Тактика допиту підозрюваного, обвинуваченого

На поведінку підозрюваного під час допиту суттєвий вплив має оточуюча обстановка, яка може викликати зміни у поведінці підозрю­ваного, причому як в позитивному, так і в негативному сенсі.

Факт затримання підозрюваного може виявитися для нього несподіваним і тривожним. З психологічної точки зору він прагне зустрічі зі слідчим з метою отримати будь-яку інформацію про причини затримання. Однак він розуміє, що в результаті такого спілкування його становище може не поліпшитися, від нього будуть вимагати правдивих достовірних показань, він боїться повідомити будь-яку інформацію про себе. «Інколи. - пише Е.І. Рогов, - гарячність, уразливість людини ви­кликані не дефектами виховання, а хворобою - неврозом. Причина її сильний емоційний стрес, психотравмуюча ситуація. Хвороба може стати серозним бар'єром спілкування, тому з такою людиною, що страждає неврозом, необхідно спілкуватися більш коректно і терпимо» [24, с 240-241]. Як засвідчує О.Я. Переверза свідомо неправдиві показання в ході слідства давало 44% підозрюваних [25, с 15]. У таких випадках слідчому варто заспокоїти підозрюваного, спираю­чись на наявність захисника, та вказати, що давання показань підозрюваним - це його право, а не обов'язок. Він не несе відповідальності за відмову від дачі показань чи за дачу завідомо неправдивих показань. Це право закріплено в ч. 1 ст. 63 Конституції України.

При оцінці доказів і прийнятті процесуальних рішень суттєве зна­чення має внутрішнє переконання слідчого, яке С.М. Смоков визначає як «стан сформованого професійного знання в свідомості слідчого, коли він вважає зібрані у досудовому слідстві докази достатніми для прийняття рішення, впевне­ний у правильності свого висновку і готовий до відповідних практичних дій - прийняття рішення відповідно до отриманих знань» [26, с.5]. У цьому аспекті на внутрішнє переконання суттєвий вплив мають об'єктивні і суб'єктивні чинники. Серед них - відчуття, сприйняття, увага, пам'ять, темперамент, здібності, характер, стресостійкість, настрій та інші психологічні особливості особистості слідчого.

Морально-етичні вимоги до професійної діяльності слідчого сприяють оцінці слідчим норм закону під час проведення досудового слідства. Таким чином, на працівників слідчих підрозділів лягає не тільки службово-правова, а й моральна відповідальність. Вони постійно перебувають у напруженому психологічному стані, їх «діяльність характеризується значною емоційною насиченістю» [27, с. 151].

Дослідження, проведене Р.Ю. Савонюк, засвідчує, що слідчі ОВС працюють у складних морально-психологічних умовах. Як вказали 75,5% слідчих, на роботі вони перебувають протягом 10-12 годин. Робоче навантаження надмірним вважають 31,9% слідчих. Професійна діяльність на думку 39,5% слідчих, негативно впливає на їхні сімейні стосунки та здоров'я, а 84,9% респондентів з різних причин не мають можливості поліпшити здоров'я, 64,7% слідчих нерегулярно працюють над підвищенням професійної майстерності. Свої умови праці 15% слідчих визнали непридатними, 62,2% - частково непридатними [28, с. 11-12]. Всі ці чинники негативно впливають на діяльність органів досудового слідства.

Як бачимо, слідчим часто доводиться працювати в екстремальних умовах. Чимало з них, навіть досвідчених фахівців, відчувають вплив негативних емоцій, тому знання психології особистості повинні ними активно використовуватися у плануванні, розробці, моделюванні та застосуванні прийомів і методів допиту [29, с.517].

Висновок

У курсовій роботі наведено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у створенні науково обґрунтованої системи (моделі) тактики допиту підозрюваного (обвинуваченого). Головними теоретичними та прикладними результатами роботи є такі висновки.

У кримінальному провадженні одне з основних місць посідає допит. Але його значення в забезпеченні результативності визначається, в першу чергу, не кількісними показниками, а вмінням тактовно, грамотно, і головне - з суворим дотриманням законності по­будувати та провести допит. Вивчення практики свідчить, що в слідчій діяльності допускається чимало помилок. Усе це вимагає від слідчих не тільки глибоких професійних знань, а й фундаментальної психологічної підготовки, психоемоційної стійкості. Без такої підготовки, знання психології допитуваного, усунення несприятливих психологічних станів бажаних результатів під час допиту важко досягнути. У процесі допиту можуть виникати конфліктні ситуації, нервово-психологічне напруження як з боку слідчого, так і підозрюваного. У такій ситуації слідчий повинен володіти психоемоційною стійкістю до можливих фізичних та психологічних перенавантажень.

Сучасний стан криміногенної ситуації, перспективи боротьби зі злочинністю вимагають постійного удосконалення програм підготовки майбутніх слідчих, прокурорів у вищих навчальних закладах, впровадження в навчально-виховний процес новітніх психолого-педагогічних технологій та нових спеціальних курсів, спрямованих на удосконалення підготовки формування у майбутніх фахівців слідчих підрозділів морально-психологічної готовності до виконання своїх службових обов'язків у боротьбі зі злочинністю.

Перспективи дослідження вбачаю у детальнішому аналізі психологічної складової проведення допиту, розкритті психології допитуваного, розробці та вдосконаленні психологічних методів взаємодії слідчого і допитуваного, висвітленні проблеми збереження психологічного здоров'я слідчих, попередження їх професійної деформації.

