Криміналістична версія

Размещено на http://www.allbest.ru/

15

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний університет імені В. Н.Каразіна

Кафедра кримінально-правових дисциплін

Контрольна робота з навчального курсу: «Криміналістика»

Завдання виконав:

студент групи ЗЮП № 41 Волковський М.А.

Викладач:

доцент Даньшин М.В.

Харків - 2013

Зміст

Вступ

1. Основа планово-організаційного забезпечення криміналістичної діяльності

2. Криміналістична версія

2.1 Поняття та класифікація криміналістичних версій

2.2 Етапи розвитку криміналістичної версії

2.3 Побудова й аналіз кримінальних версій

2.4 Перевірка криміналістичних версій

Практичне завдання

Висновки

Література

Вступ

Криміналістична діяльність і особливо такий її вид, як розслідування злочинів, що має свою специфічну структуру, є одним з видів складної багатоцільової пошуково-пізнавальної діяльності.

Діяльність по розкриттю і розслідуванню злочинів потребує її чіткої організації та планування. Організація розслідування - комплекс необхідних заходів на різних етапах розслідування, що забезпечують здійснення діяльності органів з розкриття, розслідування та попередження злочинів.

Організація розслідування охоплює визначення і мобілізацію сил і засобів, створення оптимальних умов для проведення слідчих дій та оперативно-розшукових заходів. Керуючим суб'єктом організації розслідування є слідчий.

При розкритті та розслідуванні злочинів і судовому слідстві відбувається поступове збирання доказової і іншої інформації, починаючи від імовірнісних припущень і закінчуючи достовірними знаннями про розслідуваної злочині. У криміналістичному і кримінально-процесуальному пізнанні події злочину, основним його інструментом відповідно є криміналістична версія як різновид приватної гіпотези, тобто гіпотези, застосованої до декільком фактами або окремій соціальному явищу, що мав місце в минулому. Відповідно до кримінально-процесуальної і криміналістичної діяльності побудова версій та їх перевірка перетворюються на один із власне криміналістичних методів пізнання події злочину.

Метою даного реферату є розкриття поняття криміналістичної версії та основи планово-організаційного забезпечення криміналістичної діяльності.

1. Основа планово-організаційного забезпечення криміналістичної діяльності

Організація криміналістичної діяльності означає:

* своєчасна розробка узгодженого плану заходів місцевих правоохоронних органів;

* встановлення належної взаємодії у процесі розслідування між слідчим, оперативними працівниками, фахівцями;

* розподіл обов'язків між учасниками розслідування;

* забезпечення кваліфікованого керівництва слідчо-оперативної групи або бригади;

* проведення регулярних оперативних нарад слідчої групи;

* встановлення систематичного обміну інформацією та звітністю про результати роботи слідчої групи і кожного слідчого;

* забезпечення необхідних умов праці;

* забезпечення своєчасної розробки і виконання планів розслідування по кожній кримінальній справі;

* здійснення інших організаційних заходів по успішному розкриттю і розслідуванню злочинів [1, с.153-154].

Організація розслідування заснована на положеннях НОП.

Завданнями планування розслідування є:

* визначення оптимальних шляхів розслідування злочинів;

* забезпечення об'єктивності, повноти і всебічності розслідування;

* своєчасне застосування науково-технічних засобів і тактичних прийомів у розслідуванні;

* визначення найбільш ефективного поєднання слідчих дій, оперативно-розшукових та організаційних заходів;

* сприяння економії сил і засобів.

Планування роботи може бути конкретного слідчого або всього слідчого апарату, перспективним і поточним, по конкретній кримінальній справі та календарне планування.

Результатом планування криміналістичної діяльності виступає план розслідування. В ході розслідування доцільно використовувати наступну форму письмового плану:

1. слідча версія;

2. обставини, що підлягають з'ясуванню;

3. слідчі дії і оперативно-розшукові заходи;

4. терміни виконання;

5. виконавець;

6. примітки.

При розслідуванні складних справ письмовий план доцільно складати за епізодами.

План може доповнюватися певним графічним матеріалом, схемами. В ході розслідування може використовуватися мережеве планування. Суть даного методу полягає в побудові графіка, де весь процес майбутньої роботи розбивається на ряд окремих подій, стосовно до яких повинна бути виконана певна робота. На графіку це зображується у вигляді кружечків і стрілок (мережа) [1, с.154-155].

