Дисциплінарна відповідальність адвоката

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

Дисциплінарна відповідальність адвоката

Загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката

Питання дисциплінарної відповідальності адвоката докладно регулюються Законом. Цій темі відведено розділ статті з 33-42, розділ 6.

Зокрема, у ст. 33 Закону визначено такі:

1. Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

2. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

3. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Пункт перший цієї норми виключає можливість притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності поза межами дисциплінарного провадження за підстав, не передбачених цим Законом. У вирішенні питання про порушення дисциплінарного провадження і про вид дисциплінарної відповідальності є неприпустимим суб'єктивним чинником, зокрема, воля керівника самоврядної структури будь-якого рангу чи іншої особи.

Розкриваючи поняття дисциплінарного провадження (п. 2 ст. 33), законодавець ототожнює його з процедурою розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження містить низку активних дій з виявлення усіх обставин, викладених у письмовій скарзі, судовій постанові чи іншому документі.

Безпосередньо процедура розгляду на засіданні дисциплінарної комісії - це колективна робота з оцінки усіх даних, зібраних під час перевірки фактів за дисциплінарного провадження.

Підставою для дисциплінарного провадження може бути лише письмова скарга.

Останній пункт ст. 33 Закону не викликає жодних заперечень і є цілком логічним з огляду на мету дисциплінарного провадження. Розгляд скарги за адресою робочого місця дає можливість не лише обмежитися перевіркою викладених у скарзі чи іншому документі фактів, але й зважати на інші позитивні чи негативні чинники для об'єктивної оцінки особистості адвоката, до якого провадиться дисциплінарне провадження.

Стаття 34 "Підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності" встановлює:

1. Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

2. Дисциплінарним проступком адвоката є:

1) порушення вимог несумісності;

2) порушення присяги адвоката України;

3) порушення правил адвокатської етики;

4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;

5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків;

6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування;

7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.

Не є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності винесення судом або іншим органом рішення не на користь його клієнта, скасування або зміна судового рішення або рішення іншого органу, винесеного у справі, в якій адвокат здійснював захист, представництво або надавав інші види правової допомоги, якщо при цьому не було вчинено дисциплінарного проступку.

Вважаємо за потрібне прокоментувати кожен з визначених Законом проступків.

Порушення вимог несумісності

Такий вид дисциплінарного проступку виникає за умов порушення ст. 7 Закону "Вимоги щодо несумісності". Ця норма встановлює види занять, що вважаються несумісними з адвокатською діяльністю. Такими заняттями за Законом вважається:

1) робота на посадах осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції";

Ця норма "Суб'єкти відповідальності за корупційні правопорушення" встановлює що:

- суб'єктами відповідальності за корупційні правопорушення згідно із Законом є:

1) особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президент України, Голова Верховної Ради України, його Перший заступник та заступник, Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр України, віце-прем'єр-міністри України, міністри, інші керівники центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступники, Голова Служби безпеки України, Генеральний прокурор України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад;

в) державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування;

г) військові посадові особи Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань, крім військовослужбовців строкової військової служби;

ґ) судді Конституційного Суду України, інші професійні судді, Голова, члени, дисциплінарні інспектори Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службові особи секретаріату цієї Комісії, Голова, заступник Голови, секретарі секцій Вищої ради юстиції, а також інші члени Вищої ради юстиції, народні засідателі і присяжні (під час виконання ними цих функцій);

д) особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції, особи начальницького складу органів та підрозділів цивільного захисту;

е) посадові та службові особи органів прокуратури, Служби безпеки України, дипломатичної служби, митної служби, державної податкової служби;

є) члени Центральної виборчої комісії;

ж) посадові та службові особи інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим.

Продовжуючи ознайомлення із ст. 33 Закону, дізнаємось про інші дії, визнані проступками за мотивами несумісності: 2) військова або альтернативна (невійськова) служба;

з) нотаріальна діяльність;

4) судово-експертна діяльність.

Вимоги щодо несумісності з діяльністю адвоката, передбачені пунктом 1 цієї частини, не поширюються на депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад (крім тих, які здійснюють свої повноваження у відповідній раді на постійній основі), членів Вищої ради юстиції (крім тих, які працюють у Вищій раді юстиції на постійній основі).

