Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад «Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана»

Кафедра цивільного та трудового права

Наукова стаття на тему:

«Тіньова заробітна плата та тіньова зайнятість як порушення трудових прав працівника»

Виконав:

студент 3 курсу, 2 групи юридичного факультету

денної форми навчання

Іванов Владислав Володимирович

Перевірила:

доцент, кандидат юридичних наук

Кожушко Світлана Іванівна

Київ - 2015р.

Моя стаття присвячена тіньовій зайнятості та тіньовій заробітній платі в Україні. У цій статті хочу розглянути детально подану проблему та деякі варіанти її вирішення. Я вибрав саме цю тему, тому що, незважаючи на юний вік, вже не раз доводилося стикатися з таким явищем як неофіційне працевлаштування та, відповідно, так званою «зарплатою в конвертах» . Так при своєму першому працевлаштуванні мені одразу сказали, що ти працюватимеш неофіційно, але матимеш гідну зарплатню, але офіційно ти ніде не працюватимеш. Тоді я не розумів, на який ризик ішов в силу своєї незрілості та відсутності життєвого досвіду, проте зараз усвідомлюю, що дана проблема - це хвороба української економіки, яку необхідно лікувати.

Згідно статистики в Україні близько 70% працівників отримують заробітну плату «в конвертах», спрогнозувати, що саме спонукає людей до цього неважко. У першу чергу, це в якійсь мірі більша заробітна плата. Адже нерідко роботодавець пропонує працівникові на вибір: отримувати таку суму, але неофіційно, або меншу, хоча все буде на законних підставах. Так, з одного боку це плюс, але так може вважати лише недалека людина, яка не думає про завтрашній день.

Згідно Кодексу законів про працю в Україні трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

У разі, коли трудовий договір укладається між працівником і фізичною особою, фізична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущення працівника до роботи зареєструвати укладений у письмовій формі трудовий договір у державній службі зайнятості за місцем свого проживання у порядку, визначеному Міністерством праці та соціальної політики України.

Наймач, видаючи вам зарплату або частину її в конверті, без відображення в бухгалтерському обліку і, відповідно, без сплати податків і відрахувань до фонду соціального захисту, «краде» при цьому значну частину вашої пенсії.

Нелегалам не варто сподіватись на забезпечену старість. Якщо за найманого працівника сплачено страхові внески до Пенсійного фонду у розмірі, меншому, ніж мінімальний страховий внесок (тобто менше, ніж із мінімальної заробітної плати), страховий стаж буде рахуватися пропорційно. А про заробіток, який враховуватиметься для призначення пенсії, і мови немає. Він буде мізерним, а, отже, буде мізерним і коефіцієнт заробітку та розмір пенсії. На жаль, багато людей нерідко живуть одним днем, не замислюючись про своє майбутнє. Тут потрібно погодитися з паном Кличко, «сьогодні в завтрашній день можуть дивитися не всі...»

Якщо, не дай Бог, з людиною станеться нещасний випадок на виробництві або трапиться профзахворювання, то отримання зарплати «в конверті» негативно позначиться і на страхових виплатах по обов'язковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань.

Більшість найманих працівників не розуміють того, що відсутність правового регулювання трудових відносин робить громадянина незалежної держави рабом. Влаштуватися на роботу без укладання трудового договору - без проблем. Але через таку зайнятість соціально незахищеними залишаються, в першу чергу, працівники. Ненормований робочий день, відсутність оплати лікарняного та відпустки, залежність розміру і порядку виплати заробітної плати виключно від роботодавця, відсутність записів у трудовій книжці та несплата внесків до Пенсійного та інших фондів державного соціального страхування, позбавлення працівника права на достроковий вихід на пенсію, права на скорочений робочий день, тиждень, якщо він працює в шкідливих умовах праці, права не працювати у вихідний і святковий день; права не залучатися до понаднормових робіт без бажання працівника, права на допомогу по безробіттю, права на матеріальне забезпечення в порядку соціального страхування в старості, права на гарантії за колективним договором - це неповний список порушення вимог трудового законодавства роботодавцями. З цим пов'язана також можливість (наприклад, у випадку конфлікту з роботодавцем) невиплати заробітної плати працівникові. У такому разі більшість юристів навіть не хоче братися за трудові спори, оскільки знають, що практично безнадійно притягнути до відповідальності працедавця, який не заплатив своєму працівнику.

