Конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад

3.2 Види гарантій діяльності депутатів місцевих рад та їх загальна характеристика

Підвищення ролі представницьких органів в системі місцевого самоврядування в значній мірі залежить від ефективної роботи депутатів - представників народу та належного виконання ними своїх обов'язків.

Ефективність виконання депутатами своїх повноважень забезпечується наявністю системи гарантій депутатської діяльності.

Вдосконалення діяльності представницького органу в цілому потребує підвищення ефективності депутатської діяльності, яка в свою чергу, в значній мірі буде залежати від забезпечення депутатів організаційно-правовими гарантіями.

Слід зазначити, що в юридичній літературі розглядаються питання щодо визначення гарантій місцевого самоврядування в цілому і при цьому є досить дискусійним. Аналіз гарантій окремих суб'єктів системи місцевого самоврядування є малодослідженим.

Являючись колегіальними представницькими органами, місцеві ради здійснюють свою діяльність на основі активної та ефективної участі в ній кожного депутата. Важливою умовою реалізації депутатами своїх функцій та повноважень є гарантії депутатської діяльності.

Як уже зазначалося вище, гарантіями є система умов, засобів і способів, які забезпечують всім і кожному рівні правові можливості для реалізації своїх прав.

Гарантії, які забезпечують конституційно-правовий статус депутатів місцевих рад і організаційно-правовий механізм їх діяльності, випливають із відповідних норм Конституції України і Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р.

Гарантування депутатської діяльності необхідно сприймати як обов'язок держави в особі органів державної влади, посадових осіб не тільки не перешкоджати законній діяльності, а й правовими, економічними та іншими засобами захищати сферу діяльності депутатів місцевих рад.

Конституція України містить ряд положень, які в загальній формі закріплюють правові, політичні, економічні, соціальні та інші гарантії діяльності органів місцевого самоврядування в цілому. А саме, стаття 7 Конституції України закріплює, що в Україні визнається та гарантується місцеве самоврядування [1]; стаття 145 закріплює, що права місцевого самоврядування захищаються в судовому порядку [1].

Більш детально гарантії прав депутатів місцевих рад закріплює законодавство про місцеве самоврядування.

Спеціально-юридичні гарантії - це сукупність правових засобів та механізмів, які забезпечують діяльність депутатів у вирішенні питань місцевого значення, а також створення можливостей для повної і всебічної реалізації їх прав та обов'язків.

Традиційно спеціально-юридичні гарантії місцевого самоврядування поділяють на: конституційні, які визначаються у Конституції і присвячені безпосередньо принципам організації місцевого самоврядування; організаційно-правові, які забезпечують організаційну та правову автономію територіальних громад та органів місцевого самоврядування [23, с. 110].

Депутат місцевої ради по питанням депутатської діяльності має право відвідувати організації всіх форм власності, громадські об'єднання тощо. В такий спосіб депутат вивчає проблеми територіальної громади свого виборчого округу, виконуючи свій обов'язок щодо підтримки зв'язку з виборцями. На виконання цього ж обов'язку депутату надається право на невідкладний прийом посадовими особами органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій всіх форм власності. Більше того, законодавець в ст.14 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. застосовує термін „невідкладний” прийом, що в свою чергу вказує на те, що прийом депутата не може бути відкладений без поважної причини.

До організаційно-правових гарантій діяльності депутатів місцевих рад слід віднести матеріальні гарантії.

Матеріальні гарантії - це такий вид гарантій, що включають компенсацію депутату витрат, пов'язаних з депутатською діяльністю.

Матеріальні гарантії спрямовані на захист прав та інтересів депутат, пов'язаних з можливими матеріальними витратами при здійснення ним депутатських повноважень [19, с. 28].

При здійсненні своїх завдань та функцій депутати місцевих рад за деяких обставин звільняються від виконання виробничих чи службових обов'язків, несуть витрати, пов'язані з пересуванням по території адміністративно-територіальної одиниці тощо. Звичайно, депутати не можуть робити витрати при виконанні повноважень за власний рахунок. Тому, чинним законодавством передбачені спеціальні юридичні гарантії, які спрямовані на матеріально-фінансове забезпечення депутатської діяльності. До таких матеріальних гарантій слід віднести: 1) забезпечення середнього заробітку за основним місцем роботи; 2) відшкодування депутату витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень; 3) безкоштовний проїзд на залізничному, автомобільному і водному транспорті на території відповідної ради незалежно від форм власності. Компенсація витрат депутату місцевої ради проводиться за рахунок коштів місцевого бюджету в розмірі, встановленому представницьким органом місцевого самоврядування.

