Спеціальні податкові режими

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ

імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового

ступеня кандидата юридичних наук

Спеціальність 12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Спеціальні податкові режими

Андрієвський Костянтин Віталійович

Харків - 2009

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: кандидат юридичних наук, доцент Лукашев Олександр Анатолійович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, доцент кафедри фінансового права.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Тищенко Микола Маркович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри адміністративного права;

кандидат юридичних наук, доцент Костенко Юлія Олександрівна, Донецький національний університет, доцент кафедри цивільного права та процесу.

Захист відбудеться 16 березня 2010 року о 10.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.086.01 у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого за адресою: 61024, м. Харків, вул. Пушкінська, 70.

Автореферат розіслано 15 лютого 2010 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради В.Ю. Шепітько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В процесі реформування правового регулювання усіх сфер суспільного життя, спрямованого на покращення реалізації державою своїх завдань та виконання покладених на неї функцій, особливої актуальності набуває удосконалення багатьох питань теорії податкового права і внесення відповідних змін в податкове законодавство. Останнім часом в ньому були закріплені нові конструкції, серед яких вагомого значення для розвитку підприємництва та збільшення надходжень до державного й місцевих бюджетів набули спеціальні податкові режими. Їх поява зробила актуальними для юридичної науки низку питань, зокрема, щодо сутності спеціальних податкових режимів, їх ознак, що ідентифікують їх як самостійне правове явище, принципів їх роботи і функціонального призначення.

В Україні до теперішнього часу не здійснювалося комплексне дослідження спеціальних податкових режимів. В той же час окремі аспекти даної проблеми розглядалися деякими вченими, хоча і декілька під іншою точкою зору, оскільки їх роботи стосувалися дослідження окремих видів спеціальних податкових режимів: спрощеної системи оподаткування, фіксованого сільськогосподарського податку, спеціального податково-правового режиму у вільних економічних зонах. Окремі питання досліджуваного комплексу проблем розроблялися попутно з дослідженням інших питань і розглянуті в роботах по фінансовому, господарському і іншим галузям права. Найточніше відповісти на ці питання, на наш погляд, можна розглянувши спеціальні податкові режими з двох позицій: з погляду теорії податкового права і проаналізувавши податкове законодавство України, в якому за останні десять років був закріплений цілий комплекс норм, регулюючих правовідносини в області спеціального оподаткування, але, на жаль, до цих пір відсутнє нормативне визначення спеціального податкового режиму.

Вагомий внесок до комплексного дослідження проблеми спеціальних податкових режимів внесли роботи російських вчених О.А. Бондаренко, В.Ю. Жданової, Г.В. Жирової, І.В. Зіновьева, О.С. Матінова, С.С. Овчинникова. Деякі види спеціальних податкових режимів розглядалися в роботах Т.З. Василевої, М.Н. Злобіна, Д.Д. Коссе, О.Г. Коршунова, Л.В. Крупи, В.В. Крюкова, Е.В. Шаповала. Крім того, окремі питання, що стосуються спеціальних податкових режимів, вивчалися попутно з розглядом загальних проблем податкового права. Значний внесок до розробки досліджуваної проблеми внесли праці А.В. Бризгаліна, Д.В. Вінницького, Л.К. Воронової, М.П. Кучерявенка, С.Г. Пепеляєва, Е.А. Ровінського, Н.І. Хімічевої. При написанні дисертації були також використані роботи вчених в області загальної теорії держави і права й інших галузевих наук: С.С. Алексєєва, Д.М. Бахраха, В.Б. Ісакова, Б.М. Лазарева, І.В. Малько, М.М. Марченко, М.І. Матузова, В.С. Нерцесянца, Э.Ф. Шамсумової.

На основі аналізу і узагальнення законодавства, робіт вище перелічених учених, а також робіт інших учених, які є науково-теоретичною базою нашого дослідження автором вироблені і обґрунтовані виводи і пропозиції, викладені в даній роботі. Логіка дослідження проблем дисертації полягає у визначенні поняття спеціального податкового режиму рухаючись від загального до окремого, в контексті понять: «режим», «правовий режим», «податковий режим», «загальний податковий режим», виділенні властивих йому ознак, відмежуванні від суміжних з ним понять: «правові засоби», «правовий статус», «правове становище», «механізм правового регулювання»; визначенні змісту спеціальних податкових режимів; дослідженні на підставі цього окремих видів податкових режимів, що діють на території України.

Таким чином, дослідження спеціальних податкових режимів має важливе теоретичне і практичне значення. На жаль, адекватного теоретичного їх аналізу досі немає, що й послужило підставою для вибору теми дисертаційної роботи. В дисертації вперше на монографічному рівні розглянуті особливості функціонування спеціальних податкових режимів, наведено їх характерні ознаки, позитивні та негативні риси, обґрунтовується низка положень, які є новими для науки фінансового права.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з комплексною цільовою програмою Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого “Права людини та проблеми організації і функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування в умовах становлення громадянського суспільства” (номер державної реєстрації № 0106u002285).

