Главная
Коллекция "Otherreferats"
Государство и право
Поняття інтелектуальної власності, її характеристика
Поняття інтелектуальної власності, її характеристика
Термін "інтелектуальна власність", його використання в законодавстві. Інтелектуальна власність як сукупність прав особистого і майнового характеру на результати інтелектуальної діяльності. Нормативно-правова база з охорони інтелектуальної власності.
| Рубрика | Государство и право |
| Вид | контрольная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 30.01.2016 |
| Размер файла | 268,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Кафедра маркетингу та УІД
Обов'язкове домашнє завдання
Інтелектуальна власність
Перевірила: Голишева Є.О.
Виконала: студентка групи УДм-41 Вакула Ю.Г.
Суми - 2015
Содержание
- 1. Поняття інтелектуальної власності, її характеристика
- 2. Оформлення і подача заявки на промисловий зразок в Україні
- Література
1. Поняття інтелектуальної власності, її характеристика
Походження терміну "інтелектуальна власність" зазвичай пов'язується з французьким законодавством кінця XVIII століття. Дійсно, традиція підходу власності до авторського і патентного права не тільки народилася у Франції, але й основувалась на теорії природного права, котра одержала свій найбільший розвиток саме в працях французьких філософів-просвітителів (Вольтера, Дідро, Гольбаха, Гельвеція, Руссо). Так, у вступній частині французького патентного закону йшлося про те, що "кожна нова ідея, проголошення і здійснення якої може бути корисним для суспільства, належить тому, хто її створив, і було б обмеженням прав людини не розглядати новий промисловий винахід як власність його творця". Логічним наслідком такого підходу стало закріплення у французькому законодавстві понять літературної і промислової власності. Потрібно відзначити, що раніше ідея авторського права як "найсвятішого виду власності" була втілена в законах деяких штатів США. Аналогічні конструкції були закріплені також у законодавстві Саксонії, Пруссії, Данії, Норвегії і ряду інших країн.
Термін "інтелектуальна власність" широко використовується в сучасному законодавстві, у науковій літературі й у практиці багатьох країн. В 1967 р. у Стокгольмі була підписана Конвенція, на основі якої засновано Всесвітню організацію інтелектуальної власності (ВОІВ), відповідно до якої об'єктами правової охорони є результати творчої діяльності у виробничій, науковій і художній областях.
Однак, незважаючи на своє широке поширення, поняття інтелектуальної власності практично відразу ж з моменту своєї появи зазнало критики зі сторони багатьох науковців. Противники даного поняття переважно вказували на ряд суперечностей, пов'язаних з цим питанням. Наприклад, не можна ототожнювати правовий режим матеріальних речей і нематеріальних об'єктів, якими є по своїй суті авторські здобутки і різні технічні нововведення. Також, на відміну від права власності, яке є безстроковим і не піддається будь-яким територіальним обмеженням, права авторів, винахідників і їхніх правонаступників споконвічно обмежені в часі й у просторі. Авторські і патентні права захищаються за допомогою застосування інших правових засобів у порівнянні з тими, котрі застосовуються для захисту права власності. Право на творчий результат нерозривно пов'язано з особистістю його творця і т.п. Реагуючи на ці справедливі зауваження, прихильники теорії інтелектуальної власності стали підкреслювати, що мова в даному випадку йде про власність особливого роду, що вимагає спеціального регулювання у вигляді її нематеріального характеру через те, що об'єктами права власності власників патентів, суб'єктів авторського права і товарних знаків є невловимі і безтілесні речі.
Своє логічне завершення подібний підхід знайшов у теорії інтелектуальних прав, відповідно до якої права авторів, винахідників, патентовласників і т.д. повинні бути визнані правами sui generis, тобто правами особливого роду, що знаходяться поза класичним розподілом цивільних прав на речові, обов'язкові і особисті. Теорія особливих інтелектуальних прав, багато прихильників якої взагалі виступають проти використання терміну "інтелектуальна власність", є в наші дні однією з найбільш розповсюджених.
