Особливості підготовки та проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках

Размещено на http://www.allbest.ru/

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ У ВИНЯТКОВИХ НЕВІДКЛАДНИХ ВИПАДКАХ

ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ ТА ПРОВЕДЕННЯ НЕГЛАСНИХ СЛІДЧИХ (РОЗШУКОВИХ) ДІЙ У ВИНЯТКОВИХ НЕВІДКЛАДНИХ ВИПАДКАХ

Омельяненко А.С., аспірант

кафедри кримінального права, процесу та криміналістики

Міжнародний гуманітарний університет

У статті розглянуто правові та практичні питання, які виникають при підготовці та проведенні негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках. Зазначається про необхідність вдосконалення ст. 250 КПК України з метою оптимізації діяльності слідчих та прокурорів, підвищення правових гарантій учасників кримінального провадження.

Ключові слова: негласні слідчі (розшукові) дії, слідчий, прокурор, слідчий суддя, виняткові невідкладні випадки.

exceptional urgent cases.

В статье рассмотрены правовые и практические вопросы, которые возникают при подготовке и прове-дении негласных следственных (розыскных) действий в исключительных неотложных случаях. Отмеча-ется о необходимости совершенствования статьи 250 УПК Украины с целью оптимизации деятельности следователей и прокуроров, повышения правовых гарантий участников уголовного производства.

Ключевые слова: негласные следственные (розыскные) действия, следователь, прокурор, следственный судья, исключительные неотложные случаи.

Omelianenko A S. PREPARATION AND CHARACTERISTICS OF COVERT INVESTIGATORS (SEARCH) ACTION IN EXCEPTIONAL CASES OF EMERGENCY

The article deals with the legal and practical issues that arise in the preparation and conduct of secret investigation (search) action in exceptional urgent cases. Notes the need to improve Article 250 of the Criminal Procedure Code of Ukraine in order to optimize the activities of investigators and prosecutors, improve the legal guarantees of participants of criminal proceedings.

Key words: secret investigation (investigative) actions, investigator, prosecutor, investigating judge,

Постановка проблеми. На жаль, на практиці через недостатню урегульова- ність процесу проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі - НС(Р)Д), які розпочинаються у виняткових невідкладних випадках до постановлення ухвали слідчого судді, інколи мають місце недостатній рівень захисту прав особи при проведенні зазначених дій, недостатньо ефективний рівень взаємодії прокурора зі слідчим суддею, а в окремих випадках мають місце і постановлення слідчим суддею необґрун- тованої ухвали про відмову в наданні дозволу на проведення нС(Р)Д, що в зазначених вище умовах може призвести до неможливості врятування життя людей, до несвоєчасного запобігання, припинення злочину та неналежного забезпечення захисту прав особи. У зв'язку з цим надзвичайно значимими для діяльності слідчого та слідчого судді може стати дослідження проблем, які виникають на практиці при здійсненні судового контролю за НС(Р)Д, які розпочаті у виняткових невідкладних випадках.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Новому КПК було присвячено чимало виступів і публікацій, в тому числі наукових статей. Проблемам проведення НС(Р)Д в юридичній літературі приділена певна увага (М.В. Багрій, В.Д. Берназ, О.В. Кон-дратьєв, М.А. Погорецький, Тихонов А. К. та ін.). Найбільш гострі дискусії точаться з приводу нововведень, одними з яких є поява невідомого раніше у кримінальному провадженні інституту негласних слідчих (розшукових) дій, що фактично на порядок денний викликало ряд питань і серед них є низка проблем щодо підготовки та проведення НС(Р)Д у виняткових невідкладних випадках.

Виклад основного матеріалу. У контексті обговорюваної проблеми перш за все необхідно зазначити, що алгоритм дій слідчого з метою проведення НС(Р)Д є достатньо тривалим, адже вони можуть проводитися тільки у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб, а більшість із них проводяться виключно у кримінальних провадженнях щодо тяжких або особливо тяжких злочинів. Такі положення зобов'язують слідчого спочатку провести всі слідчі (розшукові) дії та інші процесуальні дії, які можливі у даній ситуації, і впевнившись, що можливості вичерпані і що тільки за допомогою конкретної НС(Р) Д можливо отримати фактичні дані про злочин, він приступає до реалізації своїх намірів. Весь алгоритм дій відповідних посадових осіб включає такі заходи: вивчен-

ня матеріалів кримінального провадження; визначення даних, які підлягають доказуванню та визначення конкретної НС(Р)Д, за допомогою якої можливо це здійснити; складання плану проведення такої дії, підготовка слідчим відповідного клопотання; реєстрація його у режимно-секретному підрозділі; узгодження у прокурора та доставка до відповідного апеляційного суду; передача до режимно-секретного підрозділу суду для вхідної реєстрації; визначення головою апеляційного суду відповідного судді, який буде розглядати клопотання; розгляд та прийняття рішення визначеним слідчим суддею апеляційного суду; реєстрація ухвали та передача її до органу досудового розслідування; підготовка письмового доручення оперативному підрозділу про проведення НС(Р)Д та разом з ухвалою слідчого судді передача через відповідні режимно-секретні підрозділи уповноваженому оперативному підрозділу; здійснення та фіксація НС(Р)Д; використання в процесі доказування.