2. У разі виникнення обставин несумісності, встановлених частиною першою цієї статті, адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин подає до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця заяву про зупинення адвокатської діяльності.

У коментованій статті встановлюється заборона адвокатові займатися певним видом занять. Адвокатові забороняється обіймати посади, що вказані у п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції". З урахуванням того, що адвокат вправі поєднувати свою діяльність з депутатством у Верховній Раді Автономної Республіки Крим, місцевих радах (крім тих, які здійснюються на постійній основі), а також бути членом Вищої Ради юстиції (крім тих, які працюють у цьому органі також на постійній основі), він не вправі працювати., особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування:

а) Президентом України, Головою Верховної Ради України, його Першим заступником та заступником, Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром України, віце-прем'єр-міністром України, міністром, іншим керівником центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, та їх заступником, Головою Служби безпеки України, Генеральним прокурором України, Головою Національного банку України, Головою

Рахункової палати, Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, Головою Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим;

б) народним депутатом України;

в) державним службовцем, посадовою особою органу місцевого самоврядування;

г) військовою посадовою особою Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів військових формувань;

д) суддею Конституційного Суду України, іншим професійним суддею, Головою, членом, дисциплінарним інспектором Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, службовою особою секретаріату цієї Комісії, народним засідателем і присяжним (під час виконання ними цих функцій);

е) особою рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, державної кримінально-виконавчої служби, органів та підрозділів цивільного захисту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, податкової міліції;

є) вчиняти нотаріальні дії;

ж) займатися судово-експертною діяльністю.

Слід зазначити, що на відміну від Закону України "Про адвокатуру", перелік обмежень для адвоката на сумісництво професій та зайняття іншими видами діяльності значно розширений. Окремі заборони щодо суміщення професійної діяльності не дуже обгрунтовані, хоча і зрозумілі. Наприклад, недостатньо обґрунтованою є заборона реалізовувати повноваження адвоката і народного депутата України, хоча пояснити це можна, особливо з урахуванням специфічного менталітету наших нардепів.

Мабуть, одним із аргументів на користь заборони поєднання таких функцій виявився приклад з адвокатом-нардепом Власенком, який здійснює захист екс-прем'єра Ю. Тимошенко і, на думку авторів, дав підстави для появи у законі такої заборони.

Вихід з лабіринту заборон на професії та рід занять, установлених для адвокатів, на наш погляд, полягає у підвищенні ролі органів адвокатського самоврядування, як це мало місце ще в царській Росії під час судової реформи 1864 р. Адвокати не вправі були займатися заняттями, котрі є несумісними з їх званнями, "негожими або тими, котрі за громадською думкою принижують гідність адвокатської професії. У кожному випадку оцінку та згоду на сумісництво адвоката з його можливим призначенням на посаду в органах державної влади, місцевого самоврядування, установі, організації, суді, прокуратурі, паралельною з адвокатською діяльністю, наданням публічних послуг, повинна давати рада адвокатів регіону.

У п.2 ст. 7 зазначено, як слід вчиняти, коли виникають обставини щодо несумісництва статусу адвоката. Адвокат у триденний строк з дня виникнення таких обставин письмово звертається до ради адвокатів регіону за адресою свого робочого місця про зупинення адвокатської діяльності.

За результатами вивчення дисциплінарної практики, власних опитувань і досліджень, це нетиповий проступок в адвокатському середовищі, оскільки найчастіше сумісництво в адвокатській практиці - це юридичний супровід підприємства, викладання у навчальному закладі, громадська і останнім часом політична діяльність.

Порушення присяги адвоката України

Особливість цього порушення в тому, що воно прямо чи опосередковано виявляється у кожному з таких дисциплінарних проступків: недотримання принципів незалежності та конфіденційності, принципу верховенства права, законності, нечесне і несумлінне виконання адвокатських обов'язків, порушення правил етики - усе це вимоги присяги. Отже, майже кожне порушення може розглядатися і як порушення присяги.

Зокрема, це стосується порушень вимог адвокатської таємниці, зради інтересів клієнта, інших правил етики.