Характеризуючи поняття інтелектуальної власності, не можна залишити без уваги і питання про те, що вкладається в нього найважливішими міжнародними угодами. В конвенції Всесвітньої Організації інтелектуальної власності вказується, що інтелектуальна власність включає права, котрі стосуються: літературних, художніх і наукових досягнень, виконавчої діяльності артистів, звукозапису, радіо - і телевізійних передач, винаходів у всіх областях людської діяльності, наукових відкриттів, промислових зразків, товарних знаків, знаків обслуговування, фірмових найменувань і комерційних позначень, захисту проти недобросовісної конкуренції, а також всі інші права, що відносяться до інтелектуальної власності у виробничій, науковій, літературній і художній областях. Неважко помітити, що термін "інтелектуальна власність" використовується як збірне поняття, позначаючи собою усі права на результати творчої діяльності і деякі прирівняні до них об'єкти. Очевидним є і те, що на членів ВОІВ не накладаються зобов'язання забезпечувати у своїх країнах охорону всіх перерахованих у конвенції прав, вони самі визначають коло охоронюваних об'єктів інтелектуальної власності. Нарешті, навіть при сильному бажанні в приведеному вище визначенні важко помітити будь-який зв'язок (крім чисто термінологічної подібності) поняття інтелектуальної власності і права власності в його традиційному змісті.
Підсумовуючи сказане, можна відзначити, що і сучасне українське законодавство, і міжнародні угоди розуміють під інтелектуальною власністю сукупність виключних прав як особистого, так і майнового характеру на результати інтелектуальної і у першу чергу творчої діяльності, а також на деякі інші прирівняні до них об'єкти, конкретний перелік яких установлюється законодавством відповідної країни з обліком прийнятих його міжнародних зобов'язань. В даний час термін "інтелектуальна власність" лише в історичному плані зв'язаний з теорією інтелектуальної власності кінця XVIII - початку XIX століть.
Згідно українського законодавства, об'єктами інтелектуальної власності вважаються досягнення науки, літератури, мистецтва й інших видів творчої діяльності в сфері виробництва, у тому числі відкриття, винаходи, раціоналізаторські пропозиції, промислові зразки, програми для ЕОМ, бази даних, експертні системи, ноу-хау, торгові секрети, товарні знаки, фірмові найменування і знаки обслуговування. Усі відносини, що виникають у сферах економічної діяльності, де є або могли б бути задіяні об'єкти інтелектуальної власності, вимагають правового регулювання, яке б встановлювало порядок виникнення, використання та продажу тих же об'єктів.
Незважаючи на існуючі труднощі, національна система охорони інтелектуальної власності в Україні вже давно створена і розвивається у таких напрямках:
проводиться постійна робота щодо розвитку міжнародного співробітництва у сфері охорони промислової власності. Україна є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності та учасницею дев'яти важливих міжнародних угод і договорів у цій сфері. Підписано міждержавні угоди про співробітництво у сфері промислової власності з Російською Федерацією, республіками Бєларусь, Узбекистан, Киргизстан. Здійснюється обмін патентною інформацією з 42 країнами світу;
для підготовки та перепідготовки кадрів у сфері охорони інтелектуальної власності створені Міжгалузевий Інститут підвищення кваліфікації кадрів при Харківському політехнічному університеті (в 1993 році) та Інститут інтелектуальної власності і права (у 1997 році) в місті Києві;
запроваджено нову для України інституцію - представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених), яких на даний час зареєстровано біля 200;
створено законодавчу базу охорони інтелектуальної власності, яка в цілому забезпечує нагальні потреби суспільства у цих питаннях. Для їх правового регулювання прийнято Закони України "Про авторське право і суміжні права", "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", "Про охорону прав на помислові зразки", "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг", "Про охорону прав на сорти рослин", "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем", "Про охорону фірмового найменування" та близько 45 підзаконних нормативних актів. В цю групу можна віднести законодавчі акти, які стосуються видачі ліцензій та патентування. З 1 січня 1997 року набрав чинності закон "Про захист від недобросовісної конкуренції". Прийнято закон "Про охорону прав на зазначення географічного походження товарів та послуг", що сприятиме ефективному захисту та популяризації унікальних українських товарів, репутація яких породжена національною майстерністю, традиціями виготовлення та природними ресурсами України. Діє також Положення про правову охорону об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій і нормативно-правовий акт, що регулює питання, пов'язані з охороною прав на об'єкти промислової власності, які містять державну таємницю.