2. Криміналістична версія

2.1 Поняття та класифікація криміналістичних версій

Розкриття злочину - процес встановлення об'єктивної істини у справі, який здійснюють на основі загальних положень теорії пізнання та методу аналогії. Встановлення об'єктивної істини здійснюється шляхом висування і перевірки слідчих версій. У процесі розкриття злочинів слідчий звертається до фактів і подій минулого, тому особливе значення має формально-логічна категорія гіпотези.

Криміналістична версія - обґрунтоване припущення щодо окремого факту або групи фактів, що мають або можуть мати значення для справи, які вказують на наявність і пояснюють походження цих фактів, їхній зв'язок між собою і зміст, а також служать цілям встановлення об'єктивної істини [5].

У розслідуванні версії виконують функцію забезпечення фактів у формі припущень і функцію методу пізнання.

Версії класифікуються за різними підставами:

* за суб'єктами висування:

- Слідчі;

- Оперативно-розшукові;

- Судові;

- Експертні.

* за обсягом понять - загальні та приватні;

* за ступенем визначеності-типові (типові) і конкретні;

* по відношенню до предмету доказування - обвинувачувальні і виправдувальні [1,с.156]. Гіпотезу (версію) широко застосовують у плануванні розслідування, пізнанні обставин кожного вчиненого злочину. Версії відіграють роль інформаційно-логічних моделей розслідуваних діянь і поділяються на два види:

· загальні - припущення, які охоплюють злочин, що розкривається, у цілому

· окремі, які пояснюють певні обставини злочину.

До різновидів окремої версії належать :

· версії робочі - припущення стосовно дрібних и другорядних обставин злочину

· версії розшукові - припущення при місцезнаходження розшукуваного злочинця чи предметів, речей.

Типові версії, які є результатом наукового узагальнення слідчої, судової, експертної та оперативно-розшукової практики, детально викладені у відповідних посібниках із розслідування окремих видів злочинів. Так, стосовно до розслідування вбивств типові версії сформульовані в так званих таблицях Відонова, в яких ураховано цілий ряд параметрів. Здійснюючи розслідування в конкретній кримінальній справі, слідчий висуває не типові, а конкретні версії, які ґрунтуються на матеріалах справи, але з урахуванням типових версій. криміналістичний злочин судовий

Зазначені різновиди версій і теоретичні положення, що стосуються їх змісту, класифікації, стадій розвитку, а також умов достовірності, становлять учення про криміналістичні версії [2, с.56].

2.2 Етапи розвитку криміналістичної версії

Версія як ідеальна (уявна) логічна модель вчиненого злочину проходить у своєму розвитку три чітко окреслені послідовні стадії, які відображають процес розслідування :

· виникнення (висунення) версії;

· аналіз (розробка) висунутого припущення та визначення ряду наслідків (обставин, подій, фактів), які логічно випливають із висунутого припущення;

· практична перевірка можливих наслідків та порівняння їх із тими, що в результаті перевірки встановлені насправді [2, с.58].

Поділ процесу розвитку версії на три послідовні стадії має велике практичне значення. Побіжне врахування або ігнорування тієї чи іншої стадії призводить до суттєвих помилок у плануванні розслідування, і, як наслідок - до порушення строків розслідування та його низької якості.

Розумова діяльність у процесі висування та аналізу версій охоплює сукупність встановлених у справі фактів, їх оцінювання та можливі причини. Через те що справжня причина явища, яке перевіряється, фактично невідома, одразу виникають кілька версій, що виключають одна одну, конкурують між собою доти, поки не буде встановлено, які з них є безпідставними, а яка відповідає об'єктивній істині.

Пізнавальна роль версії полягає не тільки в тому, що вона може пояснити вже відомі слідству обставини злочину, а й у тому, що за її допомогою встановлюються нові обставини й факти, які не були відомі слідчому на момент висунення версії. Якщо версія виражає об'єктивну істину, то з її змісту аналітично можуть бути виведені не тільки ті висновки (факти), встановлення яких передувало висуненню версій, а й ті, які стали відомі після її висунення.

Зі структури версії як логічної моделі розслідуваного злочину в цілому чи його окремих епізодів випливає, які елементи цієї моделі є в наявності, а які відсутні й потребують додаткового пошуку та перевірки для того, щоб модель стала повною[2, с.59].