Вищезазначене дає підстави стверджувати, що процес реалізацій повноважень слідчого проходить поетапно. Підготовчий етап (підготовка та прийняття рішення слідчим про проведення НС(Р)Д; узгодження з прокурором рішення, складання клопотання ); етап розгляду слідчим суддею клопотання про дозвіл на проведення НС(Р) Д; етап проведення та фіксації НС(Р)Д; етап використання результатів проведення НС(Р)Д в доказувані на досудовому розслідуванні.

Але відповідно до ст. 250 КПК України у виняткових невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчинення тяжкого (п. 4 ст. 12 КК України: "Тяжким злочином є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше десяти років) або особливо тяжкого злочину (п. 5 ст. 12 КК України: "Особливо тяжким злочином є злочин, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад десять років або довічного позбавлення волі), передбаченого розділами І "Злочини проти основ національної безпеки", ІІ "Злочини проти життя та здоров'я особи", VI "Злочини проти власності", VII "Злочини у сфері господарської діяльності" (ст. ст. 20І "Контрабанда" та 209 "Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом"), IX "Злочини проти громадської безпеки", XIII "Злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення", XIV "Злочини у сфері охорони державної таємниці, недоторканності державних кордонів, забезпечення призову тамобілізації", XV "Злочини проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян", XVII "Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг" Особливої частини КК України, негласна слідча (роз- шукова) дія може бути розпочата до поста- новлення ухвали слідчого судді у випадках, передбачених КПК, за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором, або прокурора. Проте у такому випадку прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді [1, с. 517-518].

Як виняткові та невідкладні випадки слід розглядати настання таких обставин, за яких відвернути загрозу життю людей або ж попередити, запобігти вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину із дотриманням загального порядку організації провадження негласних слідчих (розшуко- вих) дій неможливо. Якщо така інформація отримана не в конкретному кримінальному провадженні, слідчий, прокурор у порядку, встановленому ст. 214 КПК, вносять такі відомості до ЄрДР, після чого може розпочатися проведення негласної слідчої (роз- шукової) дії [2, с. 639-640]. Але ситуація невідкладності, яка пов'язана із врятуванням життя людей або запобіганням тяжкого чи особливо тяжкого злочину не дозволяє відволікатися від неї на інші дії (внесення інформації до ЄРДР тощо). Адже законодавець не випадково дозволив починати проводити НС(Р)Д до постанови ухвали слідчого судді. Але, на наш погляд, необхідно було піти далі та дозволити в таких випадках проводити такі дії ще до початку розслідування. До того ж право проводити аналогічні НС(Р)Д оперативно-розшуко- ві заходи до початку розслідування мають оперативні підрозділи. Так чому таке право не надати і слідчому, визначивши більш детально процедуру початку проведення таких дій. До того ж слідчому надано право проводити огляд місця події у невідкладних випадках до внесення відомостей до ЄРДР.

У даному випадку відповідно до КПк України порядок реалізації зазначених вище етапів дещо інший. Так, перший, другий і третій етапи (підготовчий, етап прийняття рішення слідчим про проведення НС(Р)Д та етап узгодження рішення слідчого з прокурором) проводяться у такій же послідовності, як було зазначено вище, але на другому етапі не має потреби готувати клопотання до слідчого судді. Проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках здійснюється за спрощеною процедурою на підставі по-

станови слідчого, погодженої з прокурором, або постанови прокурора. Тобто в цій ситуації етап розгляду клопотання слідчим суддею про дозвіл на проведення НС(Р)Д не діє. Проте прокурор зобов'язаний невідкладно після початку такої негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з клопотанням до слідчого судді. Невідкладність слід розуміти як "терміновість", "негайність", тобто дії прокурора повинні вкладатися в розумні часові межі, що є об'єктивно необхідними для виконання цієї дії.

Підстави для подібних винятків обумовлені особливостями негласних слідчих (розшукових) дій, коли зволікання з їхнім проведенням може призвести до загибелі людей або тяжкого чи особливо тяжкого злочину відповідної категорії. У законі встановлюється вичерпний перелік випадків, що не терпить зволікання, оскільки проведення вказаних процесуальних дій завжди пов'язано з втручанням в нормальний порядок реалізації громадянами своїх конституційних прав.

