Правова відповідальність за реалізацію та фальсифікацію продуктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Наслідки виробництва, реалізації та використання фальсифікованих продуктів

Несподіваний і досить хаотичний перехід планової економіки до ринкової створив сприятливі умови для нечистоплотних, з низькою спеціальною і загальною культурою виробників і торговців, які буквально заполонили український ринок підробленими низькоякісними, часто шкідливими для здоров'я населення і споживання в побуті товарами народного споживання.

Для різних суб'єктів ринкових відносин наслідку виготовлення, реалізації і споживання фальсифікованих товарів пов'язані з визначеними ризиком і втратами.

Звичайно, піддаються найбільшому ризику і несуть найбільші втрати від фальсифікації споживачі. Ризик споживача пов'язаний з нанесенням шкоди його життю, здоров'ю і майну, якщо фальсифіковані товари в результаті застосування замінників стають небезпечними.

При придбанні фальсифікованих товарів споживачу завдається також матеріального і морального збитку, відбувається втрата грошових коштів, і крім того, обман, виявлений при встановленні фальсифікації, може викликати у людей нервові зриви зі всіма витікаючими звідси наслідками.

Значні втрати унаслідок фальсифікації несе не тільки індивідуальний споживач, але і суспільство в цілому. При широкому розповсюдженні асортиментної і якісної фальсифікації, в результаті якої на ринку з'являються в значній кількості небезпечні продукти, виникає ризик втрати здоров'я багатьма членами суспільства, знижується тривалість життя, збільшується смертність від хвороб і харчових отруєнь (наприклад, канцерогенними речовинами і ін.), погіршується структура живлення за рахунок підвищення питомої ваги низькоякісних і малоцінних продуктів, що кінець кінцем впливає на погіршення якості життя суспільства в цілому.



Рисунок 1.1. Ризики споживача від придбання фальсифікованої продукції

При фальсифікації товарів нераціонально використовуються прибуткові, сировинні і трудові ресурси, оскільки на виробництво неякісних продуктів витрачаються сировина, паливно-енергетичні ресурси, природні матеріали і праця людей.

Широке розповсюдження обману шляхом фальсифікації об'єктів купівлі-продажу є свідоцтвом падіння морально-етичних засад суспільства.

На відміну від індивідуального споживача і суспільства фальсифікатори-виготівники і продавці мають незаконний прибуток за рахунок невиправдано високих цін на фальсифіковані товари, ради якої і здійснюються ці протиправні дії.

Разом з тим вони піддаються і значному ризику, оскільки при виявленні фальсифікованого товару накладаються штрафи, видається розпорядження про перемаркування з метою доведення до споживача справжнього найменування товару, якщо він придатний для харчових цілей, і зниженні ціни, а при важких наслідках (смерть і ін.) фальсифікатори притягуються до відповідальності.

За наявності вільних, нерегульованих цін останнє розпорядження не є обов'язковим. Проте виникає ризик уповільнення або відсутності реалізації товару низької якості або малоцінного за ціною товару високоцінної і належної якості.

Якщо виявлена фальсифікація і товар визнаний небезпечним, наприклад, при ідентифікації перед сертифікаційними випробуваннями, при контролі якості, то видається розпорядження про знищення всієї партії товару. Виникаючі при цьому витрати (транспортні витрати, витрати на знищення) і матеріальні втрати, визначувані закупівельною вартістю партії і витратами по доставці, можуть значно перевищити розмір незаконного прибутку.

Крім того, втрачається довіра споживачів до товару і фірми, винної у виробництві і/або реалізації товару, що кінець кінцем пов'язано із значними матеріальними втратами для фірми. Вказані вище наслідки носять соціальний, економічний і моральний характер.

Разом з цим існують ще і правові наслідки фальсифікації. Хоча законодавчі акти, безпосередньо регламентуючі ці наслідки, відсутні, все ж таки при виявленні різних видів фальсифікації можливо непряме застосування ряду законів і нормативних документів, що є одним із заходів попередження фальсифікації і покарання фальсифікаторів.

2.Кримінально-правова відповідальність за порушення прав споживачів

Одним із основних конституційних прав громадянина, реалізація якого вимагає встановлення певних гарантій, є право споживачів-громадян на придбання товарів належної якості.

Проголошення Конституцією України права громадян на безпечне для життя і здоров' я довкілля та на інформацію про якість харчових продуктів зобов' язує державу, органи місцевого самоврядування створити організаційно-правові, соціально-економічні та примусово-владні гарантії збереження цього права. Водночас усі громадяни і юридичні особи зобов'язані дотримуватися встановлених щодо цього права правил. Таким чином, держава встановила певні гарантії, і усі закони та інші нормативно-правові акти мають відповідати наведеній конституційній нормі.

