Організаційні форми адвокатського самоврядування

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Організаційними формами адвокатського самоврядування є конференція адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рада адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Рада адвокатів України, з'їзд адвокатів України.

Адвокатське самоврядування здійснюється через діяльність конференцій адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), рад адвокатів регіону (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), кваліфікаційно-дисциплінарних комісій адвокатури (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійних комісій адвокатів регіонів (Автономної Республіки Крим, області, міста Києва, міста Севастополя), Вищої ревізійної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Конференція адвокатів регіону ст. (47 Закону).

На відміну від попереднього Закону України "Про адвокатуру", новий Закон приділяє, неабияку увагу організаційним питанням недержавної і самоврядної інституції - адвокатури. Слід зазначити, що Закон суттєво підсилює роль саме колективної думки адвокатського самоврядування у формі конференції адвокатів з крутим креном у бік демократизації НААУ. Розбудова НААУ повинна починатися з регіональних конференцій, сукупний потенціал яких поступово переростає в республіканський з'їзд адвокатів.

Щодо квоти представництва та порядку виборів, які затверджуються Радою адвокатів регіону, то саме ці питання має вирішувати конференцією адвокатів. Рада лише виконує рішення конференції.

Конференція адвокатів регіону скликається радою адвокатів регіону не рідше одного разу на рік. Конференцію може бути скликано також за пропозицією не менш як однієї десятої від загальної кількості адвокатів регіону, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні, або Ради адвокатів України.

Ступінь демократичності того чи іншого громадського формування характеризується наявністю реальних можливостей рядових членів об'єднання впливати на діяльність та рішення самоврядних органів.

Тому слід оптимістично сприймати наявність у ч. 2 ст. 47 Закону такого положення: адвокатура самоврядний кваліфікаційний комісія

"У разі якщо рада адвокатів регіону не скликає конференцію протягом тридцяти днів з дня надходження пропозиції про її скликання, адвокати, які підписали таку пропозицію, або Рада адвокатів України приймають рішення про утворення організаційного бюро зі скликання конференції адвокатів регіону. Організаційне бюро має права ради адвокатів регіону щодо скликання і забезпечення проведення конференції та визначає особу, яка головує на засіданні конференції".

Тут законодавець відходить від громіздкої і майже нездійсненної практики, коли ініціатива була правомірна лише від третини складу членів корпорації і перетворювала її на квазідемократичне гасло. Ця норма буде стримувати Раду адвокатів від будь-яких порушень норм адвокатського самоврядування і строків проведення адвокатської конференції крізь загрозу виникнення "десятинної" ініціативи.

Про день, час і місце початку роботи конференції адвокатів регіону та питання, що вносяться на її обговорення, адвокати повідомляються не пізніш як за п'ятнадцять днів до дня початку роботи конференції.

З урахуванням характеру адвокатської завантаженості, яка завжди залежить від графіків слідчих органів, судів і інших установ, п'ятнадцятиденний строк для урегулювання питань зайнятості слід визнати реальним.

Конференція адвокатів регіону вважається повноважною, якщо в її роботі бере участь більше половини делегатів конференції.

Конференція адвокатів відбувається один раз на рік. На її розгляд виносяться важливі для кожного адвоката і всієї корпорації питання, тому дуже важливою є присутність кожного адвоката. Через це законодавча "орієнтація" адвокатів на зневажливість до власного права та обов'язку особисто прагнути до участі в такого роду заходах не може викликати схвалення. Адже Закон апріорі орієнтує адвокатів на таку особисту зневажливість до корпоративної події, дозволяючи обійтись половиною від загальної кількості. До того ж така постановка питання полегшує маніпулювання колективом з боку ради.

Але саме таке розуміння адвокатами цієї новели має підвищити їх особисту свідомість і максимально активізувати свою причетність до життя корпорації.

