Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ

ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

АДМІНІСТРАТИВНІ ДЕЛІКТИ У СФЕРІ МІГРАЦІЇ

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук

САВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ

УДК 342.95

Ірпінь - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ Міністерства внутрішніх справ України.

Науковий керівник: доктор юридичних наук, професор

Негодченко Олександр Володимирович,

Дніпропетровський державний університет

внутрішніх справ, ректор

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор

Голосніченко Іван Пантелійович,

Національний технічний університет «КПІ», завідувач кафедри господарського, кримінального та адміністративного права

кандидат юридичних наук

Семир'янов Дмитро Якович, Управління податкової міліції Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області, начальник відділу організації боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом

Захист відбудеться “23” січня 2009 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 у Національному університеті державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 55.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету державної податкової служби України: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К. Маркса, 31.

Автореферат розісланий “20” грудня р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із актуальних напрямів реформування українського адміністративного права є модернізація інституту адміністративної відповідальності, зокрема відповідальності у сфері міграції. Адміністративна відповідальність за порушення міграційного законодавства передбачена рядом законів (як простих, так і кодифікованих) та підзаконних правових актів, зокрема Кодексом України про адміністративні правопорушення, законами України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, „Про імміграцію”, „Про біженців”, Правилами в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, виїзду з України і транзитного проїзду через її територію” та ін. Кількість осіб, щорічно притягнутих до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних деліктів у сфері міграції, має тенденцію до зростання.

Так, органами внутрішніх справ до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері міграції було притягнуто: у 2002 р. - 62797 осіб, 2003 р. - 63736, 2004 р. - 45903, 2005 р. - 48303, 2006 р. - 53374, 2007 р. - 54203, за 6 міс. 2008 р. - 13562 осіб. Відповідно, за даними Державної прикордонної служби України, до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних деліктів у сфері міграції було притягнуто: у 2003 р. - 17797 осіб, 2004 р. - 25819, 2005 р. - 45277, 2006 р. - 54431, 2007 р. - 55236, за 6 міс. 2008 р. - 17639 осіб.

Висока соціальна значущість адміністративно-деліктних питань у сфері міграції для життєдіяльності суспільства зумовлює необхідність проведення досліджень щодо їх подальшого вдосконалення. Тим більше, що нормативно-правове регулювання адміністративно-деліктної сфери характеризується збереженням тенденції множинності нормативно-правових актів про адміністративну відповідальність; наявністю актів, які охоплюють предмет регулювання Кодексу України про адміністративні правопорушення і, фактично, знецінюють його статус як єдиного кодифікованого нормативно-правового акта; існуванням окремих підзаконних нормативно-правових актів про адміністративну відповідальність, що суперечить Конституції України; потребою приведення законодавства у сфері міграції до стандартів правових актів Європейського Союзу.

Аналіз правових норм, що регламентують адміністративну відповідальність за порушення законодавства у сфері міграції та діяльність органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону щодо здійснення провадження у справах про порушення адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції, свідчать про наявність певних недоліків у нормативно-правовому регулюванні адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері міграції, зокрема щодо її підстави - адміністративного делікту у сфері міграції.

Комплексних наукових досліджень за цією проблематикою в Україні до цього часу не було. Без сумніву, розробки вчених О.О. Бандурки, М.М. Богуславського, І.К. Василенка, Л.М. Галенської, І.О. Гарної, Ю.Ф. Гаврушко, В.Ф. Губіна, О.Ф. Динька, В.О. Жука, О.В. Кузьменко, Т.П. Мінки, А.П. Мозоля, Г.Г. Москаля, С.О. Мосьондза, Т.К. Назарова, В.І. Олефіра, О.І. Піскуна, Б. В. Прощаєва, А. А. Рубанова, С.С. Саїва, В.М. Столбового, Ю.М. Тодики, Н.П. Тиндик, С.Б. Чеховича тощо мають важливе значення для вдосконалення правового статусу іноземних громадян і осіб без громадянства, механізму протидії нелегальній міграції та діяльності відповідних інституцій щодо застосування заходів адміністративного примусу до порушників законодавства у сфері міграції. Питання підстави адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері міграції у цих працях висвітлювалося фрагментарно.

Важливий науковий внесок у дослідження міграційних процесів здійснили вчені: О.Г. Бабенко, Г.С. Вітковська, Ж.А. Зайончковська, О.А. Малиновська, В.О. Новік, О.І. Піскун, І.М. Прибиткова, Ю.І. Римаренко, А.У. Хомра та ін. Водночас їхня увага здебільшого зосереджена на аналізі філософсько-теоретичних, соціально-політичних, соціологічних питань негативного впливу міграції на суспільний порядок і благополуччя громадян.

Базове підґрунтя спостережень і висновків з проблем адміністративної відповідальності, встановлення сутнісних характеристик адміністративного проступку склали дослідження В.Б. Авер'янова, С.С. Алексєєва, О.М. Бандурки, Д.М. Бахраха, Ю.П. Битяка, В.К. Гіжевського, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, В.В. Доненка, Є.В. Додіна, С. В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпакова, А.Т. Комзюка, А.П. Коренєва, Є.В. Курінного, О.В. Негодченка, О.І. Остапенка, А.О. Селіванова, В.М. Селіванова, О.Ф. Скакун, В.Д. Сущенка, М.М. Тищенка, Ю.С. Шемшученка, В.К. Шкарупи та деяких інших.

