Податкові злочини

· зміна ними раніше даних показань на користь осіб, які не співпрацюють зі слідством;

· давання в подальшому ними помилкових або неправильних показань, внаслідок психологічного впливу на них під час очної ставки з боку тих, хто протидіє встановленню істини у справі тощо.

Важливим засобом забезпечення розслідування у кримінальних справах про ухилення від сплати податків є призначення і виконання бухгалтерської експертизи.

Якщо має місце належна повнота ревізійних матеріалів, а компетентність осіб, які проводили перевірку повноти сплати податків, не породжує сумнівів, то потреби у призначенні такої судової експертизи немає.

Однак, якщо у справі з'являються посилання службових осіб:

· па помилковість висновків працівників податкової інспекції, ревізорів;

· па неправильну методику розрахунків, виникає необхідність у призначенні й проведенні бухгалтерської (економічної) експертизи.

Про призначення експертизи слідчий виносить відповідну постанову, з якою необхідно обов'язково ознайомити обвинувачених і підозрюваних.

У разі потреби слід надати можливість експертам одержати додаткові свідоцькі пояснення від причетних до розслідуваного злочину осіб, зокрема про господарські операції, пов'язані з ухиленням від сплати податків.

Така додатково одержана за участі експертів інформація, незалежно від її протоколювання допитом, повинна бути окремо відображена в акті експертизи, а саме:

1. хто давав додаткові пояснення під час виконання експертизи;

2) про характер пояснень;

3) про наслідки перевірки експертами цих пояснень.

Під час ознайомлення з постановою про призначення судово-бухгалтерської експертизи необхідно надати можливість обвинуваченим (підозрюваним) поставити на вирішення експертів свої питання, якщо такі є, або ж навіть безпосередньо дати свої окремі пояснення з тих чи інших питань, звичайно у присутності слідчого.

Остаточна редакція питань експертам є компетенцією слідчого. Користь для розслідування експертизи залежить не від кількості поставлених питань, а від вирішення основних питань, пов'язаних із з'ясуванням:

1) факту приховування об'єктів оподаткування;

1. способів відображення цих діянь у документах бухгалтерського обліку;

2. розміру завданої шкоди державі через ухилення від сплати податків.

На вирішення експерта-бухгалтера можна поставити такі питання:

· чи вірно відображені в бухгалтерській звітності суб'єкта господарської діяльності наслідки проведення певних господарських операцій за певний період часу та чи правильно визначено прибуток від цих операцій?

· чи вірно визначено собівартість продукції та інші витрати щодо певних торговельних, посередницьких операцій, надання послуг і чи вірно визначено розмір прибутку?

· які перекручення в бухгалтерській звітності вели до приховування об'єктів оподаткування та які економічні наслідки вони породили?

· чи обґрунтованими є висновки акта податкової інспекції з перевірки фінансово-господарської діяльності підприємства (організації) про приховування об'єктів оподаткування та несплату податків до бюджету?

- чи відповідає податкова декларація суб'єкта господарювання фактичним показникам фінансово-господарської діяльності, відображених у бухгалтерській звітності та -додатково представленими документами?

- який розмір шкоди державі завдано посадовими особами суб'єкта господарської діяльності від ухилення від сплати податків за певний період (за кожним видом оподаткування)?

Зазначений перелік питань не вичерпний і може бути доповнений відповідно до конкретних обставин справи.

У кримінальних справах часто призначають судово-економічну експертизу. Така судова експертиза дозволяє оцінити правильність планування і відображення планових показників у державній звітності, законність утворення і використання грошових фондів і кредитів, економічну обґрунтованість укладених договорів, ціноутворення, визначення витрат виробництва і под.

З урахуванням специфіки предмета дослідження у справах цієї категорії доцільно призначати комплексну судово-бухгалтерську і судово-економічну експертизи.

На вирішення такої експертизи ставляться питання:

- чи правильно платник податків визначав очікуваний прибуток і виторг від реалізації продукції (робіт, послуг) у нарахуванні сум проміжних платежів до бюджету, а які по допустив відхилення, то як вони вилинули на оподатковувану базу і суму податку?

- чи достовірними є дані, зазначені в розрахунку податку?

· чи правильні дані платника податків про сплачені суми ПДВ і розрахунки під час його перерахування до бюджету?

· чи правильно платник податків відобразив у розрахунку податку та бухгалтерських документах фактичний прибуток (збитки) від реалізації продукції (робіт, послуг)?

· чи достовірними є дані обліку фактичної собівартості продукції (робіт, послуг)?

· чи дотримувався встановлений порядок обліку витрат па виробництво й реалізацію в калькулюванні собівартості готової продукції, і якщо були відхилення, то які конкретно і як вони вплинули на визначення суми податку за кожним терміном платежу?

· чи правильно виконаний розрахунок податку, і якщо допущено порушення, то в чому вони виявилися та як уплинули на визначення оподатковуваної бази і суми податку за кожним терміном платежу?

Хто конкретно причетний до внесення 15 первинні облікові документи, реєстри бухгалтерського обліку та бухгалтерську звітність явно невірних даних про об'єкти оподаткування? у чому саме виразилися дії щодо приховування об'єктів оподатковування і який розмір цього приховування;

· яка сума податку підлягає стягненню з прихованих об'єкті в та і н.

Судово-товарознавча експертиза визначає якісні й кількісні характеристики, спосіб і час виготовлення продукції, її відповідність зразкам, вимогам стандартів, технічним умовам, а також відповідність нормативним вимогам маркування, упакування, транспортування та умовам зберігання.

