Адміністративна відповідальність за порушення законодавства в галузі насінництва й розсадництва

Характеристика визначення загальнообов’язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва в Україні. Дослідження класифікації адміністративних правопорушень у зазначеній сфері. Особливість нормативно-правових актів, що використовуються в державі.

Рубрика Государство и право
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 19.07.2017
Размер файла 19,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА Й РОЗСАДНИЦТВА

ЯРОШЕНКО А. С.

На сьогодні в Україні спостерігається значне зростання кількості правопорушень, у тому числі в галузі насінництва й розсадництва, що зумовлено складною політичною ситуацією та проблемами економічного характеру. Подолання негативних наслідків такої ситуації вимагає консолідованої і злагодженої роботи всіх державних інституцій. Саме на державні органи покладається завдання щодо здійснення заходів задля належного забезпечення державного контролю, що має на меті зміцнення законності й суттєве зменшення кількості правопорушень. Варто зазначити, що в Україні здійснюється оптимізація системи центральних органів виконавчої влади. Так, державний орган, на який було покладено реалізацію державної політики у сферах здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, - Державна інспекція сільського господарства України - перебуває в стані ліквідації, а її функції розподілені між іншими державними органами. Зокрема, функції зі здійснення сертифікації насіння та садивного матеріалу мають відійти до відання

Державної служби з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів [1]. Для виконання зазначених завдань суб'єктами владних повноважень застосовуються заходи державного примусу. Так, у боротьбі з правопорушеннями у сфері насінництва й розсадниц- тва вирішальну роль відіграє адміністративна відповідальність. У зв'язку з оптимізацією системи державних органів змінюється також нормативно-правова база, що викликає певні труднощі в застосуванні законодавства, зокрема щодо притягнення до адміністративної відповідальності, яке сьогодні є незлагодженим і суперечливим.

Питання адміністративної відповідальності в галузі насінництва й розсадниц- тва досліджувалося такими вченими в галузі права, як В.Б. Авер'янов, С.М. Алфьоров, К.С. Вельський, І.Я. Голосніченко, С.Г. Стеценко та інші. Проте окремі аспекти законодавчого забезпечення адміністративної відповідальності, зокрема відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва, залишаються недостатньо дослідженими, а отже, їх вивчення набуває особливої актуальності.

Постановка завдання. Метою статті є дослідження адміністративної відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва в Україні.

Для досягнення зазначеної мети необхідне вирішення таких завдань:

- характеристика особливостей чинного законодавства про адміністративну відповідальність у галузі насінництва й розсадництва;

- визначення адміністративної відповідальності в галузі насінництва й розсадництва;

- надання класифікації адміністративних правопорушень у зазначеній сфері;

- розроблення пропозицій щодо покращення законодавства про адміністративну відповідальність у галузі насінництва й розсадництва.

Відповідно, новизна роботи полягає в розробленні визначення адміністративної відповідальності в галузі насінництва й розсадництва, наукова класифікація адміністративних правопорушень у зазначеній галузі.

Результати дослідження. На сьогодні в Україні відсутнє законодавче визначення поняття «адміністративна відповідальність». Проте особливих труднощів у правозастосовній діяльності такий порядок справ не викликає, а визначення адміністративної відповідальності, сформульовані вченими-адміністративістами, не містять суттєвих відмінностей. Варто зазначити, що в науковій літературі побутує думка щодо необхідності саме нормативного визначення вищезгаданого поняття, оскільки, «для того щоб поняття використовувалося в суспільстві ефективно, запам'ятовувалось людьми, ставало часткою їх правосвідомості, йому потрібно дати визначення в законодавчому акті» [2]. Для прикладу наведемо кілька визначень адміністративної відповідальності:

І.Я. Голосніченко під адміністративною відповідальністю розуміє «різновид юридичної відповідальності, що являє собою сукупність адміністративних правовідносин, які виникають у зв'язку із застосуванням уповноваженими органами (посадовими особами) до осіб, що вчинили адміністративний проступок, передбачених нормами адміністративного права особливих санкцій - адміністративних стягнень» [3, с. 430];

- С.М. Алфьоров розглядає адміністративну відповідальність як «різновид правової відповідальності, специфічна форма негативного реагування з боку держави в особі її компетентних органів на відповідну категорію протиправних проявів (передусім адміністративних проступків), згідно з якою особи, що скоїли ці правопорушення, повинні дати відповідь перед повноваженим державним органом за свої неправомірні дії і понести за це адміністративні стягнення в установлених законом формах і порядку» [4, с. 82];

- С.Г. Стеценко визначає адміністративну відповідальність, як «різновид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні до осіб, які вчинили адміністративні проступки, особливих санкцій - адміністративних стягнень» [5, с. 227].