До повноважень конференції адвокатів регіону належать:

1) обрання голови та членів ради адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

2) обрання делегатів на з'їзд адвокатів України;

3) обрання представника адвокатів регіону до складу Ради адвокатів України та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад;

4) визначення кількості членів кваліфікаційної і дисциплінарної палат кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, обрання голови та членів кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, дострокове відкликання їх з посад;

5) обрання голови та членів ревізійної комісії адвокатів регіону, дострокове відкликання їх з посад;

6) затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Цей пункт називає одну із найбільш дискусійних і найделікатніших прерогатив регіональної конференції - затвердження штатного розпису і кошторису ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Адже зрозуміло, що саме питання формування кошторису ради, у певному сенсі, є водорозділом інтересів між тими, хто буде працювати в тій самій раді і тими, хто буде її утримувати. Інтереси фронтально протилежні. Потрібні висока культура і свідомість дискутуючих, щоб піднятись до розуміння того, що справжнє самоврядування і жадана незалежність професії потребують певних жертв з боку обох сторін. Лише повне і виважене розуміння важливості високого на рівні часу і з урахуванням української дійсності менеджменту в адвокатурі дасть змогу вирішити питання не на користь якоїсь однієї зі сторін дискусії, а на благо адвокатського загалу, а отже, і всього суспільства.

Принцип "моя хата з краю", закореніла звичка відсидіти вдома, хай інші їдуть і вирішують на конференціях усі питання, може в чомусь і зручна, але вона розбещує керівництво, розколює колектив і позбавляє користувача цими принципами висловлювати будь-яке незадоволення прийнятими рішеннями чи скаржитися на їхню несправедливість;

7) розгляд та затвердження звіту ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, висновків ревізійної комісії адвокатів регіону, представників адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України.

Щорічна конференція адвокатів регіону - важлива подія в житті регіонального адвокатського корпусу. Розгляд адвокатами регіону та затвердження ними звіту Ради адвокатів за минулий рік - не свято і не черговий привід зібратися і побазікати за дружнім столом, хоча і останнє не виключається після плідної принципової роботи.

Щорічний звіт передбачає доповідь голови, представника ревізійної комісії за висновками перевірки фінансово-господарської діяльності ради. Кожного з присутніх на конференції адвокатів цікавлять питання - як витрачались кошти з корпоративного бюджету, досягненнями і недоліками керівництва з метою оптимізувати і якнайкраще вирішити болючі проблеми.

Звітують на щорічній конференції і представники адвокатів регіону у складі Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури і Ради адвокатів України, які за своїм призначенням часто виїжджають до Києва на засідання цих вищих самоврядних структур. З урахуванням значної вартості кожної поїздки вони мають раціонально використовувати витрачений час і можливості в інтересах свого регіонального адвокатського осередку. Тому їхні звіти мають бути змістовними, цікавими і корисними. Чи стануть вони саме такими, залежить від складу й активності учасників конференції.

Оцінка і висновки щодо звітів делегатом конференції, з'їзду є почесною і водночас відповідальною місією. Від того, наскільки серйозно і відповідально делегати конференції поставляться до свого призначення, залежатиме і якість роботи Ради адвокатів у наступному періоді.

8) прийняття інших рішень відповідно до цього Закону.

Цей пункт можна було б розглядати як шаблон, коли б не одне маленьке зауваження. Справа в тому, що практика примушує іноді приймати чимало рішень з урахуванням місцевих особливостей роботи. Тому не слід звужувати можливості регіональних рад до межі лише "відповідно до Закону", а говорити про їхнє право приймати будь-які рішення, які не суперечать Конституції, Закону і Положенню "Про Раду регіонів".

Конференція адвокатів регіону приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів делегатів конференції, які беруть участь у її роботі.

Частина 5 ст. 47 Закону визначає повноваження Конференції адвокатів регіону. Назагал можна резюмувати, що повноваження цього колективного органу є по суті, всеосяжними в рамках адвокатського самоврядування. Вони сконцентровані у 8 пунктах частини 5 цієї статті і становлять суть адвокатського самоврядування.