Створена нормативно-правова база у сфері охорони інтелектуальної власності в цілому задовольняє суспільство на сьогоднішній день, вирішуючи питання, пов'язані з наданням прав на об'єкти інтелектуальної власності та їх використанням. Розроблено проект Концепції розвитку державної системи охорони промислової власності, яка передбачає програму удосконалення нормативно-правової бази в цій сфері, а також формування і розвитку виконавчої інфраструктури, необхідної для реалізації законодавства. Необхідно також розробити законодавчий акт, який би регулював питання, пов'язані з діяльністю представників у справах інтелектуальної власності (патентних повірених). Керуючись Конституцією України, яка гарантує захист інтелектуальної власності, Держпатент працює в напрямі подальшого розширення і удосконалення законодавчої бази щодо охорони інтелектуальної власності. За час діяльності Держпатенту заявниками було подано понад 100 тис. заявок на видачу охоронних документів та надано правову охорону біля 60 тис. об'єктам промислової власності, в тому числі видано понад 25 тис. патентів на винаходи. Частка України у такому показнику, як видача патентів на винаходи, складає 15% від загальної кількості патентів на винаходи, виданих у країнах СНД, тобто удвоє більше, ніж загальна кількість патентів, виданих іншими державами СНД (за винятком Російської Федерації).
інтелектуальна власність правова база
2. Оформлення і подача заявки на промисловий зразок в Україні
На сучасному етапі розвитку виробництва, коли відбувається перехід економіки України до ринкових відносин, а в промисловій діяльності все більшого значення набувають менеджмент і маркетинг, постійно зростає рівень вимог до якості товарів, їх дизайну та використання досягнень технічної естетики.
На вирішення цієї проблеми спрямовано творчі зусилля спеціалістів у галузі художнього конструювання, що сприяє формуванню предметної краси. Зважаючи на велике суспільне значення творчої діяльності в галузі художнього конструювання, а також ринкові відносини, промислові зразки є показниками художньо-конструкторського рівня розробки.
Під промисловим зразком розуміється оформлювальний чи естетичний аспект виробу. Зразок може складатися з тривимірних компонентів, таких як форма чи поверхня якого-небудь виробу чи двомірних компонентів, таких як малюнок, лінії і колір.
Промислові зразки застосовуються в різноманітному асортименті промислових виробів і творів ремісничої творчості - від технічного і медичного устаткування до годинників, ювелірних виробів та інших предметів розкоші; від кухонного начиння і побутових електроприладів до транспортних засобів і архітектурних об'єктів, від малюнків на тканині до предметів дозвілля.
Для забезпечення охорони відповідно до національного законодавства більшості країн промисловий зразок повинний бути зовні привабливим. Це означає, що промисловий зразок головним чином має естетичну природу і не припускає охорону яких-небудь технічних особливостей того виробу, частиною якого він є.
За рахунок використання промислових зразків виріб здобуває зовнішню і споживчу привабливість; у результаті зростає комерційна вартість виробу й імовірність його реалізації на ринку збуту.
Якщо промисловий зразок охороняється, власник - фізична чи юридична особа, що зареєструвала зразок, забезпечує собі виключне право на захист від несанкціонованого копіювання чи імітації зразка третіми особами. Це сприяє одержанню справедливого прибутку на вкладений капітал. Ефективна система охорони також приносить користь споживачу і суспільству в цілому, забезпечуючи сумлінну конкуренцію і дотримання правил сумлінної торгівлі, а також сприяючи розвитку художньої творчості і залучаючи увагу споживача до найбільш досконалим у естетичному відношенні виробам.
Охорона промислових зразків сприяє економічному розвитку, активізуючи художню творчість у промисловості і виробництві, а також у традиційних сферах мистецтва і художніх промислів. А це сприяє пожвавленню комерційної діяльності й експорту національної продукції.
Створити промислові зразки і забезпечити їхню охорону відносно недорого і просто. Створення зразків під силу невеликим і середнім підприємствам, а також окремим художникам і ремісникам як у промислово розвинутих, так і в країнах, що розвиваються.
Порядок видачі патенту на промисловий зразок регулюється Законом України "Про охорону прав на промислові зразки" від 15.12.93 р. №3688-XII.
Законом визначено, що об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та економічних потреб.
Правова охорона підтверджується патентом і надається промисловому зразку, що не суперечить громадському порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
Єдина умова патентоспроможності промислового зразка - новизна, тобто присутність нового оригінального дизайнерського рішення.