Соціальні гарантії. Вважаємо, що серед соціальних гарантій насамперед, слід виділити гарантії трудових прав депутатів. Даний вид гарантій спрямований, перш за все, на захист прав депутатів як суб'єктів трудових відносин. Гарантії трудових прав поширюються на термін депутатських повноважень, а також на подальші трудові відносини, в разі закінчення терміну депутатської діяльності.

Гарантії трудових прав депутатів місцевих рад закріплені в статті 33 закону про статус депутатів. Депутат не може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу по мотивам пов'язаним з виконанням депутатських повноважень, без згоди відповідної місцевої ради.

Більше того, відповідно до ч.2 ст. 33 Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. депутату, який працював у раді на постійній основі, після закінчення терміну його повноважень надається попередня робота (посада) або зо згодою інша рівноцінна робота. Хоча, в науці трудового права не існує єдиної думки, що розуміється під поняттям „рівноцінна робота”. Певно, під рівноцінною роботою слід розуміти роботу не з меншим розміром заробітної плати або за посадою.

Період роботи депутатів у місцевій раді на постійній основі зараховується до загального і безперервного стажу роботи за спеціальністю. Безперервний трудовий стаж зберігається при умові прийняття на роботу протягом трьох місяців після закінчення депутатських повноважень.

Відповідно до КЗпП, трудові гарантії депутатської діяльності щодо депутатів, які працюють на постійній основі в представницькому органі, включають право на щорічну відпустку подовженістю двадцять чотири робочі дні, а також додаткову відпустку подовженістю дванадцять робочих днів з виплатою допомоги в розмірі його щомісячного окладу.

Отже, організаційно-правові гарантії депутатської діяльності являють собою взаємодію державних органів, органів та посадових осіб місцевого самоврядування у відповідних формах по створенню необхідних умов з метою забезпечення ефективної діяльності депутатів для реалізації своїх повноважень щодо здійснення місцевого самоврядування.

На підставі вищевикладеного, можна стверджувати, що гарантії депутатської діяльності мають тільки допомагати депутатам реалізувати свої функції та повноваження, в разі, якщо вони не перетворюються в „гарантії особистих інтересів”. Для цього необхідно, перш за все, не скорочувати кількість гарантій, а вирішувати питання щодо підвищення рівня відповідальності за виконання депутатських повноважень.



Висновки

В результаті кваліфікаційного дослідження можна зробити наступні висновки:

1) слід зазначити, що специфіка депутатського мандату полягає у наступному, а саме територіальна громада обирає певних осіб та наділяє їх повноваженнями щодо здійснення влади. Тобто, народ, залишаючись носієм суверенітету та джерелом влади, делегує права та обов'язки щодо здійснення місцевої влади своїм представникам. Реалізуючи надані повноваження, депутат вирішує питання місцевого значення, передбачені законодавством, а також здійснює повноваження, які належать безпосередньо представницькому органу місцевого самоврядування. Депутат місцевої ради є повноважним представником територіальної громади у представницькому органі та у взаємовідносинах з іншими органами та посадовими особами місцевого самоврядування та державної влади. Тобто, конституційно-правовий статус депутата буде обумовлений статусом місцевого представницького органу. При цьому слід відмітити, що всі питання місцевого значення, а також здійснення своїх прав та обов'язків, депутат може вирішувати тільки після наділення його повноваженнями щодо реалізації влади і тільки через представницький орган місцевого самоврядування, тобто після набуття спеціального конституційно-правового статусу;

2) конституційно-правовий статус депутата місцевої ради обумовлюється також характером та змістом його діяльності, а саме депутат бере участь у здійсненні місцевої влади, а також є суб'єктом інших політичних процесів, а саме: депутат є суб'єктом виборчого процесу, який за своєю суттю є політичним явищем; запровадження пропорційної виборчої системи на місцевих виборах, тобто обрання представників за списками від політичних партій та виборчих блоків; одним із напрямів депутатської діяльності після набуття конституційно-правового статусу є реалізація політичної функції. Фактично діяльність депутата носить суспільний характер, а саме депутат - це громадський діяч;