Тема кандидатської дисертації затверджена на засіданні вченої ради Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого (протокол № 8 від 23 травня 2007 року).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення і систематизація наукових знань про спеціальні податкові режими на основі комплексного аналізу правового регулювання діяльності платників податків, що ними користуються, вивчення структури і механізму дії окремих різновидів спеціальних податкових режимів, їх впливу на наповнення державного бюджету України, а також розробка пропозицій по удосконаленню чинного податкового законодавства в цій області.

У відповідності з вказаною метою в роботі поставлені такі завдання:

? здійснити аналіз існуючих поглядів по питаннях, що стосуються визначення поняття і ознак спеціальних податкових режимів;

? визначити поняття спеціального податкового режиму шляхом розкриття його істотних ознак;

? визначити специфіку спеціальних податкових режимів абстрагувавши їх від суміжних понять в податковому праві.

? позначити принципи роботи спеціальних податкових режимів і функції, які вони виконують;

? визначити внутрішню структуру спеціальних податкових режимів;

? дослідити окремі види спеціальних податкових режимів, що існують на території України;

? виробити на основі здійсненого дослідження спеціальних податкових режимів пропозиції щодо вдосконалення податкового законодавства України.

Об'єктом дослідження виступають суспільні відносини з оподаткування в умовах спеціальних податкових режимів, що діють на території України.

Предметом дослідження є норми фінансового й податкового права, що регулюють правовідносини у сфері спеціального оподаткування на території України.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність прийомів і методів наукового пізнання, а саме: діалектичний метод, формально-догматичний (спеціально-юридичний) метод, метод системного аналізу і синтезу, порівняно-правовий метод. Основним при здійсненні дослідження є діалектичний метод, за допомогою якого визначається суть досліджуваних явищ в єдності їх матеріального змісту і юридичної форми. Порівняно-правовий метод використано при здійсненні аналізу українського законодавства та порівнянні його з іноземним (насамперед з російським) при визначенні основоположних категорій теорії податкового права, податково-правового режиму, спеціальних податково-правових режимів. В роботі також застосовувалися методи інтегрального, порівняльного аналізу результатів досліджень, які були проведені вченими по окреслених вище проблемах. Всі ці загальнонаукові і спеціальні методи комплексно використовувались для повного і всебічного дослідження спеціальних податкових режимів.

Наукова новизна одержаних результатів. Робота є першим в українській правовій літературі монографічним дослідженням теоретичних та практичних проблем правового регулювання оподаткування в умовах дії спеціальних податкових режимів.

Наукова новизна знайшла своє відображення в таких положеннях.

вперше:

-суб'єкт податкового режиму характеризується як учасник декількох видів відносин, в яких він діє в умовах окремих видових режимів на межі приватного та публічного регулювання, фінансово-правових інститутів бюджетного та податкового права та в межах інституту податкового права як платник різних податків і зборів, справляння яких забезпечується різними режимами;

-зміст загального податкового режиму охарактеризовано як поєднання конструкцій правового механізму податку (що виділяє загальні умови виникнення підстав сплати податків та зборів й характеризує його матеріально-правові ознаки) та як виділення стадій реалізації податкового обов'язку (що обумовлює динамічний аспект загального податкового режиму);

-розмежовано індивідуалізацію приписів податково-правових норм як реалізацію змісту загального податкового режиму та як трансформацію загального податкового режиму в спеціальний податковий режим;

удосконалено:

-підхід щодо класифікації податкових режимів виходячи із мети формування особливого характеру впливу на поведінку учасників податкових відносин; реалізацію ними своїх прав та обов'язків; формування специфічних гарантій та процедур;

-визначення ставки єдиного податку як комплексної конструкції, що регулюється на межі податкового права та державного будівництва, коли відповідна місцева рада самостійно визначає, який вид діяльності на її території є прибутковим і залежно від цього встановлює ставку єдиного податку в межах граничних розмірів, що закріплені законодавством;

-характеристику ознак вільних економічних зон, які пов'язуються з: взаємоузгодженням преференцій (пільг, засобів стимулювання тощо); поєднанням зовнішніх (зменшення експортно-імпортних мит, спрощений порядок здійснення зовнішньоторговельних операцій) та внутрішніх (податкове стимулювання щодо податкової бази ставок і т.д.) засобів впливу; регулюванням поведінки спеціальних суб'єктів; поєднанням засобів публічно-правового (різні форми субсидій, які надаються за рахунок бюджетних коштів, державні кредити) та приватноправового (встановлення особливостей укладання договорів між суб'єктами, виконання їх умов і т.д.) регулювання; застосування спеціальних адміністративних процедур (реєстрації підприємств у вільних економічних зонах, в'їзду-виїзду іноземних громадян); наявністю відособленої системи управління вільною економічною зоною та спеціальних суб'єктів, які наділені правом приймати самостійні рішення.