Усі питання, віднесені ст. 47 Закону до повноважень конференції адвокатів регіону, безумовно, важливі, серед них є такі, які стосуються безпосередньо кожного адвоката і потребують його особистої згоди на їх вирішення.

До таких, зокрема, належить питання про затвердження штатного розпису Ради адвокатів, КДК, Ревізійної комісії і кошторису Ради адвокатів регіону, кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, передбачене п.п. 5 і 6 ст. 47 Закону.

Воно важливе тому, що на підставі цього рішення визначатиметься сума загальні витрати на утримання майбутнього апарату Ради регіону, а звідси і розмір персональних щорічних внесків адвокатів.

Зазначимо, що конституційно обрані законодавці виявили високу демократичність, затвердивши не лише порядок обрання усіх самоврядних органів, але і право на їх дострокове відкликання за наявності відповідних підстав. Відмічаючи демократичність народних обранців, важко утриматися від спокуси побажати їм такої ж демократичності стосовно відкликання самих депутатів, як є чинним законодавством не передбачене.

Щодо ефективності самоврядування, то вона цілком залежить від свідомості і культури самих учасників самоврядування. Синдром українського обожнювання начальства, навіть власноруч створеного, одразу ж прокладає глибоку прірву між обраним і тими, хто обирав. Цей азіатський синдром заважає тим, що обирали, об'єктивно оцінювати і своєчасно реагувати на помилки чи зловживання обраного.

Закон пробує розвернути ситуацію так, щоб адвокати - еліта юриспруденції, користуючись правовими можливостями, виявляли свою високу свідомість і волю, не припускаючись помилок.

Тому Конференція має бути не розвагою, не паркетним дефіле, а свідомим, відповідальним обов'язком кожного її учасника.

Рада адвокатів регіону (ст. 48 Закону).

- забезпечує виконання рішень конференції адвокатів регіону, здійснює контроль за їх виконанням;

- здійснює інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону, сприяє підвищенню їх кваліфікації;

- приймає присягу адвоката України;

- визначає представників адвокатури до складу конкурсної комісії з відбору адвокатів для надання безоплатної вторинної правової допомоги;

- сприяє забезпеченню гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних і соціальних прав адвокатів;

- розпоряджається коштами та майном відповідно до затвердженого кошторису;

- забезпечує в установленому порядку внесення відомостей до Єдиного реєстру адвокатів України;

- утворює комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги;

- виконує інші функції відповідно до цього Закону, рішень конференції адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Засідання ради адвокатів регіону є повноважним, якщо в його роботі бере участь більше половини її членів. Рада адвокатів регіону приймає рішення шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів.

Голова, заступник голови, секретар ради адвокатів регіону можуть отримувати винагороду за свою роботу, розмір та порядок виплати якої встановлюються конференцією адвокатів регіону.

Рада адвокатів регіону є юридичною особою. Повноваження і порядок роботи ради адвокатів регіону визначаються цим Законом та положенням про раду адвокатів регіону.

Установчим документом ради адвокатів регіону є положення про раду адвокатів регіону, яке затверджується Радою адвокатів України.

Згідно з Законом Рада адвокатів України своїм рішенням № 11 від 17 грудня 2012 р. затвердила Положення про раду адвокатів регіону (далі Положення). За ч. 8 ст. 48 Закону Положення, затверджене Радою адвокатів України, є установчим документом ради адвокатів регіону. Тому, коментуючи ст. 48 Закону "Рада адвокатів регіону" за наявності вже затвердженого Положення про раду адвокатів регіону, доцільно на погляд автора користуватися і Законом, і Положенням, зіставляючи та аналізуючи їх.