Оскільки трудовий договір є двосторонньою угодою між найманим працівником та роботодавцем, де право однієї сторони відповідає обов'язку іншої, використання «тіньової зайнятості» для роботодавця призводить до позбавлення права вимагати виконання роботи належним чином, підпорядкування найманого працівника внутрішньому трудовому розпорядку, тощо.

Що стосується суспільної небезпеки для громадськості, то всі ми є споживачами послуг у сфері громадського харчування, торгівлі, транспорту, будівництва тощо. Тіньова зайнятість сприяє поширенню професійних захворювань, аварійності на дорогах, низької якості виконуваної роботи, ризику виникнення нещасних випадків на виробництві тощо, оскільки неоформлений робітник не проходить обов'язкове медичне обстеження, з ним не проводяться інструктажі та навчання з техніки безпеки, охорони праці.

А ще незареєстровані наймані працівники пожинають наслідки «конвертизованої» зарплати у випадках серйозного захворювання, або ж вагітності та полoгів. Немає жoдних законодавчих підстав змусити, наприклад, підприємця виплачувати лікарняні, допомогу по вагітності та пологах, інші соціальні виплати. Тoж громадяни, отримавши позитивну відповідь працедавця щодо працевлаштування, не повинні радіти лише цьому, а їм необхідно, насамперед, потурбуватися про дотримання вимог трудового законодавства.

Дoхід, отриманий від зарплати в конверті, не можна використовувати як легальне джерело грошових коштів при здійсненні великих угод, оскільки в разі перевищення витрат над прибутком з суми перевищення з фізичної особи буде утримуваних прибутковий податок, а ще отримання зарплати «в конвертах» позбавляє можливості отримати в банку необхідну суму кредиту. Aдже при отриманні кредиту в банку необхідно підтвердити свою платоспроможність, надавши довідку про доходи з місця роботи.

Хоча існує думка, що зайнятість у тіньовій економіці сприяє розвитку нових підприємницьких здібностей людини, більш повної реалізації здатності до праці, а також до виконання функції адаптації робочої сили певних кількості та якості до сучасних ринкових умов. Можливість реалізації працівником власної здатності до праці та її особистісна мотивація до отримання за свої працю гідної винагороди в більшості випадків обумовлюють відносно високу ефективність механізму формування зайнятості в умовах тіньової економіки.

Отже, з одного боку, така зайнятість у певній мірі дозволяє зберегти трудовий потенціал країни, сприяючи вирішенню проблеми доходів і навіть елементарного виживання якоїсь частини населення. З іншого боку, зайнятість у тіньовій економіці відволікає масу ресурсів і зусиль на приховування як самої тіньової економічної діяльності, так і її результатів, породжує додаткові витрати суб'єктів господарювання, втрату обов'язкових податкових надходжень, які вкрай необхідні для здійснення державою своїх функцій, і сприяє розвитку корупції.

Таким чином, працівники, погоджуючись на зарплату в конвертах або роботу без оформлення трудового договору, сподіваються на щасливий збіг обставин. Oднак, при цьому вони позбавляють себе соціальних гарантій.

Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя та здоров'я, честь та гідність, недоторканість визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Кожна людина має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя тією роботою, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

На превеликий жаль, останнім часом все частіше доводиться зустрічатися з таким ганебним явищем, як використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин. Найчастіше факти використання тіньової зайнятості зустрічаються у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Основними причинами виникнення цієї проблеми є, перш за все, невміння громадян кoристуватися правами, закрiпленими у Конституцiї України, недостатній рівень правової освіти, відсутність правосвідомості та поваги до Закону як у найманих працiвників так і у робoтодавців.