Отже, з'ясування правової природи адміністративного делікту у сфері міграції як підстави адміністративної відповідальності у сфері міграції не досліджувалися. Наведені обставини зумовлюють актуальність теми дослідження, її важливе теоретичне і практичне значення щодо подальшого розвитку адміністративно-деліктного права та оновлення адміністративно-деліктного законодавства.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Роботу виконано відповідно до Концепції адміністративної реформи в Україні, Указу Президента України „Про напрями державної міграційної політики та невідкладні заходи щодо підвищення її ефективності” від 20 липня 2007 р., постанов Кабінету Міністрів „Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 рр.” № 1767 від 20 грудня 2006 р., „Про затвердження Стратегії демографічного розвитку в період до 2015 року” № 879 від 24 червня 2006 р., наказу МВС України „Про затвердження Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 рр.” № 755 від 5 липня 2007р., а також Плану проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ на 2007 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у вирішенні наукового завдання щодо з'ясування сутності адміністративного делікту у сфері міграції та розробки науково-обґрунтованих рекомендацій з удосконалення адміністративно-деліктного законодавства у цій сфері.

Визначена мета дослідження зумовила постановку та розв'язання завдань, спрямованих на:

– висвітлення ознак міграції як адміністративно-правового явища та як інституту адміністративного права;

– з'ясування сутності предмета та методу адміністративно-правового регулювання інституту міграції;

– з'ясування правової природи адміністративного делікту;

– визначення загальносоціальних ознак адміністративного делікту у сфері міграції;

– розкриття змісту елементів юридичного складу адміністративних деліктів у сфері міграції;

– формулювання базових категорій, що характеризують адміністративно-деліктні відносини у сфері міграції, зокрема: адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції, адміністративної відповідальності у сфері міграції, адміністративного делікту у сфері міграції;

– визначення структури законодавства у сфері міграції;

– характеристика матеріальних та процесуальних аспектів адміністративної відповідальності у сфері міграції;

– розроблення пропозицій та рекомендацій для вдосконалення адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції, практики діяльності органів внутрішніх справ та охорони державного кордону у цій сфері.

Об'єктом дослідження є адміністративно-деліктні відносини у сфері міграції.

Предметом дослідження є адміністративні делікти у сфері міграції.

Методи дослідження. Основним методом дослідження було визначено діалектичний метод як загальний науковий метод пізнання соціально-правових явищ у їхніх суперечностях, розвитку та змінах, використання якого надало можливість дослідити проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Водночас у роботі було застосовано такі методи і прийоми пізнання:

– логіко-семантичний - при побудові визначень понять „міграція”, „інститут міграції”, „адміністративна відповідальність у сфері міграції”, „адміністративний делікт” та інших дефініцій, сформульованих дисертантом (підрозділи 1.1, 2.1, 3.1);

– логіко-юридичний - при обґрунтуванні пропозиції щодо внесення до чинного законодавства про міграцію змін та доповнень, спрямованих на подолання колізій окремих юридичних норм (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1);

– історико-правовий - при дослідженні еволюції міграції, окремих адміністративно-правових норм, якими регулюється адміністративна відповідальність у сфері міграції (підрозділ 1.1, 1.3);

– порівняльно-правовий - при здійсненні порівняльного аналізу вітчизняного та зарубіжного законодавства у сфері міграції, встановленні співвідношень адміністративного делікту у сфері міграції з іншими видами адміністративних деліктів (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3);

– статистичний - при здійсненні аналізу емпіричних даних щодо стану адміністративної практики міських (районних) судів, органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби України, а також у процесі дослідження статистичного матеріалу, що відображає загальні тенденції розвитку міграційних процесів в Україні, стан адміністративної деліктності у сфері міграції (підрозділи 2.1, 3.1, 3.2);

– моделювання - при визначенні основних характеристик адміністративного делікту в сфері міграції як соціально-правового явища (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3);

– соціологічний - при опитуванні порушників законодавства у сфері міграції, працівників органів внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України (підрозділи 2.2, 2.3, 3.1).

Емпіричну базу дослідження складають статистичні й аналітичні матеріали діяльності Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України щодо застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції за період з 2002 по 2008 роки, а також результати опитування працівників органів внутрішніх справ (600 осіб), Державної прикордонної служби України (200 осіб) та порушників законодавства у сфері міграції (750 осіб), матеріали вивчення 1564 адміністративних справ. Крім цього, у роботі аналізувався досвід законодавчого регулювання відносин у сфері міграції Російської Федерації, Республіки Білорусь, Казахстану, Киргизії, Молдови, Таджикистану, країн Балтії, США та Польщі.

Нормативною базою дослідження адміністративних деліктів у сфері міграції є Конституція України, закони України, відомчі нормативні акти, міжнародні правові документи у сфері міграції.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, у якому сформульовано модель адміністративного делікту у сфері міграції, висвітлено його ознаки, розкрито зміст елементів. На основі проведеного дослідження автором сформульовано низку висновків і пропозицій, в тому числі і таких, які відповідають вимогам наукової новизни, а саме:

вперше:

- сформульовано авторські визначення:

інституту міграції як галузі адміністративного права, що регулює суспільні відносини, пов'язані з переміщенням населення через внутрішні та зовнішні кордони адміністративно-територіальних утворень;

адміністративного делікту у сфері міграції як суспільно небезпечного, протиправного, винного діяння (дії або бездіяльності), за вчинення якого адміністративно-деліктним законодавством у сфері міграції передбачено адміністративну відповідальність;