дістали подальшого розвитку:

-характеристика загального податкового режиму, що обумовлює застосування родових норм, спрямованих на регулювання справляння податків і зборів, та спеціального податкового режиму, який передбачає особливі умови для оподаткування й може бути представлений декількома видами в залежності від мети й умов та існувати лише на базі загальних податкових режимів у їх адаптованих формах;

-визначення загального податкового режиму як конструкції, що поєднує його залежне місце від більш узагальнених відносин (роль в міжгалузевому правовому режимі функціонування держави) та провідну роль для формування спеціальних податкових режимів (при спрощеному, фіксованому оподаткуванні і т.д.);

-аналіз завдань податкового режиму при оподаткуванні доходів фізичних осіб, які полягають у: а) спрощенні податкового контролю; б) спрощенні адміністрування податків; в) встановленні більш зручного режиму для виконання податкового обов'язку; г) збільшенні надходження коштів до бюджетів та позабюджетних фондів; д) зниженні податкового навантаження і рівномірному його розподіленні серед платників податків; є) спрощенні порядку обчислення та сплати податків шляхом заміни ряду податків і зборів;

-особливості фіксованого сільськогосподарського податку, які виражаються в: а) спрямованості на підтримку сільськогосподарських товаровиробників; б) специфічній сфері застосування (сільському господарстві); в) особливому суб'єктному складі (виключно юридичних осіб); г) спеціальному характері платника (відповідному статусі чи певної діяльності); д) розмежуванню типологізації цього податку за компетенцією суб'єкта, який його вводить (загальнодержавний) та спрямованості надходження коштів від його сплати (місцевий); є) обмеженню терміну використання такого фіксованого режиму.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що:

-у науково-дослідницькій сфері матеріали дисертації можуть бути підґрунтям для подальшого опрацювання питань з удосконалення правового регулювання справляння податкових платежів в умовах спеціальних податкових режимів;

-у правотворчому аспекті значення одержаних результатів полягає в можливості використання висновків і пропозицій, що містяться в дисертації при розробці Податкового кодексу України, зміні чи доповненні окремих чинних норм податкового законодавства;

-правоохоронна сторона передбачає можливість використання запропонованих висновків і рекомендацій, спрямованих на удосконалення використання податкових законодавчих актів, вирішення існуючих колізій при їх застосуванні;

-правовиховна роль одержаних результатів вбачається у можливості й перспективності використання положень дисертаційного дослідження в роботі щодо підвищення рівня правової культури населення і професійного рівня працівників податкових, правоохоронних та судових органів;

-у навчальному процесі основні положення і висновки можуть бути використані в процесі викладання навчальних курсів фінансового і податкового права, спецкурсів по оподаткуванню, науково-дослідницькій роботі студентів, а також у процесі підготовки навчальних та навчально-методичних матеріалів по фінансовому і податковому праву України.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри фінансового права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого. Основні положення, сформульовані в дисертації, викладено в наукових публікаціях дисертанта. Результати роботи доповідалися у виступах на науково-практичних конференціях: «Осінні юридичні читання» в м. Харків (2008 р.), «Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України» в м. Донецьк (2008 р.), «Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізаційних викликів» в м. Київ (2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 4 наукові статті у збірниках, що входять до переліку фахових видань, затвердженого ВАК України, та тези 3 доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, що вміщують шість підрозділів, висновків і переліку використаної літератури, що складає 209 найменувань. Загальній обсяг дисертації становить 206 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовуються вибір та актуальність теми дослідження, її зв'язок з науковими програмами та планами, визначаються ступінь її наукової розробки, об'єкт предмет, мета та задачі дослідження, аргументується його наукова новизна, формулюються методологічні та науково-теоретичні основи роботи, відзначається теоретичне та практичне значення положень роботи, які виносяться на захист, наводяться інформація щодо апробації основних положень роботи та публікації результатів дослідження.

Розділ перший „Поняття та види податкових режимів” присвячено виокремленню суттєвих ознак податкових режимів, проведенню їх класифікації. Підрозділ 1.1. „Правова природа податково-правового режиму” присвячено аналізу сутності податкових режимів, характеристиці їх правової природи, визначенню суттєвих ознак спеціальних податкових режимів в Україні та основних засад їх функціонування. Суттєвий акцент при цьому робиться на специфіці нормативного закріплення поняття «правовий режим» як за законодавством України, так і інших країн.

В дисертації підкреслюється, що категорія «режим» зараз широко використовується в різних галузях: економічній, технічній, сільськогосподарській, соціальній, фінансовій. Разом із тим, найбільш загальною характеристикою податкового режиму, як, і будь-якого іншого різновиду юридичного режиму, є його приналежність до відповідної сфери права - фінансового права.

Ґрунтуючись на принциповому підході до характеристики режиму як комплексного поняття звертається увага й на особливості, що впливають на конкретну форму, правову оболонку режимного управління, ту специфіку, яка і визначає форму правового режиму на певному етапі розвитку. До особливостей, які впливають на зовнішнє оформлення правового режиму відносяться: а) зміст всієї нормативної системи, яка закріплює і гарантує соціальний порядок як необхідну умову для існування структурованого суспільства, а правовий режим в цих умовах якраз і направлений на створення соціального порядку в суспільстві за допомогою права, яке виступає інструментом при організації суспільства, врегулюванням відносин між його членами; б) діалектичне поєднання в застосуванні права як засобу захисту або засобу запобігання, що виявляється в закріпленні загальних дозволів або загальних заборон у відповідному правовому режимі; в) нормативність, що гарантує використання системи норм, обов'язкових для дотримання і виконання.