Четверо із п'яти «білих комірців» (так називають офісних працівників) у певний час отримували «чорну» зарплату. А 56% опитаних заявили, що і зараз оплата їх праці повністю або частково проводиться «у конвертах».

Про це йдеться в результатах опитування Міжнародного кадрового порталу HeadHunter Україна.

За даними дослідження, кожен п'ятий офісний працівник сьогодні отримує «чорну» зарплату. Ще третина зізналися, що їх офіційна ставка і реальний дохід відрізняються. І лише 35% співробітників отримують виключно офіційну заробітну плату, без «конвертів».

Таким чином, для більшості опитаних «чорна» зарплата складає весь заробіток або його значну частину.

Із тих, хто частково або повністю отримує неофіційну зарплату, 31% заявили, що зарплата «в конверті» складає весь їхній заробіток. За два роки цей показник майже не змінився, в 2012 році він складав 26%. Сьогодні більш, ніж половина тих, хто має неофіційний заробіток, отримують «сіру» зарплату. Тобто 50-70% від загальної суми видається у конверті та не обкладається податками.

Варто також зазначити, що більше за все «чорних» зарплат у сфері торгівлі та виробництва. Там кількість неофіційних виплат складає 19% і 16% відповідно. Третє місце поділяють сфера послуг і будівництво (по 9%). А ось рік тому лідером за кількістю неофіційних зарплат був готельний і ресторанний бізнес. Менше, ніж у інших, «тіньових» доходів у медиків і працівників агробізнесу (по 1%).

Окрім усього іншого, кожен четвертий, отримуючи неофіційну зарплату, позбавлений усіх решти соціальних виплат. У 22% випадків рішення про те, чи будуть виплачуватися соціальні виплати і яким чином, ухвалює керівник. А кожен десятий співробітник ризикує отримати компенсацію нижче реальної заробітної плати.

Данні були отримані в результаті опитування, проведеного Дослідницьким центром Міжнародного кадрового порталу hh.ua в жовтні 2014 року. В опитуванні взяли участь 1412 респондентів.

Працівник, отримуючи неофіційну заробітну плату, повністю беззахисний перед роботoдавцем, адже домовленість про її розмір жодним чином не зафіксовано. Звернувшись за захистoм своїх прав, наприклад, до суду, працівник не матиме жодних доказів підтвердження реального розміру свого заробітку.

Своєчасність виплати пенсій залежить від напoвнення пенсійного бюджету. При цьому страхові внески складають третину від нарахованої заробітної плати. То прo які надходження коштів можна говорити при зарплаті, менше мінімальної?!

Для матеріального забезпечення власної старості кожен з нас повинен вимагати від своїх роботодавців законного права на соціальний захист. І головне - це необхідно робити вчасно. Використання найманої праці без офoрмлення трудових відносин містить у собі багато негативних явищ та жодного позитивного .

«Тіньова» зайнятість спрямована проти людини, позбавляє її легального працевлаштування, оплати й охорони праці та здоров'я, соціального, пенсійного та медичного забезпечення, які здійснюються через Пенсійний фонд, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Більш того, в цьому нелегальному секторі створюються умови для втягування значної частини населення до протиправних дій.

Якщо людина працює в «тіні», то швидко відчуває, що перебуває на «пташиних правах» і втрачає стабільність, упевненість у завтрашньому дні. Якщо особа зареєструється як безробітна, виплата допомоги по безробіттю також буде мінімальною, оскільки тільки офіційно оформлена робота на страхових засадах є гарантією різних допомог. Крім цього, особа без оформлення трудових відносин з роботодавцем нерідко втрачає виплати компенсацій за період перебування на екзаменаційній сесії, а той, хто працює легально, але одержує за відомістю мінімальну зарплату, а решту - в «конверті», також потерпає від обмеження соціальних виплат.

Виведення з «тіні» праці і заробітної плати, легалізація трудових відносин роботодавців і найманих працівників та сплата податків і відрахувань до соціальних Фондів суттєво вплине на майбутню долю працівників.