Кримінальна відповідальність - різновид юридичної відповідальності, що полягає у застосуванні міри кримінального покарання до фізичних осіб, винних у вчиненні злочину.

В умовах зниження виробництва товарів народного споживання, неконтрольованого ввозу неякісних чи низької якості товарів імпортного виробництва, затоварювання торгівлі окремими товарами внаслідок зменшення попиту на них, в тому числі і зумовленого зниженням платоспроможності більшої частини населення, приховування товарів для їх продажу через певний час за більш високими цінами, зумовленими інфляційними процесами, внаслідок чого товари продаються після закінчення термінів придатності та служби, та інші подібні дії зумовлюють поширення продажу недоброякісних товарів в торговельних підприємствах.

Стаття 225 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за обман покупців або замовників.

Умисне обмірювання, обважування, обраховування чи інший обман покупців або замовників під час реалізації товарів або надання послуг, якщо ці дії вчинені у значних розмірах, караються штрафом до п' ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Ті самі діяння, вчинені особою, раніше судимою за обман покупців чи замовників, караються штрафом від ста до п' ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Обманом покупців та замовників у значних розмірах слід вважати обман, що спричинив громадянинові матеріальну шкоду в сумі, що перевищує три неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Залежно від способу вчинення обману покупців та замовників предметом цього злочину можуть бути грошові кошти, товари, а також різні вироби, що виготовляються чи ремонтуються за замовленням громадян.

Суб' єктами злочину є особи, які здійснюють розрахунки з покупцями чи їх обслуговують в підприємствах торгівлі чи підприємствах громадського харчування.

Стаття 226 передбачає відповідальність за фальсифікацію засобів вимірювання.

Виготовлення або перероблення з метою використання чи збуту, а також збут фальсифікованих вимірювальних приладів чи інструментів караються штрафом до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк до двохсот годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до трьох місяців.

Ті самі дії, вчинені особою, яка була засуджена за цією статтею, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк до трьох років.

Стаття 227 Кримінального кодексу України передбачає відповідальність за випуск або реалізацію недоброякісної продукції.

Випуск на товарний ринок або інша реалізація споживачам недоброякісної, тобто такої, що не відповідає встановленим стандартам, нормам, правилам і технічним умовам, або некомплектної продукції та товарів, якщо такі дії вчинені у великих розмірах, караються штрафом від ста до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Під випуском або реалізацією недоброякісної продукції, вчиненими у великих розмірах, слід вважати розміри, що перевищують триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 229 Кримінального кодексу передбачає відповідальність за незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару.

Незаконне використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованого зазначення походження товару, або інше умисне порушення права на ці об'єкти, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п' яти років з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувались для її виготовлення.

Дії, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого та з конфіскацією та знищенням відповідної продукції та знарядь і матеріалів, які спеціально використовувалися для її виготовлення.

Матеріальна шкода вважається завданою в значному розмірі, якщо її розмір у двадцять і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, у великому розмірі - якщо її розмір у двісті і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі - якщо її розмір у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

3.Адміністративно-правова відповідальність осіб, що винні у фальсифікації

Адміністративна відповідальність - відповідальність особи, яка вчинила адміністративну провинність, порушила відповідні правила, встановлені державою.

Завдання та принципи провадження про адміністративні правопорушення, підстави та порядок його здійснення, перелік основних доказів, права і обов'язки осіб, які беріть участь у такому провадженні, порядок оскарження чи опротестування постанов у справах про адміністративні правопорушення, а також порядок виконання цих постанов закріплені у відповідних статтях Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Стаття 155 передбачає відповідальність за порушення правил торгівлі і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю.

Порушення правил торгівлі, виконання робіт і надання послуг працівниками торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадянами, які займаються підприємницькою діяльністю, тягне за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Продаж товарів зі складів, баз, підсобних приміщень підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування, сфери послуг) і споживчої кооперації на порушення встановлених правил, а так само приховування товарів від покупців, вчинене працівниками підприємств (організацій) державної торгівлі (громадського харчування та сфери послуг) і споживчої кооперації, які не є посадовими особами, тягне за собою накладення штрафу від одного до чотирнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від п' яти до двадцяти семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 155-1 передбачає відповідальність за порушення порядку проведення розрахунків.

Порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг тягне за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п' яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п' яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від п' яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 155-2 передбачає відповідальність за обман покупця чи замовника. Обмірювання, обважування, обраховування, перевищення встановлених цін і тарифів або інший обман покупця чи замовника працівниками торгівлі, громадського харчування і сфери послуг та громадянами - суб' єктами підприємницької діяльності під час реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг, якщо матеріальна шкода, заподіяна таким обманом, не перевищує три неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, тягне за собою накладення штрафу від двох до п' ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення, тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 156-1 передбачає відповідальність за порушення законодавства про захист прав споживачів.

Відмова працівників торгівлі, громадського харчування та сфери послуг і громадян, які займаються підприємницькою діяльністю в цих галузях, у наданні громадянам-споживачам необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товари (роботи, послуги), їх кількість, якість, асортимент, а також про їх виробника (виконавця, продавця), у навчанні безпечного та правильного їх використання, а так само обмеження прав громадян-споживачів на перевірку якості, комплектності, ваги та ціни придбаних товарів тягнуть за собою накладення штрафу від одного до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відмова особами громадянину-споживачу в реалізації його права в разі придбання ним товару неналежної якості тягне за собою накладення штрафу від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 164-3 передбачає відповідальність за недобросовісну конкуренцію.

Незаконне копіювання форми, упаковки, зовнішнього оформлення, а так само імітація, копіювання, пряме відтворення товару іншого підприємця, самовільне використання його імені тягне за собою накладення штрафу від тридцяти до сорока чотирьох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією виготовленої продукції, знарядь виробництва і сировини чи без такої.

Умисне поширення неправдивих або неточних відомостей, які можуть завдати шкоди діловій репутації або майновим інтересам іншого підприємця, тягне за собою накладення штрафу від п' яти до дев' яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 164-5 передбачає відповідальність за зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка

Зберігання або транспортування алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, на яких немає належним чином розміщених марок акцизного збору, або з підробленими чи фальсифікованими марками акцизного збору посадовими особами підприємств-виробників, імпортерів і продавців цих товарів тягне за собою накладення штрафу від двадцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв або тютюнових виробів.

Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано стягненню за будь-яке з правопорушень, зазначених у частині першій цієї статті, або вчинені у великих розмірах, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією таких алкогольних напоїв чи тютюнових виробів.

Незаконне зберігання марок акцизного збору тягне за собою накладення штрафу від трьох до п' ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією марок акцизного збору.

Під великим розміром слід розуміти вартість алкогольних напоїв або тютюнових виробів, яка у сто чи більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Стаття 167 передбачає відповідальність за випуск і реалізацію продукції, яка не відповідає вимогам стандартів

Випуск (в тому числі з ремонту) або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів, сертифікатів відповідності, норм, правил і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки (за винятком випадків, передбачених законодавством України), тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, громадян-власників підприємств чи уповноважених ними осіб від трьох до вісімдесяти восьми неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 168 передбачає відповідальність за випуск у продаж продукції, що не відповідає вимогам стандартів, технічних умов і зразків (еталонів) щодо якості, комплектності та упаковки, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності та громадян - суб' єктів підприємницької діяльності від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 168-1 передбачає відповідальність за виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил

Виконання робіт, надання послуг громадянам-споживачам, що не відповідають вимогам стандартів, норм і правил, тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб, громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, від одного до вісімнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 168-2 передбачає відповідальність за випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів.

Випуск у продаж продукції з порушенням вимог щодо медичних попереджень споживачів тютюнових виробів тягне за собою накладення штрафу на посадових осіб від п' яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

4.Цивільно-правова відповідальність за порушення прав споживачів

Основний принцип майнової відповідальності за порушення законодавства про захист прав споживачів міститься в ст. 16 Закону України "Про захист прав споживачів". Згідно з положеннями цієї статті шкода, заподіяна життю, здоров' ю чи майну споживачів підлягає відшкодуванню в повному обсязі, якщо законодавством не передбачена підвищена міра відповідальності; право вимагати відшкодування збитку має будь-який споживач незалежно від того чи був він із продавцем у договірних відносинах; виготовлювач несе відповідальність за збиток, заподіяний життю, здоров' ю або майну споживача незалежно від рівня його наукових або технічних знань.

При цьому Закон покладає на споживача обов'язок довести:

1) наявність шкоди;

2) наявність дефекту в продукції;

3) наявність причинно-наслідкового зв' язку між шкодою та дефектом. Як і адміністративна, майнова відповідальність передбачається не

тільки Законом "Про захист прав споживачів", а також іншими нормативними актами. Зокрема відповідні санкції передбачені в Цивільному кодексі України; Законі України "Про рекламу" від 03.07.96 року; Законі України "Про інформацію" від 02.10.92 року; а також Законі України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення" від 24.12.94 року.