2.3 Побудова й аналіз кримінальних версій

В основу версії мають бути покладені фактичні дані, які поділяються на дві основні групи.

1. Дані отримані з різних джерел, які стосуються кримінальної справи.

Це дані можуть міститись у судових доказах, матеріалах оперативно - розшукової діяльності, актах відомчих перевірок, заявах і повідомленнях громадян, повідомленнях засобів масової інформації та інших джерел. Для побудови версій на основі даних цієї групи застосовують переважно такі логічні прийоми та форми мислення, як аналіз і синтез, безпосередні та опосередковані (здебільшого індуктивні) умовиводи.

2. Дані, які є результатом наукових узагальнень і безпосередньо не стосуються кримінальної справи. Це дані природничих, технічних та інших наук (криміналістики, судової медицини, фізики, хімії), а також отримані з життєвого та професійного досвіду слідчого, узагальнень слідчої, судової та експертної практики [4,с.142].

За допомогою аналогії, порівняння та дедуктивних умовиводів ці дані можуть бути використанні як основа для висунення версії.

Важливим є використання професійного досвіду слідчого.

Між побудовою слідчих версій і прийняттям процесуальних рішень існує безпосередній зв'язок. Як для процесуальних висновків та рішень, так і для висунення слідчих версій необхідні надійні критерії їх оцінювання. Висунення слідчих версій та їх подальша перевірка можуть потребувати прийняття процесуальних рішень, застосування заходів процесуального примусу ( обшуку, виїмки, затримання, арешту). Перевірка за допомогою таких засобів необґрунтованих версій може призвести до порушень прав і законних інтересів громадян, що неприпустимо [3, с.72].

Висунення версій - процес, що охоплює всі сумнівні та невідомі обставини розслідуваного злочину.

Процес розкриття злочинів з використанням гіпотетичного методу передбачає оцінювання розслідуваної події в цілому та висунення загальних версій, кожна з яких потім деталізується, поділяється на низку версій за окремими обставинами, що охоплюються загальною версією.

Логічна розробка висунутої версії призводить до уявлення про те, які факти, явища й обставини мають існувати насправді, якщо висунута версія виражає об'єктивну істину.

Основне завдання аналізу (розробки) версії - визначення конкретних наслідків, що випливають з кожної висунутої версії [2, с.61].

2.4 Перевірка криміналістичних версій

Засоби й методи перевірки криміналістичних версій призначенні для практичного пізнання конкретного соціального явища - злочину - і спрямовані на вирішення питання про винність або невинність конкретного суб'єкта. Тому вони мають відповідати суворим критеріям надійності, правомірності, моральності та припустимості. Перевірка криміналістичних версій не може базуватися на застосуванні нормативно несанкціонованих методів і засобів, методик, які науково не обґрунтовані.

Засоби й методи перевірки криміналістичних версій визначають залежно від того, до якого різновиду вони належать. Слідчі та судові версії перевіряють переважно виконанням слідчих і судових дій. Для перевірки оперативно-розшукових версій найчастіше використовують засоби й методи оперативно - розшукової діяльності. При цьому процесуальні засоби доречні лише в тому обсязі, в якому їх застосовують під час розслідування кримінальної справи, що здійснюється паралельно. Застосування процесуальних засобів перевірки оперативно-розшукових версій поза межами судочинства неприпустиме [3, с.101].

Під час перевірки слідчих і судових версій спеціальні знання використовують переважно у формі експертизи та залучення спеціалістів до участі у виконанні слідчих дій, а для перевірки оперативно - розшукових версій характерна не процесуальна форма застосування спеціальних знань.

Експертні версії перевіряють також на основі суворої правової регламентації із застосування загальнонаукових і спеціальних методів.

Існують загальні правила перевірки криміналістичних версій. У теорії криміналістики використовують принцип паралельної (одночасної) перевірки версій, що забезпечує найоптимальніший темп розслідування, економію робочого часу слідчого, його сил, а також коштів.

Кожний наслідок, що випливає з висунутої версії, необхідно детально перевірити. Доки версія не спростована і не відкинута, кожний факт, що логічно випливає з неї, необхідно перевірити з позиції відповідальності чи не відповідальності його реальній дійсності. Обмеження перевірки дослідженням тільки якоїсь певної частини наслідків не дає підстав для впевненості, що підтверджена версія виражає об'єктивну істину у справі.