В роботі проводиться диференціація понять «правові засоби», «правовий статус», «правове становище», «механізм правового регулювання», адже вони часто вживаються поряд із поняттям «правовий режим» та чітке їх визначення має велике значення для формування цілісної теоретичної конструкції правового режиму. Правовими засобами можна вважати всі ті юридичні інструменти, за допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів права, забезпечується досягнення поставлених цілей. Правовий статус в узагальненому вигляді виступає як сукупність прав і обов'язків, а також відповідальності визначеного суб'єкта права. Тобто правовий статус визначає правове становище суб'єкта, який деталізується та обумовлюється відповідним правовим режимом. Правове становище виступає особливим різновидом соціального стану, який є складним, відносно самостійним елементом правової системи, що являє собою закріплене утворення і виражає міру процесу руху суб'єктів чи об'єктів юридичного буття у відповідних часових і просторових відносинах. Якщо правовий режим впорядковує соціальні процеси, то в той же час він виступає в якості різновиду правового становища. Механізм правового регулювання передбачає систему правових засобів, до якої входить окремою складовою і правовий режим. Проте правовий режим є специфічним механізмом правового регулювання, особливим його порядком, спрямованим на конкретні види суб'єктів і об'єктів, він орієнтований на більш широкі загальнозначущі соціальні процеси, в рамках яких здійснюється правове регулювання.

В підрозділі 1.2. „Класифікація видів податково-правових режимів” наголошується на теоретичній та практичній важливості відокремлення різних видів податкових режимів, при цьому класифікація проводиться за різними критеріями, що дозволяє розглянути правові режими з різних боків, глибше виявити їх сутність. При виокремленні окремих різновидів режиму ми виходимо з того, що він передбачає особливість у визначенні прав та обов'язків учасників відносин та має специфічні гарантії й процедури. Найпринциповішою є класифікація податкових режимів на загальні та спеціальні, коли встановлений законодавцем правовий режим, відмінний від загальнодержавного (стосовно того ж самого об'єкта правового регулювання), вважається спеціальним правовим режимом.

Особлива увага звертається на відсутність в українському законодавстві чіткого визначення поняття «спеціальний податковий режим». Натомість існує визначення спеціального правового режиму економічної діяльності спеціальних (вільних) економічних зон і територій із спеціальним режимом інвестиційної діяльності. Він передбачає введення податкових, митних і інших пільг, встановлення режиму вільної економічної зони, але таке визначення не є універсальним і не може відображати всі ознаки досліджуваного в даній роботі поняття «спеціальний податково-правовий режим». Такий підхід законодавця стосується спеціального преференційованого (пільгового) правового режиму, коли режимні правила полегшують правове становище зобов'язаних учасників відносин в порівнянні з загальнодержавним режимом, але не відображає сутності ані загального податкового правового режиму, ані спеціального податкового правового режиму.

Наголошується в роботі і на існуванні в Україні не лише пільгових податкових режимів, а й обмежуючих податкових режимів, які навпаки запроваджують особливі правила оподаткування, закріплюють певні обмеження, заборони. Це, наприклад, стосується ліцензування окремих видів підприємницької діяльності, яка пов'язується із сплатою торгового патенту. Здійснення певних різновидів торговельної діяльності або надання побутових послуг, організація ігорного бізнесу або операцій з обміну наявних валютних цінностей, можуть здійснюватися тільки при наявності патенту. Дані види діяльності в ряді випадків можуть підлягати й ліцензуванню (це, зокрема, відноситься до реалізації спортивної й мисливської вогнепальної зброї, до деяких видів послуг, пов'язаних з ремонтом і будівельною діяльністю, і ін.). Тому наявність торгового патенту в суб'єктів підприємництва, що здійснюють таку діяльність, не звільняє їх від необхідності одержання відповідної ліцензії.

Підрозділ 1.3. „Загальний та спеціальні податкові режими” має на меті охарактеризувати основні риси загального податкового режиму як важливої теоретичної конструкції. При цьому наголошується, що загальний податковий режим забезпечує правове регулювання оподаткування в формах адекватних чи максимально наближених до родових приписів податково-правових норм, тоді як спеціальні податкові режими передбачають наявність умов, які суттєво, а іноді принципово змінюють справляння податків та зборів.

