Правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет внутрішніх справ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України

12.00.07 - адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

Шевчук Роман Миколайович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Київському національному університеті внутрішніх справ, МВС України

Науковий керівник

кандидат юридичних наук, доцент Хахановський Валерій Георгійович, Київський національний університет внутрішніх справ, начальник кафедри інформаційних технологій

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Арістова Ірина Василівна, Сумський національний аграрний університет, завідувач кафедри адміністративного та інформаційного права

кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Бєляков Костянтин Іванович, Державний науково-дослідний інститут МВС України, начальник відділу № 2 лабораторії проблем боротьби з економічною злочинністю

Захист відбудеться “21” січня 2009 року о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.007.03 у Київському національному університеті внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету внутрішніх справ за адресою: 03035, м. Київ, пл. Солом'янська, 1

Автореферат розісланий “22” листопада 2008 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради М.В. Лошицький

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Одним із провідних чинників, що впливає на якість діяльності органів внутрішніх справ, є належний рівень підготовки кадрів. Вимоги сьогодення до професійних та особистісних якостей правоохоронців - є досить високі, вони мають динамічний характер, що вимагає відповідного рівня та характеру змісту освіти, яка надається вищими навчальними закладами МВС України. За таких умов традиційні форми і методи навчання не завжди дають належний педагогічний ефект.

Дієвим засобом удосконалення та підвищення ефективності підготовки фахівців у вищих навчальних закладах МВС України в сучасних умовах є запровадження інноваційних форм і методів організації та здійснення навчального процесу, що ґрунтуються на досягненнях науки і техніки в галузі інформаційних та телекомунікаційних технологій. Саме раціональне, науково обґрунтоване впровадження у навчальний процес інформаційних і телекомунікаційних технологій та систем є головним завданням інформатизації вищої школи.

Водночас, практика свідчить, що, незважаючи на зусилля законодавчої та виконавчої гілок влади щодо створення та втілення у життя нормативно-правових засад інформатизації, що налічують значну кількість законів та підзаконних актів, і ще більшу кількість організаційних та організаційно-правових заходів, зокрема різного рівня державних цільових програм, процес інформатизації вищих навчальних закладів МВС України має стихійний і певною мірою фрагментарний характер. Так, за результатами, проведеного автором опитування викладачів вищих навчальних закладів МВС України, 75,6% респондентів вважають, що рівень забезпечення навчального процесу комп'ютерною технікою, програмними засобами та Internet-ресурсами у їхніх навчальних закладах недостатнім. У свою чергу 82,9% опитаних відповіли, що вони рідко або ніколи не використовують комп'ютерну техніку та мультимедійні засоби під час проведення навчальних занять, а комп'ютерне тестування з метою виявлення рівня знань слухачів і курсантів рідко або ніколи не проводили 94,2% опитаних.

Слід також зазначити, що в літературі неодноразово вказувалося на недосконалість нормативно-правової основи інформатизації та недостатню теоретичну розробку правових її засад. Таку думку поділяє значна кількість вітчизняних науковців та фахівців у сфері інформатизації.

Наведене вище дозволяє дійти висновку про присутність у досліджуваній сфері невирішеного наукового завдання, що полягає в необхідності підвищення ефективності правових та організаційних заходів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. інформатизація навчальний суспільний правовий

Варто зауважити, що правові та організаційні аспекти інформатизації суспільства, державного управління, управління органами внутрішніх справ та деяких інших сфер діяльності висвітлені у наукових працях І.В. Арістової, І.Л. Бачило, А.І. Берлача, К.І. Бєлякова, В.М. Брижка, А.Б. Венгерова, В.Д. Гавловського, М.В. Гуцалюка, О.М. Джужи, Р.А. Калюжного, Ю.М. Канигіна, В.К. Колпакова, О.В. Копана, Б.А. Кормича, О.В. Кохановської, О.В. Кузьменко, А.І. Марущака, В.І. Олефіра, Ю.Ю. Орлова, В.С. Цимбалюка, В.О. Шамрая, М.Я. Швеця, В.К. Шкарупи та інших. Тоді як комплексне дослідження правових та організаційних засад інформатизації вищих навчальних закладів МВС України до цього часу не проводилося.

Водночас, якщо управлінські, педагогічні, економічні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах розглядалися у працях вітчизняних та зарубіжних фахівців, а саме: В.С. Дятлова, Л.М. Забродської, О.О. Карпенко, А.О. Лігоцького, В.М. Огаренка, А.В. Мінченка, П.І. Орлова, О.В. Рибалка, О.М. Луганського, Г.С. Молодих, Ю.В. Попова, Д.В. Чернілевського, В.Г. Хахановського, В.І. Шакуна, О.Ф. Юрчук, то правові аспекти інформатизації навчального процесу у вищій школі системно не досліджувалися.