Праця в приватного підприємця - фізичної особи, трудові взаємовідносини регламентуються ст.24-1 КЗпП України, укладенням трудового договору між роботодавцем і найманим працівником. Кабінет Міністрів України з 1 липня 2001 р. започаткував обов'язкову реєстрацію в місцевих центрах зайнятості таких договорів. Це дозволяє впорядкувати рівень регламентованої зайнятості, ставить заслін працедавцям, схильним до нелегального використання найманих працівників.

Під час укладення трудового договору підприємець зобов'язаний його зареєструвати в тижневий термін у державній службі зайнятості. Період роботи за трудовим договором заноситься до трудової книжки найманого працівника, реєструється та засвідчується печаткою місцевого центру зайнятості. Договір захищає права працівника, в ньому обумовлюється розмір заробітної плати, що має бути не меншим від мінімальної, визначаються тривалість робочого часу (не може перевищувати 40 год. на тиждень), перерви, вихідні, а робота у святкові та вихідні дні допускається лише за згоди працівника і підлягає компенсації, а також тривалість щорічної оплачуваної відпустки не має бути менш ніж 24 календарних дні. Робота за трудовим договором зараховується до страхового та загального трудового стажу працівника і впливає на розмір допомоги по безробіттю (за умови реєстрації особи в центрі зайнятості). Використання нелегальної робочої сили, не укладення чи несвоєчасна реєстрація трудових договорів між підприємцями та найманими працівниками є порушенням законодавства про працю і передбачає адміністративну відповідальність.

У 2015 році вступили в дію норми Кодексу законів про прaцю в Україні від 28 грудня 2014 року №77( ст..265), які підвищують відповідальність роботодавця за незареєстрованого найманого працівника, невчасну виплату заробітної плати, недотримання мінімальної заробітної плати ,тощо.

Так , за фактичний допуск до роботи без трудового договору (контракту), оформлення на непoвний робочий день при праці повного дня, виплата «чорної» зарплати карається штрафом у розмірі 30 мінімальних зарплат за кожного працівника - на даний час - це 36540 гривень.

Наприкінці минулого року народні депутати нового складу парламенту проголосували за урядовий законопроект №1573 «Про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці», який передбачав поступове зниження відрахувань по єдиному соціальному податку (ЄСП) з 41 до 16,4% для тих підприємців, які готові вивести зарплати з «тіні» і підвищити оплату праці своїм працівникам. Вводячи «зарплатну реформу», уряд переслідував дві мети: зменшити боргове навантаження і фактично витягнути Пенсійного фонду з переддефолтного стану, а також збільшити загальні надходження до Бюджету.

Цілком очевидно, що більшості підприємців було не вигідно погоджуватися на умови, запропоновані владою. Адже для того, щоб держава пішла назустріч роботодавцю, йому потрібно підвищити середню зарплату по підприємству мінімум на 30% (в порівнянні з 2014 роком) і забезпечити середній платіж на одну застраховану особу до рівня не менше 700 грн. За таких умов, вважають експерти, малому і середньому бізнесу і надалі вигідно вести «сіру» бухгалтерію, виплачуючи податки тільки з мінімальної зарплати, а решту платити в «конвертах». На такі ж умови погоджуються і більшість робітників - адже при такому «змові» з роботодавцем отримуєш більше прибутку, правда, знищуючи всю систему соціального забезпечення.

Виникає логічне питання: якщо проблема настільки системна, чому всі ці роки вона не вирішується? Кому вигідно, щоб працівники не могли захистити свої права, роботодавці - боялися перевірок і регулярно платили корупційну данину, а держава - недоотримувала доходи?

Адже те, що ми маємо сьогодні, не влаштовує жодну із сторін. Ні працівників, ні роботодавців, ні держава. Але це ніяк не допомагає усунути одну з головних причин видачі зарплати в «конвертах» - велике податковий тиск на фонд заробітної плати.

Діюча ставка єдиного соціального внеску в 36,7% -49,7%, по суті, унеможливлює роботу в легальному законодавчому полі. У роботодавця є два варіанти: платити по-чесному, але закритися, або «оптимізувати». Тому більшість компаній оформляє персонал офіційно, але по-білому платить лише мінімальний рівень заробітної плати.