Порушення правил адвокатської етики

Зважаючи на те, що адвокат - це передусім правник, високоосвічена людина, представник високоповажної корпорації, він під час роботи, і поза її межами залишається слугою закону і справедливості. Порушення Правил адвокатської етики виявляються самі по собі дисциплінарним проступком, що тягне за собою дисциплінарну відповідальність., Як лікар не має морального права відмовити хворому у наданні необхідної медичної допомоги, так і адвокат не може відмовити людині, яка потерпає від беззаконня.

Розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення

Адвокатській таємниці, як одному із засадничих принципів професії адвоката, відведено визначальне місце в присязі адвоката. Порушення цього принципу підривають основи професії і завдають шкоди усій корпорації, підривають саму сутність професії. Якщо вчинення таких дій завдало шкоди клієнтові, він може через суд домогтися відшкодування збитків винуватцем. Шкода, завдана корпорації, не оцінюється грішми і не відшкодовується вибаченням. Тому кожне таке явище в адвокатському середовищі повинно розглядатися як найганебніший вчинок, як порушення присяги, з усіма наслідками.

Невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків

Практично важко собі уявити адвоката, який, підписавши угоду про надання юридичної допомоги, безпричинно не виконав свій професійний обов'язок, лише якась непередбачена подія, інші непереборні сили чи обставини можуть стати на заваді виконання адвокатом своєї головної справи.

Інша справа неналежне виконання своїх професійних обов'язків. Адвокат кудись ходив, щось писав, але діяв безініціативно, як кажуть, "з під палиці", що викликало небезпідставні нарікання з боку клієнта. Таке, на жаль, трапляється часто-густо. Причини цього брак знань, лінь, неповага до своєї професії і до самого себе, зрештою, втрата совісті і відповідальності перед своїм клієнтом.

Допоки не відомо, що стало причиною страшної Харківської трагедії - небачено жорстокої розправи над сім'єю судді, але в моїй пам'яті залишилась така ж трагедія колеги - адвоката, який через свою зухвалість і безвідповідальність у суці фактично залишив свого клієнта без захисту. Суд виправдав підсудного і відпустив на волю із зали судового засідання, а рівно за 3 місяці по тому колега зник безвісти. Ця трагедія частенько нагадує про себе, коли стикаюся з подібним ставленням адвоката до своєї справи.

Невиконання рішень органів адвокатського самоврядування

Цей передостанній пункт ст. 34 Закону викликає роздуми і запитання, на які потрібно дати відповідь.

Сама по собі вимога до членів корпорації - виконувати вимоги самоврядних органів - запитань не викликає. Мається на увазі, що ця вимога базується передусім на законі чи на основі загально-схвалених членами корпорації положень. Коли ж рішення самоврядного органу прийнято без загального обговорення і узгодження з членами корпорації і, понад те, порушує права останніх і суперечить їхнім інтересам, то чи вправі закон вимагати безумовного виконання такого рішення.

Проте Закон апріорі установлює: "Невиконання рішень органів самоврядування є підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності".

Пункт 6 статті 34 Закону у наведеній редакції закладає основи конфліктної ситуації. За Законом "Про безоплатну правову допомогу", Центри з надання безоплатної правової допомоги на місцях укладають з адвокатами договори і контракти на надання вторинної правової допомоги. Визначаючи повноваження регіональних рад адвокатів, Закон визначив і створення комісій з оцінювання якості, повноти і своєчасності надання правової безоплатної допомоги. Відповідно, рішенням Ради адвокатів України затверджене Положення про утворення таких комісій на місцях, один з пунктів якого передбачає забезпечення їхньої діяльності за рахунок місцевих рад адвокатів.

Далі, коментуючи ст. 48 і 55 Закону, ми докладніше зупинимося на питанні відповідальності за невиконання подібних рішень РАУ НААУ.

Порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом

Якщо говорити про обов'язки, передбачені ч.1 ст. 21 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", то вони повністю, за винятком п. 4 цієї ж статті, охоплені ч. 2 ст. 33 Закону, невиконання яких є дисциплінарним проступком. Пункт 4 ч. 1 ст. 21 Закону, мабуть, і є одним з тих "інших" обов'язків, невиконання якого є дисциплінарним проступком і може стати підставою для дисциплінарного провадження. Це обов'язок - підвищувати свій професійний рівень.