Викладені вище обставини зумовлюють актуальність проведення комплексного дослідження правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України і вибір теми дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрям дослідження узгоджується з Національною програмою правової освіти населення (затвердженою указом Президента України від 18 жовтня 2001 року № 992/2001), Державною програмою “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті і науці” на 2006-2010 роки (затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року № 1153), розпорядженням Департаменту освіти та науки МВС України “Про удосконалення комп'ютерного забезпечення ВНЗ” від 15 квітня 2008 року № 43/428. Дисертація виконана відповідно до планів наукових досліджень “Пріоритетні напрями наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність ОВС на період 2004-2009 років” (п. 27), та є складовою Основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2005-2007 роки (п. 6.4), а також річних планів науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт у Київському національному університеті внутрішніх справ (п. 196).

Мета і завдання дослідження. Метою наукового дослідження є розроблення теоретичних положень та практичних рекомендацій, що уможливлять підвищення ефективності організаційних заходів та правового регулювання суспільних відносин у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Для досягнення мети було поставлено і вирішувалися такі завдання:

- визначити сутність та зміст інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України;

- визначити сучасний стан інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України;

- дослідити стан правового регулювання інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України та сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо його вдосконалення;

- визначити та дослідити чинники, що впливають на інформатизацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України;

- удосконалити систему основних понять у сфері правового регулювання інформатизації;

- визначити та дослідити правовідносини у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України;

- дослідити організаційну структуру інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України та сформулювати теоретично обґрунтовані пропозиції щодо її вдосконалення.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Предметом дослідження є правові та організаційні засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить система філософських, загальнонаукових, спеціальнонаукових методів, структура якої зумовлена особливостями предмета дослідження.

Історичний метод використаний для вивчення розвитку наукової думки щодо правових та організаційних аспектів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, а також щодо сутності та змісту фундаментальних понять інформаційно-правової сфери у межах об'єкта дослідження (підрозділи 1.1, 3.1). Діалектичний метод уможливив проникнення у сутність процесів і явищ діалектичного характеру та дозволив результативно організувати процес пізнання правовідносин і правових норм у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (підрозділи 1.2, 2.1, 2.2, 2.3). Використання методу системного аналізу дозволило з'ясувати склад та відношення між елементами системи органів управління інформатизацією навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (підрозділи 2.2, 3.3). Використання логічних методів (аналізу, синтезу, індукції, дедукції та ін.) створило умови для отримання логічно обґрунтованих теоретичних положень і висновків щодо правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України (підрозділи 1.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3). Соціологічні та статистичні методи застосовувались у вивченні стану інформатизації навчального процесу (підрозділ 1.3). Формально-юридичний метод виявився плідним у дослідженні масиву нормативно-правових актів у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3). Герменевтичний метод застосовувався для з'ясування змісту правових норм щодо інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах, що дало можливість виявити їх вади та намітити шляхи вдосконалення (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.2, 3.3). Порівняльно-правовий метод використовувався при дослідженні нормативно-правових актів інших країн, що регулюють суспільні відносини у сфері інформатизації навчального процесу (підрозділ 3.3).

Емпіричну базу дисертації складають: опубліковані в фаховій літературі погляди експертів щодо стану інформатизації в досліджуваній сфері, нормативно-правові акти щодо інформатизації, результати проведеного соціологічного дослідження (анкетування викладачів кафедр конституційно правового, цивільно правового, кримінально правового, адміністративно правового, теоретично правового профілю чотирьох вищих навчальних закладах МВС України: Київського національного університету внутрішніх справ, Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, Одеського державного університету внутрішніх справ, всього - 140 респондентів, а також курсантів, слухачів та студентів згаданих закладів - 312 респондентів).

Наукова новизна одержаних результатів. За характером і змістом досліджуваних питань дисертація є одним із перших монографічних досліджень правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. У роботі обґрунтовано низку нових положень та висновків, що розширюють наукові уявлення про сутність інформатизації як суспільного процесу та організаційно-правового феномену, особливості правового регулювання суспільних відносин у досліджуваній сфері, будову організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. До найсуттєвіших здобутків, що містять наукову новизну, належать такі:

вперше:

- досліджено сутність та запропоновано авторську дефініцію поняття “інформатизація навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України”, як впорядкованої правовими та іншими нормами системи суспільних процесів, спрямованих на створення умов для активного використання засобів інформатизації суб'єктами освітньої діяльності з метою підвищення її ефективності;

- розроблено авторське визначення організаційно-правового механізму інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України як певної системи юридичних засобів та організаційних заходів результативного впливу на суспільні відносини щодо впровадження засобів інформатизації;

- автором сформульовано положення про сутність Національної програми інформатизації як системи державних цільових програм різного рівня, системні властивості якої спричинюють її невідповідність класичним вимогам до державних цільових програм, що зумовлює потребу у визначенні чіткої мети кожної з її складових та самої Національної програми інформатизації, що мають співвідноситись як частина і ціле;