- обґрунтовано висновок про те, що інститут міграції є частиною галузі адміністративного права, має свій предмет правового регулювання, однак не має свого специфічного методу правового регулювання;

- доведено, що адміністративні делікти у сфері міграції є видом адміністративних правопорушень та підставою адміністративної відповідальності;

- сформульовано пропозиції щодо внесення змін та доповнень до Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", „Про імміграцію”, „Про біженців”, „Про адвокатуру”, правових актів Кабінету Міністрів України, відомчих нормативних актів, проекту Кодексу України про адміністративні проступки;

удосконалено:

- систему стадій провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції;

- дефініції „міграція”, „міграційний процес”, „адміністративне провадження у сфері міграції”, „стадія провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції”;

- уявлення про метод правового регулювання інституту міграції;

- порядок діяльності органів внутрішніх справ щодо виконання постанови про адміністративне видворення іноземців чи осіб без громадянства за межі України;

- правові норми, що визначають адміністративно-процесуальний статус адвоката та перекладача у справах про адміністративні делікти у сфері міграції;

дістало подальшого розвитку:

- визначення місця міграції у структурі демографічних процесів;

- класифікація міграцій в Україні та розкриття сутності кожного їх виду;

- характеристика юридичних складів адміністративних деліктів у сфері міграції, передбачених ст. 202-206-1 КУпАП;

- з'ясування додаткових безпосередніх об'єктів адміністративних деліктів, визначених у ст. 202, 204-1, 206-1 КУпАП.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості їх використання у:

- науково-дослідній сфері - для подальшої розробки проблематики адміністративно-правового регулювання міграційних процесів в Україні, адміністративно-деліктного законодавства, а також при підготовці відповідних розділів підручників, навчальних посібників, методичних матеріалів та в науково-дослідній роботі ад'юнктів, слухачів та курсантів;

- правотворчості - для вдосконалення Кодексу України про адміністративні правопорушення, законів України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”, „Про імміграцію” (Лист голови комітету з питань вдосконалення законодавства про адміністративні порушення, кримінального та кримінально-процесуального законодавства Верховної Ради України № 04-19/14-270 від 11 лютого 2008 р.);

- сфері правозастосування - для покращання діяльності органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону щодо застосування норм адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції (Акт впровадження в діяльність Департаменту у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України від 11 березня 2008 р., Акт впровадження в діяльність УГБ УМВС України в Дніпропетровській області № 10/2053 від 18 грудня 2007 р., Акт впровадження в діяльність Державної прикордонної служби України № 53 від 1 лютого 2008 р.);

- навчальному процесі - положення та висновки дисертації використовуються при викладанні навчальних дисциплін „Адміністративне право”, „Адміністративна відповідальність”, „Адміністративний процес” та „Адміністративна діяльність ОВС” у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ (Акт впровадження № 62 від 3 лютого 2007р.).

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на чотирьох науково-практичних конференціях: „Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства” (м. Дніпропетровськ, травень 2007 р.), „Юриспруденція ХХІ століття: теорія та практика” (м. Дніпропетровськ, 2007), „Заходи ОВС щодо протидії нелегальній міграції” (м. Івано-Франківськ, лютий 2008 р.), „Актуальні питання охорони громадського порядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів” (м. Донецьк, 2008 р.).

Публікації. Основні положення та висновки дисертації викладено у чотирьох наукових статтях, опублікованих у виданнях, що визначені ВАК України як фахові з юридичних наук, та чотирьох тезах доповідей.

Структура дисертації обумовлена метою і завданнями дослідження. Дисертація містить вступ, три розділи, вісім підрозділів, висновки, додатки та список використаних джерел. Повний обсяг роботи становить 231 сторінку, з яких 192 - основний текст, список використаних джерел охоплює 245 найменувань і займає 23 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, її зв'язок з науковими програмами, планами, темами, висвітлено ступінь розробки та методи наукового аналізу, визначено мету і завдання дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо публікацій, вказуються форми апробації та впровадження здобутих результатів.

Розділ 1. „Характеристика адміністративно-деліктних відносин у сфері міграції” складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1. „Стан наукової розробки проблем адміністративно-правового забезпечення суспільних відносин у сфері міграції” досліджено сутність міграційних процесів, сучасні погляди щодо класифікації видів міграцій, розглянуто понятійний апарат та внутрішню природу міграцій у контексті їх регуляції, основні підходи до регулювання суспільних відносин у цій сфері, види та джерела інформації про міграцію, теорії та аналітичні моделі міграцій, еволюцію вивчення міграцій в Україні.

Зроблено висновок, що під міграцією слід розуміти будь-яке територіальне переміщення населення, пов'язане з перетинанням як зовнішніх, так і внутрішніх кордонів адміністративно-територіальних утворень. Міграційний процес - це хід або перебіг будь-якого міграційного явища, послідовна видозміна його етапів, періодів та станів, а також розвиток залежних від них позитивних чи негативних наслідків.

Виділено основні ознаки, що дозволяють ідентифікувати міграцію серед інших переміщень населення, охарактеризовано кожен вид міграції. Наведено динаміку зростання чи зменшення міграції за кожним із видів за період 2002-2007 рр., на підставі чого зроблено висновок про наявну тенденцію перетворення України з країни походження мігрантів на країну призначення для іммігрантів з країн СНД та далекого зарубіжжя.