3) в основу концепції конституційно-правового статусу депутата місцевої ради в Україні можна покласти такі визначальні характеристики:

- по суті депутат місцевої ради є повноважним представником територіальної громади в представницькому органі місцевого самоврядування та у взаємовідносинах з іншими суб'єктами конституційно-правових відносин, чим і обумовлюється його особливе правове становище;

- за змістом, депутат місцевої ради наділений спеціальним конституційно-правовим статусом, основу якого складають різного роду повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування, закріплені Конституцією та законами України;

- за формою, депутат є громадським діячем;

4) саме такий підхід щодо розуміння поняття депутата місцевої ради надає можливість визнати самостійним конституційно-правовим інститутом в системі муніципального та конституційного права України.

Депутат місцевої ради - це громадський діяч, який є повноважним виборним представником територіальної громади і рівноправним суб'єктом представницького органу місцевого самоврядування, який вирішує питання місцевого значення відповідно до Конституції, законів України та актів органів місцевого самоврядування;

5) конституційно-правовий статус депутата місцевої ради - це цілісний внутрішньо-узгоджений комплекс взаємопов'язаних та взаємообумовлених елементів, що поєднує нормативно регламентовані характеристики інституту депутата місцевої ради як представника територіальної громади, громадського діяча та суб'єкта представницького органу місцевого самоврядування, який здійснює функції та повноваження на підставі Конституції та законів України.

Правовий статус - це явище яке має складну трьохрівневу структуру. Будь-який правовий статус необхідно розглядати в нерозривній єдності загального, особливого та індивідуального.

Таким чином, конституційно-правовий статус депутата місцевої ради складають: загальний правовий статус особи, спеціальний статус депутата та індивідуальний статус.

Спеціальний статус депутата місцевої ради має комплексний міжгалузевий характер та доповнює загальний правовий статус. Спеціальний правовий статус депутата місцевої ради характеризується спеціальними правами та обов'язками, що регламентовані законодавством. Тобто, загальний правовий статус та спеціальний правовий статус депутата місцевої ради співвідносяться як „загальне” та „особливе”. А саме, правовий статус буде мати статичний характер (постійний), а спеціальний статус депутата має більш динамічний та „тимчасовий” характер;

6) структурними елементами конституційно-правового статусу депутата місцевої ради є:

- правосуб'єктність;

- функції, права та обов'язки;

- термін виникнення і припинення дії депутатського мандату;

- гарантії;

- відповідальність;

7) конституційно-правові основи статусу депутата місцевої ради складають сукупність правових норм та принципів, які регламентують права та обов'язки, відповідальність, гарантії діяльності, терміни виникнення та припинення дії депутатського мандату, а також взаємну відповідальність депутата та органів державної влади і місцевого самоврядування, їх посадових осіб та керівників підприємств, установ, організацій з приводу реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування. Тобто, правові норми, які закріплюють інститут депутата складають нормативну основу конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад. Як самостійний інститут конституційного права статус депутата регламентується системою джерел, які різняться за юридичною силою. А саме, це нормативно-правові акти як загальнодержавного так і локального характеру;

8) поняття правового статусу використовується в юридичній науці і практиці для того, щоб максимально визначити не тільки права та обов'язки, що в своїй сукупності складають повноваження, а й визначити напрями діяльності.

9) повноваження депутатів місцевих рад - це закріплені законами України та нормами муніципального права сукупність прав та обов'язків, необхідних для здійснення властивих їм функцій.

10) реалізація повноважень депутатів місцевих рад відбувається через різноманітні організаційно-правові форми. Організаційно-правовими формами здійснення повноважень депутата у виборчому окрузі є:

- прийом виборців;

- регулярні зустрічі депутатів з виборцями, інформування їх про діяльність представницького органу місцевого самоврядування в цілому;

- доручення виборців своєму представнику;

- контроль за діяльністю депутата зі сторони виборців, а саме обов'язок депутата звітуватися у виборчому окрузі про свою діяльність;

11) організаційно-правовими формами діяльності депутата у представницькому органі є:

- участь в засіданнях місцевої ради;

- участь в роботі постійних комісій;

- звернення із депутатським запитом;

- участь в роботі депутатських груп та фракцій тощо.