- сформульовано положення про існування заходів інформатизації навчального процесу двох типів: разових та постійних, що зумовлює потребу комбінованого (програмно-цільового та лінійно-функціонального) управління їх здійсненням, та потребує належного юридичного закріплення;

удосконалено:

- класифікацію електронних засобів навчання шляхом розмежування програмних та програмно-залежних засобів, що зумовлює необхідність зважати на особливості зазначених засобів у правовому регулюванні інформатизації навчального процесу;

- окремі нормативно-правові акти щодо інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України;

- на науковому рівні організаційну структуру інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України через перебудову системи органів інформатизації та перерозподілу їх функцій з метою організації та ефективного здійснення двох різних типів заходів інформатизації;

дістали подальшого розвитку:

- наукові положення щодо вдосконалення системи правових та організаційних засобів впливу на чинники, які у свою чергу позначаються на інформатизації навчального процесу;

- систематизація ознак інформації як об'єкта соціально-правової сфери;

- теоретичні положення щодо властивостей та складу правовідносин у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Практичне значення одержаних результатів полягає у можливості врахування та використання положень, пропозицій і висновків дисертації у реформуванні системи органів внутрішніх справ України, насамперед підрозділів, діяльність яких безпосередньо пов'язана з управлінням у сфері відомчої освіти і науки; крім того зазначені положення, пропозиції та висновки можуть бути основою для подальшого поглибленого теоретичного вивчення правових та організаційних засад інформатизації відомчої освіти.

Результати наукового дослідження було використано:

- у правотворчості - у процесі підготовки Закону України “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки” від 9 січня 2007 року, а також при підготовці та проведенні 12 березня 2007 року спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Консультативної Ради з питань інформатизації при Верховній Раді України про хід виконання Державної програми “Інформаційні та комунікаційні технології в освіті та науці на 2006-2010 роки”, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 року №1153 (Довідка Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти від 13 березня 2008 року №04-22/16-342);

- у практичній діяльності - при вдосконаленні відомчих нормативно-правових актів та організаційно-методичної документації, що регулюють створення Інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ у рамках реалізації “Програми створення інтегрованої інформаційно-пошукової системи органів внутрішніх справ України”, затвердженої наказом МВС України №571 від 7 червня 2006 року (Акт впровадження в практику Департаменту інформаційних технологій МВС України від 27 лютого 2008 року).

- у навчальному процесі - при розробці навчально-методичних матеріалів з дисципліни “Основи інформатики та обчислювальної техніки” (Акт впровадження в навчальний процес Київського національного університету внутрішніх справ від 25 лютого 2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертацію виконано автором самостійно. У спільно опублікованій з В.Г. Хахановським статті участь автора полягала в розробленні дефініцій досліджуваних понять.

Апробація результатів дисертації. Окремі положення дисертації доповідались дисертантом на Міжнародній науково-практичній конференції “Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки” (м. Донецьк, 27 жовтня 2006 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Інформаційне забезпечення навчального процесу у Вищій школі” (м. Одеса, 19-21 квітня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Спеціальна техніка у правоохоронній діяльності” (м. Київ, 25-26 жовтня 2007 року), Міжнародній науково-практичній конференції “Адміністративна реформа та проблеми вдосконалення діяльності правоохоронних органів (м. Сімферополь, 20-21 грудня 2007 року); Науково-практичній конференції “Інформатизація вищих навчальних закладів МВС України” (м. Харків, 15-16 травня 2008 року).

Публікації. Результати дослідження викладено у восьми статтях, опублікованих у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, а також у чотирьох тезах доповідей, надрукованих у збірниках тез і доповідей науково-практичних конференцій.

Структура дисертації визначається метою та завданнями дослідження і складається з вступу, трьох розділів, які охоплюють дев'ять підрозділів, висновків (198 сторінок), додатків (39 сторінок), списку використаних джерел (153 найменування на 17 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 254 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано наукове завдання, показано зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами, визначено мету і завдання дослідження, його об'єкт, предмет та методи, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів дослідження, висвітлено заходи їх апробації.

Розділ 1 “Стан, сутність та зміст інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” складається з трьох підрозділів, у яких досліджено стан розробки наукового завдання, відображений у наукових публікаціях вітчизняних та іноземних авторів, з'ясовано сутність інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України та розроблено відповідну дефініцію, а також висвітлено результати проведеного автором соціологічного дослідження стану інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

У підрозділі 1.1. “Стан та проблеми інформатизації системи вищої освіти в Україні” послідовним вивченням теоретичного доробку вчених-юристів та провідних фахівців-практиків у сфері інформатизації автором визначено коло невирішених питань у досліджуваній сфері. Зокрема, з'ясовано, що інформаційне законодавство, яке становить фундамент нормативно-правової основи інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України має неузгодженості та колізії, що потребують науково обґрунтованого розв'язання, а організаційні заходи інформатизації навчального процесу часто не досягають поставленої мети.