Якщо при перевірці отримано суперечливі дані, одні з яких підтверджують версію, а інші спростовують її, зупиняти перевірку цієї версії неприпустимо - вона повинна тривати до повного виявлення та усунення розбіжностей [4,с.149].

З метою глибшої та детальнішої перевірки обставин, що випливають із висунутої версії, необхідно використовувати, якщо можливо, комплекс процесуальних і не процесуальних засобів (наприклад, необхідно допитати свідків, здійснити слідчий експеримент, оперативно-розшукової заходи).

Послідовність виконання комплексу слідчих і оперативно - розшукових дій визначається з урахуванням певних факторів :

· виконання дій, спрямованих на виявлення й фіксацію слідів злочину, що швидко змінюються, а також доказів, які можуть бути втрачені чи навмисно змінені.

· здійснення заходів, спрямованих на припинення злочинів, що готуються, а також на те, щоб перешкодити злочинцю знищити речові докази, утекти чи покінчити життя самогубством.

За інших рівних умов насамперед виконуються дії, результати яких мають значення для перевірки кількох версій, а також ті, які в тому чи іншому конкретному випадку можуть дати істотніше та надійніші результати. Дії, спрямовані на встановлення попередніх епізодів злочину, доцільно виконувати до здійснення заходів, спрямованих на перевірку фактів, виявлених пізніше.

Основне загальне правило перевірки версій полягає в тому, що перевірка здійснюється доти, поки висунута версія не буде спростована або поки не з'являться умови, за наявності яких її можна буде вважати об'єктивною істиною.

Версія вважається достовірною:

· якщо було висунуто всі можливі припущення стосовно обставини злочину, яка перевіряється, і при розслідуванні на основі нових додаткових даних не виникло іншої версії, що стосується тієї ж обставини;

· усі висунуті версії про певну обставину були перевірені, і всі їх, за винятком однієї, що була об'єктивно підтверджена, було спростовано та відкинуто;

· усі наслідки (обставини), що логічно виводяться з підтвердженої версії, було всебічно досліджені та знайшли підтвердження, тобто виявлені насправді;

· підтверджена версія повністю узгоджується з усіма іншими обставинами справи [2,с.63-64].

Практичне завдання

Фабула №1. У кримінальній справі про вбивство з трупу було вилучено кулю. Через деякий час був встановлений підозрюваний Антонов, у якого при затриманні було вилучено пістолет “ПМ”. Слідчий призначив судово-балістичну експертизу, на яку направив кулю, вилучену з трупа, пістолет “ПМ” і поставив запитання: “Чи не з представленого пістолета була вистріляна куля?” Експерт-криміналіст для проведення порівняльного дослідження з представленого пістолета зробив експериментальні відстріли 4 куль.

Завдання. Визначте, які з названих об'єктів (куля, підозрюваний Антонов, пістолет “ПМ”, 4 експериментальні кулі) є такими, що ідентифікуються. Наведіть обґрунтування своєї відповіді.

Рішення

Ідентифікація - це процес встановлення тотожності індивідуально-визначеного об'єкта чи класифікаційної групи. Процес ідентифікації здійснюється шляхом вивчення і порівняння ознак конкретних одиничних об'єктів. Об'єктами криміналістичної ідентифікації являються будь-які матеріальні тіла, що мають фіксовану зовнішню форму і розміри, що характеризуються відносною незмінністю у часі.

У нашому випадку цим ідентифікаційним об'єктом є:

1. куля витягнута з трупа. Ісследуют:

* зі зброї якого виду, системи, зразка отсреляна дана куля

* чи не відстрілявся чи куля з наданого зброї

* до якого виду та зразку відноситься патрон, частиною якого є куля, витягнута з трупа

* порівняльне дослідження слідів на витягнутої пулі, і слідів на 4 кулях, отриманих експериментальним шляхом.

Фабула №2. Біля 12-поверхового житлового будинку було виявлено труп молодого чоловіка з проломами черепа і з ознаками багатьох переломів ребер і кінцівок. Опитуванням очевидців було встановлено, що потерпілим є Осипов, який упав з балкону квартири № 32 на 8-му поверсі, де він і проживає один.

Завдання. Висуньте версії відносно смерті і падіння Осипова, в ракурсі перевірки яких буде проводитись огляд місця події, призначення судово-медичної експертизи, допит свідків.