Список використаних джерел

1. Кримінальний процесуальний кодекс України: Кодекс від 13.04.2012 № 4651-VI. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

2. Андросюк В.Г. Психологія слідчої діяльності: Навч. посіб. -- К., 1994. -- С. 106.

3. Бахін В.П., Весельський В.К. Тактика допиту: Навч. посібник. -- К.: НВТ «Правник», 1997. - 63 с.

4. Бахін В.П., Кузьмічов В.С., Весельський В.К. Тактика слідчої діяльності: поняття, сутність, зміст // Науковий вісник Української академії внутрішніх справ: Науково-теоретичний журнал. -- К., 1998. -- № 2. -- С. 217--225

5. В.Ю. Шепітько. Криміналістика: Підручник для студентів юрид. спец, вищих закладів освіти. -- Кол. авторів: Глібко В. М., Дудніков А. Л., Журавель В. А. та ін. / За ред. В. Ю. Шепітька. -- К.: Видавничий Дім «Ін Юре»,2001. -- 684 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/

6. Кофанов А.В., Кобилянський О. Л., Кузьмічов Я.В. та ін. Криміналістика: питання і відповіді. Навч. посіб.- К.: Центр учбової літератури, - 280 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/

7. Васильєв О. М., Корнєєва Л. М. Тактика допиту при розслідуванні злочинів. - М., 1970. С. 720.

8. Васильєв А. М. Слідча тактика.- М., 1976.С.350

9. Дерішев Ю.В. Органи попереднього розслідування: минуле, сучасне, майбутнє. Омськ, 1998. С. 678.

10. Кримінально-процесуальний кодекс України: Кодекс від 28.12.1960 № 1001-05. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/4651-17

11. Комісарів В.І. Актуальні проблеми слідчої тактики: Автореф. дис.... д-ра юрид. наук. М., 1989. С. 216.

12. Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладенні): [підручник]/М.В. Салтевський. - К.: Конор, 2005. - 588 с. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://pidruchniki.ws/

13. Кузьмічов В.С., Прокопенко Г.І. Криміналістика: Навч. посіб. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка та Є.М. Мойсеєва. - К.: Юрінком Інтер, 2001. - 368 с.

14. Ароцкер Л.Є. Про співвідношення процесуальних, тактичних і етичних начал в слідчих діях.- М,. 2002. С.323

15. Артамонов І.І. Психологічний аналіз можливостей теорії ігор в слідчій тактиці / / Питання судової психології. Мінськ, 1972. С. 260

16. Скригонюк М. І. Криміналістика: Підручник. - К.: Атіка, 2005..- 496 с.

17. Зайцева І.О. Тактика допиту підозрюваного і обвинуваченого, проведеного за участю захисника. Ав-тореф. дис. канд. юрид. наук. Саратов. 2002. - С. 14

18. Грищенко Н.В. Тактика допиту підозрюваного з участю захисника: автореф. дис. канд. юрид. наук : 12.00.09. - Запоріжжя: Б.в., 2012. - 20 с.

19. Шепітько В.Ю. Довідник слідчого / В.Ю. Шепітько. - К.: Видавничий дім «Ін Юре», 2001. - 208 с.

20. Баранчук В.В. Поняття та ознаки психологічного контакту в процесі допиту / В.В. Баранчук // Збірник наук. праць. Випуск 17 / ред. кол.: В.І. Борисов (голов. ред.) та ін. - Х.: Кроссроуд, 2009. - С. 326-332.

21. Бортник В. Захист прав, честі і гідності підозрюваного під час допиту: окремі проблеми / В. Бортник // Право України. - 2005. - № 11. - С. 49-52.

22. Фунікова О.В. Теоретичні основи класифікації запитань у криміналістиці: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. «Кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза» / О.В. Фунікова. - Х.: НУВС, 2007. - 20 с.

23. Весельський В.К. Сучасні проблеми допиту (процесуальні, організаційні і тактичні аспекти): монографія / В.К. Весельський. - К.: НВТ «Прав-ник»; НАВСУ, 1999. - 126 с.

24. Рогов Е.И. Психология общения / Е.И. Рогов. - М.: Гуманитар. изд. центр ВЛАДОС, 2007. - 335 с.

25. Переверза О.Я. Формування неправдивих показань, система тактичних прийомів їх виявлення і подолання: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09 «Кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза» / О.Я. Переверза. - Х.: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, 2000. - 19 с.

26. Смоков С.М. Внутрішнє переконання слідчого і його роль при прийнятті процесуальних рішень: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. «Кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза» / С.М. Смоков. - К.: Академія внутрішніх справ, 2002. - 19 с.

27. Коновалова В.О. Юридична психологія. Академічний курс: підруч. для студ. юрид. спец. вищ. навч. закл. / В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько. - К.: Концерн «Видавничий дім «Ін Юре», 2004. - 424 с.

28. Савонюк Р.Ю. Слідчий як суб'єкт кримінально-процесуального доказування: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.09. «Кримінальний процес і криміналістика, судова експертиза» / Р.Ю. Савонюк. - Х.: НУВС, 2005. - 20 с.

29. Ряшко О.В. Психологічні особливості допиту підозрюваного під час досудового слідства / О.В. Ряшко // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2010. - № 1. - С. 511-518.

Размещено на Аllbest.ru