Обґрунтовано, що міграція являє собою комплексний правовий інститут зі специфічним змістом та структурою. Визначено, що інститут міграції - це частина галузі адміністративного права, що забезпечує регулювання суспільних відносин, пов'язаних з переміщенням населення як через зовнішні, так і внутрішні кордони адміністративно-територіальних утворень. Доведено, що інститут міграції має свій предмет правового регулювання, однак не має свого специфічного методу правового регулювання. Він користується тим методом, який притаманний усій галузі права, хоча за певних умов може оформитися у підгалузь або галузь права.

У підрозділі 1.2. „Адміністративно-правове регулювання деліктних відносин у сфері міграції” досліджено систему правових актів, що утворюють нормативні основи адміністративної відповідальності у сфері міграції.

Зроблено висновок, що правову основу адміністративної відповідальності у сфері міграції становить адміністративно-деліктне законодавство у цій сфері, яке містить норми матеріального та процесуального права і є складовою частиною законодавства у сфері міграції.

Запропоновано поняття законодавства у сфері міграції як системи правових актів, у яких містяться положення, що визначають підстави та порядок в'їзду в Україну та виїзду з України громадян України, іноземців та осіб без громадянства, транзитного проїзду через Україну іноземців та осіб без громадянства, перебування в Україні іноземців та осіб без громадянства, імміграцію та набуття (втрату) громадянства України, статусу біженця, пересування та вільний вибір місця проживання громадянами, підстави та порядок адміністративної відповідальності фізичних осіб за вчинення адміністративного делікту у сфері міграції.

Доведено, що переважна більшість питань, пов'язаних із застосуванням заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції, міститься в численних законах, як простих, так і кодифікованих, а також інших нормативних актах Кабінету Міністрів України, Міністерства внутрішніх справ та Державної прикордонної служби України, що призводить до неузгодженості та дублювання окремих правових норм. У зв'язку з цим наголошено на необхідності систематизації законодавства у сфері міграції шляхом прийняття єдиного Міграційного кодексу України. Запропоновано його зміст та структуру.

У підрозділі 1.3. „Суб'єкти адміністративно-деліктних відносин у сфері міграції” визначено систему суб'єктів адміністративно-деліктних відносин у сфері міграції, яка складається з органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону, органів Служби безпеки України, до компетенції яких віднесено застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції, та з фізичних осіб - порушників цього законодавства.

Встановлено, що головним суб'єктом застосування законодавства про громадянство, імміграцію, перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства, здійснення нагляду за дотриманням іноземцями й особами без громадянства правил перебування в Україні та застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції є органи внутрішніх справ.

Висвітлено недоліки в організації взаємодії органів внутрішніх справ, органів охорони державного кордону та органів Служби безпеки України щодо виявлення нелегальних мігрантів, виконання рішення про адміністративне видворення та надано пропозиції щодо покращання такої діяльності.

Обґрунтовано доцільність створення Державної міграційної служби України як єдиного суб'єкта реалізації державної політики у сфері міграції, а на місцевих рівнях - відповідних управлінь (відділів). Окремо наголошено на необхідності створення відділів із взаємодії з Державною прикордонною службою України.

Уточнено співвідношення та зміст понять „іноземець”, „іноземний громадянин”, „апатрид”, „особа без громадянства”, що має значення при дослідженні особливостей застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції. Розглянуто особливості адміністративної відповідальності іноземців та осіб без громадянства, зроблено висновок про її відмінність від аналогічної відповідальності громадян України за обсягом відповідальності та видами стягнень.

Розділ 2. „Поняття та юридична характеристика адміністративних деліктів у сфері міграції” містить три підрозділи.

У підрозділі 2.1. „Поняття та ознаки адміністративних деліктів у сфері міграції” з'ясовано правову природу адміністративного делікту у сфері міграції.

Доведено, що вчинення адміністративного делікту у сфері міграції є юридичним фактом, внаслідок якого виникають відносини адміністративної відповідальності у сфері міграції, і одночасно підставою адміністративної відповідальності у сфері міграції.

Зроблено висновок, що адміністративна відповідальність у сфері міграції є різновидом адміністративної відповідальності, якій притаманні всі ознаки останньої: вона встановлюється лише нормативно-правовими актами, реалізується через норми адміністративно-процесуального права та застосовується відповідними державними органами (посадовими особами) за вчинений адміністративний делікт у сфері міграції з метою виховання особи в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, запобігання здійсненню нових правопорушень.

Встановлено, що адміністративному делікту у сфері міграції властиві усі загальні ознаки адміністративного проступку - суспільна небезпечність, протиправність, винність, караність. Він також є діянням (дією або бездіяльністю), яке вчинене деліктоздатним суб'єктом. Проте ці ознаки адміністративного делікту у сфері міграції мають свої особливості, які свідчать про своєрідність його як самостійного виду адміністративного проступку.

Ступінь суспільної небезпечності правопорушень визначається соціальними цінностями, на які вони посягають. Враховуючи те, що адміністративний делікт у сфері міграції посягає на охоронювані адміністративними санкціями правовідносини у сфері національної та громадської безпеки, громадського порядку, забезпечення нормального функціонування порядку управління, захисту власності, прав і свобод громадян, перешкоджає об'єктивному обліку іноземців, ускладнює пізнання міграційних процесів, що відбуваються, а також не дає можливості вчасно виявляти осіб, які нелегально проживають в Україні, ступінь його суспільної небезпечності є досить великим. Таким чином, не можна недооцінювати суспільну небезпечність таких деліктів, адже деякі з них навіть можуть трансформуватися у склади злочинів. Разом з тим ступені суспільної небезпечності різних видів адміністративних деліктів у сфері міграції відрізняються між собою і залежать від родового об'єкта посягання конкретного адміністративного делікту у сфері міграції.