На практиці нерідко виникають ситуації, коли товар (робота або послуга) заподіюють шкоду особам, ніяк не зв'язаним з виробником цього товару. Наприклад, при загорянні телевізора найчастіше збиток заподіюється не тільки майну власника телевізора, але і майну інших осіб. Така ситуація передбачена Законом, у силу якого вимагати відшкодування шкоди може будь-який потерпілий, незалежно від того, чи був він у договірних відносинах із особою, що завдала шкоду.

Відповідно до вимог Закону шкода, заподіяна життю, здоров'ю або майну споживачів, відшкодовується в повному обсязі. Правила відшкодування шкоди життю і здоров'ю громадянина встановлені діючим цивільним законодавством.

При заподіянні шкоди здоров'ю споживача відшкодуванню підлягає втрачений заробіток або його частина, розмір якого розраховується за правилами, встановленими ЦК України; витрати на лікування, додаткове харчування, санаторно-курортне лікування, протезування, а також інші витрати, викликані ушкодженням здоров'я.

Якщо ушкоджено або знищено майно споживача, то йому повинна бути надана річ того ж роду і якості або відновлене ушкоджене майно. У випадку, коли цього зробити не можна, споживачеві повинні бути відшкодовані збитки. Під збитками розуміється вартість утраченого майна, витрати, що зробив або повинний буде зробити споживач у зв'язку з утратою майна (реальний збиток), а також неодержані доходи, що одержав би пост-раждалий споживач, якби його право на безпеку товару не було порушено (упущена вигода).

Виділяється ще один підвид відповідальності суб'єктів торгової діяльності за порушення прав споживачів - оперативно-господарські санкції. Якщо інші заходи впливу не дали або не дадуть належних результатів, діяльність господарюючих суб' єктів тимчасово припиняється відповідно до Положення про порядок тимчасового припинення діяльності підприємств сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, які систематично реалізують недоброякісні товари, порушують правила торгівлі і надання послуг, умови збереження і транспортування товарів, затвердженого Постановою Верховної Ради України № 26/95 ВР від 25.01.95 р.

Дана постанова містить 3 Положення, у яких визначені санкції до суб'єктів господарювання за порушення правил торгівлі, реалізацію недоброякісних товарів і їхнє вилучення з обороту. Крім того, постанова визначила порядок припинення (заборони) державними органами в справах захисту прав споживачів відвантаження, реалізації (продажу) і виробництва товарів, які не відповідають вимогам нормативних документів щодо якості. Зазначене рішення приймається з метою попередження порушень прав споживачів на безпеку і якість товарів (послуг) і на необхідну, доступну і достовірну інформацію про товари, а також заподіяння шкоди цими товарами життю, здоров' ю, майну споживачів або навколишньому природному середовищу (стаття 2).

Згідно з положеннями, посадові особи Держпотребстандарту за результатами перевірки можуть забороняти суб' єктам господарювання реалізацію споживачам продукції:

o на яку відсутні документи, що засвідчують її відповідність вимогам нормативних документів;

o на яку в нормативно-правових актах і нормативних документах встановлені обов' язкові вимоги щодо забезпечення безпеки життя, здоров' я, майна споживачів і охорони навколишнього природного середовища, якщо продукція була внесена в перелік продукції, належній обов' язковій сертифікації, але яка не має сертифікату відповідності (свідоцтва про визнання відповідності);

o ввезеної на територію України без документів, підтверджуючих її належну якість;

o на яку термін придатності не був вказаний або вказаний з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, термін придатності яких закінчився;

o яка є фальсифікованою.

Положення також надає право ухвалювати рішення про:

а) припинення суб' єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, реалізації і виробництва продукції, яка не відповідає вимогам нормативно-правових актів і нормативних документів, - до усунення виявлених недоліків;

б) тимчасове припинення діяльності суб' єктів господарювання сфери торгівлі (секцій, відділів), послуг, у тому числі ресторанного господарства, складів підприємств оптової і роздрібної торгівлі і організацій незалежно від форми власності, які систематично реалізують товари неналежної якості, порушують правила торгівлі і надання послуг, умови зберігання і транспортування товарів, - до усунення виявлених недоліків;

в) опломбовування в порядку, передбаченому законодавством, виробничих, складських, торгових й інших приміщень, суб' єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, а також несправні, з неправильними свідченнями, з пошкодженим перевірочним тавром або без нього, або з таким, термін дії якого закінчився, засобів вимірювальної техніки, за допомогою яких здійснюється обслуговування споживачів. Така санкція можлива, зокрема, у випадку:

а) повторного виявлення протягом 90 календарних днів того ж порушення, а саме:

o реалізації товарів, що не відповідають вимогам нормативних документів або не мають документів, які підтверджують їхню належну якість;

o обману споживачів (обваження, обмірювання, обрахування, використання засобів виміру, що не відповідають вимогам нормативних документів, завищення цін і т. п.);

o продажу товару без видачі документа, що засвідчує факт їхньої покупки;

o недотримання вимоги нормативних документів відносно обміну товарів або регламентуючих порядок виробництва, збереження, транспортування, реалізації товарів, що може заподіяти шкоду життю, здоров'ю або майну споживачів;

б) виявлення недоліків, причини яких не можуть бути усунуті негайно, а подальша діяльність господарюючого суб'єкта може нанести шкоду життю, здоров'ю чи майну споживачів;

в) невиконання суб'єктами господарювання приписів державних органів у справах захисту прав споживачів про припинення порушень прав споживачів.

Згідно з п. 4 Положення рішення про тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання приймається на основі акту перевірки й оформляється розпорядженням державного органу у справах захисту прав споживачів. У випадку повторного, протягом 365 календарних днів, тимчасового припинення діяльності суб' єкта господарювання, державний орган у справах захисту прав споживачів зобов' язаний, залежно від форми власності суб'єкта господарювання й інших конкретних обставин, поставити перед його власником або уповноваженим ним органом, що здійснює управління майном суб'єкта господарювання, питання про відсторонення керівника суб'єкта господарювання від посади, що він займає, або перед відповідним органом - про скасування держреєстрації або спеціального дозволу (ліцензії) на здійснення відповідного виду підприємницької діяльності. У той же час не допускається тимчасове припинення діяльності суб'єкта господарювання, який здійснює роздрібний продаж продовольчих товарів першої необхідності і є єдиним у населеному пункті.

5.Аналіз міжнародного опиту вилучення неякісної продукції з ринку

У різних країнах світу повідомлення про інциденти, пов'язані з безпекою харчових продуктів, з'являються майже кожного тижня. Інциденти виникають на різних ділянках виробничого циклу і можуть мати серйозні наслідки для виробників харчових продуктів із-за уваги з боку ЗМІ і підвищеної інформованості споживачів. Це вимушує виробників вдаватися до крайніх заходів і ініціювати вилучення або відгук невідповідної і/або потенційно небезпечної продукції з ринку. Невиконання даної процедури спричиняє за собою руйнівні наслідки для компаній, пов'язані з судовими позовами, нанесенням непоправного збитку іміджу компанії і рекламі продукту в цілому, виплатою штрафних санкцій і заборон на реалізацію продукції.

За кордоном готовність до таких надзвичайних ситуацій є прямим обов'язком всіх виробників, наказаним на законодавчому рівні. На підприємствах створюються групи відгуку продукції, комісії по надзвичайних ситуаціях, призначаються відповідальні (так звані менеджери кризи), розробляється докладна детальна програма, наприклад, План відгуку продукції, який при виникненні таких кризових обставин оперативно починає реалізовуватися.

Цікавий в цьому плані досвід США, де ще з кінця 70-х років передбачена юридична відповідальність посадовців підприємств харчової галузі за відсутність ефективної системи вилучення і утилізації запасів небезпечної або недоброякісної продукції (таблиця).

Основні напрями політики, процедури і відповідальність промислових підприємств в США визначають Адміністрація по контролю харчових продуктів і лікарських засобів (FDA), а також Федеральна служба безпеки і інспекції харчових продуктів Департаменту сільського господарства США (FSIS/USDA) для продуктів з м'яса і птаха.

Ні Адміністрація по контролю харчових продуктів і лікарських засобів, ні Міністерство сільського господарства США не мають повноважень вимагати від підприємств вилучення продукту без отримання на це судового ордера. На практиці Служба безпеки і інспекції харчових продуктів (FSIS) і FDA використовують свої права для того, щоб переконати посадовців компанії в необхідності вилучення продукту. Іноді ця дія розглядається як альтернатива вимушеної конфіскації або затриманню невідповідного продукту.

Виробники харчових продуктів мають право надавати інформацію FDA і USDA, яка може привести до переоцінки даної ситуації. Але при цьому компанія повинна враховувати всі можливі негативні наслідки відмови FDA або FSIS в здійсненні дій по вилученню продукції з ринку. Контрольний орган може за власною ініціативою надати інформацію в ЗМІ щодо будь-яких недоліків продуктів компанії, які, на її думку, можуть представляти небезпеку для здоров'я людини або можуть привести до обману (введенню в оману) споживачів. Негативна реклама в прес-релізах, на радіомовленні або телебаченні може зробити руйнівний вплив на компанію і істотно зіпсувати репутацію товарів.