Отже, можна зробити висновок, що проблем у зв'язку з відсутністю законодавчого визначення поняття «адміністративна відповідальність» немає, оскільки науковці більш-менш однаково розуміють правову природу адміністративної відповідальності. Проте, оскільки в чинному законодавстві вживається поняття «адміністративна відповідальність» (зокрема Глава 2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) має назву «Адміністративне правопорушення і адміністративна відповідальність»), тому все ж варто закріпити визначення цього поняття в нормативно-правовому акті.

На основі аналізу наукової юридичної літератури, зокрема запропонованих учени- ми-адміністративістами визначень поняття «адміністративна відповідальність», можна сформулювати визначення адміністративної відповідальності в галузі насінництва й роз- садництва як різновиду юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні уповноваженими органами (посадовими особами) за неухильного дотримання процесуальних норм особливих санкцій, передбачених нормами адміністративного права, адміністративних стягнень до осіб, які порушили загальнообов'язкові правила та норми в галузі насінництва й розсадництва.

Відповідно до ст. 92 Конституції України, виключно законами України визначаються діяння, які є адміністративними правопорушеннями, і відповідальність за них [6]. Адміністративна відповідальність визначається різними нормативно-правовими актами, основним із яких є КУпАП.

Аналіз чинного законодавства дає змогу здійснити таку класифікацію адміністративних правопорушень у галузі насінництва й розсадництва залежно від методів адміністративно-правового регулювання:

- технічне регулювання - правове регулювання відносин у сфері встановлення, застосування та виконання обов'язкових вимог до продукції або пов'язаних із нею процесів, систем і послуг, персоналу й органів, а також перевірка їх дотримання шляхом оцінювання відповідності та/або ринкового нагляду [7]. Адміністративна відповідальність передбачена відповідними статтями КУпАП: ст. 52 «Псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель», ст. 83 «Порушення правил застосування, зберігання, транспортування, знешкодження, ліквідації та захоронення пестицидів і агрохімікатів, токсичних хімічних речовин та інших препаратів», ст. 83-1 «Порушення законодавства про захист рослин», ст. 104-1 «Порушення порядку та умов ведення насінництва та розсадництва», ст. 105 «Порушення вимог щодо виконання фітосанітарних заходів», ст. 106 «Ввезення в Україну, вивезення з України, транзит через її територію, вивезення з карантинних зон або ввезення до них об'єктів регулювання, які не пройшли фітосанітарного контролю», ст. 167 «Введення в обіг або реалізація продукції, яка не відповідає вимогам стандартів», ст. 169 «Передача замовнику або у виробництво документації, яка не відповідає вимогам стандартів», ст. 170 «Недодержання стандартів при транспортуванні, зберіганні і використанні продукції», ст. 170-1 «Введення в обіг продукції, щодо якої немає сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності чи декларації про відповідність, а також неправомірне застосування національного знака відповідності», ст. 172-1 «Порушення встановленого порядку видачі сертифіката відповідності»;

- легалізація (державна реєстрація, ліцензування), адміністративна відповідальність передбачена ст. 166-10 «Порушення вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру», ст. 166-11 «Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», ст. 166-12 «Порушення законодавства про ліцензування певних видів господарської діяльності» КУпАП;

- податкове регулювання - дотримання загальнообов'язкових правил і норм, які встановлюються в межах цього методу регулювання, забезпечуються адміністративною відповідальністю юридичних і фізичних осіб - платників податків, визначеною Податковим кодексом України, й установленою КУпАП відповідальністю посадових осіб підприємств, установ та організацій. За вчинення правопорушень у податковій сфері відповідальність передбачена в Розділі II Податкового кодексу, зокрема Главами 11 «Відповідальність» і 12 «Пеня». КУпАП передбачені такі види порушень у сфері податкового регулювання: ст. 163-13 «Порушення порядку приймання готівки для подальшого її переказу», ст. 163-15 «Порушення порядку проведення готівкових розрахунків та розрахунків з використанням електронних платіжних засобів за товари (послуги)», ст. 164-1 «Ухилення від подання декларації про доходи», ст. 165-1 «Порушення законодавства про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», частин 3-6 ст. 166-6 «Порушення порядку припинення юридичної особи», ст. 188-23 «Перешкоджання уповноваженим особам органів доходів і зборів у проведенні перевірок»;

- митно-тарифне регулювання, види правопорушення в сфері відносин, що виникають при перетині митного кордону України, визначені ст. ст. 468-485 Глави 68 «Види порушень митних правил та відповідальність за такі правопорушення» Розділу XVIII «Порушення митних правил та відповідальність за них» Митного кодексу України.