За даним Положенням рада адвокатів регіону є неприбутковою професійною організацією, яка, відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", створена і діє у системі органів Національної асоціації адвокатів України як регіональна форма адвокатського самоврядування, на яку державою покладено виконання публічно-представницьких функцій недержавного самоврядного інституту в період між конференціями адвокатів регіону, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання правової допомоги на професійній основі - адвокатури України.

У період між конференціями адвокатів регіону функції адвокатського самоврядування у регіоні виконує Рада адвокатів регіону. Рада адвокатів регіону підконтрольна і підзвітна конференції адвокатів регіону.

Таким чином Рада адвокатів регіону є базовою організаційною структурою і постійно діючим виконавчим органом адвокатського самоврядування. Вона діє від імені всіх адвокатів, які виявили власну волю через своїх представників на конференції, що обрала цю Раду.

Зіставляючи функції Ради адвокатів регіону за Законом і за Положенням, затвердженим Радою адвокатів України, доцільно зупинитись на тих, що викликають певні роздуми.

Рада адвокатів регіону:

- представляє адвокатів регіону;

- складає порядок денний, скликає та забезпечує проведення конференції адвокатів регіону;

- забезпечує виконання рішень конференції адвокатів регіону, здійснює контроль за їх виконанням;

- здійснює інформаційно-методичне забезпечення адвокатів регіону, сприяє підвищенню їх кваліфікації;

Стаття 3 Положення "Основна діяльність та повноваження Ради адвокатів регіону" реципує без будь-яких змін ці пункти у переліку з 3.1.1 по 3 3.1.4. Далі Положення включає підпункти 3.1.5 і 3.1.6 такого змісту:

Рада адвокатів регіону:

3.1.5. Несе витрати, пов'язані зі здійсненням покладених Законом та актами НААУ повноважень члена Ради адвокатів України від свого регіону;

3.1.6. Організує стажування осіб, які отримали свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту та приймає рішення за результатами його оцінювання в порядку, встановленому Радою адвокатів України та у відповідності до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність";

Пункт 5 ч.4 ст. 48 Закону - приймає присягу адвоката України Положенням дещо доповнено і викладено під пп. 3.1.7: приймає присягу адвоката України та видає свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката України.

В цілому, Положення "Про Раду адвокатів регіону" витримано у відповідно до духу і букви Закону. Так, п. 10 ч. 4 ст. 48 Закону серед інших повноважень Ради адвокатів регіону називає і таке: "утворює комісію з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги". Це вказівка Закону, рекомендація чи дозвіл? Відповідь на це запитання не міняє суті - Закон цілеспрямовано ставить адвокатів, незалежно від їхнього бажання чи згоди, перед фактом автоматичного включення їх в реалізацію Закону України "Про надання безоплатної правової допомоги". Хоча така співпраця за цим Законом можлива лише на добровільній контрактній чи договірній основі.

Голова ради адвокатів регіону (Ст. 49).

Голова ради адвокатів регіону представляє раду в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях, перед громадянами.

Голова ради адвокатів регіону забезпечує скликання та проведення засідань ради адвокатів регіону, організовує і забезпечує ведення діловодства ради адвокатів регіону, вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону, рішеннями конференції адвокатів регіону, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

Голова ради адвокатів регіону може одержувати винагороду за роботу в розмірі, встановленому конференцією адвокатів регіону.

Голова та члени ради адвокатів регіону обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів даного регіону. Кандидатами в члени ради можуть висуватися адвокати, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років роботи у якості адвоката, адреса робочого місця яких знаходиться у відповідному регіоні і відомості про які включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років.

Одна й та сама особа не може бути головою або членом ради адвокатів регіону більше ніж два строки підряд. Кількість членів ради адвокатів регіону визначається конференцією адвокатів регіону

Слід мати на увазі, що представництво голови ради адвокатів регіону у всіх названих вище органах, на підприємствах, установах, організаціях чи перед громадянами стосується загальних питань адвокатської діяльності і не може торкатись питань спеціалізації адвоката, вибору напрямів адвокатської діяльності, конкретних адвокатських справ, оцінки якості роботи адвокатів чи їх позиції у конкретних справах.