З'ясовано, що протиправність адміністративного делікту у сфері міграції виражається у порушенні норм законодавства у сфері міграції. Вина є необхідною ознакою адміністративного делікту у сфері міграції і може виступати у формі як умислу, так і необережності.

Ознака караності адміністративного делікту у сфері міграції полягає у застосуванні до правопорушника відповідних санкцій, які містяться як у Кодексі України про адміністративні правопорушення, так і в Законі України „Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства”.

Підрозділ 2.2. „Об'єктивні ознаки адміністративних деліктів у сфері міграції” присвячений з'ясуванню особливостей об'єкта та об'єктивних ознак адміністративних деліктів у сфері міграції.

Сформульовано поняття загального, родового, видового та безпосереднього об'єктів адміністративних деліктів у сфері міграції. Встановлено, що адміністративні делікти у сфері міграції становлять собою специфічний різновид деліктів, що посягають на встановлений порядок управління. З'ясовано, що видовим об'єктом адміністративних деліктів у сфері міграції є охоронювані санкціями адміністративно-деліктних норм правовідносини міграційної сфери, проти яких спрямовано суспільно небезпечне діяння і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. Розкрито зміст безпосереднього об'єкта кожного з адміністративних деліктів у сфері міграції, передбачених ст. 202-206-1 КУпАП. Визначено, що безпосереднім додатковим об'єктом адміністративних деліктів, згідно зі ст. 202, 204-1 КУпАП, є національна безпека, а ст. 206-1 КУпАП суспільні відносини з приводу забезпечення безпеки руху транспортних засобів.

Доведено, що специфікою об'єктивної сторони адміністративних деліктів у сфері міграції є діяння. Встановлення наслідків діяння, причинного зв'язку між діянням та наслідками на кваліфікацію адміністративного делікту у сфері міграції не впливає. Обґрунтовано, що для кваліфікації адміністративного делікту, передбаченого ст. 202, ч. 2 ст. 203, 204-1 КУпАП, має значення місце вчинення, а для злочину, передбаченого ст. 206-1 КУпАП, - спосіб його вчинення. Характеризуючи об'єктивну сторону кожного з адміністративних деліктів, передбачених ст. 202-206-1 КУАП, автор зазначає, що адміністративні делікти у сфері міграції можуть вчинятися як шляхом дії, так і бездіяльності.

Аналіз об'єктивних ознак адміністративних деліктів у сфері міграції надав змогу встановити недоліки правового регулювання застосування заходів адміністративної відповідальності у сфері міграції та запропонувати відповідні зміни й доповнення до КУпАП та до Постанови Кабінету Міністрів „Про правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію” № 1074 від 29 грудня 1995 р.

У підрозділі 2.3. „Суб'єктивні ознаки адміністративних деліктів у сфері міграції” досліджено особливості суб'єкта та суб'єктивної сторони адміністративних деліктів у сфері міграції.

Встановлено, що, крім загальних ознак, суб'єкти деяких адміністративних деліктів володіють спеціальними ознаками, якими є громадянство (ст. 203 КУпАП), посадове становище особи (ст. 204, 206-1 КУпАП). Обґрунтовано доцільність використання терміна „фізична особа” у санкції ст. 202 КУАП та назві ст. 206 КУпАП. Доведено, що суб'єктом адміністративного делікту, передбаченого ст. 204 КУпАП, може бути тільки службова особа.

Зроблено висновок про необхідність встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг.

Встановлено, що суб'єктивна сторона адміністративних деліктів у сфері міграції, передбачених ст. 202, 203, 205--206-1 КУпАП, характеризується виною як у формі умислу, так і у формі необережності, а суб'єктивна сторона адміністративного делікту, передбаченого ст. 204, - тільки умислом. Обґрунтовано доцільність доповнення диспозиції ч. 1 ст. 206-1 КУпАП кваліфікуючою ознакою вини у формі умислу.

Зазначено, що ознака мети вчинення адміністративних деліктів, передбачених частинами 3 ст. 203, 204-1 КУпАП, є обставиною, що виключає настання адміністративної відповідальності за вчинені делікти, а для інших адміністративних деліктів у сфері міграції ознака мети на кваліфікацію не впливає. Зроблено висновок про необхідність включення до обставин, що звільняють від адміністративної відповідальності за ст. 204-1 КУАП, таких, що передбачені у ст. 9 Закону України „Про державний кордон України”.

Розділ 3. „Провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції” містить два підрозділи.

У підрозділі 3.1. „Характеристика стадій провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції” з'ясовано, що провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції є складовою частиною провадження про адміністративні делікти, але має свій специфічний предмет регулювання і характеризується чітко визначеним колом суб'єктів, які беруть участь у адміністративно-процесуальних відносинах.

Сформульовано дефініції понять адміністративного провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції як врегульованого адміністративно-деліктним законодавством у сфері міграції порядку здійснення процесуальних дій, що забезпечують законний, повний і всебічний розгляд та вирішення конкретних адміністративних справ, які об'єднані спільністю предмета та стадії провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції, під якою розуміється підпорядкована загальній меті конкретного виду адміністративного провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції його відносно відокремлена частина, що має власні особливості та завдання.