На основі результатів дослідження матеріалів практики та наукових джерел дисертантом було визначено, що економічні, педагогічні та управлінські аспекти інформатизації навчального процесу у вищій школі мають досить високий рівень теоретичної розробки, тоді як рівень теоретичного осмислення правових засад інформатизації окресленої сфери не досяг належного рівня. Тож вивчення, висвітлених у літературі стану та проблем інформатизації системи вищої освіти в Україні, дозволило автору визначити систему заходів наукового пошуку, які необхідно здійснити у процесі дослідження.

У підрозділі 1.2. “Сутність та зміст інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” на основі праць вітчизняних та іноземних учених досліджується сутність інформатизації як суспільного феномену з метою з'ясування змісту інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. Зокрема, автором визначено інформатизацію як впорядковану певними нормами систему суспільних процесів, спрямованих на створення умов для активного та ефективного використання суб'єктами певної діяльності, інформаційних ресурсів, інформаційних і телекомунікаційних технологій та систем для підвищення ефективності цієї діяльності.

З метою побудови логіки подальшого дослідження та удосконалення правової регламентації впровадження в освітню діяльність вищих навчальних закладів МВС України засобів інформатизації навчального процесу, дисертантом розроблено їх класифікацію, яка містить такі види згаданих засобів: а) електронно-програмні; б) технічні; в) телекомунікаційні; г) методичні; д) інструктивні.

Водночас дослідження сутності засобів інформатизації як об'єктів реальної дійсності дозволило здобувачеві уточнити зміст відповідного поняття і, ґрунтуючись на цьому запропонувати таку дефініцію: засоби інформатизації навчального процесу - це електронні інформаційні ресурси, інформаційні та телекомунікаційні технології і системи, технології і системи захисту інформації, а також певні їх елементи та комбінації, що використовуються в освітній діяльності як джерело знань, засоби формування умінь і навичок, або іншим чином забезпечують організацію та здійснення навчального процесу.

Зважаючи на отримані результати та йдучи логікою дослідження, дисертант формулює визначення інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

У підрозділі 1.3. “Сучасний стан інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” висвітлено результати здійсненого дисертантом соціологічного дослідження стану інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, яке надало можливість оцінити реальний стан інформатизації зазначеної сфери.

Дослідження спрямовувалося (через анкетування викладачів вищих навчальних закладів МВС України, а також курсантів та слухачів 2-4 курсів) на з'ясування двох аспектів: виявлення рівня інформаційної компетентності слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України та вивчення стану забезпеченості навчального процесу у згаданих закладах засобами інформатизації.

Аналіз отриманих автором емпіричних даних, зокрема показав, що 37,8% опитаних слухачів і курсантів не досягли мінімального рівня інформаційної компетентності, 18,0% - не мають елементарного уявлення про роботу в мережі Internet, і лише 12,0% респондентів виявили бажаний рівень знань у цій сфері. У свою чергу, 75,6% опитаних слухачів та курсантів рідко або ніколи не працюють у комп'ютерних класах вищих навчальних закладів, а Internet-класи рідко або ніколи не використовують 83,4% респондентів, що навчаються.

Крім того, 68,9% опитаних слухачів та курсантів вважають, що засоби інформатизації рідко або ніколи не використовувалися під час проведення лекційних занять, 66,0% респондентів мають таку точку зору щодо практичних занять та семінарів, а 72,2% респондентів - щодо заходів перевірки рівня знань. Водночас 57,8% опитаних викладачів стверджують, що не завжди мають можливість використовувати спеціально обладнані комп'ютерною та мультимедійною технікою аудиторії для проведення навчальних занять, а ще 37,9% респондентів-викладачів вказують, що таку можливість мають рідко або взагалі не мають.

Виявлені тенденції, на думку автора, свідчать про необхідність удосконалення правових і організаційних засад інформатизації вищих навчальних закладів МВС України, насамперед, з метою: підвищення рівня інформаційної компетентності учасників педагогічного процесу; створення і функціонування обладнаних інформаційною та телекомунікаційною технікою аудиторій та забезпечення безперешкодного доступу до них; стимулювання учасників навчального процесу до використання засобів інформатизації в навчальній та науковій діяльності; створення електронних засобів навчання.

Розділ 2 “Нормативно-правова основа та організаційна структура інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” містить три підрозділи, в яких аналізується система правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, а також закріплена в окресленій системі норм організаційна структура інформатизації досліджуваної сфери. Кожний з виділених автором рівнів зазначеної вище системи норм (концептуальний, реалізаційний та сервісний) складається з комплексу норм, які об'єднуються спільною метою і аналізуються у окремому підрозділі.