Разом з тим здійснення названих слідчих дій без судового дозволу у випадках, що не терплять зволікання, не означає, що їхнє проведення тим самим виводиться з-під судового контролю. Такий контроль перетворюється з попереднього у подальший, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 250 КПК України у виняткових невідкладних випадках, передбачених КПК, прокурор зобов'язаний невідкладно після початку негласної слідчої (розшукової) дії звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді.

У разі здійснення НС(Р)Д стосовно кількох осіб клопотання складається на кожну особу. До такого клопотання, відповідно до ст. 248 КПК України, додається витяг з Єдиного реєстру досудового розслідування, а також, на наш погляд, мають бути додані копії постанови слідчого, узгодженої з прокурором про провадження негласної слідчої (розшукової) дії, або копія постанови прокурора, постанова прокурора чи слідчого про письмове доручення оперативному підрозділу про проведення НС(Р) Д, якщо таке рішення приймалося, доповідна записка з детальними даними про досягнені результати на час звернення до слідчого судді та виклад перспективи одержання нових фактичних даних, а якщо негласна дія вже завершена, то до клопотання додається протокол про її проведення та додатки до цього протоколу.

Неможливо не зазначити, що вивчення практики Апеляційного суду м. Київ дозволили виявити окремі недоліки, зокрема клопотання прокурорів за зазначеною вище статтею не завжди містять дані про те, що мав місце винятковий невідкладнийвипадок, у зв'язку з чим була розпочата НС(Р)Д, не зазначаються дані про особу, яка прийняла рішення про проведення дії, прізвище та ініціали прокурора, з яким було погоджено таке рішення. Крім цього, прокурорами не завжди дотримується принцип "невідкладності": після початку такої НС(Р) Д звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді [3]. кримінальний провадження прихований процесуальний

Не дивлячись на винятковість та невідкладність випадку, розгляд такого клопотання здійснюється згідно із загальними вимогами, встановленими ст. 248 КПК України. Зокрема рішення повинно бути прийнято протягом шести годин з моменту отримання клопотання від прокурора. Але в даній ситуації такий термін дуже великий, адже негласна слідча (розшукова) дія вже проводиться і якщо вона здійснюється без наявності достатніх підстав, то рішення слідчого судді про відмову в наданні дозволу на проведення НС(Р)Д повинно бути прийнято невідкладно і це, на нашу думку, необхідно передбачити у ст. 250 КПК України. Крім цього, в п. 5 ст. 248 КПК України ініціаторам надається право повторного звернення з новим клопотанням про надання такого дозволу, але в даній ситуації чи можливе таке звернення, адже відповідно до п. 3 ст. 250 КПК України "виконання будь-яких дій з проведення НС(Р)Д повинно бути негайно припинено, якщо слідчий суддя постановить ухвалу про відмову у наданні дозволу на проведення нС(Р)Д".

Мало того, слідчий суддя у судовому засіданні встановлює наявність або відсутність юридичних і фактичних підстав для прийнятого рішення про проведення негласної слідчої (розшукової) дії, що обмежує конституційні права і свободи особи, але, регламентуючи порядок здійснення судового контролю у розглянутому випадку, законодавець у ст. 248 КПК України не вказує на те, що реалізуючи свої контрольні повноваження, слідчий суддя зобов'язаний перевірити не тільки законність рішення слідчого, узгодженого з прокурором чи прокурора на проведення негласної слідчої (розшукової), але і законність здійсненої або здійснюваної в цей час НС(Р)Д. А чи є можливість у слідчого судді, який знаходиться в іншому місті, перевірити законність перебігу НС(Р)Д в даний час, чи реально йому це здійснити? Вважаємо, що такі завдання проблематично вирішити на відстані без можливості особисто впевнитися у реальному стані проведення НС(Р)Д.

Не дивлячись на те, що реального механізму перевірки НС(Р)Д на момент розгляду клопотання у слідчого судді немає, відповідно до ч. 3 ст. 250 КПК України він може постановити ухвалу про відмову в наданні дозволу на проведення НС(Р)Д і виконання

будь-яких дій з проведення негласної слідчої (розшукової) дії повинно бути негайно припинено. Мало того, отримана внаслідок такої негласної слідчої (розшукової) дії інформація повинна бути знищена в порядку, передбаченому ст. 255 КПК України, згідно з якою "відомості, речі та документи, отримані в результаті проведення НС(Р)Д, які прокурор не визнає необхідними для подальшого проведення досудового розслідування, повинні бути невідкладно знищені на підставі його рішення і під контролем прокурора". Стає очевидним, що суд установлює, чи дотримані слідчим ті або інші норми КПК України без достатньої можливості проникнення в сутність і фактичну обґрунтованість прийнятих процесуальних рішень, реального стану проведення НС(Р)Д, що потребує більш детального правового регулювання механізму прийняття рішення слідчим суддею Апеляційного суду після початку проведення НС(Р)Д.