Надано класифікацію стадій провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції: 1) порушення справи та попереднє адміністративне розслідування; 2) розгляд справи; 3) винесення рішення у справі; 4) оскарження або опротестування рішення у справі і його перегляд; 5) виконання постанови у справі.

Встановлено, що стадія порушення справи про адміністративні делікти у сфері міграції, передбачені ст. 202, 203, 204-1 КУпАП, може бути тривалою в часі у випадках відсутності в іноземця чи особи без громадянства документів, що посвідчують особу правопорушника. Запропоновано, по-перше, у разі, коли необхідно встановити особу правопорушника, призупиняти провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції до встановлення особи, що вчинила адміністративний делікт у сфері міграції; по-друге, доповнити ст. 38 КУпАП “Строки накладення адміністративного стягнення” частиною третьою у такій редакції: “Зазначені у цій статті строки не поширюються на випадки, коли необхідно встановити особу іноземця чи особу без громадянства”.

Розкрито зміст адміністративно-процесуального статусу учасників провадження у справах про адміністративні делікти у сфері міграції. Висвітлено особливості участі перекладача та адвоката у справах про адміністративні делікти у сфері міграції та зроблено висновок про недосконалість законодавства, яким визначається адміністративно-процесуальний статус цих суб'єктів. З метою вдосконалення адміністративно-процесуального статусу адвоката та перекладача запропоновано: 1) привести у відповідність до ст. 6 Закону України „Про адвокатуру” від 19 грудня 1992 р. ст. 271 КУпАП; 2) доповнити ч. 1 ст. 256 КУпАП після слів „пояснення порушника” положенням такого змісту: „відомості про те, чи володіє особа українською мовою, чи потребує вона послуг перекладача та якою мовою бажає давати пояснення”; 3) доповнити КУпАП статтею, яка б передбачала відповідальність перекладача за явно неправдивий переклад.

У підрозділі 3.2. „Порядок застосування адміністративних стягнень до суб'єктів вчинення адміністративних деліктів у сфері міграції” аналізується загальне поняття адміністративних стягнень, розглядаються теоретичний та прикладний аспекти застосування адміністративних стягнень до суб'єктів адміністративних деліктів у сфері міграції.

Встановлено, що до фізичних осіб, які вчинили адміністративні делікти у сфері міграції, можуть бути застосовані стягнення у вигляді попередження, штрафу, конфіскації предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом правопорушення, адміністративного арешту, виправних робіт та адміністративного видворення за межі України іноземців і осіб без громадянства.

На підставі аналізу справ про адміністративні делікти у сфері міграції зроблено висновок, що за їх вчинення на громадян України найчастіше накладається стягнення у вигляді штрафу, а на іноземців та осіб без громадянства адміністративне видворення за межі України. Такі види стягнення, як адміністративний арешт та виправні роботи, практично не застосовуються.

Зазначено, що адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства за межі України має двоєдину юридичну природу. Проаналізовано матеріали справ про адміністративне видворення за межі України та зроблено висновок, що цей примусовий захід найчастіше застосовується як вид адміністративного стягнення. Визначено, що адміністративному видворенню притаманні риси, характерні всім адміністративним стягненням. З'ясовано особливості цього виду стягнення, на підставі яких зроблено висновок, що адміністративне видворення є одним із видів адміністративних стягнень, тривалим, яке нарівні з виправно-виховним впливом створює умови, що виключають можливість вчинення нових правопорушень з боку іноземців та осіб без громадянства, і яке за характером впливу є особисто-майновим стягненням, оскільки не лише впливає на особистість правопорушника (він позбавляється права перебувати на території України), але й торкається його майнових інтересів (придбати квиток, оформити візу, понести інші збитки, пов'язані з виїздом за межі України).

З'ясовано, що відсутність належного правового регулювання порядку виконання постанов про адміністративне видворення іноземців та осіб без громадянства призводить до низького рівня виконання цього виду стягнення, у зв'язку з чим пропонується доповнити Кодекс України про адміністративні правопорушення нормою “Завершення виконання постанови про накладення адміністративного стягнення”, в якій передбачити, що “копія постанови про накладення адміністративного стягнення, за якою стягнення було виконане повністю, з відміткою про її виконання повертається органом (посадовою особою), який її виконав, органу (посадовій особі), який виніс постанову” та встановити строки її повернення. Обґрунтовується доцільність встановлення відповідальності посадової особи за невиконання або неналежне виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

ВИСНОВКИ

адміністративний деліктний міграція справа

У результаті дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства в сфері міграції і практики його застосування, а також теоретичного осмислення наукових праць у різних галузях права та вивчення позитивного досвіду з проблематики роботи, дисертантом запропоновано шляхи вирішення наукового завдання щодо удосконалення адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції. Автором сформульовано найсуттєвіші результати дисертаційного дослідження, наведено теоретичні узагальнення, які складають цілісну концепцію адміністративного делікту у сфері міграції як підстави адміністративної відповідальності у сфері міграції та самостійного виду адміністративних проступків:

1. Адміністративний делікт у сфері міграції - це суспільно небезпечне, протиправне, винне діяння (дія або бездіяльність), за вчинення якого адміністративно-деліктним законодавством у сфері міграції передбачено адміністративну відповідальність у сфері міграції. За сутністю адміністративний делікт у сфері міграції є суспільно небезпечним посяганням на правовідносини, що охороняються нормами законодавства у зазначеній сфері, яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. За змістом він є винним діянням суб'єкта адміністративної відповідальності у сфері міграції. За формою адміністративний делікт у сфері міграції є протиправною дією або бездіяльністю, за вчинення якої передбачена адміністративна відповідальність у сфері міграції.

