ознаками об'єкта.

Слід мати на увазі, що єдиного визначення реєстраційного провадження нема, і тому різні вчені висвітлюють своє бачення цього питання. Так, наприклад, С.В. Лихачов, посилаючись на поширене в теорії підприємницького права визначення процедури реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності, трактує реєстраційне провадження як «передбачений законом порядок дій, що вчиняються органом державної реєстрації з метою фіксації юридичних фактів, що відображають виникнення, зміну або припинення статусу суб'єкта підприємницької діяльності».

Звісно, реєстраційне провадження має специфічні мету і завдання, для кожного адміністративного провадження це заздалегідь заплановані результати, досягнення яких можливе за допомогою відповідних засобів та способів. У свою чергу, завдання цього провадження відображають необхідність для суб'єкта здійснити певні дії, спрямовані на досягнення мети провадження. Таким чином, мета провадження визначає наявність комплексу відповідних завдань, вирішення яких і дозволяє досягти наміченої мети.

О.Г. Апанасюк зазначає, що завдання реєстраційного провадження законодавчо не визначено. Як уявляється, до них слід віднести:

1) забезпечення реалізації і захисту прав, свобод і законних інтересів громадян і юридичних осіб; 2) своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної реєстраційної справи, вирішення її відповідно до закону. Здійснення цього завдання передбачає: перевірку документів, які подаються для проведення державної реєстрації, на комплектність, повноту відомостей, що в них вказані, відсутність підстав для відмови в проведенні державної реєстрації; проведення державної реєстрації відповідно до встановлених процедур; оформлення і видачу реєстраційних документів; 3) попередження порушень закону з боку фізичних і юридичних осіб, які подають документи на проведення державної реєстрації.

Отже, основною метою реєстраційного провадження є проведення державної реєстрації, в процесі чого реалізуються права та обов'язки, з одного боку, - юридичних і фізичних осіб, з іншого - органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

О.В. Кузьменко зазначає, що реєстраційне провадження - регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації, в ході якої вирішуються питання про офіційне визнання законності правових актів; законності дій юридичних та фізичних осіб; наділення суб'єктів права відповідними правами або обов'язками; а також про облік та фіксацію юридичних фактів шляхом закріплення їх у реєстраційних документах.

Реєстраційне провадження як різновид адміністративного провадження - це діяльність уповноважених органів (посадових осіб) щодо розгляду та вирішення індивідуальних справ, які мають безспірний характер. Зазначені індивідуальні справи розглядаються у позасудовому порядку, на особистому прийомі посадової особи уповноваженого органу в сфері реєстрації. В даному випадку мова йде про надання адміністративних послуг органами виконавчої влади, тобто про задоволення суб'єктивного права особи.

Надавши визначення «реєстраційному провадженню», пропонуємо перейти до розгляду їх ознак: 1) діяльність уповноважених органів публічної адміністрації; 2) вирішуються індивідуальні справи, тобто справи окремої особи чи групи осіб; 3) усі дії здійснюються у певній нормативно-врегульованій процедурі, певній процесуальній формі; 4) безспірній порядок провадження.

О.Г Юшкєвич виділяє специфічні ознаки, притаманні реєстраційному провадженню, до яких відносить:

- здійснення реєстраційної процедури як послідовної дії публічних органів управління;

- множинність суб'єктів, правомочних здійснювати реєстраційну діяльність;

- наявність сторін, які зацікавлені у реалізації власних прав;

- регулювання порядку здійснення державної реєстрації відповідними матеріальними та процесуальними нормами права;

- логічно визначений порядок проведення процесуальних дій;

- можливість оскарження рішення у передбачених законом випадках.

Важливе значення для визначення особливостей реєстраційного провадження має характеристика його процедури, тобто визначеного нормативними актами порядку здійснення процесуальних дій. Процедура державної реєстрації складається з таких стадій, які послідовно змінюють одна одну: 1) порушення реєстраційного провадження; 2) розгляду реєстраційної справи і прийняття рішення; З) оскарження рішення і його перегляду; 3) виконання рішення.

На початковій стадії здійснюється прийом документів, формується реєстраційна справа; на другій - реєстраційний орган розглядає справу і приймає відповідне рішення; на третій - факультативній - стадії прийняте рішення може бути переглянуте у зв'язку зі скаргою заявника; на четвертій - виконується рішення: вноситься запис до реєстру про проведення державної реєстрації та видаються реєстраційні документи.

Ще одна особливість полягає в детальному урегулюванні кожного окремого провадження нормативно-правовими актами.

Ми погоджуємося з думкою М.П. Гурковського, який поділяє ознаки на такі групи:

По-перше, реєстраційне провадження - це в будь-якому разі послідовні дії публічних органів управління з прийняття юридичного рішення і в більшості випадків видача відповідного документа, що підтверджує здійснення реєстраційної процедури;

По-друге, особливістю цього виду адміністративного провадження є множинність суб'єктів, які правомочні здійснювати цю діяльність;

По-третє, сторонами реєстраційного провадження є: 1. Особа, зацікавлена в реалізації своїх прав і законних інтересів (громадяни та їх організації); 2. Орган публічної влади, який компетентний здійснювати процедуру реєстрації, що дозволяє реалізовувати ці права. Зацікавленою стороною при реєстраційному проваджені може одночасно виступати не один, а два и більше суб'єктів;

По-четверте, порядок здійснення державної реєстрації регулюється нормами адміністративно-процесуального права, яке одночасно виконує функцію реалізації відповідних матеріальних, правових норм різної галузевої приналежності: конституційного (державного) права, цивільного права, адміністративного права тощо; законність реєстраційний провадження

По-п'яте, реєстраційне провадження має логічно визначений порядок проведення встановленого процесуальними нормами дій;

По-шосте, здобувач, який отримав відмову у реєстрації, може оскаржити її у передбачених законом випадках.

Отже, на нашу думку, реєстраційне провадження -- це регламентована адміністративно-процесуальними нормами діяльність уповноважених органів публічної адміністрації, в ході якої вирішується ряд окремих питань. Ознаками реєстраційного провадження виступають: послідовність дій публічних органів управління з прийняття юридичного рішення та видача відповідного документа; множинність суб'єктів, які правомочні здійснювати реєстраційну діяльність; сторони реєстраційного провадження; можливість оскарження рішення; нормативно-правові акти, які регулюють цю діяльність; визначений законом особливий порядок проведення кожного окремого реєстраційного провадження.

Размещено на Allbest.ru