На початковому етапі вивчення масиву правових норм, дисертантом з метою надання чіткості вихідним постулатам дослідження сформульовано визначення нормативно-правової основи інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України як системи законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які містять правові норми, що регулюють суспільні відносини щодо набуття (створення або придбання) та ефективного застосування засобів інформатизації в навчально-виховній діяльності вищих навчальних закладів МВС України. А також автор обґрунтовує положення про те, що організаційна структура інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України - це устрій системи державних органів та інших організацій, які, перебуваючи у взаємодії і підпорядкуванні, беруть участь у організації та здійсненні заходів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

У підрозділі 2.1. “Загальні правові засади інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” досліджується зміст правових норм концептуального рівня, у яких визначаються загальні передумови інформатизації, зокрема мета, завдання, напрями, шляхи вирішення завдань тощо.

Аналізуючи правові норми окресленого рівня, що містяться у Конституції України, основоположних законодавчих актах інформаційної сфери, зокрема у законах України “Про інформацію”, “Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки”, “Про основи національної безпеки України”, “Про Національну програму інформатизації”, “Про Концепцію Національної програми інформатизації” та деяких інших, автор дійшов висновку, що згідно з вимогами законодавця здійснення інформатизації має відбуватися в межах державної інформаційної політики, як складової реалізації соціально-економічної політики держави, а державне регулювання у сфері інформатизації має базуватися на системному підході та програмно-цільовому методі, що реалізуються шляхом формування та виконання Національної програми інформатизації. Зазначене дало автору підстави стверджувати, що програмно-цільова структура управління здійсненням програм, завдань і проектів Національної програми інформатизації є основою організаційної структури управління інформатизацією навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

У підрозділі 2.2. “Організаційна структура інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” досліджено програмно-цільову структуру управління формуванням та виконанням Національної програми інформатизації, яка закріплена у правових нормах реалізаційного рівня, та є основоположною складовою організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. На основі отриманих результатів автором було визначено програмно-цільову структуру управління інформатизацією вищих навчальних закладів МВС України, основу якої становлять: Кабінет Міністрів України, Міністерство транспорту та зв'язку України, Міністерство економіки України, Міністерство фінансів України, Міністерство внутрішніх справ України, Міністерство освіти і науки України, Державний департамент з питань зв'язку України.

Зазначене, дало автору підстави констатувати складність та багаторівневість програмно-цільової структури управління інформатизацією навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, що негативно позначається на ефективності процедури управління.

Подальший аналіз програмно-цільової структури інформатизації дав можливість дисертанту дійти висновку, що правовий статус вищих навчальних закладів МВС України, у правовідносинах стосовно програмно-цільового управління заходами інформатизації досліджуваної сфери, фактично обмежується правами і обов'язками учасників конкурсів завдань і проектів галузевих програм інформатизації, та представників у комісіях з приймання робіт з інформатизації, що чітко не виписаний у законодавстві про Національну програму інформатизації та інших, розглянутих у цьому підрозділі, нормативно-правових актах. Таким чином, вищі навчальні заклади, на думку автора, виявляються практично усунутими від управління процесом власної інформатизації і, зокрема, від контролю за виконанням заходів інформатизації.

У підрозділі 2.3. “Правова регламентація чинників, що впливають на інформатизацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” автором досліджуються правові норми сервісного рівня, які створюють необхідні умови для реалізації норм перших двох рівнів, та виступають дієвим елементом механізму впливу на чинники, що значною мірою визначають ефективність інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. Зокрема, здобувачем наголошується, що для ефективного здійснення інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України необхідно дотримуватися певних вимог і правил, що містяться в нормах сервісного рівня. На цій підставі, дисертантом обґрунтовується, що чинниками, які значною мірою впливають на ефективність інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України є: 1) безпека використання засобів інформатизації навчального процесу; 2) належний педагогічний рівень засобів інформатизації навчального процесу; 3) правомірність використання засобів інформатизації навчального процесу.

Водночас, автор стверджує, що вплив на такі чинники можливий через відповідні групи правовідносин, які за сферою виникнення поділяються на правовідносини:

1) щодо технічного регулювання та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя у сфері інформатизації навчального процесу;

2) щодо забезпечення належного педагогічного рівня засобів інформатизації навчального процесу;

3) пов'язані із захистом інформації та права інтелектуальної власності на засоби інформатизації навчального процесу.

Дослідження правових норм, що регулюють кожну з виокремлених груп правовідносин (за винятком норм, що упорядковують відносини, пов'язані із захистом інформації) шляхом послідовного вивчення закріплених у них вимог до кожного з окреслених вище видів засобів інформатизації навчального процесу (електронно-програмних, технічних, телекомунікаційних, методичних, інструктивних) дозволило автору отримати цілісну картину механізму впливу на зазначені вище чинники та висунути пропозиції щодо його вдосконалення. Зокрема дисертантом досліджено приписи законодавства та підзаконних актів щодо технічного регулювання та забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя з метою виявлення норм, застосування яких забезпечуватиме зменшення або усунення шкідливого впливу факторів, що виникають у процесі використання технічних та телекомунікаційних засобів інформатизації навчального процесу, та створюють загрозу життю, здоров'ю або працездатності учасників навчального процесу у вищому навчальному закладі МВС України.