Другий і третій пункти ст. 49 Закону не потребують особливого аналізу, оскільки носять загально-організаційно стандартний характер, за винятком одного моменту. Серед повноважень та обов'язків голови ради адвокатів регіону є і такий: "... вчиняє інші дії, передбачені положенням про раду адвокатів регіону...". Положення про раду регіону затверджено рішенням ради адвокатів України за № 11 від 17 грудня 2012 р. У цьому положенні ст. 4 "Голова ради адвокатів регіону" повністю присвячена цій посадовій фігурі.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (ст. 50 Закону).

Ця комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури підконтрольна та підзвітна конференції адвокатів регіону.

Голова та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури обираються конференцією адвокатів регіону з числа адвокатів, стаж адвокатської діяльності яких становить не менше п'яти років та адреса робочого місця яких знаходиться відповідно в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві, місті Севастополі і відомості про яких включено до Єдиного реєстру адвокатів України, строком на п'ять років. Одна й та сама особа не може бути головою або членом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більше ніж два строки підряд.

Голова кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури організовує і забезпечує ведення діловодства кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути достроково відкликаний з посади за рішенням конференції адвокатів регіону, яка обрала його на посаду

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев'яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є повноважною за умови обрання не менше двох третин від кількісного складу кожної з її палат, затвердженого конференцією адвокатів регіону.

Кожна палата на своєму першому засіданні шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів палати обирає з числа членів палати голову та секретаря палати. Голова палати за посадою є заступником голови кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Голова палати, секретар палати за рішенням відповідної палати може бути достроково відкликаний з посади.

Голова, заступник голови, секретар палати, член кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури не можуть одночасно входити до складу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, ревізійної комісії адвокатів регіону, Вищої ревізійної комісії адвокатури, ради адвокатів регіону, Ради адвокатів України, комісії з оцінювання якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної правової допомоги.

До повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать:

- організація та проведення кваліфікаційних іспитів;

- прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту;

- прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю;

- здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів;

- вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим Законом, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України.

У передбачених Законом випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат. Засідання палати вважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини її членів.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

Рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Голова, заступник голови, секретар палати та члени кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури можуть отримувати винагороду за свою роботу, розмір та порядок виплати якої встановлюються конференцією адвокатів регіону.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури є юридичною особою і діє відповідно до цього Закону, інших законів України та положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.

Установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Закон України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" значно підвищив статус адвокатури шляхом подальшої демократизації цього інституту в Україні та суттєвого посилення її незалежності. Одним з радикальних кроків є виведення кваліфікаційно-дисциплінарних комісій з-під контролю виконавчої влади і передача функції формування самоврядних органів адвокатури в руки самих адвокатів.

За Законом "Про адвокатуру" (ст. 13) формування КДК та організаційне забезпечення їх діяльності покладалось на Раду Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні та Київську і Севастопольську міські ради народних депутатів.

Атестаційна палата (нині кваліфікаційна) утворювалась у складі 11 членів, до неї входили 4 адвокати, 4 судді та по одному представнику від Ради Міністрів Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад народних депутатів, управління юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділення Спілки адвокатів України.

Дисциплінарна палата утворювалась у складі 9 членів, до неї входило 5 адвокатів, 2 судді, по одному представнику від управління юстиції Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій, відділення Спілки адвокатів України.

Адвокати значною мірою були ущемлені у власній незалежності і фактично невільні були у вирішенні власних питань без "нагляду" з боку держави в особі суддів та прокурорів.

Сьогодні, після набрання чинності нового Закону, адвокати вирішують важливі організаційні питання власноруч у прямому і переносному значенні цього слова - відкритим голосуванням на з'їздах і конференціях.