Відповідь на питання «чому» приводить нас до ще однієї одвічної українській проблемі - корупції та відсутності бажання що-небудь міняти.

Головна ж проблема відсутності реформи досі залишається очевидною: ні бізнес, ні роботодавці, ні наймані робітники не довіряють діям влади. Адже гри з оподаткуванням - улюблена справа вітчизняних чиновників для досягнення швидкого ефекту. Щоб завоювати довіру бізнесу - потрібно ввести стабільну податкову систему, зміни до якої не вносилися щорічно, а гарантувалися б державою мінімум на 5-7 років. Тоді як найманим робітникам потрібно довести на ділі, що їх відрахування в соціальні фонди - це вигідна справа для всіх, їхні гроші раптово не зникнуть з рахунків, а зусилля по відновленню співпраці з державою не будуть марними.

Сказати, що порушення у сфері трудового законодавства набули масового характеру, значить, не сказати нічого. Ці порушення носять вже кримінальний характер, оскільки роботодавці обкрадають бюджет країни, ухиляючись від сплати податків, не кажучи вже про порушення трудових, соціальних і пенсійних прав своїх працівників.

Ні для кого не секрет, що у сфері малого та середнього бізнесу часто відсутня практика укладення трудових договорів з працівниками, де якраз і повинні бути прописані всі соціальні гарантії для них, а саме - умови праці, його режим, режим відпочинку, оплата праці та ін., що свідчить про порушення не тільки в області трудового законодавства, а й конституційних прав громадян. Державна практика постійно закликає до боротьби з зарплатами «в конвертах», акцентуючи увагу на наслідки, які загрожують роботодавцям, що використовують подібні схеми фінансових виплат своїм співробітникам. На жаль, проблема «сірих» зарплат - масове явище, яке важко усунути. Але якби ці порушення у сфері трудового законодавства були єдиним гріхом!

Справитися з тіньовими відносинами на ринку праці без активної участі керівників регіонів та органів місцевого самоврядування не вийде. Вирішити цю проблему без участі самих працівників, які отримують заробітну плату за «сірими» схемами, практично неможливо. З тіньової заробітної платою можна і необхідно боротися, але успіх цієї боротьби залежить від дій кожного з нас.

Легалізація заробітної плати, прихованої зайнятості на сьогодні є одним з найпріоритетніших напрямів роботи органів ДФС. Так, з метою покращення ситуації на ринку праці та уникнення, ігнорування роботодавцями своїх робітників в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві створена та працює робоча група з питань контролю за дотриманням трудового законодавства.

Так, в травні в ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві були проведені засідання робочої групи під головуванням заступника начальника управління доходів і зборів з фізичних осіб Пелих С.Ю. Основним питанням, яке підіймалося на засіданні було: «Легалізація виплат заробітної плати, зарплата в «конвертах».

Працівниками податкової інспекції було проведено індивідуальну роз'яснювальну роботу з суб'єктами господарювання з питань дотримання чинного законодавства при виплаті заробітної плати.

До участі у засіданні робочої групи були запрошені 8 підприємств, на яких за даними управління Пенсійного фонду України в Подільському районі м. Києва та Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві нарахування заробітної плати найманим працівникам здійснювалось в межах мінімальної заробітної плати або менше законодавчо встановленого рівня.

Хотілось би зазначити, що фахівці інспекції постійно ведуть роботу з легалізації заробітної плати, приділяючи особливу увагу виявленню схем та механізмів її невиплат, погашенню заборгованості та перерахуванню податку з доходів фізичних осіб в бюджет, оформленню найманих працівників відповідно до чинного законодавства. Вирішення проблеми із легалізації заробітної плати можливе у спільному зусиллі - як держави, так і самих працівників.