Теза про необхідність постійного вдосконалення адвокатами своїх професійних знань та методів роботи пронизує увесь Закон "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Небажання адвоката постійно поповнювати свої знання, удосконалювати свою мову, вивчати і застосовувати передовий досвід роботи в адвокатурі розцінюється як дисциплінарний проступок з усіма наслідками.

До "інших" обов'язків, порушення яких може стати підставою для дисциплінарного провадження, слід також віднести порушення судово-процесуального законодавства та правил адвокатської етики, зафіксованих у постановах суду чи поданнях слідчого, прокурора.

Види дисциплінарних стягнень

За вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з дисциплінарних стягнень, передбачених ст. 35 Закону "Види дисциплінарних стягнень, строк застосування дисциплінарних стягнень":

1) попередження;

Попередження як дисциплінарне стягнення - це перший дзвіночок. Від дисциплінарного стягнення такого рівня як "від тюрми і від суми" зарікатися нікому не слід. Це не є стягненням за ганебний вчинок, незворотний недогляд. Це і помилка, і необачність, і поправна недбайливість. І великої трагедії тут немає. Але це привід серйозно замислитися над тим, що сталося, проаналізувати свій вчинок, раз і назавжди відмовитися від легковажності, від переоцінки власних можливостей, навчитися жорсткій і вибагливій самодисциплінованості. Гірше, коли людина шукає винних навколо себе і сприймає попередження як трагедію. У першому випадку людина вчиться на власних помилках, в іншому - деградує.

2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року;

Що означає для адвоката дисциплінарне стягнення, передбачене п. 2 ст. 35 Закону "Зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року"? По-перше, це серйозне попередження про можливість втратити на певний період чи назавжди престижну високо інтелектуальну професію. По-друге, це відсторонення на певний період від напрацьованої практики, відмова від уже укладених угод і втрата набутого іміджу. На певний період ім'я адвоката зникає з повсякденного вжитку і його місце заповнюється іншими іменами. Втрачаються на якийсь період, а іноді і назавжди зв'язки, перериваються повсякденні взаємини, які дуже нелегко поновити. Таке стягнення - серйозна подія на професійному шляху, яка здатна внести зміни в увесь життєвий уклад.

Позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю

Для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Виключення з Єдиного реєстру адвокатів України - не стягнення, а лише наслідок акту позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю.

2. Адвокат може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності протягом року з дня вчинення дисциплінарного проступку.

Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката (ст. 36 Закону)

1. Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

2. Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

На наш погляд, ст. 36 Закону заслуговує лексично-смислового аналізу з приводу суперечливості деяких положень ч. 1. Право ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката і звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки, - не тотожні поняття.

Ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність має на увазі письмове звернення до КДК з проханням покарати адвоката за конкретне порушення свого обов'язку чи за неетичну поведінку. Звернення може бути таким ініціюванням, коли там ставиться питання про покарання адвоката. Але звернення може і не містити такої вимоги. Коли звернення лише привертає увагу до порушення чи недостойної поведінки адвоката, це - не привід розглядати як "ініціювання" про дисциплінарну відповідальність.

Норма Закону не повинна давати привід для різнотлумачень, тим паче, що вже в наступній ст. 37 йдеться не про перевірку поведінки адвоката, а про "проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката".

У цій же частині записано: "звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності". Приводом для ініціювання дисциплінарного провадження відносно адвоката може бути дисциплінарний проступок, тобто конкретний вчинок, що порушує закон, правила, порядок. Поведінка - це скоріше етична категорія, але не юридичний критерій, якого потребує норма закону.

До того ж, п. 2 ч. 2 цієї статті, ніби виправляючи попередню помилку, уточнює: дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою). Тобто йдеться вже не про поведінку, а про конкретні речі.

Привід для роздумів дає і п. 2 ч.2 цієї статті: "Не допускається зловживання (курс, наш) правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності". Цікаво, кому адресовано цей Закон, кожному клієнту? Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" написано для адвокатської спільноти. Чи буде читати Закон кожен, кому доводиться звертатися до адвоката? Навряд чи. Декларація, яку ніхто не буде читати, а більш того, ураховувати в своїх вчинках.