Не можуть бути запатентованими в якості промислових зразків наступні об'єкти:
об'єкти архітектури (крім малих архітектурних форм)
промислові споруди
гідротехнічні споруди
інші стаціонарні споруди.
Інформація та документи, необхідні для реєстрації промислового зразка
1. Зображення промислового зразка, що дають повне детальне уявлення про зовнішній вигляд виробу (загальний вигляд, за необхідністю вид спереду, вид ззаду, вид збоку)
2. Дані про заявника (ів);
П.І.Б., адреса (и) для приватної особи;
Найменування, юридична адреса, код ОКПО для підприємства;
3. Дані про автора (ів);
П.І.Б., адреса (и);
4. Довіреність, підписана заявником / скріплена печаткою для юридичної особи (може бути надана протягом 2 місяців з дати подання заявки).
Промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим і промислово придатним. Зразок визнається новим, якщо сукупність його істотних ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до відомства або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету.
Промисловий зразок визнається промислово придатним, якщо його може бути використано у промисловості або в іншій сфері діяльності.
Право власності на промисловий зразок засвідчується патентом. Строк дії патенту на промисловий зразок становить 10 років від дати подання заявки до Укрпатенту і продовжується Укрпатентом за клопотанням власника патенту, але не більш як на п'ять років.
Право на одержання патенту має автор або його спадкоємець, якщо інше не передбачено законом.
Право на одержання патенту має роботодавець, якщо промисловий зразок створено у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи доручення роботодавця, за умови, що трудовим договором не передбачено інше.
Для одержання патенту подається заявка, яка підлягає експертизі. На підставі рішення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявності документа про сплату збору за видачу патенту Укрпатент публікує у своєму офіційному бюлетені визначені ним відомості про видачу патенту.
Заявка має стосуватися тільки одного промислового зразка, але може одночасно містити і його варіанти. Поняття "один промисловий зразок" застосовується як до одного виробу, так і до комплекту, певного набору виробів наприклад, меблевий гарнітур, сервіз тощо.
Один виріб - цілий виріб, наприклад, автомобіль або його частина, наприклад, бампер, фара, малюнок протектора. Частину виробу може бути заявлено, якщо вона може виконувати самостійну функцію, має завершену композицію, призначена для застосування і може бути використана у цілому ряді виробів. Варіантами промислового зразка може бути зовнішній вигляд виробів, які відносяться: до однієї функціональної групи; до одного класу Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ); подібні за сукупністю ознак і мають відмінності в несуттєвих ознаках; які сприймаються візуально, як, наприклад, декілька стільців, що відрізняються один від одного фактурою, кольором декоративної оббивки тканини тощо.
МКПЗ було вперше запроваджено у жовтні 1968 р. після підписання країнами учасницями Паризької конвенції з охорони промислової власності відповідної угоди, що відбулося на Дипломатичній конференції у м. Локарно (Швейцарія). У світовій практиці ця угода більше відома як Локарнська Угода. Сьогодні діє вже сьома редакція МКПЗ. Взагалі ідея міжнародної реєстрації промислових зразків не нова. Вперше її висловили ще у 1911 р. під час проведення Вашингтонської дипломатичної конференції.
Структура МКПЗ постійно вдосконалюється. На сьогодні перелік класів становить 31 конкретизовану позицію (наприклад, Клас 1 - харчі. Клас 17 - музичні інструменти тощо) Та ще додатково введений Клас 99 - різне. До цього класу віднесено, усі інші види виробів, які не увійшли до решти розділів 31 класу, що становить суттєву зручність. Адже поки певний вид виробів не сформовано, його все ж можна заявляти.
У 1997 р. Установою вперше в Україні було видано українською мовою покажчик МКПЗ. Україномовний варіант МКПЗ є перекладом з англійського автентичного тексту Локарнської класифікації. Він складається з тексту Локарнської Угоди, та інших міжнародних нормативних документів стосовно промислових зразків; переліку Класів; алфавітного переліку назв зразків та переліку назв зразків за класами.
Для встановлення дати подання заявки Установа перевіряє відповідність матеріалів заявки встановленим вимогам. Заявка відповідає цим вимогам, якщо вона містить принаймні такі матеріали:
клопотання у довільній формі про видачу патенту, викладене українською мовою;
відомості про заявника та його адресу, викладені українською мовою;
зображення виробу, що дає уявлення про його зовнішній вигляд;
частину, яка зовнішньо нагадує опис промислового зразка, викладену українською або іншою мовою.