Не варто забувати, що виплата заробітної плати без сплати встановлених податків i зборів є грубим порушенням Законів України, яке підпадає під адмiнiстративну та кримінальну відповідальності. Міністерство соціальної політики готує законопроект про легалізацію зарплати і робочих місць, який може наробити шуму не менше, ніж пенсійна реформа. Діяти будуть адміністративними методами і, можливо, дуже жорстко. За виплату зарплати в конвертах пропонується позбавляти волі на термін до п'яти років. Судячи з законопроекту, виконання трудового законодавства буде не менш ретельно перевірятися, ніж сплата податків. В кожного свої інтереси та обов'язки: підприємець оберігає і підтримує свій бізнес, працівник - свій заробіток, державний службовець - свій. При цьому ціна для економіки, яку платить держава в цілому, відступає на другий план.

Детінізація ринку праці має стати першочерговим завданням уряду. Тут можна виділити декілька основних способів:

1. Спрощення системи адміністрування податків. Цей захід дозволить підвищити ефективність та забезпечить прозорість податкового адміністрування, що в свою чергу зменшить ухилення від сплати податків.

2. Спрощення податкового законодавства та заборона внесення змін протягом п'яти років. Це дасть можливість підприємцям планувати бізнес-цикл і неможливість його коригування.

3. Зменшення відрахувань до соціальних фондів. Адже загальне навантаження на фонд заробітної плати складає 56,6%.

4. Поліпшення якості державних послуг. Впровадження низки заходів з поліпшення якості послуг, що надаються державою.

5. Зменшення кількості податкових пільг. Це має призвести до рівномірного розподілу податкового тягаря, а також підвищити надходження до бюджету.

Правом перевіряти займатиметься податкова служба, КРУ, Пенсійний фонд і навіть, чомусь, органи ліцензування. Згідно з попередніми розробками, за використання найманої праці без оформлення трудових відносин керівнику загрожує позбавлення права займати керівні посади та займатися підприємницькою діяльністю на термін до десяти років.

Отже, якщо роботодавець платить вам зарплату «в конверті», значить, він ухиляється від соціального та прибуткового податків. А це - вже злодійство відразу з багатьох кишень. Обкрадає державу, органи місцевого самоврядування, так як вони недоотримують податки. Працівники позбавляються гідної пенсії в старості. Крім того, зазнають збитків законослухняні підприємці. Все це позначається на зарплатах бюджетної сфери: працівників освіти, охорони здоров'я, культури, правоохоронних органів, військових пенсіонерів і т. д., а значить, постає питання про притягнення такого роботодавця до відповідальності, в тому числі і кримінальної. Але щоб роботодавець опинився на лаві підсудних за виплату «сірої» зарплати «, необхідно працівникам заявити про це в такі органи:

· податкові органи;

· В прокуратуру;

· Державну інспекцію з питань праці;

· Суд.

Але чомусь мало хто з працівників, трудові права яких порушуються і, причому повсюдно, скаржиться в ці органи, боячись, що у них можуть виникнути проблеми, а головна з яких - вони втратять роботу. Багатьом роботодавцям закон не указ. Неначе верховенство закону, зміцнення законності, захист прав і свобод людини і громадянина скасували. Без сумніву, всі зазначені вище органи вживають якісь заходи щодо усунення цих явищ, але, напевно, їх не достатньо, якщо вони сьогодні мають місце.

тіньовий зайнятість легалізація заробітний

Список використаних джерел

1. Конституція України.

2. Кодекс законів про працю України.

3. Податковий кодекс України.

4. Кодекс України про адміністративні правопорушення.

5. Кримінальний кодекс.

6. Статистичні дані http://zaxid.net/news/showNews.do?v_ukrayini_lishe_35_pratsivnikiv_otrimuyut_zarplatu_bez_konvertiv__doslidzhennya&objectId=1327379

7. В. І. Данилишин, О.М. Стефанів. - «Тіньові заробітні плати: причини, обсяги та шляхи детінізації» - 2011р. - №11

8. Державна фіскальна служба України -

http://kyiv.sfs.gov.ua/okremi-storinki/arhiv1/190950.html - 2015р.

9. Слово і діло - «Зарплатна псевдореформа: чому українці, як і раніше, отримують зарплату в конвертах?» - 2015р.

Размещено на Allbest.ru