При аналізі сутності загального податкового режиму робиться наголос на тому, що його зміст виражається в двох складових конструкціях, реалізація яких і забезпечує вплив на поведінку учасників відносин оподаткування у такій загальній формі. Першою складовою загального режиму є закріплення правового механізму податку, сукупність матеріально-правових податкових норм, наявність яких і дає змогу ставити питання про існування відповідного типу платежу (податку чи збору). Другою складовою загального податкового режиму є реалізація приписів матеріальних податково-правових норм, що відображає динамічний аспект загального податкового режиму. Йдеться про реалізацію стадій податкового обов'язку, які характеризують активні дії учасників податкових відносин стосовно обліку, сплати та звітності по оподаткуванню. Ці складові загального податкового режиму нерозривні. Якщо правовий механізм податку визначає стосовно чого повинен виникнути обов'язок у платника, який має виконуватись в загальному режимі, то реалізація дій по виконанню податкового обов'язку фактично означає те, як він повинен виконуватись.

Загальний податковий режим, об'єднуючи матеріальний і процедурний початок, охоплює сукупність елементів і відносин, на базі яких вони і виділяються. Індивідуалізація даного режиму здійснюється поєднанням юридичних засобів, що створюють для суб'єктів ту або іншу систему потенційних правових наслідків, і метою, ради якої встановлюється можливість їх настання. Сукупність юридичних засобів і їх потенційних правових наслідків, опосередковує досягнення приватної мети, включається в загальний режим, що гарантує реалізацію загальної мети в регулюванні оподаткування. спеціальний режим податок платник

В роботі акцентується увага на тому, що спеціальні податкові режими з'являються в тих випадках, коли законодавець прагне до того, щоб використання податку забезпечило б не тільки поповнення бюджетів, але і дозволило реалізувати це в максимально зручних формах, своєчасно, гарантувало б досягнення якого-небудь додаткового ефекту. Спеціальні податкові режими є похідними від режиму, в основі якого лежать загальні правила поведінки, що і пояснює той факт, що будь-який спеціальний податковий режим ніколи не є єдиною системою потенційних правових наслідків, що встановлюються для розподілу обтяжень несення витрат держави і органів місцевого самоврядування між членами суспільства.

Другий розділ „Види спеціальних податкових режимів” присвячено комплексному аналізу спеціальних податкових режимів, виявленню їх позитивних та негативних рис, механізмам функціонування окремих спеціальних податкових режимів.

Підрозділ 2.1. „Режим спрощеного оподаткування” присвячено аналізу специфічного режиму оподаткування, який характеризується спрощеним порядком сплати податків, ведення податкового обліку та надання податкової звітності. Увага звертається на специфічну форму його реалізації шляхом запровадження єдиного податку, який по суті є комплексним платежем, що об'єднує в собі певну групу податків та зборів, обов'язкових до сплати за загальною системою оподаткування.

При цьому наголошується, що одним з основних призначень єдиного податку виступає його фіскальна функція, яка забезпечує наповнення бюджету. В той же час стимулююча функція здійснюється через конкретну поведінку, стимулюючу податкову політику. Сплата суб'єктами малого підприємництва єдиного податку сприяє підвищенню ефективності підприємницької діяльності, зниженню податкового навантаження, спрощенню механізму адміністрування сплати податків. Таким чином, єдиному податку властиві як фіскальна функція, що проявляється у розподільчих відносинах між державою та суб'єктами малого підприємництва, так і стимулююча функція, яка визначається метою запровадження цього податку - стимулювання розвитку малого підприємництва шляхом створення сприятливих умов його оподаткуванні.

В роботі аргументується позиція, відповідно до якої єдиний податок не можна відносити до загальнодержавних платежів, бо він виступає як альтернатива визначеному переліку існуючих обов'язкових платежів, від яких суб'єкти малого підприємництва звільняються за умови сплати єдиного податку. Даний податок замінює собою сплату не тільки загальнодержавних платежів (наприклад, податку на прибуток підприємств, податку з доходів фізичних осіб), а й деяких місцевих (комунальний податок, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг). Тому він не є ні загальнодержавним, ні місцевим, а, отже, його не можна включати до цих видів податків.

В підрозділі 2.2. „Режим фіксованого оподаткування” підкреслюється, що стимулювання підприємницької діяльності в Україні здійснюється не лише через застосування спрощених податкових режимів, але і при створенні сприятливих умов оподаткування в формі фіксованих режимів. Фіксований податок є незалежним від величини одержаних платником доходів, де з кожної грошової одиниці справляється однаковий фіксований розмір платежу. Завдяки назві «фіксований» підкреслюється, що ставка податку з такою назвою є незмінною по відношенню до прибутку.

Звертається увага на реалізації фіксованого режиму оподаткування в Україні не окремим податком, а сукупністю податків та зборів, декількома режимами. Як фіксований сплачуються сільськогосподарський податок та різновид податку з доходів фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та є платниками ринкового збору. Застосування таких фіксованих режимів в оподаткуванні пов'язані із певною сферою підприємницької діяльності (сільськогосподарське виробництво та здійснення приватними підприємцями торгівлі на ринках). Одним із варіантів спеціального режиму оподаткування доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності є сплата прибуткового податку в фіксованому режимі, чітко встановленому розмірі з придбанням патенту.