Таблиця 2.1 Класифікація відзивів продукції з ринку (згідно законодавства США)

Відзив класу 1	Застосовується в ситуаціях, коли є обгрунтована вірогідність того, що використання або відкрите експонування продукту приведе до серйозних негативних наслідків для людини: - погіршенню здоров'я або смерті
Відзив класу ІІ	Стосується випадків, коли використання або відкрите експонування продукту приводить до тимчасових негативних наслідків для здоров'я людини, які піддаються медичному лікуванню, або коли достовірність серйозних негативних наслідків для здоров'я людини має віддалений характер.
Відзив класу ІІІ	Стосується випадків, коли використання або відкрите експонування продукту не може привести до негативних наслідків для людини

Якщо компанія відмовляється здійснити вилучення товару на вимогу одного з контрольних органів або якщо урядові посадовці вважають дії компанії неефективними, контрольний орган може звернутися до суду з проханням видати їй судовий ордер, який дозволить йому накласти арешт або визнати непридатними продукти, що не відповідають вимогам, передбаченим законом.

Якщо виникає необхідність у вилученні продукту, саме контрольний орган, а не компанія, класифікує вилучення, ґрунтуючись на оцінці ризику для здоров'я людини.

Стратегія вилучення. Для здійснення ефективного вилучення продукції з ринку компанія повинна завчасно розробити стратегію виконання цього завдання. Така стратегія повинна приймати до уваги наступні чинники:

o результати оцінки ризиків для здоров'я людини;

o кодування, маркіровку і інші способи ідентифікації продукту для споживача;

o наскільки брак продукту є очевидним для споживача;

o географічну область розповсюдження (реалізації) товару;

o ступінь, до якого продукт залишається під контролем виробника або його дистриб'юторів;

o яким чином відбуватиметься вилучення товару і як здійснюватиметься оплата за такі товари;

o яким чином можна відокремити сумнівний продукт від інших товарів так, щоб якісний продукт продовжував поступати до споживачів. Стратегія вилучення продукту, розроблена компанією, повинна прямувати на розгляд контрольних органів (FDA або FSIS) з метою її схвалення.

Стратегія вилучення повинна визначати "глибину" вилучення в ланцюзі реалізації продукту, надавати процедуру застереження громадськості і передбачати тести на ефективність. Під "глибиною" вилучення розуміють рівень розповсюдження продукту, наприклад: оптовий, роздрібний рівень, або ж вилучення стосується всіх стадій, які проходить продукт на шляху до споживача.

Застереження громадськості за правилами FSIS і FDA здійснюється тільки в тих випадках, якщо продукт, що відкликається, представляє серйозний ризик для здоров'я споживача (Клас І). В деяких випадках правила FSIS передбачають публічне сповіщення про здійснення вилучення Класу II. Таке застереження використовується в надзвичайних ситуаціях, коли інші засоби запобігання споживанню або використанню продукту є неефективними. Після узгодження з FDA або FSIS виробник повинен випустити прес-реліз або зробити заяву з метою попередження споживачів про ризик.

Тести на ефективність необхідні для перевірки того, що всі одержувачі продукту (консигнатори) (при глибині вилучення, певною стратегією) будуть оповіщені про вилучення продукту і будуть зроблені відповідні дії. Зв'язок з одержувачами продукту може підтримуватися шляхом особистих візитів, по телефону, електронній пошті або відразу всіма способами. У стратегії вилучення повинні бути визначені рівні тестів на ефективність і використовувані методи.

Рівні тестів на ефективність визначені FDA і класифікуються таким чином:

o рівень А: зв'язок підтримується зі всіма одержувачами продукту;

o рівень У: зв'язок підтримується з певним відсотком від загального числа одержувачів продукту, визначуваним контрольним органом;

o рівень З: зв'язок підтримується з 10 % одержувачів продукту;

o рівень D: зв'язок підтримується з 2 % одержувачів продукту;

o рівень Е: тести на ефективність не проводяться.

Компанія, що відкликає продукт, повинна періодично складати звіти про стан вилучення або тестування на ефективність спільно з відповідним відділом регуляторного органу, контролюючим ці дії. Звичайно інтервал між звітами складає 2-3 тижні, хоча частота звітності залежить від домовленості між контрольним органом і компанією.

Дії компанії, направлені на організацію вилучення

Відповідно до законодавчих вимог США, кожен виробник харчових продуктів повинен розробити план вилучення продукту, який дозволить йому здійснити вилучення (видалення) продукту з каналів реалізації швидко і ефективно.