- захист економічної конкуренції - змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, унаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обігу товарів на ринку [8]. Адміністративна відповідальність передбачена такими статтями КУпАП: ст. 164-3 «Недобросовісна конкуренція», ст. 166-1 «Зловживання монопольним становищем на ринку», ст. 166-2 «Неправомірні угоди між підприємцями», ст. 166-4 «Порушення порядку подання інформації та виконання рішень Антимонопольного комітету України та його територіальних відділень», ст. 166-11 «Порушення законодавства про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»;

- цінове регулювання, адміністративна відповідальність передбачена КУпАП, а саме: ст. ст. 165-2 «Порушення порядку формування та застосування цін і тарифів» та 188-3 «Невиконання законних вимог посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з контролю за цінами».

Варто зазначити, що притягнення до адміністративної відповідальності, зокрема, за порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва має відбуватися за неухильного додержання процесуальних норм права. Особливістю КУпАП є наявність у ньому як норм матеріального права, так і норм процесуального права. Порядок провадження у справах про порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва регулюється Розділом III «Органи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення» та Розділом IV «Провадження в справах про адміністративні правопорушення» КУпАП. Так, протоколи про адміністративні правопорушення мають право складати особи, визначені в ст. 255 КУпАП, а органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені в ст. 213 КУпАП [9]. адміністративний правопорушення нормативний акт

Висновки. Отже, законодавство про адміністративну відповідальність за порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва складається з Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших нормативно-правових актів.

На сьогодні в Україні відсутнє нормативно визначене поняття «адміністративної відповідальності», проте цей термін уживається в чинному законодавстві, а тому є необхідність закріплення його визначення в нормативно-правовому акті. На думку автора, найбільш доцільно навести таке визначення було б шляхом унесення змін до КУпАП, оскільки в назві Глави 2 вищезгаданого акта міститься словосполучення «адміністративна відповідальність».

Під адміністративною відповідальністю в галузі насінництва й розсадництва варто розуміти різновид юридичної відповідальності, що полягає в застосуванні уповноваженими органами (посадовими особами) за неухильного дотримання процесуальних норм особливих санкцій, передбачених нормами адміністративного права, адміністративних стягнень до осіб, які порушили загальнообов'язкові правила й норми в галузі насінництва та розсадництва.

Список використаних джерел

1. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади : Постанова КМУ від 10 вересня 2014 р. № 442 // Урядовий кур'єр. - 16.09.2014. - № 169.

2. Вельский К.С. Административная ответственность: генезис, основные признаки, структура / К.С. Вельский // Государство и право. -1999. - № 12. - С. 20-25.

3. Голосніченко І.Я. Адміністративне право України. Академічний курс / І.Я. Голосні- ченко ; під. ред. В.Б. Авер'янова. - К. : Юридична думка, 2004. - Т 1. - 2004. - 584 с.

4. Алфьоров С.М. Адміністративне право. Загальна частина : [навчальний посібник] /

С.М. Алфьоров, С.В. Ващенко, М.М. Долгополова, А.П. Купін. - К. : Центр учбової літератури, 2011. - 216 с.

5. Стеценко С.Г Адміністративне право України : [навчальний посібник] / С.Г. Сте- ценко. - К. : Атіка, 2009. - 640 с.

6. Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст 141.

7. Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності : Закон України від 01 грудня 2005 р. № 3164-IV, зі змін. та доп. // Відомості Верховної Ради України (ВВР). - 2006. - № 12. - С. 488. - Ст. 101.

8. Про захист економічної конкуренції : Закон України від 11 січня 2001 р. № 2210-Ш // Відомості Верховної Ради України (вВр). - 2001. - № 12. - Ст. 64.

9. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 р. № 8073- X // Відомості Верховної Ради Української РСР. - 1984. - Додаток до № 51. - Ст. 1122.

Анотація

АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА В ГАЛУЗІ НАСІННИЦТВА Й РОЗСАДНИЦТВА

Стаття присвячена дослідженню адміністративної відповідальності за порушення загальнообов'язкових правил і норм у галузі насінництва й розсадництва в Україні. На основі аналізу чинного законодавства сформульовано визначення адміністративної відповідальності в галузі насінництва й розсадництва, а також надається класифікація адміністративних правопорушень у зазначеній сфері.

Ключові слова: адміністративна відповідальність, законодавство, насінництво й розсадництво, адміністративне правопорушення.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.