При аналізі фіксованого податкового режиму виділяються декілька його завдань: а) спрощення податкового контролю; б) зменшення проблем при адмініструванні податків; в) встановлення більш зручного режиму для виконання податкового обов'язку у зобов'язаних осіб; г) збільшення надходжень доходів до бюджетів та позабюджетних фондів; д) зниження податкового навантаження і рівномірне його розподілення серед платників податків; є) спрощення порядку обчислення та сплати податків шляхом заміни ряду податків і зборів.

В підрозділі 2.3. „Оподаткування в режимі вільної економічної зони” особлива увага акцентується на характеристиці особливого явища - вільної економічної зони, яка існує на межі державного та міждержавного регулювання. Це пов'язується з існуванням в різних країнах локалізованих територій зі спеціальним пільговим економіко-правовим режимом господарювання, що не тільки впливає на розвиток відповідної держави, а й стимулює формування світового ринку, розвиток та удосконалення раціональної побудови системи суспільних пропорцій іноземних інвестицій, збільшенням обсягів експортних виробництв.

При аналізі вільних економічних зон наголошується на тому, що вільна економічна зона охоплює весь спектр явищ, пов'язаних з дією преференційного режиму господарювання та існує не стільки як відособлена територія, а скоріше, як частина національного економічного комплексу із застосуванням системи пільг та преференцій, які не використовуються на іншій території держави. Створення і розвиток вільних економічних зон орієнтовано, перш за все, на вирішення державно значущих завдань, здійснення конкретних пріоритетних економічних задач, реалізацію стратегічних програм і проектів в розвитку всього суспільства.

В підрозділі звертається увага на специфіці правового регулювання вільних економічних зон, пов`язаній із застосуванням принципово різних джерел права - нормативно-правового акту та міжнародного договору, тому узгодження їх норм в деяких випадках здійснює більш суттєвий вплив ніж запровадження будь-якої нової норми стосовно тих же відносин. Водночас, міжнародні нормативні акти про нормалізацію торгівлі і встановлення економічних зв'язків, які найбільш повно реалізують завдання та цілі створення вільних економічних зон, починають впливати на ситуацію лише тоді, коли такий документ стає частиною національного законодавства.

Окрема увага приділена цілям створення вільних економічних зон, серед яких виділяються: а) активізація діяльності підприємств, розташованих на їх території; б) модернізація промисловості; в) насичення внутрішнього ринку високоякісними товарами; г) розвиток зовнішньоекономічних зв'язків; д) розширення експорту та імпорту; е) залучення іноземних інвестицій; є) освоєння нових технологій; ж) розвиток економічно відсталих районів та ін. Разом із тим аргументується головна ідея створення всіх типів вільних економічних зон, що полягає у спрощенні оподаткування, митного оформлення з метою заохочення інвестицій в національну економіку.

ВИСНОВКИ

1. Принциповими особливостями поняття «режим» є наступні: 1) він є способом організації макросоціальних процесів у врегулюванні суспільних відносин і деталізує спрямованість на впорядкування економічних, соціальних або правових відносин; 2) є динамічною категорією і припускає сукупність активних дій учасників відносин по врегулюванню даного виду поведінки; 3) ґрунтується на системі економічних інтересів, що склалася, соціальних і культурних цінностей; 4) забезпечує (разом зі своїм динамічним характером) певну стабілізацію всієї системи відносин в суспільстві, приводячи її елементи, структурні характеристики в певне, пропорційне співвідношення, забезпечуючи координацію функціонування всіх складових суспільної системи; 5) є сукупністю владних структур, які, виходячи з наявних повноважень, можуть реалізовувати дії, які і складають зміст режимного управління; 6) реалізація мети будь-якого режиму припускає використання узгодженої, впорядкованої системи методів досягнення цих цілей.

2. Класифікація податкових режимів на первинні та вторинні відображає структуру цілісної галузі, співвідношення підгалузей, інститутів, які утворюють цю цілісну правову систему. Первинні правові режими виражають загальні засади співвідношення засобів правового регулювання, тоді як вторинні являють собою модифікації первинних, доповнюючи їх або особливими пільгами, або ж особливими обмеженнями, що полягають в додаткових заборонах або позитивних обов'язках.

3. Виходячи із розподілення правових режимів залежно від масштабу волі учасників відносин у використанні своїх можливостей для реалізації суб'єктивних прав їх можна розділити на пільгові та обмежуючі. Преференційні (пільгові) податкові режими надають учасникам податкових відносин додаткові можливості, права, які поліпшують їх стан, запроваджують більш м'які умови оподаткування (пільги учасникам бойових дій або особам, які постраждали від Чорнобильської катастрофи).

4. Залежно від юридичної природи правових режимів виділяють матеріальні податкові режими і процесуальні податкові режими. Матеріальні - відображають права і обов'язки суб'єктів, їх правове положення, межі правового регулювання. Матеріальні режими закріплюють вимоги до встановлення податків, формування податкового обов'язку, що зв'язується з поняттям правового механізму податку. Процесуальні режими відображають організаційні відносини і носять організаційно-процедурний, управлінський характер. Вони відображають особливий порядок, форми і методи реалізації норм матеріального права.