Рішення

Основні версії щодо смерті потерпілого:

1) смерть настала в результаті вказаних у фабулі тілесних ушкоджень, котрі були завдані попередньо іншою (-ими) особою (-ами), а потім, умисно, з метою інсценування самогубства чи нещасного випадку жертву було викинуто з балкону вказаної квартири;

2) жертві було завдано іншою (-ими) особою (-ами) вказаних у фабулі тілесних ушкоджень, а потім не переслідуючи мети скинути потерпілого з балкону, знаходячись у стані афекту/алкогольного сп'яніння/під впливом наркотичних чи психотропних препаратів, не віддаючи звіт тому, що відбувається жертву все ж було викинуто з балкону;

Основні версії щодо падіння потерпілого:

1) як було зазначено вище, жертву могло бути викинуто з балкону іншими особами;

2) самогубство потерпілого;

3) падіння по необережності у зв'язку з:

· алкогольним оп'янінням/впливом наркотичних (та/чи) психотропних препаратів (приклад: вийшов на балкон, запалив цигарку, знаходячись у стані оп'яніння не втримався і впав)

· певною хронічною хворобою чи тимчасовим розладом здоров'я (приклад: потерпілому стало зле (запаморочилося у голові), він вийшов на балкон подихати повітрям, сперся на лицьову стінку і не втримавши рівноваги, випав з балкону)

4) доведення до самогубства (молодий чоловік після сварки (що супроводжувалася жорстоким поводженням з нею) з іншою/ими особою/ами, знаходячись у стані сильного душевного хвилювання скинувся з балкону)

Назначення судово-медичної експертизи задля визначення наступних питань:

1) з'ясувати характер та походження тілесних ушкоджень (вони були завдані з використанням певної зброї чи мускульної сили або ці ушкодження все ж були завдані у результаті падіння з 8 поверху);

2) наявність у крові потерпілого алкоголю, залишків наркотичних чи психотропних речовин;

3) у випадку з хворобою звернутися до лікарні, де знаходиться медична картка жертви з метою з'ясування наступного питання: чи знаходилась ця особа на медичному обліку або в останній час зверталася до лікарні з певними скаргами.

При огляді місця події в першу чергу увагу слід звернути на такі моменти:

· ретельно оглянути місця події (злочину) квартиру та балкон на наявність слідів перебування тут певної/-их особи/осіб;

· слідчому, оперативному співробітнику провести первинний обшук на наявність знарядь завдання тілесних ушкоджень (у випадку якщо основною криміналістичною версією є вбивство);

· * провести Огляд трупа на місці, де его Було виявлено на наявність тілесних ушкоджень, характер яких суперечить механізму падіння з висоти

· у разі вбивства провести огляд приміщень чи території, що не є місцем події (злочину).

Також необхідно провести допит:

· особи/осіб, що виявили труп та звернулися до міліції;

· сусідів потерпілого;

· рідних та близьких;

· друзів і колег;

· можливих очевидців того, що сталося

Рідні та близькі можуть відмовитися від допиту (ст. 63 Конституції України).

Фабула №3. По кримінальній справі про розкрадання грошей та відмивання „брудних” коштів групою керівників-підприємців було встановлено, що керівник приватного підприємства "Арал" Гурко І.І. укладав фіктивні договори на продаж бензину, використовуючи підроблені документи про наявність великих партій пального. З метою вилучення цих та інших документів прийнято рішення про проведення обшуку на робочому місці Гурко.

Завдання. Складіть розгорнутий план проведення обшуку робочого місця Гурко.

Рішення

Вся підготовча робота, починаючи з прийняття рішення і до прибуття на місце обшуку, повинна здійснюватися в ході слідчих і головним чином оперативно-розшукових заходів, причому ця діяльність повинна бути негласною.

Підготовка до обшуку включає:

1) вивчення та аналіз матеріалів кримінальної справи;

2) прийняття рішення про проведення обшуку;

3) визначення цілей і завдань обшуку:

а) які об'єкти необхідно шукати і вилучати;

б) якщо це можливо, то орієнтовно визначити ознаки таких об'єктів;

4) збір і вивчення інформації про особу громадян, у яких передбачається проводити обшук;

5) збір і вивчення місця обшуку;

6) визначення часу проведення обшуку (невідкладно або відкласти його до настання дня або яких-небудь сприятливих умов);

7) підбір учасників обшуку, їх інструктаж, розподіл обов'язків, роз'яснення прав і обов'язків понятим, фахівцям, технічним працівникам;

8) підготовка науково-технічних засобів;

9) вибір способу зв'язку між учасниками обшуку;

10) визначення способу реагування на телефонні дзвінки в обшукували кімнату.