Розглянемо практичний приклад: в ході негласної слідчої (розшукової) дії у квартирі виявлена зброя, якою, можливо, вчинено вбивство, і цей предмет не може використовуватись як доказ через те, що не було достатніх процесуальних підстав, на думку слідчого судді, здійснити проникнення до квартири. Завдяки цьому, такі докази не будуть мати юридичної сили, не зможуть бути покладені в основу обвинувачення, а також використані для доказування кожної з обставин, що входять у предмет доказування у кримінальному провадженні. Тому, на нашу думку, у КПК України повинен бути передбачений і більш дієвий механізм перегляду таких рішень слідчого судді, а не тільки можливість прокурора повторно звернутися з клопотанням до цього ж слідчого судді.

Висновки

Таким чином, вищевикладе- не свідчить про те, що реалізація повноважень слідчого щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій у виняткових невідкладних випадках - важлива гарантія реального забезпечення захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень.

На нашу думку, діяльність суду щодо здійснення судового контролю повинна бути спрямована на з'ясування законності і обґрунтованості рішення проведеної негласної слідчої (розшукової) дії до постанови ухвали слідчого судді, а також на оцінку невідкладності обставин, які викликали необхідність проведення негласної слідчої (розшукової) дії без дозволу суду, але оцінити стан самого ходу НС(Р)Д у слідчого немає реальної можливості і тому в КПК України потрібно розробити процесуальний механізм такого контролю.

Разом з тим у ст. 250 КПК України не передбачені достатні гарантії забезпечення законності під час прийняття рішення про проведення НС(Р)Д до постановлення ухвали слідчого судді. Зокрема не перераховані джерела таких підстав, а саме: заяви, повідомлення громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, безпосереднє виявлення таких даних слідчим, прокурором, оперативним уповноваженим та іншими представниками правоохоронних органів та суду.

Проблемним є питання виконання вимог закону про можливість проведення НС(Р)Д до постановлення ухвали слідчого судді у виняткових випадках, "пов'язаних із врятуванням життя людей та запобіганням вчиненню тяжкого або особливо тяжкого злочину", адже таке можливо тільки за кримінальним провадженням. Але якщо відомості до Єдиного реєстру досудового розслідування ще не внесені, то слідчий чи прокурор не можуть розпочати в таких випадках проведення нС(Р)Д, що, на наш погляд, є не до кінця логічним з боку законодавця. У таких випадках з метою забезпечення реального врятування життя людей та запобігання вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину необхідно було піти далі та надати право слідчому, прокурору розпочати проведення НС(Р)Д, потім внести відомості до ЄРДР та звернутися з відповідним клопотанням до слідчого судді. Мало того, НС(Р)Д можуть проводитися тільки у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в інший спосіб. Чи можливо у даній ситуації виконати таку умову? На наш погляд, у ст. 250 КПК України повинні бути передбачені більш детальні підстави та умови проведення НС(Р)Д у виняткових невідкладних випадках.

Крім цього, у ст. 250 КПК України не передбачений найбільш поширений на практиці винятковий випадок, а саме ситуація безпосереднього переслідування особи, на яку вказали потерпілі, свідки як на особу, котра вчинила тяжке або особливо тяжке кримінальне правопорушення. Тому пропонується в даній нормі права передбачити зазначений вище випадок та надати право слідчому або за його дорученням оперативному уповноваженому проведення НС(Р)Д за рішенням слідчого, узгодженого з прокурором чи прокурора до постанов- лення ухвали слідчого судді. І на завершення, ми вважаємо, що шість годин на прийняття рішення слідчим суддею - це занадто великий термін, який пов'язаний із врятуванням життя людей та запобігання тяжкого або особливо тяжкого злочину. Через шість годин може виникну-

ти ситуація неможливості досягнення необхідних для кримінального провадження результатів. У таких справах кожна хвилина може мати значення. Тому після реєстрації клопотання слідчого, прокурора в канцелярії суду з дотриманням режиму таємності негайно повинен бути визначений суддя, який без зволікань повинен розглянути клопотання та прийняти відповідне рішення. Ми також вважаємо, що з метою підвищення оперативності судового контролю таке клопотання міг би розглянути і слідчий суддя за місцем вчинення злочину з послі- дуючим повідомленням слідчого судді Апеляційного суду.

Література

1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / Відп. ред. : С. В. Кі- валов, С. М. Міщенко, В. Ю. Захарченко. - Х. : Одісей, 2013. - 1104 с.