Стан інформатизації медичних закладів в Україні

Проект комп’ютеризації процесу прийому викликів для станції допомоги. Принципи функціонування та розвитку сфери охорони здоров’я. Диспетчер центру екстреної медичної допомоги як найперша інстанція, до якої звертається людина у випадках загрози життю.

Рубрика Государство и право
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 19.10.2015
Размер файла 17,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Стан інформатизації медичних закладів в Україні

«Якість, доступність, своєчасність» - саме такі принципи функціонування та розвитку сфери охорони здоров'я на сьогодні в Україні. Аналіз законодавчої та нормативної баз, чисельні прийняті реформи та програми свідчать про прагнення до якнайкращого виконання цих принципів на всіх етапах надання медичної допомоги і наступну поступову інтеграцію до Європейських стандартів. Таке завдання ставить перед фахівцями всіх напрямків, і зокрема працівниками охорони здоров'я, високу планку цілей і пріоритетів. Одним із шляхів покращення роботи даних принципів є інформатизація медичних закладів. комп'ютеризація здоров'я диспетчер

Сучасний стан інформаційного простору сфери охорони здоров'я України характеризується такими досягненнями як: здійснення та впровадження локальних розробок; накопичення значного обсягу практичної, статистичної та довідкової інформації; напрацьовано досвід організації інформаційних та телекомунікаційних систем; наявність прикладів впровадження галузевих електронних реєстрів певних категорій хворих, локальних електронних реєстрів пацієнтів, інформаційно-аналітичних систем управління екстреною медичною допомогою, реєстрів та баз даних статистичної та довідникової інформації тощо.

Інформаційний простір сфери охорони здоров'я України є досить розділеним та децентралізованим, що є наслідком відсутності єдиної стратегії та плану його розвитку. Необхідним є створення розгалуженої системи спеціалізованих медичних інформаційних ресурсів, що можуть забезпечити легкий доступ до публічної та довідкової інформації, нормативної документації, яка б регулювала розроблення, впровадження, експлуатацію інформаційних ресурсів та засобів інформатизації. Вже не кажучи про застаріле технічне оснащення та відсутність кваліфікованого персоналу, з навиками експлуатації програмно-апаратних засобів.

У 2013 році Координаційною радою МОЗ України з питань інформатизації сфери охорони здоров'я була ухвалена Концепція інформатизації сфери охорони здоров'я. Мета процесу інформатизації цієї сфери визначається, як «…підвищення якості, своєчасності та доступності медичної допомоги населенню та забезпечення більш ефективного управління сферою охорони здоров'я України за допомогою організації розвинутого та ефективного інформаційного простору сфери охорони здоров'я України та інтеграція його до національних та світових інформаційних систем»[1]. Дається визначення інформатизації сфери охорони здоров'я України: «…це процес забезпечення інформаційних потреб громадян, фахівців, закладів, установ та організацій, державних та місцевих органів управління, інших фізичних та юридичних осіб у сфері охорони здоров'я на основі застосування засобів інформатизації»[1].

Інформатизація сфери охорони здоров'я України об'єднує організаційний, науково-технічний, економічний, соціальний та інші ресурси в єдину систему. Вона здійснюється відповідно до Законів України «Про Концепцію Національної програми інформатизації», «Про захист персональних даних» та «Про Національну програму інформатизації», інших нормативно-правових актів, програм та проектів інформатизації органів місцевого самоврядування. Також, зазначено напрям інформатизації сфери охорони здоров'я України на впровадження та інтеграцію прикладних інформаційних систем, насамперед, систем електронного документообігу, автоматичних систем управління службою екстреної медичної допомоги, відеоконферецзв'язку, телемедичних систем тощо [1].

Найперша інстанція, до якої звертається людина у випадках, коли є загроза життю - диспетчер центру екстреної медичної допомоги. Відповідно до закону України «Про екстрену медичну допомогу» оперативно-диспетчерська служба центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф зобов'язана: прийняти виклик екстреної медичної допомоги, обробити його, сформувати інформацію про місце події, характер та особливості невідкладного стану людини, вид допомоги, необхідний для усунення негативних наслідків, передати інформацію про виклик бригаді лікарів та відповідному медичному закладу та здійснювати інформаційний супровід надання екстреної медичної допомоги.