Створення Групи вилучення надає компанії засобу тимчасової підготовки до надзвичайних обставин, які можуть виникнути. Кваліфікована Група вилучення, що володіє достовірною інформацією, може забезпечити плавне вилучення або вилучення продукту з мінімальними негативними наслідками і впливом на виробництво. Група вилучення звичайно виконує наступні функції:

o вносить рекомендації по модифікації виробничих процедур в межах компанії, які понизять вірогідність вилучення у продукту з ринку;

o оцінює вірогідність виникнення проблеми і тяжкість наслідків, проводить так звану оцінку ризиків;

o розробляє план вилучення;

o керує будь-якими коректуючими діями, зокрема утилізацією, повторною манкіровкою або іншими процесами знищення зараженого продукту, а також здійсненням платежів, що відшкодовують вартість вилучення;

o інформує відповідних працівників компанії і споживачів про будь-які виконані коректуючи дії;

o координує дії з контролюючими органами, клієнтами або торговими асоціаціями;

o направляє діяльність компанії при проведенні вилучення у продукту. Група вилучення повинна включати представників сфер виробництва,

закупівлі, маркетингу, контролю якості, правового регулювання, реалізації, розповсюдження, відносин із споживачами і зв'язків з громадськими організаціями. Кожна з цих сфер може бути задіяна відразу після введення в дію плану вилучення продукту.

Для ухвалення рішення щодо методів управління вилучення продукту, а також відповідно до процедури внутрішнього інформування Група вилучення повинна бути проінформована відносно:

o даних про сировину, інгредієнти і пакувальні матеріали, використані для виробництва невідповідного продукту;

o власних технологічних операцій, зокрема записів про моніторинг критичних точок контролю;

o яких-небудь змін в устаткуванні, технологічному процесі, поломках устаткування і збоях в його роботі;

o продукції з підозрілої партії, яка була реалізована;

o термінів транспортування, дистриб'юторів і консигнаторів;

o необхідності повідомлення ЗМІ і громадських організацій.

Після визначення структури і необхідних процедур Група вилучення повинна періодично перевіряти відповідність її плану політиці і оперативним методам компанії. Координатор вилучення повинен мати повноваження при необхідності скликати екстрене засідання Групи вилучення і залученого персоналу, незалежно від іншої діяльності компанії, яку вона проводить в даний час. Важливим є також проведення періодичних перевірок і підтверджень ефективності розробленого плану вилучення і надійності комунікаційних каналів.

Що стосується ситуації в Україні, то можна відмітити, що відповідно до вимог статті 20 Закону України "Про безпеку і якість харчових продуктів" (№ 2863-ІУ від 08.09.2005), всі виробники харчових продуктів зобов'язані

"... добровільно вилучати харчові продукти, які вони провели або вводять в оборот, у разі виявлення факту, що такі харчові продукти небезпечні, непридатні до споживання або неправильно маркіровані...".

Норма закону існує, а ось інформації про вилучення невідповідної харчової продукції як не було, так і немає. І навряд чи ми "йдемо попереду планети всієї" по відсутності проблем у області безпеки харчових продуктів. Все набагато простіше. Ми не маємо доступу до необхідної інформації, не можемо простежити за діями державних органів в цій сфері, та і подібний механізм (є на увазі вилучення продукції з ринку), можливо, у нас взагалі відсутній.

Вимоги про необхідність здійснення процедур вилучення знайшли своє віддзеркалення і в новому міжнародному стандарті ISO 22000:2005 (національний стандарт ДСТУ ISO 22000 планується прийняти на початку наступного року). У стандарті містяться положення щодо дій з потенційно небезпечними продуктами з метою запобігання їх попаданню в торгову мережу. Крім того, відповідно до вимог стандарту (п. 7.10.3.1), "... якщо продукти, що вийшли з-під управління організації, надалі визнані небезпечними, організація повинна повідомити відповідні зацікавлені сторони і ініціювати вилучення.". Важливим є також і те, що всі управлінські дії і відповідне реагування, повноваження по роботі з потенційно небезпечними продуктами повинні бути задокументовані. Згідно вимогам ISO 22000:2005, для здійснення своєчасного і повного вилучення небезпечної продукції вище керівництво організації повинне призначити персонал, що має повноваження ініціювати вилучення, а також персонал, відповідальний за його здійснення. Організація повинна встановити і підтримувати задокументовану процедуру відносно:

o повідомлення відповідних зацікавлених осіб (наприклад, законодавчих і регуляторних органів, замовників і/або споживачів);

o звернення з вилученими (відкликаними) продуктами, а також партіями продукції, які ще знаходяться на складі;

o послідовності дій, які повинні бути виконані.

Вилучені продукти повинні охоронятися і міститися під спостереженням до моменту, поки не стануть безпечними для того ж (або іншого) використання за призначенням, або повторно перероблені способом, що гарантує їх безпеку.