Дисциплінарне провадження

Дисциплінарне провадження - юридично урегульована процедура, згідно зі ст. 37 Дисциплінарне провадження складається з таких стадій:

1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката;

2) порушення дисциплінарної справи;

3) розгляд дисциплінарної справи;

4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Одній з таких стадій провадження присвячена ст. 38 Закону "Перевірка відомостей про дисциплінарний проступок адвоката".

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, говориться в законі, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Стаття 38 Закону досить докладно виписує етапи проходження скаргою на дії адвоката шляху до вирішення питання про порушення дисциплінарної справи відносно адвоката чи відмови від такого рішення.

Увагу в Законі зосереджено на таких моментах:

1) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку;

2) член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Таким чином, за Законом посадові фігури адвокатського самоврядування (у цьому випадку член КДК регіональної адвокатури) отримують законні права і підстави, які є обов'язковими для усіх юридичних осіб, згаданих в ч. 2 ст. 38 Закону. Більш того, передбачається відповідальність цих органів за неналежне виконання залиту члена КДК.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов'язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

Наступна стадія дисциплінарного провадження встановлюється ст. 39 Закону "Порушення дисциплінарної справи".

1. За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

2. Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

3. Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Розгляд дисциплінарної справи (ст. 40 Закону) відбувається в такому порядку:

1. Дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

2. Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити запитання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

3. Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

4. Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Статті 39 і 40 Закону мають іноформативно-процедурний характер і особливих пояснень не потребують.

Стаття 41 Закону "Прийняття рішення у дисциплінарній справі" регулює процедуру завершальної стадії дисциплінарного провадження - прийняття рішення.

1. За результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від ЇЇ загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

2. Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участі у голосуванні.

3. Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Передбачаючи можливість незадоволення адвокатом прийнятим КДК рішенням, Закон надає можливість її оскарження. Ця процедура регулюється ст. 42 "Оскарження рішення у дисциплінарній справі".

1. Адвокат чи особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, має право оскаржити рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду. Оскарження рішення не зупиняє його дії. дисциплінарний адвокат скарга

2. Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури протягом десяти днів з дня отримання заяви (скарги) витребовує матеріали дисциплінарної справи у відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури та забезпечує розгляд скарги на рішення у дисциплінарній справі протягом тридцяти днів з дня одержання матеріалів дисциплінарної справи.

У статтях 37-42 Закону державою в особі Законодавчої влади прискіпливо, до найменших деталей, виписано процедурні питання дисциплінарної відповідальності адвоката - члена недержавного самоврядного інституту громадської організації, якою є НААУ.

Дискутувати з цього приводу з законодавчою гілкою влади немає ні потреби, ні жодного сенсу. Може, це й краще: менше клопоту буде самоврядним органам НААУ. З іншого боку, вказані вище норми Закону регулюють не лише права та обов'язки адвокатів, але і права суб'єктів звернення до кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з приводу дисциплінарних та етичних порушень з боку адвокатів, що передбачає можливість перевірок об'єктивності рішень кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з боку судової влади, прокуратури.

Прагнення держави врегулювати в найдрібніших деталях діяльність недержавного самоврядного інституту, особливо такого, як адвокатура, можна зрозуміти і пояснити лише суто практичними інтересами. Адвокатура поміж інших секторів діяльності є вагомим чинником стабільності роботи судової системи країни, правоохоронних органів, державних господарських, громадських та інших структур держави.

Від організаційного стану та якості морального і професійного складу адвокатського корпусу значно залежать своєчасність та ефективність судочинства в державі. Лише стурбованістю безладом в організації адвокатської справи в країні і, як наслідок, вкрай низьким професійним і моральним станом її нинішнього складу можна пояснити таку прискіпливість держави до діяльності адвокатури.

Хотілося б розглядати таку пильну увагу з боку держави не лише як серйозну стурбованість, але і як щире бажання допомогти адвокатурі заслужено посісти належне місце в розбудові правової держави в Україні. Тому було б прийнятнішим у цій важливій і прогресивній справі не йти шляхом підміни громадських функцій самоврядної організації засобами державного регулювання.

Размещено на Allbest.ru