В більшості медичних закладів України документообіг традиційно здійснюється у паперовому вигляді. Обробка такої великої кількості інформації вимагає значних витрат часу, а отже, затримки прибуття бригади екстреної допомоги на місце призначення та надання невідкладної допомоги. В цьому разі важко переоцінити необхідність автоматизації та спрощення процесу прийняття викликів, зокрема, оснащення диспетчерської служби комп'ютерною технікою, запис отриманих даних безпосередньо в електронній формі, передача інформації бригаді швидкої медичної допомоги за допомогою певного засобу зв'язку, тощо. Отже, процес автоматизації суттєво зменшить витрати часу до прибуття бригади швидкої допомоги на місце виклику, та автоматично збільшить шанси врятувати життя пацієнта.

На сьогоднішній день така практика інформатизації відома та успішно використовується Станцією швидкої медичної допомоги м. Києва. За умов великої масштабності міста, чисельних заторів передача інформації сучасними видами зв'язку та в короткий термін значно полегшує координацію діяльності екстреної медичної допомоги. Для окремих категорій осіб (з порушенням слуху та мовлення) Станція здійснює прийом викликів за допомогою SMS-повідомлень, електронної пошти чи факсимільних повідомлень. Впровадження автоматизованої системи організації, управління і контролю служби швидкої медичної допомоги на основі GPS-зв'язку дозволило розподілити райони обслуговування підстанцій швидкої допомоги міста й значно скоротити час на обробку виклику та передачу його на виконання бригаді. За допомогою спеціального програмного забезпечення й напрацьованої бази даних диспетчер може спостерігати, з якого будинку надходить дзвінок [4]. Під час виклику програма автоматично обирає найближчий до місця розташування виклику автомобіль із бригадою. Інформація (адреса, ім'я хворого і скарга) надходять бригаді швидкої на мобільний телефон у вигляді SMS, а також на спеціальний автомобільний комп'ютер-термінал, котрий роздруковує її на паперовий носій. Злагоджена робота диспетчерів і лікарів стала можливою завдяки спеціальному програмному забезпеченню, налагодженому алгоритму дій та зв'язку диспетчера з бригадами швидкої допомоги, що забезпечується за рахунок супутникового та мобільного зв'язку.

Нажаль, в даний час не кожна служба екстреної медичної допомоги може відзначити таку швидкість прийому виклику та його передачі бригаді до виконання. Організація роботи Станції швидкої медичної допомоги міста Маріуполь хоч і зробила багато кроків назустріч реформації медичної сфери, однак потребує вдосконалень. На прийом виклику та запис рукописом диспетчер витрачає від однієї до декількох хвилин, та близько хвилини на передачу цієї інформації бригаді. Місцезнаходження адреси покладається тільки на знання водієм карти міста, вулиць та окремих будинків. У результаті, час прибуття бригади лікарів на місце виклику становить 15-28 хвилин, що ніяк не відповідає вимогам прибуття бригади екстреної медичної служби до хворого за 10 хвилин [3].

Таким чином, проаналізувавши досвід київського медичного закладу, та створивши на його основі проект комп'ютеризації процесу прийому викликів для станції швидкої медичної допомоги м. Маріуполь, можна зробити значний крок назустріч основним принципам роботи швидкої медичної допомоги, тим самим подарувавши безліч шансів на порятунок людського життя. До вирішення проблем швидкої допомоги необхідно підходити комплексно, відповідально й систематично, адже, від якості та швидкості її роботи залежить найдорожче - людське життя.

Література

1. Про екстрену медичну допомогу: закон України [Електронний ресурс] від 5 липня 2012 року № 5081-VI - офіційний веб-портал ВЕРХОВНА РАДА УКРАЇНИ. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua

2. Про електронні документи та електронний документообіг: закон України від 31 травня 2005 року - № 36 // Відомості Верховної Ради України (ВВР), - 2003. - N 36. - 32 с.;

3. Про норматив прибуття бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги на місце події: постанова КМУ [Електронний ресурс] від 21 листопада 2012 р. № 1119. - Режим доступу: http://zakon.nau.ua.

4. Сімнадцять секунд на виклик: стаття [Електронний ресурс] / А. Лівандовська // електронний портал газети «Вечірній Київ». -Режим доступу: http://www.eveningkiev.com/ua

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.