Організаційно-правові форми здійснення депутатами місцевих рад своїх функцій та повноважень тісно взаємопов'язані і, поряд з цим, не втрачають своєї самостійності. Їх вдосконалення відбувається шляхом виникнення нових форм діяльності, надання нового змісту вже відомим організаційно-правовим формам;

12) депутатові місцевої ради, як головному суб'єкту представницького органу місцевого самоврядування забезпечуються умови для безперешкодного та ефективного здійснення функцій та повноважень.

Гарантії діяльності депутатів місцевих рад - це сукупність умов та засобів, що забезпечують реальність та можливість фактичної реалізації прав та обов'язків депутатів з метою здійснення місцевого самоврядування.

Гарантії депутатської діяльності становлять невід'ємну, складову частину конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад, необхідність закріплення яких обумовлена сутністю депутатського мандату, яка полягає в представництві інтересів територіальної громади. Насамперед, гарантії мають бути не особистими привілеями чи пільгами, що надаються депутатові, а засобами ефективної та безперешкодної реалізації своїх прав та обов'язків;

13) сукупність політичних, економічних, правових та організаційних умов та засобів, які забезпечують ефективність депутатської діяльності, тобто реалізацію передбачених законодавством прав та обов'язків, становлять систему гарантій діяльності депутатів місцевих рад. А саме, гарантії охоплюють всі сфери депутатської діяльності, включаючи роботу депутатів у місцевій раді, її органах та діяльність у виборчому окрузі. Тобто, мова йде про цілісну систему гарантій. Депутатові місцевої ради як представнику інтересів територіальної громади гарантується безперешкодне здійснення своїх прав та обов'язків, незалежно від того, де він їх реалізує;

14) в системі гарантій діяльності депутатів місцевих рад слід розрізняти загально-соціальні та спеціально-юридичні гарантії. Якщо політичні, економічні та ідеологічні гарантії являють собою певне соціальне середовище, яке сприяє участі депутата місцевої ради у здійсненні місцевого самоврядування, то спеціально-юридичні гарантії передбачають механізм, який безпосередньо забезпечує фактичну можливість здійснення депутатами своїх повноважень.

Спеціально-юридичні гарантії являють собою сукупність правових норм, які гарантують та забезпечують діяльність депутатів місцевих рад як головних суб'єктів представницьких органів, щодо реалізації завдань та функцій місцевого самоврядування. Спеціально-юридичні гарантії, по-перше створюються безпосередньо законодавцем та знаходять свій вираз в статтях нормативно-правових актів, по-друге, їх створення пов'язано з функціонуванням цілого комплексу держано-правових відносин. Спеціально-юридичні гарантії - це сукупність правових засобів та механізмів, які забезпечують діяльність депутатів у вирішенні питань місцевого значення, а також створення можливостей для повної і всебічної реалізації їх прав та обов'язків. Юридичні гарантії визначені Конституцією та законами України, а саме, Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні” від 21 травня 1997 р., Законом України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р. тощо. Спеціально-юридичні гарантії в свою чергу можуть бути нормативно-правовими та організаційно-правовими;

15) нормативно-правові гарантії діяльності депутатів місцевих рад забезпечують основи діяльності депутатів в загальній формі. За своєю правовою природою нормативно-правові гарантії закріплюються в нормах-принципах, нормах права, які встановлюють юридичні права та обов'язки депутатів місцевих рад, в процесуальних нормах, а також нормах, які передбачають юридичну відповідальність. Нормативно-правові гарантії діяльності депутатів місцевих рад - це сукупність взаємопов'язаних норм права, які утворюють єдину правову базу для ефективної реалізації функцій та повноважень, тобто цілісний правовий механізм реалізації прав та обов'язків депутатів місцевих рад;