2. Для адміністративного делікту у сфері міграції характерні всі ознаки адміністративного проступку, які властиві іншим видам адміністративних проступків: суспільна небезпечність, протиправність, винність та караність. Однак дані ознаки адміністративного делікту у сфері міграції мають свої особливості, які свідчать про своєрідність його як самостійного виду адміністративного проступку.

3. Адміністративні делікти у сфері міграції становлять специфічний різновид деліктів, що посягають на встановлений порядок управління. Видовим об'єктом адміністративних деліктів у сфері міграції є охоронювані санкціями адміністративно-деліктних норм правовідносини міграційної сфери, проти яких спрямовано суспільно небезпечне діяння і яким воно може заподіяти або заподіює шкоду. Специфікою об'єктивної сторони адміністративних деліктів у сфері міграції є те, що її обов'язковою ознакою є лише діяння. Склади адміністративних деліктів у сфері міграції є формальними. На кваліфікацію адміністративних деліктів у сфері міграції, передбачених ст. 202, ч. 2 ст. 203, 204-1 КУпАП, впливає місце їх вчинення, а визначених у ст. 206-1 КУпАП - спосіб вчинення.

4. Суб'єктом адміністративного делікту у сфері міграції є фізична особа, котра, крім загальних ознак, володіє спеціальними ознаками, якими є громадянство (ст. 203 КУпАП), посадове становище особи (ст. 204, 206-1 КУпАП). Доведено доцільність встановлення адміністративної відповідальності юридичних осіб за порушення порядку надання іноземцям та особам без громадянства житла, транспортних засобів та сприяння в наданні інших послуг. Визначено, що обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони адміністративного делікту у сфері міграції є вина, а мотив і мета є факультативними ознаками. Однак визначена у частині 3 ст. 203, 204-1 КУпАП мета вчинення цих адміністративних деліктів є обставиною, що виключає настання адміністративної відповідальності.

5. Обґрунтовано висновок, що міграція є правовим інститутом та частиною галузі адміністративного права, яким регулюються суспільні відносини публічно-управлінського спрямування, що виникають між відповідними державними органами та фізичними і юридичними особами у процесі, пов'язаному з переміщенням населення через зовнішні і внутрішні кордони адміністративно-територіальних утворень.

6. Предметом правового регулювання інституту міграції є суспільні відносини публічно-управлінського характеру, що виникають між відповідними державними органами та фізичними і юридичними особами у зв'язку з: прийняттям уповноваженими державними органами владних рішень, пов'язаних з організацією функціонування міграції; встановленням і реалізацією адміністративно-правового статусу суб'єктів адміністративно-правових відносин у сфері міграції (органів державної влади, мігрантів, фізичних та юридичних осіб, діяльність яких пов'язана з міграцією); порушенням фізичними та юридичними особами законодавства у сфері міграції. Методами правового регулювання інституту міграції є характерні для галузі адміністративного права методи.

7. На підставі аналізу адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції запропоновано зміни та доповнення до законодавства у сфері міграції, спрямовані на удосконалення правового регулювання юридичних складів адміністративних деліктів у сфері міграції, механізму реалізації адміністративної відповідальності у сфері міграції. Автором запропоновано зміни:

7.1. До КУпАП:

- ст. 205 вилучити;

- ч. 1 ст. 206-1 викласти у наступній редакції:

"Умисне управління водіями встановлених правил перевезень іноземців та осіб без громадянства в Україні, якщо ці дії безпосередньо не пов'язані із незаконним перетинанням осіб через державний кордон України, - тягне за собою ... ";

- у ч. 2 ст. 206-1 після слова "обладнання" вилучити слова "водіями та власниками", далі за текстом;

- ст. 38 “Строки накладення адміністративного стягнення” доповнити частиною 3 у такій редакції: “Вказані у даній статті строки не розповсюджуються на випадки, коли необхідно встановити особистість іноземця чи особи без громадянства”.

7.2. До проекту Кодексу України про адміністративні проступки щодо доповнення його главою "Провадження по виконанню постанови про адміністративне видворення за межі України іноземців та осіб без громадянства" з наступним переліком статей:

Стаття ... Строки виконання постанови про адміністративне видворення за межі України

Іноземець та особа без громадянства зобов'язані покинути територію України у строк, зазначений у рішенні про видворення. У разі прийняття рішення про видворення іноземця або особи без громадянства за межі України в її паспортному документі анулюється віза і вилучаються документи на право перебування в Україні.

Іноземцю та особі без громадянства може надаватися строк до 30 днів для виїзду з України після прийняття зазначеного рішення.

Стаття ... Зупинення виконання постанови про адміністративне видворення за межі України

Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства з України може бути оскаржено до суду. Оскарження зупиняє виконання рішення про видворення, крім випадків, коли необхідність негайного видворення зумовлена інтересами безпеки України чи охорони громадського порядку.

З моменту оголошення рішення про видворення з України іноземцю та особі без громадянства надається право негайно повідомити про це адвоката, дипломатичного представника своєї країни чи іншу особу (на свій розсуд). На прохання дипломатичного представника відповідної держави виконання прийнятого рішення про видворення може бути відстрочено, але не більш як на десять днів, починаючи з моменту оголошення рішення.

Стаття ... Примусове виконання постанови про адміністративне видворення за межі України

За санкцією прокурора підлягають затриманню органами внутрішніх справ та органами охорони державного кордону і адміністративному видворенню у примусовому порядку іноземці та особи без громадянства, які ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення, або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.