З огляду на те, що електронно-програмні засоби інформатизації навчального процесу несуть найбільший педагогічний потенціал, дисертантом детально розглянуто закріплену у нормативно-правових актах Міністерства освіти і науки України систему педагогічних вимог до цього виду засобів інформатизації, які правомірно ототожнити з електронними засобами навчання. Виявлена у процесі дослідження недосконалість зазначеної системи вимог, зумовила розроблення автором науково обґрунтованої класифікації електронних засобів навчання, зважання на логіку якої уможливить створення та юридичне закріплення ефективної системи педагогічних вимог до електронно-програмних засобів інформатизації навчального процесу. На думку автора, це сприятиме ефективнішому здійсненню педагогічної експертизи електронно-програмних засобів інформатизації навчального процесу МОН та МВС України.

Актуальність забезпечення права інтелектуальної власності на засоби інформатизації навчального процесу, що створюються або використовуються у вищих навчальних закладах МВС України, стала підставою до вивчення автором системи норм, що регулюють відносини у сфері інтелектуальної власності. Особливий дослідницький інтерес автора був спрямований на систему норм, що, регламентуючи адміністративно-відомчі заходи захисту права інтелектуальної власності, створюють умови для забезпечення захисту авторських прав на електронно-програмні, методичні та інструктивні засоби інформатизації навчального процесу. Результати дослідження виявили незахищеність системою адміністративно-відомчих заходів захисту права інтелектуальної власності програмно-залежних електронних засобів навчання, а також методичних та інструктивних засобів інформатизації навчального процесу, які за наявності ознак творчості та новизни набувають статусу об'єктів авторського права.

Розділ 3 “Напрями вдосконалення нормативно-правової основи та організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” вміщує процес розроблення автором загальнотеоретичних, правових та організаційних заходів удосконалення нормативно-правової основи та організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, який розподілений за трьома напрямами, кожний з яких відображений у окремому підрозділі.

У підрозділі 3.1. “Удосконалення теоретично-правових засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” автором досліджено сутність та зміст найбільш масштабних за обсягом та сферою використання у приписах законодавства інформаційних категорій, адекватне використання яких у дефінітивних нормах інформаційного законодавства забезпечить підвищення ефективності правового регулювання суспільних відносин у сфері інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. У зазначеному підрозділі автором також досліджено систему правовідносин у сфері інформатизації навчального процесу, що становлять соціально-правову сутність інформатизації визначеної сфери.

Науковим результатом цієї частини дослідження є система авторських доктринальних дефініцій, розрахованих на використання у соціально-правовій сфері з метою досягнення відповідності змісту правових норм об'єктивним потребам діяльності у сфері інформатизації, зокрема інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України.

Водночас ґрунтуючись на результатах дослідження системи правових норм у сфері інформатизації та розробленій класифікації засобів інформатизації навчального процесу, здобувач доходить висновку, що їх впровадження в освітню діяльність вищих навчальних закладів МВС України відбувається за певною процедурою, якій властиве проходження чотирьох узагальнених етапів: 1) набуття, 2) оцінювання 3) експлуатація, 4) вдосконалення. На цій підставі автор охарактеризував систему об'єктів правовідносин у вказаній сфері. Зазначене дало можливість дисертанту диференціювати комплекс згаданих правовідносин на шість окремих видів: 1) правовідносини щодо управління інформатизацією навчального процесу; 2) правовідносини щодо формування інформаційної культури учасників навчального процесу; 3) правовідносини щодо здійснення експертизи засобів інформатизації навчального процесу; 4) правовідносини щодо створення засобів інформатизації навчального процесу; 5) правовідносини щодо придбання засобів інформатизації навчального процесу; 6) правовідносини щодо використання засобів інформатизації навчального процесу. Окреслені види правовідносин утворюють певну систему та у загальних рисах визначають структуру комплексу норм, що їх регулюють.

На основі отриманих результатів, здобувач виокремив такі види суб'єктів зазначених правовідносин: 1) органи, що здійснюють управління в сфері інформатизації; 2) органи (організації), що здійснюють інформаційно-освітню діяльність; 3) органи (організації), що здійснюють експертизу засобів та заходів інформатизації; 4) організації-розробники засобів інформатизації; 5) організації-виробники засобів інформатизації; 6) організації-постачальники засобів інформатизації; 7) органи (організації), що здійснюють застосування засобів інформатизації.

Спираючись на дослідження вітчизняних та іноземних вчених-юристів, автором сформульовано визначення інформатизаційних правовідносин як врегульованих нормами інформаційного права суспільних відносин, об'єктами яких виступають засоби інформатизації у поєднанні з підходами та способами їх впровадження у певну сферу діяльності.