Пріоритет заявки або просто пріоритет - це першість у поданні заявки.
Датою пріоритету вважається дата подання заявки до Установи чи відповідного органу держави-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності, за якою заявлено пріоритет.
Якщо заявка на видачу патенту на промисловий зразок була подана спочатку в будь-якій іншій державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності або показана на офіційних або офіційно визнаних виставках у цих же країнах, то заявник може скористатися правом пріоритету.
Це означає, що протягом шести місяців від цих дат заявник може подати заявнику в Україні або будь-якої іншій державі-учасниці Паризької конвенції про охорону промислової власності із збереженням дати попередньо поданої заявки або дати початку проведення виставки.
Патент надає власнику виключне право використовувати промисловий зразок на свій розсуд. Патент надає власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу. Власник патенту може передати на підставі договору право власності на промисловий зразок будь-якій особі, яка стає правонаступником власника патенту. Власник патенту має право дати будь-якій особі дозвіл на використання промислового зразка на підставі ліцензійного договору.
Будь-яке посягання на права власника патенту вважається порушенням його прав, що тягне за собою відповідальність згідно з чинним законодавством України.
1. Заявником заповнюється і подається (особисто, поштою чи Е-mail) Патентному повіреному заявка, де вказуються його реквізити і описується суть предмету захисту.
2. Патентний повірений проводить регіональну реєстрацію поданої заявки, розрахунок витрат по державній реєстрації промислового зразка і отриманню патенту України, оформляє кошторис витрат з проектом договору на виконання робіт по правовому захисту промислового зразка.
3. Заявник подає Патентному повіреному підписаний договір, кошторис, довіреність і додаткові матеріали (фотографії, малюнки, креслення), що підтверджують патентоспроможність (новизну і промислову придатність) технічного рішення.
4. Заявник оплачує Патентному повіреному передбачений договором аванс - 50% суми договору.
5. Патентний повірений виконує роботи по дослідженню предмета захисту і оформленню документів на державну реєстрацію (протягом одного місяця за звичайним тарифом):
аналіз предмета захисту і визначення системи захисту його складових;
класифікація технічних рішень предмета захисту відповідно до Міжнародної класифікації промислових зразків;
патентно-iнформацiйнi дослідження, пошук аналогів i визначення прототипу;
визначення форми представлення технічного рішення на реєстрацію і системи його захисту;
фотографування промислового зразка і ретушування фотографій;
оформлення заяви, опису, креслень, реферату та ін. заявочних матеріалів відповідно до "Правил складання і подання заявки на промисловий зразок";
подання особисто заявки в Укрпатент на одержання патенту з реєстрацією дати подання заявки і отриманням розписки;
сплата збору за подання заявки і проведення експертизи.
6. Заявник оплачує Патентному повіреному 30% суми договору.
7. Патентний повірений оплачує передбачений в кошторисі державний збір за реєстрацію заявки і проведення експертизи заявки (згідно постанови КМУ №543 вiд 22.05.2001).
8. Укрпатент установлює пріоритет заявки і видає Патентному повіреному рішення про реєстрацію заявки з підтвердженням дати пріоритету (протягом місяця).
9. Заявник оплачує Патентному повіреному 20% суми договору.
10. Патентний повірений супроводжує формальну експертизу Укрпатентом заявки і приймає певні рішення чи надає відповідні додаткові документи на запити експерта (протягом п'яти місяців). При незгоді Заявника з рішеннями експертизи Патентний повірений оскаржує їх в установленому порядку, в т. ч. і в Апеляційній палаті Держдепартаменту і суді.
11. Патентний повірений оплачує державне мито за видачу патенту України на промисловий зразок і надає відповідний документ в Укрпатент (згідно Декрету КМУ "Про державне мито").
12. Укрпатент проводить державну реєстрацію патенту на промисловий зразок, публікує відомості про промисловий зразок в офіційному бюлетені "Промислова власність" і видає Патентному повіреному патент України на промисловий зразок (протягом трьох місяців).
13. Патентний повірений вручає патент України на промисловий зразок з терміном дії 10 років Заявнику і виконує роботи по його правовому супроводженню.
