Негласні слідчі (розшукові) дії: юридичні та фактичні підстави їх провадження

Провадження негласних слідчих (розшукових) дій неможливо без наявності юридичних (правових) і фактичних підстав.

Юридичними (правовими) підставами є сукупність передбачених кримінально-процесуальним законом умов, що дають право на проведення негласних слідчих (розшукових ) дій.

Фактичними підстави є факт правопорушення (фактично вчиненого суспільно небезпечного діяння), що дає право на проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Отож, для проведення негласних слідчих (розшукових) дій суб'єкти їх проведення повинні мати законні підстави (юридичні та фактичні), що є гарантією дотримання законності у їх проведенні, та подальше використання результатів проведених негласних слідчих (розшукових) дій у доказуванні.

З урахуванням чинного КПК України, приймати рішення щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій має винятково слідчий, прокурор, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчий суддя за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженого з прокурором.

Співробітники оперативних підрозділів (органи внутрішніх справ, органи безпеки, органи, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства, органи Державної пенітенціарної служби України, органи Державної прикордонної служби України, органи Державної митної служби України) не мають права здійснювати негласні слідчі (розшукові) дії у кримінальному провадженні за власною ініціативою або звертатися з клопотанням до слідчого судді чи прокурора, а лише за дорученням слідчого, який здійснює досудове розслідування злочину. Співробітник оперативного підрозділу під час виконання доручень слідчого, прокурора користується повноваженнями слідчого [2].

Зауважимо, що уповноважені оперативні підрозділи не мають права виходити за межі доручень слідчого, прокурора. Вони зобов'язані повідомляти їх про виявлення обставин, які мають значення для кримінального провадження, або вимагати нових процесуальних рішень слідчого, прокурора [4].

Ураховуючи викладене, важливе значення мають правові (юридичні) підстави, до яких належать:

- наявність заяви чи повідомлення, зареєстрованого у встановленому законом порядку. Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення (відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається);

- наявність запису у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше одного дня після подання заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань і розпочати розслідування. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Огляд місця події у невідкладних випадках може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, яке здійснюється негайно після завершення огляду;

- наявність факту фіксації у Єдиному реєстрі досудових розслідувань дати внесення інформації та присвоєння номера кримінального провадження;

- повідомлення прокурора слідчим у письмовій формі про початок розслідування, підстава початку розслідування;

- у випадку, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань унесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності наявних у нього матеріалів звергутися до органу досудового розслідування щодо доручення на проведення досудового розслідування [5, с. 15].

Як фактичні підстави проведення негласних слідчих (роз- шукових) дій закон визначає наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами. Інформацію про злочини, що готуються, суб'єкти кримінального судочинства отримують із різних джерел.

Другою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій закон визначає наявність інформації про осіб, які готують або вчинили злочини. Такими, що готують або вчинили злочини, слід вважати тих фізичних осіб, інформація про яких свідчить, що вони причетні до нерозкритих злочинів. Це можуть бути: виконавці (співвиконавці) - особи, які безпосередньо вчинили злочин; організатори - особи, які організували або керували його (їх) підготовкою чи вчиненням; підбурювачі - особи, які схиляли (умовлянням, підкупом, погрозами, примусом) інших до вчинення злочину; пособники - особи, які сприяли вчиненню злочину (порадами, вказівками, наданням засобів чи знарядь або усунення перешкод вчинення злочину), а також обіцяли переховати злочинця, знаряддя чи засоби вчиненого злочину, сліди злочину чи предмети, здобуті злочинним шляхом, придбати чи збути такі предмети, або іншим чином сприяти приховуванню злочину [1]. Інформація про таких осіб надходить оперативним підрозділам як із гласних, так і з негласних джерел. Але, на відміну від попередньої підстави - наявність інформації про злочини, що готуються або вчинені невстановленими особами, інформація про осіб, які готують або вчинили злочин, містить більш конкретні відомості про фізичну особу, яка підозрюється у підготовці або вчиненні злочину.

Від неї гласно можуть бути отримані пояснення щодо факту протиправного діяння, вона може бути фізично затримана на місці вчинення злочину, стосовно неї може бути вжито запобіжний захід - процесуальне затримання за підозрою у вчиненні злочину, взяття під варту (арешт), інші засоби процесуального примусу.

За отримання негласної інформації стосовно особи, що готує або вчинила злочин, її особистість, поведінка та характер протиправних дій становлять службовий оперативний інтерес у працівників підрозділів, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Під час пошуку і фіксації фактичних даних про протиправну діяльність цієї особи є всі підстави для здійснення стосовно неї відповідних негласних слідчих (розшукових) дій.