У підрозділі 3.2. “Удосконалення нормативно-правової основи інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” на основі результатів попереднього дослідження та сучасних досягнень науки дисертантом обґрунтовуються пропозиції щодо внесення змін до окремих нормативно-правових актів з метою вдосконалення нормативно-правової основи інформатизації досліджуваної сфери. Зокрема автором обґрунтовується:

- доцільність узгодження змісту дефініції категорії “інформація”, що міститься до ст. 1 Закону України “Про інформацію” зі змістом авторського визначення зазначеної категорії;

- внесення змін до ст. 1 Закону України “Про Національну програму інформатизації”, що полягають у заміні законодавчих визначень понять “інформатизація” та “засоби інформатизації” на розроблені автором;

- необхідність внесення змін до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про Національну програму інформатизації”, у якій закріплюється коло суб'єктів формування та виконання Національної програми інформатизації, шляхом доповнення складу суб'єктів, такими як “органи, що погоджують, схвалюють та затверджують програми інформатизації” з одночасним виключенням зі складу суб'єктів “користувачів автоматизованих та інших інформаційних систем і засобів інформатизації”.

Підрозділ 3.3. “Удосконалення організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України” містить обґрунтування автором положень щодо вдосконалення організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України та системи засобів її юридичного закріплення.

Зокрема, дисертант обґрунтовує існування заходів інформатизації, у тому числі й заходів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, які не відповідають юридично закріпленому комплексу ознак належності проектів (робіт) до сфери інформатизації, викладених у наказі Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 6 червня 2003 року №97. Переважна більшість таких заходів інформатизації, на думку автора, спрямована на задоволення постійних потреб навчального процесу (первинні заходи інформатизації) та вимагає оперативного здіснення (це, зокрема, такі заходи, як створення навчальних електронних підручників та посібників, педагогічних програмних засобів, оновлення Internet-сайтів, підтримка і розширення локальних інформаційних мереж вищих навчальних закладів тощо).

Водночас автор звертає увагу на те, що, здійснюючи тільки заходи інформатизації, що реалізуються за програмно-цільовим принципом управління та відповідають вміщеним у зазначеному наказі ознакам (програмно-цільові заходи), не можливо досягти поставлених у Концепції Національної програми інформатизації цілей без поєднання їх із заходами первинної інформатизації. Це, на думку автора, зумовлює необхідність створення у вищих навчальних закладах МВС України системи підрозділів первинної інформатизації та органів управління їх діяльністю.

Разом з тим автор зазначає, що програмно-цільова структура управління інформатизацією навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України недостатньо придатна для управління первинними заходами інформатизації, що зумовлює необхідність її модернізації шляхом створення підсистеми лінійно-функціонального управління первинними заходами інформатизації.

Дисертант доводить, що зазначена комбінована система управління має складатись з органів управління предметної компетенції, які є складовою адміністрації вищого навчального закладу, та створеного на базі Департаменту освіти і науки МВС України координаційного органу управління, до складу якого входитимуть представники всіх вищих навчальних закладів МВС України, водночас його структура має обов'язково містити підрозділ, який здійснюватиме управління програмно-цільовими заходами інформатизації та підрозділ, що керуватиме первинними заходами інформатизації.

ВИСНОВКИ

У результаті дослідження, проведеного на основі аналізу чинного законодавства України та практики його реалізації, теоретичного осмислення низки наукових праць у різних галузях знань автором здійснено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, що полягає у розвитку розуміння сутності правових та організаційних засад інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. Сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації. Основні з них такі:

1. Автором з'ясовано, що інформатизація навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України - це впорядкована правовими та іншими нормами система економічних, науково-технічних, соціальних, організаційних і освітніх процесів, спрямованих на створення умов для активного та ефективного використання всіма суб'єктами освітньої діяльності інформаційних ресурсів, інформаційних, телекомунікаційних, педагогічних технологій та систем з метою набуття особами, які навчаються, знань, умінь, навичок, особистісних та професійних якостей, що в сучасних умовах здатні забезпечити високий рівень здійснення правоохоронної діяльності.

2. Аналіз, отриманих шляхом соціологічного дослідження емпіричних даних, засвідчив, що рівень володіння знаннями та навичками в роботі з інформаційно-телекомунікаційними технологіями слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України потребує підвищення. Водночас рівень використання засобів інформатизації при проведенні навчальних (аудиторних) занять і в самостійній роботі слухачів та курсантів також далекий від бажаного, що, зокрема дає підстави пошуку шляхів удосконалення правових та організаційних заходів щодо інформатизації досліджуваної сфери.

3. Організаційно-правовим механізмом інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України є система юридичних засобів та організаційних заходів результативного впливу на суспільні відносини щодо набуття (створення або придбання) та ефективного застосування засобів інформатизації в навчально-виховній діяльності вищих навчальних закладів МВС України.

4. Дисертант обґрунтовує положення, що основними чинниками, які значною мірою впливають на ефективність інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, є: а) безпека використання засобів інформатизації навчального процесу, б) належний педагогічний рівень засобів інформатизації навчального процесу, в) правомірність використання засобів інформатизації навчального процесу; а також стверджує, що вплив на згадані чинники здійснюється через систему правових норм та організаційних заходів.