Раніше порядок організації і діяльності кваліфікаційно-дисциплінарної комісії визначався Положенням про неї, яке затверджувалось Президентом України.

За новим Законом установчим документом кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури є Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури, яке затверджується Радою адвокатів України.

Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів. Здавалось би, що завдяки такій важливій і корисній структурі і адвокатура, і користувачі адвокатських послуг, тобто суспільство, повинні лише виграти. Здавалось би, але...

У кожному регіоні України ще задовго до прийняття Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" десятки років безперервно і вкрай напружено працювали КДК як надійний гарант поповнення адвокатських лав освіченими і якісно підготовленими кадрами. Але об'єктивна реальність тривожно сигналить про катастрофічний стан адвокатської підготовки: елементарну граматичну і професійну безграмотність, повну відсутність уявлення про етику адвоката, кричуще незнання правил поведінки та субординації в судовому процесі тощо. На жаль, появі в адвокатському середовищі такої армії неучів, сприяла діяльність регіональних КДК.

Поза всякими сумнівами, у складі КДК працювали і грамотні, порядні люди, але, вочевидь, їх голоси не завжди були почутими і вирішальними перед більш вагомими аргументами.

Прикметно одна палата - КДК, кваліфікаційна перевиконуючи кількісно усі можливі і неможливі плани, примножує кількість неучів від адвокатури, а друга - дисциплінарна у сусідній кімнаті принципово і непідкупно розбирає гріхи тих же неучів. Не дивно, що майже 100% усіх персональних справ стосовно адвокатів закінчуються позитивним для них рішенням.

Тривалий час юридична спільнота на всіх перехрестях буквально вопіє про необхідність позбавити прокуратуру слідчої функції - не повинна одна і та ж організація розслідувати справу і сама себе контролювати на предмет дотримання закону.

А в адвокатурі, виявляється, це роботи можна. Закон не вирішує одного з найболючіших питань нинішньої і майбутньої адвокатури - механізму формування і виховання адвокатського корпусу. Адвокат (як, до речі, і суддя, і нардеп), який потрапив до адвокатури за певну суму, з першого ж кроку в новій професії розглядає клієнта як потенційне джерело повернення своїх витрат, а потім продовжує цю тенденцію інерційно, тобто завжди.

В інтересах збереження адвокатури як високоінтелектуального і справді елітного корпусу юристів немає альтернативи щодо необхідності докорінної зміни процедури професійного підбору кадрів для поповнення адвокатського корпусу. Про якість вищої юридичної освіти - само собою, Це інше питання. Вище ми вже зупинялись на цій проблемі, зазначивши короткий шлях до її вирішення - прийняття іспиту за електронною програмою з наступною співбесідою і відкритим голосуванням. Кожний голосуючий у короткій записці аргументує свою позицію.

Рішенням Ради адвокатів України № 19 від 17 грудня 2012 р. затверджено Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію регіону, витримане в капітально законсервованих традиціях найвищих намірів і захмарних завдань дуже далеких від конкретної повсякденної роботи КДК. Звідси й елементарні його алогічності та неузгодження.

Так, ст. 2 Положення "Мета та завдання" в п. 2.1 визначає, що метою і завданням КДК адвокатури є "визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів". А вже наступним пунктом 2.2 декларується: "Для досягнення мети (!? вказаної рядком вище) кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури сприяє (п.2.1.1.) процесу формування правової держави в Україні". Не більше і не менше. А точніше: якщо не створимо правову державу, то не досягнемо мети діяльності КДК. Бо насправді саме правова держава і є головною метою діяльності адвокатури в цілому і всіх її структур.

Підпункт 2.1.2. проголошує: що КДК сприяє "Захисту законних прав та інтересів і (що цікаво) зміцненню (?) існуючих правових норм щодо захисту прав та забезпечення гарантій адвокатів". Якщо питання про способи та засоби "зміцнення" правових норм - гарна декларація, то сприяння жорсткому дотриманню вже існуючих норм звучало б більш реалістичним і нагальним.