Стаття ... Порядок примусового тримання у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, щодо яких було винесено постанову про адміністративне видворення за межі України

Іноземці та особи без громадянства, щодо яких було винесено постанову про адміністративне видворення за межі України, можуть розміщуватись у пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з регламентованим внутрішнім розпорядком на період, необхідний для підготовки їх видворення за межі України у примусовому порядку, але не більше ніж на шість місяців.

Стаття ... Порядок відшкодування витрат, пов'язаних із виконанням постанови про адміністративне видворення за межі України

Іноземці та особи без громадянства, які підлягають адміністративному видворенню, або юридичні і фізичні особи, які приймають цих іноземців та осіб без громадянства чи влаштовують їх незаконний в'їзд, проживання, працевлаштування і сприяють в ухиленні від виїзду з України після закінчення терміну перебування, відшкодовують витрати, пов'язані з адміністративним видворенням і утриманням на період адміністративного затримання.

У разі відмови іноземця та особи без громадянства або інших осіб, зазначених у частині першій цієї статті, відшкодувати витрати, необхідні для виконання рішення про його адміністративне видворення за межі України, відповідні кошти можуть бути стягнуті з них у порядку цивільного судочинства.

У разі відсутності в іноземця та особи без громадянства коштів, необхідних для відшкодування витрат, пов'язаних з їх видворенням, та встановлення факту їх в'їзду з Україну без запрошення юридичних чи фізичних осіб фінансування витрат здійснюється за рахунок держави.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Савченко О. І. Правове забезпечення взаємодії міліції та Державної прикордонної служби щодо протидії нелегальній міграції / О. І. Савченко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. -- 2006. -- Спеціальний випуск № 1 (28) - С. 214-222.

2. Савченко О. І. Правовий статус суб'єктів регулювання міграційними процесами в Україні / О. І. Савченко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. -- 2007. -- № 4 (35). - С. 242-249.

3. Савченко О. І. Проблеми адаптації міграційного законодавства України до стандартів Євросоюзу / О. І. Савченко // Науковий вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. - 2007. -- № 4. - С. 142-147.

4. Савченко О. І. Поняття та ознаки адміністративних деліктів у сфері міграції / О. І. Савченко // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ : збірник наукових праць. - 2008. - № 1 (37). - С. 177-183.

5. Савченко О. І. Проблеми юридичної відповідальності за незаконне перетинання державного кордону України / О. І. Савченко // Актуальні проблеми реформування кримінально-процесуального законодавства : матеріали круглого столу, 25 трав. 2007 р. : тези доповід. - Дніпропетровськ, 2007. -- С. 78-80.

6. Савченко О. І. Проблеми адміністративної відповідальності громадян за невжиття заходів до забезпечення своєчасної реєстрації іноземців та осіб без громадянства / О. І. Савченко // Юриспруденція ХХІ століття: теорія і практика : збірник тез. - Дніпропетровськ, 2008. - С. 122-124.

7. Савченко О. І. Загальна характеристика деяких видів адміністративних стягнень, що застосовуються до фізичних осіб, порушників законодавства про міграцію / О. І. Савченко // Заходи ОВС по протидії нелегальній міграції : матеріали круглого столу, 21 лют. 2008 р. : тези доповід. - Івано-Франківськ, 2008. - С. 13-16.

8. Савченко О. І. Особливості залучення адвоката та перекладача під час розгляду справ про адміністративні проступки, вчинені іноземцями та особами без громадянства під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів / О. І. Савченко // Актуальні питання охорони громадського порядку під час проведення міжнародних спортивно-масових заходів : матеріали конференції, 25 квіт. 2008 р. : тези доповід. - Донецьк, 2008. - С. 81-84.

адміністративний деліктний міграція справа

АНОТАЦІЇ

Савченко О.І. Адміністративні делікти у сфері міграції. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. - Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ, Дніпропетровськ, 2008.

Робота присвячена дослідженню наукових засад адміністративного делікту у сфері міграції, визначенню пріоритетних шляхів удосконалення адміністративно-деліктного законодавства у цій сфері.

У дисертації розглядаються питання поняття, ознак адміністративного делікту у сфері міграції та складів кожного з видів адміністративних деліктів у сфері міграції, порядку провадження в цих справах та застосування адміністративних стягнень до суб'єктів вчинення адміністративних деліктів у сфері міграції.

Запропоновано перспективні шляхи реформування адміністративно-деліктного законодавства у сфері міграції, на підставі чого розроблено пропозиції щодо внесення змін та доповнень до законів України, нормативних актів Кабінету Міністрів України та відомчих підзаконних правових актів.

Ключові слова: міграція, адміністративно-деліктне законодавство у сфері міграції, адміністративна відповідальність у сфері міграції, адміністративний делікт у сфері міграції, склад адміністративного делікту у сфері міграції.

Савченко А.И. Административные деликты в сфере миграции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 - административное право и процесс; финансовое право; информационное право. - Днепропетровский государственный университет внутренних дел, Днепропетровск, 2008.

Работа посвящена исследованию научных основ административного деликта в сфере миграции, определению приоритетных путей усовершенствования административно-деликтного законодательства в этой сфере.

Расскрывая правовую природу административных деликтов в сфере миграции, автор доказывает, что они являются юридическим фактом, вследствие которого возникают правоотношения, связанные с привлечением к административной ответственности, и, одновременно, основанием для привлечения к административной ответственности в сфере миграции.