16) організаційно-правові гарантії мають забезпечити насамперед ефективну діяльність депутата у представницькому органі та виборчому окрузі. Як відомо, депутати місцевих рад поєднують реалізацію депутатських функцій та повноважень із виконанням свої виробничих чи службових обов'язків за основним місцем роботи, тобто здійснюють депутатську діяльність на громадських засадах. І саме, в зв'язку з цим, відводиться неабияка роль організаційно-правовим гарантіям. Організаційно-правові гарантії - це необхідні умови та засоби, які забезпечують сприятливий режим депутатської діяльності з метою реалізації власних функцій та повноважень. Організаційно-правові гарантії забезпечують організаційний механізм взаємодії депутатів місцевих рад з іншими суб'єктами конституційно-правових відносин, встановлюючи такі форми і методи взаємодії, які направлені перш за все на забезпечення ефективного виконання депутатами місцевих рад своїх прав та обов'язків.

Проаналізувавши гарантій діяльності депутатів місцевих рад, можна стверджувати, що система гарантій надає депутатам можливість безперешкодно і ефективно реалізовувати покладені на них функції та повноваження щодо здійснення місцевого самоврядування.

Аналіз гарантій діяльності депутатів місцевих рад дозволяє зробити висновок, що гарантії, як сукупність умов та засобів, мають забезпечувати безперешкодну та ефективну участь у здійсненні депутатами місцевого самоврядування, виражаючи волю та інтереси територіальної громади. Подальше удосконалення гарантій має відбуватися за рахунок покращення умов для здійснення депутатами своїх повноважень; підвищення рівня відповідальності посадових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування, а також керівників підприємств, установ та організацій щодо порушення прав депутатів місцевих рад.

Законодавство про правовий статус депутата представницького органу має нормативно забезпечити ефективне виконання, покладених на нього функцій та повноважень, що призведе до підвищення рівня представницьких органів в цілому. При цьому слід зауважити, що депутатський імунітет та інші гарантії не є особистими привілеями, а є засобами щодо забезпечення безперешкодної та ефективної реалізації волі виборців. При цьому важливу роль відіграє те, що громадяни повинні мати реальну можливість впливати на вирішення проблем та прийняття рішень депутатом зокрема та представницьким органом в цілому. Отже, депутат представницького органу місцевого самоврядування наділений спеціальним конституційно-правовим статусом для реалізації місцевої влади в межах своєї компетенції.

Таким чином, в більшості держав Західної Європи конституційно-правовий статус депутата закріплений в нормативно-правових актах, хоча його об'єм і характер досить неоднаковий, але основні принципи статусу депутата, які пов'язані із здійсненням народовладдя і гарантіями депутатської діяльності є єдиними для всіх країн розвиненої демократії.

В результаті кваліфікаційного дослідження конституційно-правового статусу депутатів місцевих рад в Україні отримані наступні висновки та пропозиції:

1. Запропоноване визначення поняття депутата місцевої ради, як громадського діяча, який є повноважним виборним представником територіальної громади і рівноправним суб'єктом представницького органу місцевого самоврядування, який вирішує питання місцевого значення відповідно до Конституції, законів України та актів органів місцевого самоврядування.

2. Сформулювана дефініція, за якою конституційно-правовий статус депутата місцевої ради - це цілісний внутрішньо узгоджений комплекс взаємопов'язаних та взаємообумовлених елементів, що поєднує нормативно регламентовані характеристики інституту депутата місцевої ради як представника територіальної громади, громадського діяча та суб'єкта представницького органу місцевого самоврядування, який здійснює функції та повноваження на підставі Конституції та законів України.

3. Визначені структурні елементи конституційно-правового статусу депутата місцевої ради: правосуб'єктність; повноваження та обов'язки; термін виникнення та припинення дії депутатського мандату; відповідальність та гарантії діяльності депутата місцевої ради.

4. Обґрунтована необхідність врегулювання питання щодо початку терміну виникнення та припинення дії депутатського мандату, а саме це має співпадати із оголошенням результатів місцевих виборів.

5. Здійснено аналіз підстав дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради і способи контролю територіальної громади за виконанням своїх повноважень обраними депутатами та обґрунтовано висновки про імперативний характер депутатського мандату.

6. Здійснено визначення повноважень депутатів місцевих рад - це основні напрямки діяльності депутатів, як повноважних представників територіальної громади та рівноправних членів відповідної ради, які знаходять свій вираз та конкретизацію у правах та обов'язках, визначених Конституцією України і законами України щодо здійснення місцевого самоврядування.