Причина, ступінь і результат вилучень повинні бути запротокольовані і повідомлені вищому керівництву як вхідні дані для аналізу з боку керівництва.

Організація повинна перевірити і запротоколювати результативність програми вилучення шляхом застосування відповідних методів (наприклад, удаване або практичне вилучення).

Таким чином, проаналізуємо, що ж потрібно в першу чергу зробити компанії, щоб в найкоротші терміни, з мінімальними витратами, гідно, грамотно і ефективно вийти з можливої кризової ситуації. Відповідь на дане питання тільки одна - завчасна підготовка до можливої кризи і вироблення адекватних заходів захисту (таблиця 2.2).

правовий споживач фальсифікація

Таблиця 2.2 Основні проблеми, що виникають при розробці плану вилучення продукції з ринку

Проблема	Рішення
Відсутність чіткої організації дій усередині компанії в випадку виникнення кризової ситуації. Нездатність чітко і своєчасно реагувати на події	Попередня (до настання кризової ситуації) розробка чіткого плану дій з подальшим його опрацьовуванням і аналізом можливих ситуацій розвинена. Доведення плану дій в кризовій ситуації до всіх задіяних осіб усередині компанії, періодичні планові тестування
Нездатність грамотно вести переговори з громадськістю, ЗМІ, споживачами, інвесторами, партнерами, державними органами	Завчасна побудова стратегії і тактики взаємин і переговорів зі всіма залученими в кризу сторонами
Підготовка і здійснення вилучення продукція з ринку	Наявність розробленого плану вилучення продукції, наявність системи ідентифікації і прослідкованості сировини, матеріалів і готової продукції, інформування про вилучення продукції ЗМІ, залучення додаткового персоналу і фінансових коштів для вилучення
Падіння об'ємів продажів, втрата частки ринку, зміна відношення споживачів до компанії і її продукції	Необхідність проведення комплексу заходів щодо заміни продукції, що торкнулася, новим і/або модифікованим продуктом, проведення рекламних і бонусних програм по поверненню довіри покупців до товару, торгової марки і компанії в цілому

Слід відмітити, що небезпечні харчові продукти не тільки ставлять під загрозу здоров'я споживачів, але можуть піддати ризику і економічне благополуччя виробника. Нижче приведені деякі приклади таких інцидентів, які відбулися в різних країнах і в різних галузях харчової промисловості (таблиця 2.3).

Таблиця 2.3 Причини та наслідки реалізації неякісної продукції

Рік, країна	Харчові продукти	Причина забруднення	Наслідки	Збитки
1	2	3	4	5
1982, Великобританія/Італія	Шоколадні плитки	Salmonella	245 хворих	500000 фунтів
1985, США	Сухе дитяче молоко	Salmonella	75 хворих, у тому числі 1 смерть	Мільйони доларів США
1985, США	Мексиканський сир	Listeria monocytogenes (Додавання сирого молока)	142 хворих, 47 летальних випадків	Тюремне заключення, мільйони доларів США
1989, Великобританія	Йогурт з лісовими горіхами	Токсин ботулизма (недостатня термічна обробка продукту при зміненої температурі)	27 хворих, 1 летальний випадок	Міліони фунтів, занепадок усього ринку йогуртів
1990, Франція	Міне-ральна вода	Бензол (фільтри не змінювалися протягом 18 міс.)	Відзив по всьому світу, 160 млн. пляшок знищені	79 млн. дол.
1996, Іспанія	Оливкова олія	Аніліновий барвник (денатурована рапсова олія була представлена як оливкова)	600 летальни х випадків, 25 000 постраждалих	Данні відсутні
1999, США	Питна вода	Е. coli O 157: H7	65 хворих, 2 летальних випадку	Данні відсутні
1999, США	Яблучний сік	Е. coli O 157: H7	6 хворих	Данні відсутні

Найбільш велике в історії вилучення продукції відбулося в США в серпні 1997 р., коли в м'ясному фарші, виготовленому найбільшим виробником м'ясних виробів штату Айова, була виявлена E. coli 0157: Н7. Компанія швидко почала процедуру вилучення продукції, яка на той час вже була розподілена між торговими точками в декількох штатах в об'ємі, що перевищує 10 тис. метричних тонн. Результатом стало банкрутство компанії і її повний відхід з бізнесу.

Згідно статистичним даним Центру контролю захворюваності США, щорічно близько 76 млн. чоловік захворюють, 300 тис. госпіталізуються, і більше 5000 вмирають унаслідок споживання небезпечних і недоброякісних харчових продуктів.

Размещено на Allbest.ru