5. Зміст загального податкового режиму виражається в двох складових конструкціях, реалізація яких і забезпечує вплив на поведінку учасників відносин оподаткування у такій загальній формі. Перша складова загального режиму потребує закріплення правового механізму податку і охоплює сукупність матеріально-правових податкових норм, наявність яких і дає змогу ставити питання про існування відповідного типу платежу (податку чи збору). Друга складова загального податкового режиму пов'язується з реалізацією приписів матеріальних податково-правових норм та відображає динамічний аспект загального податкового режиму.

6. В умовах спеціального податкового режиму відбувається видозміна наявних засобів впливу на поведінку учасників відносин, які має загальний податковий режим. При цьому виникнення або припинення певних податково-правових наслідків складають зміст загального податкового режиму. Для досягнення вказаних цілей використовуються більш гнучкі прийоми, які дозволяють робити точковий вплив на положення певних суб'єктів права, що не супроводжується зміною загального порядку розподілу податкових зобов'язань.

7. Спеціальні податкові режими є похідними від режиму, в основі якого лежать загальні правила поведінки, що і пояснює той факт, що будь-який спеціальний податковий режим ніколи не є єдиною системою потенційних правових наслідків, що встановлюються для розподілу обтяжень несення витрат держави і органів місцевого самоврядування між членами суспільства. Дана система правових наслідків існує тільки разом з іншими подібними системами правових наслідків, будь то загальний податковий режим або інші різновиди спеціального податкового режиму.

8. Спеціальний податковий режим - це встановлення особливого, відмінного від загального, порядку правового регулювання податкових правовідносин, закріплене правовими нормами і забезпечене сукупністю юридичних засобів, що створюють для його суб'єктів особливу систему потенційних правових наслідків, можливість настання (ненастання) яких служить для задоволення потреб держави (територіальної громади) в регулярному поповненні державного (місцевого) бюджету, а також для інших спеціальних цілей в певний проміжок часу на певній території.

9. Особливістю спрощеної системи оподаткування для фізичних осіб - суб'єктів малого підприємництва є те що, вона характеризується як вид наперед визначеного оподаткування. В цих умовах розмір єдиного податку не залежить від величини доходів, одержаних у процесі підприємницької діяльності.

10. Застосування фіксованих режимів оподаткування в Україні пов'язане із певною сферою підприємницької діяльності (сільськогосподарське виробництво та здійснення приватними підприємцями торгівлі на ринках). Як фіксований сплачуються сільськогосподарський податок та різновид податку з доходів фізичних осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи та є платниками ринкового збору.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Андрієвський К.В. Фіксований сільськогосподарський податок як різновид спеціального податково-правового режиму в Україні / К.В. Андрієвський // Форум права. - 2008. - №3. - С. 7-13. [Електронний ресурс]. - Режим доступу до журн.: http://www.nbuv.gov.ua/e-journals/FP/2008-3/08akvrvu.pdf.

2. Андрієвський К.В. Спрощена система оподаткування в Україні: економіко-правовий аспект / К.В. Андрієвський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2008. - №11. - С. 367-371.

3. Андрієвський К.В. Спеціальний податково-правовий режим: поняття, ознаки / К.В. Андрієвський // // Пробл. законності: Акад. зб. наук. пр. - Вип. 102 / Відп. ред. В.Я. Тацій. - Харків: Нац. юрид. акад. України, 2009. - С. 248-254.

4. Андрієвський К.В. Спеціальні податково-правові режими: міжнародний досвід / К.В. Андрієвський // Науковий вісник Ужгородського національного університету. - Ужгород: Ужгородський національний університет, 2009. - №12. - С. 344-348.

5. Андрієвський К.В. Фіксований сільськогосподарський податок в Україні: юридична конструкція, перспективи розвитку // Осінні юридичні читання: тези доповідей та наукових повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції молодих вчених (12-13 листопада 2008 р.). Харків, 2008. - С. 156-159.

6. Андрієвський К.В. Спрощена система оподаткування в Україні: юридична конструкція, специфіка застосування // Господарсько-правове, цивільно-правове та фінансово-правове забезпечення розвитку сучасної економіки України: Матеріали всеукр. наук.-практ. конференції (14 листопада 2008 року). Секція «Фінансове право та економічна безпека» / Відп. ред.: к.е.н. І.П. Подмаркова. - Донецьк.: ДЮІ ЛДУВС, 2008. - С. 149-153.

7. Андрієвський К.В. Фіксований сільськогосподарський податок в Україні: економіко-правовий аспект // Пріоритети національного економічного розвитку в контексті глобалізацій них викликів: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (Київ, 20-21 листопада 2008 р.): Тези доп.: У 2 ч. - Ч. 1 / Відп. ред. А.А. Мазаракі. - К.: Київ. нац. торг.-екон. ун-т, 2008. - С. 212-214.

АНОТАЦІЯ

Андрієвський К.В. Спеціальні податкові режими. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. - Харків, 2009.