5. З метою уніфікації технічних і гігієнічних вимог до електронно-програмних, телекомунікаційних та технічних засобів інформатизації навчального процесу, спрощення та полегшення доступу суб'єктів інформатизації до інформації про зазначені вимоги вбачається доцільним затвердити наказом МОН України перелік нормативно-правових актів і нормативних документів, що містять відповідні обов'язкові вимоги до наведених видів засобів інформатизації. Такий захід створить умови для спрощення процедури створення та придбання засобів інформатизації навчального процесу вищими навчальними закладами, служитиме підвищенню якості згаданих засобів інформатизації, та прискорить інформатизацію навчального процесу у вищій школі.

6. На основі дослідження системи електронно-програмних засобів інформатизації навчального процесу та нормативно-правової основи їх упровадження в освітню діяльність автор стверджує, що правове регулювання відповідних суспільних відносин потребує вдосконалення через урахування трансформації системи засобів навчання під впливом інформатизації і, зокрема, врахування особливостей програмних та програмно-залежних різновидів електронно-програмних засобів інформатизації навчального процесу.

7. Систематизація ознак інформації як феномена соціально-правової сфери дала можливість автору дійти висновку, що інформація - це відображені в об'єктах матеріального світу або у психіці людини факти реальної дійсності, придатні для передачі у просторі і часі та сприйняття органами чуття людини, які усвідомлюються в момент сприйняття і можуть бути використані у практичній чи теоретичній діяльності.

8. Результати дослідження комплексу правовідносин у сфері інформатизації свідчать про можливість чіткого окреслення його меж та структурування, що, на думку автора, дає підстави виділити згадані правовідносини в окрему групу - інформатизаційних правовідносин, а також кваліфікувати їх як переважною мірою публічно-правові, а норми, що їх регулюють - як імперативні.

9. Автором доведено, що Національна програма інформатизації є системою державних цільових програм різного рівня, системні закономірності функціонування якої відрізняються від закономірностей функціонування її складових, тобто вона є складним утворенням вищого порядку ніж державні цільові програми, що спричиняє її невідповідність вимогам Закону України “Про державні цільові програми” і класичним вимогам до програмно-цільового управління. Водночас, її складові: державна програма інформатизації, галузеві програми інформатизації, регіональні програми інформатизації, програми інформатизації органів місцевого самоврядування, мають повністю відповідати науково обґрунтованим суттєвим ознакам програмно-цільового управління.

10. Дисертант виділяє два основні типи заходів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України: 1) разові заходи комплексного характеру, спрямовані на досягнення конкретного кінцевого результату (програмно-цільові); 2) неперервні, повторювані в часі заходи щодо задоволення постійних потреб навчального процесу (первинні). Відповідно два типи заходів у сфері інформатизації потребують різних принципів управління їх здійсненням (програмно-цільового та лінійно-функціонального), у яких адекватно враховувалися б особливості різних способів організації об'єкта управління, що зумовлює потребу відповідної модернізації організаційної структури інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України, та її належного юридичного закріплення.

11. Автор обґрунтовує необхідність створення у вищих навчальних закладах МВС України системи підрозділів первинної інформатизації та органів управління їх діяльністю. Водночас наявність заходів інформатизації, які потребують узгодження діяльності різних вищих навчальних закладів, та існування потреби в ефективному управлінні проектами “програмно-цільової” інформатизації вищих навчальних закладів МВС України, на думку автора, зумовлює необхідність існування вищого рівня управління інформатизацією, на якому здійснювалися б зазначені функції. Цей рівень управління інформатизацією має уособлювати координаційний орган управління, який може бути створений на базі МВС України (зокрема, Департаменту освіти і науки).

12. Вивчення іноземного досвіду у сфері організаційно-правового забезпечення інформатизації системи освіти дозволило здобувачу доповнити систему правових та організаційних заходів інформатизації навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України такими елементами: а) попереднє забезпечення та паралельне супроводження заходів інформатизації інструктивно-методичними матеріалами; б) створення окремої групи нормативно-правових актів щодо забезпечення належного рівня знань у сфері інформатики; в) нормативно-правове закріплення системи заходів щодо стимуляції інтересу слухачів, курсантів та науково-педагогічних працівників до освоєння комп'ютерної техніки та досягнень інформатики, кібернетики, а також інших наук інформаційно-математичної спрямованості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ НАУКОВИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шевчук Р. М. Зміст поняття “інформація” у правовій науці та в чинному законодавстві України / Р. М. Шевчук, В. Г. Хахановський // Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 2. - С. 65-72.

2. Шевчук Р. М. Сутність, зміст та співвідношення термінів у сфері інформатизації / Р. М. Шевчук // Вісник Київського національного університету внутрішніх справ. - 2006. - № 5. - С. 70-81.

3. Шевчук Р. М. Сутність та зміст поняття “інформатизація” в інформаційно-правовій сфері / Р. М. Шевчук // Право України. - 2006. - № 11. - С. 103-108.