7. Здійснено визначення поняття гарантії діяльності депутатів місцевих рад, як сукупність умов та засобів, що забезпечують реальність та можливість фактичної реалізації прав та обов'язків депутатів з метою здійснення місцевого самоврядування.

Необхідно зазначити, що в умовах державно-правової реформи особливої актуальності набуває проблема удосконалення законодавства щодо конституційно-правового статусу депутата місцевої ради відповідно до вимог державно-правової дійсності.

А саме, пропонується внести до законодавства, що регулює конституційно-правовий статус депутата місцевої ради наступні зміни та доповнення:

- необхідність приведення всіх елементів конституційно-правового статусу депутата місцевої ради у відповідність із теоретичними засадами народного представництва та визначення доктрини депутатського мандату, в основу якого покладені наступні принципи: представницький характер, виключно виборний характер набуття мандату та імперативність мандату;

- доцільно було б передбачити законодавством здійснення повноважень на постійній основі голови постійної комісії. Постійні комісії наділені значними повноваженнями та виконують певні функції. Обсяг повноважень голови комісії досить значний і від ефективної їх реалізації буде залежати результативність діяльності постійної комісії зокрема та представницького органу в цілому;

- внести зміни до ст.9 „Право бути обраним” Закону України „Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” від 10 липня 2010 р., які б передбачали постійне проживання кандидата у депутати місцевої ради на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці протягом останніх декількох років перед виборами;

- внести зміни до ст.5 „Дострокове припинення повноважень депутата місцевої ради” Закону України „Про статус депутатів місцевих рад” від 11 липня 2002 р., а саме передбачити дострокове припинення повноважень депутата на підставі рішення політичної партії (блоку політичних партій), якщо депутат, який був обраний від політичної партії (блоку) не увійшов до депутатської фракції цієї політичної партії (блоку) або вийшов із її складу (за умови застосування пропорційної виборчої системи);

- на сьогодні поновлення імунітету депутатів місцевих рад має захистити від певного тиску при голосуванні на сесіях місцевих рад. Адже, недоторканість є однією із гарантій здійснення ефективної депутатської діяльності, в разі якщо депутат використовує цю гарантію не в особистих інтересах, а на благо територіальної громади, яку він уповноважений представляти. Імунітет депутата місцевої ради має бути обмеженим сферою кримінальної відповідальності. Але, при цьому він не повинен мати абсолютного характеру.



Список використаних джерел

Конституція України від 28.06.96 р. // ВВР.1996.№30. ст.141

Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів. Закон України від 10.07.2010 р. // ВВР. 2010. №35-36. ст. 491.

Про вибори народних депутатів України. Закон України від 25.03.2004р. // Урядовий кур'єр, 2004. №64.

Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України від 21.05.1997 р. // ВВР. 1997.№24. ст. 170.

Про внесення змін до Конституції України. Закони України: від 08.12.2004 р. // ВВР. 2005.№2.ст.44; від 01.02.2011 р. // ВВР. 2011.№10.ст.68; від 19.09.2013 р. // ВВР. 2014. №11. ст.142.

Про службу в органах місцевого самоврядування. Закон України від 07.06.2001 // ВВР. 2001. №33. ст. 175.

Про статус депутатів місцевих рад. Закон України від 11.07.2002 р. // ВВР. 2002. №40. ст. 290.

Положення про постійні комісії Рівненської обласної ради. Затверджено рішенням сесії обласної ради від 26.11.2010 №6.

Положення про постійні комісії Смілянської міської ради Черкаської області. Затверджено рішенням сесії міської ради від 09.12.2010 року № 2-2/VI.

Положення про постійні комісії Черкаської міської ради. Затверджено рішенням сесії міської ради від 27.06.2014. № 2-3.

Абдулаев М.И., Комаров С.А. Проблемы теории государства и права / Учебник. СПб.: Питер, 2003. 576 с.

Батанов О. Статут територіальної громади - основний нормативний акт місцевого самоврядування //Право України. 2004. № 7. С. 30-34.