Під час пошуку осіб і фактів, які становлять оперативний інтерес, оперативно-розшукові заходи спрямовуються на: виявлення та припинення злочинних посягань; затримання і викриття осіб, що підготували або вчинили злочини; пошук очевидців і свідків злочинів; установлення місць зберігання знарядь злочинів, зброї, наркотиків, викраденого майна; вирішення інших завдань оперативно-розшукової діяльності.

Окрім цього, оперативний інтерес становлять особи, протиправна, антигромадська, антиморальна поведінка яких може призвести до вчинення злочину чи інших протиправних дій, небезпечних для інших осіб, близьких чи родичів (особливо небезпечні рецидивісти, наркомани, вірусоносії та ін.).

Третьою підставою для проведення негласних слідчих (розшукових) дій є наявність інформації про осіб, які переховуються від органів розслідування або ухиляються від відбування кримінальної відповідальності.

У кожному випадку, коли надходить інформація про таких осіб, підрозділи правоохоронних органів мають усі підстави для проведення негласних слідчих (розшукових) дій з метою розшуку. Послідовність і цілеспрямованість негласних слідчих (розшукових) дій та інших спеціальних заходів залежить від категорій осіб, що розшукуються.

Достатня інформація про осіб, які переховуються від органів розслідування або відбування покарань, - це офіційні дані, що дають підстави для заведення розшукової справи або термінового проведення негласних слідчих (розшукових) дій [5, с. 8].

Отож, наявність одночасно юридичних і фактичних підстав дає право слідчому, прокурору, а у випадках, передбачених КПК України, - слідчому судді за клопотанням прокурора або клопотанням слідчого, погодженого з прокурором, прийняти рішення про проведення негласних (слідчих) розшукових дій з обов'язковим зазначенням строку їх проведення.

Строк визначається залежно від виду конкретної негласної (слідчої) розшукової дії, необхідності отримання відомостей одноразово чи впродовж певного часу. Якщо розглядати підстави проведення негласних слідчих (розшукових) дій з точки зору їх чітко визначеного переліку та нормативно-правового закріплення, то КПК України не закріплює конкретного переліку цих підстав, а лише вказує, що негласні слідчі (розшукові) дії проводяться у випадках, якщо відомості про злочин та особу, яка його вчинила, неможливо отримати в іншій спосіб [2].

З огляду на те, що негласні слідчі (розшукові) дії здійснюються із застосуванням оперативних та оперативно-технічних засобів, що стосуються оперативно-розшукової діяльності, а Закон України «Про оперативно-розшукову діяльність» від 18 лютого 1992 року визначає підстави для проведення оперативно-розшукової діяльності, якщо застосувати аналогію закону, то підставами проведення негласних слідчих (розшукових) дій можна визначити такі:

1) наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно- розшукових заходів і засобів, про:

- злочини, що готуються;

- осіб, які готують учинення злочину;

- осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду або ухиляються від відбування кримінального покарання;

- безвісти зниклих;

- розвідувально-підривну діяльність спецслужб іноземних держав, організацій та окремих осіб проти України;

- реальну загрозу життю, здоров'ю, житлу, майну працівників суду і правоохоронних органів у зв'язку з їх службовою діяльністю, а також осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві, членів їхніх сімей і близьких родичів, з метою створення необхідних умов для належного відправлення правосуддя; співробітників розвідувальних органів України у зв'язку із службовою діяльністю цих осіб, їх близьких родичів, а також осіб, які конфіденційно співробітничають або співробітничали з розвідувальними органами України, та членів їхніх сімей з метою належного здійснення розвідувальної діяльності;

2) потребу в отриманні розвідувальної інформації в інтересах безпеки суспільства і держави;

3) наявність узагальнених матеріалів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, отриманих в установленому законом порядку.

Зазначені підстави можуть міститися в заявах, повідомленнях громадян, посадових осіб, громадських організацій, засобів масової інформації, у письмових дорученнях і постановах слідчого, вказівках прокурора, ухвалах слідчого судді, суду, матеріалах правоохоронних органів, у запитах і повідомленнях правоохоронних органів інших держав та міжнародних правоохоронних організацій, а також запитах повноважних державних органів, установ та організацій, визначених Кабінетом Міністрів України, про перевірку осіб у зв'язку з їх допуском до державної таємниці, до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках.

Висновки. Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України загалом і глава 21 «Негласні слідчі (розшукові) дії», звісно, не є досконалими і в подальшому потребують доопрацювання, усунення неузгодженостей та суперечностей. З урахуванням положень Закону України «Про оперативно- розшукову діяльність» та інших нормативно-правових актів, які регулюють оперативно-розшукову діяльність, і з метою запобігання зловживанню безпідставним проведенням негласних слідчих (розшу- кових) дій необхідно закріпити в КПК України чіткий перелік підстав їх проведення, що, своєю чергою, забезпечить дотримання вимог чинного законодавства щодо конституційних прав і свобод громадян, які допускаються Конституцією України, за необхідного їх тимчасового обмеження.

Размещено на Allbest.ru