Зазначена специфічна особливість підготовки до обшуку обумовлена ??необхідністю забезпечити елемент раптовості, який грає виключно важливу роль при здійсненні даної слідчої дії.

У самому обшуку виділяють три етапи :

1) оглядовий ,

2) детальний;

3) заключний .

На оглядовій стадії слідчий, оглядаючи і обходячи місце обшуку, знайомиться з ним , подумки визначає , наскільки розроблений план обшуку відповідає ситуації на місці обстановці.

Детальна стадія - основна і найбільш відповідальна частина обшуку . Саме на даному етапі здійснюється пошук предметів і інших об'єктів .

Виходячи з наведеного у завданні прикладу вважаю доцільним проводити детальний обшук у неробочий час для того, щоб не порушувати нормальний хід обшуку через певні виробничі особливості місця, що підлягає обшуку. При обшуку робочого місця Гурко найважливішим вважаю звернути увагу на такі моменти:

1) ретельно оглянути робочий (письмовий) стіл на наявність певних потайних місць, де можуть знаходитися документи, що цікавлять слідчого;

2) уважно розглянути всі ящики столу та їх зміст;

3) оглянути сейф (шафу), що належить обшукованому;

4) з метою встановлення контактів Гурко, звернути увагу на записи телефонів, імен та прізвищ, а також на мітки на календарі;

5) додатково, при необхідності,у присутності слідчого, попросити інших робітників (у випадку, якщо Гурко працював у кабінеті не один) відкрити для обшуку свої робочі столи, сейфи.

На заключному етапі обшуку підводяться його підсумки, при необхідності здійснюється додатковий пошук. Ця стадія закінчується складанням протоколу.

Висновки

Діяльність по розкриттю і розслідуванню злочинів потребує чіткої організації та планування. Організація розслідування передбачає певні рівні діяльності по розкриттю, розслідуванню злочинів і запобіганню них.

Комплекс організаційних заходів по кримінальній справі має бути точно визначеним, конкретним і детальним. Ці вимоги необхідно особливо чітко виконувати під час розслідування складних, багатоепізодних кримінальних справ з розподілом функцій між окремими слідчими і оперативними працівниками.

Під час розслідування злочинів відбувається не проста констатація фактів, а складний діалектичний процес, пов'язаний з їх аналізом. Особи, котрі займаються розслідуванням справи, від зовнішньої сторони події ідуть до встановлення зв'язків, які існують між окремими фактами і обставинами події, що досліджується, від знання про теперішнє - до знання про минуле.

Побудова версій і їхня перевірка у процесі розслідування кримінальної справи перетворюється в один з криміналістичних методів пізнання.

Визначення конкретних наслідків, що випливають з кожної висунутої версії, - основне завдання аналізу (розробки) версій. Важливо передбачити всі наслідки з допущеного припущення, бо цим визначається ступінь надійності версії, яка тим вище, чим більше наслідків виводиться з версії і знаходить підтвердження в ході перевірки. Мета перевірки загальних і приватних версій - встановити, яка з них виражає об'єктивну істину і які неспроможні. Засоби та методи перевірки криміналістичних версій визначаються залежно від того, до якого різновиду вони відносяться.

Література

1. Шепитько В.Ю. Криминалистика: Курс лекций. Издание четвертое. -Х.: ООО «Одиссей», 2011.- 368с.

2. Криміналістика (криміналістична техніка): Курс лекцій/ П.Д.Біленчук, А.П.Гель, М.В.Салтевський, Г.С.Семаков. - К.:МАУП,2001.-216 с.

3. Коновалова В.Е. Версия : концепция и функция в судопроизводстве.- Х.: Консул, 2000.

4. Шепітько В.Ю. Криміналістика. Криміналістична тактика і методика розслідування злочинів: Підручник.- Х.: Право, 1998 .

5. Шепітько В.Ю. Криміналістика: Енциклопедичний словник.- Х.: Право, 2001.

Размещено на Allbest.ru