Бедрій Р. Б. Державне будівництво та місцеве самоврядування в Україні: навч. посіб. для курсантів та студ. (у табл. і схемах) / Р. Б. Бедрій, С. Я. Бурда ; Львів. держ. ун-т внутр. справ. Л.: ЛДУВС, 2012. 122 с.

Варлен М.В. Статус парламентария: теоретические проблемы: монографія / Варлен М.В. М.: Проспект, 2013. 192 с.

Заяць Н. Інститут імперативного мандату в контексті пропорційної виборчої системи / Н. Заяць // Право України. 2008. 4. с. 21-26.

Коментар до Конституції України.К.: 1996. с. 321.

Конституційно-правові форми безпосередньої демократії в Україні: проблеми теорії і практики. За ред. д.ю.н., професора Погорілка В.Ф.Київ.2001. 356 с.

Корнієнко М. Муніципальне право України. Концептуальні та організаційно-правові питання: Навч. посібник для студ. вищих навч. закл. / Академія правових наук України; НДІ приватного права і підприємництва. К.: Алерта, 2005. 143 с.

Кравченко В.В., Пітцик М.В. Конституційні засади місцевого самоврядування в Україні (основи муніципального права). Навчальний посібник. Київ:”Арарат-Центр”, 2001. 176 с.

Латинский словарь юридических терминов и выражений / [сост. В. А. Минасова, И. Ю. Губина]. Ростов н/Д.: «Феникс», 2000. 320 с.

Майданник О. О. Мандат / О. О. Майданник, О. А. Підопригора // Юридична енциклопедія: в 6 т. / [за ред. Ю. С. Шемшученка]. К.: «Українська енциклопедія». Т. 3: К-М. 2001. С. 570.

Муніципальне право України. Підручник. За ред. д.ю.н., професорів В.Ф.Погорілка, О.Ф.Фрицького.К.: Юрінком Інтер. 2001. 350 с.

Муніципальне статутне право: навчальний посібник / Андрій Дуда, Володимир Кампо та ін.; За заг. ред. Володимира Кампо; Авт. вступ. ст. М. Корнієнко ; М-во освіти і науки України, Одеська нац. юрид. акад., Акад. муніципального управління та ін. 2-е вид., доп. і випр. Одеса: Юридична література, 2005. 132 с.

Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. Отв. ред. проф. М.Н.Марченко. Том 1.Теория государства.М.: Издательство „Зерцало”, 1998. 416 с.

Пешин Н.Л. Муниципальное право: схемы и комментарии: Учебное пособие. М.: «Статут», 2001. 264 с.

Погорілко В., Баймуратов М., Пережняк Б., Ісаєва Н. Муніципальне право України: Підручник / Віктор Федорович Погорілко (ред.), Олег Федорович Фрицький (ред.). Стер. вид. К.: Юрінком Інтер, 2001. 350 с.

Просвирнин Ю.Г. Гарантии депутатской деятельности в развитом социалистическом обществе.В.: Издательство Воронежского университета. 1982. 143 с.

Пылин В. В. Императивный или свободный мандат адекватен народовластию? - Право и политика. 2001. № 8. 32 с.

Скакун О.Ф. Теория государства и права: Учебник. Харьков: Консум; Ун-т внут. Дел, 2000. 704 с.

Сурилов А.В. Теория государства и права. Одеса, 1989.

Странніков А., Грицак Л., Що має знати депутат місцевої ради: Інститут Політичної Освіти. Книга 1. К.: 2010. 116 с.

Франчози Дж. Институционный курс римского права / Д. Франчози: [пер. с итал. А. В. Щеголева, И. В. Лушникова, Я. В. Мельничук]; [отв. ред. Л. Л. Кофанов]. М.: Статут, 2004. 428 с.

Чепель О. Д. Депутатський (парламентський) мандат: поняття та зміст / О. Д. Чепель / Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: юридичної осо бі - ські науки. 2010. Т. 24 (63). №1. 2011. С. 39-46.

Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 р. / Офіційний вісник України. 2003. № 11. Ст. 461.

Юридична енциклопедія: в 6 т. / [Авер'янов В. Б., Акуленко В. І., Бабкін В. Д. та ін.]; редкол. Ю. С. Шемшученка (голова редкол) [та ін.]. К.: Українська енциклопедія. Т. 5: П. 2003. С. 736 с.

Размещено на Allbest.ru