Закон дає нам формальні критерії підбору кандидатів для роботи в КДК: 5-річний стаж роботи, праця за місцем реєстрації. Проте стаж роботи (та ще й 5-річний) є тільки приблизною ознакою наявності якогось професійного досвіду. Адже грамотність і досвід це лише фактори здатності адвоката більш-менш задовільно виконувати свої професійні обов'язки і не є запорукою порядності людини, її освіченості і кругозору, а тим більше, не є ознакою мудрості.

Кожна з палат має свої особливості роботи і свої характерні риси виконання сутнісної місії, яку вона виконує.

Для роботи у кваліфікаційній палаті перевага має надаватися претендентам з більш широкими кругозором та освіченістю, бажано якось причетним до наукової чи навчальної діяльності. Дисциплінарна палата потребує таких якостей, як висока повага до адвокатської корпорації, принциповість і одночасно високий досвід, мудрість при вирішенні кожної дисциплінарної справи.

Щодо частини 2 ст. 50 Закону, слід виходити з того, що строк становлення адвоката як професіонала високого рівня потребує значно більшого багажу, ніж здобуте за 5 років стажу роботи, щоб проявити такі моральні якості, як порядність, виваженість, мудрість. Саме такому професіоналу можна довірити вирішення чужої долі у ролі члена КДК. Тому більш доцільно було б підвищити стаж для обрання в цей самоврядний орган до не менш як 10 років. А склад кваліфікаційної комісії, на наш погляд, доцільно оновляти на 20% щорічно. Це не міняє загального погляду на зміну процедури прийому в адвокати.

Можливість відкликання голови чи члена КДК, як інструмент впливу на роботу цієї самоврядної структури, повинна постійно стимулювати обранців до сумлінного виконання своїх обов'язків. Особливо це стосується членів дисциплінарної палати КДК. Однак не слід забувати, що відкликання можливе лише за рішенням конференції адвокатів, тому потрібен об'єктивний механізм виявлення недоліків роботи голови або члена КДК і подання висновків на розгляд щорічної або позачергової конференції.

І хоч яким це б здавалося алогічним, але одразу після обрання кваліфікаційної палати, інтереси членів палати перестають збігатися з інтересами адвокатської спільноти регіону. Понад те, вони нерідко стають діаметрально протилежними.

Адвокати будь-якого регіону не зацікавлені у безплановому і неконтрольованому збільшенні кількості адвокатів взагалі, а за рахунок рвачів і неучів. Для окремих членів кваліфікаційної палати і палат загалом саме ці останні і становлять неабиякий інтерес.

Чи існує реальна можливість уникнути такої суперечності інтересів? В Законі записано, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належить організація та проведення кваліфікаційних іспитів. Усі заходи з організації проведення кваліфікаційних іспитів, запропонованих КДК, затверджує конференція адвокатів.

Отже, від того, які саме заходи будуть затверджені конференцією, і буде залежатиме - зникнуть суперечності між членами кваліфікаційної палати і адвокатською спільнотою чи залишаться.

Головна суть таких заходів - зменшити до мінімуму контакти членів кваліфікаційної палати з претендентами на адвокатський статус. Це можливо через запровадження електронного тестування без прізвищ претендентів, за кодовими номерами. Лише після співбесіди комісії з кожним претендентом будуть відкриватися результати співбесіди і відбуватись голосування.

Таке вирішення питання розвантажить кваліфікаційну комісію і в рази підвищить довіру до остаточного рішення - прийняти чи відмовити. Значно знизиться чи відпаде повністю привид корупційності і підвищиться якість майбутнього складу адвокатури.

До кожного рішення про видачу свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту будуть додані протокол тестування і протокол співбесіди. Це зніме усі приводи для підозри у несправедливості рішень КДК і численних скарг на її адресу.

Размещено на Allbest.ru