Рис.1 - Приклад патенту на промисловий зразок
Таким чином, процедура реєстрації промислового зразка займає близько 6-8 місяців. Процедура реєстрації промислового зразка за прискореною процедурою займає 3-4 місяці.
Література
1. Закон України "Про авторське право і суміжні права" від 23.12.1993.
2. Закон України "Про охорону прав на знаки для товарів та послуг" від 15.12.1993.
3. Закон України "Про ліцензування деяких видів господарської діяльності" від 1.06.2000.
4. Грановський М. Обережно: інтелектуальна власність! // Маркетолог. - 2000. - №4,№5, с.45-47, 46-49.
5. Жаров В. Адміністративний порядок захисту прав на об'єкти інтелектуальної власності в Україні // Право України. - 1999. - №5, с.47-50.
6. Интеллектуальная собственность: сборник типовых договоров. - М.: Информ, 1995.
7. Крайнєв П. Економічна доцільність патентування винаходів за кордоном // Право України - 2002. - №5, с.51-53.
8. Підопригора О. Захист прав інтелектуальної власності в Україні: удосконалення правового регулювання // Право України. - 2003. - №3, с.42-47
9. Святоцький О. Правова охорона інтелектуальної власності в Україні // Право України. - 2000. - № 4, с.16-18.
10. http://patent. km.ua/ukr/articles/i184
11. http://www.msp-patent.com.ua/ua/promobrazcy.html
12. http://studopedia. su/13_146816_poryadok-oformlennya-ta-podannya-zayavki-na-promisloviy-zrazok.html
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття інтелектуальної власності. Інтелектуальна власність як результат творчої діяльності. Інтелектуальна власність як право. Права інтелектуальної власності. Еволюція інтелектуальної власності. Еволюція промислової власності, система патентного права.
реферат [42,0 K], добавлен 24.12.2008Інтелектуальна власність та її становлення. Роль інтелектуальної діяльності в соціально-економічному розвитку України. Поняття та сутність права інтелектуальної власності. Результати творчої діяльності як об'єкти правовідносин і їх взаємозв'язок.
курсовая работа [51,8 K], добавлен 03.08.2010Суть інтелектуальної власності - закріплених законом прав, які є результатом інтелектуальної діяльності в науковій, літературній, художній, промисловій галузях. Міжнародно-правові акти з питань інтелектуальної власності та державна система управління нею.
реферат [300,6 K], добавлен 11.10.2011Інтелектуальна власність як юридична категорія та розвиток її як категорії права. Поняття права інтелектуальної власності. Законодавство України про інтелектуальну власність. Міжнародні нормативно-правові акти з питань інтелектуальної власності.
реферат [23,9 K], добавлен 30.10.2008Право інтелектуальної власності в об'єктивному розумінні, його основні джерела та види. Ключові об'єкти та інститути права інтелектуальної власності. Суб’єктивні права інтелектуальної власності. Поняття і форми захисту права інтелектуальної власності.
презентация [304,2 K], добавлен 12.04.2014Проблема правового регулювання охорони права інтелектуальної власності. Діюче українське законодавство про інтелектуальну власність, його основні недоліки. Об'єкти і суб'єкти права інтелектуальної власності. Правовий режим прав інтелектуальної власності.
лекция [33,5 K], добавлен 02.12.2013Поняття інтелектуальної власності, розвиток інтелектуальної власності в Україні. Поняття майнових і особистих немайнових прав автора. Способи використання об’єктів авторських прав. Поняття авторської винагороди. Розвиток міжнародної торгівлі ліцензіями.
контрольная работа [29,3 K], добавлен 18.11.2010Термин і поняття права інтелектуальної власності, розгляд його з об’єктивних і суб’єктивних позицій. Поняття "захист авторських і суміжних прав". Законодавство України про інтелектуальну власність. Позовна заява про захист прав інтелектуальної власності.
реферат [22,9 K], добавлен 07.07.2011Етапи становлення державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні, її структура та установи. Ефективність захисту прав у сфері інтелектуальної власності. Міжнародні установи і законодавство з питань у сфері охорони промислової власності.
курсовая работа [60,8 K], добавлен 09.07.2009Науково-теоретичний аналіз законодавства України про інтелектуальну власність і розробка цілісної інтелектуально-правової концепції правового статусу творця інтелектуальної власності та його правонаступників. Захист прав на інтелектуальну власність.
дипломная работа [130,7 K], добавлен 14.01.2009