Дисертація присвячена формуванню комплексного наукового уявлення про спеціальні податкові режими, особливості їх функціонування й призначення. Увага акцентується на цільовій спрямованості їх введення (не тільки наповнення бюджетів, а й реалізації податкового обов'язку в найбільш зручних формах), приводиться специфіка сплати єдиного податку, розглянуто особливості режиму фіксованого оподатковування. Крім того, звертається увага на оподатковування в режимі вільних економічних зон, які існують не стільки як відособлена територія, а скоріше, як частина національного економічного комплексу із застосуванням системи пільг і преференцій. Їх створення й розвиток орієнтовано, насамперед, на вирішення важливих державних завдань, здійснення конкретних пріоритетних економічних програм. У результаті проведеного в роботі аналізу були сформульовані теоретичні висновки й пропозиції щодо внесення змін у чинне законодавство України з метою його вдосконалення.

Ключові слова: податок, режим, спеціальний податковий режим, єдиний податок, спрощена система оподаткування, вільна економічна зона.

АННОТАЦИЯ

Андриевский К.В. Специальные налоговые режимы. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Национальная юридическая академия Украины имени Ярослава Мудрого. - Харьков, 2009.

Диссертационное исследование посвящено формированию комплексного научного представления о специальных налоговых режимах, особенностям их функционирования и предназначения, анализу соответствия действующих правовых рычагов целям развития социального, демократического, правового государства и их действия на эффективное развитие рыночной экономики, увеличение поступлений в доходные части государственного и местных бюджетов.

В диссертации последовательно рассмотрены вопросы, касающиеся правовой природы налоговых режимов, определяется авторское понятие данной категории, ее содержание, приведены характерные особенности общего и специальных налоговых режимов. При проведении классификации налоговых режимов особое внимание уделено различным способам правового регулирования как одному из наиболее важных критериев их дифференциации. Такой акцент является определяющим и при разграничении отраслевых режимов правового регулирования.

Акцентируется внимание на соотношении общего налогового режима, обеспечивающего правовое регулирование налогообложения в формах адекватных или максимально приближенных к родовым предписаниям налогово-правовых норм, и специальных налоговых режимов, предусматривающих наличие условий, которые существенно, а иногда принципиально меняют взыскание налогов и сборов. Содержание общего налогово-правового режима выражается в двух составляющих конструкциях (закрепление механизма налога - материальная составляющая, и реализация предписаний материальных налогово-правовых норм - динамическая, процессуальная составляющая), реализация которых и обеспечивает влияние на поведение участников отношений налогообложения в такой общей форме. Объединение этих конструкций предусматривает рациональное гарантирование всех требований к обязанным лицам, которые обеспечивают публично-территориальные образования (государство, территориальные общины) денежными средствами за счет уплаченных налогов и сборов.

При анализе специальных налоговых режимов акцентируется внимание на целевой направленности введения таких правовых механизмов с целью не только наполнения бюджетов, но и реализации налоговой обязанности в наиболее удобных формах, что способствует своевременному поступлению денежных средств от налогов и сборов. Также приводится специфика уплаты единого налога, ведения налогового учета и предоставления налоговой отчетности. Кроме того, рассмотрены особенности режима фиксированного налогообложения, который в Украине реализуется посредством уплаты фиксированного налога, размер которого не зависит от величины полученных плательщиком доходов, а с каждой денежной единицы взыскивается одинаковый фиксированный размер платежа.

В работе обращается внимание на налогообложение в режиме свободных экономических зон, которые связаны с действием преференциального режима хозяйствования и существуют не столько как обособленная территория, а скорее, как часть национального экономического комплекса с применением системы льгот и преференций, которые не используются на другой территории государства. Создание и развитие свободных экономических зон ориентированы, прежде всего, на решение важных государственных задач, осуществление конкретных приоритетных экономических задач, реализацию стратегических программ и проектов в развитии всего общества.

В результате проведенного в работе анализа были сформулированы теоретические выводы и предложения по внесению изменений в действующее законодательство Украины с целью его усовершенствования.

Ключевые слова: налог, режим, специальный налоговый режим, единый налог, упрощенная система налогообложения, свободная экономическая зона.

SUMMARY

Andrievsky K.V. Special tax regimes. - the Manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of jurisprudence on a speciality 12.00.07 - administrative law and process; the financial law; the information law. - National law academy of Ukraine named after Yaroslav The Wise. - Kharkiv, 2009.

The dissertation has consistently addressed issues related to the legal nature of tax regimes, defined the concept of copyright in this category, its content, are characteristics of a general and special tax regimes. The paper draws attention to the taxation regime of free economic zones that are associated with the effect of the preferential treatment of management and there is not so much as a separate territory, but rather as part of the national economic complex using the system of privileges and preferences that are not used on another state's territory. Creation and development of free economic zones aimed primarily at addressing important public problems, the implementation of specific priority economic tasks, the implementation of strategic programs and projects in the development of society.

As a result of the work of the analysis were formulated theoretical conclusions and proposals to amend the current legislation of Ukraine in order to improve it.

Keywords: tax regime, a special tax regime, the single tax, simplified tax system, free economic zone.

Размещено на Allbest.ru