Криміналістична експертиза документів досліджує рукописні тексти, підписи, факсиміле, машинописні і принтерні тексти, відбитки печаток і штампів. Комплексні дослідження допомагають перевірити комп'ютерні програми, установити їх відповідність (невідповідність) діючим правилам організації бухгалтерського обліку і звітності. В останні роки особливу актуальність під час розслідування податкових злочинів набула проблема криміналістичного дослідження документів, виготовлених за допомоги копіювальних апаратів типу ксерокс, кенон та ін.

Постанова про пред'явлення обвинувачення.

З'ясувавши всі обставини справи та дійшовши висновку, що мало місце ухилення від сплати податків із наслідками, передбаченими в диспозиції ст. 212 КК України, слідчий складає постанову про пред'явлення обвинувачення відповідним винним особам. Крім загальних вимог до постанови про пред'явлення обвинувачення, викладених у статтях 131, 132 КПК України, слідчий у постанові повинен звернути увагу на такі обставини:

1. які господарські операції, що приводили до отримання прибутків, або підлягають оподаткуванню в іншому порядку, не відображено в бухгалтерській звітності або які показники цієї діяльності було фальсифіковано:

2. які фальшування бухгалтерської звітності призвели до заниження або повного ухилення від сплати податків:

3. у чому полягає невідповідність податкової декларації про наслідки господарської діяльності суб'єкта господарювання фактичним наслідкам господарської діяльності:

4. хто зі службових осіб учинив ці протиправні дії та до якого часу (періоду) вони належать;

5. які податки не сплачено внаслідок приховування господарських операцій чи фальсифікування показників цієї діяльності, які законодавчі та нормативні акти при цьому порушено:

6. наслідки приховування проведених господарських операцій, фальсифікувань звітності й неподання податкових декларацій, які призвели до несплати до бюджету держави податків за кожною операцією;

7) розмір прихованих (занижених) прибутків;

8) розмір пі коди державі - суми несплачених податків, відпо- відно до кожного закону, в порушення якого мало місце ухи- лення від сплати податків, і кожного періоду, та загальний роз- мір шкоди державі від кожного виду несплачених податків.

Обвинувачення щодо розміру прихованих прибутків і несплати податків указується окремо стосовно кожного звітного періоду.

Завершується обвинувачення визначенням загального розміру прихованих прибутків чи інших об'єктів оподаткування, розміру несплачених податків і визначенням шкоди державі несплатою податків.

В обвинуваченні необхідно вказати, що наслідком злочинної діяльності заподіяно шкоду "у значному розмірі", "великому розмірі" чи "особливо великому розмірі".

Коли мова йде про обвинувачення за ст. 212 КК України, формула обвинувачення повинна містити посилання і на обтяжливі обставини (зокрема про минулу судимість за ухилення від сплати податків).

Сліди податкового злочину - наслідки: або всієї кримінальної діяльності винної особи (покращення рівня її матеріального становища), або окремих дій (відсутність документів, товарно-матеріальних цінностей, які фігурують в інвентаризаційній відомості тощо).

Це можуть бути матеріально фіксовані відображення, а також уявні образи, що збереглись у свідомості учасників цих подій.

Неочевидні ознаки (сліди) вчинення податкових злочинів -це різноманітні порушення, які початково можуть розцінюватись як відсутність у працівників належного професіоналізму, недбалість, однак можуть бути й ознаками злочину, зокрема:

· недотримання встановлених правил ведення обліку і звітності;

- порушення правил здійснення касових операцій;

- необгрунтовані списання товарно-матеріальних цінностей;

- порушення технологічної дисципліни;

· відсутність у компетентних органів належних реєстраційних документів;

· недекларування доходів за наявності обов'язку вносити податкові платежі;

· відсутність офіційного бухгалтерського обліку доходів чи конкретної підприємницької діяльності;

· неправильне ведення бухгалтерських книг, подвійна бухгалтерія, перекручення бухгалтерського обліку внесенням змін у документи;

- знищення бухгалтерських документів;

· надання підроблених документів в обґрунтування перекручених даних, внесених у податкову декларацію, розрахунки щодо податків та ін.;

· оформлення в різних банках декількох рахунків, не зареєстрованих у податковій інспекції;

· розміщення прибутку від торгової чи іншої діяльності в закордонних банках на особисті рахунки і рахунки офшорних компаній;

· використання готівки, а не банківських рахунків, під час здійснення великих купівельних угод або в інших розрахунках;

· недекларування джерел доходу, надходжень грошей невідомо відкіля;

· наявність інформації про те, що коштовні придбання підозрюваного оформлені у власність третіх осіб;

· перекручення (завищення) даних про утримання, кредити і пільги;

· значні особисті витрати, декларовані як витрати на підприємницьку діяльність.

Носіями первинної інформації про податковий злочин можуть виступати:

· продавці, які не причетні до податкового злочину, але усвідомлюють факт його вчинення іншими;

· очевидці якихось кримінальних або фінансових операцій, які не усвідомлюють їхньої сутності (секретарі, водії, працівники охорони тощо);

· особи, що певним способом задіяні у вчиненні злочину: контрагенти, постачальники, споживачі.

Часто така інформація надходить від ревізорів, аудиторів, членів інвентаризаційних комісій, представників громадськості тощо.

Аналіз практики порушення кримінальних справ показує, що найчастіше ознаки податкових злочинів виявляють:

а) податкові інспектори,

б) податкова міліція і податкові служби в результаті спіль- них перевірок,

в) органи МВС і прокуратури, які здійснюють розслідування кримінальних справ своєї підслідності.

Размещено на Allbest.ru